Ю. Л. Афанасьєв (Київський національний університет культури і мистецтв)




Сторінка32/37
Дата конвертації23.10.2016
Розмір5,01 Mb.
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   37

Нова доба знайшла свій ідеал у гармонійній пластиці жіночого тіла. Праксителева Афродіта Кнідська (статуя 350 р. до н. є.) позбавлена монументальної величності, чарує життєвою довершеністю форм. Легендарний мотив народження краси був втілений у славетній Афродиті Мело-ській (II ст. до н. є.) (мал. 62). Переможність польоту відчувається у тілі крилатої Ніки Са-мофракійської (близько 190 р. до н. є.) (мал. 63). Вакханка скульптора Скопаса (350 р. до н. є.) у чуттєвому вигині гнучкого тіла, у русі складок хітона, у хвилі спадаючого волосся втілює екстаз вакханічного танцю (мал. 64).

Безперечним свідченням індивідуалізації світовідчуття є поява портретних зображень з пошуками вираження особистості, характеру людини. Статичний портрет, позбавлений міміки, погляду, створює відчуття існування людини в іншому, відокремленому від співбесідника-гляда-ча світі, подібний до герми філософа Антисфе-на скульптора Деметрія (близько 375 р. до н. є.). Він поступово трансформується в експресивний портрет, зразком якого можна вважати портретне зображення голови Олександра Македонського (330 р. до н. є., скульптор Лісіпп) з вражаючою харак-

126

Мал. 65. Портрет Олександра Македонського (скульптор Лісіпп). 330 р. до н. є.



теристикою суперечливої особистості (мал. 65).

Образом драматичного кінця давньогрецької культурної традиції став скульптурний фриз Пергамського «Вівтаря Зевса» (180-160 pp. до н. є.) із зображенням легендарної битви між богами та героями. У монументальній експресії його пластики, динаміці рухів, світлотіньових контрастах наявна атмосфера граничного напруження сил, шаленства полярних емоцій. Відчайдушні жести страху, болю, страждання велетнів подавлені тріумфуючою силою могутніх богів. Величні образи Пергамського «Вівтаря Зевса» змушують людину відчути свою слабкість перед вищими силами. Утвердження перемоги богів було утвердженням абсолюту особистості (на противагу абсолюту космосу), яка сама творить чуттєво-матеріальний космос, утвердженням, яке відкривало обрії нової доби.

Мусичне мистецтво Давньої Греції

Мусичне мистецтво Давньої Греції постає в пам'ятках образотворчого мистецтва, писемної літератури, в артефактах повсякденного життя, а також у специфічних музично-нотних текстах.

Від античних греків залишилося чимало пам'яток писемності на різних давніх наріччях, більшість з яких піддається перекладу на сучасні мови. (Греки вже у IX—VIII ст. до н. є. мали свою досконалу писемність, основою якої був старовинний фінікійський алфавіт. Це було буквено-звукове письмо, яким греки користуються й нині.) Серед старовинних грецьких документів трапляються переважно державні, господарські, сакральні, а також художні тексти, які є мнемонічними записами усних творів (текстів гімнів, молитов, погребальних пісень, епічних оповідей тощо), наприклад славетні поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея», записані через кілька століть після виникнення пісень-розповідей про героїв Троянської війни.

Високорозвинене мистецтво слова у Давній Греції мало великий світовий вплив і щасливу історичну долю. Історичні, філософські, теологічні, художні твори греків переписували і множили, редагували й супроводжували коментарями в країнах елліністичної культури. Пізніше римляни мовою латини переклали багато творів, мусульманські мудреці — арабською та перською мовами, східнохристи-янські монахи — слов'янською.

Літературні пам'ятки містять величезну інформацію про мистецтва, які не мали тоді розвинених засобів фіксації художніх форм, тобто хореографії та музики.

Цінну інформацію про художню практику в Давній Греції містять твори образотворчого мистецтва. Скульптурні зображення, фрески, виразні малюнки, якими прикрашали вироби різних пред-



127

Мал. 66. Карикатурне зображення театральних персонажів

1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   37


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка