Законодавства України до законодавства Європейського Союзу І. Засади адаптації законодавства Відповідно до




Сторінка1/2
Дата конвертації20.07.2017
Розмір0,62 Mb.
  1   2
ДОПОВІДЬ

про стан виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу

І. Засади адаптації законодавства
Відповідно до статті 51 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом) та їх державами-членами від 16 червня 1994 р. Україна взяла на себе зобов'язання вживати заходів для поступового приведення національного законодавства у відповідність із законодавством Європейського Союзу у визначених сферах. До таких сфер належать митне право, законодавство про компанії, банківське право, бухгалтерський облік компаній, податки, включаючи непрямі, інтелектуальна власність, охорона праці, фінансові послуги, правила конкуренції, державні закупівлі, охорона здоров'я та життя людей, тварин, рослин, довкілля, захист прав споживачів, технічні правила і стандарти, транспорт, енергетика, включаючи ядерну. Однак ця стаття не визначає, якого ступеня відповідності належить досягти в процесі адаптації законодавства України.

На нинішньому етапі така адаптація має ґрунтуватися на принципі доцільності, тобто в її процесі слід враховувати насамперед наслідки впровадження норм, передбачених актами acquis communautaire, з точки зору їх впливу на економічну, соціальну та політичну ситуацію в Україні.

Законодавчі засади адаптації визначені Законом України “Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” (далі Програма).

У Програмі передбачені загальні ознаки механізму адаптації законодавства, зокрема визначені етапи її проведення, завдання, які необхідно виконати на першому етапі (2004 – 2007 роки), послідовність, інституційний механізм, роль Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

Так, до повноважень Верховної Ради України належить, зокрема, забезпечення проведення експертизи внесених всіма суб'єктами права законодавчої ініціативи законопроектів на їх відповідність acquis communautaire на всіх етапах розгляду, а також визначення цілей та завдань наступних етапів виконання Програми, встановлення їх часових меж.

Забезпечення виконання Програми покладено на Кабінет Міністрів України, який щороку затверджує план заходів з виконання Програми та передбачає в проектах державного бюджету кошти для їх фінансування.

З метою забезпечення виконання Програми Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 15 жовтня 2004 р. № 1365 “Деякі питання адаптації законодавства України до законодавства ЄС”.

Зазначеною постановою утворено Координаційну раду з адаптації законодавства України до законодавства ЄС (далі – Координаційна рада) та затверджено Положення про неї.

Координаційну раду очолює Прем'єр-міністр України. Голова Координаційної ради має двох заступників, якими є Віце-прем'єр-міністр України, до повноважень якого віднесені питання європейської інтеграції, та Міністр юстиції. До складу Координаційної ради входять керівники центральних органів виконавчої влади, а також за згодою Голова Національного банку та голова Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції. Основною функцією Координаційної ради є забезпечення взаємодії органів державної влади та недержавних інституцій в процесі виконання Програми.

Крім того, постановою були внесені відповідні зміни до Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України, якими впорядковано процес розроблення проектів законів та інших нормативно-правових актів, що за предметом правового регулювання належать до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу, зокрема визначено особливості підготовки таких проектів, а також встановлено чіткі вимоги до проведення їх обов'язкової експертизи на відповідність acquis communautaire.

Відповідно до Положення про Міністерство юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2006 р. № 1577, одним з основних завдань Міністерства є забезпечення реалізації державної політики у сфері адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

Мін'юст відповідно до покладених на нього завдань:



проводить експертизу (готує висновки) про відповідність acquis communautaire проектів законів та інших нормативно-правових актів, що за предметом регулювання належать до сфер, відносини в яких регулюються правом Європейського Союзу;

організовує роботу з підготовки щорічного плану заходів з виконання Програми, проводить моніторинг її виконання;

здійснює науково-експертне, аналітичне, інформаційне та методологічне забезпечення виконання Програми, переклад актів acquis communautaire на українську мову, підготовку глосарію acquis communautaire.

З метою посилення інституціональної спроможності у сфері адаптації рішенням Кабінету Міністрів у складі Міністерства юстиції було утворено Державний департамент з питань адаптації законодавства (далі Державний департамент) як урядовий орган державного управління.

Координаційною радою 2 лютого 2007 р. визначено перелік центральних органів виконавчої влади, відповідальних за організацію роботи з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.

II. Реалізація завдань першого етапу виконання Програми
Відповідно до завдань першого етапу Програми Міністерством юстиції разом з іншими органами виконавчої влади здійснено заходи щодо:

перекладу на українську мову актів acquis communautaire;

проведення порівняльно-правових досліджень відповідності актів законодавства України acquis communautaire;

створення механізму перевірки проектів законів та інших нормативно-правових актів на предмет їх відповідності acquis communautaire;

створення загальнодержавної інформаційної мережі з питань європейського права;

навчання та підвищення кваліфікації державних
службовців з питань права Європейського Союзу.
За результатами виконання зазначених завдань підготовлено проекти нормативно-правових актів відповідно до щорічних планів заходів з виконання Програми.

На сьогодні робота із здійснення перекладу актів acquis communautaire на українську мову має систематизований характер та відповідає меті адаптації.

Для визначення єдиного механізму перекладу актів acquis communautaire на українську мову та надання їм статусу офіційних 8 червня 2005 р. Міністерство юстиції затвердило Порядок перекладу актів acquis communautaire українською мовою. Державний департамент, на який покладено завдання щодо організації роботи з перекладу актів acquis communautaire на українську мову, створив Комісію з надання перекладам статусу офіційного, яка затвердила вимоги до перекладів актів.

Загальний обсяг актів acquis communautaire становить понад 100 тис. сторінок, з яких близько 30 тис. сторінок вже перекладено. Зокрема, протягом 2006 року здійснено переклад на українську мову 809 актів acquis communautaire загальним обсягом 12004 сторінки.

Довідково: Переклади актів acquis communautaire здійснювалися у таких сферах: безпека та якість продуктів харчування (242 акти обсягом 3002 сторінки); альтернативні джерела енергії (56 актів - 576 сторінок); правове регулювання Європейського Союзу у сфері зв’язку та інформаційних технологій (146 актів - 1097 сторінок); транспортна інфраструктура (35 актів - 408 сторінок); державна допомога (57 актів - 1158 сторінок); врегулювання ринку цінних паперів та інвестиційних фондів (16 актів - 561 сторінка); охорона довкілля (59 актів - 909 сторінок); технічні норми та стандарти (7 актів - 370 сторінок); законодавство про компанії (9 актів - 130 сторінок); митне право (38 актів - 854 сторінки); оподаткування (3 акти - 21сторінка); правила конкуренції (2 акти - 52 сторінки); банківське право (2 акти - 38 сторінок); захист прав споживачів (8 актів - 80 сторінок); охорона здоров’я (39 актів - 438 сторінок); охорона праці (12 актів - 379 сторінок); інтелектуальна власність (1 акт - 125 сторінок); фінансові послуги (9 актів - 178 сторінок); в інших сферах  (68 актів - 1628 сторінок).
З огляду на те, що ефективність співпраці з Європейським Союзом безпосередньо залежить від інформаційного забезпечення, у 2006 році організовано переклад на англійську мову інформаційно-аналітичних матеріалів, актів законодавства та їх проектів, пов’язаних з виконанням Програми, зокрема Доповіді про стан виконання Програми у 2005 році, нормативно-правових актів та проектів законів загальним обсягом 2979 сторінок.

Таким чином, вже перекладено більшість актів acquis communautaire, необхідних для виконання заходів, які пропонується здійснити у 2007 році.

На сьогодні завершено підготовку робочої версії глосарію у сферах охорони довкілля, оподаткування, фінансових послуг, боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, конкуренції, права компаній, інтелектуальної власності, захисту прав споживачів, державних закупівель, митного регулювання, бухгалтерського обліку, охорони праці, охорони здоров'я, транспорту, енергетики та банківського права. Уніфікація термінології є складним та тривалим процесом, який потребує залучення широкого кола фахівців не лише з права, але і спеціалістів у відповідних сферах. До того ж слід зазначити, що проблема створення глосарію значно ускладнюється неузгодженістю термінології, яка вживається у законодавстві.

Триває робота із створення програмно-апаратного комплексу «Електронна система документації Європейського Союзу, перекладеної на українську мову, в тому числі актів acquis communautaire», який забезпечить вільний доступ усіх учасників процесу адаптації в режимі перегляду та завантаження за допомогою Internet.

Цей програмно-апаратний комплекс розробляється з метою виконання розділу ХІІ Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» і призначений для обробки, передачі, одержання, зберігання та використання документації Європейського Союзу, перекладеної на українську мову, в тому числі актів acquis communautaire.

До введення в експлуатацію зазначеного програмно-апаратного комплексу перекладені на українську мову акти acquis communautaire, порівняльно-правові дослідження, експертні висновки щодо відповідності проектів нормативно-правових актів acquis communautaire, інформація про останні події в Європейському Союзі розміщуються на Інтернет-порталі Державного департаменту (www.sdla.gov.ua).

Крім того, з метою створення централізованої бази таких перекладів проводиться робота з розроблення окремої програми, що дасть змогу здійснювати оперативний пошук необхідних документів як за ключовими словами, так і за напрямами у різних сферах. З цією метою проведено роботу над створенням україномовної версії тезаурусу “EUROVOC” – основного елемента програмного забезпечення бази даних перекладів. Цей тезаурус є засобом індексації актів acquis communautaire, який використовується для уніфікації термінології та пошуку актів acquis communautaire за належністю до відповідної сфери. На першому етапі доопрацьовано переклад версії 4.2 цього тезаурусу.

Ще одним елементом загальнодержавної інформаційної мережі з питань європейського права є видання щоквартального вісника “Євроінформ”. У 2006 р. видано вісники за такими темами:

Основні напрями адаптації законодавства України у сфері охорони інтелектуальної власності до законодавства Європейського Союзу;

Адаптація митного законодавства;

Шляхи подальшого розвитку законодавства в сфері телекомунікацій, досвід Європейського Союзу;

Правове регулювання державної допомоги в Україні та в Європейському Союзі.

Вісник розповсюджується серед центральних органів виконавчої влади, обласних державних адміністрацій, аналітичних та дослідницьких центрів, бібліотек та навчальних закладів. Його електронна версія розміщена на Інтернет-порталі Державного департаменту з питань адаптації законодавства.

Протягом 2006 року проведено порівняльно-правові дослідження відповідності законодавства України acquis communautaire у таких сферах: довкілля; банківське право; охорона здоров’я та життя людей, тварин і рослин; а також комплексні порівняльно-правові дослідження в різних напрямах пріоритетних сфер, а саме: регулювання ринку цінних паперів та інвестиційних фондів; роздрібні фінансові послуги, включаючи страхування; безпечність і якість харчових продуктів; державна допомога; корпоративне управління (злиття, поділ та поглинання товариств); енергозбереження; транспортні коридори; газовий і нафтопостачальний напрями.

Таким чином, у 2006 році було завершено роботу з проведення порівняльно-правових досліджень відповідності законодавства України acquis communautaire у сферах, визначених Угодою про партнерство та співробітництво та першим етапом Програми.

З метою належного забезпечення усіх учасників процесу адаптації інформаційно-аналітичними матеріалами більшість з цих досліджень було видано окремими публікаціями.

Зокрема, у 2006 році видано такі дослідження:

Порівняльно-правове дослідження відповідності законодавства України законодавству ЄС у сфері персональних даних, накладом 1000 примірників;

Правове регулювання сфери енергетики, включаючи ядерну, в Європейському Союзі та в Україні, накладом 1000 примірників;

Регулювання правовідносин у сфері правил конкуренції в ЄС та в Україні, накладом 1000 примірників;

Довідково:

Регулювання сфери фінансових послуг, 2002 р., накладом 1000 примірників;



Податкові аспекти права СОТ та acquis communautaire, 2004 р., накладом 1000 примірників;

Боротьба з відмиванням грошей, 2004 р., накладом 700 примірників;

Право інтелектуальної власності Європейського Союзу та законодавство України, 2005 р., накладом 750 примірників;

Правове регулювання захисту прав споживачів в Європейському Союзі та в Україні, 2005 р., накладом 1000 примірників;

Регулювання правовідносин у сфері державних закупівель в Європейському Союзі та в Україні, 2005 р., накладом 600 примірників;

Митне регулювання в Європейському Союзі та в Україні, 2005 р., накладом 500 примірників;

Регулювання в сфері бухгалтерського обліку та аудиту в ЄС та перспективи адаптації законодавства України, 2005 р., накладом 1000 примірників;

Правове регулювання сфери транспорту в Європейському Союзі та в Україні, 2005 р., накладом 1000 примірників;

Охорона праці: європейські, міжнародні стандарти та законодавство України, 2005 р., накладом 600 примірників.


На основі проведених досліджень Державним департаментом з питань адаптації законодавства із залученням фахівців центральних органів виконавчої влади та науковців підготовлено друге видання “Огляду стану адаптації законодавства України до acquis communautaire”. Це видання є логічним продовженням роботи з підготовки загального аналізу адаптації українського законодавства до acquis communautaire, яку було розпочато минулого року.

Цьогорічний огляд охоплює всі без винятку сфери, в яких здійснюється адаптація законодавства відповідно до Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.



Кожна досліджена в огляді сфера поділена на напрями, структура опису яких є однаковою. Аналіз кожного напряму починається з переліку актів acquis communautaire та нормативно-правових актів України. В секції «А» визначено ступінь врахування положень acquis communautaire в національному законодавстві України. В секції «В» наведено назви центральних органів виконавчої влади, відповідальних за організацію роботи з адаптації законодавства України до законодавства ЄС. В секції «С» проаналізовано ступінь адаптації законодавства України до acquis communautaire. В секції «D» проведено аналіз сучасного стану адаптації (проблеми та досягнення) та перспектив адаптації. Винятком є сфера бухгалтерського обліку, що зумовлено особливостями її регулювання. Її огляд містить порівняння міжнародних та українських стандартів бухгалтерського обліку.

В основу огляду було покладено метод порівняння позитивних положень, закріплених в актах обов'язкової юридичної сили вторинного законодавства Європейського Союзу, та позитивних положень нормативних актів України. Огляд не містить ґрунтовного аналізу природи невідповідностей та шляхів їх усунення, оскільки це є завданням порівняльно-правових досліджень. Натомість, головною метою огляду є створення основи для розроблення програми подальших дій у сфері адаптації та надання можливості ефективно визначити пріоритети адаптації.

За результатами здійснених досліджень, загальний стан адаптації законодавства України до acquis communautaire у кожній з пріоритетних сфер станом на 31 грудня 2006 р., у тому числі розвиток законодавства та перспективи адаптації на подальший період можна оцінити так:

Митне право

Митний кодекс України від 11 липня 2002 р. № 92 розроблений з урахуванням відповідних джерел acquis communautaire. Окремі правила визначення митної вартості, походження товарів та їх митного оформлення не відповідають правилам, які застосовуються в ЄС. У 2006 році Україна приєдналася до Конвенції Кіото.

20 грудня 2006 р. було прийнято постанову Кабінету Міністрів від 20 грудня 2006 р. № 1766 “Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження”, яка приводить у відповідність до аcquis communautaire регулювання.



Додатково слід врахувати в українському законодавстві ряд положень acquis communautaire, зокрема, щодо складання митної декларації за допомогою методики обробки даних (EDI); права митних органів вносити поправки до декларації після випуску товарів; використання декларантом системи обробки даних для складання митних декларацій; положень щодо усного декларування; випадків визнання митної декларації недійсною після випуску товарів; визначення поняття “митне оформлення”; підтверджувальних документів до декларації; подачі та внесення змін до митних декларацій; щодо випуску товарів до одержання результатів відбору зразків; платежів, які не повинні додаватися до ціни під час визначення митної вартості; положень про роялті (авторський гонорар) та ліцензійні виплати; валютних курсів; спрощених процедур визначення митної вартості для деяких товарів, які швидко псуються; сертифікатів походження товарів за формою A, EUR.1; інвойсної декларації; особливих випадків визначення походження деяких товарів; категорії товарів, щодо яких подається декларація про походження товарів та інші.

Протягом 2007 року робота з адаптації законодавства буде пов’язана як із забезпеченням належної імплементації Конвенції Кіото, так і з роботою, пов’язаною з удосконаленням митного законодавства, з урахуванням acquis communautaire.



Законодавство про компанії та банкрутство

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-IV, Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-IV та Закон України від 19 вересня 1991 р. № 1576-XII “Про господарські товариства”, які є головними нормативними актами у сфері регулювання діяльності товариств в Україні, у цілому відповідають положенням acquis communautaire. Виняток становлять деякі положення, зокрема, щодо чинності укладених від імені товариства правочинів, окремих відомостей, які повинні міститися в установчих документах товариства, тощо. Водночас, зазначені вище акти залишаються неузгодженими між собою, через що виникає потреба перегляду законодавства. Норми цих законодавчих актів є надто загальними, що разом із судовою практикою їх суперечливого тлумачення створює перешкоди для належного розвитку економіки.

Необхідно ухвалити спеціальні закони, які б чітко регулювали усі суттєві аспекти діяльності акціонерних товариств та товариств з обмеженою відповідальністю.



Зазначені закони повинні також належним чином врегулювати питання злиття та поділу, особливо в ситуації ворожого поглинання, оскільки наслідком прогалин у законодавстві є постійні корпоративні конфлікти, що отримали назву «рейдерство».

Важливим аспектом адаптації у сфері права компаній стало прийняття Закону України від 9 лютого 2006 р. № 3422-IV “Про внесення змін до деяких законів України (щодо державної реєстрації підприємців)”, яким встановлено вимоги щодо розкриття інформації про компанію, зокрема її фінансовий стан.

У сфері банкрутства головними питаннями адаптації лишаються транскордонні аспекти банкрутства та особливості банкрутства підприємств, що перебувають у державній власності. 2006 року розпочалася робота над проектом Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо врегулювання транскордонних аспектів банкрутства. Оскільки запровадження відповідних положень потребує системного перегляду законодавства про банкрутство та пов’язаних з ним процесуальних норм, роботу буде продовжено у 2007 році.

Банківське право

2006 рік у сфері банківського права позначився тим, що в ЄС ухвалено нову загальну директиву щодо заснування банків та провадження банківської діяльності, яка являє собою логічне продовження попередньої системи регулювання банківської справи. Незважаючи на те, що банківське законодавство України відповідає основним принципам, закладеним у Директиві 2001/12, та не суперечить положенням Директиви 2006/48, воно потребує повномасштабного перегляду, беручи, також, до уваги значний розвиток банківського сектору та його інтеграцію у світову фінансову систему.

Великим кроком на шляху до адаптації законодавства України про банківську діяльність до вимог acquis communautaire стало прийняття Закону України від 16 листопада 2006 р. № 358-V “Про внесення змін до Закону України “Про банки і банківську діяльність”, який дає змогу відкривати на території України філії іноземних банків.

Існує також проблема адаптації законодавства в частині, що стосується гарантування вкладів, оскільки акти acquis communautaire потребують, щоб під дію цих вимог підпадали вклади не лише фізичних осіб, як це передбачено законодавством України, але і юридичних осіб.

Бухгалтерський облік компаній

Основним питанням адаптації законодавства України до acquis communautaire у сфері бухгалтерського обліку і далі залишається запровадження в Україні міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Протягом 2006 року тривала робота з ухвалення та розроблення відповідних нормативних актів. Зокрема, ухвалено Положення про бухгалтерський облік № 31 “Фінансові витрати” та розроблено ряд проектів. Однак говорити про перехід до завершального етапу адаптації у цій сфері ще зарано.

Важливим елементом забезпечення прозорої діяльності компаній стало прийняття Закону України від 9 лютого 2006 р. № 3422 “Про внесення змін до деяких законів України (щодо державної реєстрації підприємців)”, згідно з яким встановлено вимогу щодо оприлюднення фінансової звітності.

У 2006 році у сфері аудиту оновлені законодавства як в Україні, так і в державах Європейського Союзу. У новій редакції Закону України від 14 вересня 2006 р. №140 “Про аудиторську діяльність” враховується більшість положень нової Директиви 2006/43. Подальші зусилля слід зосередити на створенні методичного та організаційного забезпечення аудиторської діяльності з метою підвищення якості підготовки аудиторів і аудиторських послуг.



Податки, включаючи непрямі

У сфері прямого оподаткування, де основним нормативно-правовим актом є Закон України від 28 грудня 1994 р. № 334 “Про оподаткування прибутку підприємств” (у редакції 1997 року), рівень адаптації є недостатнім. Це зумовлено тим, що на рівні ЄС у цій сфері врегульовані насамперед міжнародні аспекти оподаткування прибутку підприємств, а тому передбачати без взаємних домовленостей з ЄС аналогічні положення в законодавстві України є передчасним. Водночас слід взяти до уваги, що зазначене питання може бути порушене під час переговорів щодо укладення нової базової угоди з ЄС.



Оподаткування прибутку малих та середніх підприємств відповідає рекомендаціям Європейської Комісії.

У сфері податку на додану вартість система, встановлена Законом України від 3 квітня 1997 р. № 168 “Про податок на додану вартість”, ґрунтується на принципах acquis communautaire. Водночас у законодавстві не враховані ряд положень acquis communautaire щодо регулювання та адміністрування ПДВ.



Аналогічно у сфері акцизних зборів сама система функціонування акцизних зборів побудована на принципах, які передбачені актами acquis communautaire. Неадаптованими залишаються лише окремі правила, зокрема вимоги щодо керівників податкових складів, обліку на цих складах тощо.

Закон України від 30 листопада 2006 р. № 398 “Про внесення змін до деяких Законів України з питань оподаткування” спрямований на удосконалення зазначених вище законів, розв’язує, зокрема, проблему приведення у відповідність із acquis communautaire деяких питань у сфері оподаткування.

Незважаючи на скасування у 2005 році більшості податкових пільг, це питання залишається одним з найбільш вразливих в контексті адаптації. Суть цього питання полягає у дотриманні принципу недискримінації та застосуванні в Україні європейських принципів надання державної допомоги. На сьогодні при прийнятті рішень про надання податкових пільг дуже рідко враховуються зазначені принципи, тому ця політика повинна бути докорінно переглянута.

На даний час триває робота з визначення подальших кроків податкової реформи, які будуть окреслені в Концепції реформування податкової системи в Україні. Зокрема, Концепція визначить заходи, спрямовані на приведення законодавства у цій сфері у відповідність із acquis communautaire.



Інтелектуальна власність

Рівень адаптації законодавства у сфері інтелектуальної власності є середнім. За кожним з напрямів у цій сфері існує ряд положень acquis communautaire, що не враховані в законодавстві України, зокрема:

        • Закон України від 23 грудня 1993 р. № 3792-XII Про авторське право і суміжні права повинен бути уточнений у частині змісту майнових прав на комп’ютерну програму; виключень її користування; права на справедливу винагороду; визначення термінів; повноважень організацій колективного управління; строку охорони критичних і наукових публікацій та фонограм; використання баз даних; вільного використання об'єктів авторського права і суміжних прав; права автора на публічне оповіщення; права автора на отримання винагороди; права слідування тощо;

        • Законодавство України не передбачає охорону баз даних згідно з правом sui generis, у зв’язку з чим слід розробити необхідний проект законодавчого акта;

        • Закон України від 15 грудня 1993 р. № 3687-XII Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” повинен бути уточнений в частині особливостей правової охорони винаходів у сфері біотехнології;

        • Закон України від 15 грудня 1993 р. № 3688-XII Про охорону прав на промислові зразки” не відповідає acquis communautaire в частині умов патентоспроможності промислового зразка; обсягу охорони, що надається промисловим зразкам, тощо;

        • Закон України від 5 листопада 1997 р. № 621-ВР Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем повинен бути доповнений положеннями щодо сплати винагороди, охороноспроможності топографії інтегральних мікросхем тощо;

        • Закон України від 15 грудня 1993 р. № 3689-XII Про охорону прав на знаки для товарів і послуг слід уточнити стосовно підстав для відмови в наданні правової охорони знакам для товарів і послуг; прав власника свідоцтва; застосування у законодавстві України положень про колективні марки. Існує також проблема узгодження термінології у цій сфері;

        • Закон України від 16 червня 1999 р. № 752-XIV Про охорону прав на зазначення походження товарів слід уточнити щодо визначення термінів, кола осіб, які повинні подавати заявку на реєстрацію, права вносити зміни до специфікації, умов співіснування зареєстрованої та незареєстрованої назви, співвідношення використання торговельних марок та географічних зазначень тощо.

З огляду на характер зазначених невідповідностей законодавство у цій сфері потребує перегляду. З цією метою розроблено відповідні законопроекти, які передбачають комплексний перегляд законодавства у сфері інтелектуальної власності шляхом прийняття у новій редакції базових законів. У 2006 році тривало їх доопрацювання.

Спрямований на адаптацію законодавства України до acquis communautaire Закон України від 2 листопада 2006 р. 311-V Про внесення змін до Закону України Про охорону прав на сорти рослин не вирішив усіх необхідних питань (про що зазначалося в експертному висновку Міністерства юстиції). У зв’язку з цим існує потреба внести зміни до Закону України Про охорону прав на сорти рослин, пов’язані із посиленням охорони щодо гібридів родів та видів, збільшенням за певних умов обсягу прав власника на врожай; умовами виплати роялті; видами експертиз; строками охорони сортів рослин; видами зборів тощо.

Охорона праці

Основною проблемою зазначеної сфери залишається моральна застарілість нормативно-правової та нормативно-технічної бази регулювання відносин з питань охорони праці, оскільки більшість актів нормативно-технічного характеру діють ще з часів СРСР. Таким чином, правова база регулювання цієї сфери потребує істотного перегляду.

Проблемою є не лише застарілість змісту нормативно-технічних актів, а й факт використання актів нормативно-технічного характеру, які поширюються лише на комерційній основі. Крім того, доступ до реєстру таких актів є платним. На перший погляд, така ситуація не суперечить світовій практиці у сфері стандартизації. Наприклад, в Європейському Союзі стандарти розробляють незалежні інститути, які поширюють інформацію також на комерційних засадах. Однак це стосується лише технічних вимог. Натомість в Україні цими актами врегульовано досить широке коло відносин, щодо яких в Європейському Союзі ухвалено відповідні директиви.

Хоча Суд ЄС неодноразово підкреслював, що імплементація не обов’язково повинна проходити у формі парламентського закону (Рішення Суду ЄС у справі 339/87 Комісія проти Нідерландів (1990) ECR 1-851), він визнає, що форма, яка надається національним заходам щодо імплементації, повинна бути чітко визначена, тобто національні положення повинні бути доступними окремим особам та надавати їм необхідний правовий захист (Рішення суду ЄС за справою С-433/93 Комісія проти Німеччини (1995) ECR I-3203). Суд ЄС вважає, що використання для імплементації актів органів виконавчої влади не завжди відповідає зазначеним вище вимогам.

Таким чином, коло питань, врегульованих в Україні актами нормативно-технічного характеру, потребує якнайшвидшого перегляду з метою недопущення врегулювання ними питань, що повинні бути врегульовані нормативними актами, оприлюдненими належним чином. Це зумовлено не лише вимогами адаптації законодавства України, а насамперед належним виконанням Конституції України, зокрема статті 57.

Позитивним прикладом створення нової нормативної бази є затвердження наказом Держгірпромнагляду від 27 грудня 2006 р. № 26 Правил охорони праці під час виконання робіт на борту риболовних суден.

Подальшому прогресу у цій сфері також повинне сприяти перетворення урядового органу державного управління – Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, що діяв у складі Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, в центральний орган виконавчої влади - Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (постанова Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2006 р. № 1195).



Фінансові послуги. Цінні папери та фондовий ринок

Прийняття нового Закону України від 23 лютого 2006 р. № 3480Про цінні папери та фондовий ринок дає змогу говорити про значне удосконалення процедури регулювання ринку цінних паперів та фондового ринку і про значне наближення цієї процедури до європейських стандартів. Водночас у Законі не враховано ряд положень acquis communautaire, зокрема щодо вимог до розкриття та поширення інформації про емісію акцій та вимог щодо запобігання використанню інсайдерської інформації. Більшість з цих питань планується врегулювати після прийняття підзаконних нормативних актів, спрямованих на виконання нового закону.

Зокрема, згідно з Положенням про розрахунково-клірингову діяльність за договорами щодо цінних паперів, затвердженим рішенням Державної Комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 17 жовтня 2006 р. № 1001, в Україні впроваджується у практику принцип “поставка проти платежу”, на якому базується розрахунково-клірингова діяльність в ЄС.

Фінансові послуги. Регулювання ринку страхових послуг

Законами України від 7 березня 1996 р. № 85 Про страхування та від 12 липня 2001 р. № 2664 Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг визначено правовий механізм, який в цілому відповідає положенням acquis communautaire. У регулюванні страхування життя та інших видів страхування існує ряд положень acquis communautaire, які не враховано в зазначених актах. Зокрема, ряд положень, пов'язаних з розширенням видів страхування життя, вимог до диверсифікації інвестицій, оцінки платоспроможності тощо. Закон України від 9 липня 2003 р. № 1057Про недержавне пенсійне забезпечення також відповідає положенням acquis communautaire, проте не враховує вимог до надання інформації, передбачених відповідними положеннями acquis communautaire. Таким, що повністю відповідає acquis communautaire, є Закон України від 1 липня 2004 р. № 1961 Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Істотні прогалини існують у регулюванні посередницької страхової діяльності, зокрема щодо запровадження європейських стандартів ліцензування їх діяльності.

Важливим кроком на шляху адаптації національного законодавства до acquis communautaire стало прийняття Закону України від 16 листопада 2006 р. № 357 Про внесення змін до Закону України Про страхування, що дає змогу посередникам-нерезидентам провадити діяльність на території України.

Крім того, більшість проблем, пов’язаних з адаптацією законодавства України у сфері страхування, планується розв’язати, прийнявши нову редакцію Закону про страхування, проект якого протягом 2007 р. буде доопрацьовано і подано на розгляд Верховної Ради України.

Правила конкуренції

Закон України від 11 січня 2001 р. № 2210 Про захист економічної конкуренції, Закон України від 7 червня 1996 р. № 236 Про захист від недобросовісної конкуренції та Закон України від 26 листопада 1993 р. № 659 Про Антимонопольний Комітет України відповідають положенням acquis communautaire щодо здійснення контролю за концентрацією і злиттям та запобігання зловживанням домінуючим становищем.

Найбільш принциповими розбіжностями у правовому регулюванні узгоджених дій суб’єктів господарювання є те, що Закон про захист економічної конкуренції, на відміну від Договору про заснування Європейського Співтовариства, передбачає дві додаткові умови, згідно з якими допускається вчинення узгоджених дій у разі, коли вони сприяють забезпеченню розвитку малих або середніх підприємств чи оптимізації експорту або імпорту товарів. Водночас зазначений Закон не містить такої обов’язкової умови для надання згоди на вчинення узгоджених дій, як отримання споживачами справедливої частки переваг від результатів вчинення таких дій.

Процесуальні аспекти захисту економічної конкуренції, які на сьогодні регулюються Правилами розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що затверджені розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 р. № 5 та в цілому відповідають acquis communautaire, у перспективі планується врегулювати шляхом прийняття Конкуренційного процесуального кодексу України, проект якого буде доопрацьовано протягом 2007 року.

Слід також розв’язати проблему застосування Господарського кодексу України та законів про захист економічної конкуренції та захист від недобросовісної конкуренції. З урахуванням класичного правила вирішення конфліктів норм – lex posterior generali non derogat legi priori speciali – необхідно прийняти відповідні законодавчі рішення.

Таким чином, повністю неадаптованою залишається сфера регулювання державної допомоги. У законопроекті про внесення змін до Закону про захист економічної конкуренції, що розробляється з метою запровадження механізму здійснення контролю за наданням державної допомоги необхідно врахувати більшість положень acquis communautaire і передусім уникнути вужчого визначення поняття державної допомоги, ніж те, що міститься у Договорі про заснування Європейського Співтовариства, оскільки внаслідок застосування такого визначення виникнуть суттєві розбіжності між українською та європейською політикою у зазначеній сфері, зокрема у частині надання податкових пільг.

У зв’язку із вступом України до СОТ, а також у контексті переговорів щодо створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом важливим є використання у повній мірі досвіду Європейського Союзу у сфері надання державної допомоги агропромисловому сектору, зокрема щодо переорієнтації підтримки виробництва на реалізацію ринково-орієнтованої політики, спрямованої на охорону навколишнього середовища та стійке і ефективне ведення аграрного виробництва, підвищення рівня якості і безпеки аграрної продукції, розвитку сільської місцевості.

Державні закупівлі

Закон України від 22 лютого 2000 р. № 1490 Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти за своєю концепцією певний час відповідав принципам, закладеним у актах acquis communautaire. З огляду на внесені протягом 2005 – 2006 років зміни зазначений Закон потребує доопрацювання.

Прийнятий 1 грудня 2006 р. Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти” № 424, яким внесено системні зміни до законодавства, не лише не сприяє розв’язанню зазначених проблем, але створює нові, зокрема зменшує встановлені законом мінімальні строки подання тендерних пропозицій. Зазначений проект не проходив експертизу на відповідність acquis communautaire, що в котре доводить необхідність створення у Верховній Раді України дієвого механізму перевірки законопроектів на відповідність acquis communautaire.

Таким чином, законодавство про державні закупівлі потребує значного удосконалення. З огляду на кількість законопроектів з питань державних закупівель, що перебувають на розгляді у Верховній Раді України, необхідно забезпечити прийняття зважених рішень, виконання яких не призведе до розбалансованого регулювання такого ринку. Окремим аспектом адаптації у зазначеній сфері є реформа регулювання закупівель у сфері комунальних послуг, яке не зазнало суттєвих змін з радянських часів. Вважаємо за доцільне використати відповідний досвід ЄС, де відбувається процес лібералізації сфери комунальних послуг.

Охорона здоров'я та життя людей, тварин та рослин.

Базовим документом у сфері охорони здоров'я в Україні і надалі лишається Закон України від 19 листопада 1992 р. № 2801 Основи законодавства про охорону здоров'я, в якому визначено загальні принципи правового регулювання. Закон потребує удосконалення та актуалізації. Його положення реалізовано у спеціальних законах та інших нормативно-правових актах, які є головним об'єктом адаптаційних заходів, оскільки законодавство ЄС регулює окремі питання охорони здоров'я, зокрема питання боротьби із вживанням тютюну, алкогольною залежністю, інфекційними хворобами, обігом генетично модифікованих організмів, донорства крові, харчування та здоров'я тварин.

Стан адаптованості нормативно-правових актів України, що регулюють зазначені питання, різний. Закон України від 23 червня 1995 р. Про донорство крові, Закон України від 24 лютого 1994 р. № 4004 Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, Закон України від 12 грудня 1991 р. № 1972 “Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення” та Закон України від 5 липня 2001 р. № 2586 “Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз” враховують більшість відповідних положень acquis communautaire. 9 лютого 2006 р. внесено зміни до Закону України від 22 вересня 2005 р. № 2899 “Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення”, спрямовані на поступове приведення законодавства України у відповідність із acquis communautaire з питань маркування тютюнових виробів, максимально допустимих рівнів вмісту смол та нікотину в димі сигарет, реклами тютюнових виробів у друкованих засобах масової інформації тощо (нові вимоги набрали чинності 1 січня 2007 року).

Незважаючи на те, що проектом Закону України № 1044 “Про внесення змін до Закону України “Про рекламу” (щодо реклами тютюнових виробів та алкогольних напоїв) враховано не всі вимоги acquis communautaire щодо реклами тютюну, його найскоріше ухвалення доцільне, оскільки суттєво наблизить законодавство України до acquis communautaire. Уряд також готовий взяти участь в доопрацюванні зазначеного законопроекту.



16 листопада 2006 р. було ухвалено нову редакцію Закону України “Про ветеринарну медицину”, яка запроваджує в Україні європейські принципи ветеринарної медицини. Водночас чинне законодавство не враховує ряд положень acquis communautaire, зокрема вимог до харчування та здоров'я тварин.

Питання обігу генетично модифікованих організмів лишається неврегульованим у цілому. Проект Закону України № 0922 “Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні та практичному використанні генетично модифікованих організмів” лише частково відповідає вимогам acquis communautaire, його ухвалення не сприятиме створенню системи здійснення ефективного контролю за використанням генетично модифікованих організмів. Незважаючи на те, що законопроект довгий час перебуває на розгляді Верховної Ради України, він не пройшов експертизу на відповідність acquis communautaire.

Довкілля

Закон України від 25 червня 1991 р. № 1264 Про охорону навколишнього природного середовища, що є основоположним актом у сфері охорони довкілля, закріплює принципи його захисту, аналогічні тим, на яких заснована політика ЄС. Проте в ЄС заходи з охорони довкілля розповсюджено на ширше коло об'єктів охорони та джерел забруднення. Отже, зважаючи на те, що рівень захисту в законодавстві України загалом відповідає європейському, адаптація законодавства повинна відбуватися шляхом поступового розширення кола об'єктів охорони та джерел забруднення. Зокрема, до них необхідно віднести ґрунтові води, викиди в атмосферу транспортними засобами, захоронення відходів, діяльність сміттєспалювальних підприємств, території міграції, розповсюдження або генетичного обміну диких видів тварин тощо. Поступовість розширення зумовлена капіталоємністю заходів щодо охорони довкілля.
Захист прав споживачів

Загальні принципи захисту прав споживачів, закріплені в законодавстві України, відповідають вимогам acquis communautaire. Так, прийнятий Верховною Радою України Закон України від 1 грудня 2005 р. № 3161 Про внесення змін до Закону України Про захист прав споживачів забезпечив урахування у національному законодавстві положень основних актів acquis communautaire у зазначеній сфері, проте співмірність нових положень з ухваленими раніше створюють перешкоди для його ефективної реалізації. Урахування в законодавстві України технічних вимог щодо захисту прав споживачів, зокрема стосовно безпечності продуктів харчування, іграшок, маркування товарів, а також особливих правил захисту прав споживачів в окремих видах діяльності (транспорт, енергетика, комунікації, фінансові послуги) залишається на середньому рівні.

Крім того, у такій сфері, як забезпечення безпечності продуктів харчування, принципи регулювання суперечать acquis communautaire. Так, Закон України від 23 грудня 1997 р. № 771/97-ВР “Про безпечність та якість харчових продуктів” передбачає контроль не лише за безпечністю, але і за якістю продуктів харчування. Проте acquis communautaire у цій сфері передбачає, що контролю з боку держави підлягає лише безпечність продукції, а якість забезпечується винятково ринковими механізмами. Необхідність переходу на європейські засади регулювання обґрунтована тим, що усунення розбіжностей у підходах до регулювання ринку продовольчих товарів є основною передумовою для створення зони вільної торгівлі такими товарами.


Технічні правила і стандарти

11 січня 2006 р. набрав чинності Закон України Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності № 3164, який приводить законодавство України у сфері технічних правил і стандартів у відповідність із acquis communautaire та вимогами СОТ. Водночас цим Законом внесено зміни до Закону України від 17 травня 2001 р. № 2408 Про стандартизацію, який заснований на кардинально відмінних принципах побудови системи стандартизації. Крім того, у разі, коли не прийнято технічних регламентів та інших нормативно-правових актів, які регулюють зазначені питання, застосовуються положення Декретів Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 р. № 46 “Про стандартизацію і сертифікацію” і від 8 квітня 1993 р. № 30 “Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення” та обов’язкові до виконання державні та інші стандарти. Таким чином, остаточний перехід на європейські принципи стандартизації залежить від інтенсивності роботи з прийняття відповідних технічних регламентів. Уряд докладає зусиль для того, щоб без зволікань завершити цю роботу.

Транспорт

Повітряний кодекс України від 4 травня 1993 р. № 3167, який регулює відносини в авіаційному транспорті, в цілому відповідає положенням acquis communautaire, крім положень, пов'язаних з відмовою перевізника здійснити перевезення. Окремим питанням є діяльність незалежного органу із розслідування авіаційних подій, оскільки існуюча в Україні інституціональна структура не відповідає вимогам, передбаченим актами acquis communautaire.

Стосовно діяльності у сфері автомобільного транспорту, то неадаптованими залишаються деякі питання регулювання робочого часу водіїв та перевірки транспортних засобів.

На процес адаптації законодавства у сфері залізничного транспорту істотно впливає той факт, що регулятором у ній та одночасно єдиним оператором є Укрзалізниця. Однак правове регулювання залізничного транспорту в ЄС базується на розмежуванні надання послуг і функціонування інфраструктури. До того ж, визнаючи транспортну інфраструктуру природною монополією, положення acquis communautaire передбачають ряд вимог щодо управління транспортною інфраструктурою. В свою чергу ринок послуг на залізничному транспорті відповідно до положень acquis communautaire є відкритим. Розв’язання проблеми лібералізації ринку залізничних перевезень можливе в рамках виконання Державної програми реформування залізничного транспорту, концепція якої схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. № 651.

Незважаючи на зазначені розбіжності, рівень адаптації законодавства з питань діяльності залізничного транспорту є досить високим, оскільки вимоги щодо надання послуг залізничного транспорту в цілому відповідають вимогам acquis communautaire.

Кодекс торговельного мореплавства України від 23 травня 1995 р. № 176, який регулює питання морського транспорту, в цілому відповідає acquis communautaire. Проте адаптація законодавства з питань річкового транспорту перебуває на початковій стадії.
Енергетика, включаючи ядерну

Передусім слід відзначити, що Україна приєдналася до Договору до Європейської енергетичної хартії, який є основою регулювання відносин у сфері обігу енергопродуктів та надання послуг транзиту енергоносіїв в ЄС. Це підкреслює спільність розуміння засад та принципів регулювання енергетики. Водночас реальний стан реалізації цих принципів у законодавстві України не в усіх секторах енергетичної галузі є достатньо ефективним та таким, що відповідає вимогам, закріпленим в актах acquis communautaire. Так, у питаннях ядерної безпеки та радіаційного захисту Закони України від 20 квітня 2000 р. № 1673 Про поводження з радіоактивними відходами, від 14 січня 1998 р. № 15 Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання і від 8 лютого 1995 р. № 9 Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” враховують більшість відповідних положень acquis communautaire. Однак регулювання нафтогазового та електроенергетичного секторів істотно відрізняється від регулювання зазначених секторів в Європейському Союзі. Головним кроком на шляху до усунення невідповідностей є лібералізація цих ринків. Процес лібералізації енергетичних ринків безпосередньо пов'язаний із створенням ефективного регуляторного органу. Саме ці питання є предметом відповідних актів acquis communautaire. На жаль, Закони України від 16 жовтня 1997 р. № 576 Про електроенергетику” та від 12 липня 2001 р. № 2665 Про нафту і газ не створюють необхідних правових рамок для лібералізації українських ринків. Проблеми вугільної промисловості, насамперед проблеми державної підтримки та реструктуризації, є спільними для України та ЄС, однак шляхи їх розв'язання різні. Якщо в ЄС головний акцент робиться на реструктуризацію, то в Україні пріоритетність надається державній допомозі. Більше ніж 50-річний досвід ЄС у регулюванні вугільної галузі засвідчив, що без належної реструктуризації надання державної допомоги є нераціональним та не розв’язує проблем галузі. У зв'язку з цим українське законодавство має бути кардинально реформоване. В секторі відновлювальних джерел енергії законодавство України, на відміну від законодавства ЄС, містить в основному декларативні норми та не гарантує належної підтримки цій галузі.

Внесений на розгляд Верховної Ради України проект Закону України № 2424 “Про орган державного регулювання в енергетиці” лише частково відповідає acquis communautaire, що було відображено в експертних висновках Міністерства юстиції.
З метою створення ефективного механізму щодо перевірки на предмет відповідності acquis communautaire проектів рішень Верховної Ради, Президента та Кабінету Міністрів, які виносяться на розгляд Уряду, до Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України внесені відповідні зміни.

Так, відповідно до Тимчасового регламенту у процесі розроблення проектів законодавчих та інших нормативно-правовових актів, які підлягають опрацюванню з урахуванням acquis communautaire, головний розробник:

визначає, до якої сфери правового регулювання належить проект
акта;

визначає джерела acquis communautaire, які регулюють
правовідносини у зазначених сферах;


визначає положення джерел acquis communautaire, які мають бути
враховані у проекті акта;

забезпечує урахування положень джерел acquis communautaire у
проекті акта;

у разі неврахування положень джерел acquis communautaire обґрунтовує необхідність прийняття такого акта і пропонує визначити у проекті акта строк його дії.

Деякими центральними органами виконавчої влади видано відповідні накази з метою впорядкування процесу проведення такої експертизи, зокрема Міністерством юстиції, Міністерством економіки, Міністерством аграрної політики, Міністерством фінансів, Міністерством транспорту та зв’язку, Державною податковою адміністрацією та іншими органами.

Підготовлений проект акта подається головним розробником на експертизу до Мін'юсту разом з довідкою про його відповідність acquis communautaire. Мін'юст готує експертний висновок про відповідність проекту акта acquis communautaire

Якщо Мін'юстом підготовлено експертний висновок про невідповідність acquis communautaire, проект акта подається на засідання Кабінету Міністрів за умови його попереднього розгляду Віце-прем'єр-міністром, який відповідно до функціональних обов'язків забезпечує взаємодію органів виконавчої влади у сфері європейської інтеграції.



Крім того, відповідно до положень Програми Мін'юст здійснює експертизу проектів законів, які згідно з висновком Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції належать до пріоритетних сфер.
  1   2


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка