Ю. Л. Афанасьєв (Київський національний університет культури і мистецтв)



Сторінка29/37
Дата конвертації23.10.2016
Розмір5,01 Mb.
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   ...   37

лінізму слід назвати вівтар Зевса у Пергамі (близько 180 р. до н. є.) з його вражаючим скульптурним декором (мал. 58), а також великий маяк Фарос в Олександрії.

Людина у давньогрецькій художній традиції

Історія спрямувала розвиток давньогрецького рабовласницького суспільства на шлях республіканського правління, де влада належала не деспотові (як у давньо-східних цивілізаціях), а певному колективу вільних громадян міста (держави-по-ліса). Всі чоловіки поліса, за винятком рабів, мали виборче право і могли посісти будь-яку державну посаду. Вільні громадяни брали активну участь в управлінні державою, пов'язуючи власний добробут із процвітанням держави-поліса, яке не сприймалось як абстрактне, оскільки саме

народне зібрання визначало стратегію й тактику державотворення. Громадянська діяльність відмежовувала особистість вільної людини від раба, який не мав жодних прав. Це пояснює незначний інтерес класичної античності до приватного життя людини, унеможливлюючи появу репрезентативних житлових форм, психологічної повісті або портрета.

Утвердження демократичного ладу збіглося з розквітом давньогрецького театру, творчістю Есхіла, Софокла та Евріпіда. Саме театр був найпершим вихователем демократичного світогляду еллінів (визнанням його суспільного значення можна вважати той факт, що бідноті видавали спеціальні жетони на відвідування театральних вистав). У класичній драматургії людина поставала полем боротьби різних сил: тих, що живуть у самій людині (її пристрасті), і тих, що діють поза нею (боги та рок). Трагедійне протистояння людини цим грізним й безжалісним

121


силам захоплювало глядачів, вселяло в них почуття причетності до когорти вільних людей, які реалізували себе в активних діях, у боротьбі з непідвладними таємничими виявами, у громадянських пориваннях душі.

Демократизм суспільного ладу привчив елліна визнавати реальні можливості земної людини, які й були піднесені до рівня естетичного ідеалу. Давньогрецький філософ Про-тагор декларував: «Людина є мірою усіх речей». Класична антична міфологія є антропоморфною: олімпійці наділені людською подобою, людськими чеснотами й вадами, міфологічні герої - нескорені завдяки власне людській силі й хитрощам. Антропоморфною мірою позначені й архітектурні форми. Людина ставала майже єдиною темою у мистецтві: лише у пізнішу добу з'являються за- 1 родки пейзажних композицій та елементи натюрморту. Визнання греками людської краси виявилося в скульптурі, яка вже у VII-VI ст. до н. є. таїла в собі зародження прекрасної тілесної сили і мажорне відчуття буття. Стрункі, драповані пеплосами фігури дівчат (так звані кори, наприклад «Кора у пеп-лосі») стверджували цінність людського існування в його поетичних формах (мал. 59), а сповнені енергії фігури мужніх юнаків (так званих куросів в їх героїчній іпостасі. Поступово геометрично спрощені та схематичні форми ку-

Мал. 59. Кора у пеплосі. 40 р. до н. є.

росів і кор набували тілесної сили, що надавало образу людини в класичній скульптурі дієвої спрямованості.

Специфіка існування давньогрецького соціуму потребувала від вільної людини дієвої активності. Так, традиційну модель давньогрецької біографії, прикладом якої можна вважати біографію міфічного героя, становила низка подвигів (в історії Геракла - його знамениті дванадцять подвигів: вбивство Немейського лева та Лернейської гідри, очищення авгієвих стаєнь, приборкання критського бика тощо). Порівняння однакових за композицією давньогрецької та давньоєгипетської статуй, наприклад фараона Хефрена та Зевса Олімпійського з його храму в Олімпії скульптора Фі-дія, увиразнює в Зевсі активну дію, готовність тілесної напруженості як потенцію руху на противагу розслабленим узагальненим формам давньоєгипетської скульптури.

Виховання юнака також акцентувало дієву активність як громадянську доблесть, що виявлялось у засвоєнні азів політичної та філософської науки, легендарної історії предків, громадянської та патріотичної літератури, а також у фізичній підготовці. Тілесна сила юнака була його власною справою: у більшості полісів не було регулярної армії, кожний чоловік за будь-якої ситуації мав стати воїном. У давньогрецького письменника Лукіана є характеристика ідеального громадянина: «Більш за все

122

ми намагаємося, щоб громадяни були прекрасними душею й сильними тілом, оскільки саме такі люди добре живуть разом у мирний час, а під час війни рятують державу й охороняють її свободу та щастя». Тому образ енергійного, сильного, мужнього атлета якнайкраще відповідав громадянським ідеалам Давньої Греції.



Коли давньогрецький скульптор класичної доби Поліклет вирішив відтворити ідеальний характер в ідеальному тілі як своєрідну ілюстрацію до свого теоретичного трактату «Канон» про довершені пропорції людської фігури та закони її зображення, то героєм він обрав саме мужнього й сильного атлета - списоносця, тобто Дорифора. Цей мускулистий, енергійний юнак, що несе на плечі спис, має дійсно гармонійне тіло, яке вільно підкорює собі. Його стихія - активна дія: рішучий крок підкреслений опорою усієї фігури лише на праву ногу, ліва ледве торкається пальцями землі; різко напружені мускули; полиск відполірованої бронзи посилює відчуття металевої моці його тіла. Прекрасна оголеність тіла Дорифора сприймалась як знак піднесеності над буденним, увиразнювала героїчний характер образу. За традицією грецькі атлети були оголеними під час олімпійських змагань та перед земляками, коли поверталися на батьківщину переможцями. У скульптурі їх теж зображували оголеними (мал. 60).

Мал. 60. Дорифор (скульптор Поліклет). 450 р. до н. є.

Однак уся енергія скульптури міститься у тілі атлета: обличчя залишається психологічно не-вмотивованим, мало індивідуалізованим, замкненим у собі, відчуженим. Особливо це помітно у статуї «Дискобол» (близько 460 р. до н. є.) скульптора Мирона. В ній вражає контраст напруженого тіла, що за секунду розпрямиться, віддавши свою енергію польоту диска, та безтрепетний вираз обличчя. Саме так утверджувалася суто еллінська етична цінність розумної волі, що стримує силу пристрастей. Дух античної традиції яскраво переданий у легенді про натурницю Фріну, довершена краса оголеного тіла якої стала вирішальним доказом її моральних чеснот. Письменник Е. Богат помітив, що у неприхованій відвертості тіл еллінських статуй приховується життя душі, втілене повніше, ніж на безтурботно відсторонених від земної суєти обличчях.

Ця специфічна пластичність античної культури визначена О. Лосевим так: античність нерозчленовано, несуперечливо усвідомлювала відношення матеріального й духовного в людині та світі, значною мірою зберігаючи той синкретизм світосприйняття, який характеризував первісний тип суспільної свідомості.

Давньогрецьке мистецтво відобразило властиве цьому типові культури взаємопроникнення матеріального й духовного. Скульптура представляла «тілесну» людину, однак її тіло було одухотворе-

123


ним. Безтрепетна вертикаль постави скульптури «Дельфійського візничого» (477 р. до н. є.) зі спадаючими складками одягу увиразнює мужній спокій людини, якій підкорені баскі коні. Напруженість тіл, їх різкі ракурси передають атмосферу гарячого зіткнення двох стихій у композиції битви лапіфів з кентаврами (західний фронтон храму Зевса в Олімпії - 468-456 pp. до н. є.). У скульптурній групі «Афіна і Марсій» (близько 480 р. до н. є.) скульптора Ми-рона саме через контраст постави Афіни, спокійну розслабленість її тіла та хиткість дисгармонійно напруженої фігури Марсія протиставлені непереможна розумна воля та вразлива пристрасть (мал. 61).

Мал. 61. Афіна і Марсій (скульптор Мирон)


Каталог: full txt
full txt -> Геріатрична допомога населенню україни віра Чайковська
full txt -> Міністерство освіти і науки України Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Інститут української філології Інформаційний простір України Словник-довідник законодавчих термінів і понять Довідково-навчальне видання Київ
full txt -> Редакційна колегія
full txt -> Шейко В. М., Богуцький Ю. П. Формування основ культурології в добу цивілізаційної глобалізації друга половина XIX
full txt -> Телекомунікаційні проекти. Стан та перспективи
full txt -> Становлення, розвиток
full txt -> Історія виникнення етикету
full txt -> Сучасна вища школа: психолого-педагогічний аспект
full txt -> Сучасного вчителя


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   ...   37


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка