Вступ актуальність теми




Сторінка1/14
Дата конвертації16.04.2017
Розмір1,21 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


ВСТУП
Актуальність теми магістерської роботи полягає в тому, що від ділової активності залежить швидкість обертання капіталу, а отже й рентабельність підприємств та їх конкурентоспроможність на національному і світовому ринку. Адже показники оборотності капіталу є основою ділової активності і світовий досвід показує, що чим швидше обертається капітал підприємства (чи то власний, чи то залучений) тим більша величина прибутку дістається підприємству, ефективне розпорядження яким дозволить йому знайти раціональні шляхи до підвищення рентабельності виробничої діяльності.

Дослідженню проблем підвищення ефективності управління рентабельністю та діловою активністю присвячені праці багатьох вчених-економістів, зокрема: М.В., Балабанова, Бланка І. А., Литвина Б. М., Митрофанова Г. В., Мірошниченко Ю. О., Поддєрегіна А.М., Савицької Г. В., Стельмаха І. Т.,Шеремета А.Д. та ін. Разом з тим, єдиних поглядів щодо шляхів підвищення ефективності управління рентабельністю та діловою активністю досі не сформовано.



Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Магістерська робота виконувалась відповідно до напряму наукових досліджень кафедри фінансів і кредиту «Дослідження сучасних тенденцій фінансових, грошово-кредитних та інноваційних процесів в Україні».

Мета магістерської роботи: визначити шляхи удосконалення управління рентабельністю та діловою активністю підприємства в сучасних ринкових умовах господарювання на основі дослідження економічної сутності понять «рентабельність» та «ділова активність» та методів і методик їх аналізу на функціонуючому підприємстві.

Для досягнення мети магістерської роботи необхідно вирішити такі завдання:



  • дослідити економічної категорії «рентабельність» та методичні підходи щодо аналізу показників рентабельності підприємства;

  • визначити зміст ділової активності підприємства та розглянути методичні підходи до її аналізу;

  • розглянути основні методи визначення ефективності управління рентабельністю та діловою активністю підприємства;

  • проаналізувати основні показники фінансово-господарської діяльності ТОВ «Літинський цегельний завод»;

  • проаналізувати показники ділової активності та рентабельності ТОВ «Літинський цегельний завод»;

  • оцінити ефективність системи управління ТОВ «Літинський цегельний завод»;

  • запропонувати шляхи підвищення ефективності управління рентабельністю та діловою активністю підприємства.

Об’єктом дослідження є процес управління рентабельністю та діловою активністю на промислових підприємствах в умовах ринкових відносин.

Предметом дослідження є сукупність методів та інструментів з підвищення ефективності управління рентабельністю та діловою активністю підприємств будівельної галузі.

Методи дослідження. В процесі написання магістерської роботи використані такі загальнонаукові методи дослідження, як діалектичний, наукове абстрагування, системний підхід, а також методи горизонтального та вертикального аналізу, факторного аналізу, економіко-статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів:

  • удосконалено визначення лілової активності за економічним змістом, яку пропонується розглядати у вузькому та широкому значені. У вузькому значені ділова активність є поточною виробничою та комерційною діяльністю підприємства, а у широкому – зусилля спрямовані на просування фірми на ринках продукції, праці та капіталу.

  • набули подальшого розвитку методичні підходи щодо аналізу ефективності управління рентабельністю та діловою активністю підприємства.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці пропозицій з удосконалення управління рентабельністю та діловою активністю на промислових підприємствах та у можливості впровадження результатів дослідження в господарську діяльність ТОВ «Літинський цегельний завод».

Особистий внесок здобувача. Магістерська робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій автором розроблено заходи з удосконалення управління основними та оборотними засобами підприємства, що може бути використано на підприємствах енергетичної галузі.

Наукові положення, висновки та рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно.



Апробація результатів магістерської роботи. Основні положення і результати виконаного дослідження доповідались на наукових семінарах кафедри фінансів Вінницького національного технічного університету.

Структура і зміст магістерської роботи. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Загальний обсяг роботи становить 83 сторінки, включаючи 15 таблиць, 1 рисунок, списку використаної літератури із 36 найменувань.

1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ РЕНТАБЕЛЬНІСТЮ ТА ДІЛОВОЮ АКТИВНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА



1.1 Сутність економічної категорії «рентабельність» та методичні підходи щодо її оцінки



В умовах підвищення рівня конкуренції та збитковості підприємств, невизначеності та динамічності зовнішнього середовища, розширення можливостей інвестиційної діяльності, появи нових форм її фінансування з одного боку та загострення проблеми обмеженості ресурсів з іншого особливо актуально постає вирішення завдання – розробка механізму та ефективного інструментарію для оцінки і прогнозування рентабельності виробництва з метою прийняття інвестиційних та стратегічних рішень, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності та ефективності розвитку підприємства.

Поняття «рентабельність» часто ототожнюють з поняттям «прибутковість» У тлумачному словнику Даля В. І. наведено, що “прибутковий — той, що дає прибуток, вигідний” [1].

Бернар І., Коллі Ж.-К. пояснюють прибутковість: “від фран. beneficiaire – це сукупність ознак, які дозволяють в той чи інший момент спрогнозувати рівень прибутку підприємства; від англ. profitability – це здатність підприємства створювати прибуток” [2].

Дзюбенко Л. М. [3, 4] асоціює рентабельність підприємства не як результат з масою і нормою прибутку підприємства, а як процес, пов’язаний з підприємницьким середовищем авансованої вартості капіталу, в якому затрати підприємства покриваються його доходами, а отриманий ним прибуток характеризує ступінь вигідності роботи підприємства, величину самозростання цього капіталу, як результату бізнес-процесу.

Великий економічний словник А. Н. Азріліяна свідчить: “рентабельність — одержання доходу від інвестування коштів; дохідність — здатність приносити доходи; рента — певний дохід з капіталу, майна або земельної ділянки, котрий не вимагає від своїх отримувачів підприємницької діяльності; рентабельність (від нім. rentabel - доходний) — один із основних вартісних якісних показників ефективності виробництва на підприємстві, об’єднанні, галузі у цілому, який характеризує рівень віддачі затрат і ступінь використання засобів у процесі виробництва та реалізації продукції” [5].

Олексієнко А. М. в “Економічному тлумачному словнику” визначає поняття “рентабельність капіталу”, наводячи таке його визначення: “Рентабельність капіталу (return on capital / equity, RОС, RОЕ) - показник, який характеризує співвідношення суми чистого доходу (прибутку) за певний період до середньорічної вартості власного капіталу в цьому періоді” [6].

Лозовський Л. М., Райзберг Б. А. і Ратнівський А. А. в “Універсальному бізнес-словнику” дають таке визначення: “Рентабельність капіталу (в обґрунтуванні ефективності інвестиційних проектів) – це прибуток компанії, виражений у відсотках на вкладений капітал, показник ефективності активів фірми” [7].

Узагальнені підходи до визначення сутності прибутковості капіталу як економічної категорії, їх переваги та недоліки представлені в таблиці 1.1.


Таблиця 1.1 - Підходи до визначення сутності прибутковості капіталу як економічної категорії

Підходи

Основний зміст підходу

Переваги та обмеження

1

2

3

1.Беззбитковість

Рентабельність визначається як беззбитковість діяльності підприємства

Обмежений підхід. Зведення категорії прибутковості до досягнення беззбитковості

2. Дохідність, рентабельність

Прибутковість визначається як рентабельність, вимірювана у відсотках. Ототожнення рівня прибутковості із системою коефіцієнтів рентабельності

Обмежений підхід. Зведення категорії прибутковості до локального рівня оцінки результатів і ефективності господарської діяльності підприємства.

3. Здатність приносити прибуток

Рентабельність визначається як спроможність генерувати прибуток

Дає більш широке розуміння сутності та змісту категорії “прибутковості”, включає умови та фактори отримання прибутку на капітал.

Продовження таблиці 1.1.



1

2

3

4. Процес

Рентабельність, визначається як процес, який передбачає управління

авансованим капіталом з метою отримання доходу та його нагромадження з метою інвестування у розвиток підприємства



Дає широке розуміння сутності та змісту категорії “прибутковості”, включає умови, фактори та відносини, що виникають при формуванні, використанні та отриманні прибутку на капітал

5.Норма прибутку

Ототожнення прибутковості з нормою прибутку на капітал

Звужує поняття прибутковості, не розриває механізму отримання прибутку на капітал.

6. Стан підприємства

Рентабельність,

визначається як стан

підприємства,

забезпечення

платоспроможності,

стабільності зростання і

розвитку


Дає більш широке розуміння сутності та змісту категорії “прибутковості”. Категорія функціонально пов'язана з діяльністю підприємства, яке функціонує в системі ринкових відносин.

Таким чином, рентабельність капіталу – це динамічна категорія, яка виникає в процесі кругообігу капіталу та змінюється під впливом економічних процесів макро-, мезо-, і макрорівня та визначає ефективність управління капіталом підприємства в системі організаційно-управлінських та економічних відносин.

Рентабельність капіталу підприємства має наступні властивості, які в той же час є і методичними проблемами її прогнозування: просторово-часовий розподіл; багатогранність та різнорідність як факторів впливу, так і їх причинно-наслідкових зв'язків; наявність лагу (запізнювання) реакції прибутковості капіталу на зміну факторів; не стаціонарність складу та властивостей прибутковості, поступове еволюціонування та епізодичні зміни цілей діяльності підприємства.

Під стратегічною рентабельністю капіталу слід розуміти процес управління капіталом, що забезпечує зростання та сталий розвиток підприємства.

Аналіз підходів до визначення сутності прибутковості капіталу як економічної категорії дозволяє зробити висновок: рентабельність капіталу нерозривно пов’язана з діяльністю підприємства, лише будучі в обороті капітал здатен приносити підприємцю прибуток. Рентабельність підприємств породжується з взаємодії підприємця і ринкового середовища. За економічною сутністю рентабельність підприємства пов’язана з виробництвом прибутку, а не з одержанням пасивних доходів (ренти, процента).

Методики аналізу прибутковості капіталу підприємства як у навчальній, так і в науковій літературі наводяться різні, кожна з яких має свої як переваги, так і недоліки.

Існує декілька проблем при систематизації методичних підходів до оцінки та прогнозування прибутковості капіталу. Перш за все, дослідження сутності прибутковості капіталу показало, що в економічній теорії і практиці не існує однозначного трактування змісту та термінології щодо її визначення. По друге, методичні підходи до оцінки прибутковості капіталу різняться в залежності від його видів та форм. Це пояснюється тим, що природа віддачі на власний та позичковий, основний та оборотний капітал різна.

Чисельність підходів до визначення сутності прибутковості капіталу як економічної категорії і визначили велику кількість методичних підходів до оцінки прибутковості капіталу.

Аналіз підходів дозволяє зробити висновок, що на сучасному етапі особливо актуальним є не фактичний аналіз прибутковості, а саме прогностичний підхід, який би дозволив приймати ефективні інвестиційні рішення направлені на збільшення потенціалу конкурентоспроможності підприємства, забезпечення його стійкого розвитку.

Актуальність аналізу прибутковості капіталу визначається тим, що метою підприємницької діяльності є отримання прибутку, тому аналіз формування, функціонування та використання капіталу, вкладеного в розвиток бізнесу, є важливою передумовою визначення шляхів та резервів підвищення прибутковості капіталу підприємства.

Основною метою аналізу прибутковості капіталу підприємства є визначення джерел формування капіталу, ефективного його використання, рентабельності капіталу загалом, і зокрема рентабельності власного капіталу та чинників, що впливають на його зміну, та пошук шляхів максимізації прибутковості капіталу підприємства на основі проведеного аналізу.

Важливою складовою частиною механізму ефективного управління капіталом підприємства та його рентабельністю є системи аналізу рентабельності капіталу. Аналіз рентабельності капіталу підприємства являє собою процес дослідження основних результативних показників ефективності його функціонування на підприємстві з метою виявлення резервів подальшого підвищення цієї ефективності та отримання прибутку з капіталу.

Зятковський І. В. [8] вважає, що для оцінки рентабельності капіталу підприємства (товариства) важливо визначитись у розумінні активів і власного капіталу. Саме на них ґрунтується обрахування показників рентабельності активів і доходності власного капіталу.

До показників, які характеризують рентабельність капіталу, відносять:

1) рентабельність активів - відображає розмір чистого прибутку в одній гривні активів. Цей показник розраховується як відношення чистого прибутку до вартості всіх активів підприємства. Коефіцієнт рентабельності активів характеризує ефективність використання активів підприємства;

2) маневреність (коефіцієнт) власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні засоби, а яка - капіталізована;

3) рентабельність (коефіцієнт) власного капіталу розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості власного капіталу і характеризує ефективність вкладення коштів до даного підприємства.

Використовуючи вищезгадані показники рентабельності капіталу, можна розрахувати інтегральний показник рентабельності (дохідність) власного капіталу через виробничу ефективність, ефективність використання активів і фінансовий важіль. Таке вираження рентабельності власного капіталу називають рівнянням Дюпона.

За рівнянням Дюпона рентабельність власного капіталу залежить від показників:

- виробничої ефективності — вимірюється рентабельністю продажу (Чистий прибуток/Обсяг продажу);

- ефективності використання активів - вимірюється оборотністю активів (Обсяг продажу/Вартість активів);

- фінансового важеля або питомої ваги позичених коштів у капіталі вимірюється коефіцієнтом власного капіталу (Активи/Вартість власного капіталу), різниця між рентабельністю активів і рентабельністю власного капіталу відображає використання фінансування за рахунок позичених коштів або фінансового важеля.

Шиян Д. В. [9] зазначає, що основне економічне значення коефіцієнта рентабельності власного капіталу полягає в тому, що він свідчить про частку прибутку у власному капіталі, вкладеному в підприємство його власниками. Цей показник свідчить про міру винагороди, яку отримують власники за прийняття на себе ризику, пов'язаного з розміщенням засобів у комерційне підприємство.

При збільшенні обсягу реалізації підприємства власний капітал повинен збільшуватися як мінімум тими самими темпами, інакше почне збільшуватися заборгованість. Рентабельність власного капіталу також створює передумови для залучення зовнішнього капіталу на вигідних умовах.

На думку Митрофанова Г. В. [10] аналіз рентабельності капіталу здійснюється за показниками рентабельності власного капіталу, коефіцієнта оборотності та терміну окупності власного капіталу. Поглиблений аналіз ефективності використання власного капіталу дозволяє визначити суму і частку чистого прибутку підприємства, отриманого внаслідок використання власного капіталу у фінансово - господарській діяльності підприємства.

Подольська В. О. [11] вважає доцільним об'єднати показники рентабельності капіталу у дві групи:

1) характеризує ефективність капіталу на основі розрахунку показників його оборотності: коефіцієнта оборотності капіталу та коефіцієнта закріплення капіталу;

2) характеризує ефективність капіталу шляхом оцінки доходності (рентабельності) капіталу.

Для аналізу рентабельності капіталу, на думку Крамаренко Г. О. [12] необхідно здійснювати аналіз фінансових коефіцієнтів, який базується на розрахунку співвідношення різних абсолютних показників фінансової діяльності підприємства між собою. В процесі використання цієї системи аналізу визначаються різноманітні відносні показники, які характеризують результативність використання капіталу підприємства в цілому та окремих його елементів. В системі дослідження рентабельності капіталу найбільше розповсюдження отримали наступні групи аналітичних фінансових коефіцієнтів:

- коефіцієнти оцінки рентабельності капіталу;

- коефіцієнти оцінки оборотності капіталу;

- показники фінансової стійкості;

- показники типів фінансової стійкості підприємства;

- показники середньозваженої вартості капіталу.

Коефіцієнти оцінки рентабельності капіталу характеризують його здатність створювати необхідний прибуток в процесі господарської діяльності підприємства і визначають загальну ефективність його використання. Для проведення такої оцінки використовується наступні основні показники:

а) Коефіцієнт рентабельності всього капіталу, що використовується, або коефіцієнт економічної рентабельності. Він характеризує рівень чистого прибутку, який генерується сукупним обсягом капіталу (що використовується) підприємства. Розрахунок цього показника здійснюється за наступною формулою [12]:


, (1.1)
де РК - рентабельність капіталу;

ЧП - загальна сума чистого прибутку підприємства, отримана від усіх видів господарської діяльності в даному періоді;

К - середня сума всього капіталу, що використовується на підприємстві в даному періоді;

б) Коефіцієнт рентабельності власного капіталу або коефіцієнт фінансової рентабельності. Він характеризує рівень рентабельності власного капіталу, вкладеного в підприємство. Для розрахунку цього показника використовується наступна формула [12]:


, (1.2)
де РВК - рентабельність власного капіталу;

ВК - середня сума власного капіталу підприємства в даному періоді;

в) Коефіцієнт рентабельності позикового капіталу. Він характеризує рівень рентабельності позикового капіталу, що використовується в конкретних видах діяльності або господарських операцій. При розрахунку цього показника використовується наступна формула [12]:


, (1.3)
де Рпк — рентабельність позикового капіталу;

ПК — середня сума позикового капіталу, що залучена підприємством для здійснення окремих видів діяльності або окремих видів господарських операцій;

Наведені показники вивчаються в динаміці та по тенденції їхньої зміни судять про ефективність ведення господарської діяльності. В процесі аналізу показники рентабельності можуть бути розраховані як за балансовим, так і за чистим прибутком. Показники, що розраховані за балансовим прибутком, мають назву економічної рентабельності.

Для оцінки ефективності використання капіталу підприємства розглядається система коефіцієнтів фінансової стійкості підприємства, які дозволяють виявити рівень фінансового ризику, пов'язаного зі структурою джерел формування капіталу підприємства, а отже і ступінь фінансової стабільності в процесі майбутнього розвитку [13]. Для проведення такої оцінки розраховуються та вивчаються в динаміці наступні коефіцієнти:

а) Коефіцієнт автономії дозволяє визначити в якій мірі активи, що використовуються підприємством, сформовані за рахунок власного капіталу, тобто частку чистих активів підприємства в їх загальній сумі [13]:
, (1.4)
де Ка - коефіцієнт автономії;

ВК – власний капітал.

б) Коефіцієнт залежності характеризує відношення суми власного та позикового капіталу до загальної суми капіталу, що використовується підприємством. Дозволяє виявити фінансовий потенціал майбутнього розвитку підприємства. Динаміка цього коефіцієнту на протязі певного терміну часу показує зміну частки власного та позикового капіталу в сумі капіталу, що використовується, зростання або зменшення фінансової залежності від партнерів [13]:

, (1.5)
де Кз - коефіцієнт залежності;

ПК - позиковий капітал.

в) Коефіцієнт фінансування. Він характеризує обсяг залучених позикових коштів на одиницю власного капіталу, тобто ступінь залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування [13]:
, (1.6)
де Кф — коефіцієнт фінансування.

г) Коефіцієнт покриття інвестицій або коефіцієнт фінансової стабільності, який характеризує частку власного капіталу та довгострокових зобов'язань у І загальній сумі активів підприємства [13]:


, (1.7)
де Кпі — коефіцієнт покритя інвестицій;

ДЗ - довгострокові зобов'язання.

Отже, для аналізу рентабельності капіталу застосовуються різноманітні методики його оцінки. Але найбільш значущим підходом до аналізу рентабельності капіталу, на нашу думку, є аналіз рентабельності капіталу, зокрема рентабельності власного капіталу.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка