Ю. Л. Афанасьєв (Київський національний університет культури і мистецтв)



Сторінка7/37
Дата конвертації23.10.2016
Розмір5,01 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   37

38

ли розрізнені за тембрально-висотними властивостями шумові звуки. Давньокитайський інструмент «кінг» (різновид архаїчного літофона) був «пращуром» гонга, тамтама, дзвона (мал. 8).

До ідеофонів первісної музичної культури належать також різні скребки, за допомогою яких звук видобувався тертям однієї палички по зазубреному краю іншої, дерев'яної чи кістяної пластини, або по насіченій поверхні бамбукової трубки. Цей тріскучий звук міг мати певну ритмічну організацію (мал. 9).

У добу ранньої бронзи набув поширення різновид ідеофонів - брязкальця, їх трясінням видобували дзвінкі та короткі звуки високого регістру. Від таких інструментів походять давньогрецькі систри та латиноамериканські маракаси (мал. 10). Особливо цікаві брязкальця, що кріпилися до рук та ніг шкіряними мотузками. Вони є свідченням синкретичної нерозривності музичного звучання та рухів людей під час виконання магічного обряду, танцю. Від такої єдності жесту та звука виникли давньогрецькі танці з кроталіями (маленькими тарілочками, що одягались на пальці рук танцюристок), танці з кастаньєтами в Іспанії, танці з бубонцями, прив'язаними до щиколоток ніг в Індії та Китаї.

Мал. 8.Давньокитайський інструмент «кіш> (різновид архаїчного літофона)

Мал. 9. Кістяний шкребок і доісторична кістяна флейта





Мембранофони вперше з'явилися в часи пізнього неоліту завдяки опануванню техніки вироблення шкір тварин. Висушені та натягнуті на будь-який каркас шкіри при ударі по них видавали гучний, здалека чутний звук. Шкіри найчастіше напиналися на дерев'яні видовб-лені колоди або на кам'яні чи керамічні ступи, пізніше - на керамічні сосуди. Один з таких інструментів, вироблених понад 4 тис. років тому, знайдений в Чехії, зображено на мал. 11. Від мемб-ранофонів походять різноманітні барабани, литаври, бонги, які присутні в музичній культурі всіх народів. Оригінальний нащадок доісторичних мемб-ранофонів використовувався тривалий час у народному мистецтві Індії. Навіть у «ведах» є згадка про цей інструмент. Він називався «ямою для тупотіння» і дійсно був ямою, накритою пружним настилом, на якому ногами відбивали ритм.

Серед археологічних знахідок є також і духові інструменти: кістяні свистки (вони мали не тільки музичне призначення, а й були також знаряддям полювання), дерев'яні та кістяні флейти, які вже в часи неоліту мали отвори вздовж трубки для зміни висоти тону. Звучання таких інструментів було різким, високим, пронизливим і не дуже

39

чистим за тембром, проте досить усталеним за висотою тону. Мабуть, ще з часів палеоліту беруть початок амбу-шурні інструменти, звук з яких видобувався за допомогою вібрації губ виконавця. Вони виготовлялися з панцирів морських черепашок, а також із рогів тварин. В епоху бронзи їх почали виробляти з інших металевих сплавів (мал. 12).



Отже, значення музичних інструментів первісних часів певною мірою прояснює походження музично-танцювальних форм. Проте не тільки вони засвідчували існування динамічного мистецтва того далекого періоду. Знання про первісну музично-танцювальну культуру доповнюють зображення магічних дій, музичних сцен, скульптури музикантів і танцюристів.

Найдавніше з відомих зображень музичної сцени виконано близько 18 тис. років тому. Це малюнок на стіні печери «Трьох братів» (у Французьких Піренеях), на якому зображено дві антилопи та людину, обряджену в маску та шкіру бика. Ця людина, напевно, виконує магічний ритуал привороження здобичі або звертається до звіра-тотема. При цьому вона грає на флейті і танцює або пританцьовує, про що свідчить незвичайна поза тіла.

Пізніший за виконанням зображення малюнок (приблизно 7 тис. років до н. є.) було знайдено на стіні печери Анатолії (Туреччина), що також, імовірно, є обрядовою сценою. Тут відтворено людей у леопардових шкірах у танку та людину, що б'є у барабан. Це свідчить про те, що інші ситуації та форми існування динамічного мистецтва, якщо вони й мали якесь місце в житті первісної людини, були менш важливими, ніж практика магічних ритуалів. Зміст зображень вказує на те, що в первісному мистецтві як засіб творчості використовувалося наслідування: надягання шкір та масок, яке,

Мал. 10. Бронзовий систр та античні цимбали (кроталі)

Мал. 11. Литаври неолітичного періоду

Мал. 12. Лур. Духовий амбушурний інструмент періоду бронзи

очевидно, супроводжувалося жестовою та звуковою імітацією.

Відомості про динамічне мистецтво первісної доби дають також етнографічні дослідження. Наприкінці XIX - на початку XX ст. етнографія активно вивчала культури малих народів Африки, Австралії, Океанії, Америки, що перебували у родоплемінному ладі. Вчені припускали, що їхні культури відповідають початковій стадії історичного розвитку мистецтва. Фіксація динамічних артефактів (словесного тексту, малюнка рухів, музичної форми) дала багатий матеріал для подальшого порівняльного аналізу та теоретичних висновків щодо походження первісної культури.

Зазначені етнографічні дослідження повністю підтвердили синкретичність


Каталог: full txt
full txt -> Геріатрична допомога населенню україни віра Чайковська
full txt -> Міністерство освіти і науки України Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Інститут української філології Інформаційний простір України Словник-довідник законодавчих термінів і понять Довідково-навчальне видання Київ
full txt -> Редакційна колегія
full txt -> Шейко В. М., Богуцький Ю. П. Формування основ культурології в добу цивілізаційної глобалізації друга половина XIX
full txt -> Телекомунікаційні проекти. Стан та перспективи
full txt -> Становлення, розвиток
full txt -> Історія виникнення етикету
full txt -> Сучасна вища школа: психолого-педагогічний аспект
full txt -> Сучасного вчителя


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   37


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка