Законодавчими актами регулюється «представництво»




Скачати 306,53 Kb.
Дата конвертації16.07.2017
Розмір306,53 Kb.




Інститут представництва за законодавством Німеччини (Відповіді на запитання)

1. Якими законодавчими актами регулюється «представництво» (довіреність), форма довіреності (письмова чи та, що потребує нотаріального посвідчення)? У яких випадках вимагається обов’язкова «нотаріальна форма» посвідчення довіреності?

Право представництва врегульоване Цивільним кодексом Німеччини (далі — ЦК Німеччини) в параграфах 164–1811. Відповідально до цього регулювання довіреністю є надане через правочин повноваження на здійснення представництва (§ 166 абзац 2 ЦК Німеччини). Надання довіреності відбувається шляхом заяви уповноваженій особі або третій особі (партнерові за договором), відносно якої має здійснюватись представництво.

У § 167 абзаці 2 ЦК Німеччини закріплений також той принцип, що довіреність не потребує дотримання певної форми. Вона може бути заявлена також і в усній формі. Тільки у тому випадку, якщо закон передбачає дотримання певної обов’язкової форми, вона повинна бути дотримана під час надання довіреності. Наприклад, у разі правочинів із земельними ділянками довіреність повинна бути нотаріально засвідчена. Але все ж, незважаючи на описані вище можливості, в правовому обігу довіреності видаються, як правило, саме в письмовій формі.

2. У чому відмінність генеральної довіреності від звичайної?

Обсяг довіреності, в принципі, визначає та особа, яка її видає. Стосовно деяких довіреностей в галузі торговельного права обсяг довіреності визначений на законодавчому рівні, наприклад, у випадку надання прокури або довіреності на здійснення відповідних дій (параграфи 49, 542 та наступні Торгівельного кодексу Німеччини).

Німецьке право передбачає розмежування між наступними видами довіреностей:

1) генеральна довіреність;

2) спеціальна довіреність;

3) родова довіреність.

Генеральна довіреність дозволяє уповноваженій особі представляти довірителя у всіх діяннях, які можна уявити. Виключенням з цього загального правила є тільки так звані особистісні правочини або дії, як, наприклад, укладання шлюбу, складання заповіту або реалізація виборчого права.

Спеціальна довіреність має на увазі уповноваження на вчинення окремої, прямо визначеної дії. Так, наприклад, уповноваженій особі може бути доручено продати земельну ділянку довірителя.

Родова довіреність описує повноваження від імені довірителя здійснити певну групу дій. Так, наприклад, довіритель може уповноважити уповноваженого виконувати для нього всі його банківські справи.

3. У яких випадках нотаріус засвідчує справжність підпису, а в яких посвідчує довіреність?

Німецьке право проводить різницю між нотаріальним засвідченням та нотаріальним посвідченням. У випадку нотаріального засвідчення нотаріус засвідчує тільки підпис довірителя, без перевірки змісту довіреності. Нотаріус повинен перевірити цей документ, щоб побачити, чи існують підстави для того, щоби він відмовився від здійснення ним його офіційної дії. Зокрема, нотаріус також не зобов’язується до перевірки дієздатності довірителя. Але якщо нотаріус переконаний у відсутності дієздатності, він повинен відмовити у засвідченні.

У разі нотаріального посвідчення нотаріус зачитує весь документ у присутності довірителя і перевіряє його зміст стосовно повноти та правильності.

Якщо з довіреності мають бути зроблені кілька примірників, то довіреність має бути нотаріально посвідчена. Тільки у випадку посвідчення є можливим надання кількох примірників довіреності.

4. Чи існує в Німеччині інститут посвідчення довіреностей, який є нотаріально дорівняним? Чи має цей інститут право посвідчувати довіреності для дії за кордоном?

У Німеччині існує небагато інституцій, які так само можуть здійснювати засвідчення/посвідчення довіреностей. В основному, це можуть бути: Відомство у справах неповнолітніх і молоді або писар ратуші в громаді в федеральних землях Гессен та Баден-Вюртемберг. Документи німецького консула або посла так само будуть визнаватись.

5. Як проводиться процедура відміни (анулювання) довіреності? Чи можливо це перевірити? Який порядок скасування повноважень?

Довіреність, в принципі, може бути відкликана у будь-який час. У цьому випадку не є важливим, чи є для цього вирішальними правові відносини, які були покладені в її основу. Відкликання довіреності відбувається шляхом заяви у бік уповноваженої особи або в бік третьої особи, відносно якої довіреність була видана. Якщо у вигляді довіреності був виданий документ, то після відкликання довіреності документ має бути повернутий довірителю (§ 175 ЦК Німеччини). Права залишити її у себе уповноважена особа не має.

Якщо повернення документа довіреності більше неможливе, то шляхом публічного оголошення документ довіреності може бути об’явлений таким, що втратив силу. Процедура врегульовується у відповідності з Цивільним процесуальним кодексом Німеччини. При цьому заява про втрату сили довіреністю повинна бути зроблена в електронному Федеральному віснику. Після закінчення одного місяця після останньої публікації Федерального вісника заява про втрату сили набуває чинності.

6. Яким є порядок отримання дубліката довіреності у випадку її втрати?

Дублікат довіреності може бути наданий тільки у разі нотаріального посвідчення. Видимість (уявність) права щодо подальшої чинності довіреності можлива тільки за наявності первинного тексту/оригіналу або нотаріально посвідченої копії. Але також і копія може бути надана тільки у разі посвідчення, а не у разі засвідчення. У випадку засвідчення підпису нотаріус повинен видати первинний текст. Якщо він сам виготовив волевиявлення, то він повинен додати засвідчену копію до зібрання документів, які він зберігає. Обидві процедури (засвідчення та посвідчення) врегульовані в Законі Німеччини «Про порядок здійснення посвідчень».

З нотаріально посвідченої довіреності у будь-який час на вимогу довірителя може бути виготовлена ще одна копія. Позначка про виготовлення копії, яка поміщується на окремому аркуші та скріплюється печаткою разом із довіреністю, викладається наступним чином:

«Ця копія документа дослівно відповідає оригіналу. Вона надається як виписка уповноваженій особі.

Дата, підпис нотаріуса».

Нотаріальне посвідчення саме тому має переваги над засвідченням, що у випадку видачі довіреності кільком особам (наприклад, кільком дітям), кожній дитині може бути надана копія з тієї ж самої довіреності.

7. Посвідчена довіреність використовується тільки всередині країни чи має також силу за кордоном?

01.01.2009 набула чинності Гаазька Конвенція про міжнародний захист дорослих. Згідно із ст. 15 цієї Конвенції існування, обсяг, зміна та закінчення довіреності, яка була надана дорослою особою, визначаються правом держави, в якій доросла особа має звичайне місце її перебування на момент видачі довіреності. Тому довіреності, в принципі, визнаються за кордоном.

Європейський комітет міжнародного союзу латинського нотаріату розвинув та опублікував специфічні для відповідних країн формуляри довіреностей, в тому числі німецькі та на іноземних мовах, які стосуються різноманітних предметів довіреностей. Формуляри відповідають вимогам відповідного міжнародного приватного права або відповідного матеріального місцевого права і постійно переробляються. Ці довіреності можна завантажити за адресою в Інтернеті: http//www.irene.de.

8. Якою є процедура та форма легалізації довіреності, проставлення апостиля? Який орган це проводить?

Доказова сила документа може бути визнана тільки у тому випадку, якщо він є справжнім. Доведення справжності документа принципово здійснюється шляхом легалізації. Під легалізацією розуміють підтвердження справжності документа у консульстві держави, в якій документ має бути використаний. Тобто під час використання іноземних публічних документів всередині країни принципово вимагається легалізація у німецькому консульстві в державі їх складання. Якщо існують сумніви стосовно того, чи йдеться про публічний документ, німецьке консульство на підставі заяви також підтверджує, що той, хто видав документ, мав на це компетенцію і що документ був складений у формі, яка відповідає законам держави його виготовлення.

Певні публічні документи не потребують на основі двосторонніх угод їх легалізації. У такому випадку вони потребують так званого апостиля. Апостиля деякі документи не потребують, наприклад, у відносинах із Бельгією.

Також і німецькі документи потребують для їх використання за кордоном відповідної легалізації, якщо не існує міждержавних угод. Ця легалізація здійснюється консульськими установами тієї держави, де планується відповідне використання. У більшій кількості випадків перед цим має відбутись проміжне засвідчення з боку компетентного президента суду землі, іноді здійснюється також і подальше засвідчення з боку Міністерства закордонних справ. Воно, у свою чергу, делегувало цю компетенцію Федеральному адміністративному відомству в місті Кельн.

9. Чи існує потреба у згоді подружжя?

У німецькому законодавстві така потреба не передбачена.

10. Чи наявний в країні електронний реєстр виданих довіреностей, доступ до нього, чи передбачений доступ сторонніх осіб до нього, наприклад, іноземних громадян?

При Федеральній нотаріальній палаті в м. Берліні створений Центральний Реєстр передбачень на майбутнє. Нагляд віднесений до компетенції Федерального міністерства юстиції. У ньому можуть бути, але не повинні, зареєстровані документи про відповідні довіреності. Реєструються дані про довірителя та про уповноважену особу, а також дані про нотаріуса, у якого зберігається оригінал довіреності.

На сьогодні вже 1,7 мільйонів громадян Федеративної Республіки Німеччина зареєстрували документи Центральному Реєстрі передбачень на майбутнє. До цього Реєстру на всій території Федерації щомісяця здійснюється більше ніж 20000 запитів.

За реєстрацію документа передбачень на майбутнє в Центральному Реєстрі передбачень на майбутнє стягується одноразовий збір. Він покриває витрати на постійну реєстрацію та на надання відомостей по запиту. Збір наразі становить 13 €.

Завдяки веденню Центрального Реєстру передбачень на майбутнє забезпечується уникнення зайвого встановлення (прийняття розпоряджень про це) догляду в інтересах відповідних громадян. Кожний суд у справах догляду може, в рамках перевірки призначень догляду, ознайомитись зі змістом Центрального Реєстру передбачень на майбутнє. Якщо довіреність на догляд вже існує, догляд більше не може бути призначений, а це, у свою чергу, заощаджує ресурси органів юстиції. Інших прав на ознайомлення, зокрема для третіх осіб, законодавством не передбачається.

11. Яким є термін дії довіреності у випадку, якщо не обумовлено строк її дії?

Довіреність не прив’язана до якогось певного строку чинності. Погашення довіреності визначається згідно з покладеними в основу її видачі правовими відносинами (§ 167 ЦК Німеччини). До того ж, будь-яка довіреність може бути відкликана у будь-який час. Смерть довірителя не призводить, як правило, до погашення довіреності, тобто вона продовжує діяти і після його смерті (трансмортальна довіреність). Так само є можливим видати довіреність саме для випадку смерті. Із такою довіреністю особа, якій довіреність видана, може дієво «представляти довірителя».

Також і недієздатність довірителя, яка наступає після видачі ним довіреності, не призводить ані до її погашення, ані до обмежень в дії довіреності.

12. Яким чином можна перевірити дійсність довіреності?

Правовий обіг має довіряти чинності довіреності до тих пір, поки документ довіреності перебуває у правовому обігу. Повноваження на представництво залишається існуючим до того часу, поки документ довіреності не буде повернуто назад довірителю або не буде об’явлено таким, що втратив чинність (§ 172, абзац 2 ЦК Німеччини).

13. Довіреність виконується на захищеному бланку чи на звичайному білому аркуші?

Передбаченого законодавством бланку для видачі довіреності не існує. Кожний нотаріус має в своєму комп’ютері записи різноманітних формулярів для спеціальних довіреностей, родових довіреностей та генеральних довіреностей. Вони роздруковуються на звичайному білому папері. Порядок використання паперу нотаріусом розписується у відповідному Службовому регламенті для нотаріусів.

14. Чи існують спеціальні обмеження щодо видачі довіреностей?

Для особливо важливих дій законодавством передбачено спеціальні формалізовані приписи. Так, наприклад, довіреність на заснування товариства з обмеженою відповідальністю (далі — ТОВ) потребує нотаріального засвідчення (§ 2 Закону Німеччини «Про ТОВ»3). Те ж саме стосується заяв стосовно реєстрації даних в торгівельному реєстрі та в поземельній книзі. Довіреність для подання заяви про відмову від спадщини також потребує її нотаріально засвідченої форми.

Довіреність, яка не підлягає відкликанню й надає право на купівлю або продаж земельної ділянки, в обов’язковому порядку повинна бути нотаріально посвідчена. Те ж саме стосується інших дій, при яких уповноваження, яке не дотримується якоїсь певної форми, може в результаті призвести до обминання норм про дотримання форми самого правочину, для вчинення якого вина видавалась. Так, наприклад, довіреність на прийняття на себе гарантії потребує, у відповідності з усталеною судовою практикою Федеральної Судової палати, дотримання відповідної письмової форми.

15. Чи передбачена видача довіреностей дітям, обмежено дієздатним особам, недієздатним особам? Яка процедура видачі таким особам?

Недієздатна особа не може отримати довіреність, адже до довіреності як правочину застосовуються загальні положення про дієздатність. Недієздатним є той, кому не виповнилось сім років, або та особа, яка знаходиться у стані порушення розумової діяльності, який виключає її вільне самовизначення. Недієздатні особи не можуть виявляти важливу для правових наслідків волю і, таким чином, не можуть бути уповноваженими особами, як не можуть і видавати довіреності. Обмежено дієздатні особи (від 7 до 18 років), у протилежність із вищезазначеним, можуть бути уповноваженими особами, але не можуть бути довірителями.

16. Чи є затверджені форми посвідчувальних написів нотаріуса (якщо довіреність посвідчується нотаріально)?

Процедура нотаріального посвідчення врегульована в § 40 Закону Німеччини «Про порядок здійснення посвідчень»4. Для засвідчення підпису є достатнім примітки про засвідчення. У протоколі потреби немає. Примітка про засвідчення, як правило, розташовується нотаріусом під самим підписом. Примітка про засвідчення може бути розташована також і на зворотній стороні або ж на окремому аркуші паперу, який потім приєднується за допомогою печатки та шнура. Примітка про засвідчення може бути виготовлена також і за допомогою відповідного штампа.

Примітка про засвідчення повинна містити таке:


  • підтвердження здійснення підпису, зробленого в присутності нотаріуса, або підтвердження визнання вже здійсненого підпису;

  • зазначення особи, яка здійснила підпис або визнала його. Ідеться про встановлення ідентичності, без якої засвідчення не є чинним. Для цього відповідна особа має бути чітко встановлена/ідентифікована (прізвище, дата народження, місце проживання).

Примітка про засвідчення також повинна містити підпис та печатку нотаріуса. У випадку електронного засвідчення на місце підпису та печатки застосовують кваліфікований електрон­ний підпис та підтвердження нотаріуса з боку відповідної установи.

17. Яким чином фіксується нерозривність документа при виконанні довіреності на двох і більше аркушах?

Якщо довіреність складається із двох або більше аркушів, вони повинні обов’язково бути об’єднані (зшиті). Процедура цього врегульована в § 44 Закону Німеччини «Про порядок здійснення посвідчень»5, а також параграфами 30, 31 Службового регламенту для нотаріусів6.

18. Чи можна отримати кілька зразків довіреностей із застосуванням відповідних посвідчувальних написів (наприклад, довіреність на розпорядження (відчуження) нерухомості, на корпоративні права, на цінні папери, на загальне представництво, генеральною довіреностю)?

У Додатку ІІ ми навели кілька зразків довіреностей.

Крістіан РУП


(Керуючий справами)

Додаток І:
витяг із Цивільного кодексу Німеччини


§ 164. Дія волевиявлення представника

Волевиявлення, яке здійснене особою від імені представленої особи у межах наданого їй повноваження, діє безпосередньо на користь та по відношенню до представленої особи. При цьому немає значення, чи здійснене волевиявлення безпосередньо від імені представленої особи, або ж обставини свідчать про те, що воно повинно бути здійснене від імені останнього.

Якщо намір діяти від імені іншої особи не виражений достатньо очевидно, то відсутність наміру діяти від свого імені не приймається до уваги.

Приписи абзацу 1 застосовуються також у тому випадку, коли волевиявлення, яке має бути здійснене по відношенню до іншої особи, здійснюється по відношенню до її представника.



§ 165. Представник, який обмежений у дієздатності

Обмеження дієздатності представника не впливає на дійсність волевиявлення, яке було здійснене представником або представнику.



§ 166. Пороки волі; обов’язок знати

1. Якщо на правові наслідки волевиявлення можуть вплинути пороки волі, знання або обов’язок знання про певні обставини, то до уваги приймається не особа представленого, а особа представника.

2. Якщо представник, який отримав повноваження на представництво шляхом угоди (повноваження), діяв у відповідності зі вказівками, визначеними представленою особою, остання не має права посилатись на те, що представник не знав про такі обставини, які були їй самій відомі. Те ж саме діє відносно обставин, про які особа, яка надала повноваження, мала знати, а також у випадках, коли до знання прирівнюється обов’язок знати.

§ 167. Надання повноваження

1. Повноваження надається шляхом заяви, звернутої до уповноваженої особи або до третьої особи, по відношенню до якої має здійснюватись представництво.

2. Заява не потребує дотримання форми, визначеної для вчинення правочину, з яким пов’язане повноваження.

§ 168. Припинення повноваження

Припинення повноваження залежить від правовідносин, на підставі яких воно було надане. Повноваження також може бути відмінене, хоча правовідносини продовжують існувати, якщо зі змісту останнього не випливає іншого. До заяви про відміну повноваження застосовується § 167 абзац 1.



§ 169. Повноваження повіреного та товариша, який веде справи товариства

У випадках, коли згідно з §§ 647, 729 вважається, що припинене повноваження повіреного або товариша, який веде справи товариства, зберігає силу, воно не діє по відношенню до третьої особи, яка при вчиненні правочину знала або мала знати про припинення повноваження.



§ 170. Строк дії повноваження

Якщо повноваження встановлене заявою, яка спрямована третій особі, воно залишається в силі по відношенню до цієї третьої особи до тих пір, поки особа, яка надала повноваження, не повідомить третю особу про його припинення.



§ 171. Строк дії у разі повідомлення

1. Якщо особа шляхом спеціального повідомлення третій особі або шляхом публічного оповіщення повідомила, що вона уповноважує іншу особу, то на підставі цього повідомлення остання має право на представництво, у першому випадку — по відношенню до зазначеної третьої особи, у другому випадку — по відношенню до будь­якої третьої особи.

2. Повноваження на представництво зберігається до тих пір, поки не буде відмінене шляхом повідомлення в той самий спосіб, яким було надане.

§ 172. Довіреність

1. До особливого оповіщення з боку представленої особи про надання повноваження прирівнюється вручення її представнику довіреності й пред’явлення довіреності представником третій особі.

2. Повноваження на представництво зберігається до тих пір, поки довіреність не буде повернена довірителю або оголошена такою, що втратила чинність.

§ 173. Строк дії повноваження при наявності відомостей та їх відсутності

Приписи §§ 170, 171 (абзац 2) та 172 (абзац 2) не застосовуються, якщо третя особа під час вчинення правочину знала або мала знати про припинення повноваження на представництво.



§ 174. Односторонній правочин, вчинений уповноваженою особою

Односторонній правочин, вчинений уповноваженою особою по відношенню до іншої особи, є недійсним, якщо уповноважена особа не представила довіреність, а інша особа у зв’язку з цим негайно не відмовилась від правочину. Відмова від правочину не дозволяється, якщо особа, яка надала повноваження, повідомила іншу особу про наявність повноваження.



§ 175. Повернення довіреності

Після припинення повноваження уповноважена особа зобов’язана повернути довіреність особі, яка надала повноваження; уповноважена особа не має права на її утримання.



§ 176. Оголошення довіреності такою, що втратила силу

1. Особа, яка видала довіреність, може шляхом оповіщення об’явити довіреність такою, що втратила силу; оголошення про втрату довіреністю сили має бути поширене у відповідності з вимогами Цивільного процесуального кодексу стосовно офіційного вручення повістки. Оголошення про втрату довіреністю сили набуває чинності із закінченням місяця з моменту останньої публікації в офіційних вісниках.

2. Надання дозволу на публікацію належить до компетенції як дільничного суду, якому підсудні справи за участю особи, яка видала довіреність, так і дільничного суду, якому був би підсудний позов про повернення цього документа, незалежно від суми позову.

3. Оголошення про втрату довіреністю сили є недійсним, якщо особа, яка видала довіреність, не має права на відміну повноваження.



§ 177. Укладання договору представником без повноважень

1. Якщо особа укладає від імені іншої особи договір без повноваження на представництво, то чинність цього договору, як на користь, так і супротив представленої особи, залежить від згоди останньої на цей договір.

2. Якщо інша сторона вимагатиме від представленої особи заявити про згоду, то відповідна заява може бути спрямована тільки безпосередньо цій стороні; згода або відмова у згоді, заявлені представнику до висунення цієї вимоги, вважаються недійсними. Про згоду може бути заявлено лише до моменту закінчення двох тижнів із моменту отримання вимоги; якщо згода не заявлена, то вважається, що в ній відмовлено.

§ 178. Право іншої сторони на відмову від договору

До моменту надання згоди на договір інша сторона має право відмовитись від нього, за виключенням випадків, коли при укладанні договору їй було відомо про відсутність повноваження на представництво. Заява про відмову від договору може бути спрямована також і представнику.



§ 179. Відповідальність представника, який діє без повноваження

1. Особа, яка уклала договір у якості представника, якщо вона не доведе свого повноваження на представництво, зобов’язана на вибір протилежної сторони або виконати договір або ж відшкодувати збитки, якщо представлена особа відмовиться від згоди на договір.

2. Якщо представник не знав про відсутність повноважень, він зобов’язаний відшкодувати лише ті збитки, яких протилежна сторона зазнала внаслідок упевненості у наявності повноважень на представництво, і лише в тій мірі, в якій чинність договору представляла для неї інтерес.

3. Представник звільняється від відповідальності, якщо протилежна сторона знала або мала знати про відсутність повноважень на представництво. Представник не несе відповідальності також і в тому випадку, коли він був обмежений у дієздатності, за виключенням випадків, коли він діяв зі згоди свого законного представника.



§ 180. Односторонній правочин

При вчиненні одностороннього правочину представництво без наявності повноважень на таке представництво не допускається. Але якщо особа, по відношенню до якої мав вчинятись такий правочин, під час його вчинення не висловила сумніву щодо наявності повноваження, про яке заявив представник, або ж була згодна із тим, щоб представник діяв без повноваження, то, відповідно, застосовуються норми про договори. Теж саме відбувається у випадку, коли односторонній правочин вчиняється відносно представника, який не має повноважень на представництво.



§ 181. Правочин із собою

Представник не має права, якщо йому не надано на це спеціального дозволу, вчиняти від імені представленої особи правочини з самим собою, діючи при цьому від свого імені або


у якості представника третьої особи, за виключенням випадків, коли правочин стосується виключно виконання обов’язку.

Додаток ІІ:
зразки довіреностей (витяг із книги формулярів)


33. Проста спеціальна довіреність

Я, підписант А, уповноважую В (дата народження, адреса) продати та передати у власність мій автомобіль типу XY, номерний знак, а також надавати всі необхідні й доцільні заяви та здійснювати дії — включаючи прийняття покупної ціни, — які пов’язані з продажем та передачею у власність. Довіреність погашається.

Місце, дата:

Пояснення

Якщо йдеться про довіреності, то правовий обіг проводить різницю між спеціальними довіреностями (для певного визначеного правочину), родовими довіреностями (для певних визначених видів правочинів) та генеральними довіреностями (для всіх правочинів, які доступні в рамках представництва). Обсяг довіреності залежить від її мети. Саме вона має бути точно встановлена особою, яка готує текст документа. До генеральних довіреностей звертаються тільки в тому випадку — навіть зі звільненням від обмежень, передбачених § 181 Цивільного кодексу, — якщо це виправдовується особливими відносинами між довірителем та уповноваженою особою.



34. Генеральна довіреність

Обговорено в …, … (дата).

У нотаріуса … з’явились …

Він/вона заявив (­ла) наступне:

Я призначаю А (дата народження, адреса) моїм генеральним уповноваженим. Він/вона уповноважений (­на) представляти мене в суді та поза судом по відношенню до будь­якої особи та у всіх допустимих з точки зору законодавства випадках.

Мій/моя уповноважений (­на) має право надавати для певних видів дій або для окремих дій довіреність на основі передовіри, але без звільнення від передбачених у § 181 ЦК Німеччини обмежень. Він/вона сам (­а) звільняється від передбачених у § 181 ЦК Німеччини обмежень.

Довіреність повинна бути чинною і після моєї смерті, до моменту її відкликання моїми спадкоємцями.

Уповноважений (­на) має право отримати для себе копію цього протоколу. Подальші копії повинні надаватись йому/їй тільки на підставі спеціальної вказівки.

Зачитано, погоджено й підписано …

Пояснення

1. Генеральна довіреність є, в принципі, вільною від дотримання певної форми (§ 167 абзац 2 ЦК Німеччини). Але у зв’язку з численними спеціальними нормами, які, на відміну від вимог § 167 абз. 2 ЦК Німеччини, передбачають певну форму уповноваження, все ж треба радити саме нотаріальне її посвідчення. Згідно з § 492 абз. 4 ЦК Німеччини нотаріально посвідчена довіреність звільнена від необхідності заносити до документа довіреності обов’язкові дані; теж саме й у разі укладання договорів про споживчу позику (відповідно з § 492 абз. 1 та 2 ЦК Німеччини).

2. З урахуванням особливих відносин довіри, які є передумовою для надання генеральної довіреності, все ж є недоцільним видавати також довіреність на основі передовіри у формі генеральної довіреності.

3. У конкретному випадку у разі генеральної довіреності може бути доцільним допущення звільнення особи, яка отримала довіреність на основі передовіри, від обмежень § 181 ЦК Німеччини.

35. Більш змістовна генеральна довіреність

Обговорено в …, … (дата).

У нотаріуса … з’явились …

Він/вона заявив (­ла) наступне:

Я призначаю А (дата народження, адреса) моїм генеральним уповноваженим. Він/вона уповноважений (­на) представляти мене в суді та поза судом по відношенню до будь­якої особи та у всіх допустимих з точки зору законодавства випадках. Зокрема, повноваження на представництво включає також:

1) представництво в судах, органах влади та банках;

2) придбання та відчуження рухомих речей, земельних ділянок та прав;

3) отримання виплат;

4) прийняття або відмову від спадщин;

5) набуття, розірвання та відмову від речових прав будь­якого виду на земельні ділянки та інші предмети;

6) здійснення прав учасника товариства, зокрема участь у зібраннях та використання права голосу.

Мій/моя уповноважений (­на) має право надавати для певних видів дій або для окремих дій довіреність на основі передовіри, але без звільнення від передбачених у § 181 ЦК Німеччини обмежень. Він/вона сам (­а) звільняється від передбачених у § 181 ЦК Німеччини обмежень.

Довіреність повинна бути чинною і після моєї смерті, до моменту її відкликання моїми спадко­ємцями.

Уповноважений (­на) має право отримати для себе копію цього протоколу. Подальші копії повинні надаватись йому/їй тільки на підставі спеціальної вказівки.

Зачитано, погоджено і підписано.

Пояснення

Хоча генеральна довіреність для представництва уповноважує на дії у всіх допустимих законодавством випадках, іноді виникає бажання більш детально відобразити певні повноваження на представництво. Під час формулювання треба слідкувати, щоб таке підкреслення не призвело до зворотного висновку про те, що незазначені чітко в довіреності предмети є виключеними з надання повноважень.

36. Генеральна довіреність та довіреність передбачень на майбутнє

1. Генеральна довіреність

Обговорено в …, … (дата).

У нотаріуса … з’явились …

Він/вона є, за переконанням нотаріуса, дієздатним (­ною).

Він/вона зробив (­ла) заяву про таку генеральну та на майбутнє довіреність:

Я призначаю А (дата народження, адреса) моїм генеральним уповноваженим. Він/вона уповноважений (­на) представляти мене в суді та поза судом по відношенню до будь­якої особи та у всіх допустимих з точки зору законодавства випадках.

Мій/моя уповноважений (­на) має право надавати для певних видів дій або для окремих дій довіреність на основі передовіри, але без звільнення від передбачених у § 181 ЦК Німеччини обмежень. Він/вона сам (­а) звільняється від передбачених у § 181 ЦК Німеччини обмежень.

Довіреність повинна бути чинною і після моєї смерті, до моменту її відкликання моїми спадко­ємцями.



2. Довіреність передбачень на майбутнє

Уповноважений (­на) також має право представляти мене у сфері наступних справ медичного догляду та права на самовизначення:



  • при наданні згоди на дослідження мого стану здоров’я, на проведення лікувальних заходів та лікарського втручання будь­якого виду; це діє також і стосовно особливо ризикованих втручань, за яких існує загроза, що я у зв’язку з цим помру або зазнаю тяжкої чи довготривалої шкоди здоров’ю;

  • при прийнятті рішення про введення медикаментів, а також і у тому випадку, якщо вони можуть мати небажані побічні наслідки;

  • при прийнятті рішення про застосування нових, ще не допущених або не випробуваних медикаментів або методик лікування;

  • при прийнятті рішення про зупинення лікування або припинення заходів штучного продовження життєвих процесів;

  • при прийнятті рішення про визначення місця перебування, можливо, про потрібне в майбутньому примусове поміщення або тимчасове чи довготривале розміщення в лікарні, будинку догляду, закритій установі або шпиталі чи місці з позбавленням свободи;

  • при наданні згоди на заходи, якими мене за допомогою механічного устаткування (наприклад, через застосування ліжкових ґрат або ременів), медикаментів або в інший спосіб тимчасово або на тривалий час позбавлять свободи; це діє також і в тому випадку, якщо я знаходжусь в установі, в якій не маю розміщуватись тривалий час.

Ця довіреність також надає право уповноваженому (­ній) отримувати довідки від лікарів про мої захворювання, стан мого здоров’я, отримувати медичне лікування і знайомитись із документами моєї медичної книжки. Таким чином, я звільняю лікарів від їх обов’язку утримувати таємницю.

Якщо, незважаючи на видачу цієї довіреності, виникне необхідність у призначенні доглядача, то це завдання має бути передане моєму/моїй уповноваженому (§ 1897 абз. 4 ЦК Німеччини), а у разі заміни — В (дата народження/адреса).



ІІІ. Копії

Уповноважений (­на) має право отримати для себе копію цього протоколу. Подальші копії повинні надаватись йому/їй тільки на підставі спеціальної вказівки.



IV. Вказівки

Нотаріус, який здійснює посвідчення, роз’яснив мені широту цієї довіреності, зокрема те, що надання повноважень є справою довіри. Також нотаріус звернув мою увагу на те, що ця довіреність може бути відкликана у будь­який час і що при відкликанні треба потурбуватись про те, щоб було повернено всі копії довіреності.

Зачитано, погоджено й підписано.

Пояснення

З часу набуття чинності Законом Німеччини «Про догляд» від 12.09.1990 попереджувальна практика, звернена у майбутнє, в значній мірі «приватизувала» публічно­правове домінування у сфері догляду. Генеральну довіреність та довіреність передбачень на майбутнє треба відрізняти від розпорядження пацієнта, яке іноді ще називають заповітом пацієнта.

37. Довіреність стосовно продажу/придбання земельної ділянки

Обговорено в …, … (дата).

У нотаріуса … з’явились …

Він/вона заявила наступне:

Стосовно зареєстрованої у Відомстві поземельної книги дільничного суду … від … том … сторінка … під поточним номером № … стану земельного володіння (далі — «земельна ділянка») я видаю пану (пані) … (ім’я), народився (­лася) … (дата), мешкає … (адреса) (далі — уповноважений (­на)) наступну

Довіреність:

Уповноважений (­на) має право від мого імені подавати та приймати всі заяви, які стосуються придбання/відчуження земельної ділянки. Зокрема, він/вона мають право домовлятись про умови купівлі/продажу, заявляти про передачу права власності та здійснювати всі необхідні та доцільні правові дії для реалізації, зміни, доповнення або розірвання договору, включаючи такі, які мають своїм предметом внесення та погашення прав в Розділі ІІ та ІІІ Поземельної книги.

Уповноважений (­на) має право примусити відповідного власника земельної ділянки до негайного виконання згідно з § 800 Цивільного процесуального кодексу Німеччини.

У зв’язку із фінансуванням покупної ціни уповноважений (­на) не може/може приймати для мене особисту відповідальність — також шляхом абстрактного визнання боргу — і таким чином підкоряти мене негайному примусовому виконанню відносно всього мого майна.

Уповноважений (­на) звільняється від передбачених у § 181 ЦК Німеччини обмежень.

Уповноважений (­на) має право в рамках укладання нотаріальних договорів купівлі­продажу або для встановлення застави нерухомого майна видавати довіреність на основі передовіри відповідно до обсягу головної довіреності.

Уповноважений (­на) має право отримати для себе копію цього протоколу. Подальші копії повинні надаватись йому/їй тільки на підставі спеціальної вказівки.

Я заявляю, що нотаріус сказав мені про наслідки підкорення негайному примусовому виконанню. Він також пояснив мені, що у випадку встановлення застави нерухомого майна факт прийняття особистої відповідальності, поряд із підкоренням виконанню, являють собою додаткове забезпечення для кредитора і що до мене на основі наданих забезпечень за відповідних обставин можуть бути висунуті вимоги і по інших зобов’язаннях, ніж тільки по позиції покупної ціни.

Зачитано, погоджено і підписано.

Пояснення

Видача довіреності для придбання та для відчуження земельної ділянки можлива також і без дотримання жорсткої форми (§ 167 абз. 2 ЦК Німеччини). Процедурне право в галузі ведення поземельних книг вимагає для подачі волевиявлення про згоду на реєстрацію в поземельній книзі або для інших необхідних для реєстрації заяв їх публічного засвідчення (§§ 29, 307 Положення про поземельні книги).



З точки зору матеріального права довіреність стосовно земельної ділянки потребує посвідчення, як виключення, у тому випадку, якщо вона, виходячи з правових або фактичних підстав, засновує зобов’язання довірителя до придбання земельної ділянки або до її відчуження. Згідно з панівною думкою такий випадок настає, якщо довіреність: а) надається без права відклику; б) може бути відкликана, але за уявленням довірителя вже на момент цього уповноваження виникли такі зобов’язання, як при укладанні власне договору купівлі­продажу; в) уповно­важений звільнений від обмежень § 181 ЦК Німеччини, і довіреність згідно з обставинами на момент її видачі була призначена для того, щоб забезпечити упродовж короткого строку укладання договору із самим собою. Згідно з панівним уявленням, яке підтверджено усталеною судовою практикою, у випадку безвідклично виданої довіреності покладений в її основу правочин з купівлі­продажу — як правило це доручення — також потребує нотаріального посвідчення.

У зв’язку з тим, що для обов’язку посвідчення довіреності про земельну ділянку вирішальними є обставини конкретного випадку, на практиці завжди радять посвідчувати також і ті дові­реності для придбання або продаж земельної ділянки, які можна відкликати. Це важливо перед­усім тому, що навіть завдяки укладанню договору про відчуження або придбання в поземельній книзі не можуть бути виправлені недоліки самої довіреності.

Довіреність повинна зазначати земельну ділянку у тій формі, яка відповідає вимогам поземельної книги (§ 128 Положення про поземельні книги). У рамках відчуження земельної ділянки продавець, як правило, погоджується з покупцем на довіреність для обтяження земельної ділянки. Як правило, кредитори по фінансуванню договору купівлі­продажу наполягають на тому, щоб власник обтяженої земельної ділянки був підкорений негайному примусовому виконанню згідно з § 800 Цивільного процесуального кодексу Німеччини. Кредитні інститути вимагають від покупця, крім встановлення права застави нерухомого майна для його фінансування, також прийняття на себе особистої відповідальності щодо позик шляхом абстрактного визнання боргів, а також підкорення негайному примусовому виконанню відносно всього майна. Як правило, нотаріус має роз’яснити довірителю всі правові наслідки такого надання повноважень.

38. Довіреність на заснування ТОВ

Цим я уповноважую … (ім’я, дата народження, адреса) представляти мене під час заснування товариства з обмеженою відповідальністю зі статутним капіталом … євро, а також із місцем знаходження … (місце), та від мого імені здійснити внесок частки у розмірі … євро.

Мій/моя уповноважений (­на) має право представляти мене на зібраннях членів засновуваного товариства, на яких мають бути призначені один або кілька керуючих справами засновуваного товариства.

Мій/моя уповноважений (­на) також має право під час заснування товариства подавати та здійснювати всі необхідні та доцільні заяви або дії. Він/вона звільняється від передбачених § 181 ЦК Німеччини обмежень та має право видавати довіреності на основі передовіри в такому


ж обсязі.

Місце, дата, підпис.

Примітка про засвідчення.

Пояснення

Підписання договору про заснування ТОВ уповноваженою особою допускається § 2 абз. 2 Закону Німеччини «Про ТОВ». Але на відміну від § 167 абз. 2 ЦК Німеччини, для довіреності існує потреба в нотаріальному посвідченні чи засвідченні. Вимога дотримання такої форми не тільки пов’язана з нормою­впорядкуванням, а є також передумовою для справжньої чинності уповноваження. У зв’язку з цим заснування ТОВ на основі усно виданої довіреності є недопустимим. Представництво без довіреності у разі заснування ТОВ з одним учасником виключається
у відповідності до вимог § 180 ЦК Німеччини, але у разі наявності кількох засновників ТОВ — все ж допускається.


39. Довіреність на заснування акціонерного товариства

Цим я уповноважую … (ім’я, дата народження, адреса) представляти мене під час заснування акціонерного товариства зі статутним капіталом … євро, а також із місцем знаходження … (місце), та від мого імені прийняти ... (кількість) акцій номіналом ... євро на емісійну суму до ... євро за акцію створюваного товариства.

Мій/моя уповноважений (­на) має право представляти мене при призначенні членів першої наглядової ради товариства та бухгалтера­експерта з перевірки заключного балансу для першого повного року діяльності.

Місце, дата, підпис.



Робочий переклад Німецького Фонду міжнародного правового співробітництва. Матеріал підготовлений на замовлення Німецького Фонду міжнародного правового співробітництва.

1Увага! Усі переклади законодавства є робочими і зроблені перекладачем поза наданим матеріалом. У Додатку І розміщено переклад-витяг усіх параграфів Цивільного кодексу Німеччини, які згадуються в тексті (примітка перекладача).

2§ 49 (Обсяг прокури).

1. Прокура уповноважує на участь у судових та позасудових справах і юридичних діях усіх видів, які пов’язані з веденням комерційної діяльності.

2. Прокурист має право на відчуження та обтяження земельних ділянок тільки в тому разі, якщо таке повноваження надане йому спеціально.

§ 54 (Повноваження на ведення справ).

1. Якщо будь-хто без надання прокури уповноважений вести комерційну діяльність, вчиняти правочини певного виду або окремі правочини у сфері комерційної діяльності, то це повноваження (повноваження на ведення справ) поширюється на всі правочини та юридичні дії, які пов’язані з веденням подібної комерційної діяльності чи вчиненням подібного виду правочинів.

2. Особа, яка наділена повноваженням на ведення справ, може відчужувати та обтяжувати земельні ділянки, вступати в зобов’язання щодо векселів, брати у борг та вести процес тільки в тому разі, якщо таке уповноваження надане їй спеціально.

3. Інші обмеження повноважень на ведення справ стосуються третьої особи тільки у тому випадку, коли вона знала або мала про них знати.



3§ 2 (Форма установчого договору).

1. Установчий договір товариства потребує нотаріальної форми. Договір підписують усі учасники.

2. Підписання установчого договору довіреною особою дозволяється тільки на підставі нотаріально складеної та засвідченої довіреності.


4§ 40 (Засвідчення справжності підпису).

1. Справжність підпису має засвідчуватись тільки у тому випадку, якщо він здійснюється або визнається у присутності нотаріуса.

2. Нотаріус зобов’язаний перевірити документ тільки стосовно того, чи наявні підстави для відмови у здійсненні його посадових дій.

3. У примітці про засвідчення має також бути зазначена та особа, яка здійснила або визнала відповідний підпис. У примітці також має бути зазначено, чи був підпис здійснений або ж визнаний у присутності нотаріуса.

4. Відповідно застосовується абзац 1, речення 1 абзацу 2 § 10.

5. Нотаріус зобов’язаний засвідчити справжність підписів без пов’язаного з ними тексту тільки у тому випадку, якщо буде зазначено, що засвідчення необхідне до викладення змісту документа. У примітці про засвідчення має бути зазначено, що під час засвідчення не було підписаного тексту.

6. Абзаци 1–5 відповідно застосовуються для засвідчення параграфів.


5§ 44 (З’єднання шнуром та печаткою). Якщо документ складається з кількох аркушів, то вони повинні бути з’єднані за допомогою шнура та печатки. Те ж стосується письмових документів, а також карт, креслень або зображень, які додаються до протоколу у відповідності з реченнями 2, 3 абзацу 1 § 9, § 14, реченнями 2, 3 абзацу 1 § 37.

6§ 30 (Зшивання документів).

1. Будь-який оригінал, копія або засвідчена копія, яка має більше ніж один аркуш або лист, повинен бути зшитий; нитка зшивання має бути опечатана (§ 44 Закону «Про порядок здійснення посвідчень»). Мають використовуватись нитки для зшивання у державних кольорах.

2. У такий же самий спосіб приєднуються письмові документи, які додаються відповідно до речень 2 та 3 абзацу 1 § 9, § 14, речень 2 та 3 абзацу 1 § 37 Закону «Про порядок здійснення посвідчень».

§ 31 (Опечатування документів). Печатки мають бути міцно поєднані з папером або з папером та шнуром й чітко відображати їх відтиск або карбування. Має бути неможливим видалення печатки без залишення помітних слідів порушення цілісності. У випадку звичайної печатки (кольорової печатки, тисненої печатки в сургучі, використання порошкової облатки) треба виходити з того, щоб були дотримані вимоги речень 1 та 2; нові техніки проставлення печатки можуть використовуватись, якщо вони відповідають вимогам Свідоцтва про перевірку, виданого Фондом паперових технік (PTS) в місті Гайденау.


7§ 29 (Підтвердження реєстраційних документів).

1. Внесення до поземельної книги треба здійснювати тільки в тому випадку, якщо дозвіл на здійснення внесення або інші заяви, потрібні для внесення, підтверджуються офіційними документами або документами, завіреними в офіційному порядку. Інші передумови для внесення, оскільки вони не є очевидними для поземельного відомства, мають підтверджуватись офіційними документами.

2. Скасований.

3. Заяви або доручення органу, згідно з якими має бути здійснене внесення, повинні бути підписані та скріплені печаткою або штампом.



§ 30 (Форма заяви про внесення і довіреності).

Положення § 29 діють відносно заяви про внесення до поземельної книги, а також довіреності на її подання тільки у тому випадку, якщо зазначена заява одночасно має замінити заяву, яка потрібна для здійснення внесення.



MEH № 2 2013 г. - -


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка