Затверджено вченою радою




Сторінка1/3
Дата конвертації21.11.2016
Розмір0,49 Mb.
  1   2   3



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Глухівський національний педагогічний університет

імені Олександра Довженка


ЗАТВЕРДЖЕНО ВЧЕНОЮ РАДОЮ

Глухівського НПУ ім. О. Довженка

Протокол № _____ від «_____»_________ 2014  р.

Голова Вченої ради______________проф.О.І. Курок
ПРОГРАМА
КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ

ДЛЯ АСПІРАНТІВ, СТАЖИСТІВ І ЗДОБУВАЧІВ

Глухів-2014





Програма кандидатського іспиту з філософії адресується аспірантам, стажистам та здобувачам наукового ступеня кандидата у відповідній галузі.

Автори прагнули врахувати позитивний досвід складання аналогічних програм Центру гуманітарної освіти НАН України, кафедри філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, фахівцями інших навчальних закладів України та зарубіжжя.



Укладач: кандидат філософських наук

Заремський М.Й.



ЗМІСТ

Тематичний план

С. 4

Програма курсу філософії

С. 5-13

Список першоджерел

С. 14-15

Підручники та навчально-методичні посібники

С. 16-21

Тематика рефератів для підготовки й складання кандидатського іспиту з філософії

С. 22-24

Вимоги до написання реферату

С. 25

Питання для підготовки й складання кандидатського іспиту з філософії

С. 26-28



ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
Розділ 1. Історія філософія як основа філософсько-методологічної культури

Тема 1. Філософія, її людські виміри і смисл.

Тема 2. Філософія стародавнього світу.

Тема 3. Середньовічна філософія. Філософія епохи Відродження.

Тема 4. Філософія Нового часу та європейського Просвітництва.

Тема 5. Класична німецька філософія.

Тема 6. Марксистська філософія: джерела, особливості, зміст.

Тема 7. Зарубіжна філософія Нового часу (ХХ ст.).

Тема 8. Становлення та розвиток вітчизняної філософії.
Розділ 2. Основні проблеми сучасної філософії

Тема 9. Онтологія: буття і матерія.

Тема 10. Феноменологія. Проблема свідомості в філософії та науці.

Тема 11. Діалектика як вчення про загальний зв’язок і розвиток.

Тема 12. Епістемологія. Сутність та структура пізнавального процесу.

Тема 13. Соціальна філософія. Філософські проблеми людської історії.

Тема 14. Суспільство як система, що саморозвивається. Буття людини у суспільстві та у світі історії.

Тема 15. Суспільство і природа.

Тема 16. Філософія культури. Людина і світ культури.

Тема 17. Філософська антропологія. Сучасні проблеми філософії людини.

Тема 18. аксіологія. Цінності та їх роль у функціонуванні соціуму.

Тема 19. Методологія науки та гуманітарного пізнання.



І. ПРОГРАМА КУРСУ ФІЛОСОФІЇ
Тема 1. Філософія, її людські виміри і смисл.

Місце філософії в системі сучасної освіти та духовної культури людства. Роль філософії у саморозвитку людини; філософія і світогляд. Світогляд як духовно-практичний феномен. Структура світогляду. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, науковий, філософський. Філософія як теоретична основа світогляду. Предмет філософії. Відносини “людина-світ” як головна світоглядно-філософська проблема. Філософія і наука. Структура філософського знання. Філософія як спосіб світорозуміння і світовідношення людини. Філософія як методологія наукового пізнання. Основні методи філософії. Вихідні принципи філософського мислення. Категорії філософії. Поняття філософського вчення, філософської течії, філософського напрямку, філософської школи. Загальнолюдські цінності у філософії. Функції філософії.


Тема 2. Філософія стародавнього світу.

Походження та джерела філософії. Міфологічно-релігійна літературна спадщина Стародавнього Сходу як антропосоціологічне джерело філософії. Специфіка історичного розвитку філософії. Основні історичні етапи розвитку філософії. Основні школи та напрями давньокитайської та давньоіндійської філософії. Загальна характеристика античної філософії, хронологічні рамки, основні школи та напрями. Конфуціанство, даосизм, моїзм, легізм, джайнізм, буддизм, йога та інші школи.

Досократична філософія (VII-V ст. до н.е.) – Мілетська школа, Піфагорійський союз, стихійна діалектика Геракліта, школа елеатів, атомістів та їх основні представники.

Класична грецька філософія V-IV ст. до н.е. Сократ і софісти. Школа кініннів, кіренаїків. Майєвтика як метод філософії Сократа. Філософські ідеї Платона. Філософська система Арістотеля. Філософія еллінізму (епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм). Основні концепції та напрями римської античної філософії. Неоплатонізм ІІІ-поч. ІV ст.



Тема 3. Середньовічна філософія. Філософія епохи Відродження.

Виникнення середньовічної філософії як зрізу двох традицій: християнського одкровення і античної філософії. Західна та східна патристика ІІ-V ст. н.е. Аврелій Августин та його філософські ідеї. Апологетика, гностицизм, неоплатонізм.

Співвідношення віри, волі і розуму як центральна проблема схоластичної філософії.

Полеміка номіналізму і реалізму про універсалії. П’єр Абеляр, Роджер Бекон, Вільям Оккам як найяскравіші представники схоластики. Фома Аквінський як систематизатор середньовічної схоластики.

Значення філософії середньовіччя для подальшого розвитку філософської духовної культури в Європі.

Загальна характеристик розвитку філософії ХІV-ХVІ ст. Періодизація та основний зміст філософської культури Відродження.

Розвиток натурфілософії та природознавства в добу Відродження. Філософська система Миколи Кузанського. Механіцизм як тип філософствування. М. Копернік, Дж. Бруно, Й. Кеплер, Г.Галілей з ідеєю матеріалістичного тлумачення природи.

Гуманістичний антропоцентризм у філософії та культурі Раннього та Високого Ренесансу (Ф. Петрарка, К. Салютатті, Л. Валла, П. Мірандола). Проблема людської індивідуальності у європейській філософії ХV-ХVІ ст. (Е. Роттердамський, М. Монтень).

Соціально-філософські вчення доби Відродження. Макіавеллізм у політиці. Утопічні ідеї Т. Мора та Т. Кампанелли.

Вплив епохи Відродження на розвиток та трансформацію європейської духовної культури та її історичне значення.


Тема 4. Філософія Нового часу та європейського Просвітництва

Загальна характеристика філософії Нового часу (ХVІІ-ХІХ ст.). Буржуазні революції в Європі та наукова революція у духовній сфері. Механіцизм як специфічний тип філософування. Емпіризм та раціоналізм як дві великі філософські теми Нового часу.

Ф. Бекон та його досвідно-індуктивний метод теорії пізнання світу. Т. Гоббс і Дж. Локк та їх філософські ідеї.

Раціональна методологія Р. Декарта та його дедуктивний метод наукового пізнання. Б. Спіноза, Г. Лейбніц, І. Ньютон як прихильники принципів раціоналізму. Агностицизм Дж. Берклі та Д. Юма.

Соціально-філософські вчення Нового часу (Г. Гроцій, Т. Гоббс, Дж. Локк, Дж. Уїнстенлі, Дж. Мільтон) та ідеї буржуазного лібералізму.

Загальна характеристика філософії європейського Просвітництва та її особливості.

Філософські ідеї ХVІІІ ст., їх антропосоціальна спрямованість (М. Монтеск’є, Ф. Вольтер, Ж. Руссо, Ж. Кондорсе, К. Гельвецій, П. Гольбах, Д. Дідро, Т. Ламетрі).

Розвиток Просвітницької філософії в країнах Європи та США (Дж. Толанд, А. Коллінз, Д. Гартлі, А. Шефтсбері, Х. Вольф, Г. Лессінг, І. Гердер, Ф. Шіллер, Дж. Віко, Т. Джефферсон, Т. Пейн, А. Гамільтон).


Тема 5. Класична німецька філософія

Загальна характеристика німецької філософії кінця ХVІІІ – пер. пол. ХІХ ст. та її концептуальна спрямованість.

Теоретичні джерела та основні риси німецької класики. Проблеми теорії пізнання у філософії І. Канта. Вчення про мораль, моральність та теорія мистецтва у “критичному” періоді творчості І. Канта.

Ідеї суб’єктивізму у “філософії активності” Й. Фіхте та трансценденталізм філософської системи Ф. Шеллінга.

Система філософського ідеалізму Г.В.Ф. Гегеля.

Основні поняття, принцип тотожності мислення та буття. Діалектика як основний метод філософії Гегеля, закони та категорії діалектики, діалектичної логіки. Вчення Гегеля про всесвітню історію. Суперечність між діалектичним методом та системою.

Філософська система Л.А. Фейєрбаха. Принцип антропологізму та релігія любові у філософії Л. Фейєрбаха.
Тема 6. Марксистська філософія: джерела, особливості, зміст.

Загальна характеристика марксизму, періодизація, основні представники. Соціально-економічні передумови виникнення марксизму, теоретичні (ідейні) джерела походження і становлення марксизму.

Матеріалістичне розуміння історії. Поняття “відчуженої праці”. Марксистська теорія класової боротьби, ідея гегемонії “пролетаріату – могильника буржуазії”, диктатури, “всесвітньої революції”.

Розвиток марксизму у другій пол. ХІХ ст. Поняття “спосіб виробництва”, “базис”, “суспільна свідомість”, “ідеологія”. Поглиблення марксизму в Європі та Росії. Особливості марксизму в Росії. Марксистсько-ленінська філософія. Діалектичний та історичний матеріалізм. Історична доля марксизму. Неомарксизм. Два напрями марксизму (А. Грамші, Д. Лукач, неофрейдизм, Франкфуртська школа, Л. Альтюссер, Л. Коен). Сучасні оціночні позиції щодо марксизму та його значення.


Тема 7. Зарубіжна філософія Новітнього часу (ХХ ст.)

Загальна характеристика розвитку філософії у ХХ ст. Раціоналізм та ірраціоналізм як дві великі течії філософії Новітнього часу.

Неопозитивізм (М. Шлік, О. Нейрат, Р. Карнап, Л. Віттгенштейн) та постпозитивізм (Т. Кун, І. Лакатош, П. Фейєрабенд).

“Філософія науки” та критичний раціоналізм, структуралізм, неораціоналізм, постструктуралізм (Леві-Стросс, М. Фуко, Ж. Дерріда, Х. Блум).

Проблеми прагматизму (Ч. Пірс, В. Джемс) та теорія істини. Герменевтика (Х.-Г. Гадамер, Ю. Хабермас).

Некласична філософія ХХ ст. “Філософія життя” (В. Дільтей, Ф. Ніцше, Г. Зіммель). Екзистенціальна філософія: філософська антропологія (М. Шелер, А. Гелен, Г. Плеснер, О. Больнов), німецький екзистенціалізм (М. Хайдеггер, К. Ясперс), французький екзистенціалізм (Ж.-П. Сартр, А. Камю, Г. Марсель), іспанський екзистенціалізм (Х. Ортега-і-Гассет), персоналізм (П.П. Боун, В. Штерн, Є. Муньє, Ж.Лакруа). Феноменологія Є. Гуссерля.

Неотомізм (Ж. Марітен, Ю.М. Бохенський, Є. Жильсон) і тейярдизм. Неокантіанство (марбурзька та баденська школи).

Російська екзистенційна релігійна філософія кінця ХІХ-поч. ХХ ст. (Л. Шестов, М. Бердяєв, В. Соловйов, П. Флоренський). Ідея всеєдності.

Психоаналіз та неофрейдизм (З. Фрейд, К. Юнг, А. Адлер, Є. Фромм). Провідні концепції та напрямки розвитку філософії 90-х рр. ХХ ст. Аналітична філософія, філософія техніки, синергетика, філософська антропологія, філософія релігії, філософія етики.

Тема 8. Становлення та розвиток вітчизняної філософії.

Загальна характеристика української філософії, періодизація, концептуальна спрямованість. Докласична філософія. Особливості українського світоглядного менталітету. Давньослов’янська міфологія. Філософські ідеї Києворуської доби. “Слово про закон і благодать” Іларіона, “Повчання Володимира Мономаха дітям”. Агіографічна література. Ідеї ісихазму та ареопагітизму в Україні. Полемісти ХVІ-ХVІІ ст. Діяльність Острозького культурно-освітнього центру. Філософія Києво-Могилянської академії, її екзистенційна, раціоналістично-натуралістична спрямованість.

Класичний період української філософії. Творчість Г. Сковороди як засновника української класичної філософії. Я. Козельський та його філософська система. Українська “університетська” філософія ХІХ ст. (О. Новицький, С. Гогоцький, П. Лодій, М. Максимович). Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства та український романтизм (М. Гоголь, М. Костомаров, Т. Шевченко, П. Куліш, П. Юркевич). “Хутірська філософія”, “філософія серця”. Філософські ідеї в Україні в кінці ХІХ - на поч. ХХ ст. (Київська екзистенційно-філософська школа, філософія “розстріляного відродження”, позитивісти). Філософія української діаспори (Д. Чижевський, В. Липинський, Д. Донцов та ін.). Соціально-політичні ідеї у філософії Новітньої доби (М. Грушевський, І. Франко, М. Драгоманов). Українська філософська думка в контексті європейської та світової культури.
Розділ 2. Основні проблеми сучасної філософії.
Тема 9. Онтологія: буття і матерія.

Онтологія в системі філософської освіти. Філософський зміст категорії буття. Поняття “світ” як єдність об’єктивної дійсності і дійсності людських сутнісних сил. Поняття сутності, існування в історії філософії. Поняття дійсності як об’єктивної реальності. Проблема буття в історії філософії. Буття і небуття. Основні форми буття. Буття речей і процесів. Буття людини. Буття соціального. Буття духовного. Буття біосферне.

Поняття субстанції. Поняття атрибуту та аксиденту. Матерія як субстанція самоіснуючого буття. Атрибути матерії (системність, рух, простір, час). Гносеологічні принципи існування матерії. Історичний розвиток поглядів на проблему матерії. Способи і форми буття матерії. Єдність матерії, простору і часу. Системність, впорядкованість та самоорганізація матерії. Форми руху матерії: органічна і соціальна. Принципи класифікації форм руху

Простір і час як форми буття матерії. Субстанціальний та реляційний підходи до простору і часу. Основні властивості простору і часу. Соціальні властивості простору та часу.


Тема 10. Феноменологія. Проблеми свідомості в філософії та науці

Феноменологія в структурі філософської культури. Феноменологія як онтологія свідомості. Проблема свідомості в історії філософії. Виникнення та розвиток свідомості: від подразливості до психічного відображення. Соціокультурна роль свідомості.

Праця і мова як об’єктивні фактори формування свідомості. Поняття структури свідомості. Свідомість і самосвідомість. Структура свідомості. Підсвідомість і несвідоме. Рефлексія, розум, розсудок, воля, мислення, інтуїція, уява, творчість, пам’ять.

Основні функції свідомості: пізнавальна, комунікативна, орієнтаційна, цілепокладаюча, мотиваційна.

Інтенційність свідомості. Феноменологічний підхід до свідомості Є. Гуссерля та Ф. Брентано. Поняття феномена.

Поняття суспільної свідомості. Суспільна психологія та ідеологія. Релігія, право, мораль, політика, наука, філософія, мистецтво як форми суспільної свідомості.


Тема 11. Діалектика як вчення про загальний зв’язок і розвиток.

Поняття діалектики у філософії. Діалектика як загальна теорія розвитку. Теорія діалектики в історії філософії. Поняття розвитку. Поняття зв’язку, відношення, взаємодії як фундаментальні поняття діалектики. Діалектика як філософський метод. Поняття принципу. Принцип всезагального зв’язку, принцип розвитку, принцип причинності, принцип системності, принцип суперечності, принцип стрибкоподібності, принцип заперечення, принцип історизму, принцип детермінізму як фундаментальні начала діалектики.

Поняття системи і структури.

Поняття філософського закону та філософської категорії. Система законів діалектики. Основні категорії діалектики. Категорії одиничного, особливого, загального, частини і цілого, кількості, якості, міри, стрибка, заперечення, суперечності, тотожності, протилежності, їх об’єктивно-суб’єктивний характер та методологічне значення.

Альтернативи діалектики: метафізика, “негативна діалектика”, софістика, еклектика, догматизм, релятивізм. Метафізика як перша філософія. Теорія метафізики в історії філософії.
Тема 12. Епістемологія. Сутність та структура пізнавального процесу

Епістемологія в системі філософської освіти. Пізнання як вияв людського буття.

Теорія пізнання: основні принципи та історичні концепції. Предмет пізнання, суб’єкт та об’єкт пізнання. Діалектика процесу пізнання, чуттєве та раціональне пізнання та їх взаємозв’язок. Стадії пізнання.

Пізнання і знання. Проблема істини в пізнанні. Концепція істини, істина як процес. Об’єктивна і суб’єктивна, абсолютна та відносна істина. Критерії істини. Принципи конкретності істини.

Поняття наукового пізнання. Основні форми та засоби наукового пізнання (поняття, судження, умовиводи, ідея, проблема, гіпотеза, концепція, теорія).

Рівні наукового пізнання. Основні методи емпіричного рівня наукового пізнання. Теоретичний рівень наукового пізнання. Методологія наукового пізнання.

Пізнання і творчість. Поняття творчої уяви та інтуїції. Діалектичний зв’язок логіки та інтуїції, пояснення та розуміння в процесі пізнання.
Тема 13. Соціальна філософія. Філософські проблеми людської історії.

Соціальна філософія в системі філософського знання. Специфіка соціального пізнання.

Філософія історії в системі філософської культури. Поняття філософії історії. Філософія історії та історична наука. Поняття історизму. Плюралізм та розвиток концепції філософії історії (Г. Гегель, К. Маркс, Ю. Хабермас, В. Дільтей, Б. Кроче, Ж. Марітен, Франкфуртська школа, М. Хайдеггер, К. Ясперс, О. Шпенглер, А. Тойнбі).

Проблеми типологізації та періодизації історії. Формаційний та цивілізаційний підходи до історії. Поняття і структура цивілізаційних основ суспільства. Поняття цивілізації та суспільно-економічної формації. М. Данилевський (“Росія і Європа”), О. Шпенглер (“Присмерк Європи”), А. Тойнбі (“Дослідження історії”) про цивілізаційний розвиток всесвітньої історії. Монадологічне розуміння історії.

Спрямованість і сенс історичного процесу. Людина як суб’єкт історичного процесу. Особистість в історії. Глобальні актуальні та локальні соціальні проблеми людської історії. Проблема прогресу та сучасні концепції прогресу.
Тема 14. Суспільство як система, що саморозвивається. Буття людини у суспільстві та у світі історії.

Філософське розуміння поняття суспільства. Поняття “суспільство” в історії філософії. Основні концептуальні підходи до суспільства. Сучасне розуміння поняття суспільства у філософії та соціології: сутність та специфіка. Суспільство як цілісна система. Поняття теоретичної моделі суспільства. Основні теоретичні моделі суспільства: ідеалістична, теологічна, натуралістична, матеріалістична, плюралістично-толерантна.

Принципи наукової концепції суспільства. Предметність, діяльність і спілкування як системоутворюючі фактори існування соціуму.

Діяльність як спосіб суспільного буття. Діяльнісний підхід в аналізі соціуму (Є. Дюркгейм, П. Сорокін, Т. Парсонс). Спосіб виробництва, продуктивні сили, виробничі відносини.

Суспільні відносини. Поняття суспільних відносин у соціальній філософії. Типологія соціальних відносин. Плюралізм соціальних відносин. Плюралізм суспільних відносин. Інституціональні відносини. Сфери суспільного життя, структура та функції. Поняття соціальної структури суспільства. Теорія соціальної стратифікації та мобільності (П. Сорокін).
Тема 15. Суспільство і природа

Поняття природи як основа існування та розвитку соціуму. Філософське осмислення проблеми. Проблема природи в історії філософії. Поняття “друга природа”. Природа та культура. О. Шпенглер про сучасне становище в сфері культури.

Поняття географічної оболонки, географічного середовища, біосфери, ноосфери. Багатоманітність та єдність форм природи. Суперечності в системі “суспільство-природа”. Актуальні ідеї В. Вернадського про ноосферу.

Ідеї географічного детермінізму та геополітики щодо аналізу розвитку соціуму в історії людства та на сучасному етапі.

Філософська концепція коеволюції як осмислення особливостей взаємодії системи “людина-суспільство-природа”. Проблема еколого-етнічної цілісності націй і народів. Л. Гумільов з концепцією химерного етносу.

Проблеми управління соціоприродною системою. Поняття інфосфери та геоекоінформатики. Розвиток вітчизняних державних механізмів регулювання і контролю використання природних ресурсів.

Поняття екологічної свідомості населення та необхідність її формування. Завдання і види екологічної освіти.

Проблема народонаселення. Історичні типи відтворення населення. Демографічна проблема в світі та Україні.


Тема 16. Філософія культури. Людина і світ культури.

Філософія культури в системі філософської освіти. Поняття культури як об’єкту філософського аналізу. Культурологічні концепції в історії філософії (Е. Тайлор, М. Вебер, О. Шпенглер, А. Тойнбі, Г. Ріккерт, В. Віндельбанд, К. Леві-Стросс, Ч. Сноу, А. Моль, Ж. Марітен). Культура як спосіб людського буття. Система культури та її структура. Функції культури. Людський вимір культури. Культура матеріальна і духовна.

Система духовних цінностей. Внутрішня культура та культура спілкування. Людинотворча сутність культури.

Поняття рівнів культури. Символічна сутність культури. Система цінностей та норм культури.

Типологія культури. Історичні типи культури. Висока, народна, масова, елітарна культура. Субкультура. Маргінальна культура. Антикультура. Контркультура. Взаємовплив східної та західної культур.

Поняття цивілізації. Людина і техніка. Цивілізаційний вимір технічного розвитку. Технічні цивілізації (Д. Белл, Г. Кан, З. Бжезинський, Р. Арон). Специфічні особливості доіндустріальної, індустріальної та інформаційної цивілізації. Загальнолюдські основи сучасної цивілізації.


Тема 17. Філософська антропологія. Сучасні проблеми філософії людини

Філософська антропологія в системі філософської культури. Проблема людини в історії філософії. Проблема антропогенезу в філософській антропології та антропогенетичній концепції (П. Лаплас, Ж. Ламарк, Ч. Дарвін, Ф. Енгельс, Х. Фріз, Н. Тимофєєв-Ресовський, П. Тейяр де Шарден, Х. Ортега-і-Гассет). Теорія соціальних ролей Т. Парсонса. Прикладні теорії людини (Д. Карнегі, Є. Берн).

Соціально-діяльнісна сутність людини. Взаємозв’язок біологічного, соціального та психологічного в людині. Концепції пансоціологізму, панбіологізму та проблеми людського існування.

Проблема змістовності людського існування. Буття людини в суспільстві. Індивід, особа, особистість. Типізація особистості. Суспільна позиція особи та її взаємодія з соціумом. Проблема відчуження та її взаємодія з соціумом. Проблема відчуження в сучасному суспільстві. Соціалізація особистості. Зміст особистості та її оцінка.

Проблема свободи особи та її структура. Соціальні норми та свобода особи.

Проблема сенсу існування, смерті та безсмертя в онтології людини. Логотерапія як пошук смисложиттєвих цінностей (В. Франкл).


Тема 18. Аксіологія. Цінності та їх роль у функціонуванні соціуму.

Аксіологія в системі філософської освіти та культури. Поняття цінностей. Історичний розвиток філософських уявлень про цінності.

Цінності в системі культури. Цінності в структурі соціуму. Людина в системі цінностей.

Суб’єкт-об’єктна природа цінностей. Поняття ціннісної свідомості. Цінності як структурний елемент діяльності. Структура цінностей. Поняття ціннісного образу. Когнітивний суб’єктивний та емоційний компоненти цінностей.

Ієрархія цінностей людського буття. Ідеал як основна форма втілення цінностей. Проблема втілення ідеалу. Християнський ідеал людини.

Загальнолюдські цінності: благо, добро, істина, свобода, користь, правда, краса, творчість, мудрість, святість, віра, справедливість, співпричетність, здоров’я, гармонія, гуманізм.

Цінності як ядро світоглядної проблематики. Типи ціннісних орієнтацій. Орієнтація людини на саму себе. Орієнтація на суспільство. Орієнтація людей на потойбічний світ. Моральні цінності людини. Смисложиттєві цінності. Цінності творчості, цінності переживання, цінності відношення (В. Франкл). Цінності як регулятор поведінки, спрямованості потреб, інтересів, емоційних переживань.

Цінності і сучасність. Ціннісні орієнтації у ІІІ тисячолітті та їх майбутнє.


  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка