Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік»




Скачати 329,15 Kb.
Дата конвертації16.03.2017
Розмір329,15 Kb.
Податкова інформує: відкрито нові рахунки.

У зв’язку з прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та внесенням змін до Бюджетного та Податкового кодексів України Чернігівська ОДПІ повідомляє, що з 9 лютого 2015 року в органах Казначейства відкрито нові рахунки для сплати податків і зборів.

Інформацію про реквізити нових бюджетних рахунків за надходженнями, які відкриті в органах Казначейства відповідно до змін в податковому та бюджетному законодавстві можна отримати в Чернігівській ОДПІ, або на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці «Бюджетні рахунки».

Чернігівська ОДПІ


Державна фіскальна служба проводить Всеукраїнський

конкурс дитячої творчості «Майбутнє країни – у мріях дитини»

Тематика конкурсу: сплата податків, зборів, платежів - економічна функція у житті країни.

Наразі на районному рівні проходить перший етап конкурсу, який триватиме протягом січня-березня 2015 року. Участь у конкурсі приймають дві категорії учнів загальноосвітніх навчальних закладів: І категорія: станом на 1 січня 2015 року виповнилося 9-11 років, ІІ категорія: станом на 1 січня 2015 року виповнилося 12-15 років.

Для участі приймаються індивідуальні творчі роботи за трьома напрямками: художні твори (малюнки), комп’ютерна графіка (комп’ютерна анімація) та літературні твори. У роботах необхідно розкрити своє бачення, роздуми та міркування щодо визначеної тематики.

Роботи, надіслані на Конкурс, не рецензуються та не повертаються авторам.

Надсилати творчі роботи школярів необхідно до районних (міських) органів ДФС області.

Другий етап конкурсу, обласний, відбудеться у травні. Роботи переможців обласного рівня конкурсу, які займуть І місця, будуть направлені для участі у Всеукраїнському конкурсі.

Зауважимо, що творчі роботи мають відповідати наступним вимогам.

Художні твори: Виконані у довільній живописній формі без рамок, наклейок, паспарту тощо. Розмір роботи не більший за формат А2.

Твори комп'ютерної графіки (анімації): Виконані у довільній формі за будь-яким видом графіки (векторна, растрова). Час демонстрації рухомої графіки не повинен перевищувати 5 хвилин. Твори мають бути надруковані на папері формату А4 та обов'язково подані в електронному вигляді (диск).

Літературні твори: Різножанрові літературні доробки (оповідання, новела, публіцистичний роздум, замальовка, казка, фейлетон, реферат, поезія тощо) надруковані на папері формату A4, а також обов'язково подані в електронному вигляді (диск, дискета, електронна пошта тощо).

До кожної творчої роботи (на зворотному боці художнього твору, у кінці літературного, а до творів комп'ютерної графіки - надруковану на папері формату А4) необхідно надати інформацію про автора українською мовою:

- прізвище, повне ім'я та дату народження автора;

- місце проживання (повну адресу);

- коротку біографічну довідку з описом творчих здібностей та хобі;

- назву навчального закладу, контактний телефон.



Зменшено кількість критеріїв для відшкодування ПДВ

З 1 січня 2015 року запроваджено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), внесені Законом України від 28 грудня 2014 року № 71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» в частині бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Нова система адміністрування ПДВ дозволить відшкодовувати податок на додану вартість на місяць раніше, ніж було регламентовано вимогами попередньої редакції п.п. б п. 200.4 ст. 200 ПКУ. Тобто, від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного періоду, фактично сплачене отримувачем товарів постачальникам таких товарів/послуг у попередніх та звітному періодах, підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у звітному (податковому) періоді, а не у наступному, як було в минулому році.


Внесеними змінами зменшено число критеріїв для отримання автоматичного бюджетного відшкодування, викладених в п. 200.19 ст. 19 ПКУ. Серед них, зокрема, виключені такі критерії, як чисельність працівників та співвідношення їх середньої заробітної плати до мінімально встановленого законодавством рівня. Також виключено один із основних критеріїв щодо наявності певного відсотку розбіжностей між податковим кредитом та податковими зобов’язаннями контрагентів.

Залишено без змін критерії, яким одночасно повинні відповідати платники податку, а саме, які не перебувають у процедурах банкрутства, знаходяться за своєю податковою адресою, не припинена їх державна реєстрація, статутні документи є дійсними (п.п. 200.19.1, 200.19.2 п. 200.19 ст. 200 ПКУ), не мають податкового боргу (викладено в п.п. 200.19.4. замість п.п.200.19.7 п. 200.19 ст. 200 ПКУ).

Також викладено в новій редакції критерій (п.п. 200.19.3 п. 200.19 ст. 200 ПКУ), відповідно до якого платники податку мають необоротні активи, залишкова балансова вартість яких перевищує у три рази суму податку, заявлену до відшкодування, або отримали терміном на один рік від банківської установи, фінансову гарантію, а також:


а) здійснюють операції за нульовою ставкою, які мають бути не менше 40 % загального обсягу постачання за попередні 12 місяців/4 квартали

або


б) здійснили інвестиції в необоротні активи у розмірах не менше ніж 3 мільйони гривень протягом останніх 12 календарних місяців.

Для отримання звичайного відшкодування ПДВ відповідно до п. 200.10, п. 200.11 ст. 200 ПКУ протягом 30 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних та, за наявності достатніх підстав, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, наступних за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

При цьому, п. 37 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ встановлено, що контролюючі органи не будуть здійснювати документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлених платниками у звітних періодах, що настають після 1 липня 2015 року.

Також з 1 липня 2015 року призупиняється дія:

- п.п. 78.1.8 п.78.1 ст.78 ПКУ, щодо проведення документальних позапланових перевірок, якщо платником податку подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість та/або задекларовано від'ємне значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;



  • абз. четвертого п. 82.4 ст. 82 ПКУ в частині загального, з урахуванням строків зупинення, терміну проведення перевірок щодо достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість (60 календарних днів);

  • п.п. 200.11 ст. 200 ПКУ щодо проведення документальних позапланових виїзних перевірок платника податку щодо достовірності нарахування бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

  • п.п. 200.14 ст. 200 ПКУ щодо надсилання податкових повідомлень рішень при проведенні документальних позапланових виїзних перевірок.

Зміни та нововведення щодо застосування

Реєстраторів розрахункових операцій у 2015 році


Як повідомили фахівці відділу контролю за проведенням розрахункових операцій та проведення фактичних перевірок ГУ ДФС у Чернігівській області, з 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №71-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”. Вказаним Законом внесено певні зміни до Податкового Кодексу України та Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Відповідно до норм п. 296.10. Податкового кодексу України платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій, а платники єдиного податку другої і третьої груп не застосовують РРО лише в таких випадках: при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі. В решті випадків застосування реєстраторів є обов'язковим.

Вказані норми набирають чинності для платників єдиного податку:


  • третьої групи - з 1 липня 2015 року,

  • другої групи - з 1 січня 2016 року.

Платники єдиного податку вказаних груп, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, з дати початку застосування реєстраторів розрахункових операцій до 1 січня 2017 року звільняються від проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Нові рахунки для зарахування

надходжень до бюджету

Внесено зміни до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету. Відповідно зарахування платежів на рахунки з обліку надходжень до державного та місцевих бюджетів, що відкриті згідно з вимогами наказу Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року №11 «Про бюджетну класифікацію» та наказу Державної казначейської служби України від 6 січня 2015 року №4 розпочинається з 26 січня 2015 року.

Головне управління ДФС у Чернігівській області повідомляє, що нові рахунки для зарахування надходжень до бюджету відкрито по таким кодам бюджетної класифікації: 11024700, 13060000, 14021300, 14022300, 14040000, 18010300, 18010400, 18011000, 18011100, 18050500, 50080100.

Детальна інформація за посиланням: http://ch.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Крім цього повідомляємо, що зарахування інших податкових надходжень здійснюється на бюджетні рахунки, що діяли у 2014 році. Про зміни рахунків буде повідомлено додатково на офіційному суб-сайті ГУ ДФС у Чернігівській області.
Про розмір податкової соціальної пільги у 2015 році

Податковим кодексом передбачено, що платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку (п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169).

Відповідно до п.1 Розділу XIX «Прикінцеві положення» п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ набирає чинності з 1 січня 2016 року.

До 31 грудня 2015 року для цілей застосування цього підпункту податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Статтею 7 Закону України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII «Про державний бюджет України на 2015 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2015 року у розмірі 1218 гривень.

Таким чином, 100 - відсоткова податкова соціальна пільга у 2015 році становить 609 гривень.


Зміни в оподаткуванні військовим збором

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015, внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс) у частині оподаткування військовим збором.

Відповідно до п. 16і підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Кодексу оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.

Згідно з п.п. 1.1 п. 16і підрозділу 10 розділу XX Кодексу платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, а саме фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1.2 п. 16і підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Для резидента — це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Об'єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (ст. 163 Кодексу).

При цьому ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 цього пункту (п.п. 1.3 п. 16 і підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов'язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку збору 1,5 відсотка (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Платник, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити військовий збір з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Підпунктом 1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу передбачено, що відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету згідно зі ст. 171 Кодексу з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку; з інших доходів, є: податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) збору до бюджету.

Відповідно до п.п 1.6. п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені ст. 176 Кодексу.

Відображення податковим агентом загальної суми доходу, з якого утримано військовий збір за звітний період, передбачено у податковому розрахунку форми № 1ДФ, без відображення персоніфікованих даних фізичних осіб - платників військового збору.


Фіскальна служба надала роз’яснення щодо оподаткування пенсій

Згідно з п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються зокрема суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, зокрема, нарахованих (виплачених, наданих) у вигляді пенсій, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу перевищує три розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата).

Якщо база оподаткування (сума пенсії), в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

Зазначаємо, що з 1 січня 2015 року відповідно до ст. 8 Закону України від 28 грудня 2014 року №80-VIII «Про державний бюджет на 2015 рік» розмір мінімальної заробітної плати для працездатних осіб встановлено у розмір 1218 гривень на місяць.

Тобто починаючи з 1 січня 2015 року, податкові агенти при виплаті пенсій у розмірі, що перевищує 3654 грн. (розмір мінімальної заробітної плати 1218 грн. * 3), зобов'язані утримати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 15 відсотків.

Якщо сума нарахування більше 12180 грн. (мінімальна заробітна плата 1218 грн.* 10) ставка податку становитиме 15 та 20 відсотків.

Наприклад:



  • Громадянину - пенсіонеру нараховано 13000 грн. пенсії, сума податку на доходи фізичних осіб складає 1401,9 грн.

(13000 грн.- 3654 грн. = 9346 грн., 9364 грн.* 15%=1401,9 грн.).

  • Громадянину - пенсіонеру нараховано 18000 грн. пенсії, сума податку на доходи фізичних осіб складає 2260,2 грн.

(18000 грн.- 3654 грн. = 14346 грн.; (14346 грн. -12180 грн.) * 20,0 % = 433,20 грн.; 12180 грн. * 15% = 1827 гривень).

Щодо подання звітності, то відповідно до п. 176.2 ст. 176 ПКУ податковий агент, зокрема, зобов'язаний подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 №49, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.02.2014 за №228/25005 (далі - Порядок).

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб суми пенсій, розмір яких не перевищує суму оподаткування, відображаються у податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «128».

Суми пенсій, розмір яких перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), - у частині такого перевищення відображаються у податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «127».

Водночас у зв'язку з внесенням змін до ПКУ, зокрема, про оподаткування пенсій, на сьогодні Міністерством фінансів України розроблено та подано для затвердження до Міністерства юстиції України наказ про порядок заповнення та подання форми № 1ДФ, де передбачено, що суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), у частині такого перевищення (п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ) мають відображатися за ознакою доходів «184».




Фіскальна служба надає роз’яснення щодо оподаткування дивідендів

Доходи, що нараховуються у вигляді дивідендів, відповідно до п.п. 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 ПКУ належать до пасивних доходів.

Пунктом 167.5 ст. 167 ПКУ встановлено, що ставки податку на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах:

20 відсотків - для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у підпункті 167.5.2 цього пункту) (п.п. 167.5.1. п. 167.5 ст. 167 ПКУ).

5 відсотків - для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) (п.п. 167.5.2. п. 167.5 ст. 167 ПКУ).

Водночас відповідно п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку не включаються дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.

Разом з тим п.п. 170.5.2 пункту 170.5.2 ст. 170 ПКУ визначено, що будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб'єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.

Поряд з цим згідно з п.п. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 ПКУ доходи, зазначені в цьому пункті, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною п.п. 167.5.1 та 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.

Отже, застосування ставок податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 або 20 відс. на суми доходів, нарахованих у вигляді дивідендів, залежить від того, чи є податковий агент платником податку на прибуток підприємств.

Крім того, дивіденди, нараховані на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням та включенням суми виплат до складу витрат платника податку, тобто за ставками 15 та 20 відсотків (п.п. 170.5.3. п.170.5 ст.170 ПКУ).

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб у вигляді дивідендів (крім дивідендів, визначених у п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ), відображаються у податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «109».

Дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою - резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів (п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ), відображаються у податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «142».



Щодо оподаткування виграшів, призів

Оподаткування пасивних доходів, нарахованих як виграші чи призи (крім зазначених у п.п. 165.1.41 п.165.1 ст. 165 цього Кодексу) визначено п.п.164.2.8 п.164.2 ст.168 Податкового Кодексу України.

Ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної абзацом першим п. 167.1 ст. 167, бази оподаткування щодо доходів, нарахованих як виграш чи приз (крім виграшів, призів у лотерею), на користь резидентів або нерезидентів.

Тобто ставка податку у подвійному розмірі 30 відсотків застосовується до доходів, що нараховуються податковим агентом у вигляді виграшів чи призів (крім виграшів, призів у лотерею).

Як виняток з абзацу першого цього пункту грошові виграші у спортивних змаганнях (крім винагород спортсменам - чемпіонам України, призерам спортивних змагань міжнародного рівня, у тому числі спортсменам-інвалідам, визначеним у п. „б" п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ) оподатковуються за ставками, визначеними у пункті 167.1 цієї статті, а саме 15 відсотків.

При цьому відповідно до п.п. 170.6.1 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Згідно з п.п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом - оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою 15 відсотків, із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Податкові агенти - оператори лотереї у податковому розрахунку, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку. У податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу - платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).

У зв'язку зі змінами, внесеними Законом №71 у звітності форми №1ДФ, передбачено відображення податковими агентами - операторами лотереї загальної суми нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку без зазначення відомостей про фізичну особу - платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).

Водночас виграші чи призи (крім виграшів, призів у лотерею) на користь резидентів або нерезидентів відображаються у податковому розрахунку за формою № 1 ДФ під ознакою доходу «111».

Сума коштів, отриманих як виграш, приз у лотерею (підпункт 164.2.8 пункту 164.2 статті, 164 розділу IV Кодексу) за ознакою «166» відображається у звітності форми №1-ДФ до 31.12.2014.
Новації добровільної участі у системі

загальнообов'язкового державного страхування

Відділ комунікацій Головного управління ДФС у Чернігівській області повідомляє, що листом Державної фіскальної служби України від 16.01.2015р. №1040/7/99-99-17-03-01-17 «Про внесення змін» надані роз’яснення щодо нововведень у нарахуванні єдиного соціального внеску:

«Державна фіскальна служба України повідомляє, що у зв'язку з набранням чинності з 1 січня 2015 року Законом України від 28 грудня 20І4 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» (далі - Закон № 77-VIII), яким внесено зміни до Закону України від 8липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464), а саме частину шосту статті 10 доповнено новими абзацами такого змісту:

Для осіб, зазначених в абзацах третьому - п'ятому частини першої цієї статті, які виявили бажання брати участь у декількох видах загальнообов'язкового державного соціального страхування:


  • у загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні та загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття єдиний внесок встановлюється у розмірі 34,8 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску;

  • у загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні, загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття та загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,5 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску;

  • у загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні, загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття, загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, єдиний внесок встановлюється у розмірі 36,41 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази.

У разі, якщо зазначені особи виявили бажання бути застрахованими за всіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пенсійним, на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, під нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності) єдиний внесок встановлюються у розмірі 38,11 відсотка визначеної для цієї категорії осіб бази нарахування єдиного внеску.

Якщо база нарахування єдиного внеску для випадків, зазначених у цій частині, не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та обраної ставки єдиного внеску,

Пунктами З.3 та 3.4 розділу З Типового договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного страхування (далі - Договір), згідно з додатком 3 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №455, передбачено, що фіскальний орган в місячний строк з моменту виникнення змін повідомляє особу, з якою укладено Договір, про зміну показників, зазначених у пункті 3.1 розділу З Типового договору, а особа, з якою укладено Договір, сплачує його у новому розмірі на підставі Повідомлення про зміну показників (додається). При цьому сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок та більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановлених на дату укладення договору. Новий Договір у ньому випадку не укладається.

Враховуючи викладене та з метою застосування норм законодавства необхідно врахувати зміни для діючих договорів, які було укладено органами доходів і зборів (фіскальними органами), а при укладанні нових договорів та розрахунках сум одноразової сплати єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), керуватись нормами законодавства, які набрали чинності з 1 січня 2015 року».


Застосування режиму звільнення від оподаткування

податком на додану вартість

Відділ комунікацій Головного управління ДФС у Чернігівській області повідомляє, що листом Державної фіскальної служби України від 16.01.2015р. №2391/7/99-99-19-03-02-17 «Про оподаткування податком на додану вартість» надані роз’яснення щодо порядку застосування режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість:

«Державна фіскальна служба України у зв'язку з прийняттям Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон № 71), який набрав чинності з 1 січня 2015 року, та зверненнями, які надходять від платників податку на додану вартість щодо порядку застосування режиму звільнення від оподаткування податком, визначеного у підпункті 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Враховуючи внесені Законом № 71 зміни до Кодексу, з 1 січня 2015 року припинили дію пункти 5 та 6 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, якими було передбачено тимчасове (до 1 січня 2015 року) звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з:

виконання робіт та постачання послуг суб'єктами підприємницької діяльності - резидентами України, які одночасно здійснюють видавничу діяльність, діяльність з виготовлення, розповсюдження книжкової продукції та виробництва паперу і картону. При цьому дохід такого суб'єкта підприємницької діяльності, отриманий від видавничої діяльності, діяльності з виготовлення, розповсюдження книжкової продукції та виробництва паперу і картону, має становити не менше 100 відсотків від загальної суми його доходу за перший звітний (податковий) період з часу створення такого суб'єкта підприємницької діяльності або не менше 50 відсотків від загальної суми його доходу за попередній звітний (податковий) рік;

виконання робіт та постачання послуг у видавничій діяльності, діяльності з виготовлення та розповсюдження видавництвами, видавничими організаціями, підприємствами поліграфії, розповсюджувачами книжкової продукції, виробленої в Україні, операцій з виробництва та/або постачання паперу і картону, вироблених в Україні для виготовлення книжкової продукції, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників українського виробництва, а також операцій з постачання книжкової продукції, виробленої в Україні, крім реклами, послуг з розміщення матеріалів рекламного та еротичного характеру і видань рекламного та еротичного характеру.

Водночас Законом № 71 викладено у новій редакції підпункт 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 Кодексу.

Відповідно до нової редакції зазначеного підпункту Кодексу від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок (крім видань еротичного характеру), учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва, доставки таких періодичних видань друкованих засобів масової інформації на митній території України.

Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

З огляду на зазначене режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість, визначений підпунктом 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 Кодексу, з 01.01.2015 поширюється на операції з постачання (реалізації) товарів, які мають статус товарів вітчизняного виробництва, та послуг, а саме:

періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок (крім видань еротичного характеру);

учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників; словників українсько-іноземної або іноземно-української мови; доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва.

Такий режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість вказаних операцій застосовується платниками податку на усіх етапах постачання (реалізації) зазначених вище товарів (продукції), а саме від виробників такої продукції (у т.ч. суб'єктів книговидання, книгорозповсюдження) до кінцевого споживача».


Останній день подання податкової декларації фізичними особами-підприємцями

на загальній системі оподаткування - 9 лютого 2015року

Як повідомила заступник начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Чернігівській області Наталя Кузнецова, відповідно до п.177.5 cт.177 Податкового кодексу України фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, за підсумками календарного року за місцем своєї податкової адреси подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи. Податкова декларація подається разом з додатком 5 «Розрахунок податкових зобов'язaнь з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною осoбою-підприємцем від провадження господарськoї діяльності».

Податкову декларацію про доходи фізичні особи-підприємці на загальній системі оподаткування повинні надавати, незалежно від того чи проводилась протягом звітного року підприємницька діяльність чи ні. Податкова декларація, фізичними oсобами-підприємцями на загальній системі оподаткування подається прoтягoм 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітнoгo (пoдаткoвoгo) року (пп.49.18.5 п.49.18 cт.49 Податкового кодексу).

9 лютого 2015 року - останній день подання податкової декларації за результатами 2014 року. До п.120.1 cт.120 Податкового кодексу за неподання або несвоєчасне подання декларації про доходи фізичними особами-підприємцями передбачена штрафна санкція в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання, а за ті самі порушення, вчинені платником протягом року, передбачена штрафна санкція в розмірі 1020 гривень.

Обов’язок кожного платника податків, відповідно п.п.16.1.3. п.16.1. ст.16 Податкового кодексу – подавати до контролюючих органів декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.



«Золота шайба - 2015» об’єднала податківців та школярів

Вже другий рік поспіль податківці разом із вчителями фізкультури Чернігівської школи № 20 організовують для учнів хокейні турніри. Наприкінці січня на спортивному майданчику школи відбувалися хокейні баталії. У турнірі брали участь чотири команди, сформовані з школярів 7-8, 9, 10 та 11 класів. Юних хокеїстів активно підтримували глядачі, додаючи завзяття вигуками «шайбу-шайбу».

Як повідомив голова спортивної комісії Ради профспілки ГУ ДФС у Чернігівській області Ігор Закружний, змагання відбулися за коловою системою: усі команди зустрілися у поєдинку.

Звання чемпіонів та золоті медалі виборола команда 10-х класів, яка встановила новий рекорд результативності турніру, перегравши команду 7-8 класів з рахунком 16:2.

Друге місце та срібні нагороди посіла команда 7-8 класів. Не зважаючи юний вік, срібні призери виявили неабияке завзяття та протягом турніру здолали опір команд 9-х та 11-х класів з однаковим рахунком 5:2.

Бронза дісталася хокеїстам з команди 11-х класів.

Особистими нагородами організатори відзначили: воротаря Павла Войтенка, захисника Артема Морева, нападника Дмитра Скрипка та бомбардира Дмитра Степуру.

Але найголовніше, що школярі здобули фізичну наснагу та позитивні емоції від найшвидшої гри в світі, а це запорука їх вдалого навчання.


До уваги платників податку на додану вартість!

Рахунки платників податку в системі електронного адміністрування ПДВ відкриваються у Державній казначейській службі України, МФО 899998.

Для забезпечення інформування платників ПДВ щодо реквізитів рахунків, відкритих в системі електронного адміністрування ПДВ, Державна фіскальна служба України формує та направляє платнику податку електронне повідомлення про відкриття та реквізити ПДВ-рахунку за формою J(F)1490801. Сформоване повідомлення направляється на електронну адресу платника податку, яка наявна в базах даних ДФС на час формування такого повідомлення.

У разі, якщо на дату формування та направлення повідомлення про відкриття та реквізити ПДВ-рахунку у платника податку, у зв'язку із втратою чинності ЕЦП або договору про визнання електронної звітності, відсутня можливість отримати повідомлення в електронному вигляді, такий платник може звернутися за інформацією щодо реквізитів ПДВ - рахунку до Центру обслуговування платників за основним місцем обліку.


З 1 січня 2015 року податкова накладна та додатки до неї -

виключно в електронній формі

Відділ комунікацій Головного управління ДФС у Чернігівській області повідомляє, що листом Державної фіскальної служби України від 28.01.2015р. №2394/7/99-99-19-03-02-17 «Про податок на додану вартість» надані роз’яснення щодо порядку складання та надання податкової накладної та додатків до неї виключно в електронній формі:

«Державна фіскальна служба України у зв'язку з набранням чинності 1 січня 2015 року наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1129 „Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року № 957" повідомляє.

Починаючи з 1 січня 2015 року, при постачанні товарів/послуг на митній території України податкова накладна складається за формою та в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957 із змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1129 „Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року № 957" (далі - Порядок № 957).

Порядком № 957 передбачено, що з 1 січня 2015 року податкова накладна та додатки до неї складатимуться і надаватимуться виключно в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Для розпізнавання електронною системою ідентичності зазначених платниками податків показників, вказаних у графі 5 податкової накладної, додатка до податкової накладної та розрахунку коригування, у вказаних графах передбачено зазначення коду одиниці виміру об'єкта операції відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (далі - КСПОВО).

Разом з цим зазначаємо, що згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, у разі якщо вартість послуги визначається із застосуванням одиниць обліку, які відображаються у первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку, то у графах 5.1 та 5.2 податкової накладної зазначаються одиниці виміру (умовне позначення і код) згідно з КСПОВО.

У разі якщо послуга, що надається, не має одиниці обліку, у графі 5.1 зазначається „послуга", а графа 5.2 не заповнюється.

Щодо порядку заповнення графи 6 податкової накладної „кількість (об'єм, обсяг)" при постачанні послуг, повідомляємо таке.

У разі складення податкової накладної на повне постачання послуги або на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) у повному обсязі, у графі 6 податкової накладної зазначається „1".

У разі складення податкової накладної на часткове постачання послуги або на суму попередньої оплати частини вартості послуги у графі 6 зазначається відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу. Наприклад, у разі постачання частини послуги, яка відповідає половині обсягу, вказаного у договорі, або у разі отримання суми попередньої оплати у розмірі половини договірної вартості послуги у графі 6 вказується число „0,5".

У графі 7 податкової накладної зазначається ціна постачання одиниці то вару/по слуги без урахування податку на додану вартість. Графа 7 заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством».
Актуальні зміни для платників єдиного податку

Відділ комунікацій Головного управління ДФС у Чернігівській області повідомляє, що листом Державної фіскальної служби України від 21.01.2015р. №1573/7/99-99-17-03-01-17 «Про окремі зміни у законодавстві щодо спрощеної системи оподаткування» надані роз’яснення щодо нововведень у для платників єдиного податку:

«З метою створення максимально сприятливих умов для безперебійного та якісного обслуговування платників податків Державна фіскальна служба України інформує про окремі зміни у законодавстві, що вплинуть на адміністрування єдиного податку.

Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено ряд законодавчих змін, у тому числі щодо платників спрощеної системи оподаткування.

Так, починаючи з 1 січня 2015 року, запроваджено:

оптимізацію кількості груп платників єдиного податку до чотирьох, із збільшенням існуючого максимального розміру доходу, зокрема, фізичні особи-підприємці реєструються платниками єдиного податку першої, другої та третьої груп. Платники єдиного податку третьої та п'ятої груп, які перебували на обліку в контролюючих органах до 1 січня 2015 року, відповідно до норм глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з 1 січня 2015 року вважаються платниками єдиного податку третьої групи;

для платників 1 групи збільшено обсяг доходу до 300 000 грн. та ставку до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

для платників 2 групи збільшено обсяг доходу до 1500 000 грн. та ставку до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

До платників третьої групи належать фізичні особи-підприємці та юридичні особи-суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень. При цьому фізичні особи-підприємці не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не є обмеженою. Ставка складає 2 відсотки доходу - у разі сплати ПДВ та 4 відсотки доходу - у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

Запроваджено обов'язкове використання реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) для платників єдиного податку - фізичних осіб-підприємців: платників третьої групи - з 1 липня 2015 року, платників другої групи - з 1 січня 2016 року. Водночас, платники єдиного податку - фізичні особи-підприємці другої та третьої груп при провадженні діяльності на ринках, при продажу дрібнороздрібної торгівельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують РРО (п. 296.10 ст. 296 Кодексу).

З урахуванням змін, внесених до Кодексу, актуальним є питання внесення змін до нормативно-правових актів, зокрема щодо платників спрощеної системи, а саме затвердження нової форми податкової декларації платника єдиного податку, книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат, а також порядків їх ведення, форми та порядку подання заяви.

Оскільки платники єдиного податку - фізичні особи - підприємці декларують доходи за 2014 рік, а зміни до Кодексу набирають чинності з 1 січня 2015 року, підприємці подають податкову декларацію - платника єдиного податку за минулий рік за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 21.12.2011 №1688. Нарахування єдиного податку за IV квартал 2014 року платниками третьої та п'ятої груп здійснюється за відсотковими ставками, які діяли до 31 грудня 2014 року.

Також зазначаємо, що платники єдиного податку продовжують ведення книг обліку доходів та книг обліку доходів і витрат, форми яких затверджено наказом Мінфіну від 13.12.2011 №1637.

Платники єдиного податку, які перевищили обсяги доходів у податковому (звітному) періоді, визначені у підпунктах 1, 2, 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу, які діяли до 1 січня 2015 року, до суми перевищення обсягу доходу застосовують ставку у розмірі 15 відсотків, при цьому такі платники, враховуючи зміни у законодавстві щодо збільшення максимального розміру обсягу доходу у відповідній групі з 2015 року, не зобов'язані з наступного календарного кварталу за заявою переходити на іншу групу платника єдиного податку чи відмовлятися від застосування спрощеної системи оподаткування, якщо зазначена категорія платників не порушує умов перебування на спрощеній системі оподаткування, які діють з 1 січня 2015 року.

Разом з тим, не відбулося змін у частині реєстрації суб'єктів господарювання платниками спрощеної системи оподаткування. Тобто, реєстрація платників єдиного податку здійснюється на підставі:

реєстраційних заяв у паперовому вигляді, поданих до органів ДФС;

електронних копій реєстраційних заяв, виготовлених шляхом сканування, які передаються державним реєстратором до органів ДФС одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»;

реєстраційних заяв, поданих засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Процедуру та строки реєстрації платників єдиного податку з 1 січня 2015 року також не змінено. Отже, у разі відсутності визначених Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку, контролюючий орган зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку необхідно надати протягом двох робочих днів з дня подання платником заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.

Разом з тим, видача витягів з реєстру здійснюється безоплатно та за бажанням платників єдиного податку, але не є обов'язковою умовою при реєстрації, оскільки з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-порталі ДФС України щоденно оприлюднюються дані з реєстру платників єдиного податку. До прийняття нормативно-правових актів згідно з внесеними змінами до Кодексу та у разі потреби за зверненням платника контролюючий орган повинен надавати витяг на підставі відповідного запиту, при цьому строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.



З метою уникнення проблемних питань під час реєстрації платників спрощеної системи оподаткування третьої групи, а саме у частині надання витягів з реєстру платників єдиного податку, рекомендуємо до вирішення технічних моментів та внесення змін в ІС «Податковий блок» у сформованих витягах перед друкуванням тимчасово в ручному режимі здійснювати за необхідності коригування групи та ставки.

Також необхідно для забезпечення збільшення надходжень єдиного податку від фізичних осіб - підприємців в умовах внесених змін до чинного податкового законодавств щодо спрощеної системи оподаткування звернути особливу увагу та, у разі необхідності, переглянути затверджені фіксовані ставки єдиного податку, які встановлені сільськими, селищними та місцевими радами залежно від виду господарської діяльності. З огляду на те, що з 1 січня 2015 року для платників єдиного податку застосовуються ставки для першої групи - до 10 відсотків та другої групи - до 20 відсотків, існують ризики прийняття ставок для певних видів діяльності за нульовою ставкою, що негативно вплине на збільшення надходжень єдиного податку та наповнення дохідної частини місцевих бюджетів. Територіальним органам ДФС необхідно звернутись з пропозиціями до місцевих органів самоврядування щодо внесення об'єктивних змін до діючих фіксованих ставок для першої та другої груп платників єдиного податку.»


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка