Загальна характеристика роботи




Скачати 489,36 Kb.
Дата конвертації16.04.2017
Розмір489,36 Kb.




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Від часу приєднання до Болонської конвенції перед освітянською спільнотою України стоїть надважливе й актуальне завдання із практичної підготовки висококваліфікованого, конкурентноспроможного, проєвропейського фахівця, здатного вирішувати поставлені перед ним завдання на високому компетентнісному рівні.

З огляду на розроблення та затвердження Кабінетом Міністрів України Національної рамки кваліфікацій увиразнюється потреба уніфікації підготовки сучасної молоді в межах європейського освітнього простору, формування двох значущих типів навчальних результатів, детермінованих спеціальними (предметними) та загальними компетентностями. Останні, на думку багатьох учених (І. Зимня), охоплюють не лише результати навчання, а й систему ціннісних орієнтацій, звички тощо. Тому сформованість аксіологічого базису відіграватиме роль своєрідного стрижня особистості, що безпосередньо впливає на її поведінку та учинки, пов’язані з умінням оптимально якісно вирішувати проблемні ситуації. У загальному контексті формування ключових компетентностей видається доцільним виокремлення вагомості аксіологічного базису для оволодіння міжкультурно-комунікативним їх складником у ході підготовки майбутнього вчителя іноземної мови. Освітній процес набуватиме ознак цілісності та системності за умов застосування не лише вітчизняних, а й кращих зарубіжних інноваційних технологій. Підхід, що передбачає засвоєння у процесі опанування іноземними мовами культурних, соціально значущих і професійних цінностей світової спільноти, уможливить підготовку полікультурної особистості, здатної до успішної самореалізації в умовах глобалізації.



Саме польськими педагогами-новаторами шляхом використання потужного навчально-аксіологічного потенціалу, сформованого впродовж століть (від Ф. Знанецького до Р. Інгардена та М. Рокича), доведено його важливість і дієвість під час реалізації освітніх цілей, сформульованих у першому проєвропейському Законі ,,Про вищу освіту” (Ustawa o szkolnictwie wyższym) 1989 року з подальшими змінами. Прикметно, що і Закон України «Про вищу освіту» від 9.09.2014 року містить засадничі положення цього першого пострадянського польського демократичного освітянського документу.

Базові підходи щодо професійної підготовки вчителя є предметом наукових студій таких українських (В. Алфімов, І. Бех, В. Бондар, В. Будак, М. Євтух, І. Зязюн, Г. Китайгородський, О. Локшина, Н. Миропольська, Ю. Пелех, О. Савченко, Г. Шевченко) та польських (З. Мелосік (Melosik Z.), Б. Сліверський (Śliwerski B.), К. Денек (Denek K.), К. Ольбрихт (Olbrycht K.), Й. Сосновський

(Sosnowski J.), Б. Наврочиньський (Nawroczyński B.), А. Радзієвич-Винницький (Radziewicz-Winnicki A.), Б. Суходольський (Suchodolski B.) учених. Питання мовної підготовки студентів філологічних спеціальностей висвітлювали П. Бех, Л. Биркун, І. Бім, Л. Зєня, С. Ніколаєва, С. Павлюченко, С. Роман, В. Сафонова, П. Сисоєв,

Н. Ягельська, Й. Грілл (Grell J.), Г. Хейд (Heyd G.) та ін.

Філософські аспекти проблеми формування аксіологічного базису особистості від посткантівського періоду до сьогодення найбільш виразно розкрито у працях таких науковців як: В. Андрущенко, Л. Губерський, З. Самчук, М. Каган, А. Конверський, І. Надольний, Л. Столович, В. Шинкарук, М. Вебер (Weber M.),

З. Бауман (Bauman Z.), А. Бобко (Bobko A.), Я. Давід (Dawid J.), Е. фон Гартман (K. R. E. von Hartmann), М. Гайдегер (Heidegger M.), П. Лапі (Lapis P.), Т. Левовіцкі (Lewowicki T.), Г. Лотце (Lotze R. H.), Й. Ліпєц (Lipiec J.), Н. Постман (Postman N.), М. Саган (Sagan M.), Ян Павло ІІ (Jan Paweł II).

Концептуальні засади формування аксіологічного базису в структурі особистості майбутнього вчителя осмислено у напрацюваннях українських (Т. Антоненко, І. Бех, Г. Балл, М. Боришевський, П. Ігнатенко, В. Кремень, М. Марчук, А. Міщенко, Ю. Пелех, А. Ярошенко, - та зарубіжних: Ч. Банах (Banach Cz.), К. Денек (Denek K.), Р. Інгарден (Ingarden R.), Р. Інглхарт (Inglehart R.), Д. Леонтьєв (Леонтьев Д. А.), М. Рокич (Rokeach M.), Е. Фромм (Fromm E.),

В. Ціхонь (Cichoń Wł.), Ш. Шварц (Schwartz S.) дослідників.

Теоретико-методичні аспекти аксіологічної підготовки вчителя розглядали у своєму науковому доробку І. Бех, В. Бондар, С. Гончаренко, Й. Гнітєцкі (Gnitecki J.), В. Горішовські (Goriszowski W.), І. Зимня (И. Зимняя), І. Ісаєв (И. Исаев), Л. Коваль, К. Конєцкі (Konecki К.), К. Котловскі (Kotłowski К.), І. Красейко (Krasiejko I.),

Ч. Купісевич (Kupisiewicz Cz.), В. Оконь (Okoń W.), С. Палка (Palka S.), В. Пастерняк (Pasterniak W.), О. Пометун, О. Савченко, В. Сластьонін (В. Сластенин), Є. Шиянов (Е. Шиянов).

На сучасному етапі в Україні з’явилась низка досліджень, що вирізняються фундаментальними підходами до вивчення проблеми професійної підготовки вчителя іноземної мови і на теренах вітчизняного освітнього простору (Е. Арванітопуло, Н. Бориско, О. Гончарук, В. Докашенко, Л. Зєня, О. Коваленко, О. Локшина, С. Ніколаєва, Т. Мисечко, Л. Морська, С. Радул, В. Черниш), і європейських держав, зокрема в Польщі (Є. Барбіна, С. Деркач, С. Каричковська, Л. Смірнова, Л. Шевчук). Попри позитивні напрацювання у царині розроблення теоретико-методичних засад підготовки фахівців іноземної мови вказаними авторами, інноваційним вважаємо підхід, згідно з яким основоположним постає формування аксіологічного базису на основі польського досвіду як дієвого чинника підвищення рівня професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови: комплексних досліджень з вивчення стану та підвищення рівня ціннісних орієнтацій (сформованість аксіологічного базису) майбутніх учителів іноземної мови з урахуванням Міжнародної рамки кваліфікацій (NQF), а відтак, і якісно нового підходу до підготовки спеціалістів вказаного фаху в Україні практично немає. В ході аналізу світового досвіду діагностування ціннісного базису особистості зорієнтовувалися на думку визнаних світових учених (Ш. Шварц (Schwartz Sh. H.), В. Білскі (Bilsky W.), Баді (Bardi A.), які під час опрацювання ціннісних пріоритетів різних етнічних груп, народностей і народів у багатьох (більше ніж 50) країнах світу, формували вибірку саме зі шкільних учителів як особистостей, що відіграють ключову роль у ціннісній соціалізації. У процесі визначення поняття «компетентність» у контексті виокремлення аналізованої проблеми враховували бачення провідних науковців (І. Зимня (И. Зимняя) про те, що це поняття охоплює й результати навчання (знання та вміння), і ціннісні орієнтації, звички тощо. Відтак, безперечна актуальність вказаної проблеми, недостатня її розробленість на теоретико-методологічному рівні зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: ,,Розвиток аксіологічного потенціалу майбутніх учителів іноземної мови в університетах Польщі у процесі професійної підготовки”.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну працю виконано в межах науково-дослідницької роботи кафедри іноземних мов Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського ,,Розвиток культурного інтелекту студенів у процесі крос-культурної взаємодії у контексті глобалізації вищої освіти” (№ 0115U002065). Тему дисертації затверджено вченою радою Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського (протокол №19 від 28.08.2015 р.) та узгоджено Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології НАПН України (протокол № 6 від 29.09.2015 р.).

Мета дослідження полягає у виявленні та концептуально-теоретичному обґрунтуванні педагогічних умов формування і розвитку аксіологічного потенціалу майбутніх учителів іноземної мови в університетах Польщі у процесі їхньої професійної підготовки та порівняльному аналізі з відповідними умовами в Україні.

Для досягнення поставленої мети передбачено виконання таких завдань:



  • з’ясувати філософсько-історичні передумови формування аксіологічного базису особистості вчителя іноземної мови в Польщі;

  • теоретично обґрунтувати з точки зору психолого-педагогічної науки сутність феномена ,,аксіологічний потенціал майбутнього вчителя іноземної мови”; уточнити зміст понять ,,ціннісно-смислова сфера особистості”, ,,зміст професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови в університетах Польщі”;

  • виявити та концептуально обґрунтувати теоретико-методологічні засади аксіологічного підходу під час підготовки вчителя іноземної мови в університетах Польщі;

  • виокремити критерії та показники сформованості аксіологічного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови у Польщі та провести порівняльний аналіз;

  • на основі польського емпіричного досвіду визначити умови та розробити модель формування аксіологічного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови.

Об’єкт дослідження - процес розвитку у майбутнього вчителя іноземної мови аксіологічного потенціалу під час навчання в університеті.

Предмет дослідження – психолого-педагогічні умови розвитку аксіологічного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови в університетах Польщі.

Джерельна база дослідження: законодавчі акти, нормативно-інструктивні листи органів центральної виконавчої влади України і Польщі, якими регламентовано розвиток освіти у контексті професійної підготовки майбутніх педагогів; дисертації; монографії; матеріали міжнародних, всеукраїнських і регіонально-польських науково-практичних конференцій; збірники наукових праць; науково-педагогічні періодичні видання з питань аксіологічної освіти майбутніх вчителів іноземної мови в Польщі.

Для дослідження обраної теми було використано нормативні документи (навчальні плани, програми, накази тощо), що регламентують освітній процес наступних вищих навчальних закладів Польщі: Академія імені Яна Двугоша в Ченстохові, Варшавський Університет, Вища школа лінгвістична в Ченстохові, Державна вища школа професійна в Кросні, Жешувський університет, Краківська академія імені Анжея Фрича Моджевського, Познаньський університет імені Адама Міцкевича. Фактологічну базу дисертаційної роботи становлять матеріали Краківської педагогічної бібліотеки, Краківської державної бібліотеки, бібліотек Ягеллонського університету, Краківської академії імені Анжея Фрича Моджевського, Краківського державного педагогічного університету імені Комісії едукаційної, Малопольської вищої школи економічної в Тарнові, Університету в Бявимстоку та ін.



Методи дослідження:

- теоретичні аналіз філософської, психолого-педагогічної, культурологічної літератури для побудови методології та теоретичного базису дисертації; індукція, синтез, порівняння та зіставлення, узагальнення досвіду роботи провідних науковців, учителів-практиків України та Польщі, тлумачення змісту нормативно-правових документів у галузі освіти Польщі, словників, енциклопедій, авторефератів, дисертацій польських учених стосовно дослідження питань формування аксіологічного базису майбутнього вчителя іноземної мови; наукової інтерпретації – для з’ясування та розкриття причинно-наслідкових зв’язків, простеження тенденцій і закономірностей, критеріїв і показників сформованості аксіологічного потенціалу вчителя іноземної мови у межах освітнього процесу університетів Польщі; теоретичного узагальнення й прогнозування – для обґрунтування практичних рекомендацій і підготовки висновків.

- емпіричні – анкетування, бесіди, психологічне тестування (методика Ш. Шварца для вивчення цінностей особистості, тест М. Рокича); метод експертних оцінок;

- моделювання та проектування – виокремлення передумов, педагогічних умов і зіставлення й узагальнення наявних моделей формування аксіологічного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови в Польщі, та створення на цій основі власного концепту;

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:

у контексті психолого-педагогічної наукової парадигми розкрито сутність феномена «аксіологічний потенціал майбутнього вчителя іноземної мови»;



запропоновано для впровадження в освітній простір України теоретико-методичний концепт діагностування та розвитку аксіологічного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови в Польщі у процесі професійної підготовки;

визначено особистісний, когнітивний, регулятивний та операційно-діяльнісний критерії формування та розвитку аксіологічного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови в Польщі та відповідні їм показники; схарактеризовано рівні (високий, достатній, низький) досліджуваного паттерну;

узагальнено підхід щодо змістового наповнення, місця та ролі розвитку аксіологічного потенціалу в освітньо-компетентнісному вимірі професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови в Польщі;

спроектовано модель формування та розвитку аксіологічного потенціалу майбутніх учителів іноземної мови в університетах Польщі у процесі професійної підготовки;

установлено та науково обґрунтовано педагогічні умови формування та розвитку аксіологічного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови в університетах Польщі (зовнішні: матеріали системоутворювальних за значенням правових актів; програмні документи ЄС, що регламентують розвиток цінностей демократичного суспільства; документи не правового характеру, що передають ціннісні вподобання польської академічної спільноти; регламентні освітні документи, що визначають зміст професійної підготовки вчителів іноземної мови у Польщі та є уніфікованими до європейських аналогів; внутрішні: ціннісні цільові настанови діяльності, що зафіксовані у стандарті підготовки вчителів іноземної мови та «Карті вчителя»; прогнозовані, на основі мотиваційно-ціннісного підходу, результати навчального процесу; інноваційні дидактичні засоби, що підвищують ефективність освітнього процесу; програмно-методичний супровід навчальних дисциплін, що базований на науково-аксіологічному підході;

уточнено сутність понять ,,ціннісно-смислова сфера особистості”, ,,зміст професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови в університетах Польщі”;

набула подальшого розвитку система професійної підготовки вчителя іноземної мови на аксіологічних засадах.

Практичне значення отриманих результатів убачаємо в тому, що проведено ґрунтовний теоретичний аналіз системи реформування вищої школи Польщі загалом і підготовки майбутнього вчителя іноземної мови на аксіооснові зокрема; шляхом узагальнення теретико-методичного матеріалу дослідження укладено практичні рекомендації щодо оптимізації та підвищення ефективності змісту підготовки вчителя іноземної мови в Україні; запропоновано модель формування та розвитку аксіологічного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови в університетах Польщі та рекомендовано її до застосування в Україні; на основі доробку польських науковців вибудовано методику діагностування та розвитку аксіологічного потенціалу майбутніх учителів іноземної мови у вітчизняних ВНЗ; теоретичні положення дисертаційного дослідження використано під час розроблення лекційних курсів, практичних занять для студентів ВНЗ і слухачів курсів підвищення кваліфікації.

Результатами наукового дослідження, його змістовим контентом, практичними рекомендаціями можуть послуговуватися науково-педагогічні працівники вишів, студенти й аспіранти, вчителі практики в ході конструювання змісту освітнього процесу загалом, і окремих дисциплін навчального плану підготовки вчителя іноземної мови шляхом включення до них аксіологічних змістових модулів.



Основні положення дисертації впроваджено в освітній процес Рівненського державного гуманітарного університету (довідка від 18 грудня 2015р., № 278), Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (довідка від 24 грудня 2015р., № 1698-33/03), Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка від 16 листопада 2015р., № 01-16/1135/1), Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського (довідка від 15 березня 2016 р., № 26.3/459), Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка від 23 листопада 2015 р., № 1242/13-10).

Особистий внесок здобувача у спільній публікації: M. B. Yevtukh, M. A. Rakovska ,,Axiological contents of the curricula for foreign language teachers training in Poland” – обґрунтовано концептуальне бачення ціннісно-смислового змісту професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови в Польщі.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження, концептуальні положення та практичні рекомендації, що отримали схвальні відгуки, було висвітлено в авторських виступах під час участі в науково-практичних конференціях:

міжнародних: у X Міжнародній науково-практичній конференції ,,Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства в третьому тисячолітті” (Рівне, 2007), Міжнародній науковій конференції ,,Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень та дидактичні особливості викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі” (Львів, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції ,,Діалог слов’янських культур” (Миколаїв 2008), LXXXII Міжнародній конференції ,,Subject and object of cognition in a projection of educational techniques and psychological concepts” (London, 2014), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції ,,Інноваційний розвиток вищої освіти: глобальний та національний виміри змін” (Суми, 2015), Міжнародній науково-практичній конференції ,,Pytania. Odpowiedzi. Hipotezy: nauka XXI stulecie” (Гданськ, 2014), Міжнародній науково-практичній конференції ,,Pedagogika. Aktualne naukowe problemy. Rozpatrzenie, decyzja, praktyka” (Гданськ, 2015), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції ,,Сучасні проблеми підготовки вчителя і його професійного удосконалення” (Чернігів, 2015), Х Міжнародній науково-практичній конференції ,,Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору” (Київ, 2015);

усеукраїнських: VII Всеукраїнській науково-практичній конференції ,,Сучасні технології розвитку професійної майстерності майбутніх вчителів” (Умань, 2014), Всеукраїнському науково-практичному семінарі ,,Модернізація мовної освіти у початковій школі: надбання, пошуки та перспективи розвитку” (Луцьк, 2014), Всеукраїнському науково-практичному семінарі ,,Особливості реалізації технологічного і компетентнісного підходів у освіті: філософський, філологічний, психологічний та педагогічний аспекти” (Миколаїв, 2015), Регіональному науково-методичному семінарі ,,Особливості застосування технології ситуаційного навчання у ВНЗ” (Миколаїв, 2015). Окремі аспекти дослідження обговорювали на засіданнях викладацького колективу кафедри англійської філології Краківської академії імені Анджея Фрича Моджевського міста Краків (2015 р.), де автор вивчала досвід психолого-педагогічної підготовки вчителів іноземних мов Польщі.

Публікації. Результати дослідження відображено у 16 друкованих працях, із яких 15 одноосібні: 7 статей у наукових фахових виданнях України, 2 з яких у виданнях України, що введені до міжнародних наукометричних баз, 9 праць апробаційного характеру, 1 навчально-методичний посібник.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (242 найменування, з них 169 – іноземними мовами). Загальний обсяг дисертації становить 223 сторінки друкованого тексту, основний зміст викладено на 190 сторінках. Робота містить 14 таблиць на 9 сторінках, 2 рисунки на 2 сторінках і 5 додатків на 8 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обгрунтовано актуальність теми; зазначено про зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження; окреслено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; представлено дані про апробацію й упровадження результатів наукового пошуку, наукові публікації.

У першому розділі – ,,Формування аксіологічного потенціалу майбутніх учителів іноземної мови в університетах Польщі як науково-теоретична проблема” обгрунтовано філософсько-історичні передумови формування аксіологічного базису особистості вчителя іноземної мови у Польщі. Так, передумовою критичного осмислення та систематизації філософських (зокрема аксіологічних) знань, а також знаряддям нетривіального та нестандартного погляду на педагогічну теорію та практику виступає концептуально-філософський підхід до формування аксіологічного потенціалу особистості. Зауважено, що концептуалізація вказаного підходу та залучення його до освітньо-пізнавальних процесів слугуватимуть передумовами критичного осмислення та систематизації філософських (зокрема аксіологічних) знань, а також знаряддям нетривіального та нестандартного погляду на педагогічну теорію та практику. В руслі міркувань Славоміра Штобрина про те, що філософія є неспокоєм педагогіки, філософський підхід потрактовано як запобіжний засіб закостеніння педагогіки: у площині філософського підходу можливий критичний погляд на здобутки сучасної педагогічної теорії, очевидним недоліком яких варто визнати несформованість конкретно-наукового інструментарію підготовки висококваліфікованого, конкурентноспроможного, проєвропейського фахівця, здатного вирішувати поставлені завдання на належному професійному рівні. У межах вирішення завдання експлікації означеного підходу також взято до уваги й те, що стрижень особистості – це духовність, пов’язана із її саморозбудовою, а саме – формуванням власної системи цінностей і ціннісних орієнтацій, що, вочевидь, мають корелювати із загальнолюдськими цінностями. Ще знаний французький мислитель Мішель Фуко підкреслював необхідність накладання пізнавального знання на знання духовне, що постає запорукою духовного перетворення особи, а відтак перетворення всього людства.

Наголошено, що предметним полем формування цінностей і ціннісних орієнтацій, аксіологічного потенціалу особистості загалом мислиться культура як духовна основа суспільного життя. Досягнення особистістю високого рівня суспільної культури визначає стратегічні цілі та завдання освіти. Підкреслено, що звернення до соціогуманітарного знання, а саме – погляд на проблеми освітнього процесу крізь методологічну призму сучасного філософського знання, детермінує формування особистісного духовного стрижня (з обов’язковим аксіологічним складником), що забезпечуватиме гуманістично зорієнтовану поведінку (професійну), пов’язану із умінням оптимально якісно вирішувати життєві проблемні ситуації.

Шляхом аналізу напрацювань у згаданій царині відомих учених у розділі доведено, що в освітньому процесі увага до особистості людини (майбутнього викладача іноземних мов із поліполярним культурним світоглядом), її ціннісних пріоритетів і нормативних установок зумовлена тенденцією (Е. Гірусов) закономірного зростання значущості людської особистості в історії суспільства. Останнє спричиняє посилення ваги освітньо-виховної діяльності як цілеспрямованого процесу формування людської особистості з необхідними суспільству для його прогресивного розвитку особливостями. Це увиразнює актуальність пошуку адекватних завданням суспільного розвитку (та локально – цілям професійної підготовки) освітніх парадигм, орієнтованих водночас і на формування компетентних фахівців, і, носіїв високої культури, провідників гуманістичних цінностей.

Окремо зауважено, що особливості та певна специфіка реалізації концептуально-філософського підходу до формування аксіологічного потенціалу особистості пов’язана із пріоритетністю для нього феноменів цінностей, ціннісних орієнтацій і аксіологічного потенціалу, – засадничих для аксіологічної теорії та принципово важливих для сучасної філософії. Акцентовано увагу на тому, що показовим моментом, тобто таким, що підтверджує необхідність звернення до філософських засобів аналізу та розуміння формування аксіологічного потенціалу особистості, є те, що із другої половини ХХ сторіччя ціннісну проблематику в зарубіжному гуманітарному знанні досліджували такі всесвітньо відомі філософи та науковці, як: М. Гартман, Р. Інглхарт, К. Клакхон, Т. Парсонс, М. Рокич, У. Томас і Ф. Знанецький, М. Шелер. Феномен ціннісних орієнтацій особистості вивчали представники екзистенціальної психології А. Маслоу, К. Роджерс, Г. Оллпорт, В. Франкл. Аксіологічна проблематика була предметом наукових пошуків і представників національної філософської традиції, як-от: Є. Андроса, С. Кримського, В. Ляха, В. Малахова, М. Мокляка, І. Надольного, М. Поповича, С. Пролеєва, А. Ручки. У педагогічному дискурсі ціннісну проблематику осмислювали такі теоретики та практики, як: В. Андрущенко, І. Бех, Л. Губерський, І. Зязюн, М. Євтух, В. Кремень, В. Луговий, С. Максименко, Л. Пелех, Ю. Пелех, Л. Хоружа.

У змісті розділу також зауважено про те, що аксіологічна проблематика та практичні проблеми ціннісної освіти знайшли своє відображення у значному обсязі студій польських авторів, серед яких – Ч. Банах, В. Горішовські, К. Денек, П. Колодзиньский, К. Котловскі, В. Оконь, Р. Пахоціньскій, А. Фолкірська, А. Шолтисек, С.Штобрин, В.Чихонь. Згадані філософи-науковці так чи так залучають категорію ,,цінність” як загальнометодологічний орієнтир науково-дослідницької практики вирішення найрізноманітніших соціальних проблем.

Встановлено, що теоретичне підґрунтя дослідження аксіологічного потенціалу особистості складають, з одного боку, методологічні положення теорії цінностей (М. Гартман, Р. Інглхарт, М. Рокич, М. Розов та ін.), а з іншого – теорія розвитку особистості (Л. Виготський, Д. Леонтьєв, Т. Парсонс, Л. Рубінштейн та ін.). Окремо відзначено факт, який вказує на те, що феномен аксіологічного потенціалу дослідники співвідносять із феноменом особистісного потенціалу. У якості прикладу наведено думку Кароля Котловскі (Karol Kotłowski), який вказував, що поняття цінностей є досить вживаним у доволі різних контекстах, отож і має значну кількість визначень. При цьому зміст відповідних дефініцій залежить від того, їхній автор - матеріаліст чи ідеаліст, від його професійного статусу: в соціолога, психолога або економіста дефініції будуть різними. Польський педагог Анджей Тхоржевський (Andrzej M. Tchorzewski) запропонував типологію цінностей в освітній площині: визначав цінності як джерело основних цілей і завдань, обов’язкових для реалізації в межах складної освітньої реальності: 1) спільний пошук викладачем та учнями істини у сфері знань про навколишній світ; 2) відкриття учнем навколишньої дійсності (зокрема змісту соціального життя) з одночасною активною участю в різних життєвих актах; 3) підтримання зусиль, спрямованих на засвоєння моральних установок, які слугують предметом об’єктивних етичних цінностей і постають у свідомості всіх учасників освітнього процесу.

У змісті розділу потрактовано, що до істотних моментів для формування бачення феномену ,,ціннісні орієнтації” в сучасній аксіологічній думці традиційно належать: 1) ціннісні орієнтації особистості як особлива система, котра утворена із цінностей, що мають для індивіда особистий характер; 2) ціннісні орієнтації генетично зумовлені життєвим досвідом особистості, всією сукупністю її переживань; 3) ціннісні орієнтації та цінності відзначаються специфічною співвіднесеністю: перші розглядають як індивідуальні форми репрезентації надіндивідуальних цінностей; 4) ціннісні орієнтації особистості перебувають у взаємозв’язку та взаємозалежності з такими компонентами внутрішньої структури людини, як потреби, інтереси, спрямованість емоційно-почуттєвої сфери, життєві цілі й установки, а також прагнення, які у своїй інтегральній єдності складають мотиваційну сферу індивіда; 5) ціннісні орієнтації можна вважати найвищим рівнем диспозиційної структури особистості, спрямованості цілей її життєдіяльності та засобів їхнього досягнення, і, водночас, ціннісні орієнтації виступають внутрішніми регуляторами діяльності людини що слугують підгрунтям її буттєвої самоактуалізації; 6) механізм дії ціннісних орієнтацій пов’язаний із необхідністю здійснення особистістю морально-етичного вибору, вирішення суперечностей і конфліктів у мотиваційній сфері, що у найбільш загальній формі виражено в боротьбі між обов’язком і бажанням, мотивами морального й утилітарного порядку.

На основі аналізу дефініцій понять ,,цінності” та ,,ціннісні орієнтації” й у контексті основних завдань дослідження визначено змістове наповнення поняття ,,аксіологічний потенціал” майбутнього вчителя іноземної мови. Частково, з точки зору різних підходів, вивчене українськими (М. Ф. Цибра, К. Качур, М. Г. Марчук та ін.) і польськими (К. Денек, Ч. Купісевич, К. Ольбрихт) ученими, поняття ,,аксіологічний потенціал” потрактовано нами, як складне, полігранне та багаторівневе утворення в структурі особистості, що має психічну природу, зумовлену когнітивним, афективним і конативним компонентами, та сприяє виробленню майбутнім учителем іноземних мов власних суджень, пов’язаних із оцінюванням предметів та явищ і поціновуванням суспільних еталонів.

Особливо наголошено на тому, що процес розвитку аксіологічного потенціалу повинен завершуватись сформованістю ціннісних орієнтацій особистості майбутнього вчителя іноземної мови під час навчання в університеті на рівні самоактуалізаційних потреб (А. Маслоу (Maslow A.) або індивідуалізації (М. Яницький (Яницкий М.).

У розділі також проаналізовано успіхи таких освітніх перетворень, як реформування галузі та підняття її до рівня європейських стандартів. Відмічено, що покоління поляків, народжене у 90-х, завдяки проведеним освітнім реформам змогло отримати повноцінну базову освіту (з дефіцитних ще донедавна і так бажаних для ЄС напрямів підготовки) та набути, навчаючись у новозбудованих чи модернізованих ВНЗ, таких ключових компетенцій, як : пізнавальні, ціннісно-комунікаційні, поведінкові, інтерперсональні, мовні, культурні та життєво-консультативні. Підкреслено, що провідна роль у якісній реалізації означеного процесу належала саме вчителю іноземних мов нової генерації зі сформованим неоаксіологічним потенціалом.

У висновках до розділу зазначено, що обрана тема є актуальною та важливою для сьогодення – періоду посматеріалістичного розвитку суспільства та пошуку нових цінностей, необхідних особистості для усвідомлення ролі та місця в житті, потреби професійного зростання та самовдосконалення.



У другому розділі ,,Теоретико-методичний підхід до визначення впливу аксіологічної константи на процес професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови в Польщі” проаналізовано зміст професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови у Польщі та виокремлено його аксіологічну похідну. Крім того, зроблено огляд відповідних навчальних планів і програм та визначено перелік предметів, що уможливлюють формування професійно-ціннісного базису майбутнього фахівця-філолога та сприятливо впливають на розвиток його аксіологічного потенціалу. Загалом відзначено, що професійна підготовка вчителів іноземної (зокрема англійської) мови у ВНЗ Польщі на організаційному та змістовому рівнях має такі особливості, як: більший вибір закладів із підготовки вчителів іноземної мови; двоступенева підготовка вчителів; наявність із 2004 року стандарту підготовки вчителів іноземної мови (в Україні освітньо-професійна програма підготовки бакалавра (у частині розподілу загального навчального часу за циклами підготовки, переліку й обсягу нормативних дисциплін з’явилася лише 2009 року); зменшення строку навчання на рівні вищої освіти «бакалавр»; відповідність обсягу кредитів навчальних програм до європейського стандарту; суттєве зменшення переліку дисциплін соціально-гуманітарного циклу та збільшення дисциплін професійно-орієнтованого циклу (modul treści podstawowych i kierunkowych); звуження термінів і видів педагогічної практики та її професійне спрямування. Шляхом порівняльного аналізу навчальних планів професійної підготовки вчителів англійської мови в Україні та Польщі встановлено наявність трьох циклів підготовки, які відрізняються номінативно, наповненням дисциплін і нормативним обсягом академічних годин: якщо для підготовки вчителів англійської мови в польських вишах призначено від 2300 до 2800 академічних годин, то норма в українських закладах освіти коливається в діапазоні від 8000 до 10000 годин; пропорційність циклів професійної підготовки вчителів англійської мови в Україні й Польщі в часовому вимірі та кількості годин є майже однаковою: філологічна (професійна) підготовка – 60 – 70%, педагогічна підготовка – 14 – 20%, загальна підготовка – 10 – 20%. Відмічено, що дисципліни навчального плану польських ВНЗ може бути розподілено між певними змістовними блоками (зокрема залежно від майбутньої спеціалізації – наприклад, викладач іноземної мови) у такий спосіб: 1) основні курси/Przedmioty podstawowe – додаткові курси/Przedmioty uzupełniające – факультативні курси/Przedmioty do wyboru (Познанський університет імені Адама Міцкевича); 2) модуль загальної освіти/Moduł kształcenia ogólnego – модуль базової підготовки/Moduł kształcenia pods. – модуль освітньої програми/Moduł kształcenia kierunkowego – модуль спеціалізації/Moduł kształcenia specjalnościowego (Державна вища школа професійна в Кросно); 3) деталізовані модулі професійної підготовки: модуль практичної англійської мови/Moduł Praktyczna Nauka Języka Angielskiego – модуль блоку мовознавчого/Moduł Blok językoznawczy – модуль літературно-культурознавчих дисциплін/Moduł Blok literaturoznawczo-kulturoznawczy – модуль методики вивчення іноземних мов/Moduł Wiedza o akwizycji i nauce języków – інші модулі/Inne moduły (серед яких окремим модулем - модуль з історії філософії/Moduł Historia filozofii) (Бялостоцький університет, Інститут неофілології); 4) модулі обов’язкові (наприклад, основи мовознавства/Językoznawczy Podstawowy, основи американістики/Amerykanistyczny Podstawowy), модулі до вибору, обов’язкові предмети після основних модулів/Ponadpodstawowy przedmioty obowiązkowy (серед яких - філософія/Filozofia) (Інститут іноземної мови Варшавського університету).

Наголошено на тому, що зв’язок (1) предметного змісту освітнього процесу, (2) очікуваних результатів навчання та (3) фактичного відображення необхідності формування цінностей, ціннісних орієнтирів та аксіологічного потенціалу отримує формальне вираження та документальну фіксацію в такому неодмінному розділі стандартів підготовки вчителів англійської мови, як ,,Перелік навчальних ефектів за підсумками вивчення курсу філології, спеціальність ,,англійська філологія”, спеціалізація – вчитель(викладач)” (Zbiór efektów kształcenia dla kierunku studiów Filologia, specjalność Filologia angelska, specjalizacja Nauczycielska). Унаслідок аналізу відповідного переліку з’ясовано актуальність таких питань: 1) на формування яких цінностей і ціннісних орієнтацій спрямований навчальний процес; 2) у межах вивчення яких предметів очікувані відповідні навчальні (зокрема ціннісні) ефекти; 3) які освітньо-виховні засоби необхідні для формування аксіологічного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови у процесі професійної підготовки. Зауважено, що класично вказаний перелік навчальних ефектів складається з трьох розділів: 1) Знання/Wiedza; 2) Навички/Umiejętnośc; 3) Соціальні навички/Kompetencje społeczne.

На основі детального аналізу програмного забезпечення доведено, що предметне змістовне наповнення навчальних програм орієнтоване на вирішення завдання освітньо-виховного процесу щодо координації й упорядкування спонтанного процесу реалізації духовного (пізнавального, морального, ціннісного) потенціалу взаємодії людини зі світом. Відзначено, що практично в кожному із розділів переліку (знання, навички, соціальні навички) вміщено навчальні ефекти, очікувані після здобуття ступеня бакалавра в галузі ,,Англійська філологія”, які, очевидно неможливі без засвоєння відповідних цінностей. Констатовано, що укладання навчальних програм професійної підготовки вчителя іноземної мови у Польщі відбувається в руслі аксіологічного підходу, що передбачає підготовку спеціаліста шляхом орієнтації професійної освіти на формування у студентів системи загальнолюдських і професійних цінностей.

Унаслідок вивчення наукових студій польських педагогів у розділі також дібрано критерії розвитку аксіологічного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови, а саме – особистісний, когнітивний, регулятивний та операційно-діяльнісний. На грунті відповідних показників виокремлено високий, середній і низький рівні розвитку аксіологічного потенціалу. У розділі відзначено, що в умовах застосування системного підходу з’ясовано комплекс традиційних і новітніх польських і світових методик, за допомогою яких дослідник може встановлювати критерії, показники та проводити перевірку рівнів розвитку аксіологічного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови й у Польщі, й в Україні.

У висновках до розділу зазначено, що змістові аспекти підготовки майбутніх учителів іноземної мови в Україні та Польщі суттєво різняться. Польські навчальні програми ототожнено із загальноєвропейськими шляхом ідентифікації національних рамок кваліфікацій (NFQ). Аксіологічний потенціал майбутнього фахівця набуває розвитку у процесі вивчення дисциплін і соціально-гуманітарного і рівнозначно - професійно-орієнтованого циклів. Авторський концептуально виокремлений діагностичний інструментарій дає змогу повною мірою визначати міру та ступінь розвитку аксіологічного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови.

У третьому розділі «Організаційно-педагогічні засади розвитку аксіологічного потенціалу майбутніх учителів іноземної мови в університетах Польщі» – названо педагогічні умови, які потрактовано як цілісний продуктивний педагогічний процес, що зумовлений сукупністю об’єктивних можливостей змісту навчання, методів, організаційних форм і матеріальних можливостей його реалізації на різних етапах навчання та детермінований зовнішніми й внутрішніми чинниками. У розділі вказано, що зовнішні умови, – це продукт функціонування політичної, соціально-економічної, освітньої й інших систем зовнішнього щодо університетів середовища. Внутрішні педагогічні умови становлять єдність двох взаємопов’язаних компонентів: 1) утворення інтегральної єдності цілей, цінностей та орієнтацій, соціально-психологічних установок особистості (етап формування аксіологічного потенціалу); 2) забезпечення позитивних якісних його змін, досягнення максимально можливої довершеності вказаного феномену (етап розвитку аксіологічного потенціалу у межах вищої школи).

Зазначено, що неодмінна педагогічна умова формування та розвитку аксіологічного потенціалу майбутніх учителів іноземної мови у польських університетах – це використання у процесі навчання студентів на основі застосування особистісного та діяльнісного підходів, активних форм, методів та інноваційних засобів навчання, що уможливлюють моделювання ситуації, а також визначають необхідність звернення до цінностей, ціннісних орієнтацій і набутих під час попереднього навчання соціально-психологічних установок.

Шляхом узагальнення досвіду польських науковців (С. Попек, К. Піурковська) створено концептуальну модель розвитку аксіологічного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови (рис.1).



Рис. 1 Модель формування та розвитку аксіологічного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови у Польщі
Кожен із компонентів окресленої концептуальної моделі розміщено відповідно до певної ієрархії, що надаватиме дослідникові змогу планувати й контролювати процес розвитку аксіологічної сфери майбутнього вчителя іноземної мови послідовно та виважено. Підкреслено, що квінтесенцією авторської моделі постає виокремлення та показ елементів, які сприятимуть упровадженню у практичну діяльність учителя іноземної мови ціннісно-компетентнісних показників в умовах гармонійної взаємодії внутрішнього (ВНЗ) і зовнішнього (соціальні інституції) середовищ. Констатовано, що така концептуальна модель: а) є системним конструктом, який покращує розуміння «ідеального» зразка (К. Дурай-Новакова); б) побудована не лише у трьох площинах (біологічній, психологічній і соціологічній), як рекомендує А. Кенпіньський, а охоплює гуманітарно – педагогічний, філософський, компетентнісний і натурально-природничий складники.

У розділі обґрунтовано переваги запозичення польського концепту професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови в ,,аксіологічному вимірі” українською вищою школою. Зауважено, що українська освіта потребує суттєвих змін – від удосконалення законодавчого поля (суттєвого доопрацювання та приведення до відповідності європейським освітнім стандартам основного законодавчого акту в галузі вищої освіти – Закону України ,,Про вищу освіту”) й до змін локального характеру. Серед останніх – уніфікація Національної рамки кваліфікацій з європейськими аналогами; приведення до відповідності європейським нормам професійно-орієнтованого складника навчальних планів і програм; запровадження комплексних інноваційних методик вивчення іноземних мов і засобів їхнього діагностування; внесення варіативних змін до традиційного, ,,аудиторного”, навчання із залученням системи дистанційного навчання; розміщення всіх вказаних складників на аксіологічному підґрунті із дотриманням контролю за якістю освіти. Підкреслено потребу проведення на кожному етапі професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови системного діагностування розвитку аксіологічного потенціалу останнього із подальшим застосуванням методів підвищення його рівня.


ВИСНОВКИ

Унаслідок виконання низки дослідницьких дій аналітико-синтетичного характеру можна зробити такі висновки:



  1. Шляхом критичного осмислення та систематизації наукових студій польських і світових учених визначено філософсько-історичні передумови формування аксіологічного базису вчителів іноземної мови в Польщі. З’ясовано, що польська філософська традиція має чітке аксіологічне підґрунтя, на якому процес прищеплення майбутнім учителям іноземної мови цінностей демократичного суспільства набув ознак системності. З огляду на дослідження польських науковців підтверджено думку про те, що реформування польської освіти на аксіологічних засадах сприяло швидшій інтеграції до загальноєвропейського освітнього простору й асиміляції основних його цілей і завдань. Зміст дисертаційного дослідження також ілюструє дієвість ціннісно-демократичних принципів реформованої вищої школи Польщі, як-от: децентралізації в освіті, університетської автономії, функціонування академічних кодексів цінностей, академічної мобільності тощо.

  2. Виявлено та концептуально обґрунтовано теоретико-методологічні засади аксіологічного підходу до підготовки вчителів іноземної мови в університетах Польщі, що полягають в установленні методів і методик комплексного діагностування та розвитку ціннісно-смислової сфери, а також дисциплін аксіологічного спрямування й аксіологічних складників змісту дисциплін професійно-орієнтованого циклу у навчальних планах і програмах професійної підготовки. Шляхом вивчення документації щодо організації освітнього процесу на аксіологічній основі констатовано про її відповідність європейським стандартам підготовки висококваліфікованих, конкурентоспроможних у ринковому середовищі фахівців, які здебільшого демонструють сформованість необхідного набору професійних компетентностей.

  3. Виокремлено критерії (особистісний, когнітивний, регулятивний та операційно-діяльнісний) та показники сформованості аксіологічного потенціалу майбутніх учителів іноземної мови у Польщі та на цій основі визначено рівні їхнього розвитку та систематизовано методи діагностування. Простежено відповідність між критеріями, показниками та рівнями розвитку аксіологічного потенціалу, теоретично обґрунтовано дієвість способів отримання даних відповідно до авторської концепції. Схарактеризовано новітні методи (проектний метод (Marta Kotarba-Kańczugowska); метод ,,SMART”) і методики діагностування ціннісно-смислової сфери особистості та шляхи їхнього впровадження в університетах України.

  4. Установлено та науково обґрунтовано зовнішні та внутрішні педагогічні умови формування та розвитку аксіологічного потенціалу майбутніх учителів іноземної мови в університетах Польщі. Дієвість умов з’ясовано шляхом емпіричного зіставлення результатів досліджень українських і польських науковців у вказаній царині.

  5. На основі польського досвіду розроблено концептуальну модель формування та розвитку аксіологічного потенціалу майбутніх учителів іноземної мови та запропоновано рекомендації з її практичного впровадження в Україні. Відзначено, що застосування структурних елементів останньої у відповідній послідовності та єдності призведе до суттєвого підвищення ефективності освітнього процесу та сприятиме формуванню не лише «інноваційної людини», «мережної людини», «глобалістської людини», а й «людини гуманної» із чітко окресленою системою світоглядних ціннісних орієнтирів.

  6. Проведено порівняльний аналіз процесу професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови у Польщі й Україні в умовах розвитку їхнього аксіологічного потенціалу та на цьому грунті укладено низку дієвих порад для використання українськими науковцями у повсякденній роботі. Наголошено, що польський досвід практичної підготовки вчителів іноземної мови із обов’язковою орієнтацією на дослідницький інтерес уже під час навчання за бакалаврською освітньою програмою, уможливить удосконалення вітчизняної системи підготовки фахівців, більш предметне визначення її соціальної спрямованості та духовних орієнтирів.

Здійснене компаративне дослідження не претендує на вичерпний аналіз означеної у роботі проблеми, оскільки дослідження теоретичних і методичних засад формування та розвитку аксіологічного потенціалу майбутніх учителів є багатоаспектною науковою проблемою. Відтак, подальшого комплексного дослідження потребують питання вдосконалення системи формування ціннісно-смислової сфери особистості майбутніх учителів у процесі професійної підготовки і на цій основі розвитку їхнього аксіологічного потенціалу.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, в яких опубліковано наукові результати дисертації

  1. Раковська М. А. Інтерактивний підхід до навчання іноземної мови студентів педагогічних ВНЗ / М. А. Раковська // Науковий вісник Миколаївського державного університету : збірник наукових праць. – Випуск 18 : Педагогічні науки / за заг. ред. В. Д. Будака, О. М. Пєхоти. – Миколаїв : МДУ, 2007. – С. 152 – 157.

  2. Раковська М. А. Інтерактивні технології у вивченні іноземної мови: переваги і труднощі практичного застосування / М. А. Раковська // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВНЗ: збірник наукових праць. Частина ІІ. – Рівне, 2008. – С. 131 – 137.

  3. Раковська М. А. Концептуалізація філософського погляду на проблему формування аксіологічного потенціалу професійної підготовки / М. А. Раковська // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Вип. 130 / Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка ; гол. ред. Носко М. О. – Чернігів: ЧНПУ, (Серія: Педагогічні науки), 2015. – С. 176 – 180.

  4. Раковська М. А. Реформи вищої освіти в Польщі і їх вплив на розвиток аксіологічного потенціалу вчителя іноземної мови / М. А. Раковська // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди – Додаток 1 до Вип. 36, Том 1 (61): Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору». – К.: Гнозис, 2015. – С. 281 291.

  5. Раковська М.А. Розвиток аксіологічного потенціалу вчителя іноземної мови у Польщі: тезаурусний контекст / М. А. Раковська // Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету: збірник наукових праць. – Випуск 12(55). – Частина 2. Рівне Київ : Міленіум, 2015. С. 591 – 601.

  6. Раковська М. А. Теоретико-методичний концепт визначення аксіологічного потенціалу майбутнього учителя іноземної мови у Польщі / М. А. Раковська // Духовність особистості: методологія, теорія і практика : збірник наукових праць / гол. редактор Г. П. Шевченко. – Вип. 5 (68). Сєвєродонецьк : вид-во СНУ ім. В. Даля, 2015. С. 86 96.

7. Yevtukh M. B. Axiological contents of the curricula for foreign language teachers training in Poland / M. B. Yevtukh, M. A. Rakovska // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: збірник наукових праць / гол. редактор Г. П. Шевченко. – Вип. 6 (69). Сєвєродонецьк: вид-во СНУ ім. В. Даля, 2015. С. 61-74.

Наукові праці, опубліковані у зарубіжних виданнях:

8. Rakovska M. Role of the Interactive Teacher during Foreign Language Teaching process / M. Rakovska // Вопросы. Ответы. Гипотезы: наука 21 век: сборник научных докладов. – Варшава : Sp. z.o.o. “Diamond trading tour”, 2014. – C. 98 – 100.



  1. Rakovska M. Using Interactive Techniques for Raising the quality of Foreign Language Teaching process / M. Rakovska // Субъект и объектпознания в проекции образовательных методик и психологических концепций. – Лондон : IASHE, 2014. – S. 137 – 138.

  2. Rakovska M. New Information Technologies in Foreign Language Teaching / M. Rakovska // Актуальные научные проблемы. Рассмотрение, решение, практика: сборник научных трудов. – Гданск : Sp. z.o.o. “Diamond trading tour”, 2015.- Режим доступа on-line: www.conference/ com

  3. Раковская М. А. Формирование ключевых компетенций будущего педагога в процессе профессиональной підготовки / М. А. Раковская // Актуальные научные проблемы. Рассмотрение, решение, практика : сборник научных докладов. – Гданск : Sp. z.o.o. “Diamond trading tour”, 2015. – Режим доступа : on-line: www.conference/ com

Опубліковані праці, які додатково відображають результати дослідження:

  1. Раковська М. А. Застосування інтерактивних методів у процесі професійної підготовки майбутніх вчителів іноземної мови / М. А. Раковська // Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень і методика викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі : зб. наукових праць / за ред. В. Т. Сулима, С. Н. Денисенко. – Ч. 2. – Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. – С. 137-138.

  2. Раковська М. А. Інтерактивне навчання в сучасному освітньому процесі / М. А. Раковська // Актуальні питання науки та практики: досягнення та перспективи – 2007 : збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції. – Полтава, 2007. – С. 166 – 168.

  3. Раковська М. А. Слов’янські вчені про категорію методу як науково-дидактичну проблему / М. А. Раковська // матеріали Міжнародної науково-практичної конференції до дня слов’янської писемності та культури. – Миколаїв : МДУ імені В. О. Сухомлинського, 2008. – С. 214 – 220.

  4. Раковська М. А. Формування англомовної компетентності майбутніх вчителів початкової школи у контексті інтерактивного навчання / М. А. Раковська // Дидактика початкової школи: реалізація технологічного та компетентнісного підходів : матеріали Міжнародної інтернет-конференції, м. Миколаїв, 10 квітня 2015 року / гол. ред. Осадченко І. І. –– Миколаїв : ТОВ «Іліон», 2015. – Вип. І . – С. 73 – 75.

  5. Раковська М. А. Формування педагогічної майстерності учителів початкової школи засобами інтерактивного навчання. Особливості реалізації технологічного і компетентнісного підходів у освіті: філософський, філологічний, психологічний та педагогічний аспекти: матеріали Міжнародної інтернет-конференції, м. Миколаїв, 29 квітня 2015 року / гол. ред. Осадченко І. І. – Миколаїв : ТОВ «Іліон», 2015. – Вип. ІІ . – С. 40 – 42.

АНОТАЦІЇ


Раковська М. А. Розвиток аксіологічного потенціалу майбутніх учителів іноземної мови в університетах Польщі. На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля МОН України, Київ, 2016.

У дисертації вперше досліджено питання формування та розвитку аксіологічного потенціалу майбутніх учителів іноземної мови в університетах Польщі в руслі компаративного підходу. Введено до наукового обігу поняття «аксіологічний потенціал майбутнього вчителя іноземної мови», проведено порівняльний аналіз розвитку аксіопедагогічних паттернів у Польщі й Україні у площині історико-філософського дискурсу. Схарактеризовано загальні підходи до формування аксіологічного світобачення майбутніх учителів іноземної мови шляхом інтеріоризації системи цінностей європейської демократії.

Представлено методологічний концепт, що уможливив визначення критеріїв і показників розвитку аксіологічного потенціалу майбутніх учителів іноземної мови, а також виявлення відповідних його рівнів. Обгрунтовано освітньо-змістовий складник навчальних планів і програм професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови в університетах Польщі, базований на аксіологічних засадах і на цій основі запропоновано низку практичних рекомендацій щодо його впровадження в Україні.

На грунті польського досвіду розроблено модель формування та розвитку аксіологічного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови в Польщі й Україні. Акцентовано на потребі впровадження польського досвіду в освітній простір української держави.

Ключові слова: реформування, цінності, аксіологічний потенціал, майбутній учитель, іноземна мова, педагогічні умови, модель.

Раковская М. А. Развитие аксиологического потенциала будущих учителей иностранного языка в университетах Польши. На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 – общая педагогика и история педагогики. – Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля МОН Украины, Киев, 2016.

В диссертации впервые исследован вопрос формирования и развития аксиологического потенциала будущих учителей иностранного языка в университетах Польши путем использования компаративного подхода. Введено в научную терминологию понятие ,,аксиологический потенциал будущего учителя иностранного языка” и осуществлен сравнительный анализ развития аксиопедагогических паттернов в Польше и Украине через осмысление историко-философских теорий. Дана характеристика общим подходам по вопросам формирования аксиологического миропонимания будущими учителями иностранного языка путем интериоризации системы ценностей европейской демократии.

Представлен методологический концепт, позволяющий определить критерии и соответствующие показатели развития аксиологического потенциала будущих учителей иностранного языка, а также определять его уровни. Приведена образовательно-содержательная составная учебных планов и программ профессиональной подготовки будущего учителя иностранного языка в университетах Польши и на этой основе дано ряд рекомендаций по ее внедрению в Украине. Принимая во внимание польский опыт создана модель формирования и развития аксиологического потенциала будущих учителей иностранного языка в Польше и Украине. Акцентировано на том, что внедрение польского опыта в образовательное пространство Украины несомненно будет правильным и полезным.



Ключевые слова: реформирование, ценности, аксиологический потенциал, будущий учитель, иностранный язык, педагогические условия, модель.

Rakovska M. A. Development of axiological potential of future foreign language teachers at the Universities of Poland. - Manuscript.

Thesis for gaining the scientific degree of Candidate of Pedagogical Sciences, speciality 13.00.01 – General Pedagogy and History of Pedagogy. – East- Ukrainian National University named after Volodymyr Dahl, Kiyev, 2016.

The thesis presents a research of formation and development of future foreign language teachers’ axiological potential at universities in Poland by means of comparative approach using. The manuscript deals with the concept of "future foreign language teacher’s axiological potential" and a comparative analysis of the patterns of axiopedagogy in Poland and Ukraine on the basis of historical and philosophical discourse. The comprehensive analysis of the Polish educational reforms was done in the research that led to the conclusion of necessity of such a way passing of the young Ukrainian democratic community. Among the main reforms which our country needs are: decentralization in education, universities autonomy, university structure optimization, improving the quality of the educational process (in terms of foreign language learning on the basis of values and worldview introduction of innovative methods), increasing the role of the educational process in the formation of educational democracy.

The immediate need to unify the Ukrainian National and European qualifications framework for the recognition of Ukrainian specialists on the territory of the EU is emphasized in the thesis. The manuscript also presents common approaches to forming axiological outlook of future foreign language teachers through the interiorization of the value system of European democracy.

The methodological concept that allowed to define criteria and indicators of future foreign language teachers’ axiological potential was defined in the research. Among them are: personal, cognitive, regulatory and operational-activity criteria for the formation and development of future foreign language teachers’ axiological potential in Poland and the corresponding indicators for appropriate level identifying.

The educational content component of curricula and training programs of future foreign language teachers at universities in Poland, based on axiological basis has been grounded in the research and on this basis a number of practical recommendations for its implementation in Ukraine has been formed. The Polish system of training differs with practical orientation and complies with all the established quality criteria of highly qualified specialists training in the European Union.

The pedagogical conditions of formation and development of future foreign language teachers’ axiological potential ​​at Universities in Poland have been determined and grounded in the research (external ones: materials of system-forming acts; program documents of EU that regulate the development of values ​​of a democratic society; the documents that convey value preferences of Polish academic community; routine educational documents defining the content of foreign language teachers training in Poland which are unified with European counterparts; internal: value targeted guidance activities, fixed in the standard training of foreign language teachers ​​and "Teacher’s card "; learning results, projected on the basis of motivational-value approach; innovative educational tools that improve the efficiency of the educational process; subjects software and methodological support, based on scientific and axiological approach.

The model of the formation and development of future foreign language teachers’ axiological potential in Poland and Ukraine has been created on the basis of polish experience. Its application in educational process of Ukrainian universities will help to deepen knowledge concerning the system of personal values and on this basis to develop a differentiated approach to training foreign language specialists. The special attention is paid to the necessity of implementation of Polish experience in the educational environment of our country.



Key words: reforms, values, future teacher’s axiological potential, foreign languages, pedagogical conditions, model.


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка