Зарубіжна історіографія




Скачати 225,23 Kb.
Дата конвертації24.08.2017
Розмір225,23 Kb.
2016-2017 навч.рік

Опис

дисципліни “Зарубіжна історіографія” для студентів ІV року навчання напряму «Історія», освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» (6.020302)
Вступ
Нормативний курс „Зарубіжна історіографія” викладається для студентів IV року (VІІІ семестр) денної форми навчання історичного факультету в обсязі 75 годин (2,5 кредити). З них 26 – аудиторні години, 49 – самостійна робота, а також на четвертому-пʼятому роках заочного відділення в обсязі 14 лекційних годин, 76 годин самостійної роботи, підготовки і захисту індивідуального завдання для самостійної роботи та підсумкового письмового іспиту. Окрім тематичних лекцій викладача він включає самостійну навчальну роботу студентів, яка полягає в індивідуальному опрацюванні рекомендованої наукової та навчальної літератури, підготовку реферату й складання письмового іспиту з описовими і тестовими завданнями.

Мета і завдання курсу: сформувати в студентів-істориків системне уявлення про виникнення та розвиток історичного знання, створення його наукової парадигми та суспільне значення на різних етапах цивілізаційного поступу від давнини до початку ХХ ст., простежити і проаналізувати становлення теоретико-методологічних підстав історіографічного процесу, зміну усталених зразків історичного знання, виокремлення та функціонування історичних осередків, шкіл та напрямів, а також головні їхні здобутки.
Оцінювання знань студентів
Контроль та оцінювання якості знань студентів проводиться за 100-бальною шкалою.

Лекції передбачають інформативно-доказовий виклад навчального матеріалу з використанням інтерактивних методів проведення заняття. Відвідавши всі лекції і виконавши всі завдання лектора, студент може набрати максимально 20 балів.

Індивідуальне завдання для самостійної роботи студентів (реферат-есей). Студенти повинні обрати запропоновану викладачем тему для підготовки реферату, опрацювати необхідні джерела і літературу та представити письмовий реферат, присвячений дослідженню проблем розвитку історичної науки, творчої спадщини й історичної свідомості видатних істориків минулого.

Реферат-есей є різновидом аналітико-синтетичної обробки історіографічного матеріалу, який дозволляє студенту у довільній текстовій формі, але змістовно і логічно розкрити зміст та характерні риси описуваного явища або особи.

Обсяг реферату-есею має становити 3 сторінки друкованого тексту (шрифт 14 через півтора інтервали) з поданням наприкінці реально опрацьованої літератури і джерел, включно з інтернет-виданнями. Кінцевий термін подання роботи – 15 квітня 2014 р. (студенти заочного відділення подають реферати-есеї перед складанням іспиту і захищають їх під час іспиту). Максимальна оцінка реферату – 30 балів.

Іспит проводиться наприкінці семестру і передбачає письмові відповіді студента на поставлені в екзаменаційних білетах два описових запитання і пʼяти тектсових завдань. Максимальна оцінка за іспит – 50 балів (описові питання по 20 балів і 10 балів за відповіді на тестові завдання).
Розподіл балів

Відвідування лекцій і консультацій

Реферат-есей

Іспит

20

30

письмова робота

50


Не допускається до здачі письмового іспиту студент, який не виконав вимог курсу й упродовж семестру набрав менше 21 балу.

На заочному відділенні поточний і підсумковий контроль знань студентів передбачає:

1) Відвідування студентами лекційних занять – 20 балів;

2) Написання і захист контрольної роботи-реферату за запропонованим списком контрольних робіт – 30 балів;

3) складання письмового іспиту – 50 балів.
Шкала перерахування оцінок


Оцінка в балах

Оцінка за іспит

Код

оцінки


Оцінка за

шкалою ECTS

Оцінка за залік

90–100

відмінно


5

А

зараховано

81–89

дуже добре

4


B

зараховано

71–80

Добре


C

61–70

Задовільно

3


D

зараховано

51-60

Достатньо

E


21–50










Допускається

до здачі іспиту

До 21

(за роботу в семестрі)



незадовільно

(оцінка автоматично виставляється

у відомість)

2



FХ

Незадовільно



Сума балів після

здачі по талону №2,

(0-50)

незадовільно



2


Не зараховано



Сума балів після здачі по талону «К»

(0-50)

незадовільно

2

F


Не зараховано


Програма навчальної дисципліни
Змістовний модуль 1. Історія історичної думки від найдавніших часів до кінця ХІІІ ст.

Тема 1. Вступна лекція. Мета і завдання курсу, література, джерела, вимоги. Об’єкт і предмет історіографії (2 год.).



  1. Мета і завдання навчальної дисципліни.

  2. Джерела і література.

  3. Вимоги і контроль за навчанням.

  4. Термінологія і періодизація.

  5. Історіографія, її об’єкт і предмет.

Тема 2. Зародження історичної свідомості. Міфологічна свідомість (2 год.).

  1. Передумови і виникнення міфологічної свідомості.

  2. Цивілізаційний поступ в Європі і Азії.

  3. Культурний поступ перших світових цивілізацій.

  4. Близький Схід, Єгипет, Індія, Китай: перші кроки історіографії.

Завдання для самостійної роботи ( 6 год.)

Міфологічна література в давньому Єгипті.

Хетська офіційна література (28-12 ст. до н. е.)

Історична думка давніх юдеїв.


Тема 3. Виникнення і розвиток античної історіографії (2 год.).

  1. Грецька культура: етапи розвитку і здобутки.

  2. Грецька протісторіографія. Логографи.

  3. Геродот і Фукідід.

  4. Класична грецька історіографія.

  5. Історіографія епохи еллінізму.

  6. Виникнення римської культури та історіографії.

  7. Римські анналісти.

  8. Класична римська історіографія та її здобутки.

Завдання для самостійної роботи (8 год.)

Вивчення творів Геродота і Фукідіда.

Ознайомлення з творами Плутарха і Полібія.

Корнелій Тацит і його твори.

Опрацювання праці «Историография античной истории» (М.: Высш.шк., 1980).
Тема 4. Середньовічна історіографія: теоретичні підстави і основні напрями (2 год.).


  1. Виникнення теологічної християнської історичної доктрини та її еволюція.

  2. Основні жанри середньовічного європейського історіописання.

  3. Історична думка в Європі доби середньовіччя.

  4. Візантійська історіографія.

Завдання для самостійної роботи (6 год.)

Ознайомлення з творами Аврелія Августина.

Ознайомлення з творами Йордана.

Опрацювання монографії: Косминский Е.А. Историография средних веков. – Москва, 1973.

Опрацювання праці: Бибиков М.В. Историческая литература Византии. – Санкт-Петербург, 1998.
Змістовний модуль 2. Формування і розвиток новочасної історичної науки.

Тема 5. Гуманізм та європейська історіографія (2 год.)



  1. Світоглядні підстави гуманістичної історіографії.

  2. Історіографія італійського Відродження.

  3. Французька гуманістична історіографія.

  4. Англійська історична думка XVI ст.

  5. Вплив гуманізму на розвиток історіописання в Європі XV – XVI ст.

Завдання для самостійної роботи (6 год.).

Опрацювання праці: Барг М. Эпохи и идеи. Становление историзма. Москва, 1987.

Ідея всесвітньої історії Ф. Бодуена.

Ж. Боден – представник історико-правового напряму.

Опрацювання монографії Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. Москва, 1965.
Тема 6. Формування філософської історії та історіографії (2 год.)


  1. Наукова революція й історичне знання у XVII ст.

  2. Ерудитський напрям в європейській історіографі XVII – XVIII ст.

  3. Теоретичні підстави «філософської історії»: ідея прогресу та історичних циклів.

  4. Англійська філософська історія.

  5. Філософія історії у Франції.

  6. Німецька просвітницька історіографія.

  7. Виникнення американської історіографії.

Завдання для самостійної роботи (6 год.)

Опрацювання творів Вольтера, Кондорсе, Монтескʼє.

Праці Й. Гердера.

Опрацювання праці: Вико Дж. Основание новой науки о природе нации. Москва; Киев, 1994.


Змістовний модуль 3. Історична наука в ХІХ – на початку ХХ ст.: доктринізація історії.

Тема 7. Історична думка епохи Романтизму (2 год.).



  1. Формування романтичної візії історії.

  2. Напрями європейської романтичної історіографії.

  3. Німецька романтична історіографія.

  4. Французькі романтики.

  5. Англійська історіографія в добу романтизму.

  6. Історична наука у США.

  7. Ідеї романтизму та формування історичних концепцій бездержавних народів Європи.

Завдання для самостійної роботи (6 год.)

Опрацювання праці Вайнштейн О.Л. Очерки развития буржуазной философии и методологии истории в XIX- ХХ веках. – Ленинград, 1979.

Робота з книгою Реизов Б. Французская романтическая историография (1815-1830). Ленинград, 1956.

Опрацювання роботи Далин В.М. Историки Франции XIX-XX вв. Москва, 1981.


Тема 8. Історична думка і професійна історіографія другої половини ХІХ ст. (4 год.).

  1. Формування соціологічних версій історії.

  2. Позитивізм і історія.

  3. Марксистська соціологія історії.

  4. Німецька історіографія і Леопольд фон Ранке.

  5. Французька історіографія. В напрямі позитивізму.

  6. Англійська історична наука в пошуках закономірностей цивілізації.

  7. Історична наука у США.

  8. Історична думка Росії.

  9. Національні історіографії в Центрально-Східній Європі.

Завдання для самостійної роботи (6 год.).

Опрацювання праці Й. Дройзена «Нарис історики» в: Дройзен Й. Историка. Лекции об энциклопедии и методологии истории. СПб.: Владимир Даль, 2004.

Опрацювання книжки: Поппер К. Злиденність історицизму. Київ, 1994.

Опрацювання розділів книги Таран Л.В. Историческая мысль Франции и России: 70-е годы XIX – 40-е годы XX века. Киев, 1994.


Тема 9. Світова історична думка і наука на початку ХХ століття (2 год.).

  1. Світоглядні аспекти розвитку історіографії.

  2. Формування «нової наукової історії» у Франції.

  3. Неокантіанство в німецькій історіографії.

  4. Англійська історіографія на початку ХХ століття.

  5. Прагматична історіографія в США.

  6. Філософська історіографія в Італії.

Завдання для самостійної роботи (5 год.).

Опрацювання монографії Шарифжанов И.И. Судьбы либеральной философии истории. Актон и современная англо-американская историография. Казань, 1989.



Опрацювання монографії: Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Французька історіографія ХХ століття. Львів, 2001.

Індивідуальні завдання для самостійної роботи
Методичні рекомендації для виконання самостійної письмової роботи (реферату-есею)
Реферат-есей повинен відбити ознайомлення студента з біографією, творчістю та історичними поглядами одного з істориків минулого (зарубіжного або українського до початку ХХ століття). Він повинен формально складатися з 3-х сторінок, на яких повинно бути послідовно викладено такі дані:

  • 1 сторінка – стисла біографія історика,

  • 2 сторінка – основні твори історика,

  • 3сторінка – провідні погляди і наукові здобутки історика, а також ставлення студента до його творчих здобутків.

Реферат-есей повинен бути набраним на ПК текстом у форматі «Word» (або інших редакторських форматах) на аркушах А-4, поля згори і знизу 20 мм, зліва 30 мм, справа 15 мм, кегль 14, інтервал 1,5, обсяг разом з титульною сторінкою – 4 сторінки і складатися з: 1) титульної сторінки зі стандартними атрибутами (міністерство, університет, кафедра, навчальна дисципліна, тема, виконавець, місто і рік), 2) тексту біографічно-історіографічної довідки – 3 сторінки нормалізованого тексту, 3) списку використаної додаткової літератури (якщо така є), який не повинен бути розлогим. Загальне спрямування написання реферату – підготовка тексту для Вікіпедії.
Питання, що виносяться на підсумковий іспит


  1. Міфологічні історичні знання у давньому світі: загальна характеристика і основні центри

  2. Біблійна історія та її особливості

  3. Характерні риси античної історіографії

  4. Історичні твори Гекатея Мілетського

  5. Історична творчість Геродота

  6. Історичні праці Фукідіда

  7. Історіографія еллінізму. Полібій

  8. Візантійська історіографія: етапи розвитку і головні здобутки

  9. Характерні риси, етапи розвитку і жанри історіографії європейського середньовіччя

  10. Творчість Аврелія Августина

  11. Європейське історіописання VI – VIII століть

  12. Творчість Бєди Досточтимого (Венерабіліса)

  13. Європейське історіописання ІХ – ХІ століть

  14. Європейське історіописання ХІІ – ХІV століть

  15. Поява “рицарського” історіописання

  16. Візантійська історіографія. Амміан Марцеллін

  17. Історичні праці Прокопія Кесарійського

  18. Творчість Михаїла Пселла

  19. Основні риси гуманістичної історіографії

  20. Гуманістина історіографія італійського Відродження: етапи і головні постаті

  21. Історичні погляди Леонардо Бруні

  22. Ерудитська історіографія: Флавіо Бьондо

  23. Історичні твори Лоренцо Валли

  24. Історичні творчість Ніколо Макіавеллі

  25. Історичні праці Франческо Гвіччардіні

  26. Французька гуманістична історіографія – головні постаті і здобутки

  27. Ерудит Йосиф Юст Скаліґер

  28. Творчість Франсуа Бодуена

  29. Французька протестантська історіографія. Агриппа Д’Обіньє

  30. Погляди на історію Жана Бодена

  31. Впливи гуманізму на англійську історіографію

  32. Натурфілософські підстави історіографії Просвітництва

  33. “Нова наука про природу націй” Джамбаттисто Віко

  34. Історичні погляди Шарля Луї Монтеск’є

  35. Філософська історія французьких просвітників (Руссо, Вольтер, Тюрго)

  36. “Прогресивна історія” Жана-Антуана Кондорсе

  37. Особливості історіографії німецького Просвітництва

  38. Романтизм і європейська історіографія (основні риси)

  39. Консервативна французька романтична історіографія. Жозеф де Местр

  40. Ліберальні французькі романтики: огюстен Тьєррі, Франсуа Гізо, Франсуа Огюстен Міньє

  41. Демократична французька романтична іторіографія. Жюль Мішле

  42. Історія культури в німецькій романтичній історіографії: Фридріх Шлегель, Йоган Готфрід Фіхте, Фридріх Вільгельм Шеллінг

  43. Філософська історія Георга Вільгельма Фридріха Гегеля

  44. Німецька історична школа права: Фридріх Савіньї і Карл Фридріх Ейхгорн

  45. Історичні погляди Леопольда фон Ранке

  46. Історична творчість Томаса Бабінґтона Маколея

  47. “Героїчна історія” Томаса Карлайля

  48. Романтична історіографія в США: Джордж Бенкрофт

  49. Соціальна історія позитивізму: головні методологічні постулати (О.Конт і Г.Спенсер)

  50. Позитивізм у французькій історіографії Іпполіт Тен

  51. Творчість Ернеста Лавіса

  52. Дослідники Французької революції (Альфонс Олар, Альбер Собуль)

  53. Позитивізм і англійська історіографія (Вільям Стеббс, Джон Емері Ектон, Томас Бокль)

  54. Малонімецька історична школа і Йоган Густав Дройзен

  55. Ліберальна німецька історіографія. Якоб Буркхардт

  56. Історичні погляди Карла Лампрехта

  57. Позитивізм в американській історіографії. Джон Дрепер

  58. Методологічний перелом в історіографії на початку ХХ століття

  59. Творчість Макса Вебера

  60. Пошуки “нової історії” у французькій історіографії на початку 20 століття. Анрі Берр, Еміль Дюркгейм


Рекомендована література
Базова


  1. Барг М. Эпохи и идеи. Становление историзма. Москва, 1987.

  2. Барг М.А. Категории и методы исторической науки. М., 1984.

  3. Бендрикова Л.А. Французская историография революции 1848–1849 годов во Франции. М., 1969.

  4. Бибиков М.В. Историческая литература Византии. Санкт-Петербург, 1998.

  5. Бл. Августин. О Граде Божием: В 4 т. Москва, 1994.

  6. Блок М. Апология истории. Москва, 1985.

  7. Блуменау С.Ф. От социально-экономической истории к проблематике массового сознания: французская историография революции конца XVIII века (1945–1993). Брянск, 1995.

  8. Болховитинов Н.Н. США: проблемы истории и современная историография. М., 1980.

  9. Вайнштейн О. Западноевропейская средневековая историография. Москва, 1964.

  10. Вайнштейн О.Л. Очерки развития буржуазной философии и методологии истории в XIX- ХХ веках. ленинград, 1979.

  11. Вебер Б.Г. Историографические проблемы. Москва, 1974.

  12. Вебер М. Избранные произведения. Москва, 1990.

  13. Вернадский Г.В. Русская историография. Москва, 1998.

  14. Вико Дж. Основание новой науки о природе нации. Москва; Киев, 1994.

  15. Вильчек Вс. Прощание с Марксом: (Алгоритмы истории). Москва, 1993.

  16. Виноградов К.Б. Очерк английской историографии нового и новейшего времени. Ленинград, 1975.

  17. Волгин В.П. Развитие общественной мысли во Франции в XVIII в. Москва, 1977.

  18. Гайденко П., Давыдов Ю. История и рациональность. Социология Макса Вебера и веберовский ренессанс. Москва, 1991.

  19. Гердер И. Г. Идеи к философии человечества. Москва, 1977.

  20. Геродот. История в 9 книгах. Москва, 1993.

  21. Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. Москва, 1986.

  22. Гуревич А. Я. Исторический синтез и школа "Анналов". Москва, 1993.

  23. Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. Москва, 1965.

  24. Гутнова Е.В. Историография истории средних веков (середина XIX в. – 1917 г.). Москва, 1985.

  25. Далин В.М. Историки Франции XIX-XX вв. Москва, 1981.

  26. Дементьев И.П. Американская историография гражданской войны в США (1861–1965). М., 1963.

  27. Добролюбский А.О. Школа "Анналов" – "новая историческая наука". Москва, 2000.

  28. Драбкин Я.С. Проблемы и легенды в историографии германской революции 1918–1919. Москва, 1990.

  29. Дройзен Й. Историка. Лекции об энциклопедии и методологии истории. Санкт-Петербург: Владимир Даль, 2004.

  30. Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Французька історіографія ХХ століття. Львів, 2001.

  31. Зашкільняк Л. Методологія історії від давнини до сучасності. Львів, 1999.

  32. Зашкільняк Л. Сучасна світова історіографія. Львів, 2007.

  33. Зверева Г.И. Организация исторической науки в Великобритании в новое и новейшее время. Москва, 1986.

  34. Исаев С.А. Алексис Токвиль и Америка его времени. Санкт-Петербург, 1993.

  35. Историки России XVIII – начала ХХ века. Москва, 1996.

  36. Историки эпохи Каролингов. Москва, 1999.

  37. Историография античной истории. Москва, 1980.

  38. Историография истории нового времени стран Европы и Америки. Москва, 1990.

  39. Историография истории нового и новейшего времени стран Европы и Америки. Москва, 2000.

  40. Историография истории новой и новейшей истории стран Европы и Америки. Москва, 1977.

  41. Историография истории России до 1917 г.: Учеб. для студ.выш.учеб.заведений: В 2 т./Под ред. М.Ю.Лачаевой. Москва, 2003.

  42. Историография истории южных и западных славян. Москва, 1987.

  43. Коллингвуд Р.Д. Ідея історії. Київ, 1997.

  44. Кондорсе Ж. А. Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума. Москва, 1936.

  45. Вольтер. Статьи и материалы. Москва; Ленинград, 1948.

  46. Косминский Е.А. Историография средних веков. Москва, 1973.

  47. Костикова И.В. Философско-социологические взгляды Томаса Карлейля. Москва, 1983.

  48. Кроче Б. Теория и история историографии. /Пер. с ит. Москва, 1998.

  49. Кузнецова Т., Миллер Т. Античная эпичная историография: Геродот, Тит Ливий. Москва, 1984.

  50. Маркова Л. Наука: история и историография ХІХ– ХХ вв. Москва, 1987.

  51. Могильницкий Б.Г. История исторической мысли XX века. Курс лекций. – Томск, 2001. – Вып. 1: Кризис историзма.

  52. Могильницкий Б.Г. Политические и методологические идеи русской либеральной медиевистики середины 70-х годов XIX в. – начала 90-х годов. Томск, 1969.

  53. Мягков Г. “Русская историческая школа” Методологические и идейно-политические позиции. Казань, 1988.

  54. Немировский А. Рождение Клио: у истоков исторической мысли. Воронеж, 1986.

  55. Нечкина М.В. Василий Осипович Ключевский. Москва, 1974.

  56. Патрушев А.И. Расколдованный мир Макса Вебера. Москва, 1992.

  57. Патрушев А.И. Неолиберальная историография ФРГ. Формирование, методология, концепции. Москва, 1981.

  58. Полибий. Всеобщая история. В 2-х т. Москва, 1989.

  59. Поппер К. Злиденність історицизму. Київ, 1994.

  60. Рамазанов С.П. Кризис в российской историографии начала ХХ века: В 2 ч. Волгоград, 1999-2000. 

  61. Реизов Б. Французская романтическая историография (1815-1830). Ленинград, 1956.

  62. Репина Л.И. "Новая историческая наука" и социальная история. Москва, 1998.

  63. Репина Л.П. История исторического знания: Пособие для вузов / Л.П.Репина, В.В.Зверева, М.Ю.Парамонова. Москва, 2004.

  64. Семенов Ю.Н. Социальная философия А. Тойнби. Критический очерк. М., 1980.

  65. Таран Л.В. Историческая мысль Франции и России: 70-е годы XIX – 40-е годы XX века. Киев, 1994.

  66. Тойнбі А.Дж. Дослідження історії. Київ, 1995. Тт.1-2.

  67. Фукидид. История. Москва, 1993.

  68. Шоню П. Экономическая история: эволюции и перспективы // Thesis. Теория и история экономических и социальных институтов и систем. Т. 1. Вып. 1. М., 1993.

  69. Шапиро А. Историография с древнейших времен по ХVІІІ век. Курс лекций. Ленинград, 1982.

  70. Шарифжанов И.И. Английская историография в XX веке. Основные теоретико-методологические тенденции, школы и направления. Казань, 2004.

  71. Шарифжанов И.И. Современная английская историография буржуазной революции XVII в. Москва, 1982.

  72. Шарифжанов И.И. Судьбы либеральной философии истории. Актон и современная англо-американская историография. Казань, 1989.

  73. Яковенко Н. Вступ до історії. Київ, 2007.

  74. Ясперс К. Истоки истории и ее цель. Москва, 1978.


Допоміжна

  1. Адо А.В. Великая французская революция и ее современные критики // Буржуазные революции XVII–XIX вв. в современной зарубежной историографии / Отв. ред. И.П. Дементьев. Москва, 1986.

  2. Алпатов А.М. Политические идеи французской буржуазной историографии XIX в. Москва, 1949.

  3. Бессмертный Ю.Л. Тенденции переосмысления прошлого в современной зарубежной историографии // Вопросы истории. 2000. № 9.

  4. Гобозов И.А. Современная французская буржуазная философия истории. Москва, 1978.

  5. Диалог со временем: историки в меняющемся мире. Москва, 1996.

  6. Канке В.А.Основные философские направления и концепции науки: Итоги XX столетия: Учебное пособие. Москва, 2000.

  7. Кареев Н.И. Историки французской революции. Ленинград, 1924. Т. 1–3.

  8. Ковальченко И.Д. Методы исторического исследования. М.: Наука, 1987.

  9. Лукин Н.М. Альфонс Олар (1849–1928) // Лукин Н.М. Избранные труды. Москва, 1960. Т.1.

  10. Одиссей. Человек в истории. Сб. ст. 1989 - 2001. М., 1989 - 2002;

  11. THESIS (теория и история экономических и социальных институтов и систем). Вып. 1 - 6. 1993 – 1994.

  12. Про, Антуан. Двенадцать уроков по истории: Пер. с франц. / Рос. гос. гум. ун-т. Москва, 2000.

  13. Садовский В.Н. Карл Поппер и Россия. Москва, 2002.

  14. Смирнов В.П., Посконин В.С. Традиции Великой Французской революции в идейно-политической жизни Франции 1789-1989 гг. Москва, 1991.

  15. Смоленский Н.И. Политические категории немецкой бржуазной историографии (1848-1871 г.). Томск, 1982.

  16. Собуль А. Жорж Лефевр – историк французской революции // Французский ежегодник, 1959. Москва, 1961.

  17. Собуль А. Классическая историография французской революции // Французский ежегодник, 1976. Москва, 1978.

  18. Трельч Э. Историзм и его проблемы: Логическая проблема философии истории /Пер. с нем. Москва, 1994.

  19. Тош Дж. Стремление к истине: Как овладеть мастерством историка. М.: Весь мир, 2000.

  20. Франция-память / Историки: Пьер Нора, Мона Озуф, Жерар Де Пюимеж, Мишель Винок. СПб., 1999.

  21. Фуко, Мишель. Археология знания / Пер. с франц. Киев, 1997.

  22. Фуко, Мишель. Надзирать и наказывать. История тюрьмы. Москва, 1998.


Інформаційні ресурси


  1. Львівський національний університет імені Івана Франка (www.lnu.edu.ua/faculty/webhistory/sid/index.html)

  2. Африкана.ру (Росія) (www.africana.ru/)

  3. Библиотека Гумер (Росія) (www.gumer.info/)

  4. Всемирная история (Росія) (//history.xsp.ru/)

  5. «Гео. Непознанный мир». Елисеевское географическое общество (Росія) (www.geografia.ru/)

  6. Інститут історії України НАН України (www.history.org.ua/)

  7. Институт всеобщей истории РАН (Росія) (www.igh.ru/)

  8. Інтернет-сторінка “Історія” (Росія) (//history.tuad.nsk.ru/)

  9. Люди (Росія) (www.peoples.ru/)

  10. Мир истории. Российский электронный журнал (Росія) (www.historia.ru/)

  11. Міжнародний комітет історичних наук (www.cish.org/)

  12. Научно-образовательный центр «Новая локальная история» (Росія) (www.newlocalhistory.com/)

  13. Рефераты по истории (Росія) (www.bestreferat.ru/)

  14. Российское образование. Система федеральных образовательных порталов (Росія) (www.auditorium.ru/)

  15. Русский биографический словарь. Сетевая версия (Росія) (www.rulex.ru/)

  16. Страны мира (Росія) (www.countries.ru/)

  17. Хронос – всемирная история в Интернете (Росія) (www.hrono.ru/)

  18. Центр восточных культур (Росія) (www.orient.libfl.ru/)

  19. Центр исследований по философской антропологии Европейского гуманитарного университета (Беларусь) (www.ehu-international.org/)

  20. Электронная библиотека (Україна) (www.lib.com.ua/)

  21. ACLS History E-Books Project (США) (www.historyebooks.org/)

  22. Hartford Web Publishing (США) (www.hatforf.hwp.com/)

  23. Instytut Pamięci Narodowej (Польща) (www.ipn.gov.pl/)

  24. Nauka w Polsce (Польща) (www.naukawpolsce.pap.pl/)

  25. Redakcja “Historycy.pl” (Польща) (www.historycy.pl/)

  26. Wydawnictwo naukowe PWN (Польща) (www.pwn.pl/)

Склав Л.О. Зашкільняк




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка