Вступне слово вчителя



Скачати 176.76 Kb.
Дата конвертації03.11.2018
Розмір176.76 Kb.



Чудеса своїми руками


Вступне слово вчителя.

Дорогі діти! Сьогодні тут зібрались учні 7-8- класів. Старшокласники приготували цікаві досліди, покажуть "чудеса", а от таємниці цих див розкриються перед вами на уроках хімії. Ваша роль, семикласники, заключається в тому, щоб вирішити для себе питання: чи цікава наука хімія, чи захочеться вам ії вивчати? Звичайно, в хімії, як і в іншій науці, крім цікавого буде зустрічатися і трудне. Але важке та цікаве — це те, що потрібно людині, щоб наш розум не лінувався, а постійно працював. На уроках хімії ви довідаєтесь про хімічні елементи і про світ, який нас оточує. Сьогодні ми познайомимо вас з хімією та історією її розвитку.


Перший учень.

Наука про речовини та їх перетворення зародилась з Египті - технічно найбільш передовій країні стародавнього світу. Термін "хімія" ("хемія") вперше згадується близько 400р. н .е. у трактаті Зосимуса. На думку видатного історика хімії - французького вченого Бертло, назва "хімія" походить від слова " Хемі" або "Хума", яким стародавні єгиптяни називали свою країну, а також нільський чорнозем. Звідси "хімія" - чорне, як земля, "єгипетське мистецтво", що має справу з різними мінералами, металами та іншими продуктами земних надр. Такі галузі виробництва, як металургія, гончарство, склодувна справа, фарбування і парфумерія досягла з Египті значного розвитку ще задовго до н.е. Хімія вважалась "божественною" наукою і жреці старанно скривали її від всіх непосвячених. Але деякі відомості все ж проникли за межі Египту.



Другий учень.

В Європу вони частково попадали через Візантію, а пізніше через Іспанію після завоювання її арабами в 711р. Вперше з хімією араби познайомились досить незвичним чином. В 673р. кораблі арабського флоту підійшли до берегів Візантії. Греки - візантійці підпустили противника на близьку відстань і почали викидати в море з довгих мідних труб, прилаштованих до носових частин суден, вапно, змочене нафтою. Як тільки ця суміш торкалася води, море "займалося". У цьому пекельному вогні ворожий флот згорів дотла.

941 р. під мурами Царгорода візантійці спалили грецьким вогнем флот князя Ігоря, що налічував 1000 лодій. Винахід цей приписують мулярові Калінікосу.

Зараз ми покажемо вам "хімічний вулкан".

Дослід. "Хімічний вулкан".

Досить часто можна почути "Диму без вогню не буває". А чи вдале це прислів'я? Хіміки знають, що це не так. Дослід, "Дим без вогню".



Третій учень.

У VII ст. кочові племена арабів у результаті загарбницьких воєн заволоділи Александрією. Ними було розшифровано і прочитано єгипетські і грецькі книжки. До назви "таємничого мистецтва" араби добавили префікс -ал, і вийшла "алхімія". Алхіміки середньовіччя витратили чимало зусиль на марні пошуки трьох таємничих речовин. Одна з них - філософський камінь - могла не тільки перетворювати срібло, ртуть, свинець та інші метали в золото, а й лікувати всі хвороби, діда перетворити в юнака і навіть зробити людину безсмертною. Друга речовина перетворила б неблагородні метали в срібло. Третьою речовиною, яку хотіли відшукати алхіміки, мав бути універсальний розчинник, який розчиняв би усі без винятку речовини.

Дослід. Ми теж вміємо добувати золото. "Золото" з води. Дослід. "Вавілонське диво".

Четвертий учень.

Корінна перебудова алхімії відбулась в першій половині ХVІст. Основними реформаторами алхімії виступили Парацельс і Агрікола. Парацельс був лікарем, і вважав, що все живе складається з трьох основ: тіла, душі і духа. Запропонував нові методи лікування на основі мінеральних сполук. Агрікола працював в галузі гірничої справи і металургії. Його книжка 200 років служила людству. До ХVIIст.

практика настільки переросла теорію, що треба було алхімічні уявлення замінювати новими. Першого нищівного удару алхімії завдано було видатним англійським фізиком і хіміком Робертом Бойлем.

Дослід. А я ще не те умію, зараз із піска полізуть змії. Страшні, кусючі, не злякаєтесь?

"Фараонові змії".

П'ятий учень.

Хімія як точна наука зародилась всередині ХVIII - початку XIX ст. В цей час жили і працювали великі вчені: Михайло Васильович Ломоносов, Карл Антуан Лавуазье, Жозеф Луї Пруст, Джон Дальтон, Дезі, Майкл Фарадей та інші. В цей час було відкрито і сформульовано багато законів хімії. Одночасно докорінно було змінено всі основні поняття хімії, були закладені основи сучасної хімічної систематики. Розвинулось атомно-молекулярне вчення, в світ хімії прийшла електрика. По-різному склались долі вчених, але їх імена вписані золотими літерами в історії хімії.

Дослід. "Кольорові вогні".

"Колоїдний сад".



Шостий учень.

Хімія все більше асимілювала досягнення всіх розділів фізики і викорис­товувала математичні методи. В XIX ст. розвиток хімії зв’язаний з іменами Бертло, Миколи Зініна, Дмитра Івановича Менделєєва, Олександра Бутлерова та інших. В ці роки було синтезовано та вивчено властивості багатьох неорганічних та органічних речовин: оксидів, кислот, основ, солей, мінеральних добрив.

Тепер подивіться казку, яку підготували для вас учні 9-го класу. Казка "Як Азот вмовили робити добро - годувати землю і рослин"

Читець.

Ви, мабуть, читали книжку Джонатана Свіфта "Подорожі Гулівера", і може пам'ятаєте, як автор устами мудрого короля лапутян висловив думку про те, що людина, яка виростить два колоска там, де росте один, зробить людям неоціненну послугу. Дійсно, це заповітна мрія землеробця - подвоїти урожаї. Здавна люди пробували підвищити родючість грунту і збільшити свій урожай. Деколи це вдавалось, частіше - ні. Причина в тому, що земля віддавала рослинам свої поживні речовини, а сама при цьому виснажувалась. І для годувальниці людської потрібен корм. Вираз "корм для землі" замінили "добривом" Корінь "добр" від слова "добро". Справді, удобрюючи землю, людина робить її кращою, створює умови для росту і розвитку рослин.

Який же склад добрив? Вчені давно встановили, що в їх основі повинні бути елементи Нітроген, Калій і Фосфор. Але найціннішими добривами вважаються ті, що містять Нітроген (азот). Люди живуть як би на дні величезного повітряного океану, а вам відомо, що повітря на 4/5 свого об’єму складається з азоту - простої речовини. Здавалось би, найпростіше - бери азот з повітря і готуй з нього добрива. Але як його взяти? Азот при звичайних умовах неактивний. Перед вченими постало завдання: навчитися хімічно зв’язувати азот повітря і виробляти з нього мінеральні добрива.

Ми розкажемо казку про те, як це могло відбуватися. Ми з вами відпра­вимось в царство - "Хімічна республіка", де ближче познайомимось з Азотом.

Азот веде доволі замкнутий спосіб життя, ні з ким не підтримує стосунків. Мабуть, він дуже високої думки про себе, І це не випадково, адже у нього величезні володіння в атмосфері Землі. Така поведінка Азоту не могла не відбитися на рослинах: вони відчували постійний азотний голод, росли хворобливими. Зрозуміло, що жителі Хімічної республіки не могли далі миритися з цим, вони зібралися на раду, щоб вирішити, як переконати Азот нагодувати землю. Довго думали, радились, обговорювали.

Кисень:

Я дуже схвильований станом здоров'я своїх родичів - рослин. Що будемо з ним довго говорити? Давайте, як природна стихія, за допомогою електричного розряду приведемо його в шоковий стан, а потім мої атоми швидко приведуть його до тями — і це вже буде не Азот.

елект.струм О2 О2

Показує: N2 О2 NО NО2 Н20 НNО3 мінеральні добрива



Водень: (старий мудрець)

Я проти насильства і зла. Вони не можуть породити добро. Невже ніхто з вас не знає Азот з хорошої сторони?



Кисень:

Погодьтеся, мені як найближчому сусідові Азоту, видніше, і я стверджую, що в Азоті немає нічого доброго.

(додає з усмішкою) Хіба тільки те, що він, як і багато з нас, закоханий в красуню Воду.

Водень:

(викрикує захоплено) Це прекрасно! Якщо він здатний на високе почуття — кохання, значить, від нього можна чекати і благородних вчинків, (підходить до Азоту)

- Шановний Азоте! Я близький родич Води, а вона так багато трудиться для розквіту життя на Землі. А чи не вважаєте Ви, що при бажанні могли б допомагати Воді зробити Землю ще більше прекрасною?

Азот:

Я не знаю, чи захоче вона зі мною спілкуватися. Скажу вам по секрету, одного разу я спробував порозумітися з нею і почув: " Я не для вас".



Водень:

Я співчуваю тобі, але не журися. Я постараюсь тобі допомогти. Азот:

(думки вголос) Щоб привернути до себе увагу Води, ти, Азоте, повинен прославитися добрими справами. Але що ж таке добро? Таке поняття мені невідоме!

Водень переконав Азот, в результаті Азот перетворився в Аміак:



N2 + 3H2 2NH3


Азот:

Я не переконаний, що роблю добре. Аміак:

Я не впевнений в успіху.

До них підходять Кисень, принцеса Хімія, красуня Вода. Всі підтримують Водень.



Кисень: Ми солідарні з Воднем!

Хімія:

Я посилаю вам каталізатор - Ферум. Співвітчизник елемента Франція Ле-Шательє вміє вийти з таких скрутних положень, тобто направити процес з потрібному напрямку.

Тепер нам без людей не обійтись. Наказую розіслати у всі кінці Землі гінців і оголосити, що той, хто зуміє побудувати палац і тим самим створити необхідні умови для успішних переговорів між Воднем і Азотом, зробить неоціненну послугу для всього людства, процвітання життя на Землі.

Кисень: О, для тебе, принцесо, немає жодних перешкод. Співвітчизник елемента Германія Фріц Габер вже близький до розв'язку цієї проблеми. Незабаром буде синтезований аміак.

Хімія:

Наша казка підходить до кінця. Аміак, одержаний при певних умовах в результаті взаємодії Азоту з Воднем виявився на диво трудолюбивим; він працював на азотно-туковому комбінаті, де разом з кислотами створював різноманітні мінеральні добрива.

На Азот нарешті звернула увагу Вода. І ось вже довгі роки вони живуть поряд в мирі і злагоді, своєю працею змінюючи Землю.

ЩАСТЯ НЕ ШУКАЮТЬ, А ТВОРЯТЬ. СПІШІТЬ РОБИТИ ДОБРО!



Перший учень.

Хімія - наука, що розвивається. Кожний, хто присвятить себе служінню цій науці, може внести свій вклад в її розвиток, розгадку таємниць природи, створенню нових, не існуючих в природі матеріалів і речовин.

Досліди, "Чортове" тістечко Свинцеві "Іграшки".

Заключне слово вчителя.

Ось і закінчився наш вечір цікавої хімії. Через рік, семикласники,, і всі досліди ви будете вміти, якщо захочете. Зараз у мене до вас те саме питання, яке я обіцяла вам задати на початку нашої зустрічі. Цікаві таємниці скриті в цьому кабінеті. Чекаю вас у наступному році. Що мені кожен скаже? Я...

Сьомий клас.

Прийду!


Вчитель.

Так приходьте! Я вас чекаю!




ДОСЛІДИ, ЯКІ ДЕМОНСТРУВАЛИ СТАРШОКЛАСНИКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ГОДИНИ „ЦІКАВОЇ ХІМІЇ"

Дослід № 1. Хімічний „вулкан"

У фарфоровій ступці ретельно розтираємо 50г оранжево-червоних кристалів дихромату амонію. Порошок (МН4)2Сг207 висипаємо на велику металеву підставку, надаючи йому форму гірки. На вершині „вулкана" паличкою робимо лунку і вливаємо в неї 1-2 мл етилового спирту. Спирт підпалюємо сірником. Від горіння спирту починає бурхливо розкладатися дихромат амонію. При цьому з „кратера" викидається сніп яскравих іскор і „вулканічний попіл" - брудно-зелений Сг2Оз, об'єм якого в багато разів перевищує об'єм взятого (NH4)2Сг207:

(NH4)2Сг207 N2 +4Н20 +Сг203; Н=- кДж

Екзотермічний розклад (NН4)2Сг207 дуже нагадує виверження справжнього вулкана.



Дослід № 2. „Дим без вогня".

Стискаємо отворами циліндри, попередньо споліснені відповідно концентрованими розчинами NH3 („амонійним лугом") і НС1 (димучою хлоридною кислотою). Дим, що виникає при змішуванні цих газів, складається з маленьких кристалів нашатирю - амоній хлориду :

3 + НС1 [NH4]+Cl-

Дослід № 3. „Золото" з води.

Наливаємо в 2 хімічних стакани по 1ОО мл води; в одному стакані розчиняємо 8г йодиду калію, а в другому - 8г ацетату свинцю і змішуємо ці розчини. Утворюється жовтий осад. Даємо відстоятися, рідину над осадом зливаємо, а до осаду додаємо 1 Омл розбавленої (40%-ний розчин) оцтової кислоти і нагріваємо розчин до кипіння. Доливаємо воду доти, поки осад не розчиниться. Цю частину досліду виконуємо перед початком „Години цікавої хімії", гарячий розчин тримаємо на плиті.

Стакан з гарячим розчином переносимо на демонстраційний стіл. Для більш швидкого охолодження стакан періодично занурюємо в кристалізатор

з льодяною водою або снігом. По мірі охолодження в стакан з'являються жовті кристалики йодиду свинцю, які при своєму осіданні утворюють „золотий дощ".



Дослід 4 „Вавілонське диво".

У стакан місткістю 1л наливаємо 1-2%-ного лужного розчину люмінолу об'ємом 500мл і 3%-ного розчину Н20 об'ємом 400мл і всипаємо небагато оранжево-червоних кристалів К3[Fе(СN)6]. До суміші добавляють також трохи лугу. У темряві розчин світиться яскравим блакитним сяйвом протягом кількох хвилин. Дуже гарно виглядає переливання рідини з одного стакана в інший. Коли розчин підкислювати кислотою - свічення зникає, коли доливати лугу - з'являється знову. Дослід 4а

Одну руку змочуємо лужним розчином люмінолу і Н2О2, а другу -розведеним розчином К3[Fе(СN)6] ретельно тремо одна об одну. Руки „спалахують" і світяться блакитним сяйвом.

Дослід 5 „Фараонові змії"

Коливальні реакції в тонких шарах без перемішування належать до топохімічних реакцій, тобто таких які відбуваються не тільки у часі, а й у просторі. Останнім часом такі реакції привертають увагу не лише дослідників, а й багатьох практиків, адже за топохімічним механізмом відбуваються процеси горіння твердого палива, вибух, опіки, випалювання силікатних матеріалів, випікання хліб тощо. За топохімічним механізмом відбуваються реакції термічного розкладу роданіду ртуті Нg(SСN)2. Сьогодні важко кого-небудь здивувати. І все-таки неможливо без захоплення стежити, як малесенька крихта речовини, підпалена сірником, перетворюється на велeтенську „змію", що виповзає, звиваючись, із шипінням.

Явище, що лежить в основі цього досліду, було відкрите в минулому столітті. Але видовище це настільки вражає своєю екзотичністю, що дуже хочеться повірити в легенду, яка дала назву досліду.


Отже, чому „Фараонові змії"? Розповідають, що колись у Стародавньому Єгипті жив мудрець. Багато корисних винаходів подарував він людям. Та ось велике лихо спіткало країну. На Єгипет напав сильний і підступний ворог. Вороже військо оточило столицю. По місті почався голод. Ворог чекав, коли мешканці облогового міста складуть зброю і припинять опір. Мужньо захищали свою столицю єгиптяни, та сили були нерівні. І ось, коли надія на перемогу майже розтанула, у палаці фараона з'явився мудрець. Його виснажений вигляд свідчив про безсонні ночі, про дні, сповнені напруженої праці. Та очі світилися щастям. „Я винайшов спосіб перемогти ворога!" - промовив він.

... Наступного дня, ледь зійшло сонце, ворожа армія рушила до стін міста. Завойовники були певні, що це останній день облоги і незабаром вони вже святкуватимуть перемогу. Та ось трапилось щось жахливе. З-під стін столиці, вздовж берега моря, від воріт міста звиваючись з диким шипінням на завойовників сунули гігантські змії. Потвори-велетні переслідували горе-вояків, які у відчаї й паніці тікали на свої кораблі. Минуло зовсім небагато часу, і бухта спорожніла. Легенький вітерець грав хвилями, що безтурботно накопичувались на піщаний берег. Так було покарано завойовників. І хоча тих „змій" назвали „фараоновими", всі добре розуміли, що насправді перемогу принесли розум, любов до батьківщини і праця простої людини.

Для досліду потрібні меркурій нітрат (II), калій роданід (або амонію), крохмальний клейстер, два хімічні стакани на 200мл, склянка паличка, лійка для фільтрування,фільтрувальний папір.

У двох окремих стаканах готуємо концентровані розчини меркурій нітрату (II) та калій роданіду. Для цього в 1-й стакан наливаєм 20мл води і добавляємо 7г Нg(NOз)2. Якщо при розчиненні утворюватиметься осад (відбувається реакція гідролізу), треба до розчину добавити кілька крапель конц. НNOз (до повного розчину осаду). Для приготування меркурій роданіду, до розчину меркурій нітрату вливаємо, повільно перемішуючи, розчин калій роданіду. При цьому утворюється білий осад меркурій роданіду.

Розчин калій роданіду вливаємо доти, поки утворюється осад, тобто поки весь меркурій нітрат не перетвориться на меркурій роданід. У момент повного осадження меркурій роданід набуває червоного кольору, внаслідок утворення ферум роданіду ( до розчину меркурій нітрату добавили кілька крапель ферум хлориду (III). Осад меркурій роданіду відфільтровуємо, ретельно промиваємо кілька разів водою, висушуємо фільтрувальним папером. Добавляємо 10-15 крапель крохмального клейстеру і з добутої маси формуємо палички, які висушуємо при кімнатній температурі. „Фараонові змії" готові.

Під час демонстрування досліду палички вміщуємо на вогнетривку підставку і підпалюємо. Об'єм продуктів цієї реакції у багато разів більший, ніж об'єм вихідної речовини, у результаті чого створюється враження, що „змія" виповзає з нічого:

2Нg(SСN)2 2НgS+ СS2 + СзN4

Аморфна маса жовтого кольору, що утворюється, - це нітрид карбону і меркурій сульфід.

У присутності кисню повітря сірковуглець згоряє (з пащі „змії" виділяються (802) і видно полум'я) :

СS2 + 302 2S02 + С02

Дослід проводили в добре провітрюваному приміщені. Дослід № 6 Кольорові вогні

В чистій фарфоровій чашці наливаємо по 30 мл спирту. В спирт добавляємо по Зг дрібнорозтертих хлоридів натрію, калію, кальцію, барію. Суміші підпалюємо. Спостерігаємо гаму кольорів: жовте, фіолетове, рожеве, зеленкувате полум'я.

Для утворення красивого зеленого полум'я, ми змішували 10 мл спирту з 2мл концентрованої сульфатної кислоти і 2г борної кислоти. Підпалюємо суміш, утворюється борно-етиловий ефір, який горить таким полум'ям. Дослід проводимо на демонстраційному столі, який накритий металевим листом. Маємо запасні фарфорові чашки для гасіння полум'я після закінчення досліду.

Дослід № 7 Підводний колоїдний „сад"

Пляшечку конторського силікатного клею розводимо водою (1:5). Добутий розчин виливаємо в велику склянку посудини і кидаємо в неї крупні кристали таких солей: СuS04*5Н20; FеS04* 7Н20; FеС13* 6Н20; МgС12* 6Н20;

А12(S04)3* 18Н20; КА1(S04)2*12Н20

Незабаром з кристалів з'являються хімерні утвори, що формою нагадують морські водорості найрізноманітніших кольорів і відтінків. Так, солі купруму утворюють „водорості" блакитного і синього кольорів, феруму (III) - бурого, феруму (II) - темно-зеленого, алюмінію і магнію утворюють безбарвні „водорості".



Дослід № 8 „Чортове" тістечко.

Розтираємо в порошок трохи цукру і насипаємо його у невелику склянку шаром в палець завтовшки; злегка зволожуємо цукор водою і наливаємо концентрованої сульфатної кислоти, щоб вона покрила шар цукру. Скоро цукор почне чорніти і поступово перетвориться на вугілля. Одночасно з цим утворюються газоподібні речовини. Вони розпушують вугілля і роблять його пористим. Внаслідок цього вугілля збільшується в об'ємі, і „вугільний стовп" підіймається вище країв склянки. „Чортове" тістечко готове.

Склянку ставимо на підставку, щоб куски вугілля не впали на стіл: вугілля просочене сульфатною кислотою.

Дослід № 9 Свинцеві „іграшки".

Готуємо розчин ацетату свинцю. Пів чайної ложечки цієї солі розчиняємо в чверті літри води. З цинкової дротини скручуємо маленького павучка і підвішуємо на нитці в розчині свинцевої примочки: павучок поступово покривається пухнастою шубкою з кристалів металевого свинцю.

З цинкової пластинки також вирізаємо медвежатко. Шар металевого свинцю, яким він незабаром „обросте", нагадує волохату шерсть

справжнього ведмедя. Іграшки попередньо поміщаємо у пляшку, наповнену розчином ацетату свинцю. Такий, одягнутий, оброслий ведмедик значно більший від отвору шийки пляшки, і хто не бачив усієї спроби, дивується, як можна було його помістити у пляшку.

Металічний цинк витискує з ацетата свинцю вільний метал:

Zn + РЬ(СН3СОО)2 Zn(СН3СОО)2 + РЬ



Список використаної літератури :

  1. Василега М.Д. Цікава хімія. - К.: Рад. школа, 1989р.

  2. Астахов О.І. Цікаві роботи з хімії. - К.: Рад. школа, 1980р.

  3. Будорин Л.І., Свергуненко Г.В. - Досліди з хімії в школі і в дома. - К. Рад. школа, 1982р.

  4. Хімічна хрестоматія для учнів 7-8 класів середньої школи. - К.: Рад. школа, 1978р.

Каталог: registration -> content -> ua3506 -> pages
content -> Подорож у минуле
content -> Міністерство апк та продовольства україни житомирський Національний Агроекологічний університет українська інтенсивна технологія вирощування цукрових буряків
content -> Конкурсу "Учитель року 2003"
pages -> Тиждень хімії та екології в школі
content -> Методичні рекомендації щодо вивчення предметів художньо-естетичного циклу в 2010/ 2011 навчальному році
content -> Інформація про виконання положень обласної програми виховання учнівської молоді на період до 2012 року
pages -> Мінеральна вода – чудесний дар природи


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка