Ю. Л. Афанасьєв (Київський національний університет культури і мистецтв)



Сторінка21/37
Дата конвертації23.10.2016
Розмір5,01 Mb.
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   37

Передньоазійські храми вражали своїми розмірами. Враження від знаменитого дев'яностометрового зиккурата Етеме-нанки (VI ст. до н. є.) передано у біблійній притчі про Вавилонську вежу, що мала торкнутися небес. Сім його уступів, забарвлених традиційними кольорами, увінчувалися блакитним святилищем із символом родючості - золотими рогами бога Мардука.

Людина в передньоазійській художній традиції

Велетенські за розмірами архітектурні споруди зводили усією громадою. Типова для Передньої Азії іригаційна система землеробства потребувала значної концентрації колективної праці. Людина включалася у таку працю не як самостійний суб'єкт, а як елемент суспільної цілісності, тому вона сприймала себе не окремою «я», а частиною цілісного соціального організму, включеною у кругообіг космічного буття.

Передньоазійська міфологія мало цікавилась людиною та її оточенням і утверджувала позаіндивідуальні, божественні основи. Аккадський міф «Енума еліш» відсуває створення людини на периферію процесу формування світу. Шумеро-аккадська література позбавляла своїх персонажів неповторних інди-

5*

відуальних рис, зображувала їх поза реаліями конкретних обставин. її герої є своєрідними універсальними символами соціального стану людини: цар, багатій, бідар, праведник, страдник тощо (наприклад, герой поеми «Невинний страждалець» або герої «Вавилонської теодицеї» - «Страждалець і Друг»). Старий Завіт визначає людину як узагальнений персонаж: чоловік і дружина. Такі найменування виражають зв'язки людини з домом, спільнотою, родом, станом так само, як і давньосхідне ім'я людини, що включало також ім'я її батька й назву її родової групи. Етичний кодекс, розглядаючи людину у сполученні «я — ми», передбачав дотримання загальноприйнятих норм та установок: жити сім'єю, надавати допомогу, шанувати старших і вельможних, бути як усі («Розмова господаря з рабом»), вважав розрив, порушення зв'язків страшним злом («Невинний страждалець»).



В образотворчому мистецтві розуміння людини як позаіндивідуальної істоти виявилося у канонічності її зображення. Так, шумерські статуї завжди мали великий гачкуватий ніс, густі брови, що сходяться на переніссі, круглу голену голову, кучеряву бороду, коротку шию, міцні плечі. Типовою для статуй є також поза моління з благоговійно складеними руками, широко відкритими очима, зверненими до божества, великими вухами, що за традицією символізували мудрість (поняття «вухо» й «мудрість» позначалися одним словом), розтуленим ротом, який нібито промовляє молитву. Такі статуї у храмах призначалися для символічного моління замість їх господаря, тому на їх спині викладалося прохання до Бога.

Мотив звернення до божества потребував відмови від реалістичного зображення заради виразності у цілому. Тому фігура поступалась позі, жесту, а обличчя — виразу, погляду (мал. 34).

68

Мал. 34. Статуя Курліля. З тис. до н. є.



Діалог між Богом і людиною лежить в основі більшості передньоазійських літературних творів (давньовавилонська поема про невинного страждальця, шумерська поема «Людина та її Бог»). Провідна ідея їх — повідування смиренної молитви божеству, оспівування страждання, підпорядкованість долі людини сліпому провидінню (поеми «Невинний страждалець», «Вавилонська теодицея»). Навіть неслухняність людини перед Богом тлумачилася лише як передумова слухняності. Так, у біблейській історії праведного Йова його відданість Богу піддана випробуванню: втратою власності, загибеллю дітей, страшними хворобами. Людина, яка позбавлена власної волі, є полем боротьби вищих сил. Божество, яке перетворило існування людини на суцільне страждання, описувалось у межах канону теодицеї, тобто боговиправдання. Загальний рух людсь-

кої історії, зокрема у тих самих старозавітних текстах, трактувався як угода між Богом і людиною, як вияв визначальної та спрямовуючої волі божества.

Обмеження індивідуального вияву особистості, її поглинання колективом закріплювалися сакралізацією фігури всевладного деспота. Влада на Сході утверджувалась не вольовим актом для воєнно-політичних цілей, як, наприклад, у Давній Греції, а природним шляхом для виробничо-адміністративних цілей (найчастіше для керування спорудженням або обслуговуванням іригаційних систем). Особистісними якостями правителя, його чеснотами та вадами, заслугами та злочинами визначався врожай, успіх політичних і військових справ. Система літочислення за роками правління стимулювала постійне співвідношення з цим правлінням щоденної діяльності людей. Історія зберегла численні описання діяльності царів як носіїв божественної влади: військова пісня Хаммурапі, сказання про Саргона, аннали царів Аш-шурнасирапала, Сінаххеріба, Ашшурба-напала.

Легітимізація влади за східною моделлю здійснювалась у формі її сакраліза-ції, обожнювання особистості правителя. Цар уособлював основу цивілізації, силу, що впорядковує світ, втілення цього впорядкованого світу, якому протистоїть позбавлений керуючої длані хаос. Сак-ральність постаті правителя відтворювалася у його функції відновлювача порушеної космічної рівноваги, посередника між Богом і людьми.



Оскільки цар сприймався як запорука колективного добробуту й процвітання, його образ у свідомості підлеглих мав бути взірцем довершеності, краси та енергії. Відомі випадки, коли старого або хворого правителя знищували, а іноді «відроджували», надавали нової сили через його ритуальну смерть. Зображення царя відповідали канонам підкресленої

69


Каталог: full txt
full txt -> Геріатрична допомога населенню україни віра Чайковська
full txt -> Міністерство освіти і науки України Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Інститут української філології Інформаційний простір України Словник-довідник законодавчих термінів і понять Довідково-навчальне видання Київ
full txt -> Редакційна колегія
full txt -> Шейко В. М., Богуцький Ю. П. Формування основ культурології в добу цивілізаційної глобалізації друга половина XIX
full txt -> Телекомунікаційні проекти. Стан та перспективи
full txt -> Становлення, розвиток
full txt -> Історія виникнення етикету
full txt -> Сучасна вища школа: психолого-педагогічний аспект
full txt -> Сучасного вчителя


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   37


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка