Ю. Л. Афанасьєв (Київський національний університет культури і мистецтв)



Сторінка26/37
Дата конвертації23.10.2016
Розмір5,01 Mb.
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   37

I

кої історії» Сим Цяню належать «Історичні записки» - 130-томна історія Китаю від появи міфічного першопредка Хуанді до правління династії Уді. В ній автор намагався не тільки описувати події минулого і своє сьогодення, а й осмислити їх, простежити внутрішні закономірності. «Історичні записки» стали зразком для опису історичних подій у Китаї та інших країнах Далекого Сходу у подальшому.

Досягнення культури і мистецтва епохи Цинь та Хань стали видатним явищем в історії китайського народу. Вплив цієї епохи на культурно-історичний розвиток Китаю та інших країн Азії був таким само глибоким, як і вплив греко-римського світу на Європу. Давньокитайська цивілізація започаткувала культурні традиції нації, що зберігалися впродовж усієї багатовікової історії Китаю аж до нового і новітнього часу.

Художня культура Японії

Художня культура Японії у своїх світоглядних, філософських, естетичних основах зростала на ґрунті складних і різних за часом етнічних культур переселенців, які прибували до Японії з материка та південних островів Тихого океану. Найдавніший період історії японської культури припадає на 4 тис. до н. є., тобто на епоху неоліту, коли Японські острови заселяли різні народи, які створили конгломерат багатьох неолітичних культур. Родовий устрій в Японії уже тоді виявив один з вічних стереотипів світосприймання японців - здатність швидко й ефективно використовувати знання та досвід інших народів для потреб свого суспільства. Засвоєння художніх систем забезпечувало швидкий розвиток власної культури.

Виняткове географічне розташування Японії на великих і малих островах, її

відокремленість від інших країн позначились на формуванні етнічної психології народу. Складні кліматичні умови, часті землетруси і тайфуни, незначна кількість землі, придатної для землеробства, привчили населення задовольнятися мінімальною кількістю предметів ужитку, швидко відновлювати своє господарство після стихійних лих. Проте грізні стихії ніколи не спричинювали вороже ставлення людей до природи. Навпаки, одна з найважливіших особливостей японської культури - прагнення гармонії з природою, загострене сприйняття її краси. Через образи природи пізнавався внутрішній світ людини.

В японській культурі, як і в культурах інших народів світу, світоглядні уявлення, просторове і пластичне мислення, відчуття природи стало підґрунтям релігійно-містичного й естетичного усвідомлення світу. На первісній стадії розвитку суспільства мистецтво не було самостійним видом діяльності.

Від тих часів збереглися переважно вироби з кераміки. За способами виготовлення, формами, орнаментами вони нагадують кераміку Китаю, інших країн Азії і навіть Америки. Спостерігаючи за природою, усвідомлюючи навколишній світ, майстри постійно вдосконалювали форму та розпис своїх творів. Найдавніші посудини були виліплені вручну, мали примітивні форми. З часом форми ускладнювалися, а простий візерунок змінився на багатий орнамент.

Як і в неолітичних культурах інших народів, великі посудини використовували не тільки для утилітарних, а й для ритуальних функцій. їх орнамент символізував тривалий і складний шлях пізнання людиною світу, природи та її ритмічних змін.

Посилення контактів з Китаєм та іншими розвиненими країнами Азії наприкінці 1 тис. до н. є. сприяло збагаченню господарства різноманітними пред-

по

метами ужитку. Наприклад, у ритуальних діях почали використовувати дзвіночки, вкриті орнаментом з магічними знаками і зображеннями землеробських обрядів.

Особливий вплив на утворення космогонічної системи японців справили китайські уявлення про позитивні та негативні першооснови світу - Інь та Янь, а також про п'ять першоелементів (вогонь, воду, дерево, землю, метал). На їх основі склалися японські міфи, які згодом були систематизовані у найдавнішій письмовій пам'ятці «Кодзики».

Особливістю японської міфотворчості була антропоморфність образів божеств, їх уособлювала сама природа — гори, скелі, ріки, дерева. Власне обожнювався весь довколишній світ. Ця особлива релігійна система отримала назву «Синто» (Шлях богів). Поступово складався пантеон богів, визначалися місця для поклоніння ним. Таким місцем, наприклад, міг бути оточений камінням пагорбок, на середину якого клався величезний камінь - божество Вакура. Уявлення про сакральне місце і сакральний предмет було надзвичайно важливим для філософського і художнього усвідомлення дійсності. Воно породжувало образне мислення через емоційне співставлення предмета і простору.

Водночас ускладнення форм сільського господарювання спричинило появу землеробських культів, обрядові ритуали супроводжувалися піснями і танцями; при цьому сховище зерна усвідомлювали як житло богині злаків, як храм. Тому святилище, в якому зберігали врожай, мало великі розміри. Для запобігання затопленню та для захисту від гризунів його підіймали на палі, а перед ним на великому подвір'ї здійснювали обряди-містерії (мал. 51).

У III—IV ст. окремі племена об'єдналися у велику державу Ямато, культура якої відзначалася небаченою до того од-





Каталог: full txt
full txt -> Геріатрична допомога населенню україни віра Чайковська
full txt -> Міністерство освіти і науки України Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Інститут української філології Інформаційний простір України Словник-довідник законодавчих термінів і понять Довідково-навчальне видання Київ
full txt -> Редакційна колегія
full txt -> Шейко В. М., Богуцький Ю. П. Формування основ культурології в добу цивілізаційної глобалізації друга половина XIX
full txt -> Телекомунікаційні проекти. Стан та перспективи
full txt -> Становлення, розвиток
full txt -> Історія виникнення етикету
full txt -> Сучасна вища школа: психолого-педагогічний аспект
full txt -> Сучасного вчителя


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   37


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка