Закон україни «про вищу раду юстиції» с. 1-29 закон украины «о высшем совете юстиции» с. 30-65




Сторінка1/5
Дата конвертації01.12.2016
Розмір1,04 Mb.
  1   2   3   4   5


1.ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ВИЩУ РАДУ ЮСТИЦІЇ»__________________ с.1-29

2. ЗАКОН УКРАИНЫ «О ВЫСШЕМ СОВЕТЕ ЮСТИЦИИ»_________с.30-65



3. LAW OF UKRAINE ON THE HIGH COUNCIL OF JUSTICE_________c.66-101
ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ВИЩУ РАДУ ЮСТИЦІЇ»

Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, № 25, ст.146)

(Щодо визнання неконституційними окремих положень див.



Рішення Конституційного Суду № 9-рп/2002 від 21.05.2002)

(Щодо визнання конституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду № 9-рп/2002 від 21.05.2002)

(Із змінами, внесеними згідно із Законами № 1645-IV від 23.03.2004, ВВР, 2004, № 29, ст.369 № 3552-IV від 16.03.2006, ВВР, 2006, № 35, ст.299)

(Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні Конституційного Суду № 7-рп/2008 від 17.04.2008)

(Із змінами, внесеними згідно із Законами № 1516-VI від 11.06.2009, ВВР, 2009, № 49, ст.731 № 2181-VI від 13.05.2010, ВВР, 2010, № 26, ст.272 № 2453-VI від 07.07.2010, ВВР, 2010, № 41-42, № 43, № 44-45, ст.529 № 2756-VI від 02.12.2010, ВВР, 2011, № 23, ст.160)

(Щодо визнання конституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду № 2-рп/2011 від 11.03.2011)

(Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду № 2-рп/2011 від 11.03.2011)

(Щодо визнання конституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду № 5-рп/2011 від 16.06.2011 № 7-рп/2011 від 21.06.2011)

(Із змінами, внесеними згідно із Законами № 4001-VI від 03.11.2011,

4418-VI від 21.02.2012

4661-VI від 24.04.2012

4711-VI від 17.05.2012

4874-VI від 05.06.2012

5076-VI від 05.07.2012

769-VII від 23.02.2014})
Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Статус Вищої ради юстиції

Статус Вищої ради юстиції визначається Конституцією України і цим Законом.

Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.


(Положення частини другої статті 1, за яким Вища рада юстиції є органом, відповідальним за прийняття "у межах своєї компетенції" рішень про дисциплінарну відповідальність прокурорів визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду № 9-рп/2002 від 21.05.2002)

Строк повноважень членів Вищої ради юстиції, крім тих, хто входить до її складу за посадою, становить шість років.


Вища рада юстиції є юридичною особою, видатки на її утримання визначаються окремо у Державному бюджеті України.

(Положення частини четвертої статті 1, згідно з яким "Вища рада юстиції є юридичною особою" визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду № 9-рп/2002 від 21.05.2002)


Стаття 2. Нормативно-правові засади діяльності Вищої ради юстиції
Повноваження, організація і порядок діяльності Вищої ради юстиції визначаються Конституцією України, цим Законом та регламентом Вищої ради юстиції, який затверджується на її засіданні.
Стаття 3. Повноваження Вищої ради юстиції

Вища рада юстиції:

1) вносить подання Президенту України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;


(Пункт 1-1 частини першої статті 3 виключено на підставі Закону № 769-VII від 23.02.2014)
2) розглядає справи і приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;

3) здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів;

4) розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.
Рішення з питань, віднесених до компетенції Вищої ради юстиції, приймаються за наявності попередніх висновків відповідного комітету Верховної Ради України, які є обов’язковими.


(Статтю 3 доповнено частиною другою згідно із Законом № 769-VII від 23.02.2014)
Стаття 4. Символи та місцезнаходження Вищої ради юстиції
Вища рада юстиції має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням і емблему Вищої ради юстиції, яка затверджується її рішенням.
Невід'ємними атрибутами залу засідань Вищої ради юстиції є Державний Герб України та Державний Прапор України.
Вища рада юстиції знаходиться у місті Києві.
Стаття 5. Склад Вищої ради юстиції

Відповідно до Конституції України Вища рада юстиції складається з двадцяти членів.


Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів Вищої ради юстиції.

До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.
Стаття 6. Вимоги до членів Вищої ради юстиції та гарантії їх діяльності
На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України, не молодший тридцяти п'яти років і не старший шістдесяти п'яти років, який проживає в Україні не менш як десять останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше десяти років.


(Частина перша статті 6 в редакції Закону № 1645-IV від 23.03.2004)
У разі якщо відповідно до цього Закону на посаду члена Вищої ради юстиції має бути призначений суддя, він призначається з числа суддів, обраних на посаду судді безстроково.


(Статтю 6 доповнено новою частиною другою згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону № 2453-VI від 07.07.2010)
Вимоги частин першої та другої цієї статті не поширюються на осіб, які входять до складу Вищої ради юстиції за посадою.
(Частина третя статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону № 2453-VI від 07.07.2010)
Вплив на членів Вищої ради юстиції у будь-який спосіб забороняється.
Стаття 7. Обмеження щодо членства у Вищій раді юстиції
Не можуть бути членами Вищої ради юстиції особи, визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними, та особи, які мають незняту або непогашену судимість.
Розділ II
ПОРЯДОК УТВОРЕННЯ ВИЩОЇ РАДИ ЮСТИЦІЇ


Стаття 8. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції Верховною Радою України

Члени Вищої ради юстиції призначаються Верховною Радою України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Два із трьох членів Вищої ради юстиції, що призначаються Верховною Радою України, повинні бути суддями.




(Частина перша статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону № 2453-VI від 07.07.2010)
Пропозиції щодо кандидатур на посади членів Вищої ради юстиції вносяться депутатськими групами і фракціями.
Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається кандидат, який за результатами таємного голосування одержав більшість голосів від конституційного складу Верховної Ради України.
Стаття 9. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції Президентом України
Президент України видає указ про призначення членів Вищої ради юстиції. Два із трьох членів Вищої ради юстиції, що призначаються Президентом України, повинні бути суддями.

(Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону № 2453-VI від 07.07.2010)


Стаття 10. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом суддів України
Кандидатури на посади членів Вищої ради юстиції визначаються з числа суддів з'їздом суддів України за пропозицією делегатів з'їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з'їзду і включаються в бюлетень для прийняття рішення з'їздом суддів України шляхом таємного голосування по кожній кандидатурі.


(Частина перша статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону № 2453-VI від 07.07.2010)
Призначеним на посаду члена Вищої ради юстиції вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду суддів України. У разі якщо голосування проводиться по кандидатурах, кількість яких перевищує квоту для призначення на посади членів Вищої ради юстиції, призначеними вважаються кандидати, які набрали більшість голосів щодо інших кандидатів.
За результатами голосування головуючим і секретарем з'їзду підписуються рішення про призначення членів Вищої ради юстиції.
Порядок скликання з'їзду суддів України визначається Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
(Частина четверта статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4418-VI від 21.02.2012 )


Стаття 11. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом адвокатів України
З'їзд адвокатів України призначає трьох членів Вищої ради юстиції, один з яких призначається з числа суддів.


(Статтю 11 доповнено новою частиною першою згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону № 2453-VI від 07.07.2010)
Висування кандидатів і призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом адвокатів України здійснюється у порядку, передбаченому частинами першою - третьою статті 10 цього Закону, крім вимог до кандидатів на посаду члена Вищої ради юстиції, встановлених частиною першою цієї статті.

(Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону № 2453-VI від 07.07.2010)


Порядок скликання і проведення з’їзду адвокатів України визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
(Частина третя статті 11 в редакції Закону № 5076-VI від 05.07.2012 )
(Частину четверту статті 11 виключено на підставі Закону № 5076-VI від 05.07.2012)
Стаття 12. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ
З'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначає трьох членів Вищої ради юстиції, один з яких призначається з числа суддів.


(Статтю 12 доповнено новою частиною першою згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону № 2453-VI від 07.07.2010)
Висування кандидатів і призначення членів Вищої ради юстиції з'їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ здійснюється у порядку, передбаченому частинами першою - третьою статті 10 цього Закону,крім вимог до кандидатів на посаду члена Вищої ради юстиції, встановлених частиною першою цієї статті.


(Частина друга статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону № 2453-VI від 07.07.2010)
Делегати на з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ обираються на республіканській (Автономної Республіки Крим), обласних, міських (міст Києва і Севастополя) конференціях працівників цих закладів та установ.
Від вищих навчальних юридичних закладів, факультетів та наукових установ Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя обираються на з'їзд по п'ять делегатів.


Стаття 13. Порядок призначення членів Вищої ради юстиції всеукраїнською конференцією працівників прокуратури
Всеукраїнська конференція працівників прокуратури призначає двох членів Вищої ради юстиції, один з яких призначається з числа суддів.


(Статтю 13 доповнено новою частиною першою згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону № 2453-VI від 07.07.2010)
Висування кандидатів для призначення членами Вищої ради юстиції і голосування на всеукраїнській конференції працівників прокуратури здійснюються в порядку, передбаченому частинами першою - третьою статті 10 цього Закону, крім вимог до кандидатів на посаду члена Вищої ради юстиції, встановлених частиною першою цієї статті.


(Частина друга статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону № 2453-VI від 07.07.2010)
Представники на всеукраїнську конференцію працівників прокуратури обираються на республіканській (Автономної Республіки Крим), обласних, міських (міст Києва і Севастополя) конференціях працівників прокуратури. Участь у цих конференціях можуть брати всі відповідальні працівники органів прокуратури відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
У разі якщо на конференції було висунено на посаду членів Вищої ради юстиції більш як два кандидати і ніхто з них не був обраний або був обраний тільки один, проводиться повторне голосування по двох кандидатурах, які набрали в першому турі більше голосів делегатів конференції, ніж інші.
У разі якщо при повторному голосуванні не було обрано в межах квоти необхідної кількості членів Вищої ради юстиції, то нове голосування проводиться з висуненням інших кандидатів на вільні посади членів Вищої ради юстиції у порядку, визначеному частиною третьою цієї статті.
У разі якщо на конференції було висунено не більше двох кандидатів і ніхто з них не отримав необхідної більшості голосів, то для заміщення вільних посад членів Вищої ради юстиції проводиться нове голосування з висуванням інших кандидатів.
Стаття 14. Строки скликання з'їздів, конференцій для призначення членів Вищої ради юстиції
З'їзди суддів, адвокатів, працівників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, всеукраїнська конференція працівників прокуратури з метою призначення членів Вищої ради юстиції проводяться не пізніше ніж за один місяць до закінчення повноважень відповідних членів Вищої ради юстиції.
Стаття 15. Бюлетень для голосування на з'їзді та конференції
Форма бюлетенів, порядок голосування і підрахунку результатів голосування встановлюються відповідно з'їздами суддів, адвокатів України, представників юридичних вищих навчальних закладів і наукових установ та всеукраїнською конференцією працівників прокуратури.
Голосування проводиться одним бюлетенем, до якого заносяться в алфавітному порядку прізвища всіх кандидатів, яких було запропоновано на відповідному з'їзді або конференції.
Голосування "за" відбувається шляхом залишення напроти прізвища кандидата у бюлетені слова "за" і викреслення слова "проти". Голосування "проти" відбувається шляхом викреслення напроти прізвища кандидата слова "за".
Бюлетень, у якому залишилося прізвищ кандидатів більше, ніж визначено до обрання відповідним з'їздом або конференцією працівників прокуратури, а також бюлетень невстановленого зразка вважаються недійсними.
Стаття 16. Повноважність Вищої ради юстиції
Вища рада юстиції є повноважною за умови призначення на посаду не менш як трьох четвертих від її конституційного складу та складення ними присяги, враховуючи тих осіб, які входять до Вищої ради юстиції за посадою.
Перше засідання Вищої ради юстиції скликається через тиждень після складення присяги всіма її членами.
Стаття 17. Присяга члена Вищої ради юстиції
Член Вищої ради юстиції перед вступом на посаду складає на засіданні Верховної Ради України присягу такого змісту: "Присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов'язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів.
(Частина перша статті 17 в редакції Закону № 1516-VI від 11.06.2009)
Відмова скласти присягу має наслідком втрату членства у Вищій раді юстиції.
Стаття 18. Припинення повноважень члена Вищої ради юстиції
Повноваження члена Вищої ради юстиції припиняються у разі:

  1. закінчення строку, на який його призначено;

  2. набрання законної сили обвинувальним щодо нього вироком суду;

  3. втрати ним громадянства України;

4) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

5) наявності підстав, визначених у статті 7 цього Закону;

6) подання ним за власним бажанням заяви про припинення повноважень;

7) неможливості виконувати свої обов'язки за станом здоров'я при наявності медичного висновку, підтвердженого судом;

8) порушення присяги або скоєння аморального вчинку.


(Офіційне тлумачення положень частини першої статті 18 див. в Рішенні Конституційного Суду № 7-рп/2008від 17.04.2008)
У разі порушення присяги особою, яка входить до складу Вищої ради юстиції за посадою, Вища рада юстиції приймає і направляє до органу, який її обрав чи призначив, рішення щодо доцільності продовження нею повноважень;
(Положення абзацу другого пункту 8 частини першої статті 18 визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду № 9-рп/2002 від 21.05.2002)
9) звільнення з посади, із зайняттям якої він входить до складу Вищої ради юстиції;

10) його смерті.


Рішення про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції у випадках, передбачених пунктами 1-4, 6, 7, 9 частини першої цієї статті, приймає Вища рада юстиції, а у випадках, передбачених пунктами 5 і 8 частини першої цієї статті, таке рішення приймається органом, що призначив члена Вищої ради юстиції.




(Офіційне тлумачення положень частини другої статті 18 див. в Рішенні Конституційного Суду № 7-рп/2008 від 17.04.2008)
Особи, які входять до Вищої ради юстиції за посадою, вибувають з її складу з дня звільнення з посади. Призначення нового члена Вищої ради юстиції замість вибулого здійснюється не пізніше двох місяців з дня прийняття рішень, передбачених частиною другою цієї статті.


Розділ III
ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ВИЩОЇ РАДИ ЮСТИЦІЇ
ГЛАВА 1. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА СТРУКТУРА ВИЩОЇ РАДИ ЮСТИЦІЇ
Стаття 19. Структура Вищої ради юстиції
У Вищій раді юстиції утворюються секції:
з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад;
(Абзац другий частини першої статті 19 в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону № 2453-VI від 07.07.2010)
дисциплінарна секція для здійснення дисциплінарного провадження, розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності.
Координує роботу Вищої ради юстиції Голова Вищої ради юстиції, а в разі його відсутності - заступник Голови Вищої ради юстиції.

Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції працюють на постійній основі. Особи, призначені до складу Вищої ради юстиції, крім народних депутатів України, на час виконання обов'язків членів Вищої ради юстиції на постійній основі прикомандировуються до Вищої ради юстиції із збереженням за ними посад, які вони займали, та відповідних пільг.


На членів Вищої ради юстиції поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції»

(Статтю 19 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012)
Стаття 20. Голова Вищої ради юстиції
Голова Вищої ради юстиції здійснює керівництво роботою Вищої ради юстиції.
Голова Вищої ради юстиції обирається з членів Вищої ради юстиції на три роки, без права переобрання, на першому засіданні Вищої ради юстиції таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів з будь-якою кількістю кандидатур, запропонованих членами Вищої ради юстиції. Головою Вищої ради юстиції не може бути обрано членів Вищої ради юстиції, які входять до її складу за посадою.
Порядок проведення голосування встановлюється Вищою радою юстиції.
Відкриває перше засідання Вищої ради юстиції і веде його Голова Верховного Суду України до обрання Голови Вищої ради юстиції, а в разі його відсутності - Міністр юстиції України.
Рішення про обрання Голови Вищої ради юстиції вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від конституційного складу Вищої ради юстиції.
Стаття 21. Повноваження Голови Вищої ради юстиції
До повноважень Голови Вищої ради юстиції належить:
організація роботи Вищої ради юстиції та головування на її засіданнях;

координація роботи секцій і членів Вищої ради юстиції;

призначення засідань Вищої ради юстиції;

направлення подання Вищої ради юстиції про призначення суддів Президентові України і про звільнення їх з посади;

загальне керівництво апаратом Вищої ради юстиції;

розпорядження бюджетними асигнуваннями на утримання і забезпечення діяльності Вищої ради юстиції;

здійснення інших повноважень, передбачених регламентом Вищої ради юстиції.
Голова Вищої ради юстиції представляє Вищу раду юстиції у зносинах з іншими органами та організаціями.
Стаття 22. Заступник Голови Вищої ради юстиції
Вища рада юстиції обирає заступника Голови Вищої ради юстиції, який виконує обов'язки Голови в разі його відсутності, забезпечує підготовку справ до розгляду та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та регламентом Вищої ради юстиції.
Вибори заступника Голови Вищої ради юстиції проводяться в порядку, визначеному статтею 20 цього Закону.
Стаття 23. Секції Вищої ради юстиції
Рішення про утворення секцій Вищої ради юстиції та про їх персональний склад приймається на першому засіданні новоутвореної Вищої ради юстиції.
Організація роботи секції визначається цим Законом і регламентом Вищої ради юстиції.
Організація роботи секції здійснюється секретарем секції, який обирається відкритим голосуванням з кандидатур, запропонованих членами Вищої ради юстиції, крім тих, які входять до Вищої ради юстиції за посадою.
Секція приймає висновки в межах її компетенції та подає їх на розгляд Вищої ради юстиції.
ГЛАВА 2. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ВИЩОЇ РАДИ ЮСТИЦІЇ
Стаття 24. Засідання Вищої ради юстиції
Засідання Вищої ради юстиції вважається правомочним, якщо на ньому присутні більшість членів Вищої ради юстиції від її конституційного складу.

(Частина перша статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2181-VI від 13.05.2010)



(Щодо визнання конституційними положень частини першої статті 24 див. Рішення Конституційного Суду № 5-рп/2011 від 16.06.2011)
Засідання Вищої ради юстиції проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від її конституційного складу.
На засіданні Вищої ради юстиції ведеться протокол.
Рішення приймається більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції, якщо інше не передбачено цим Законом. Рішення Вищої ради юстиції приймається у приміщенні, бути присутніми у якому іншим особам, крім членів Вищої ради юстиції, забороняється.
Засідання секції Вищої ради юстиції вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини від її складу.
(Частина п'ята статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2181-VI від 13.05.2010)
Висновки секції Вищої ради юстиції приймаються більшістю членів Вищої ради юстиції, які взяли участь у засіданні.
Стаття 25. Повноваження Вищої ради юстиції при розгляді справ
Вища рада юстиції, член Вищої ради юстиції для здійснення своїх повноважень можуть витребувати та одержати необхідну інформацію від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян чи їх об'єднань.

Відомості про наявність підстав для звільнення судді з посади за порушення присяги, про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суду, про порушення вимог щодо несумісності суддею чи прокурором, про обставини, викладені у скаргах на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорів перевіряються членом Вищої ради юстиції за дорученням Вищої ради юстиції або Голови Вищої ради юстиції.


У зв'язку з виконанням доручення член Вищої ради юстиції може витребувати закінчені розглядом судові справи (їх копії), ознайомлюватися з судовими справами, розгляд яких не закінчено, отримувати пояснення від суддів чи прокурорів, робити відповідні запити, копії, вивчати особові справи суддів і прокурорів.
Член Вищої ради юстиції не може витребувати оригінали судових справ, розгляд яких не закінчено.
За зверненням органів прокуратури перевірка відомостей про порушення суддею присяги, про факт дисциплінарного проступку судді Верховного суду України або судді вищого спеціалізованого суду, які були допущені при розгляді судової справи, в якій брав участь прокурор, здійснюється лише в разі, якщо така судова справа не перебуває у провадженні суду будь-якої інстанції або якщо встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної чи касаційної скарги закінчився. Перевірка таких відомостей не може бути доручена члену Вищої ради юстиції, який є прокурором або був прокурором на момент призначення членом Вищої ради юстиції.
(Статтю 25 доповнено новою частиною згідно із Законом № 4874-VI від 05.06.2012)
Якщо судову справу повернуто на новий розгляд або її передано у провадження іншого судді, а предметом перевірки є відомості стосовно дій судді, у провадженні якого знаходилася зазначена справа, Вища рада юстиції або член Вищої ради юстиції може витребувати копію матеріалів даної судової справи в частині, що розглядалася цим суддею.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, об'єднань громадян, яким направлено письмовий запит Вищої ради юстиції або члена Вищої ради юстиції, зобов'язані протягом десяти днів з дня отримання такого запиту надати необхідну інформацію та/або судову справу (її копію).
Невиконання законних вимог Вищої ради юстиції або члена Вищої ради юстиції щодо надання інформації, судової справи (її копії), розгляд якої закінчено, відмова в ознайомленні з судовою справою, розгляд якої не закінчено, надання завідомо неправдивої інформації, а так само недодержання строків, встановлених частиною шостою цієї статті, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом.
Член Вищої ради юстиції має право знайомитися з матеріалами, поданими на розгляд Вищої ради юстиції, брати участь у їх з'ясуванні та перевірці, заявляти клопотання, наводити свої мотиви, подавати відповідні документи.
(Стаття 25 в редакції Законів № 2181-VI від 13.05.2010, № 4001-VI від 03.11.2011)
Стаття 26. Відвід члена Вищої ради юстиції
Член Вищої ради юстиції не може брати участі в розгляді питання і підлягає відводу, якщо буде встановлено, що він особисто, прямо чи побічно заінтересований в результаті справи, є родичем особи, стосовно якої розглядається питання, або якщо будуть встановлені інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. За наявності таких обставин член Вищої ради юстиції повинен заявити самовідвід. За таких самих обставин відвід члену Вищої ради юстиції може заявити особа, за поданням якої розглядатиметься питання, а також особа, стосовно якої вирішується питання, чи особа, яка подала скаргу. Відвід може бути заявлено в будь-який час до прийняття Вищою радою юстиції рішення.
Відвід повинен бути мотивований і викладений у письмовій формі до початку розгляду питання.
Рішення про відвід (самовідвід) приймається більшістю членів Вищої ради юстиції, які беруть участь у засіданні, таємно в нарадчій кімнаті, за відсутності члена Вищої ради юстиції, питання про відвід (самовідвід) якого вирішується.
Стаття 27. Акти Вищої ради юстиції
Вища рада юстиції приймає такі акти:
1) подання про призначення суддів;

2) подання про звільнення суддів з посади;

(Пункт 2-1 частини першої статті 27 виключено на підставі Закону № 769-VII від 23.02.2014)
(Пункт 2-2 частини першої статті 27 виключено на підставі Закону № 769-VII від 23.02.2014)
3) рішення про порушення вимог щодо несумісності;

4) рішення про дисциплінарну відповідальність;

5) рішення по скарзі на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності;

6) рішення про увільнення члена Вищої ради юстиції у випадках, передбачених у статті 18 цього Закону;


6-1) рішення у скарзі на результати кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді;
(Частину першу статті 27 доповнено пунктом 6-1 згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону № 2453-VI від 07.07.2010)


(Положення пункту 6-1 частини першої статті 27 щодо надання повноважень Вищій раді юстиції переглядати та скасовувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно встановлення результатів кваліфікаційного іспиту кандидата на посаду судді, про відмову в рекомендуванні кандидата для обрання на посаду судді безстроково, про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-рп/2011 від 21.06.2011)
6-2) рішення у скарзі на відмову в рекомендуванні для обрання кандидатом на посаду судді безстроково;
(Частину першу статті 27 доповнено пунктом 6-2 згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону № 2453-VI від 07.07.2010 )


(Положення пункту 6-2 частини першої статті 27 щодо надання повноважень Вищій раді юстиції переглядати та скасовувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно встановлення результатів кваліфікаційного іспиту кандидата на посаду судді, про відмову в рекомендуванні кандидата для обрання на посаду судді безстроково, про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-рп/2011 від 21.06.2011)
7) інші акти в межах повноважень Вищої ради юстиції.
(Частину першу статті 27 доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 2181-VI від 13.05.2010)
Вища рада юстиції приймає такі процедурні акти:

1) ухвали про відкриття дисциплінарного провадження;

2) ухвали про відкриття провадження щодо вимог законодавства про несумісність;

3) рішення про відмову в поданні про призначення;

4) рішення про відвід (самовідвід) члена Вищої ради юстиції;

5) інші процедурні акти, необхідні для здійснення функцій Вищої ради юстиції.


Акти Вищої ради юстиції можуть бути оскаржені виключно до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
(Статтю 27 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 2181-VI від 13.05.2010)

(Щодо визнання конституційними положень частини третьої статті 27 див. Рішення Конституційного Суду № 2-рп/2011 від 11.03.2011)
Стаття 28. Відповідальність за невиконання актів Вищої ради юстиції

За невиконання чи несвоєчасне виконання актів Вищої ради юстиції, ухилення від подання або порушення строків подання Вищій раді юстиції витребуваних документів та матеріалів посадові особи несуть відповідальність згідно із законом.




Розділ IV
ВИРІШЕННЯ ВИЩОЮ РАДОЮ ЮСТИЦІЇ ПИТАНЬ, ЩО НАЛЕЖАТЬ ДО ЇЇ КОМПЕТЕНЦІЇ
ГЛАВА 1. УЧАСТЬ ВИЩОЇ РАДИ ЮСТИЦІЇ У ФОРМУВАННІ СУДДІВСЬКОГО КОРПУСУ
Стаття 29. Подання про призначення на посаду судді вперше
Вища рада юстиції за рекомендацією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вносить подання Президенту України про призначення громадянина України на посаду судді вперше.


(Частина перша статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону № 2453-VI від 07.07.2010)
До подання Вищої ради юстиції додаються:
1) рекомендація кваліфікаційної комісії;

2) особовий листок з обліку кадрів та автобіографія кандидата на посаду судді;

3) копії дипломів про освіту, науковий ступінь чи вчене звання;

4) примірник реферату з питань правознавства, підготовлений кандидатом на посаду судді;

5) рецензія на реферат;

6) декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку, що встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».


(Пункт 6 частини другої статті 29 в редакції Законів № 2756-VI від 02.12.2010, № 4661-VI від 24.04.2012, № 4711-VI від 17.05.2012 )

Кандидатура на посаду судді розглядається персонально після доповіді члена Вищої ради юстиції, який діє за дорученням відповідної секції, де попередньо вивчаються матеріали щодо кандидата на посаду судді.


Рішення щодо кандидата на посаду судді приймається на засіданні Вищої ради юстиції відкритим голосуванням. Пропозиція щодо внесення подання Президентові України про призначення суддею вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало більше половини від конституційного складу Вищої ради юстиції.
(Статтю 29-1 виключено на підставі Закону № 769-VII від 23.02.2014)
Стаття 29-2. Розгляд Вищою радою юстиції скарг на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прийнятих у процесі призначення чи обрання суддів на посаду
До Вищої ради юстиції можуть бути оскаржені рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо:
1) встановлення результатів кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді;

2) відмови у рекомендуванні для обрання кандидатом на посаду судді безстроково.

Скаргу на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може бути подано до Вищої ради юстиції не пізніше одного місяця з наступного дня після його прийняття.
Скарга на рішення, зазначене у пункті 1 частини першої цієї статті, може бути подана кандидатом на посаду судді, який складав кваліфікаційний іспит і не погоджується з його результатами, а на рішення, зазначене у пункті 2 частини першої цієї статті, - кандидатом на посаду судді, якому відмовлено у рекомендуванні кандидатом для обрання на посаду судді безстроково.
Скарга розглядається Вищою радою юстиції протягом одного місяця з дня її надходження після перевірки, проведеної членом Вищої ради юстиції.
У результаті розгляду скарги Вища рада юстиції за наявності для цього підстав може:


  1. задовольнити скаргу, скасувавши рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про встановлення результатів кваліфікаційного іспиту кандидата на посаду судді, який подав скаргу, та зобов'язавши Вищу кваліфікаційну комісію суддів України повторно провести кваліфікаційний іспит цього кандидата;

  2. задовольнити скаргу, скасувавши рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо відмови у рекомендуванні судді для обрання кандидатом на посаду судді безстроково та зобов'язавши Вищу кваліфікаційну комісію суддів України прийняти нове рішення;

  3. залишити скаргу без задоволення, а рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України без змін.

На засідання Вищої ради юстиції запрошується кандидат на посаду судді, який подав скаргу, та представник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Їх неявка з будь-яких причин не перешкоджає розгляду скарги.


(Закон доповнено статтею 29-2 згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону № 2453-VI від 07.07.2010)
(Положення статті 29-2 щодо надання повноважень Вищій раді юстиції переглядати та скасовувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно встановлення результатів кваліфікаційного іспиту кандидата на посаду судді, про відмову в рекомендуванні кандидата для обрання на посаду судді безстроково, про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-рп/2011від 21.06.2011)
ГЛАВА 2. РОЗГЛЯД ПИТАНЬ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ СУДДІВ
Стаття 30. Суб'єкти звернення щодо подання про звільнення суддів
До Вищої ради юстиції з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади можуть звертатися:

  1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України за умови, що таке рішення було нею прийняте за результатами перевірки відомостей про наявність підстав для звільнення судді з посади;


(Пункт 1 частини першої статті 30 в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону № 2453-VI від 07.07.2010; в редакції Закону № 4874-VI від 05.06.2012)

  1. член Вищої ради юстиції за результатами перевірки відомостей про наявність підстав для звільнення судді з посади, проведення якої було йому доручено відповідно до цього Закону.

(Пункт 2 частини першої статті 30 в редакції Закону № 4874-VI від 05.06.2012)
(Стаття 30 в редакції Закону № 2181-VI від 13.05.2010)
(Щодо визнання конституційними положень статті 30 в редакції Закону № 2181-VI від 13.05.2010 див. Рішення Конституційного Суду № 5-рп/2011 від 16.06.2011)
Стаття 31. Подання про звільнення за загальними обставинами
Вища рада юстиції за пропозицією кваліфікаційної комісії суддів або за власною ініціативою вносить подання про звільнення суддів з посади до органу, який їх призначив або обрав.
(Положення частини першої статті 31 визнані конституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду № 9-рп/2002 від 21.05.2002)
Рішення щодо пропозицій про звільнення суддів за обставин, зазначених у пунктах 1-3, 7-9 частини п'ятої статті 126 Конституції України, приймається на засіданні Вищої ради юстиції більшістю голосів її членів, які брали участь у засіданні. У разі звернення судді з заявою про звільнення з посади за власним бажанням Вища рада юстиції вносить подання про звільнення судді з посади до органу, який його призначив або обрав, після попереднього з'ясування дійсного волевиявлення судді, чи не має місце сторонній вплив на нього або примус.
Стаття 32. Подання про звільнення судді за особливих обставин
Питання про звільнення судді з підстав, передбачених пунктами 4-6 частини п'ятої статті 126 Конституції України (порушення суддею вимог щодо несумісності, порушення суддею присяги, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього), Вища рада юстиції розглядає після надання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідного висновку або за власною ініціативою.
(Частина перша статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону № 2453-VI від 07.07.2010)
Порушенням суддею присяги є:
вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів;
недотримання суддею вимог та обмежень, встановлених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції";

(Абзац третій частини другої статті 32 в редакції Закону № 4711-VI від 17.05.2012)

умисне затягування суддею строків розгляду справи понад терміни, встановлені законом;


порушення морально-етичних принципів поведінки судді.
(Щодо визнання конституційними положень частини другої статті 32 див. Рішення Конституційного Суду № 2-рп/2011від 11.03.2011)
Порушенням присяги судді, що обіймає адміністративну посаду в суді, є також невиконання ним посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади, пов'язаних з процесуальними діями.


(Щодо визнання конституційними положень частини третьої статті 32 див. Рішення Конституційного Суду № 5-рп/2011 від 16.06.2011)
Суддя, справа якого розглядається, та/або його представник мають право надавати пояснення, ставити запитання учасникам засідання, висловлювати заперечення, заявляти клопотання і відводи.


(Статтю 32 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону № 2453-VI від 07.07.2010)
Запрошення судді, справа якого розглядається, є обов'язковим.
У разі неможливості взяти участь у засіданні Вищої ради юстиції з поважних причин суддя, справа якого розглядається, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які долучаються до матеріалів справи. Письмові пояснення судді виголошуються на засіданні Вищої ради юстиції в обов'язковому порядку. Повторне нез'явлення такого судді є підставою для розгляду справи за його відсутності.
Рішення щодо внесення Вищою радою юстиції подання про звільнення судді відповідно до пунктів 4, 5 та 6 частини п'ятої статті 126 Конституції України приймається більшістю голосів членів від конституційного складу Вищої ради юстиції.
Якщо в процесі розгляду питання про звільнення судді за особливих обставин Вища рада юстиції дійде висновку про відсутність підстав для звільнення судді, проте вчинені суддею дії можуть мати наслідком дисциплінарну відповідальність, Вища рада юстиції може прийняти рішення про притягнення суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів до дисциплінарної відповідальності, а щодо інших суддів - про направлення матеріалів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
(Статтю 32 доповнено частиною сьомою згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону № 2453-VI від 07.07.2010)

(Стаття 32 в редакції Закону № 2181-VI від 13.05.2010)
(Статтю 32-1 виключено на підставі Закону № 769-VII від 23.02.2014)
ГЛАВА 3. ВИРІШЕННЯ ПИТАНЬ ЩОДО ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО НЕСУМІСНІСТЬ
Стаття 33. Розгляд питань щодо несумісності
Вища рада юстиції розглядає питання про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності їх посад із заняттям діяльністю, забороненою Конституцією України та законами України.
Вища рада юстиції може прийняти рішення:

1) про визнання заняття суддею або прокурором іншою діяльністю, не сумісною з подальшим перебуванням на посаді судді або прокурора, і запропонувати йому у встановлений Вищою радою юстиції строк визначитися з питанням про продовження роботи на посаді судді або прокурора чи заняття іншою діяльністю з повідомленням Вищої ради юстиції;

2) про визнання порушення суддею або прокурором вимог щодо несумісності їх посади із заняттям іншою діяльністю і направити подання відповідним органам про звільнення їх з посади.


(Положення пункту 2 частини другої статті 33 визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду № 9-рп/2002 від 21.05.2002)
Стаття 34. Суб'єкти звернення стосовно порушення вимог законодавства щодо несумісності
До Вищої ради юстиції з пропозицією розглянути питання щодо несумісності діяльності судді чи прокурора із займаною посадою можуть звернутися:

1) народний депутат України;

2) Голова Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, Міністр юстиції України - щодо суддів;

3) Генеральний прокурор України - щодо прокурорів;

4) Вища кваліфікаційна комісія суддів України.
(Пункт 4 частини першої статті 34 в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону № 2453-VI від 07.07.2010)

Вища рада юстиції на підставі наявних у неї матеріалів має право за власною ініціативою розглянути питання щодо несумісності.


Стаття 35. Рішення про несумісність посади судді із заняттям іншою діяльністю
Вища рада юстиції за поданням суб'єктів, визначених у статті 34 цього Закону, розглядає питання про несумісність посади судді із заняттям іншою діяльністю.
Рішення про несумісність приймається на засіданні більшістю голосів від конституційного складу Вищої ради юстиції і є обов'язковим для негайного виконання суддею або підставою для внесення подання про звільнення судді з посади.
Стаття 36. Рішення про несумісність посади прокурора із заняттям іншою діяльністю
Вища рада юстиції за поданням суб'єктів, визначених у статті 34 цього Закону, або пропозицією дисциплінарної колегії прокуратури чи за власною ініціативою розглядає питання про несумісність посади прокурора із заняттям іншою діяльністю.
Рішення про несумісність приймається на засіданні більшістю голосів від конституційного складу Вищої ради юстиції і є обов'язковим для негайного виконання відповідними керівниками прокуратури, яким воно направляється.
ГЛАВА 4. ДИСЦИПЛІНАРНЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО СУДДІВ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ І ВИЩИХ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ СУДІВ
Стаття 37. Види стягнень, які може накласти Вища рада юстиції
Вища рада юстиції може притягнути до дисциплінарної відповідальності Голову, заступників Голови та суддів Верховного Суду України, Голову і заступників Голови та суддів вищих спеціалізованих судів з підстав, передбачених у пункті 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України та Законом України "Про статус суддів".
Вища рада юстиції може накласти на цих суддів дисциплінарне стягнення - догану.


(Частина друга статті 37 в редакції Закону № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону № 2453-VI від 07.07.2010)
Вища рада юстиції може прийняти рішення про невідповідність судді займаній посаді та про внесення подання про звільнення цього судді з посади до органу, який його призначив чи обрав.
(Частина третя статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону № 2453-VI від 07.07.2010)
Стаття 38. Підстава для відкриття дисциплінарного провадження
Підставою для відкриття дисциплінарного провадження є подання:
(Положення пункту 1 частини першої статті 38 втрачає чинність, як таке, що визнане неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду № 9-рп/2002 від 21.05.2002)
1) народного депутата України;
(Положення пункту 2 частини першої статті 38 втрачає чинність, як таке, що визнане неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду № 9-рп/2002 від 21.05.2002)

  1. Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

  2. члена Вищої ради юстиції за результатами перевірки повідомлень.


Стаття 39. Стадії дисциплінарного провадження
Дисциплінарне провадження включає такі стадії:

1) перевірка даних про дисциплінарний проступок;

2) відкриття дисциплінарного провадження;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення.

За наслідками перевірки складається висновок з викладенням фактів і обставин, виявлених під час перевірки, і пропозицій.




Стаття 40. Перевірка даних про дисциплінарний проступок
Перевірка даних про дисциплінарний проступок здійснюється за дорученням Вищої ради юстиції або Голови Вищої ради юстиції одним із членів Вищої ради юстиції шляхом одержання письмового пояснення від судді та інших осіб, витребування судових справ (їх копій), розгляд яких закінчено, та ознайомлення з судовими справами, розгляд яких не закінчено, одержання іншої інформації від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян чи їх об'єднань.


(Частина перша статті 40 в редакції Закону № 4001-VI від 03.11.2011)
За наслідками перевірки складається довідка з викладенням фактичних обставин, виявлених під час перевірки, висновків і пропозицій. З довідкою і матеріалами повинен бути ознайомлений суддя, стосовно якого проводилася перевірка.
Довідка і всі матеріали перевірки передаються до Вищої ради юстиції, яка вирішує питання про доцільність порушення дисциплінарного провадження.
Стаття 41. Відкриття дисциплінарного провадження
За наявності підстав для дисциплінарного провадження щодо Голови, його заступника чи судді Верховного Суду України, а також Голови, його заступника чи судді вищого спеціалізованого суду дисциплінарне провадження відкривається за постановою Вищої ради юстиції в десятиденний строк з дня одержання даних про дисциплінарний проступок судді, а в разі, якщо ці дані потребують перевірки, - в строк, не більший десяти днів з дня закінчення перевірки.
Стаття 42. Розгляд дисциплінарної справи та прийняття рішення
Вища рада юстиції розглядає дисциплінарну справу на найближчому засіданні Вищої ради юстиції після надходження висновку та матеріалів перевірки.
Рішення в дисциплінарній справі приймається за відсутністю особи, щодо якої розглядається дисциплінарна справа, шляхом таємного голосування більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції і повинно містити назву комісії, прізвище, ім'я, по батькові і посаду судді, який притягається до дисциплінарної відповідальності, обставини дисциплінарного проступку, пояснення судді та відомості, що характеризують його особу, мотиви прийнятого рішення з посиланням на докази, вид дисциплінарного стягнення, застосованого до судді, або підстави закриття справи, а також порядок і строк оскарження рішення.
У разі накладення дисциплінарного стягнення враховуються характер проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини та інші обставини, що впливають на відповідальність.
Вирішуючи питання про дисциплінарну відповідальність судді, Вища рада юстиції повинна вислухати його пояснення. У разі неможливості взяти участь у засіданні Вищої ради юстиції з поважних причин суддя може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які долучаються до матеріалів справи. Письмові пояснення судді виголошуються на засіданні Вищої ради юстиції в обов'язковому порядку. Повторне нез'явлення такого судді є підставою для розгляду справи за його відсутності. Суддя, стосовно якого розглядається питання про дисциплінарну відповідальність, та/або його представник мають право надавати пояснення, ставити запитання учасникам засідання, висловлювати заперечення, заявляти клопотання і відводи.
(Частина четверта статті 42 в редакції Закону № 2181-VI від 13.05.2010; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону № 2453-VI від 07.07.2010)
Стаття 43. Строки застосування дисциплінарного стягнення
Дисциплінарне стягнення до судді застосовується Вищою радою юстиції не пізніше шести місяців після виявлення проступку, не враховуючи часу тимчасової непрацездатності судді або перебування його у відпустці, але не пізніше року з дня вчинення проступку.
Стаття 44. Погашення чи зняття дисциплінарного стягнення
Якщо суддю протягом року з дня накладення на нього дисциплінарного стягнення не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення. Дисциплінарне стягнення, накладене на суддю, може бути достроково зняте Вищою радою юстиції за заявою судді, на якого накладено дисциплінарне стягнення, але не раніше шести місяців з дня накладення стягнення.
ГЛАВА 5. РОЗГЛЯД СКАРГ НА РІШЕННЯ ПРО ПРИТЯГНЕННЯ ДО ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУДДІВ ТА ПРОКУРОРІВ
Стаття 45. Повноваження Вищої ради юстиції при розгляді скарг на рішення про притягнення до відповідальності суддів, прокурорів
Вища рада юстиції розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів спеціалізованих, апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів не пізніше одного місяця з дня їх надходження, а в разі додаткової перевірки обставин та матеріалів справи - не пізніше трьох місяців з дня надходження скарги.
Стаття 46. Розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів
Скаргу на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у справі про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути подано до Вищої ради юстиції е пізніше одного місяця з наступного дня після вручення судді чи особі, що ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність судді, такого рішення.
(Частина перша статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3552-IV від 16.03.2006, № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону № 2453-VI від 07.07.2010)
Вища рада юстиції може продовжити строк для подачі скарги, якщо визнає, що місячний строк був порушений з поважних причин.
Вища рада юстиції розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів не пізніше одного місяця з дня їх надходження, а при потребі додаткової перевірки обставин та матеріалів справи - не пізніше двох місяців з дня надходження скарги.
Вища рада юстиції розглядає скарги суддів чи осіб, що ініціювали питання про дисциплінарну відповідальність судді, на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності і за наслідками розгляду приймає рішення за доповіддю члена дисциплінарної секції Вищої ради юстиції.
(Частина четверта статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3552-IV від 16.03.2006, № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону № 2453-VI від 07.07.2010)
Після розгляду скарги судді чи особи, що ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність судді, Вища рада юстиції за наявності для цього підстав може:
(Абзац перший частини п'ятої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3552-IV від 16.03.2006)

  1. задовольнити скаргу судді чи особи, що ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність судді, скасувати рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності і закрити дисциплінарне провадження;

(Пункт 1 частини п'ятої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3552-IV від 16.03.2006)



  1. задовольнити скаргу повністю чи частково і змінити рішення відповідної Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;


(Пункт 2 частини п'ятої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону № 2453-VI від 07.07.2010)

  1. залишити скаргу без задоволення, а рішення відповідної Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - без зміни.


(Пункт 3 частини п'ятої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2453-VI від 07.07.2010 - щодо набрання чинності зміни див. п.1 розділу XII "Прикінцеві положення" Закону № 2453-VI від 07.07.2010)
Вирішуючи питання про дисциплінарну відповідальність судді, Вища рада юстиції повинна вислухати його пояснення. У разі неможливості взяти участь у засіданні Вищої ради юстиції з поважних причин суддя може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які долучаються до матеріалів справи. Письмові пояснення судді виголошуються на засіданні Вищої ради юстиції в обов'язковому порядку. Повторне нез'явлення такого судді є підставою для розгляду справи за його відсутності.
(Частина шоста статті 46 в редакції Закону № 2181-VI від 13.05.2010)
(Щодо визнання конституційними положень частини шостої статті 46 див. Рішення Конституційного Суду № 5-рп/2011 від 16.06.2011)
Стаття 47. Розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорів
Вища рада юстиції розглядає скарги прокурорів на рішення про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, керуючись доповіддю члена Вищої ради юстиції, та постановляє рішення.
Скарга прокурора може бути прийнята Вищою радою юстиції не пізніше одного місяця після дня вручення йому наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Вища рада юстиції може продовжити строк для подачі скарги, якщо визнає, що місячний строк був пропущений з поважних причин.
Після розгляду скарги прокурора Вища рада юстиції за наявністю для цього підстав може:

  1. задовольнити скаргу прокурора, скасувати рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та закрити дисциплінарне провадження;

  2. задовольнити скаргу повністю чи частково і змінити рішення органу, що наклав дисциплінарне стягнення;

  3. залишити скаргу без задоволення, а рішення органу, що наклав дисциплінарне стягнення, - без зміни.

Вирішуючи питання про дисциплінарну відповідальність прокурора, Вища рада юстиції повинна вислухати його пояснення. У разі неможливості взяти участь у засіданні Вищої ради юстиції з поважних причин прокурор може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які долучаються до матеріалів справи.


Письмові пояснення прокурора виголошуються на засіданні Вищої ради юстиції в обов'язковому порядку. Повторне нез'явлення такого прокурора є підставою для розгляду справи за його відсутності.
(Частина четверта статті 47 в редакції Закону № 2181-VI від 13.05.2010)
Розділ V
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ВИЩОЇ РАДИ ЮСТИЦІЇ
Стаття 48. Апарат Вищої ради юстиції

(Положення статті 48 визнані конституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду № 9-рп/2002 від 21.05.2002)


Організаційне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Вищої ради юстиції здійснює секретаріат.
Положення про секретаріат Вищої ради юстиції, його структуру і штат затверджуються Вищою радою юстиції.
Керівник та інші посадові особи секретаріату Вищої ради юстиції є державними службовцями.
Стаття 49. Опублікування офіційних матеріалів Вищої ради юстиції
Офіційні матеріали Вищої ради юстиції публікуються в Бюлетені Верховного Суду України, а у термінових випадках - у газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр".
Розділ VI
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Утворити Вищу раду юстиції протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом.

3. Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом надає у місті Києві приміщення для розміщення Вищої ради юстиції, її підрозділів і служб, а також вирішує питання щодо фінансового і матеріально-технічного забезпечення діяльності Вищої ради юстиції.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 15 січня 1998 року № 22/98-ВР



ЗАКОН УКРАИНЫ «О ВЫСШЕМ СОВЕТЕ ЮСТИЦИИ»

(Ведомости Верховной Рады Украины (ВВР), 1998, № 25, ст. 146)

(Относительно признания неконституционными отдельных положений см.

Решение Конституционного Суда Украины № 9-рп/2002 от 21.05.2002)

(Относительно признания конституционными отдельных положений см.

Решение Конституционного Суда Украины № 9-рп/2002 от 21.05.2002)

(С изменениями, внесенными Законами: № 1645-IV от 23.03.2004, ВВР, 2004,

29, ст. 369 № 3552-IV от 16.03.2006, ВВР, 2006, № 35, ст. 299)



(Официальное толкование Закона см. в Решении Конституционного Суда

Украины № 7-рп/2008 от 17.04.2008)

(С изменениями, внесенными Законами: № 1516-VI от 11.06.2009, ВВР, 2009,

49, ст. 731 № 2181-VI от 13.05.2010, ВВР, 2010, № 26, ст. 272

2453-VI от 07.07.2010, ВВР, 2010, № 41-42, № 43, № 44-45, ст.529 №2756-

VI) от 02.12.2010, ВВР, 2011, №23, ст.160)

(Относительно признания неконституционными отдельных положений см.

Решение Конституционного Суда Украины № 2-рп/2011 от 11.03.2011)

(Относительно признания конституционными отдельных положений см.

Решение Конституционного Суда Украины № 2-рп/2011 от 11.03.2011)

(Относительно признания конституционными отдельных положений см.

Решение Конституционного Суда № 5-рп/2011 от 16.06.2011 №7-рп/2011 от

21.06.2011)

(С изменениями, внесенными Законами №4001-VI от 03.11.2011,

4418-VI от 21.02.2012

4661-VI от 24.04.2012

4711-VI от 17.05.2012

4874-VI от 05.06.2012

5076-VI от05.07.2012

769-VII от 23.02.2014)


  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка