Юрій Іванович Ковбасенко, професор, кандидат філологічних наук, завідувач кафедри світової літератури робоча програма




Сторінка2/2
Дата конвертації31.10.2017
Розмір0,52 Mb.
1   2

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ




Зарубіжна література ХХ – ХХІ століття
Спеціальність 8.02030302:

Мова і література (англійська)

Мова і література (німецька)

Мова і література (іспанська)

Мова і література (італійська)

галузь знань 0203 – Гуманітарні науки




Гуманітарний інститут

2015 - 2016 рік
Робоча програма навчальної дисципліни «Зарубіжна література ХХ – ХХІ століття» для студентів, за спеціальністю 8.02030302 – Мова і література (англійська, німецька, іспанська, італійська); галузь знань 0203 – Гуманітарні науки, 2015 р. – 30 с.

Розробник: Юрій Іванович Ковбасенко, професор, кандидат філологічних наук, завідувач кафедри світової літератури


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри світової літератури
Протокол від “02 ” вересня 2015 року № 1
Завідувач кафедри світової літератури
____________________ (Ковбасенко Ю.І.)
Програма на перезатвердження.

Години відповідають робочому навчальному плану


Заступник директора ГІ
_____________________ (Єременко О.В.)

Схвалено Вченою радою Гуманітарного інституту


Протокол від “______” ____________________ 20___ року № _______


Вчений секретар _________________ (Т. Л. Видайчук)




Ó 2015 рік

УДК

ББК

Зарубіжна література ХХ – ХХІ століття. Програма навчальної дисципліни. – К.: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2015. – 30 с.

Укладач:




Ковбасенко Юрій Іванович

завідувач кафедри світової літератури Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат філологічних наук, професор

Рецензенти:




Булаховська Юлія Леонідівна

провідний науковий співробітник-консультант Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України, доктор філологічних наук, професор


Тверітінова Тетяна Іванівна

заступник завідувача кафедри світової літератури Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка кандидат філологічних наук, доцент



© Київський університет

імені Бориса Грінченка, 2015 р.

ЗМІСТ


Пояснювальна записка ……………………………………………………..

С. 5

Структура програми навчальної дисципліни …………………………….

С. 7

І. Опис предмета навчальної дисципліни …………………………………

С. 7

ІІ. Тематичний план навчальної дисципліни ……………………………..

С. 8

ІІІ. Програма




Змістовий модуль І. Світова література кінця ХХ століття: Знакові постаті, твори, тенденції………..…………..……………………………….

С. 9

Змістовий модуль ІІ. Провідні тенденції розвитку зарубіжної літератури

межі XX–XXІ століть …………………………………………………….



С. 11

Змістовий модуль ІІІ. Провідні тенденції розвитку зарубіжної літератури поч. XXІ століття …….......................................................……

С. 12

ІV.1. Навчально-методична карта дисципліни «Зарубіжна література

XX – ХХІ століття» (9 семестр)………………………………………..



С. 14

ІV.2. Навчально-методична карта дисципліни «Зарубіжна література

XX – ХХІ століття» (10 семестр)………………………………………..



С. 15

V. Плани семінарських занять…………………………………………………

С. 16

VІ. Завдання для самостійної роботи …………………………………………

С. 20

VІІ. Запитання для контрольної модульної роботи………………............

С. 22

ІХ. Система поточного та підсумкового контролю………………………….

С. 26

X. Методичне забезпечення курсу …………………………………………..

С. 27

XІ. Запитання до екзамену ……………………………………………………

С. 27

XІ. Рекомендована література ………………………………………………..

С. 29


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Робоча навчальна програма дисципліни «Зарубіжна література XX-ХХІ століття» є нормативним документом Київського університету імені Бориса Грінченка, який розроблено кафедрою теорії, історії та методики викладання зарубіжної літератури на основі освітньо-професійної програми підготовки спеціалістів відповідно до навчального плану для всіх спеціальностей денної форми навчання.

Робочу навчальну програму укладено згідно з вимогами кредитно-модульної системи організації навчання. Програма визначає обсяги знань, які повинен опанувати студент відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики, алгоритму вивчення навчального матеріалу дисципліни «Зарубіжна література XX-ХХІ століття», необхідне методичне забезпечення, складові та технологію оцінювання навчальних досягнень студентів.

«Зарубіжна література XX-ХХІ століття» уходить до переліку дисциплін філологічного циклу нормативного блоку. Вивчення цього курсу передбачає розв’язання низки завдань фундаментальної професійної підготовки фахівців вищої кваліфікації. Зокрема: опанування системою знань про закономірності світового літературного процесу межі XX-ХХІ століття, розширення обріїв гуманітарного мислення, поєднання культурологічного, національного, соціокультурного контекстів щодо сприйняття літературних явищ, широкий розгляд літературно-критичних матеріалів для можливості проведення глибинного аналізу художніх творів та формулювання обґрунтованих інтерпретацій, професійну підготовку висококваліфікованих і конкурентоспроможних фахівців у галузі освіти відповідно до вітчизняних та європейських стандартів.

Метою курсу є розкриття закономірностей світового літературного процесу межі XX-ХХІ століть, з’ясування своєрідності розвитку літературного процесу різних національних літератур, поглиблення знань з теорії літератури та вміння аналізувати та інтерпретувати художні твори в контексті сучасних літературознавчих наукових тенденцій.

Завдання курсу:


  • формування уявлення про соціокультурні, історичні, мистецькі чинники розвитку країн, література яких вивчається у зазначений період;

  • аналіз та інтерпретація художніх творів зазначеного періоду;

  • дослідження стилістичних особливостей поетики митця, встановлення елементів традицій і новаторства в стилі художнього твору та ідіостилі письменника через з’ясування стильових явищ, стильових тенденцій та стильових домінант;

  • сприйняття художнього твору як складної системи в контексті різноманітних видів дослідження художнього твору загалом;

У процесі вивчення курсу важливо досягти усвідомлення концепції про розуміння творів мистецтва як складної багатошарової структури; врахування положення сучасного літературознавства про неподільність змісту та форми художнього твору, що дає змогу сприймати текст у його художній цілісності; необхідність врахування історичного контексту; взаємозалежність історії суспільства, історії культури та історії літератури; психолого-педагогічні дослідження про особливості навчальної й пізнавальної діяльності.

Підвищенню ефективності семінарських занять сприятиме передбачене програмою виконання завдань дослідницького, творчого характеру, оформлення реферативних досліджень з актуальних проблем розвитку зарубіжної літератури межі XX-ХХІ.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні:

знати:


  • провідні тенденції світового літературного процесу зазначеного періоду;

  • місце і значення вивчених творів у творчості письменника та літературному процесі цього періоду;

  • особливості стилю художнього твору та ідіостилю письменника.

уміти:

  • складати конспект рекомендованих для опрацювання критичних статей і коментувати виписані тези;

  • досліджувати поетику оригінального і перекладного тексту, з’ясовувати властивості мови літературного твору, засоби художньої виразності, жанрові різновиди, особливості його образної системи тощо);

  • виокремлювати факти стильових явищ, стильових тенденцій і стильових домінант, на підставі яких визначається стиль художнього твору та індивідуальний стиль письменника.

  • самостійно визначати змістові домінанти тексту, відтворюючи авторську концепцію і здійснювати власну інтерпретацію;

  • відрізняти естетично довершені художні твори від продукту масової культури.

Кількість годин, відведених навчальним планом на вивчення дисципліни, становить:

120 год. (9 семестр – 60 годин; 10 семестр – 60 год.), із них: лекцій – 18 годин (9 семестр – 12 год.; 10 семестр – 6 год.), семінарські заняття - 18 годин (9 семестр – 12 год.; 10 семестр – 6 год.), модульний контроль – (9 семестр – 4 год., 10 семестрі – 2 год.), самостійна робота – 48 год. (9 семестр – 32 год., 10 семестр – 16 год.), семестровий контроль – 30 год.
Вивчення студентами навчальної дисципліни «Зарубіжна література XX - ХХІ століття» завершується складанням екзамену.

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
І. ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Предмет: зарубіжна література XX-ХХІ століть


Курс

Напрям,

спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень


Характеристика навчальної дисципліни

Кількість кредитів, відповідних ECTS: 3

Змістових модулів: 4


Загальна кількість годин: 120


Тижневих годин: 2



Шифр та назва напряму:

0203 Гуманітарні науки

Шифр та назва спеціальності



8.02030302 Мова і література (англійська)

8.02030302 Мова і література (німецька)

8.02030302 Мова і література (іспанська)

8.02030302 Мова і література (італійська)
Освітньо-кваліфікаційний рівень: «магістр»


Нормативна
Рік підготовки: 1
Семестр: 2
Аудиторні заняття:

36 годин, з них:


Лекції (теоретична підготовка): 18 (12/6) годин

Семінарські заняття:

18 (12/6) годин



Самостійна робота:

48 (32/16) годин




Вид контролю:

Екзамен.




Мета: курс покликаний розкрити закономірності світового літературного процесу XX-ХХІ століття, своєрідність розвитку літературного процесу різних національних літератур, поглибити знання з теорії літератури та вміння аналізувати та інтерпретувати художні твори в контексті сучасних літературознавчих наукових тенденцій.

ІІ. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


з/п

Назви теоретичних розділів

Кількість годин

Разом

Аудиторних

Лекції

Семінарських

Семестровий контроль

Самостійна робота

Підсумковий контроль (МКР)

Змістовий модуль І.

Знакові явища зарубіжної літератури кінця XX століття.

Постмодернізм як культурний феномен


1

Світова література кінця XX століття: знакові постаті, твори, тенденції







2






10




2

Постмодернізм як культурний і літературний феномен







4







10




3

Сем. Постмодернізм і романістика Умберто Еко










2










4

Сем. 2 Прозописьмо Милорада Павича як гіпертекст










4







2

Змістовий модуль ІІ.

Провідні тенденції розвитку зарубіжної літератури межі XX–XXІ століть



5

Світова література межі XX-ХХІ століть: знакові постаті, твори, тенденції







6







10



6

Сем. «Смерть автора», або Постмодерна реінтерпретація світової класики










2










7

Сем. Параболічність як атрибут світової літератури ХХ-ХХІ ст.










4




4

2

Змістовий модуль ІІІ.

Провідні тенденції розвитку зарубіжної літератури початку XXІ століття



8

Творчість сучасних зарубіжних письменників: у пошуках мейнстриму







6







10




9

Сем. 5 «Інтернет чи Гуттенберг?» - сучасне письменство у пошуках мейнстримів










6




4

2

Разом за навчальним планом

120

36

18

18

30

48

6

ІІІ. ПРОГРАМА
Змістовий модуль І.

Світова література кінця XX століття:

знакові постаті, твори, тенденції
Лекції. Світова література кінця XX століття: знакові постаті, твори, тенденції (4 год.)
Світова література кінця XX – початку XXІ століть: знакові постаті, твори, тенденції. Загальна характеристика світової літератури кінця XХ століття: традиції і новаторство. Філософські та літературознавчі явища кінця XX ст. (постструктуралізм, деконструкція, герменевтика) та їхній уплив на літературний процес (на матеріалі конкретних творів). Гостра потреба в нових орієнтирах у світі глобальної непевності, недовіри й сумніву в усіх без винятку цінностях.

Шлях від модернізму й авангардизму до постмодернізму. Перехід від відкритого ідеологічного протистояння до посттоталітарного, «вільного» суспільства: плюси і виклики для художньої літератури.

Взаємовпливи елітарної та масової літератури на культури наприкінці XX – на початку XXІ століть (на матеріалі конкретних творів).

Естетика та функції інтертекстуальності в художній літературі кінця XX – початку XXІ століть (на матеріалі конкретних творів).



Лекції. Постмодернізм як культурний і літературний феномен (4 год.)
Постмодернізм як типовий прояв еклектичного духу часу. Спрямування на всеохопність гуманітарного знання. Проблема «розмивання» жанрів, їхня дифузія як один iз шляхів розвитку новаторства у художнiй лiтературi. Взаємовплив елітарної та масової культури. Найвiдомiшi митцi i тексти.

Витоки постмодернізму. «Структуралістське минуле» постмодернізму й одночасно «послідовна критика» структуралізму. Структуралістська парадигма тексту: семіотична основа, розширення семантики поняття, знакова природа тексту. Постструктуралізм як колиска теорії постмодернізму. Філософські засади в працях Ж. Дерріди, Ж. Батея, Ж.-Ф. Ліотара, М. Фуко та ін.

Характерні ознаки літератури постмодернізму («гра» з текстом і читачем, інтертекстуальність, іронічність, колажування, «віртуальний історизм», та ін.) та їхнє втілення в конкретних творах. Реалізація можливостей гіпертексту як атрибут літератури постмодернізму («Гіпертекстові наративи не є породженням комп’ютера. Не вони й породженням ХХ ст. Просто в ХХ ст. реальність і людська свідомість трансформувалися таким чином, що най адекватнішим чином вони описувалися саме за допомогою гіпертексту» М.Візель).

Метафора лабіринту (різоми) як глобальний символ естетики постмодернізму. Образ лабіринту як символ естетики та модель світобудови у літературі постмодернізму (на матеріалі конкретних творів).

Кореляція творчих пошуків письменників кінця XX століття з загальними тенденціями розвитку літературознавства й культурології

Ідея деконструкції. Теорія герменевтики як дослідження поетики митця: відображення індивідуальної системи засобів виразності, неповторні стильові особливості, що дозволяє впізнавати текст автора, ідентифікуючи його і виділяючи серед інших.

Сприйняття тексту як знакового комплексу (за логікою постструктуралістів). Провокаційний характер пошуків «істини тексту». Врахування і виявів авторської суб’єктивності й особливостей сприйняття тексту читачем.

Постмодернізм як мистецьке явище кінця ХХ – початку ХХІ ст.: сукупність тенденцій у літературі, філософії та мистецтві кінця ХХ ст. Поняття і концептуальні схеми постмодернізму.

Інтертекстуальність як одна з конститутивних ознак постмодернізму. Риси постмодерністської естетики: відтворення фрагментарності світу і множинності істин, критика раціональних концепцій буття та концепції логічності історичного процесу, руйнація традиційного сюжету, пародійна «гра» з героєм, читачем, чужими текстами, стилізація, компілятивність, ремінісценції, алюзії тощо. Принципові нонселекція та гіперрецептивність як конститутивні ознаки постмодернізму.

Феномен симулякру. Поняття різоми. Шизоаналіз. Ж. Бодріяр «Символічний обмін і смерть», Ж. Дельоз «Платон і симулякр». Система опозицій Іхаба Хассана. Іронізм як риса постмодернізму. Своєрідність постмодерністської гри.



Найвідоміші представники літератури постмодернізму: Х.Л. Борхес (Аргентина), У. Еко (Італія), М. Павич (Сербія), П. Зюскінд (Німеччина), К. Рансмайр (Австрія), Дж. Фаулз (Велика Британія), М. Кундера (Чехія), Р. Бах (США), П. Коельо (Бразилія) та ін.
Ключові поняття: алюзія, гіперрецептивність, гіпертекст, «нелінійне письмо», інтертекстуальність, компіляція, ремінісценція, іронічність, нонселекція, палімпсест, пародійність, пастиш, постмодернізм (як літературно-мистецьке явище кінця ХХ – початку ХХІ ст.), різома, симулякр.

Семінар. Постмодернізм і романістика Умберто Еко
Семінар. Прозописьмо Милорада Павича як гіпертекст
Змістовий модуль ІІ.

Провідні тенденції розвитку

зарубіжної літератури межі XX–XXІ століть
Лекції. Світова література межі XX-ХХІ століть: знакові постаті, твори, тенденції (4 год.)

Нові тенденції в літературі на межі XX–XXІ століть: пошук експресивних засобів виразності з метою створення своєрідного індивідуального авторського стилю. Збереження гуманізму змісту в межах незвичних формоутворень художніх творів початку XXІ століття.

Посилена увагу до мотиву самотності, смерті (самогубства), плачу (сліз), мотив сприйняття радості буття через хаос буття, мотив хаосу і випадковостей щодо всього у світі XXI ст. Нові функції зазначених мотивів у літературі нового століття.

Роль і значення образу-символу Інтернету як всесвітньої Мережі як явища сучасного мобільного світу. Інтернет як величезне досягнення цивілізації і водночас руйнування будь-якої об’єктивності, як світ хаосу. Інтернет як «новий» (усесвітній) лабіринт та ілюзія керування світом. Інтерпретація реального процесу комунікації у віртуальному світі. Опозиція «реальний-віртуальний» щодо ситуацій та образів літературних творів. Створення ефекту умовності ситуації, імітації життя.
Семінар «Смерть автора», або Постмодерна реінтерпретація світової класики

Література:

  1. Астаф’єв О. Міжтекстове поле постмодернізму: теорія й історія // Філолог. семінари: Типи худож. творчості в епоху постмодернізму: реальність чи віртуальність? – К., 2002. – Вип.. 5. – С. 74–80.

  2. Зарубежная литература ХХ в.: Учебн. для вузов / Л. Г. Андреев, А. В. Карельский, Н. С. Павлова и др.; Под ред. Л. Г. Андреева. 2-е изд., испр. и доп. – М.: Высш. шк., 2004. – 559 с.

  3. Ігнатенко М. Постмодерний Homo ludens // Слово і час. – 2002. – № 6. – С.16–21.

  4. Історія зарубіжної літератури ХХ ст. : навч. посіб. / В. І. Кузьменко, О. О. Гарачковська, М. В. Кузьменко та ін. – К. : ВЦ «Академія», 2010. – 496 с.

  5. Коваль М. Постмодерністська гра в літературу, відмова від традиції чи її нова інтерпретація (на матеріалі сучасної літератури та критики США) // Молода нація: Альманах. – К.: Смолоскип, 1999. – Вип. 13. – С.183 – 192.

  6. Ковбасенко Ю. І. Архіпелаг «Павич», острів «Дамаскин» // Тема. На допомогу вчителю зарубіжної літератури. - 2002. – № 4. – С. 80-126.

  7. Ковбасенко Ю. І. Література постмодерну: по той бік різних боків // Заруб. л-ра в шк. Укр. – 2002. – № 5. – с. 2 – 12.

  8. Козюра О. В. Феномен постмодернізму: спроба визначення естетичної функції // Заруб. л-ра в шк. Укр. – 2005. – № 6. – С.18 – 20.

  9. Пахаренко Н. Світоглядно-естетичні грані постмодернізму // Укр. мова та літ. – 2005. – № 15. – С.9 – 13.

  10. Семків Р. Іронічна структура : типи іронії в художній літературі / Ростислав Семків. – К. : Вид. Дім «КМ Академія», 2004. – 135 с.

  11. Сокол Л. Гіпертекст і постмодерністський роман // Слово і час. – 2002. – № 11. – С.76 – 80.


Змістовий модуль ІІІ.

Провідні тенденції розвитку

зарубіжної літератури межі XX–XXІ століть
Лекції. Творчість сучасних зарубіжних письменників: у пошуках мейнстриму (6 год.)

Виникнення «великого галасу» (позитивного і негативного) навколо сучасних творів (наприклад, «Код да Вінчі» Д. Брауна). Особливості «модного» роману. Художня та релігійна символіка. Звернення до історичного матеріалу як засіб осягнення проблем сучасності. Синтез жанрів, концепція світу і концепція особистості в прозових творах початку XXI ст.

Дешифруюча функція нових творів: відверте кепкування над сприйняттям духовних і художніх традицій, пародійний характер твору. Відверте зниження «високої» проблематики і зведення її до форми популярного «бестселера».

Поява творів глибоко психологічних і змістовно насичених. Поява нового інтелектуального стилю в творах письменників початку XXI ст. Творчість видатних науковців як спроба написати «справжню» книжку і бути вислуханим і почутим.

Створення іміджу «культового письменника». Творчість сучасного польського митця, двічі доктора наук, який займається молекулярною біологією, Януша Леона Вишневського. Дебют у літературі романом «Самотність у Мережі» («Sаmotność w Sieci» (2003). Самотність як риса характеру людини, внутрішня сутність, навіть потреба замикатися в собі, не дозволяючи світові втручатися в особисте життя.

Створення нових художніх форм, актуальність проблематики, зменшення постмодерних тенденцій в інтелектуальних творах початку століття.

«Від Інтернету до Гуттенберга»: боротьба новітньої художньої літератури за читача. Стосунки класичної літератури і масової культури (екранізації, комп’ютерні технології, «сандвіч-культура», «фанфікшн» та ін.): сучасний стан і прогнози.

Ключові поняття: «каноноборство» (в художній літературі), «модний» роман, елітарна культура, канон літературний, класична література, культовий письменник; парабола (в художній літературі).
Семінар. Параболічність як атрибут світової літератури ХХ-ХХІ ст.
Семінар. «Інтернет чи Гуттенберг?» - сучасне письменство у пошуках мейнстримів
Література:


  1. Астаф’єв О. Міжтекстове поле постмодернізму: теорія й історія // Філолог. семінари: Типи худож. творчості в епоху постмодернізму: реальність чи віртуальність? – К., 2002. – Вип.. 5. – с.74 – 80.

  2. Зарубежная литература ХХ в.: Учебн. для вузов / Л. Г. Андреев, А. В. Карельский, Н. С. Павлова и др.; Под ред. Л. Г. Андреева. 2-е изд., испр. и доп. – М.: Высш. шк., 2004. – 559 с.

  3. Затонский Д. Finita la ideologia, или Постмодернизм как зеркало рухнувшей «суперсистемы» // Collegium – 1997. – № 1. – с.3 – 9.

  4. Ігнатенко М. Постмодерний Homo ludens // Слово і час. – 2002. – № 6. – С.16 – 21.

  5. Коваль М. Постмодерністська гра в літературу, відмова від традиції чи її нова інтерпретація (на матеріалі сучасної літератури та критики США) // Молода нація: Альманах. – К.: Смолоскип, 1999. – Вип..13. – с.183 – 192.

  6. Ковбасенко Ю. І. Література постмодерну: по той бік різних боків // Заруб. л-ра в шк. Укр. – 2002. – № 5. – с. 2 – 12.

  7. Козюра О. В. Феномен постмодернізму: спроба визначення естетичної функції // Заруб. л-ра в шк. Укр. – 2005. – № 6. – С.18 – 20.

  8. Пахаренко Н. Світоглядно-естетичні грані постмодернізму // Укр. мова та літ. – 2005. – № 15. – с.9 – 13.

  9. Семків Р. Постмодернізм та іронія / Типологізація нетипового // Слово і час. – 2000. – № 6. – с.6 – 12.

  10. Сокол Л. Гіпертекст і постмодерністський роман // Слово і час. – 2002. – № 11. – с.76 – 80.

- 14 -


ІV.1 Навчально-методична карта дисципліни «Історія зарубіжної літератури»

(9 семестр)

Модулі

Змістовий модуль І

Змістовий модуль ІІ.

Назва

модуля


Світова література кінця XX століття:

знакові постаті, твори, тенденції

Провідні тенденції розвитку зарубіжної літератури

межі ХХ-ХХІ століть

Кількість балів

за семестр

154 бали


Лекції

1

2

3

4

5-6

Теми


лекцій

Світова література кінця XX століття:

знакові постаті, твори, тенденції

(1 бал)


Світова література кінця XX століття:

знакові постаті, твори, тенденції

( 1 бал)


Постмодернізм як культурний і літературний феномен

(1 бал)


Постмодернізм як культурний і літературний феномен

(1 бал)

Світова література

межі XX-ХХІ століть:

знакові постаті, твори, тенденції
(2 бали)

Теми семінарських

занять


Постмодернізм і романістика Умберто Еко

(1+10 балів)



Прозописьмо Милорада Павича як гіпертекст (1+10 балів)

«Смерть автора», або Постмодерна реінтерпретація

світової класики

(2+20 балів)


Параболічність

як атрибут світової літератури

ХХ-ХХІ ст.

(2 + 20 балів)



Самостійна робота


Самостійна робота за 9 семестр – 32 бали



Види поточного контролю

МКР - 25 балів

МКР - 25 балів


(10 семестр)

Модулі

Змістовий модуль ІІІ

Назва

модуля


Провідні тенденції розвитку зарубіжної літератури поч. ХХІ століття

Кількість балів за семетр

117 балів



Лекції

1-2 (7-8)

3 (9)

Теми


лекцій

Світова література межі

XX-ХХІ століть:

знакові постаті, твори, тенденції

(2 бали)


Творчість сучасних

зарубіжних письменників:

у пошуках мейнстриму

(1 бал)

Теми семінарських

занять


Параболічність як атрибут

світової літератури ХХ-ХХІ ст.

(2 + 20 балів)


«Інтернет чи Гуттенберг?» -

сучасне письменство

у пошуках мейнстримів

(1+10 балів)




Самостійна робота


Самостійна робота за 10 семестр – 16 балів

Види поточного контролю

МКР – 25 балів



Екзамен

40 балів


Загальний обсяг дисципліни: 120 навч. годин, з них: лекційних – 18 (12/6) год.; семінарських – 18 (12/6) год.; самостійна робота – 48 (32/16) год., модульний контроль – 6 год.

Форма контролю: екзамен – 30 год.

Разом – 271 бал (коефіцієнт – 4,5)



IV. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Семінар.

Постмодернізм і романістика Умберто Еко

ПЛАН


  1. Умберто Еко – знакова постать світової літератури, його наукові інтереси та естетичні вподобання.

  2. Роль «віртуального історизму» в реалізації концепції роману «Ім’я троянди».

  3. Багаторівневе кодування сюжету, міксування жанрів та інтертекстуальність роману як вияв постмодерністської «боротьби за читача».

  4. Образ бібліотеки-лабіринту та її сюжетотворчі й текстотворчі функції.

  5. Езотеричні вчення і таємні знання як засіб зацікавлення читача в романі «Маятник Фуко».

  6. Особливості індивідуального стилю Умберто Еко.


Література:

  1. Денисова Т. Н. Феномен постмодернізму: Контури й орієнтири / Тамара Денисова // Слово і час. – 1995. – № 2. – С. 18–27.

  2. Еко У. Нотатки на берегах «Імені троянди» / Умберто Еко

  3. Ковбасенко Ю. І. Література постмодерну: по той бік різних боків / Юрій Ковбасенко // Заруб. л-ра в шк. Укр. – 2002. – № 5. – С. 2 – 12.

  4. Литвиненко Т. М. Лабіринт – символ естетики постмодернізму: До проблеми цієї міфологеми в літературі ХХ ст. // Всесвіт. літ. в серед. навч. зал. Укр. – 2004. – № 3. – с.32 – 35.

  5. Пахаренко Н. Світоглядно-естетичні грані постмодернізму // Укр. мова та літ. – 2005. – № 15. – с.9 – 13.


Семінар.

Прозописьмо Милорада Павича як гіпертекст

ПЛАН


  1. «Перший письменник третього тисячоліття» Милорад Павич знакова постать світової літератури, специфіка його творів і «відмова від монопольного права автора на істину».

  2. Гіпертекст як явище літератури (рос. «сетературы»). Роман «Хозарський словник» як гіпертекст.

  3. Утілення в оповіданні «Дамаскин» рис постмодернізму. Можливість вибору шляхів читання твору на двох його «перехрестях» (в т.ч. на комп’ютері) як вияв характерної для постмодерністської літератури гри письменника з текстом і читачем.

  4. Оповідання «Принц Фердинанд читає Пушкіна» як інтелектуальна провокація читача. Інтенсивне використання М.Павичем фактів візантійської і поствізантійської культури («віртуальний історизм»).

  5. Особливості індивідуального стилю Милорада Павича.


Література:

  1. Визель М. Гипертексты по ту и по эту сторону экрана / Михаил Визель // Иностранная литература. – 1999. – № 10. – С. 25–31.

  2. Затонский Д. Finita la ideologia, или постмодернизм как зеркало рухнувшей «суперсистемы» // Collegium – 1997. – № 1. – С. 3 – 9.

  3. Ковбасенко Ю.І. Література постмодернізму: по той бік різних боків / Юрій Ковбасенко. – Тема. – 2002. - №1. – С. 127

  4. Ковбасенко Ю.І. Архіпелаг «Павич», острів «Дамаскин» / Юрій Ковбасенко. – Тема. Мистецтво аналізу та інтерпретації художнього тексту. Нове в шкільних програмах : Милорад Павич. – 2002. – № 4. – С. 80 – 126.

  5. Сокол Л. Гіпертекст і постмодерністський роман // Слово і час. – 2002. – № 11. – с.76 – 80.


Семінар

«Смерть автора», або Постмодерна реінтерпретація світової класики

ПЛАН


    1. Класична література як донор для постмодерністського художнього тексту.

    2. Розмаїття виявів інтертекстуальності у постмодерністському художньому тексті.

    3. Інтелектуальна гра з читачем у новелі Хорхе Луїса Борхеса «Дім Астеріона».

    4. Роман Патріка Зюскінда «Запахи, або Історія одного вбивці» як «геніальна компіляція»

    5. Пастіш, центон, палімпсест та іронія в поезії кінця ХХ - початку ХХІ століття (Й.Бродський, Іртеньєв, Прігов, Тимур Кібіров та ін.)


Література:

  1. Бульвінська О. Перший письменник ІІІ тисячоліття, або Милорад Павич і гіпертекст // // Заруб. л-ра в шк. Укр. – 2003. – № 5. – С. 2 – 12.

  2. Затонський Д. Роман Патріка Зюскінда «Запахи» у дзеркалі літ-знавства // Всесв. л-ра в серед. навч. закл. України. – 2002. – № 5-6.

  3. Ковбасенко Ю. І. Література постмодерну: по той бік різних боків // Заруб. л-ра в шк. Укр. – 2002. – № 5. – С. 2 – 12.

  4. Семків Р. Іронічна структура : типи іронії в художній літературі / Ростислав Семків. – К. : Вид. Дім «КМ Академія», 2004. – 135 с.


Семінар

Параболічність як атрибут світової літератури ХХ-ХХІ ст.

ПЛАН


  1. Парабола як поняття літературознавства та інакомовлення в художній літературі ХХ – ХХІ століття (Кафка «Перевтілення», А. Камю. «Чума», В. Голдінг. «Володар мух», Кен Кізі «Політ над гніздом зозулі», антиутопії (Дж. Орвелл. «1984» «Скотоферма») та ін.

  2. Параболічність та жанрові ознаки (філософська казка, алегорично-моральна притча про людство та ін.) творів:

  • Ричарда Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон»;

  • Паоло Коельо «Алхімік»

  1. Неоміфологізм і література ХХ-ХХІ ст.

  2. Полісемантичність і причини популярності літератури фентезі (Дж. Р. Толкін, Дж. К. Роулінг та ін.).


Література:


  1. Затонский Д. Finita la ideologia, или постмодернизм как зеркало рухнувшей «суперсистемы» // Collegium – 1997. – № 1. – с.3 – 9.

  2. Семків Р. Постмодернізм та іронія / Типологізація нетипового // Слово і час. – 2000. – № 6. – с.6 – 12.

  3. Сокол Л. Гіпертекст і постмодерністський роман // Слово і час. – 2002. – № 11. – с.76 – 80.

  4. Степанян К. Постмодернизм – боль и забота наша // Вопр. литературы. – 1998. – № 5. – с.32 – 54.


Семінар

«Інтернет чи Гуттенберг?» - сучасне письменство у пошуках мейнстримів

ПЛАН


  1. Секрети успіху «модних» літературних творів кінця XX – XXI століття («геній кічу» Ден Браун, «модний автор» Януш Леон Вишневський та ін.).

  2. Складові успіху белетристики Дена Брауна (Код да Вінчі» та ін.).

  3. Я.Л.Вишневський і трансформація теми самотності та реалізація моделі «лабіринт – різома – Інтернет» в романі «Самотність в мережі» та ін. творах.

  4. Найновіші літературні «бренди» і «тренди» очима читача (екранізації, комп’ютерні технології, «сандвіч-культура», «фанфікшн» та ін.): сучасний стан і прогнози.

  5. Література сьогодні і письменник-сучасник: «класик» - «зірка» - «модне ім’я» - «культова фігура»?

  6. Класика і кіч: проблема літературного канону і каноноборства в Україні й світі.


Література:

  1. Дубин Б. Классическое, элитарное, массовое: начала дифференциации и механизмы внутренней динамики в системе литературы // Новое литературное обозрение, 2002, № 5 (57). – С. 6–23;

  2. Овсюк О. Загадки і таємниці роману Дена Брауна «Код да Винчи» // Всесвіт. – 2008. – № 3-4. – С. 149-156.

Електронні джерела:

http:// sovremennik.ws/2007/09/26/kod_da_vinchi.html

http://www.abc-people.com/data/brown-dan/androgin.htm

http://www.abc-people.com/data/brown-dan/news1.htm

VІ. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Знакові явища зарубіжної літератури кінця XX століття. Постмодернізм як культурний феномен
Світова література на межі XX–XXІ століть: традиції і новації. Філософське та літературознавче підґрунтя літератури кінця XX ст. (постструктуралізм, деконструкція, герменевтика)
Науковий і інтерпретаційний розвиток літературознавства кінця XX століття. Концепція про стиль кожного окремого художнього твору В. Виноградова; ставлення до твору як до суми прийомів, які проявляються на рівні форми і змісту одночасно (у працях представників організації ОПОЯЗ: Ю. Тинянов, В. Шкловський та інші); теорія про діалогічність мислення і мовлення М. Бахтіна; літературознавча теорія художнього стилю О. Лосєва; концепція щодо своєрідності й культурологічної цілісності національних стилів як літературного контексту епохи і культури (Л. Кормич, В. Багацький, Н. Науменко); теорія структуралістського аналізу художнього тексту.

Філософська теорія герменевтики як мистецтво інтерпретації, мистецтво тлумачення тексту. «Віртуальне» спілкування між автором і тлумачем, діалогічність як принцип гуманітарного знання (Ф. Шлейєрмахер). Положення герменевтичного структуралізму: художній твір як «текст», сприйняття мистецтва як символічної діяльності (від тлумачення текстів до тлумачення людського буття).


Постмодернізм як культурний та естетичний феномен,

як інтернаціональний «менталітет»

Можливі тлумачення постмодернізму як явища кінця XX – початку XXІ століття. Тенденції і новації у мистецтві постмодернізму: історичний, культурологічний, соціальний, психологічний тощо аспекти.

Онтологічний, гносеологічний, естетичний рівні прояву постмодернізму в кінці XX– початку XXІ ст.

Пошук нових засобів зображення в літературі постмодернізму: формування читацької зацікавленості твором тощо. «Боротьба за читача» засобами постмодерного мистецтва.

Особливості поетики постмодернізму. Загальні особливості постмодерністських творів. Особливості постмодерного героя в літературі кінця XX – початку XXІ ст.
Образ лабіринту як глобальний символ естетики постмодернізму (10 год.)

Неоміфологізм і містичність мистецтва межі XX–XXІ століть. Лабіринт як один з ключових образів літератури XX століття. Походження і призначення образу (мотиву) лабіринту в світовій культурі.

Використання в постмодерних творах міфологічних мотивів і образів, міфопоетичних прийомів. Створення власної «моделі світу» в постмодерних творах межі XX–XXІ століть.

Функції обряду ініціації в контексті розкриття ролі і значення образу (мотиву) лабіринту.
Провідні тенденції розвитку зарубіжної літератури межі XX–XXІ ст.

Особливості дослідження поетики митця у працях М. Бахтіна «Питання літератури та естетики» (стилістична своєрідність жанру роману, стилістичне значення різноманітних «позицій» автора у творі, важливість «відхилення» від стилістичної норми в якийсь момент розвитку певного жанру тощо). Діалогічність мислення, мовлення як такого, а загалом і системи художнього твору.

Дослідження проблеми поетичного стилю митця в працях Д. Наливайка («Мистецтво: напрями, течії, стилі»). Спроба виділити закономірності розвитку літератури і мистецтва, що проявляються на кожному етапі появи і динаміки певного напряму, а також виокремлення загальних стилів (канонічного, конвенційного) тощо.

Вплив праць українського науковця Д. Затонського на розвиток дослідження особливостей напрямів модернізму, постмодернізму. Книга “Модернізм і постмодернізм...” Теза Д. Затонського: «Мистецтво об’єднує "всі сторони людського буття: від тембру голосу до вміння розмірковувати, від манери рухатися до рухів душі" (стиль письменника включає в себе інформацію про епоху, світоглядні позиції автора, навіть індивідуальну манеру рухатися, думати, висловлювати свою своєрідність, що й є складовими “руху душі” (В. Маранцман). Праця О. Лосєва "Проблема художественного стиля".

Положення західних досліджень у сфері гуманітарних наук: поворот до символічних структур мови. Зв'язок проблем структури тексту із проблемами художньої творчості, психології творчості, культурології тощо. Слово, Текст як першооснова духовного і творчого розвитку особистості. Відсутність остаточно визначених категорій, станів, положень, сприйняття тексту як певного знакового комплексу (за логікою структуралістів і постструктуралістів).
Творчість сучасних зарубіжних письменників

Провокаційний характер пошуків “істини тексту” – врахування проявів авторської суб’єктивності й особливостей сприйняття тексту читачем.



Пошуки авторської концепції та розшифрування постмодерних кодів у творах сучасних (культових письменників). Опрацювання (читання, аналіз, створення власних адекватних інтерпретацій) художніх текстів Мілана Кундери, Хуліо Кортасара, Мілорада Павича, Марка Леві, Дена Брауна та інших.

VII. ЗАПИТАННЯ ДЛЯ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ


  1. Світова література кінця XX – початку XXІ століть: знакові постаті, твори, тенденції

  2. Філософські та літературознавчі явища кінця XX ст. (постструктуралізм, деконструкція, герменевтика) та їхній уплив на літературний процес (на матеріалі конкретних творів).

  3. Взаємовпливи елітарної та масової літератури на культури наприкінці XX – на початку XXІ століть (на матеріалі конкретних творів).

  4. Естетика та функції інтертекстуальності в художній літературі кінця XX – початку XXІ століть (на матеріалі конкретних творів).

  5. Характерні ознаки літератури постмодернізму («гра» з текстом і читачем, інтертекстуальність, іронічність, колажування, «віртуальний історизм», реалізація можливостей гіпертексту та ін.) та їхнє втілення в конкретних творах.

  6. Образ лабіринту як символ естетики та модель світобудови у літературі постмодернізму (на матеріалі конкретних творів).

  7. Неоміфологізм і художня література кінця XX – початку XXІ століть (на матеріалі конкретних творів).

  8. «Лабіринт» – «різома» – «Інтернет» як текстотворчі моделі літератури постмодернізму (на матеріалі конкретних творів).

  9. Інтертекстуальність та інтелектуалізм новелістики Х.-Л. Борхеса (на матеріалі новели «Дім Астеріона» або ін.).

  10. Руйнація традиційного сюжету, пародійна «гра» з героєм, читачем, чужими текстами в творах постмодерністів.

  11. Збереження гуманізму змісту в межах незвичних формоутворень художніх текстів кінця ХХ – початку XXІ століття (на м-лі творів М. Павича або ін.).

  12. Роль і значення образу-символу Інтернету у творах митців кінця ХХ – початку XXІ століття (на матеріалі роману Я. Л. Вишневського «Самотність у Мережі» або ін. творів).

  13. Функції інтертекстуальності у повісті П. Зюскінда «Запахи. Історія одного вбивці».

  14. Специфіка застосування прийому «гри» та багаторівнева організація тексту в романі Дж. Фаулза «Маг».

  15. Поліваріативність філософсько-естетичних інтерпретацій твору П. Коельо «Алхімік».

  16. Особливості інтерпретації авторської концепції в повісті-притчі Р. Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон».

  17. Ідейно-естетичні функції інтертексту в романі У. Еко «Ім’я троянди».

  18. «Магічний реалізм» і творчість Г. Гарсіа Маркеса (на матеріалі роману «Сто років самотності» або інших творів).

  19. Твір літератури постмодернізму як гіпертекст (на матеріалі творів М.Павича «Дамаскин», «Скляний равлик» або ін.)

  20. Причини, хід і результати «міксування» жанрів і стилів світової літератури у творах Д.Брауна, У.Еко, П.Зюскінда або ін. письменників.

  21. Іронічність («чорний гумор») як атрибут літератури постмодернізму (на матеріалі роману К.Кізі «Політ над гніздом зозулі».

  22. Інакомовлення та параболічність як атрибут світової літератури кінця ХХ – початку ХХІ століття (на м-лі творів М.Павича, Р.Баха, Дж. Барнса або ін.).

  23. Провідні риси постмодерн. естетики та їхнє втілення у епічних творах.

  24. Провідні риси постмодерністської естетики та їхнє втілення у ліричних творах (на м-лі текстів В.Шимборської, Й.Бродського, Д.Пригова та ін.).

  25. Провідні риси постмодерністської естетики та їхнє втілення у драматичних творах (на матеріалі текстів Т.Стоппарда або ін.).

  26. Фентезі як явище сучасної літератури та культури: характерні риси та секрети популярності (Дж. Р. Толкін, Дж. К. Роулінг та ін.).

  27. Проблема літературного канону та «каноноборства» і її вплив на сучасний літературний процес (постколоніальна критика, гендерні студії та ін.).

  28. Стосунки класичної літератури і масової культури (екранізації, комп’ютерні технології, «сандвіч-культура», «фанфікшн» та ін.): сучасний стан і прогнози.

  29. Зарубіжна і українська література кінця ХХ – початку ХХІ століття.

  30. «Мейнстрими» художньо-естетичної ситуації та літератури кінця XX – початку XXІ століть: у пошуках нового та втраченого.


Орієнтовна тематика самостійних досліджень з навчальної дисципліни

«Зарубіжна література межі XX-ХХІ століть»

  1. Девід Лодж як письменник, викладач і науковець

  2. Життя і творчість М. Павича (П. Зюскінда, Дж. Фаулза, П. Коельо, Г. Гессе, Р. Баха, Х. Кортасара, Д. Брауна, Ф. Бегбеде, Я.Л. Вишневського, Ф. Саган – за вибором студента).

  3. Загадки і таємниці роману Д. Брауна «Код да Вінчі» та ін.

  4. Іронія і сатира у романі В.Пелевіна «Generation П»

  5. Композиційно-змістові особливості роману П. Зюскінда «Парфуми».

  6. Концепція другого народження в творі «Чайка Джонатан Лівінгстон» Р. Баха.

  7. Масова література початку ХХІ століття: популярні жанри, теми, проблеми, образи і символи

  8. Повісті «Голубка» і «Історія пана Зоммера» П. Зюскінда як зображення духовної ізоляції сучасної особистості.

  9. Поетика постмодернізму в романі «Безсмертя» М. Кундери.

  10. Поетика постмодернізму в романі «Вероніка вирішує померти» П. Коельо

  11. Поетика постмодернізму в романі «Диявол і синьойорита Прим» П. Коельо.

  12. Поетика постмодернізму в романі «Коханка французького лейтенанта» Дж. Фаулза.

  13. Поетика постмодернізму в романі М. Леві «Усе, що не було сказано».

  14. Поетика постмодернізму в романі П. Коельо «Алхімік».

  15. Поетика постмодернізму в романі Ф. Саган «І переповнилася чаша».

  16. Поетика постмодернізму в романі Ф. Саган «Сторінки мого життя».

  17. Поетика постмодернізму в творах М. Павича.

  18. Поетика постмодернізму в творі А. Гавальди «Мені б хотілося, щоб мене хто-небудь де-небудь чекав».

  19. Поетика постмодернізму в творі Я.Л. Вишневського «188 днів і ночей».

  20. Постмодерний код у романі Я.Л. Вишневського «Самотність у Мережі».

  21. Постмодерний код у творі «Ілюзії» Р. Баха.

  22. Постмодерний код у творі Дж. Фаулза «Колекціонер».

  23. Постмодерний код у творі У. Еко «Ім’я троянди».

  24. Постмодерний код у творі Ф. Бегбеде «1, 499 €».

  25. Постмодерний код у творі Я.Л. Вишневського «Бікіні».

  26. Риси постмодернізму в романі Е. Лімонова «Це я – Едінька»

  27. Роман Стіга Ларссона «Дівчина з тату дракона» як заклик до боротьби з расизмом та екстремізмом.

  28. Російські поети-постмодерністи: єдність іронії, гумору та сатири

  29. Твір «Маг» Дж. Фаулза як англійський екзистенційний роман кінця XX століття.

  30. Тема насильства і жорстокості у романі «Дівчина з тату дракона» (2005) шведського письменника Стіга Ларссона

  31. Теоретики постмодернізму (Р. Барт, Д. Дерріда, М.Фуко, У. Еко, І. Хасан, Д. Фоккема, Ж.-Ф. Ліотар)

  32. Фентезі як явище літературного процесу кінця ХХ початку ХХІ ст.

  33. Філософський підтекст роману В.Пелевіна «Generation П»

  34. Харукі Муракамі

  35. Цирк як метафора та прийом карнавалізації у романі Венко Андоновскі «Пуп землі».


IX. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО

КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
Навчальні досягнення студентів із дисципліни «Зарубіжна література межі XX-ХХІ століть» оцінюються за модульно-рейтинговою системою, в основу якої покладено принцип поопераційної звітності, обов’язковості модульного контролю, накопичувальної системи оцінювання рівня знань, умінь та навичок, розширення кількості підсумкових балів до 100.

Контроль успішності студентів з урахуванням поточного і підсумкового контролю здійснюється відповідно до навчально-методичної карти, в якій зазначено види і терміни контролю. Систему рейтингових балів для різних видів контролю та порядок їх переведення у національну (4-бальну) та європейську (ECTS) шкалу подано у табл. 8.1 та 8.2.

Таблиця 8.1

Розрахунок рейтингових балів за видами поточного (модульного) контролю





п/п


Вид діяльності

Кількість балів

за одиницю

Кількість

одиниць до розрахунку

Всього

1.

Відвідування лекцій

1

9

9

2.

Відвідування семінарів

1

9

9

3.

Виконання завдання із самостійної роботи

1

48

48

4.

Робота на семінарському занятті

10

9

90

5

Модульна контрольна робота

25

3

75

6

Екзамен







40

Максимальна кількість балів – 271, коефіцієнт – 4,5

Таблиця 8.2



Порядок переведення рейтингових показників успішності у оцінки ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100

А

відмінно



зараховано

82-89

В

добре

74-81

С

64-73

D

задовільно

60-63

Е

35-59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0-34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Кількість балів за роботу з теоретичним матеріалом, на семінарських заняттях, під час виконання самостійної та індивідуальної навчально-дослідної роботи залежить від дотримання таких вимог:



  • своєчасне виконання навчальних завдань;

  • повний обсяг виконання завдання;

  • якість виконання навчальних завдань;

  • самостійність та оригінальність виконаного завдання;

  • творчий підхід у виконання завдань, ступінь засвоєння матеріалу;

  • ініціативність у навчальній діяльності.


X. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУРСУ

  • опорні конспекти лекцій;

  • робоча навчальна програма;

  • тексти художніх творів відповідно до програми курсу;

  • навчальні посібники;

  • завдання для самостійної роботи;

  • темарій семінарських занять;

  • запитання для поточного модульного контролю;

  • завдання для підсумкового контролю.


XІ. ЗАПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ

  1. Світова література кінця XX – початку XXІ століть: знакові постаті, твори, тенденції

  2. Філософські та літературознавчі явища кінця XX ст. (постструктуралізм, деконструкція, герменевтика) та їхній уплив на літературний процес (на матеріалі конкретних творів).

  3. Взаємовпливи елітарної та масової літератури на літератури наприкінці XX – на початку XXІ століть (на матеріалі конкретних творів).

  4. Естетика та функції інтертекстуальності в художній літературі кн. XX – поч. XXІ століть (на матеріалі конкретних творів).

  5. Характерні ознаки літератури постмодернізму («гра» з текстом і читачем, інтертекстуальність, іронічність, колажування, «віртуальний історизм», реалізація можливостей гіпертексту та ін.) та їхнє втілення в конкретних творах.

  6. Образ лабіринту як символ естетики та модель світобудови у літературі постмодернізму (на матеріалі конкретних творів).

  7. Неоміфологізм і художня література кінця XX – початку XXІ століть (на матеріалі конкретних творів).

  8. «Лабіринт» – «різома» – «Інтернет» як текстотворчі моделі літератури постмодернізму (на матеріалі конкретних творів).

  9. Інтертекстуальність та інтелектуалізм новелістики Х.-Л. Борхеса (на матеріалі новели «Дім Астеріона» або ін.).

  10. Руйнація традиційного сюжету, пародійна «гра» з героєм, читачем, чужими текстами в творах постмодерністів.

  11. Збереження гуманізму змісту в межах незвичних формоутворень художніх текстів кінця ХХ – початку XXІ століття (на матеріалі творів М. Павича або ін.).

  12. Роль і значення образу-символу Інтернету у творах митців кінця ХХ – початку XXІ століття (на матеріалі роману Я. Л. Вишневського «Самотність у Мережі» або ін. творів).

  13. Функції інтертекстуальності у повісті П. Зюскінда «Запахи. Історія одного вбивці».

  14. Специфіка застосування прийому «гри» та багаторівнева організація тексту в романі Дж. Фаулза «Маг».

  15. Поліваріативність філософсько-естетичних інтерпретацій твору П. Коельо «Алхімік».

  16. Особливості інтерпретації авторської концепції в повісті-притчі Р. Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон».

  17. Ідейно-естетичні функції інтертекстуального поля роману У. Еко «Ім’я троянди».

  18. «Магічний реалізм» і творчість Г. Гарсіа Маркеса (на матеріалі роману «Сто років самотності» або інших творів).

  19. Твір літератури постмодернізму як гіпертекст (на матеріалі творів М.Павича «Дамаскин», «Скляний равлик» або ін.)

  20. Причини, хід і результати «міксування» жанрів і стилів світової літератури у творах Д.Брауна, У.Еко, П.Зюскінда, К.Р.Сафона або ін. письменників.

  21. Іронічність («чорний гумор») як атрибут літератури постмодернізму (на матеріалі роману К.Кізі «Політ над гніздом зозулі».

  22. Інакомовлення та параболічність як атрибут світової літератури кінця ХХ – початку ХХІ століття (на матеріалі творів М.Павича, Р.Баха, Дж. Барнса або ін.).

  23. Провідні риси постмодерністської естетики та їхнє втілення у епічних творах.

  24. Провідні риси постмодерністської естетики та їхнє втілення у ліричних творах (на матеріалі текстів В.Шимборської, Й.Бродського, Д.Пригова та ін.).

  25. Провідні риси постмодерністської естетики та їхнє втілення у драматичних творах (на матеріалі текстів Т.Стоппарда або ін.).

  26. Фентезі як явище сучасної літератури та культури: характерні риси та секрети популярності (Дж. Р. Толкін, Дж. К. Роулінг та ін.).

  27. Проблема літературного канону та «каноноборства» і її вплив на сучасний літературний процес (постколоніальна критика, гендерні студії та ін.).

  28. Стосунки класичної літератури і масової культури (екранізації, комп’ютерні технології, «сандвіч-культура», «фанфікшн» та ін.): сучасний стан і прогнози.

  29. Зарубіжна і українська література кінця ХХ – початку ХХІ століття.

  30. «Мейнстрими» художньо-естетичної ситуації та літератури кінця XX – початку XXІ століть: у пошуках нового та втраченого.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА


  1. Бахтин М. Вопросы литературы и эстетики. – М.: Художественная литература, 1975. – 502 с.

  2. Бондарева О.Є. Міф і драма у новітньому літературному контексті: поновлення структурного зв’язку через жанрове моделювання. Монографія. – К.: Четверта хвиля, 2006. – 512 с.

  3. Борев Ю. Эстетика. Теория литературы: Энциклопедический словарь терминов / Ю.Б. Борев. – М.: ООО «Издательство Астрель»: ООО «Издательство АСТ», 2003. – 575, [1] с.

  4. Денисова Т. Н. Феномен постмодернізму: Контури й орієнтири / Тамара Денисова // Слово і час. – 1995. – № 2. – С. 18–27.

  5. Енциклопедія постмодернізму / [ред. Ч. Е. Вінквіст, В. Е. Тейлор; пер. з англ. Віктор Шовкун]. – К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003. – 503 с.

  6. Затонский Д. Модернизм и постмодернизм: Мысли об извечном коловращении изящных и неизящных искусств: От сочинений Умберто Эко до пророка Екклесиастра / Д.В.Затонский. – Харьков: Фолио; М.: ООО “Издательство АСТ”, 2000. – 255 с.

  7. Ильин И. Постструктурализм, деконструктивизм, постмодернизм / И. Ильин. – М., 2006. – 256 с.

  8. Ковбасенко Ю. І. Література постмодернізму: по той бік різних боків // Зарубіжна л-ра в шк. України, 2002. – № 5. – С. 2 – 12.

  9. Ковбасенко Ю. Архіпелаг “Павич”, острів “Дамаскин” // Тема. На допомогу вчителю зарубіжної літератури, 2002. – № 4. – С. 80-126.

  10. Лиотар Ж.-Ф. Состояние постмодерна / Жан-Франсуа Лиотар ; [пер. с франц. Н. А. Шматко]. – М. : Институт экспериментальной социологии, СПб. : Алетейя, 2008. – 160 с.

  11. Маньковская Н.Б. Эстетика постмодернизма / Надежда Маньковская. – СПб.: Алетейя, 2000. – 334 с.

  12. Сокол Л. Гіпертекст і постмодерністський роман // Слово і час. – 2002. – № 11. – С. 76-80.

  13. Hassan I. The Dismemberment of Orpheus. – Madison, Wis: The Univ. of Wisconsis Press, 1982. – xv, 315 p.

  14. Jenks C. Death of Modern Architecture / Charles Jenks // From Modernism to Postmodernism : [An Anthology / ed. by Lawrence E. Cahoone]. – Malden, Mass; Oxford : Blackwell Publishing, 2003. – P. 457‑464.

  15. Kubler G. The Shape of Time. Remarks on the History of Things.– New Haven, 1962.


Робоча програма навчального курсу

«зарубіжнА Література ХХ-ХХІ століть»
Укладач: Юрій Іванович Ковбасенко, завідувач кафедри світової літератури Гуманітарного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат філологічних наук, професор

____________________________



К 72 Зарубіжна література ХХ-ХХІ століть: Програма навчальної дисципліни / Укладач Ю. І. Ковбасенко. – К.: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2015. – 30 с.
1   2


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка