З “Порівняльно-історичного і типологічного мовознавства




Сторінка3/4
Дата конвертації02.11.2017
Розмір0,58 Mb.
1   2   3   4
ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

ІЗ ПОРІВНЯЛЬНО-ІСТОРИЧНОГО МОВОЗНАВСТВА

ДЛЯ ПОЗААУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
1. Внесок вітчизняних учених у зіставне мовознавство.

2. Етапи зіставного аналізу.

3. Склад і суперсегментні засоби.

4. Методика зіставного дослідження словотвору.

5. Словотвірна потенція різних класів слів.

6. Аспекти і константи зіставного дослідження морфологічних систем

7. Способи вираження граматичних значень у мовах світу.

8. Категорія роду у різних мовах світу.

9. Категорія числа у різних мовах світу.

10. Категорія відмінка у різних мовах світу.

11. Обсяг словникового фонду мови.

12. Типологічні відмінності у звуковій організації мови та їх можливі наслідки у граматиці, лексиці та віршуванні.

13. Соціальні та внутрішньомовні передумови запозичень.

14. Комунікативні ранги мов.

15. Соціолінгвістичний зміст поняття «класична мова».

16. Етнічна та культурна двомовність.

17. Спеціалізовані штучні мови.

18. Діаспори і компактне проживання етномовних груп.

19. Соціолінгвістичні універсалії.

20. Типи мов та історія цивілізацій.


Критерії оцінювання рефератів
Оцінка виставляється з урахуванням двох параметрів: 1) обсяг виконаного реферату; 2) якість написання.

1. Оцінка “відмінноч ставиться за реферат, який має обсяг 15–20 або більше друкованих (рукописних) сторінок; проблема, яка в ньому розглядається, викладена повно, послідовно, логічно; список використаної наукової літератури нараховує 6–10 джерел, відповідає сучасним правилам оформлення бібліографії.

2. Оцінка “добреч ставиться за реферат, який має обсяг 11–14 сторінок; тема реферату викладена досить повно, але є певні недоліки у логіці викладу; бібліографічний список нараховує 5 джерел, відповідає сучасним правилам, але містить певні помилки.

3. Оцінка “задовільно” ставиться, коли обсяг реферату є недостатнім для викладення обраної проблеми, і тому проблема розглядається поверхово; у бібліографічному списку менше чотирьох наукових джерел і є помилки.

4. Оцінка “незадовільно” ставиться, якщо тема реферату зовсім не розкрита, у бібліографічному списку менше 2 наукових джерел, і він подається не за сучасними правилами.
VI. Система рейтингового контролю оцінки знань та вмінь студентів з навчальної дисципліни
Курс порівняльно-історичне і типологічне мовознавство включає

90 годин, з яких 20 годин – лекції, 10 годин – практичні заняття,

60 годин – самостійна робота студентів.

МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

здійснюється за 100-бальною шкалою:

50 балів – аудиторна робота (лекційні та семінарські заняття) + самостійна робота.

20 балів – модульна контрольна робота.

30 балів – екзамен.


Аудиторна робота (50 балів) складається з рейтингової оцінки лекцій (3 бали за роботу на лекції х на 10 лекцій = 30 балів) та семінарів з урахуванням самостійної роботи (4 бали – оцінка “5” х 5 семінарських занять = 20 балів).

Разом максимальна кількість балів, яку набирає студент за аудиторну роботу, становить 50. Лекційні бали не трансформуються в оцінку. Бали за семінарські заняття трансформуються в оцінки за такими критеріями:

1. Студенту виставляється максимальна кількість балів 4 – оцінка “5” за одне семінарське заняття, якщо він виконав:

– теоретичні завдання, самостійні завдання (склав та розв’язав лінгвістичну задачу, підготував мультимедійну презентацію теоретичного питання, склав словник лінгвістичних термінів з їх тлумаченням) та індивідуальну роботу.

2. Студенту виставляється 3 бали – оцінка “4” за одне семінарське заняття, якщо він не повністю виконав або теоретичні завдання, або самостійні завдання, або індивідуальну роботу.

3. Студенту виставляється 2 бали – оцінка “3” за одне семінарське заняття, якщо він не виконав теоретичні та самостійні завдання або теоретичні завдання та індивідуальну роботу, або самостійні завдання та індивідуальну роботу.

4. Студенту виставляється мінімальний 1 бал за присутність на семінарському занятті, проте не виконав теоретичні завдання, самостійні завдання та індивідуальну роботу.

Модульна контрольна робота оцінюється в балах та трансформується в оцінки:

20 балів – оцінка “5”

16 балів – оцінка “4”

12 балів – оцінка “3”

8 балів – оцінка “2”

0 балів – неявка на модульну контрольну роботу.



Екзамен оцінюється в балах та трансформується в оцінки:

30 балів – оцінка “5” (студент ґрунтовно відповів на всі питання білету і виконав практичне завдання).

23 бали – оцінка “4” (відповіді на питання білету не є вичерпними, зокрема визначення базових термінів не аргументуються).

18 балів – оцінка “3” (відповіді є стислими, практичне завдання не виконане).

0 балів – оцінка “2” (студент не відповів на питання білету і не виконав практичне завдання).
VII. Зразки завдань до модульних контрольних робіт

та критерії їх оцінювання
Модульна контрольна робота складена з метою перевірки знань студентів професійного спрямування 8.030302 “Мова та література”, 8.030303 “Переклад”. Вона дає можливість виявити й оцінити рівень знань та вмінь, а також у цілому визначити якість підготовки магістрів.

До фонду контрольних завдань включено найважливіші поняття, які пов’язані з професійною діяльністю.

Завдання складено відповідно до вузівської програми курсу “Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство”. Для правильної відповіді на питання студент повинен добре знати теоретичний матеріал, уміти ним користуватися.

Для виконання модульної контрольної роботи кожному студентові необхідно дотримуватися такого алгоритму розв’язання завдань:



  • прочитати умови І завдання;

  • ознайомитися з матеріалом, на основі якого пропонується розв’язувати подане завдання;

  • знайти правильну відповідь;

● записати поруч із номером завдання свою правильну відповідь.

  • прочитати умови ІІ та ІІІ завдання;

  • дати відповідь на теоретичні та практичні запитання;


Зразок модульної контрольної роботи
Модульна контрольна робота

з порівняльно-історичного та типологічного мовознавства

для магістрів

(V курс, стаціонар)

Варіант 1


Завдання I. Дайте відповідь на запитання тесту, виберіть варіант правильної відповіді, поряд з номером запитання зазначте літеру своєї відповіді.
1. Основоположником системного вивчення мови у мовознавстві є:

а) О. Шахматов;

б) М. Трубецькой;

в) Ф. де Соссюр;

г) Л. Щерба.
2. Ареальна лінгвістика вивчає:

а) територіально споріднені мови;

б) генетично споріднені мови;

в) неспоріднені мови;

г) різноструктурні мови.
3. Окремі ознаки інших типів у мові певного типу – це:

а) тип у мові;

б) мовний тип;

в) фреквенталії;

г) універсалії.
4. Кому належить перша спроба типологічної (морфологічної) класифікації мов:

а) Б. Уорфу;

б) В. фон Гумбольдту;

в) братам Шлегелям;

г) Л. Вайсгерберу.
5. Метод, за допомогою якого здійснюється реконструкція прамовних станів, – це:

а) зіставний;

б) зіставно-типологічний;

в) відносної хронології;

г) порівняльно-історичний.
6. Фонетична таблиця “Дзеркало рим” (960 р.) належить:

а) мовознавству Давнього Сходу;

б) китайському мовознавству;

в) мовознавству Давньої Греції;

г) індуському мовознавству.
7. Перша праця в історії компаративістики, де була розроблена методика реконструкції і встановлено поняття “прамова”, має назву:

а) “Компендіум порівняльної граматики індоєвропейських мов”;

б) “Німецька граматика”;

в) “Порівняльна граматика індоєвропейських мов”;

г) “Про порівняльне вивчення мов стосовно різних епох їхнього розвитку”.
8. Створене у V ст. до н. е. “Восьмикнижжя” Паніні належить:

а) китайському мовознавству;

б) індійському мовознавству;

в) класичному мовознавству;

г) арабському мовознавству.
9. Формалістичний напрям у мовознавстві, що виник на основі вчення Н. Хомського у 50–60-х рр. ХХ ст., називається:

а) дескриптивною лінгвістикою;

б) математичною лінгвістикою;

в) генеративною лінгвістикою;

г) психолінгвістикою.
10. До анакцентних мов належать:

а) монгольські й тюркські;

б) слов’янські;

в) германські;

г) скандинавські.
11. На основі співвідношення голосних і приголосних звуків мови поділяють на:

а) вокалічні та консонантні;

б) акцентні й тональні;

в) синхронічні та діахронічні;

г) вільні та зв’язані.
12. Сукупність прийомів дослідження мови шляхом її системного зіставлення з іншою мовою з метою виявлення її специфіки на тлі спільних характеристик називається:

а) порівняльно-історичним методом;

б) структурним методом;

в) зіставно-типологічним методом;

г) описовим методом.
13. Представниками глоссематики як напряму структуралізму є:

а) Н. Хомський;

б) Л. Єльмслев;

в) Л. Блумфільд;

г) В. Матезіус.

14. Основною одиницею контрастивної лексикології є:

а) грамема;

б) лексема;

в) морфема;

г) фонема.


15. Як називаються універсалії, характерні майже для всіх мов світу:

а) абсолютні;

б) статистичні;

в) морфологічні;

г) фреквенталії.
16. За характером сполучення морфем виучувана вами іноземна мова належить до:

а) інкорпоруючих мов;

б) аглютинативних мов;

в) ізолюючих мов;

г) флективних.
17. За характером генетичного споріднення мови об’єднуються у:

а) мовні союзи;

б) мовні сім’ї;

г) мовні ареали.


18. Завданням лінгвістичної типології є:

а) виявлення закономірностей і відмінностей у процесі зіставлення;

б) виявлення закономірностей і відмінностей у процесі порівняння;

в) виявлення закономірностей і відмінностей у процесі реконструкції.


19. Пріоритет у вивченні “живих” аніж “мертвих” мов надавали у своїх працях представники:

а) психологічного напряму;

б) соціологічного напряму;

в) структуралізму;

г) функціоналізму.
20. Контрастивна лінгвістика ставить за мету:

а) виявити генетичну спільність (спорідненість) мов у їх розвитку;

б) виявлення подібностей і відмінностей на всіх рівнях мовної структури двох чи кількох мов незалежно від їхньої спорідненості;

в) охарактеризувати територіальний розподіл мовних особливостей;

г) вивчити процеси паралельної зміни мов.
Завдання ІІ.  Зіставте способи та засоби вираження аналітизму і синтетизму в українській та англійській мовах.
Завдання ІІІ. У якому співвідношенні перебувають компаративістика і контрастивістика?

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ
При оцінюванні модульної контрольної роботи враховується обсяг і правильність виконаних завдань:

а) оцінка “відмінно” ставиться за правильне виконання всіх завдань;

б) оцінка “добре” ставиться за виконання 75 % усіх завдань;

в) оцінка “задовільно” ставиться, якщо правильно виконано більше 50% запропонованих завдань;

г) оцінка “незадовільно” ставиться, якщо завдань виконано менше від 50 %.

Неявка на модульну контрольну роботу 0 балів.
Ці оцінки трансформуються в рейтингові бали у такий спосіб:

“5” – 20 балів;

“4” – 16 балів;

“3” – 12 балів;

“2” – 8 балів.

Неявка на МКР – 0 балів.
Затверджено на засіданні кафедри теоретичної і прикладної лінгвістики та новогрецької філології
“24” листопада 2011 р., протокол № 6
Зав. кафедри доктор філол. наук, проф. Корольова А. В.
VIIІ. Підсумковий контроль

Формою підсумкового контролю з курсу “Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство” є екзамен. Екзамен складається у ІХ семестрі.
Екзамен

Студентам, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 63–70, за рішенням кафедри може бути виставлена підсумкова оцінка за дисципліну за національною шкалою відмінно, за шкалою ЄКТС – А. Підсумковий рейтинговий бал виставляється шляхом додавання до семестрового рейтингового бала студента 30 балів.

Екзамен відбувається в усній формі. Максимальний екзаменаційний бал становить 30. Викладач оцінює відповідь студента на екзамені (диференційованому заліку) у 4-бальній шкалі. Ця оцінка трансформується в екзаменаційний рейтинговий бал у такий спосіб:

5 — 30 балів;

4 — 23 бали;

3 — 18 балів;

2 — 0 балів.

Підсумкова оцінка за дисципліну виставляється за підсумковим рейтинговим балом (сума семестрового рейтингового бала та екзаменаційного бала) за таблицею:





Підсумковий рейтинговий бал

Оцінка за шкалою ЄКТС

Підсумкова оцінка за дисципліну за національною шкалою

90-100

А

відмінно

82-89

В

добре

75-81

С



66-74

D

задовільно

60-65

Е



40-59



незадовільно з можливістю повторного складання

39 і менше

F

незадовільно з обов'язковим повторним курсом

Якщо студент на екзамені з дисципліни, з якої він мав семестровий рейтинговий бал менше 42 балів, отримує позитивну екзаменаційну оцінку (“5”, “4”, “3”), то такому студенту виставляється підсумкова оцінка з дисципліни за національною шкалою лише “задовільно”, за шкалою ЄКТС – E, а в екзаменаційній відомості в графі «Підсумковий рейтинговий бал» ставиться 60 балів.

За результатами роботи студентів під час семінарських занять та самостійної роботи наприкінці семестру проводиться атестація. Атестуються студенти, які відвідували лекційні та семінарські заняття, відповідали на семінарських заняттях, виконували самостійну роботу. При цьому:
1) оцінка “відмінно” ставиться студенту, який не пропускав заняття без поважної причини, відповідав не менше 2-х разів на семінарських заняттях, має оцінку за реферат “5”, середній бал якого вищий за “4,5”;
2) оцінка “добре” ставиться студенту, який відвідував заняття, виконував завдання самостійної роботи, середній бал якого вищий за “4”;
3) оцінка “задовільно” ставиться студенту, який відвідував заняття, виконував завдання самостійної роботи, середній бал якого вищий за “3”;
4) оцінку “незадовільно” отримує студент, який пропускає заняття, за відповіді на семінарських заняттях має “2”. “Незадовільно” ставиться студентові і тоді, коли він відвідував заняття, але не виконав робочої програми від початку атестації, не відповідав на семінарських заняттях, не виконав завдання самостійної роботи.
7) Не атестується студент, який не був присутній на жодному семінарському занятті, не виконав самостійну роботу і не має жодної оцінки.


Структура екзамену з курсу “Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство”:
Екзамен відбувається в усній формі після попереднього обдумування магістром питань екзаменаційного білета.

Кожний білет з курсу “Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство” складається з трьох теоретичних питань, передбачених типовою і робочою програмами.

Зразок білета (V курс ІХ семестр).
ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА

Київський національний лінгвістичний університет



Спеціальність: “Мова і література”, “Переклад” Семестр IХ

Навчальна дисципліна: Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство




ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ 12

1. Проблема мови – еталону порівняння.

2. Принципи формування мовних картин світу носіїв різних мов.

3. Лінгвістична задача.


Затверджено на засіданні кафедри теоретичної і прикладної лінгвістики та новогрецької філології (протокол № __ від ___ _______2011 р.)

Зав. кафедри: ______________________ проф. Корольова А.В.

Викладач ______________________ проф. Корольова А.В.





Критерії оцінювання

1. Оцінка “відмінно” виставляється тоді, коли відповідь вважається повною, тобто в ній містяться визначення всіх понять, про які йдеться в білеті, проаналізовано об'єкт аналізу, охарактеризовано його семантичні та структурні ознаки. Відповідь повинна бути чіткою і послідовною, супроводжуватися великою кількістю прикладів із різних мов світу.

2. Оцінка “добре” виставляється, коли у відповіді магістра містяться незначні неточності, але при цьому відповідь є повною, змістовною і логічно побудованою.

3. Оцінка “задовільно” ставиться у тих випадках, коли магістр дав не досить чітке або неповне визначення аналізованого об'єкта, не дав ілюстративного матеріалу, нелогічно і непослідовно розкривав суть поняття.

4. Оцінка “незадовільно” ставиться, якщо магістр не подав правильної відповіді на жодне з питань білета, не знав термінологічної системи дисципліни, а також якщо відповідь була нелогічною.
За результатами роботи магістрів під час семінарських занять та самостійної роботи один раз на семестр проводиться атестація. Атестуються студенти, які відвідували заняття, відповідали на семінарських заняттях, виконували самостійну роботу. При цьому:

1) оцінка “відмінно” ставиться магістру, який не пропускав заняття без поважної причини, відповідав не менше 4-х разів на семінарських заняттях, має оцінку за реферат “5”, середній бал якого вищий за “4, 5”;

2) оцінка “добре” ставиться магістру, який відвідував заняття, виконував завдання самостійної роботи, середній бал якого вищий за “3, 5”;

3) оцінка “задовільно” ставиться магістру, який відвідував заняття, виконував завдання самостійної роботи, середній бал якого вищий за “2, 5”;

4) оцінку “незадовільно” отримує магістр, який пропускає заняття, за відповіді на семінарських заняттях має “2”. “Незадовільно” ставиться магістру і тоді, коли він відвідував заняття, але не виконав робочої програми від початку атестації, не відповідав на семінарських заняттях, не виконав завдання самостійної роботи.

5) Не атестується магістр, який не був присутній на жодному семінарському занятті, не виконав самостійну роботу і не має жодної оцінки.


Орієнтовні питання до екзамену з курсу

Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство”


1. Курс “Порівняльно-історичне мовознавство”, його зміст, завдання і місце в системі наук.

2. Типологія та її основні різновиди: структурна типологія і змістова типологія.

3. Типологічна класифікація мов.

4. Методика зіставного мовознавства.

5. Принципи зіставних досліджень.

6. Проблема мови – еталону порівняння.

7. Попередники та основоположники типології мов.

8. Напрями типологічних досліджень.

9. Структурна типологія мов. Типологія мовних рівнів.

10. Фонетична типологія. Типологія консонантних та вокалічних систем.

11. Типологія просодичних систем. Інтонаційно-ритмічна своєрідність мов.

12. Морфологічна типологія. Типологія граматичних категорій.

13. Лексична типологія мов. Семантична типологія. Типологія номінацій.

14. Безеквівалентна лексика. Лексичні лакуни.

15. Омонімія й омографія. Міжмовна омонімія.

16. Полісемія. Специфіка переносних значень.

17. Типи міжмовних співвідношень фразеологізмів. Національна специфіка фразеологізмів.

18. Типологічні закономірності в синтаксисі. Типологія порядку слів. Типологія речення. Типологія іменних груп.

19. Соціальна типологія мов.

20. Функціональна різноманітність мов. Комунікативні ранги мов.

21. Типологія літературних мов.

22. Іноземна мова як категорія функціональної типології.

23. Типологія мовних ситуацій. Ознаки ситуацій, значущі для типології. Етнічна і культурна двомовність.

24. Допоміжні міжнародні мови та їх типи. Три класи допоміжних мов.

25. Мовна політика в типологічному висвітленні. Типи мовних стратегій у регулюванні взаємодій етносів і мов. Основні напрями мовної політики.

26. Типологія літературних мов, фактори типологічної своєрідності літературних мов.

27. Генеалогічна подібність та мовна сім’я.

28. Ареальні і типологічні підходи до дослідження мови.

29. Основні категорії лінгвістики універсалій. Принципи систематизації універсалій. Види універсалій за ступенем універсальності та за логічною формою.

30. Семіотичні універсалії. Мовні та мовленнєві універсалії. Статичні та динамічні універсалії.

31. Фонетико-фонологічні та морфологічні універсалії.

32. Лексичні, лексико-семантичні та синтаксичні універсалії.

33. Соціолінгвістичні універсалії.

34. Мовознавство в давній Індії.

35. Мовознавство в Давній Греції.

36. Мовознавство в Давньому Римі.

37. Арабське мовознавство.

38. Європейське мовознавство епохи Середньовіччя.

39. Мовознавство Відродження: представники (Данте Алігієрі, П. Рамус, Й. Скалігер); граматика Пор-Рояля; філософія мови у роботах Ф. Бекона, Р. Декарта, Дж. Локка, М. Ломоносова.

40.Основоположники порівняльно-історичного мовознавства (Ф. Бопп, Р. Раск, Я. Грімм, О. Востоков).

41. Порівняльно-історичний метод і генеалогічна класифікація мов.

42. Розвиток порівняльно-історичного методу у 20-90-х роках ХІХ ст.

43. Лінгвістична концепція Вільгельма фон Гумбольдта.

44. Натуралізм у мовознавстві (А. Шлейхер та ін.).

45. Психологічний напрям у мовознавстві.

46. Молодограматична мовознавча школа.

47. Соціологізм у мовознавстві (А. Мейє, Ж. Вандрієс).

48. Лінгвістична концепція Ф. де Соссюра.

49. Структуралізм. Різновиди структуралізму.

50. Структуралізм празької лінгвістичної школи.

51. Копенгагенська школа структуралізму.

52. Американський структуралізм. Американська дескриптивна лінгвістика.

53. Теорія лінгвістичної відносності (гіпотеза Сепіра-Уорфа).

54. Харківська лінгвістична школа. Наукова діяльність та лінгвістично-філософські погляди О. О. Потебні.

55. Московська лінгвістична школа. Наукова діяльність П. Ф. Фортунатова та його учнів.

56. Казанська лінгвістична школа. І. О. Бодуен де Куртене, В. О. Богородицький.

57. Принципи формування мовних картин світу різних носіїв мови.

58. Поняття стереотипу у носіїв різних мов.

59. Поняття міжкультурної етикетної поведінки.

60. Національно-культурна семантика різнорівневих мовних одиниць та їх значення для успішного міжкультурного спілкування.



1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка