Закону України від 22. 03. 2001 №2333-ііі «Про затвердження Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського І Чорного морів»




Сторінка1/4
Дата конвертації12.11.2016
Розмір0,68 Mb.
  1   2   3   4
Звіт 1

про хід виконання у 2006 році заходів, передбачених Планом реалізації Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля

Азовського та Чорного морів
Реалізація Закону України від 22.03.2001 № 2333-ІІІ «Про затвердження Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів» (надалі – Програма) у 2006 році здійснювалася за участю Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінбудархітектури, Мінкультури і туризму, Мінтрансзв’язку, МНС, МОЗ, Мінфіну, Держводгоспу, Ради міністрів АР Крим, обласних, районних та міських державних адміністрацій, згідно із Планом заходів, схваленим відповідно до доручення Кабінету Міністрів України від 26.06.2001 до № 5960/3.

Механізм реалізації Програми спрямовувався на виконання основних напрямів і завдань державної політики щодо охорони та відтворення довкілля, невиснажливого використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки в Азово-Чорноморському регіоні шляхом:

координації діяльності усіх суб'єктів управління та господарювання в галузі охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів, вирішення регіональних проблем шляхом залучення коштів бюджетів різного рівня та коштів інвесторів;

концентрації зусиль усіх суб'єктів управління та господарювання в Азово-Чорноморському регіоні на розроблення та реалізацію заходів щодо покращання та стабілізації екологічної ситуації, як в окремих районах, так в регіоні в цілому.

Координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, наукових і громадських організацій здійснювалася за участю Міжвідомчої комісії з екологічних питань Азовського і Чорного морів. Міжвідомчу комісію утворено та затверджено Положення про неї згідно із наказом Мінприроди від 10.02.2004 № 47, зареєстрованого у Мін’юсті від 04.03.2004 за № 295/8894.
І.

Упровадження комплексу природоохоронних заходів,

спрямованих на поетапне поліпшення екологічного стану Азовського і Чорного морів


  1. Зменшення рівня забруднення морів та антропогенного навантаження на їх екосистеми

    1. Зменшення обсягів забруднень, що надходять з річковим стоком

За даними, наданими Радою міністрів Автономної Республіки Крим, на території АР Крим відзначається тенденція щодо зменшення скиду забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти. Так, у порівнянні з 2001 роком обсяг надходження забруднюючих речовин у поверхневі водні об’єкти зменшився з 99398 до 59107 тонн/рік. У Азовське море скид забруднюючих речовин зменшився з 4662 до 4305 тонн/рік.

Основними забруднювачами водного басейну республіки є об’єкти комунального господарства, на частку яких припадає 95% загально обсягу скиду забруднених стічних вод, з яких 85% припадає на Сімферопольське ВПВКГ.

Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в


м. Севастополі за результатами аналізу рівня надходження забруднюючих речовин у море через гирлові створи річок у період з 1995 по 2006 рік, було оцінено ступінь забруднення річок як «помірно забруднені» (згідно КНД 211.1.1.106-2003 "Організація та здійснення спостережень за забрудненням поверхневих вод").

За даними Регіонального інформаційно-аналітичного центру (РІАЦ), згідно з КНД 211.1.106-2003, коефіцієнт забруднення у 2006 році р. Бельбек становив – 2,09; р. Кача – 1,63; р. Чорна – основного джерела питної води міста Севастополя – 2.14. Найбільший внесок у загальний показник коефіцієнту забруднення усіх трьох річок припадає на АПАР та залізо загальне.

В Одеській області регулювання обсягів забруднення, що надходять з річковим стоком, здійснювалося шляхом встановлення водогосподарського режиму Придунайських водосховищ та використання водних ресурсів р. Дунай у весняно-літній та осінньо-зимовий періоди. Створено триступеневу систему контролю за пропуском паводку на р. Дунай.

У Запорізькій області, з метою зменшення рівня забруднення Азовського моря, що надходить зі стоком річок Великий Утлюк, Малий Утлюк, Молочна, Обіточна, в м. Приморську виконувались роботи з реконструкції каналізаційних і очисних споруд. Було профінансовано роботи в обсязі 1097,535 тис. гривень за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (далі – МФОНПС).




    1. Зменшення обсягів забруднення з точкових джерел

На території Автономної Республіки Крим, за результатами проведеної інвентаризації скидів господарсько-побутових стічних вод, у межах прибережної смуги морів визначено найбільш небезпечні забруднювачі морського середовища.

Відповідно до схваленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2005 № 789 Концепції розвитку морського берега Криму на 2006-2016 роки, у 2006 році розроблено і узгоджено перелік першочергових заходів та інвестиційних проектів, спрямованих на досягнення цілей і завдань Концепції.

Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м.Севастополі створено базу даних щодо випусків зворотних вод у малі річки і прибережну зону севастопольських бухт.

Упродовж 2006 року велися роботи з будівництва каналізаційного колектора глибокого залягання в районі Воронцової гори і Мартинівського каналізаційного колектора глибокого залягання. Так, на будівництво каналізаційного колектора глибокого залягання в районі Воронцової гори у 2006 році профінансовано робіт на суму 2765,1 тис. гривень, а на будівництво каналізаційного колектора в Мартиновій бухті – 500,0 тис. гривень.

У Миколаївській області найбільшим забруднювачем поверхневих водних об’єктів є МКП «Миколаївводоканал». Скид забруднених вод цим підприємством становить близько 90 % загального обсягу скидів забруднених вод області. За рахунок вжитих підприємством заходів у 2006 році загальний обсяг скиду зворотних вод у порівнянні з 2005 роком зменшився на 10,5 % (3,56 млн.м3/р), а обсяг забруднених стічних вод скоротився на 16,6%  (5,608 млн. м3/р).

У рамках Програми у 2006 році виконувалася робота «Реконструкція та розширення потужностей очисних споруд каналізації, (м. Миколаїв)». Загальна вартість робіт після проведення у 2006 році коригування проектно-кошторисної документації складає 9 458,003 тис. гривень. Для здійснення природоохоронного заходу щодо "Будівництва 4-го вторинного відстійника" з ДФОНПС профінансовано робіт на суму 1950,0 тис. гривень. Станом на 01.01.2007 100% профінансованих коштів освоєно.

Крім цього, на виконання робіт з "Реконструкції та розширення потужностей очисних споруд каналізації, м. Миколаїв” було залучено
1312,0 тис. гривень за рахунок коштів, передбачених на добудову пускового комплексу Ташлицької ГАЕС. За звітний період виконано роботи з коригування проектно-кошторисної документації, будівельні роботи по відстійнику і розподільній чаші. У рамках виконання заходу МКП "Миколаївводоканал" профінансовано робіт на суму 299,8 тис. гривень за рахунок власних коштів підприємства (виконано ремонт каналізаційного вторинного відстійника № 1).

Загальна вартість робіт за напрямком «Реконструкція та розширення Варварівських каналізаційних очисних споруд» складає 5 242,0 тис. гривень. У звітному періоді за рахунок коштів місцевого бюджету профінансовано роботи на суму 692,42 тис. гривень.

В Одеської області налічується 13 підприємств, що безпосередньо здійснюють скид стічних вод у Чорне море. Усі вони мають затвердженні проекти норм ГДС забруднюючих речовин. Протягом року проводилася робота з будівництва південного каналізаційного колектору.

Для поліпшення водопостачання та зменшення рівня надходження забруднюючих речовин до Чорного моря, у м. Одеса, в рамках Програми розвитку КП Одесаводоканал на 2003–2007 роки у 2006 році виконано роботи на суму 1983,38 тис. гривень.

Для забезпечення ступеня очищення стічних вод встановленим нормативам у водоймах здійснено капітальний ремонт каналізаційних очисних споруд Овідіопольської центральної лікарні, виконано робіт на суму
274,5 тис. гривень. Здійснений ремонт аеротенків на Фрунзівському молокозаводі.

Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області відповідно до плану роботи на 2006 рік, перевірено роботу очисних споруд м. Скадовськ, де основні точкові скиди забруднюючих речовин здійснює МКП «Очисні споруди», (скид в Джарилгацьку затоку Чорного моря), а також смт Залізний Порт, де точкові скиди здійснюються очисними спорудами ТОВ «КП - Жилкомунбуд»; скиди Каланчацького та Скадовського районів. На 6 з 14 перевірених підприємств виявлено перевищення нормативів ГДС (ГДК). На 5 підприємствах проводилось визначення токсичності води методом біотестування.

З метою зменшення обсягів забруднень Азовського і Чорного морів з точкових берегових джерел у Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Одеській та Херсонській областях, АР Крим та у м. Севастополі проводилася роботи з упорядкування водовідведення на об’єктах житлово-комунального господарства (див. додаток 2).


    1. Зменшення обсягів забруднення з дифузних берегових джерел

Суттєвим чинником забруднення поверхневих водних об’єктів є надходження забруднюючих речовин з дифузних джерел.

У Севастопольському регіоні, з метою зменшення обсягів забруднення з дифузних берегових джерел, розроблено 3 робочі проекти:

«Водоохоронні зони і зона санітарної охорони Чорноріченського водоймища», загальною вартістю 87,68 тис. гривень.;

«Паспортизація ставків і водоохоронної зони м. Севастополя» на суму 51, 78 тис. гривень;

«Водоохоронні зони р. Чорної і паспортизація рік Байдарка, Айтадорка, Бага та Суха, зони м. Севастополя» на суму 124, 865 тис. гривень.

У Миколаївській області для створення сприятливого режиму водоймищ у 2006 році розроблено проекти водоохоронних зон і прибережних захисних смуг на р. Інгул. Довжина водоохоронної зони (лівий та правий берег) 20 км. Сума профінансованих та освоєних видатків за рахунок МФОНПС склала 130,0 тис. гривень.

У Одеській області у 2006 році прийнято розпорядження облдержадміністрації “Про заходи щодо встановлення меж прибережних захисних смуг”, на виконання якого проведена інвентаризація земель прибережної захисної смуги. За результатами інвентаризації виявлена потреба у винесені в натуру (на місцевості) меж прибережної захисної смуги
(31610,71 гектарів). Оцінено загальну вартість робіт по винесенню в натуру (на місцевості) меж прибережної захисної смуги – 5 млн. гривень.

Держводгоспом у 2006 році розроблено проекти по винесенню в натуру (на місцевості) меж прибережних захисних смуг річок Ялпуг та Карасулак. На даний час забезпечено винесення в натуру (на місцевості) меж 600 гектарів прибережної захисної смуги за рахунок коштів користувачів водойм штучних водойм та водосховищ.

З метою упорядкування існуючого водовідведення дощових вод з територій населених пунктів, розташованих у прибережній захисній смузі морів у Запоріжжі у 2006 році розпочато передпроектні роботи з упровадження заходу «Реконструкція мереж зливової каналізації та очистка зливових вод
м. Бердянська»


    1. Зменшення обсягів забруднення з атмосфери

Протягом 2006 року зменшення викидів забруднюючих речовин до атмосферного повітря Автономної Республіки Крим досягнуто за рахунок виконання природоохоронних заходів на стаціонарних та пересувних джерелах. Відповідно до даних Держкомстату викиди від стаціонарних джерел підприємств АР Крим зменшилися на 0,04 тис. тонн, а від пересувних джерел на 1,86 тис. тонн.

З метою зменшення забруднення атмосферного повітря викидами автотранспорту в м. Севастополі проводилась операція "Чисте повітря", у ході якої здійснювався контроль за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря автомобільним транспортом; виконанням підприємствами та організаціями заходів щодо зменшення викидів у атмосферу; організацією природоохоронних робіт.

Загальна кількість перевірених автотранспортних засобів становила


894 одиниці, з яких 172 одиниці автотранспорту не відповідали вимогам стандартів (19,2%). З перевірених 460 одиниць автотранспортних засобів на
17 підприємствах не відповідало нормативам 47 одиниць або 10,2%. На лінії було перевірено 434 одиниці, з них не відповідали вимогам стандартів
125 одиниць, що складає 28,8%. За порушення вимог природоохоронного законодавства притягнуто до адміністративної відповідальності 208 водіїв автотранспортних засобів та відповідальних посадових осіб автотранспортних підприємств на загальну суму 6,018 тис. гривень.

У Запорізькій області впродовж року спеціалізованими організаціями проведено інвентаризацію джерел забруднення атмосферного повітря на


18 підприємствах, розташованих у межах прибережної смуги Азовського моря (Бердянськ, Бердянський р-н, Приморський р-н, Приазовський р-н).

У ході операції “Чисте повітря” виконано перевірки автотранспорту щодо токсичності відпрацьованих газів на 3 підприємствах. Перевірено


197 одиниць автотранспорту.

У 2006 році на підприємствах Одеської області виконано ряд заходів, серед яких: переведення котелень з твердого та рідкого виду палив на газоподібне (ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт»), підвищення ефективності існуючих очисних установок, уключаючи їх модернізацію, реконструкцію та ремонт (ДП «Морський торговий порт «Южний», ТОВ «Іллічівський СРЗ», ДП «Іллічівський морський торговельний порт»), Одеський портовий елеватор тощо.

Рішенням Одеської міської ради у 2006 році затверджено «Концепцію охорони атмосферного повітря у м. Одесі на період до 2010 року».

У Миколаївській області проведено інвентаризацію стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря у межах прибережної смуги Чорного моря.

Впродовж 2006 року у Донецькій області Маріупольською держадміністрацією розроблено та доопрацьовується «Програма охорони і оздоровлення навколишнього середовища м. Маріуполь на період 2006-2010 рр.», якою передбачено заходи з покращання якості атмосферного повітря м. Маріуполь, реконструкції та модернізації потужностей ОАО «ММК ім. Ілліча», ОАО «МК «Азовсталь».

У Херсонській області в оздоровчих закладах, розташованих на узбережжі Азовського і Чорного морів і обладнаних котлами, здійснена інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Крім наведеного, в рамках заходів, спрямованих на зменшення рівня обсягів забруднення з атмосфери територіальними підрозділами Мінприроди у Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Одеській та Херсонській областях, АР Крим та у м. Севастополі забезпечувався екологічний контроль за додержанням установлених нормативів викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел у прибережну смугу Азовського і Чорного морів.


    1. Створення цілісної системи контролю за переміщенням небезпечних речовин морським транспортом, запобігання забрудненню вод морів морським транспортом

У рамках заходів, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям природного і техногенного характеру, а також з метою підвищення рівня ефективності діяльності із запобігання аваріям на морських спорудах і суднах, в морських портах та судноремонтних заводах розроблені Плани ліквідації розливів нафтопродуктів морським транспортом внаслідок аварій.

Підрозділами МНС та Мінприроди проводилися перевірки об’єктів підвищеної небезпеки з питань готовності до реагування на надзвичайні ситуації пов’язані з пожежами, великими розливами нафти і нафтопродуктів, екологічно небезпечних хімічних речовин.

Українським центром екології моря (УкрНЦЕМ) проводилися роботи з удосконалення системи прогнозування переміщення поверхнею моря нафтових забруднень.





    1. Удосконалення системи поводження з побутовими та промисловими відходами, що утворюються у прибережній смузі морів

Для вирішення питання екологічно безпечного поводження з побутовими відходами Мінбудархітектури у 2006 році своїми наказами затвердило та направило Раді міністрів АР Крим, обласним держадміністраціям, Севастопольській міськдержадміністрації для подальшого впровадження «Рекомендації щодо підготовки місцевих програм поводження з ТПВ» та «Правила експлуатації полігонів ТПВ».

У м. Севастополі на придбання технологічного обладнання для будівництва 1-ї черги полігону твердих побутових відходів в Першотравневій балці в 2006 році використано 468,6 тис. гривень за рахунок ДФОНПС. ТОВ «Слов’янська гавань» виконані монтажні роботи з налагодження сміттєсортувальної лінії.

З ДФОНПС у 2006 році профінансовано заходи з комплексного екологічного очищення морських акваторій від забруднення (прибережні акваторії Феодосійського заливу) з їх наступною екологічною експертизою. Освоєно 1499,48 тис. гривень.

У Донецькій області з метою удосконалення системи поводження з побутовими та промисловими відходами, що утворюються у прибережній смузі Азовського моря, протягом 2001-2006 років було заплановано і профінансовано такі заходи:

ліквідація накопичувача рідинних токсичних відходів ВАТ «Макрохім», с. Сартана. Протягом 2001-2006 років профінансовано за рахунок коштів підприємства 4668,1 тис. гривень, у т.ч. у 2006 році – 632 тис. гривень.;

будівництво нового полігона твердих побутових і промислових відходів м. Маріуполь. Протягом 2001-2006 років профінансовано із Державного і місцевого бюджетів 14186,9 тис. гривень, у т.ч. у 2006 році – 7198,2 тис. гривень. Ступінь готовності об’єкта 60%.

З метою проведення єдиної цілеспрямованої політики поводження з відходами у Запорізькій області розроблена і затверджена "Обласна програма охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки". Програма містить заходи щодо будівництва нових та реконструкції діючих полігонів, а також виявлення та ліквідації несанкціонованих звалищ у всіх регіонах області.

У Одеському торговельному порту ТОВ "Грін-порт" (високотемпературний інсинераторний комплекс по видаленню відходів) забезпечувалася робота з підтримки в робочому стані споруд, обладнання щодо збору, накопичення та видалення побутових відходів. Підприємство здійснювало прийом побутових відходів від порту та суден; відходів, забруднених нафтопродуктами, від підприємств і організацій міста, а також відходів, що утворюються в результаті надання медичних послуг.

У Херсонській області для ефективного вирішення питань, пов’язаних з поводженням з побутовими відходами рішенням обласної ради у 2005 році затверджена Програма поводження з твердими побутовими відходами, яка визначає основні напрямки розв’язання основних завдань з реалізації державної політики у сфері поводження з відходами.

У с. Стрілкове Генічеського району Херсонської області побудовано полігон утилізації ТПВ. У 2006 році на його будівництво за рахунок коштів інвесторів було витрачено 740,4 тис. гривень.


    1. Заходи, спрямовані на запобігання надзвичайним ситуаціям, удосконалення засобів ліквідації їх наслідків

З метою підвищення рівня ефективності заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, удосконалення засобів ліквідації їх наслідків, МНС підготовлено проект розпорядження Президента України «Про уповноваження Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Н. Шуфрича на підписання Плану дій у надзвичайних ситуаціях на Чорному морі до Протоколу про співробітництво в боротьбі з забрудненням Чорного моря нафтою та іншими шкідливими речовинами внаслідок надзвичайних ситуацій».

Проведені заходи з виконання Програми «Меганом» щодо зменшення обсягів забруднення акваторії Азовського і Чорного морів від небезпечних речовин. Знешкоджено 21 локальне джерело забруднення морського середовища небезпечними речовинами.

Підготовлено та погоджено з центральними органами виконавчої влади проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку декларування безпеки підводних потенційно небезпечних об’єктів, що знаходяться у виключній (морській) економічній зоні, територіальному морі та внутрішніх водах України».

У Севастопольському регіоні проведено роботи з районування узбережжя м. Севастополя від с. Любимівка до селища Кача по ступені геодинамічної небезпеки з метою контролю і попередження зсувів, обвалів та інших небезпечних природно-техногенних процесів.

У Запорізькій області з метою своєчасного реагування на надзвичайні ситуації, пов’язані з подіями чи аваріями на морському транспорті між ГУ МНС та ДП "Бердянський морський торговельний порт" розроблена “Інструкція про взаємодію та взаємоінформування в разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій на морському транспорті ”.

Крім зазначеного, в ДП "Бердянський морський торговельний порт" проведено індентифікацію об’єктів підвищеної небезпеки порту, розроблено та затверджено План ліквідації аварійних ситуацій (ПЛАС).

2. Зниження ризику для здоров‘я людини, пов‘язаного із забрудненням морських вод та прибережної смуги
2.1.Профілактика негативного впливу забруднення в місцях рекреаційного та оздоровчого водокористування на здоров‘я населення
З метою профілактики негативного впливу забруднення в місцях рекреаційного та оздоровчого водокористування на здоров’я населення та зниження ризиків для здоров'я людей, пов'язаних із забрудненням морських вод і прибережної смуги проводилися заходи з контролю за якістю морської води в зонах рекреаційного і оздоровчого водокористування. Обласними санітарно-епідеміологічними службами здійснювався лабораторний контроль за станом водних об’єктів у місцях водокористування, проводилися рейди-перевірки об’єктів централізованого господарсько-питного водопостачання (зони санітарної охорони, водоохоронні зони та прибережні смуги водойм тощо) та місць масового відпочинку населення. За результатами перевірок були виявлені проблеми, пов’язані із розчищенням ділянок річок у місцях масового відпочинку населення, з необхідністю приведення у належний санітарно-технічний стан шахтних горизонтальних відстійників, ліквідацією неочищених скидів дощової каналізації до Азовського і Чорного морів, організацією водоохоронних зон морів та річок, проведенням заміни зношених каналізаційних мереж, реконструкцією та модернізацією очисних споруд господарсько-побутової каналізації, забезпеченням об'єктів водовідведення джерелами енергопостачання, реалізацією схем каналізування міст тощо.

З метою зниження ризиків для здоров'я людей, пов'язаних із забрудненням морських вод і прибережної смуги, у випадках невідповідності якості морської води санітарним нормам, було винесено постанови про тимчасову заборону морського рекреаційного водокористування (найбільше в АР Крим, м. Севастополь, Одеській обл.).


2.2 Інформаційне забезпечення населення відомостями про санітарно-гігієнічний та епідеміологічний стан зон рекреації та населених пунктів
Державною санітарно-епідеміологічною службою проводилася цілеспрямована просвітня та роз’яснювальна робота серед населення, із використанням засобів масової інформації. З різних питань здійснено 8579 виступів на радіо та 1512 – на телебаченні, підготовлено 4019 публікацій у періодичних друкованих виданнях, у тому числі щодо профілактики гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь – відповідно 1446, 165 і 326.

Окрім того, було забезпечено щотижневе інформування населення щодо якості морської води на пляжах і можливості купання та щотижневий аналіз санітарно-гігієнічного стану та епідеміологічної ситуації.


  1. Збереження та відтворення біологічного різноманіття, природних ландшафтів прибережної смуги та місць існування біологічних видів


3.1. Збереження та відтворення біологічного різноманіття, природних ландшафтів
У 2006 році забезпечення збереження та відтворення біо- та ландшафтного різноманіття здійснювалося переважно шляхом вжиття заходів, спрямованих на розвиток об’єктів і територій природно–заповідного фонду.

Так, у Миколаївській області, здійснювалися такі заходи:



  1. Матеріально-технічне забезпечення діяльності регіональних ландшафтних парків. Загальна сума профінансованих за рахунок МФОНПС на утримання та матеріально-технічне забезпечення діяльності регіональних ландшафтних парків “Кінбурнська коса”, “Гранітно-степове Побужжя”, “Тилігульський” у 2006 році склала 157,727 тис. гривень.

  2. Інвентаризація об’єктів і територій природно-заповідного фонду Березнегуватського району, площа якого становить 130 тис. гектарів. Освоєно
    15,0 тис. гривень. Визначено сучасну природоохоронну цінність об’єктів природно-заповідного фонду та ділянок, які потребують охорони шляхом заповідання. У цілому, включаючи попередні роки, інвентаризацію проведено на 37 % площі області.

  3. Започатковано розроблення технічної документації із землеустрою та щодо встановлення меж в натурі (на місцевості) РЛП "Приінгульський".

  4. Розроблення проекту створення регіонального ландшафтного парку „Висунсько-Інгулецький”. У 2006 році Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області схвалено клопотання про створення регіонального ландшафтного парку “Вісунсько-Інгулецький” орієнтовною площею 5,0 тис. гектарів.

У Херсонській області велася робота з попереднього погодження матеріалів із створення парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Енергія», орієнтовною площею 9,32 гектарів, на території ТОВ «Оздоровчий комплекс «Енергія»» із земель Щасливцівської сільської ради Генічеського району.

З метою розроблення окремих режимів природокористування у межах територій (акваторій), віднесених до водно-болотних угідь міжнародного значення Одеським державним екологічним університетом за рахунок коштів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2006 році виконано науково-дослідну роботу “Обґрунтування заходів щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму в басейні Тузловських лиманів”.

Одеським національним університетом ім. І.І.Мечникова в морській акваторії в районі острову Зміїний проводилися науково-дослідні роботи:

"Системні дослідження екосистем острову Зміїний та прилеглої частини Чорного моря для визначення і обґрунтування створення ефективної інфраструктури та доцільно збалансованого екологічно безпечного сталого розвитку господарської діяльності в сучасних гідролого-гідрохімічних і метеорологічних умовах".

"Еколого-мікробіологічні дослідження навколишнього середовища і птахів що мігрують через острів Зміїний".

Держрибінспекцією, відповідно до біологічного обґрунтування, розробленого ДП “Одеський центр ПівденНІРО”, затверджено Режим рибогосподарської експлуатації спеціалізованого рибного господарства на Тузловських лиманах, який повинен забезпечити охорону та відтворення водних живих ресурсів на цих водоймах.


3.2. Збереження середовища існування біологічних видів
У Донецькій області фукнкції із збереження природних ландшафтів прибережної смуги Азовського моря, а також місць існування біологічних видів на загальній площі 14351,9 гектарів здійснюється регіональним ландшафтним парком „Меотида”, до території якого включено особливо цінні з точки зору збереження біорізноманіття природні території узберіжжя Азовського моря, у тому числі й ті, що мають статут водно-болотних угідь міжнародного значення (Крива і Білосарайська коси із затоками).

У 2006 році на утримання РЛП „Меотида”, охорону і відтворення його природних комплексів та об’єктів було профінансовано 1746,346 тис. гривень. за рахунок місцевого бюджету та 89,249 тис. гривень. з додаткових недержавних джерел фінансування.

РЛП „Меотида” забезпечено виконання низки заходів щодо збереження біорізноманіття, а саме:

роботи з паспортизації та моніторингу водно-болотних угідь міжнародного значення «Затока Білосарайська та коса Білосарайська» та «Затока Крива та коса Крива», які увійшли до складу РЛП «Меотида»;

заходи із стабілізації чисельності популяції аборигенних і рідкісних видів птахів, занесених до Червоної книги України, зокрема, чорноголового реготуна та ходуличника;

роботи з землевласниками та землекористувачами щодо погодження створення на базі РЛП «Меотида» національного природного парку. Результатом цієї роботи явилося отримання погоджень органів місцевої влади і місцевого самоврядування Новоазовського, Володарського, Першотравневого районів на створення НПП.

У 2006 році розроблено Менеджмент-план для водно-болотного угіддя міжнародного значення «Молочний лиман» (Запорізька область), який входить з вилученням до території створюваного національного природного парку «Приазовський». Затверджено менеджмент-план для водно-болотного угіддя міжнародного значення «Затока та коса Обіточна»

У Херсонській області, рішенням обласної ради VІІІ сесії п’ятого скликання від 08.11.2006 №105 «Про надання висновку щодо розширення території Чорноморського біосферного заповідника Національної академії наук України» надано позитивний висновок щодо розширення території природоохоронної установи додатково на 22120 гектарів за рахунок земель Краснознам’янської сільської ради – 1200,0 гектарів (землі західної частини острова Тендра); земель водного фонду загальнодержавного значення –


20920 гектарів, з них: 18430 гектарів – землі західної частини Тендрівської затоки в межах Херсонської області та 2490,0 гектарів – морська акваторія вздовж острова гектарів Тендра. Матеріали щодо подальшого рішення про розширення території об’єкта природно-заповідного фонду направлені до Мінприроди України

З метою розширення мережі природно-заповідних територій в Одеській області велись роботи із створення нових об’єктів, зокрема, національного природного парку “Нижньодністровський” (площею 21400 гектарів), регіонального ландшафтного парку “Тузловські лимани” (25000 гектарів) та ландшафтного заказника місцевого значення “Лузанівський ліс”


(139,52 гектара). Проект створення національного природного “Нижньодністровський” знаходиться на розгляді в Мінприроди.

У 2006 році велася робота щодо розширення території заказника "Бухта Козача" за рахунок акваторії однойменної бухти. З цією метою підготовлені і надані пропозиції до проекту загальнодержавної програми розвитку заповідної справи, а також пропозиції про включення заходів щодо розширення і оптимізації існуючої мережі природно-заповідного фонду м. Севастополя за рахунок створення поліфункціональних природно-заповідних об'єктів, зокрема, заказника "Караньський".

Питання "Про резервування території Гераклейського півострова з метою наступного віднесення до природно-заповідного фонду України як біологічного заказника місцевого значення "Караньський" розглянуто на пленарному засіданні Севастопольської міської ради 13.09.2006 р., прийнято рішення про резервування зазначеної території загальною площею
1071,28 гектара із прилягаючою акваторією Чорного моря.
4. Збалансоване використання і відтворення морських біоресурсів та розвиток аквакультурних видів діяльності

З метою забезпечення збалансованого використання і відтворення морських біоресурсів, сприяння розвитку аквакультурних видів діяльності територіальними органами Мінприроди розглядалися і погоджувалися режими рибогосподарської експлуатації водних об'єктів, а також матеріали із створення фермерських господарств для штучного розведення водних живих ресурсів.

У 2006 році в Донецькій області агроцехом Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча проведено зариблення Азовського моря російським осетром в кількості 49,234 тисяч штук молоді. Крім цього, органами рибоохорони, рибодобувними підприємствами проведено низку заходів, направлених на відтворення рибних ресурсів, а саме:

спасіння молоді пеленгаса в кількості майже 4,2 млн. штук;

розчищення усть малих річок (Широка, Грузський Єланчик, Зелена, Камишеватка);

проведення викосу водної рослинності в гирлових ділянках річок на площі 3,75 гектара;

розміщення штучних нерестових гнізд – 220 штук.

Загалом, на проведення вищезазначених заходів було витрачено 187,474 тис. гривень.

У Миколаївській області у 2006 році з метою вирішення питання збереження, відновлення та невиснажливого використання біоресурсів, і, зокрема, для поліпшення стану нерестовищ, було створено робочу комісію щодо погодження питань, пов’язаних зі створенням та визначенням меж національного природного парку “Кінбурнська коса” (розпорядження голови облдержадміністрації від 03.11.06  347-р).

У Одеській області, за рахунок коштів користувачів водних живих ресурсів упродовж 2006 року проводились заходи, спрямовані на поліпшення стану нерестовищ, місць нагулу молоді риб та збільшення кормових ресурсів, охорону міграційних шляхів риб, зокрема:

підтримка роботи з’єднувальних каналів лиман-море на Тилігульському, Великому Аджаликському, Будацькому, Тузловських лиманах;

встановлення штучних нерестових гнізд на Придунайських озерах.

Для забезпечення відтворення природних популяцій осетрових видів риб в пониззі р. Дніпро акваторія Чорного моря ДП „Дніпровський виробничо-експериментальний осетровий рибоводний завод” було здійснено випуск
112 тис. штук російського осетра, 6 тис. штук севрюги та 60 тис. штук стерляді.

5. Запобігання руйнуванню морського берега та охорона земель у прибережній смузі морів
5.1.Захист морського узбережжя від руйнівних геологічних процесів і абразії

Протягом 2006 року продовжувалось забезпечення реалізації заходів з укріплення берегів Азовського і Чорного морів (дані наведені у додатку 4).

Крім зазначеного, підприємствами Державної геологічної служби виконувалися роботи за напрямом «Вивчення та моніторинг екзогенних геологічних процесів». Результати робіт використовувалися для оперативного інформування місцевих органів виконавчої влади, регіональних підрозділів МНС щодо небезпечних геологічних процесів, зокрема активізації зсувів, у тому числі в межах прибережної смуги морів.

У Автономній Республіці Крим на заходи з укріплення о. Коса Тузла з Державного бюджету у 2006 році виділено 15 000 тис. гривень., з них освоєно – 12825 тис. гривень. Крім того, за рахунок коштів бюджету АРК профінансовано заходи з берегоукріплення у розмірі 475,17 тис. гривень.

Севастопольською міською державною адміністрацією проведено роботи на суму 120,0 тис. гривень. за рахунок місцевого ФОНПС з районування узбережжя м. Севастополя від с. Любимівка до селища Кача за ступенем геодинамічної небезпеки з метою контролю і попередження зсувів, обвалів та інших небезпечних природно-техногенних процесів

У Запорізькій області з місцевого бюджету профінансовано укріплення берегів в районі с. Новопетрівки Бердянського району в обсязі


200 тис. гривень.

У Миколаївській продовжувалася робота розпочата ще у 2005 році з розроблення проектно-кошторисної документації щодо берегоукріплення Лагерної коси в Очаківському районі". Загальна сума видатків складає


300,0 тис. гривень., з них освоєно 288,268 тис. гривень. Проект отримав позитивний висновок державної екологічної експертизи. Роботи з берегоукріплення розпочато.

У Одеській області у 2006 залучено 43,24 млн. гривень коштів інвестицій на розроблення проектно-кошторисної документації протизсувних заходів та їх здійснення у Комінтернівському і Овідіопольському районах та


м. Іллічівську.

Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря у 2006 році для упередження виникнення надзвичайних ситуацій у зсувонебезпечних зонах морського узбережжя Чорного моря було розглянуто та узгоджено:

робочий проект “Протизсувні та берегоукріплювальні заходи на землях ТОВ “Київ” в с. Н. Дофінівка Комінтернівського району Одеської області” (висновок держекоекспертизи № 1720/05 від 21.08.2006);

робочий проект “Протизсувні та берегоукріплювальні роботи на морському узбережжі довжиною 1,0 км у смт. Чорноморське Одеської області” (висновок держекоекспертизи №514/05 від 20.07.2006).


5.2.Охорона земель прибережної смуги морів
З метою охорони земель в межах прибережної смуги морів проводилася робота щодо запобігання і недопущення освоєння прибережних територій без затверджених землевпорядних документів, що визначають не тільки обмеження, але і концепцію їх використання.

У Одеській області проведено роботу щодо:

інвентаризації земель, на яких розташовані санаторно-курортні та оздоровчі заклади, а також з виявлення земель, що мають природні лікувальні властивості;

розроблення комплексної схеми планування курортно-оздоровчих та рекреаційних територій Одеської області з нанесенням на них меж земельних ділянок рекреаційного призначення та курортних територій, яка погоджується в установленому порядку;

утворені робочі групи з перевірки додержання вимог законодавства у сфері регулювання земельних відносин, використання та охорони земель.

У Запорізькій області в межах прибережної захисної смуги Азовського моря створено захисні лісові насадження в Бердянському, Приморському, Мелітопольському, Приазовському та Якимівському районах на


площі 260 гектарів. Фінансування заходів здійснювалося за рахунок Державного бюджету – 229,7 тис. гривень., та коштів держлісгоспів –
67,2 тис. гривень.

Крім зазначеного, у Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Одеській та Херсонській областях, АР Крим та у м. Севастополі ведеться робота із рекультивації земель та консервації деградованих сільськогосподарських угідь


6. Створення системи інтегрованого природокористування у прибережній смузі морів
6.1. Створення системи інтегрованого природокористування
З метою упорядкування господарської та інших видів діяльності у межах прибережної смуги морів погоджено проект регіональних правил, відкориговані генплани для 25 приморських населених пунктів Одеської області, Київським інститутом „Діпромісто” доопрацьовується схема планування територій Одеської області, виконано інвентаризацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду, об'єктів історико-культурної спадщини, які розташовані на територіях курортно-оздоровчого та рекреаційного призначення, прийняті відповідні рішення щодо закріплення їх у встановленому порядку за конкретними землекористувачами, а також встановлені зони їх охорони.

Розроблені проекти землеустрою по визначенню в натурі (на місцевості) меж водоохоронної та прибережної захисної смуги у містах Іллічівськ, Южне, Білгород-Дністровському, Комінтернівському, Кілійському, Овідіопольському, Татарбунарському районах.



6.2. Природно-ландшафтні комплекси туризму
Упродовж звітного періоду, як і у попередні роки проводилися роботи по веденню Державного кадастру природних курортних територій, встановлення меж і режимів округів санітарної охорони курортів, зон санітарної охорони водних об’єктів в межах прибережної смуги Чорного і Азовського морів.

Також, з метою оптимізації рекреаційного використання прибережних територій ведеться робота зі створення поліфункціональних природно-заповідних об'єктів, режим яких передбачає встановлення диференційного режиму охорони та природокористування на окремих ділянках території і здійснення регламентованої рекреаційної діяльності – національних і регіонального природних парків.

Дунайським біосферним заповідником, спільно з місцевими туристичними фірмами розроблено два екологічні маршрути для туристичних груп, відвідання яких відбувається з використанням водного транспорту, встановлена спостережна вежа за скупченнями птахів. У заповіднику працює два візит-центри для роботи з туристами. У 2006 році заповідник відвідали біля 5 тис. туристів з 43 країн світу.
7. Удосконалення системи моніторингу та оцінка впливу природних і антропогенних факторів на довкілля
7.1. Дослідження стану та моніторинг забруднення Азовського і Чорного морів
Держаними екологічною інспекцією Азовського моря, Азово-Чорноморською екологічною інспекцією, інспекцією з охорони Північно-Західного регіону Чорного моря, які виступають суб’єктами державного моніторингу морського середовища виконувалися роботи по інвентаризації природокористувачів, розташованих уздовж прибережної смуги Азовського та Чорного морів (з затоками і лиманами) з метою оцінки їх антропогенного навантаження на екосистему прибережної смуги в цілому, а також оцінки впливу кожного суб’єкта на довкілля та визначення найбільш небезпечних забруднювачів.

Моніторинг та оцінка впливу природних і антропогенних факторів на довкілля здійснюють організації – суб’єкти моніторингу, відповідно до Програм, що визначають мережі, показники та режими спостережень. Лабораторії, що виконують аналітичні роботи, акредитовані. Контролюючі організації періодично проводять зовнішній контроль якості вимірювань.

Держсанепідслужбою в приморських областях в межах передбаченого бюджетного фінансування забезпечувався моніторинг якості води Азовського та Чорного моря у створах спостереження, дані якого використовувалися з метою оцінки санітарно-епідеміологічної ситуації та стану курортно-рекреаційних ресурсів.

У рамках Програми екологічного моніторингу Азовського та Чорного морів Рескомприроди АР Крим у 2006 році проведено перевірку 92 комплексів очисних споруд, відібрано 4848 проб зворотних вод. Аналіз даних спостережень показав відсутність суттєвих змін якості води в річках південного берега Криму та водогосподарських об’єднань. Спостерігалися лише сезонні коливання у діапазоні ГДК.

Держуправління охорни навколишнього природного середовища у м.Севастополі у 2006 році здійснювало спостереження за станом малих рік регіону (Бельбек, Кача, Чорна і її притоки), які відносяться до об’єктів рибогосподарського значення, а також контроль за впливом стічних вод на ріки.

У рамках програми моніторингу стану морських вод у Північно-Західному регіоні Чорного моря та впливу на нього антропогенного навантаження Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря проводиться постійний моніторинг якості морських вод по затвердженим 31 створам, які враховують вплив на Чорне основних джерел забруднення. При цьому аналізуються стан забруднення морської води основними хімічними компонентами, такими як: рН, солоність, завислі речовини, азот амонійний, нітрати, нітрити, фосфати, залізо загальне, феноли, детергенти, нафтопродукти, рівень розчиненого у воді кисню, БСК5, тощо. Так, у 2006 році було відібрано 3866 проб морської води, з яких було здійснено 25769 аналітичних визначень концентрацій забруднюючих речовин. Отримані дані дозволяють робити висновки про відсутність перевищення концентрації біогенних речовин групи азоту в прибережних водах, фенолів в поверхневих водах Чорного моря, аніонних поверхнево-активних речовин, а також нафтопродуктів знаходилися в межах встановлених ГДК. Мали місце лише сезонні коливання, які не перевищували рівня ГДК. В акваторіях основних чорноморських портів концентрації забруднюючих речовин визначаються на рівні нижче ГДК.

За даними моніторингу, який проводився у 2006 році Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області встановлені основні джерела забруднення Чорного моря в прибережній смузі, якими, як і у попередні роки, є скиди стічних вод каналізаційних очисних споруд міст Одеси та Іллічівська, скиди дощових вод цих міст, дренажних вод споруд берегоукріплення, незадовільна санітарна очистка територій, особливо прибережних і пляжів. Незадовільно працюють понад 80% очисних споруд на об'єктах і населених пунктах області. В ході проведення народної толоки та перевірки стану територій населених пунктів санепідслужбою обстежено 2115 об'єктів, накладено 448 штрафів, призупинено експлуатацію 328 об'єктів.

Моніторинг у межах Північно-Західного Приазов'я є складовою частиною виконання «Програми моніторингу довкілля у Запорізькій області», що розрахована на період до 2010 року. З метою забезпечення виконання цієї програми створено Регіональний інформаційно-аналітичний центр моніторингових досліджень (РЦМД), який забезпечує взаємодію між суб’єктами регіонального моніторингу, зокрема, обмін даними.



Система моніторингу прибережних територій Азовського моря у межах Запорізької області базується на 4-х основних рівнях: державному, регіональному, територіальному, локальному (або об'єктовому). Найбільш ефективно в регіоні функціонує структура моніторингу за наступними напрямками: підземні і поверхневі води; мінеральні води та лікувальні мулові грязі; прибережні морські води.

Моніторинг прибережних морських вод у межах, тобто оцінку їх стану за стандартним комплексом санітарно-хімічних показників виконують (переважно в районі розташування курортів) Державна екологічна інспекція Азовського моря, а також місцеві органи державного санітарного надзору (міські та районні СЕС відповідно їх компетенції). Найбільш ефективно контроль морської акваторії здійснюється в межах курортно-рекреаційних зон Бердянська, Приморська, Кирилівки, особливо у літній період.

Державною екологічною інспекцією Азовського моря здійснювався моніторинг якості вод Азовського моря в районах скиду стічних вод, у тому числі: МК «Азовсталь», Азовський морських торгівельний порт, Бердянський торгівельний порт, очисні споруди Міьководоканалу м.м. Маріуполь, Бердянськ, Генічеськ.

Підприємствами Державної геологічної служби продовжувалися роботи за напрямами:

вивчення режиму та оцінка стану підземних вод;

ведення державного водного кадастру (в частині підземних вод), державного обліку використання підземних вод, моніторингу ресурсів та запасів підземних вод.

За результатами цих робіт підготовлено «Інформаційні бюлетені про стан підземних вод». Результати моніторингу підземних вод враховано в державному балансі корисних копалин (підземні прісні та мінеральні води).

Слід відзначити, що забезпечення комплексної та системної оцінки стану довкілля Азовського і Чорного морів потребує удосконалення існуючої системи державного екологічного моніторингу та механізму обміну даними між усіма суб’єктами моніторингу, їх аналізу і узагальнення.

Ситуація із забезпеченням цілісності системи державного екологічного моніторингу певною мірою ускладнилася у зв’язку із передачею у 2006 році Гідрометслужби України (один із суб’єктів моніторингу) у підпорядкування МНС.

На сьогодні, надзвичайно гостро стоїть питання здійснення моніторингу стану морського довкілля у межах територіального моря та виключної морської (економічної) зони України. Саме такий моніторинг необхідний для оцінки і прогнозування стану морської екосистеми, для розрахунку екологічних втрат та економічних збитків, розрахунку компенсацій з боку нафто і газовидобувних компаній, обґрунтування позиції України в можливих міждержавних екологічних конфліктних ситуаціях, пов’язаних із транскордонним впливом, і нарешті – створення інформаційної основи інтегрованого управління і невиснажливого використання природних ресурсів Азовського і Чорного морів.



7.2. Оцінка впливу природних і антропогенних факторів на довкілля
Як і у попередні роки, основними причинами незадовільного стану води біля морського узбережжя у місцях оздоровчого водокористування є недостатній розвиток інженерної інфраструктури і, як наслідок, скиди недостатньо очищених господарсько-побутових та промислових стічних вод у водойми, значні антропогенні навантаження у зонах морських пляжів, незадовільний санітарно-технічний стан пляжів. Санітарно-гігієнічний стан рекреаційних зон потребує впровадження ефективних заходів із захисту курортно-рекреаційних ресурсів морських і річкових узбереж України, визначення територій для вжитку першочергових профілактичних заходів.

Моніторинг якості води поверхневих водойм, у тому числі морів, свідчить про те, що незважаючи на спад промислового виробництва та зменшення у зв’язку з цим скиду у водойми стічних вод, їх екологічний стан поліпшився не значно. Основні забруднювачі — перевантажені каналізаційні очисні споруди та мережі, які перебувають у незадовільному технічному стані. Обладнання зношене і потребує капітального ремонту та реконструкції.

Держсанепідслужбою в приморських областях забезпечується санітарно-епідеміологічні спостереження та проводиться постійна оцінка впливу природних і антропогенних факторів на здоров'я населення з визначенням показників напруженості епідемічного процесу, ідентифікацією збудників та факторів передачі інфекційних хвороб, розробкою комплексу профілактичних заходів.
8. Залучення громадськості до реалізації природоохоронних заходів, підвищення рівня екологічної освіти та виховання населення
Питанням співпраці та залучення громадськості до вирішення екологічних проблем в Азово-Чорноморському регіоні приділяється особлива увага, а практичні результати досягалися шляхом підтримки природоохоронних акцій, спрямованих на захист і відтворення довкілля Азовського та Чорного морів, розповсюдження екологічної інформації, підготовкою спеціальних видань, присвячених актуальним екологічним проблемам Азово-Чорноморського регіону тощо.

З метою об'єднання зусиль екологічної громадськості при Республіканському комітеті Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища створена Координаційна рада, до якої увійшли найбільш відомі громадські екологічні організації.

Представники громадських екологічних організацій Криму взяли участь у спільних акціях з Комітетом і іншими природоохоронними структурами: операціях і акціях "Чисті береги", "До чистих джерел" тощо.

При Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі продовжує діяти Рада громадських екологічних об’єднань, яка нараховує у своєму складі 15 неурядових організацій. Члени громадської Ради брали активну участь в обговоренні проекту Генерального плану розвитку м.Севастополя до 2025 року, на засіданнях громадської Ради розглядались робочі проекти реконструкції транспортної розв’язки дороги Севастополь – Балаклава і Севастополь – Інкерман, будівництва ділянки по переробці ТПВ в Першотравневій балці, будівництва АЗС.

Загалом, Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі за 2006 рік:

надано засобам масової інформації 131 матеріал з нагальних екологічних проблем регіону;

забезпечено функціонування „Екологічної сторінки” в „Севастопольській газеті” де розміщалася актуалізована екологічна інформація.

Були проведені громадські слухання з питання розміщення терміналів по перевалці сипучих вантажів у бухтах Камишова та Севастопольська.

При Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Одеській області діє Громадська рада, до складу якої входить близько 30 громадських організацій. Найактивніші з них є: Мама-86, Асоціація "Євроберег України”.

Громадські екологічні організації м. Севастополя приймали участь у природоохоронних акціях і просвітницької діяльності присвяченим Дням довкілля, Дню землі, Дню Чорного моря, акціям Первоцвіт, Новорічна ялинка, та інш. Проводились заходи по прибиранню прибережної території моря від звалищ, джерел.

У Миколаївській області здійснено:

23 виступи на регіональному телебаченні;

10 виступів на обласному радіо;

підготовлено та надруковано 40 статей в пресі;

проведено 3 прес – конференції.

Проведено 34 просвітницьких заходів, а саме: 10 засідань громадської ради при держуправлінні, в рамках Всеукраїнської акції “Зелений паросток майбутнього” прочитано 11 лекцій на природоохоронну тематику. Взято участь у 3 круглих столах, 4 семінарах, 1 виставці-ярмарці та 1 фотовиставці, 4 природоохоронних заходах та акціях із залученням громадськості.

У рамках заходів, присвячених міжнародному дню Чорного моря (31 жовтня), Регіональна чорноморська мережа громадських організацій спільно з Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області та управлінням охорони навколишнього природного середовища Миколаївського міськвиконкому провели Круглий стіл “Чорноморський стратегічний план дій: десять років поспіль”.

У м. Вилково, Кілійського району Одеської області в рамках святкування Дня Дунаю відбувся фестиваль „Дунайська палітра”.

Загалом в Одеській області проведено:

4 засідання колегії Держуправління в Одеській області;

міжнародна науково-практична конференція “Науково-методичні проблеми поліпшення довкілля Одеського регіону”;

V міжнародна конференція “Еколого-економічні проблеми Дністра”;

Круглій стіл на тему: “Екологічні проблеми полів зрошення в Одеській області”;

семінар-тренінг “Підготовка підприємств до сертифікації стандартів ISO-14000”.


9. Наукове забезпечення
У рамках наукового забезпечення реалізації Програми у 2006 році проводились фундаментальні та науково-практичні дослідження.

Зокрема, з фундаментальних досліджень, спрямованих на вивчення природних процесів у екосистемах Азовського і Чорного морів, Одеським національним університетом ім. І.І.Мечникова виконувались роботи: “Еколого-мікробіологічні дослідження навколишнього середовища і птахів що мігрують через острів Зміїний” та “Проведення фундаментальних історико-археологічних та біолого-екологічних досліджень острова Зміїний”.

У Запорізькій області в 2006 році Науково-дослідним інститутом біорізномаїття наземних і водних екосистем України при Мелітопольському державному університеті розроблений менеджмент-план для водно-болотного угіддя міжнародного значення «Затока та коса Обіточна», визнаний таким, що відповідає цілі і завданню забезпечення оптимального природного функціонування екосистеми, охорони та використання природних ресурсів в контексті місцевого та регіонального економічного розвитку та рекомендований науково-технічною радою для подальшого впровадження на обласному та місцевому рівнях.

Одеським національним університетом ім. І.І.Мечникова в на острові Зміїний та прилеглій до нього акваторій Чорного моря проводились роботи з системного дослідження екосистем острову Зміїний та прилеглої частини Чорного моря для визначення і обґрунтування створення ефективної інфраструктури та сталого розвитку господарської діяльності в сучасних гідролого-гідрохімічних і метеорологічних умовах.

Крім того, у 2006 р. Державною геологічною службою за рахунок коштів Державного бюджету виконувались роботи: «Науково-методичне обґрунтування комплексного еколого-геологічного моніторингу узбережжя, акваторії Керченської протоки та розробка технології його випробування у виробничих умовах», «Розробка методики моніторингу морської частини прикордонної території України і Росії». Орієнтовна вартість виконаних у 2006 році робіт складає близько 400 тис. гривень., у тому числі 170 тис. гривень на роботи, пов’язані з науковим забезпеченням Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів


  1. Фінансове забезпечення

Фінансування природоохоронних заходів Програми у 2006 році здійснювалось за рахунок коштів Державного бюджету, Державного фонду охорони навколишнього природного середовища (КПКВ 2401190 „Моніторинг навколишнього природного середовища та забезпечення державного контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства” КПКВ 2401230 „Очистка стічних вод”, КПКВ 2401250 „Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами”, КПКВ 2404020 „Розвиток мінерально-сировинної бази, в тому числі буріння артезіанських свердловин”. 2404030 „Геолого-екологічні дослідження та заходи”), обласних та місцевих бюджетів, обласних та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, коштів підприємств та інших джерел.

Аналіз стану фінансування у 2006 році передбачених Програмою капіталомістких та некапіталомістких заходів, заходів із берегоукріплення наведений у додатках 1-4.

Загалом, на ці заходи впродовж року було використано 93 млн. 571 тис. гривень, з яких більша частка припадає на заходи з берегоукріплення (67 млн. 235 тис. гривень), на другому місці – капіталомісткі заходи (22 млн. 222 тис. гривень.), незначну частку складають некапіталомісткі заходи (4 млн. 114 тис. гривень).

Останні два роки спостерігається тенденція до збільшення використання коштів інвесторів на здійснення природоохоронних заходів.

Зокрема, у минулому році на виконання капіталомістких заходів найбільше було залучено коштів інвесторів у м. Севастополі на будівництво каналізаційного колектора глибокого залягання в районі Воронцової гори


(1 млн. 474 тис. гривень) та будівництво полігону для захоронення твердих побутових відходів в Першотравневій балці (1, 2 черга) (1 млн. 758 тис. гривень).

На берегоукріплювальні заходи – в Одеській області (42 млн. 688 тис. гривень).

На некапіталомісткі заходи – також в Одеській області (1 млн. 789 тис. гривень).

Маємо зазначити, що обсяги фінансування за рахунок місцевих бюджетів у минулому році загалом на капіталомісткі та некапіталомісткі заходи дещо збільшилось, але суттєво відстають від планових. Таку ситуацію можна пояснити тим, що у 2006 році Законом України "Про Державний бюджет на 2006 рік" був запроваджений новий розподіл зборів за забруднення довкілля, згідно якого до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища перераховується 65% від зборів за забруднення довкілля області. При новому розподілі зборів у 2006 році надходження до екофондів місцевих бюджетів скоротились у порівнянні з минулим роком.

Ураховуючи скорочення надходжень до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, розпорошеність коштів між великою кількістю екофондів різного рівня, а також велику кількість екологічних проблем в регіонах стан виконання Програми буде суттєво залежати від обсягів фінансування за рахунок Державного бюджету.


  1. Міжнародне співробітництво

Упродовж 2006 року міжнародне співробітництво з питань охорони та відтворення довкілля Чорного і Азовського морів здійснювалося за напрямками:



Забезпечення виконання положень Конвенції про захист Чорного моря від забруднення.

У рамках Конвенції про захист Чорного моря від забруднення (надалі – Бухарестська Конвенція) здійснюється співробітництво з керівним органом Конвенції – Комісією з захисту морського середовища Чорного моря (надалі – Чорноморська Комісія) за окремими напрямами діяльності відповідно до робочого плану Комісії.

Відповідно до плану-графіку Чорноморської комісії представники заінтересованих центральних органів виконавчої влади, наукових установ і організацій постійно брали активну участь в роботі експертних і консультативних груп, інших засіданнях Чорноморської комісії, присвячених розгляду аспектів співробітництва причорноморських країн і басейні Чорного моря.

На виконання вимог Конвенції Мінприроди внесло на розгляд Кабінету Міністрів України проект закону України “Про ратифікацію Протоколу про збереження біологічного та ландшафтного різноманіття Чорного моря до Конвенції про захист Чорного моря від забруднення”.


Співпраця з міжнародними організаціями в рамах вирішення проблемних питань інвестиційної політики в природоохоронній сфері

У 2006 році завершено реалізацію проекту Програми ТACIS і за фінансової підтримки Європейської Комісії “Технічна допомога в підготовці інвестиційних проектів” (надалі – Проект), результатом якого стало надання технічної допомоги місцевим органам виконавчої влади в залученні кредитного фінансування від міжнародних фінансових інституцій на реалізацію муніципальних проектів, спрямованих на упорядкування систем водопостачання і водовідведення, безпечне поводження з відходами.



Пропозиції
За результатами аналізу виконання у 2006 заходів, передбачених Законом України від 22.03.2001 №2333-ІІІ «Про затвердження Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів» з урахуванням виявлених недоліків задля забезпечення ефективної реалізації Програми у 2007 і наступних роках, пропонуємо:


  1. Мінприроди за участю відповідальних виконавців Програми, здійснити системний аналіз ефективності виконання Програми впродовж 2001-2006 років та підготувати пропозицій щодо внесення змін до Закону України від 22.03.2001 №2333-ІІІ «Про затвердження Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів».




  1. За результатами системного аналізу Мінприроди спільно з заінтересованими центральними органами виконавчої влади забезпечити внесення змін до Закону України від 22.03.2001 №2333-ІІІ “Про затвердження Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів” в частині корегування переліку заходів, джерел та обсягів фінансування у 2007–2010 рр. враховуючи при цьому необхідність чіткого визначення відповідальних виконавців для кожного конкретного заходу Програми.




  1. Рекомендувати центральним та місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування під час формування бюджетів усіх рівнів, передбачати видатки на фінансування заходів Програми з урахуванням обсягів, недофінансованих впродовж 2001–2006 років, а також звернути увагу на необхідності забезпечення системності процесу планування і виконання заходів, передбачених Програмою.




  1. Міжвідомчій комісії з екологічних питань Азовського і Чорного морів на одному з найближчих засідань опрацювати і надати Кабінету Міністрів України пропозиції щодо удосконалення механізму забезпечення ефективності подальшої реалізації Програми та щодо посилення контролю за виконанням заходів, передбачених Програмою.




  1. Кабінету Міністрів України звернути увагу керівників центральних і місцевих у Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Одеській та Херсонській областях, АР Крим та у м. Севастополі органів виконавчої влади на необхідність вжиття додаткових заходів, спрямованих на забезпечення системності у роботі з планування і реалізації заходів, передбачених Законом України від 22.03.2001 № 2333-ІІІ «Про затвердження Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів».

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка