Заняття №2 аналіз та самоаналіз уроку методики, технології




Скачати 59,13 Kb.
Дата конвертації11.01.2019
Розмір59,13 Kb.

Заняття № 2

  • АНАЛІЗ ТА САМОАНАЛІЗ УРОКУ ( методики, технології )
  • “В самій своїй основі педагогічна праця – справжня творча праця – стоїть близько до наукового дослідження. Ця близькість, споріднення полягає насамперед в аналізі фактів та необхідності передбачати. Вчитель, який уміє проникати думкою в природу фактів, у причинно-наслідкові зв’язки між ними, запобігає багатьом труднощам і невдачам”.
  • В.Сухомлинський.

Головні завдання аналізу уроку

  • - виконання вчителем функцій навчання, розвитку,виховання учнів;
  • - виявлення змін, які відбуваються в діяльності вчителя й учнів за період, що аналізується, у порівнянні з попереднім періодом;
  • - використання методів і прийомів організації роботи вчителя й учнів на уроці, які мають
  • ( чи не мають) належний позитивний ефект;
  • - пошуки резервів підвищення ефективності роботи всіх учасників навчально-виховного процесу.

Рекомендації щодо оцінки ефективності уроку (розроблені та обгунтовані Т.І.Шамовою та Ю.А.Конаржевським)

    • чіткість та осмисленість формулювання мети уроку;
    • виділення в ході аналізу складових частин уроку, етапів чи їх елементів;
    • визначення, який етап уроку є центральним, системоутворюючим, а які етапи є умовами, необхідними для ефективного здійснення утворюючого етапу;
    • характеристика мікроструктури кожного етапу уроку, тобто виконання дидактичного завдання через взаємодію трьох основних складових кожного етапу (зміст навчального матеріалу, методи навчання, способи організації навчальної діяльності учнів);
    • визначення, як в результаті взаємодії етапів утворюється кінцевий результат уроку і оцінка його ефективності;
    • аналіз впливу результатів даного уроку на наступні уроки теми, його зв’язок з попереднім уроком, тобто визначення місця даного уроку в загальній системі розділу навчальної програми;
    • розгляд структури функціонування уроку, його кінцевого результату;
    • формулювання висновків з аналізу уроку;
    • надання конкретної оцінки якості проведеного уроку, виходячи з його кінцевого результату;
    • аналіз впливу результатів даного уроку на наступні уроки теми, його зв’язок з попереднім уроком, тобто визначення місця даного уроку в загальній системі розділу навчальної програми;
    • формулювання конкретних пропозицій щодо усунення виявлених в ході спостереження та аналізу уроку недоліків, обумовлення конкретних термінів повторної роботи, конкретизація шляхів усунення недоліків.

Характерні недоліки уроку

  • переважання мовчання учнів на уроці (учень – суб’єкт навчання);
  • переважання описовості (усна розповідь учителя) на найважливішому етапі уроку – вивчення нового матеріалу;
  • абсолютна перевага фронтальним формам роботи;
  • недостатня увага використанню активних та інтерактивних методів навчання;
  • диференціація навчання не стала обов’язковою функцією структури уроку, засобом підвищення його ефективності;
  • недостатня увага приділяється використанню засобів навчання, інформатизації навчального процесу;
  • однобока функція вчителя та учнів на уроці: вчитель – активний розповідач, учень – активний слухач);
  • одноразове лінійне пояснення нового матеріалу;
  • абсолютно недостатнє використання таких методів активізації мислення учнів, як підбиття підсумків, узагальнення, порівняння, співставлення, протиставлення, використання аналогій, виділення головного тощо;
  • недостатня увага використанню опорного матеріалу, вивченню основних понять і категорій;
  • недостатня робота вчителя над засвоєнням безпосередньо на уроці теоретичного матеріалу, дуже швидкий перехід до виконання практичних завдань;
  • недостатня робота над формуванням й розвитком умінь і навичок учнів;
  • недостатній причинно-наслідковий рівень викладання;
  • епізодичне використання міжпредметних зв’язків;
  • турбота вчителя про підвищення знань учням, а не про їх самостійне придбання;
  • етап актуалізації знань перед повідомленням нового матеріалу ще не став обов’язковим елементом структури уроку;
  • етап уроку – повідомлення домашнього завдання – не набув навчального характеру, а етап – перевірка д/з – недостатньо застосовується для актуалізації матеріалу, необхідного для засвоєння певної теми;
  • затягується етап перевірки д/з (нерідко до 25 хвилин);
  • недостатня увага використанню матеріалу, що вивчається, для здійснення виховання та розвитку учнів;
  • перевантаження учнів розумовою працею.

Схема аналізу уроку

  • відповідність змісту та ідейної спрямованості уроку вимогам програми;
  • формування та реалізація триєдиної мети уроку (навчальної, розвиваючої, виховної);
  • тип уроку, відповідність структури уроку його типу й меті;
  • раціональний розподіл і використання навчального часу та засобів навчання;
  • зміст уроку, відповідність його віковим особливостям учнів, їх навчальним можливостям;
  • науковий рівень уроку, зв’язок з життям;
  • внутрішньопредметні та міжпредметні зв’язки, формування й використання опорних знань;
  • виконання основних дидактичних принципів навчання;
  • оптимальний вибір організаційних форм, методів та прийомів навчання, які використовувалися вчителем;
  • активізація розумової діяльності учнів, створення проблемних ситуацій;
  • розвиток самостійності й ініціативи учнів на уроці;
  • здійснення індивідуального, диференційованого підходу до учнів;
  • зміст, види і обсяг самостійних робіт, ступінь їх складності, відповідність вимогам програми;
  • рівень засвоєння матеріалу безпосередньо на уроці;
  • розвиток пізнавальної активності, творчості учнів;
  • формування пізнавальних процесів (сприйняття, пам’яті, уяви, мислення, спостережливості, фантазії тощо);
  • відповідність домашніх завдань вимогам програми, контроль за їх виконанням, систематичність контролю;
  • система оцінки й обліку навчальних досягнень учнів, реалізація вимог тематичного обліку знань, дотримання нормативних вимог, об’єктивність оцінки навчальних досягнень;
  • використання вчителем власних новацій у виборі форм, методів і прийомів навчання; використання активних та інтерактивних методик навчання, інноваційних технологій;
  • формування в учнів інтересу до матеріалу, що вивчається, почуття відповідальності за навчання;
  • використання матеріалу, що вивчається, для здійснення виховного впливу на учнів;
  • створення психологічної атмосфери спілкування; стосунки між учнями, між учителем і учнями;
  • застосування різних форм впливу (схвалення, спонукання, заохочення, гумор, покарання, іронія тощо);
  • прояв комунікативних умінь вчителя (вміння встановлювати контакти з учнями, розв’язувати конфлікти; вільне володіння мімікою, словом тощо);
  • виконання основних санітарно-гігієнічних вимог.

Технологічна карта уроку

  • Етапи уроку
  • Організаційний
  • Перевірка домашнього завдання
  • Всебічна перевірка ступеня засвоєння змісту навчального матеріалу
  • Дидактичне завдання уроку
  • Підготувати учнів до роботи на уроці в цілому і на кожному конкретному етапі уроку
  • Встановити правильність і усвідомленість виконання учнями д/з, ліквідувати визначені недоліки в засвоєнні знань, в оволодінні вміннями інтелектуального і практичного характеру;
  • Перевірити знання певної кількості учнів, виявити причини і недоліки у знаннях і вміннях; стимулювати окремих учнів та весь клас до оволодіння раціональними прийомами учіння та самоосвіти
  • Підготовка учнів до активного й усвідомленого засвоєння навчального матеріалу
  • Засвоєння нового матеріалу
  • Перевірка розуміння і корекція засвоєння учнями нового матеріалу
  • Організувати і спрямувати навчально-пізнавальну діяльність учнів до досягнення основної мети (мотивація, актуалізація раніше засвоєних знань та вмінь, їх об’єктивізація). Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів
  • Дати учням конкретне уявлення про елементи предметно-наукових (терміни, поняття, правила, закони, теорії, факти тощо) і допоміжних (філософські, методологічні, історико-наукові, міжнаукові, міжпредметні) знань. Виробити відповідні уміння інтелектуального і практичного характеру. Закріпити в системі організованої діяльності ті знання і вміння, які необхідні для самостійної роботи над новим матеріалом
  • Перевірити розуміння учнями суттєвих ознак, елементів знань, що засвоюються, структурно функціональних зв’язків і логічних стосунків між ними; надати індивідуальну допомогу учням, що її потребують
  • Підбиття підсумків уроку
  • Інформація про домашнє завдання, інструктаж про його виконання
  • Узагальнити засвоєні знання у вигляді певної цілісності. Оцінити рівень засвоєння знань і способів діяльності усього класу та окремих учнів
  • Повідомити учням зміст домашнього завдання, пояснити методику його виконання. Звернути увагу учнів на можливі помилки, способи їх усунення, норми часу для виконання домашнього завдання

Аналіз структури уроку, організація кожного етапу комбінованого уроку

  • Структура уроку складається з його етапів і передбачає їх послідовність та логічні зв’язки між ними. Структура уроку зумовлюється його типом, а тому є явищем відносно змінним.
  • 1.Етап.
  • Перевірка домашнього завдання.
  • Передбачає:
  • - перегляд наявності в учнів
  • зошитів із д/з
  • - з’ясування питання, які
  • труднощі виникли під час
  • виконання д/з
  • Мета: виявлення ступеня засвоєння
  • вивченого на попередньому
  • уроці теоретичного матеріалу,
  • сформованості умінь самостійно
  • застосовувати набуті знання при
  • виконанні практичних завдань,
  • поглиблення та розширення
  • навчальних досягнень за рахунок
  • самоосвіти; усунення прогалин у
  • знаннях, виявлення зацікавленості
  • до вивченої теми програмного
  • матеріалу, ставлення до предмета
  • і виконання д/з
  • Методи, прийоми, форми та засоби:
  • вибіркове читання відповідей
  • робота 1-2 учнів біля дошки
  • при контролюючій участі учнів класу
  • виконання аналогічних завдань
  • перевірка лише наявності д/з
  • самостійна короткочасна
  • диференційована робота за картками
  • з аналогічними завданнями
  • індивідуальна робота вчителя з
  • окремими учнями
  • Регламентація витрати часу:
  • 8 – 15 хвилин
  • Кінцева мета перевірки д/з:
  • впевненість учителя в тому, що
  • учні закріпили та поглибили знання,
  • яких набули на попередньому уроці,
  • і підготовлені до сприйняття
  • нового навчального матеріалу,
  • логічно пов’язаного з раніше
  • вивченим
  • 1.Етап.
  • Перевірка домашнього завдання.
  • Передбачає:
  • - перегляд наявності в учнів
  • зошитів із д/з
  • - з’ясування питання, які
  • труднощі виникли під час
  • виконання д/з
  • Мета: виявлення ступеня засвоєння
  • вивченого на попередньому
  • уроці теоретичного матеріалу,
  • сформованості умінь самостійно
  • застосовувати набуті знання при
  • виконанні практичних завдань,
  • поглиблення та розширення
  • навчальних досягнень за рахунок
  • самоосвіти; усунення прогалин у
  • знаннях, виявлення зацікавленості
  • до вивченої теми програмного
  • матеріалу, ставлення до предмета
  • і виконання д/з
  • Методи, прийоми, форми та засоби:
  • - вибіркове читання відповідей
  • - робота 1-2 учнів біля дошки
  • при контролюючій участі учнів класу
  • - виконання аналогічних завдань
  • - перевірка лише наявності д/з
  • самостійна короткочасна
  • диференційована робота за картками
  • з аналогічними завданнями
  • - індивідуальна робота вчителя з
  • окремими учнями
  • Регламентація витрати часу:
  • 8 – 12 хвилин
  • Кінцева мета перевірки д/з:
  • впевненість учителя в тому, що
  • учні закріпили та поглибили знання,
  • яких набули на попередньому уроці,
  • і підготовлені до сприйняття
  • нового навчального матеріалу,
  • логічно пов’язаного з раніше
  • вивченим
  • 2. Етап.
  • Актуалізація опорних знань учнів.
  • Передбачає:
  • Відтворення раніше засвоєних знань
  • і способів діяльності, необхідних і
  • достатніх для засвоєння нового
  • навчального матеріалу, стимулювання
  • навчально-пізнавальної діяльності учнів
  • Методи, прийоми, форми та засоби:
  • бесіда
  • письмова робота
  • короткий запис відповідей
  • заповнення таблиць
  • використання додаткової літератури
  • створення проблемної ситуації
  • Регламентація витрати часу:
  • 5 - 7 хвилин
  • Кінцева мета етапу:
  • Забезпечити максимальне
  • відтворення раніше засвоєного
  • учнями навчального матеріалу і
  • підготувати перехід до вивчення
  • нового
  • 2. Етап.
  • Актуалізація опорних знань учнів.
  • Передбачає:
  • Відтворення раніше засвоєних знань
  • і способів діяльності, необхідних і
  • достатніх для засвоєння нового
  • навчального матеріалу, стимулювання
  • навчально-пізнавальної діяльності учнів
  • Методи, прийоми, форми та
  • засоби:
  • бесіда
  • письмова робота
  • короткий запис відповідей
  • заповнення таблиць
  • використання додаткової літератури
  • створення проблемної ситуації
  • Регламентація витрати часу:
  • 5 - 7 хвилин
  • Кінцева мета етапу:
  • Забезпечити максимальне
  • відтворення раніше засвоєного
  • учнями навчального матеріалу і
  • підготувати перехід до вивчення
  • нового
  • 3. Етап.
  • Організація вивчення
  • нового матеріалу.
  • Включає 4 етапи:
  • - Підготовка учнів до сприйняття
  • нового матеріалу та спонукання
  • їх до активного навчання
  • - Сприйняття, розуміння нового
  • матеріалу
  • - Осмислення, запам’ятовування
  • нового матеріалу і застосування
  • його в простих ситуаціях
  • - Застосування знань у
  • видозмінених ситуаціях
  • Структурні елементи організації
  • Вивчення нового матеріалу:
  • повідомлення теми, цілей та завдань
  • уроку
  • мотивація навчально-пізнавальної
  • діяльності учнів
  • сприйняття та первинне усвідомлення
  • нового матеріалу
  • осмислення зв’язків і співвідношень
  • у об’єктах вивчення
  • узагальнення та систематизація знань
  • Можливі методи та прийоми:
  • - робота з визначенням понять, які
  • вводяться
  • - використання аналогій як способу
  • включення в зміст суб’єктивного
  • досвіду учнів
  • подання матеріалу одночасно в
  • словесній і знаково-символічній
  • формах, у порівняльних або
  • класифікаційних таблицях
  • розповідь, лекція, повідомлення,
  • пояснення
  • побудова структурно-логічних схем
  • використання диференційованих
  • дидактичних завдань тощо
  • Мета етапу:
  • - забезпечити сприйняття, осмислення
  • та первинне запам’ятовування учнями
  • матеріалу, що вивчається
  • - сприяти засвоєнню учнями способів,
  • засобів, які привели до певного
  • висновку
  • - створити змістові та організаційні
  • умови засвоєння учнями методики
  • відтворення вивченого матеріалу
  • 3. Етап.
  • Організація вивчення
  • нового матеріалу.
  • Включає 4 етапи:
  • - Підготовка учнів до сприйняття нового матеріалу та спонукання їх до активного навчання
  • - Сприйняття, розуміння нового матеріалу
  • - Осмислення, запам’ятовування нового матеріалу і застосування його в простих ситуаціях
  • - Застосування знань у видозмінених ситуаціях
  • Структурні елементи організації
  • вивчення нового матеріалу:
  • повідомлення теми, цілей та завдань
  • уроку
  • мотивація навчально-пізнавальної
  • діяльності учнів
  • сприйняття та первинне усвідомлення
  • нового матеріалу
  • осмислення зв’язків і співвідношень
  • у об’єктах вивчення
  • узагальнення та систематизація знань
  • Можливі методи та прийоми:
  • - робота з визначенням понять, які вводяться
  • - використання аналогій як способу
  • включення в зміст суб’єктивного досвіду учнів
  • подання матеріалу одночасно в словесній і
  • знаково-символічній формах, у порівняльних
  • або класифікаційних таблицях
  • розповідь, лекція, повідомлення, пояснення
  • побудова структурно-логічних схем
  • використання диференційованих дидактичних
  • завдань тощо
  • Мета етапу:
  • - Забезпечити сприйняття, осмислення
  • та первинне запам’ятовування учнями
  • матеріалу, що вивчається
  • - Сприяти засвоєнню учнями способів,
  • засобів, які привели до певного
  • висновку
  • - Створити змістові та організаційні
  • умови засвоєння учнями методики
  • відтворення вивченого матеріалу
  • Етап 4
  • Перевірка первинного розуміння. Організація закріплення нових знань і способів дії
  • Задачі етапу:
  • установити правильність
  • усвідомлення вивченого матеріалу
  • - виявити прогалини первинного
  • осмислення вивченого матеріалу
  • - провести корекцію виявлених
  • прогалин
  • - забезпечити закріплення в
  • пам’яті учнів знань та способів
  • дій, які їм необхідні для
  • самостійної роботи за новим
  • матеріалом
  • - забезпечити в ході закріплення
  • підвищення рівня усвідомлення
  • вивченого матеріалу
  • Зміст етапу:
  • Перевірка розуміння учнями того,
  • що є суттю основного змісту
  • - перевірка повноти й
  • усвідомлення учнями нових знань
  • і способів дій
  • - виявлення прогалин і ліквідація
  • неясностей осмислення учнями
  • вивченого матеріалу
  • - організація діяльності учнів з
  • відтворення суттєвих ознак
  • вивчених об’єктів
  • - організація діяльності учнів з
  • відпрацювання вивчених знань і
  • способів дій через застосування їх
  • за зразком і в змінених ситуаціях
  • - відпрацювання логіки алгоритму
  • вивчених правил
  • Можливі методи та прийоми:
  • - опорний текст, схема, таблиця
  • асоціативний ряд
  • - використання завдань на
  • впізнання вивчених об’єктів
  • - наведення учнями своїх
  • прикладів за новим матеріалом
  • - складання карти мисле-
  • діяльності
  • - спілкування “питання-відповідь”
  • - придумай свої завдання
  • - інтелектуальний марафон
  • - створення структурної моделі
  • тощо
  • Етап 4
  • Перевірка первинного розуміння. Організація закріплення нових знань і способів дії
  • Задачі етапу:
  • установити правильність усвідомлення вивченого
  • матеріалу
  • виявити прогалини первинного осмислення
  • вивченого матеріалу
  • провести корекцію виявлених прогалин
  • забезпечити закріплення в пам’яті учнів знань та
  • способів дій, які їм необхідні для самостійної роботи
  • за новим матеріалом
  • забезпечити в ході закріплення підвищення рівня
  • усвідомлення вивченого матеріалу
  • Зміст етапу:
  • перевірка розуміння учнями того, що є суттю
  • основного змісту
  • перевірка повноти й усвідомлення учнями нових знань
  • і способів дій
  • виявлення прогалин і ліквідація непорозумінь
  • осмислення учнями вивченого матеріалу
  • організація діяльності учнів з відтворення суттєвих
  • ознак вивчених об’єктів
  • організація діяльності учнів з відпрацювання вивчених
  • знань і способів дій через застосування їх за зразком і
  • в змінених ситуаціях
  • відпрацювання логіки алгоритму вивчених правил
  • Можливі методи та прийоми:
  • опорний текст, схема, таблиця
  • асоціативний ряд
  • використання завдань на впізнання вивчених
  • об’єктів
  • наведення учнями своїх прикладів за новим
  • матеріалом
  • складання карти операційних дій
  • спілкування “питання-відповідь”
  • придумай свої завдання
  • інтелектуальний марафон
  • створення структурної моделі тощо
  • Етап 5
  • Застосування знань і способів дій. Узагальнення і систематизація знань
  • Задачі етапу:
  • Забезпечити засвоєння учнями знань і способів дій на рівні застосування їх у різноманітних ситуаціях
  • Забезпечити формування в учнів умінь самостійно застосовувати знання в різноманітних ситуаціях
  • Забезпечити формування цілісної системи провідних знань учнів
  • Забезпечити встановлення учнями внутрішньопредметних та міжпредметних зв’язків
  • - Забезпечити формування в учнів узагальнених понять
  • Зміст етапу:
  • Організація діяльності учнів із застосування знань і способів дій у змінених і нових ситуаціях
  • Організація діяльності учнів з переводу окремих знань і способів дій у цілісну систему знань і умінь
  • Можливі методи та прийоми:
  • Різнорівневі самостійні роботи
  • Проектне навчання
  • Ділова гра
  • Групова робота
  • Спілкування “питання-відповідь”
  • Мозкова атака у письмовій формі тощо
  • Етап 5
  • Застосування знань і способів дій. Узагальнення і систематизація знань
  • Задачі етапу:
  • Забезпечити засвоєння учнями знань і способів дій на рівні застосування їх у різноманітних ситуаціях
  • Забезпечити формування в учнів умінь самостійно застосовувати знання в різноманітних ситуаціях
  • Забезпечити формування цілісної системи провідних знань учнів
  • Забезпечити встановлення учнями внутрішньопредметних та міжпредметних зв’язків
  • Забезпечити формування в учнів узагальнених понять
  • Зміст етапу:
  • Організація діяльності учнів із застосування знань і способів дій у змінених і нових ситуаціях
  • Організація діяльності учнів з переводу окремих знань і способів дій у цілісну систему знань і умінь
  • Можливі методи та прийоми:
  • Різнорівневі самостійні роботи
  • Проектне навчання
  • Ділова гра
  • Групова робота
  • Спілкування “питання-відповідь”
  • Мозкова атака у письмовій формі тощо

Орієнтовна схема самоаналізу уроку

    • Характеристика навчальних можливостей класного колективу за результатами педагогічного аналізу (на основі діагностування учнів). Які особливості учнів були враховані при плануванні даного уроку?
    • Тип уроку. Як урок пов’язаний з попереднім, який матеріал даного уроку необхідно використати надалі (які опорні поняття, знання, уміння, навички сформував учитель)?
    • Які головні завдання уроку, як вони враховувалися при реалізації мети уроку (навчальної, розвиваючої, виховної)?
    • Яке поєднання методів навчання обрано для вивчення нового матеріалу? Яке поєднання організаційних форм навчання використано для розкриття нового матеріалу і чому (пояснити на основі прогнозування уроку)?
    • Чи використовувалися на уроці новації, активні та інтерактивні методи навчання, інноваційні технології? Які і чому саме ці?
    • Як здійснювався контакт з класом і з окремими учнями, тобто як організовувалася спільна робота учителя й учнів, як налагоджено зворотний зв’язок?
  • 7. Чи раціонально використовувався час для реалізації мети уроку?
  • 8. Як використовувався навчальний кабінет? Чому обрано саме такі засоби навчання?
  • 9. Наскільки ефективно була організована самостійна робота учнів, чи використовувалися елементи самоосвіти та самовиховання? Чи використовувався груповий, індивідуальний підхід у навчанні
  • 10. Як було організовано контроль і самоконтроль за якістю навчальних досягнень учнів?
  • 11. Чи була забезпечена цілеспрямована оптимальна розумова діяльність учнів?
  • 12. Як учитель попереджав і долав розумове перевантаження учнів?
  • 13. Як створювалися проблемно-пошукові ситуації для поліпшення глибини засвоєння матеріалу, емоційного настрою учнів?
  • 14. Чи виконувалися правила педагогічного такту та загальноприйнятої педагогічної етики, норми взаємовідносин учителя й учнів?
  • 15. Які елементи уроку, етапи, форми і методи були найбільш вдалими? Що із прогнозованого, запропонованого не вдалося? Чому?
  • 16. Чи зацікавив урок учнів (чи розвивалася їхня пізнавальна активність)?
  • 17. Як працювати над подоланням зазначених недоліків? Яка необхідна допомога?

Алгоритм самоаналізу уроку

  • * Характеристика класу:
  • розгляд структури міжособистісних взаємин (лідери, взаємини)
  • - рівень розвитку (розвиток інтелектуальної сфери учнів класу, потреба в знаннях, установка на навчання)
  • рівень підготовленості класу (прогалини у фактичних знаннях і вміннях, прогалини в навичках навчальної праці, культура поведінки)
  • * Зовнішні зв’язки уроку:
  • місце і роль даного уроку в темі
  • характер зв’язку уроку з попередніми й наступними уроками
  • * Характеристика триєдиної мети уроку (ТМУ):
  • - чого треба домогтися в знаннях, уміннях і навичках
  • - який виховний вплив зробити на учнів
  • - які якості почати, продовжити, закінчити розвивати
  • * Характеристика задуму уроку (план):
  • зміст навчального матеріалу (ЗНМ)
  • методи навчання (МН) та форми організації пізнавальної діяльності (ФОПД), які необхідно використати для засвоєння ЗНМ
  • частина матеріалу, яку учні можуть засвоїти самостійно (використання МН, ФОПД)
  • частина матеріалу, засвоєння якої потребує допомоги вчителя
  • повторення якого матеріалу є необхідним
  • - що є головним у вивченні нового матеріалу
  • закріплення нових знань (МН, ФОПД)
  • цікаве і легке на уроці, а що є самим складним
  • досягнення на уроці виховних і розвивальних аспектів (за допомогою чого?)

Морфологічний аспект самоаналізу (побудова уроку):

  • характеристика навчально-виховних моментів (НВМ) та їхніх навчально-виховних завдань (НВЗ)
  • об’єднання НВМ в етапи
  • виокремлення НВМ, які найбільш позитивно чи негативно вплинули на перебіг уроку, на формування кінцевого результату уроку (КРУ)
  • доказ оптимальності вибору змісту навчального матеріалу, методів навчання, форм організації пізнавальної діяльності
  • Функціональний аспект самоаналізу:
  • встановлення способів взаємодії змісту навчального матеріалу, МН, ФОПД і їх вплив на кінцевий результат уроку
  • відповідність структури уроку його меті, задумові уроку, можливостям колективу
  • визначення найбільш вдалих і невдалих моментів в діяльності вчителя й учнів
  • вплив стилю взаємин учителя та учнів на КРУ

Аспект оцінки кінцевого результату уроку:

  • оцінка якості знань, умінь і навичок, отриманих учнями на уроці
  • визначення розриву між триєдиною метою уроку та його кінцевим результатом
  • аргументованість причин цього розриву
  • оцінювання досягнення виховної та розвивальної мети уроку
  • висновки й самооцінка уроку
  • Пам’ятай!
  • Системний підхід до самоаналізу уроку формує його системне бачення у вчителя й допомагає йому краще осмислити свою особисту роботу. Педагог-майстер починається з освоєння аналізу своєї праці.

Словник термінів

  • Технологія заняття – набір прийомів і засобів, що призводять на занятті до досягнення заздалегіть спланованого результату.
  • Мотивація навчальної діяльності – обов’язковий фрагмент уроку, який спонукає учнів до вивчення навчального матеріалу і призначений для формування розуміння необхідності його розгляду. Сприяє перенесенню уваги учнів з діяльності на попередньому уроці чи перерві на засвоєння навчальної інформації. Формує поняття, для чого вивчається дана тема.
  • Актуалізація опорних знань – ефективний елемент уроку, що проводиться після мотивації навчальної діяльності та оголошення теми уроку перед поясненням нового навчального матеріалу. Спонукає активізацію мисленнєвої діяльності й поєднує раніше набуті знання та навички з матеріалом, який слід розглянути впродовж вивчення проголошеної теми.
  • Раціональність використаного часу – передбачає оцінювання доцільності розподілу навчального часу під час уроку та його складових. Обов’язковим є дотримання тривалості уроку.
  • Доступність викладу матеріалу – передбачає аналіз організації навчальної діяльності з погляду доступності для засвоєння учнями з урахуванням психологічних, вікових та індивідуальних особливостей дітей.


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка