Ю. Л. Афанасьєв (Київський національний університет культури і мистецтв)




Сторінка6/37
Дата конвертації23.10.2016
Розмір5,01 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   37

36

трагічну сцену загибелі мисливця, смертельно враженого пораненим бізоном або носорогом, який покидає місце сутички.

Усвідомлення цілісної картини світобудови, прагнення до узагальнення вже засвоєних окремих понять спричинювалися переходом у добу неоліту до продуктивних, інтенсивних форм господарювання — землеробства й скотарства. Ускладнене ставлення людини до світу, поглиблення пізнання довкілля зумовили сконцентрованість свідомості архаїчної людини на взаємозв'язку предметів та явищ. Утворення цілісної картини світосприйняття визначило художні форми. Наскельні розписи в цей час виконувались силуетно, без моделювання об'ємів та одним кольором (червоним або чорним).

На відміну від палеоліту головна увага неолітичного художника зосереджувалась на зображенні людини («Лижник» із Рьодьой у Норвегії). Індивідуальність людини ще не цікавила художника. Він передавав її лише в русі - людина біжить, танцює, бореться, збирає мед, пасе худобу тощо («Жінки, що танцюють» із Когула в Іспанії; «Жінка, що збирає мед» з Арані в Іспанії). На розписах, що збереглися, фігура людини іноді виконана одним штрихом, але завжди сповнена експресії та динамізму.

Згодом первісні художники почали передавати внутрішню змістовність дій людини у багатофігурних композиціях з яскраво вираженою розповідальністю. Вражають своєю експресією фігури збуджених битвою воїнів (зображення з Мореллі ля Вілла в Іспанії) або лучників, чий стрімкий біг подібний до польоту їхніх стріл.

Максимальний схематизм, лаконізм і водночас епічність притаманні петрог-ліфам із зображеннями оленів, лосів, коней, силуетів птахів, риб, вирізьблених на відкритих скелях і гранітних ка-

менях (Крим, Сибір, Урал, Кольський півострів).

Поступове формування нових уявлень про предмети та явища, які були не схожі на вже освоєні реальні об'єкти або сприймались як абстрактні поняття (наприклад, небо, вода, сонце, земля, вогонь, добро, зло), стимулювало розвиток умовно-орнаментальних форм зображень. Художнє оформлення житла, одягу, ужиткових або ритуальних предметів містило стилізовані мотиви, що становили певну ритмічну композицію і символізували складні ідеї релігійного та світоглядного змісту. Так, орнамент символізував розмежування хаосу і утвердження впорядкованості космосу: коло позначало небо, сонце, космос, безмежність, вічність; хрест найчастіше тлумачився як світове дерево, а його різновид — свастика - сприймався як солярний знак, уособлення життєвої сили; трикутник уособлював родючість (вершиною вниз - жіноче начало, воду, вершиною догори - чоловіче начало, вогонь). Змістовне значення мали також фігурки тварин, птахів, людей (трипільська, ко-банська, скіфська культури).

Тварини також зображувались у пластичних формах. Однак найбільший інтерес становлять скульптурні фігурки оголених жінок. Майже всі вони позначені гіпертрофованими ознаками жінки-мате-рі. При цьому кінцівки в них лише помічені. Змістовно спотворені форми цих статуеток спричинили їх іронічне найменування «венерами» (наприклад, так звана Венера Віллендорфська) (мал. 6).

Жіночі зображення особливо притаманні художній культурі доби матріархату, коли рід підтримувався жінкою, охоронницею дому і вогнища. Первісні «венери» уособлювали архаїчні уявлення про жінку-матір, продовжувачку роду, прародительку й берегиню.

В архаїчній пластиці не зображувались риси обличчя, що було зумовлено

37

несформованістю у первісній свідомості уявлення про «Я», тобто особистість. Відсутність поділу праці, коли кожен виконував увесь комплекс нескладних виробничих операцій, визначала суспільні відносини як стосунки однакових, взаємозамінних осіб, об'єднаних у спільноту кровним зв'язком. Первісна людина усвідомлювала себе та інших людей лише як носіїв спільних ознак цієї спільноти, що й виявилося в умовності або відсутності рис обличчя як у скульптурі, так і на живописних зображеннях.

Скульптура періодів, які змінили палеоліт (мезоліт, неоліт), відзначається умовністю й схематизмом. Пластичність палеолітичних зображень поступилася місцем абстрагованим геометричним формам ритуальних фігурок, пов'язаних з ускладненим культом родючості або смерті («кам'яні баби» Північного Причорномор'я, кікладські ідоли, теракотові трипільські фігурки тощо).

Відпрацьовані у первісний період теми, образи, символи, засоби виразності, специфіка мистецьких рішень заклали

Мал. 6. Венера Віллендорфська. Австрія. Палеоліт

підвалини подальшого розвитку художньої культури. Первісне мистецтво було яскравим та достовірним відображенням архаїчної моделі світобудови у діахронії від хаосу до космосу, руху від первісного мистецтва до відтворення буття людини в її головних іпостасях - діяльності та продовженні роду.

Динамічні мистецтва доісторичної доби

Розповідь про види динамічного мистецтва доісторичних епох дуже ускладнена відсутністю художніх творів, які збереглися з тих часів. Уявлення про таке мистецтво дають лише археологічні пам'ятки. Під час їх розкопок знайдено чимало примітивних музичних інструментів, переважно призначених для створення шумового звучання. Згідно з класифікацією музичних інструментів, здійсненою Хорнбостель-Заксом, вони належать до ідеофонів та мембранофонів.



Ідеофони - це самозвучні інструменти (стукалки, черепки, кам'яниці на зразок «чурінги», що при зіткненні видають чіткий цокіт, а також коритоподібні барабани без мембран, зроблені з випалених стовбурів дерев). Найстаріші з них створені в добу палеоліту (мал. 7). Дуже давніми ідеофонами є також кам'яні пластини, які підв'язувались мотузками до дерев'яних перекладин. Під час удару по них дерев'яними стукалками виника-


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   37


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка