Затверджую заст директора іпт кі сумду о. О. Кравченко „ ” 2018 р. Основи програмування та алгоритмічні мови Навчальна програма Галузі знань



Скачати 238,47 Kb.
Дата конвертації14.11.2019
Розмір238,47 Kb.
ТипПояснювальна записка
Міністерство освіти і науки України

Індустріально-педагогічний технікум Конотопського інституту Сумського державного університету



ЗАТВЕРДЖУЮ

Заст. директора ІПТ КІ СумДУ

______________О.О. Кравченко

„___”_______________2018_р.


Основи програмування та алгоритмічні мови




Навчальна програма



Галузі знань 01 Освіта

Спеціальність 015 Професійна освіта

Спеціалізація Комп’ютерні технології

Освітня програма Освітньо-професійна програма Професійна освіта. Комп’ютерні технології

Освітній рівень Початковий рівень (короткий цикл)

Розробив викладач_____________Бараболіков В.М.

Програму розглянуто і схвалено цикловою комісією комп’ютерних та математичних дисциплін
Протокол від. “_28_”__серпня_2018 року № _1

Голова циклової комісії

__________________________/Бараболіков В.М./

(підпис, прізвище, ініціали)

2018


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Мета та завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі.

Мета дисципліни:

дати майбутнім спеціалістам належні знання з теоретичних основ алгоритмів, та мови програмування С ++, С#, принципів побудови основних алгоритмічних структур розв’язку типових задач, алгоритмізації та програмування основних виробничих задач.



Основні завдання курсу:

ознайомлення з поняттям алгоритму та його властивостями, способами та формами подання алгоритму, основними базовими структурами алгоритмів;

формування знань правил запису структурованих алгоритмів і програм, принципів побудови опису програми на мовах , С ++, C#, С ++ ; основних понять мови: числа, рядки, описи, ідентифікатори, оператори, величини, операції, типи даних та набір функцій і операцій доступних для кожного з типів даних; призначень та правил описування вказівок розгалуження й повторювання;

формування вмінь та навичок складання алгоритмів і програм; створення алгоритмів-процедур та алгоритмів-функцій; складання програм для розв’язку математичних, фізичних та економічних задач.



Вимоги щодо знань, вмінь, набутих внаслідок вивчення дисципліни.

Після вивчення дисципліни студент повинен знати:

  • принципи складання алгоритмів та складання блок-схем до алгоритмів;

  • оператори вводу-виводу інформації правила їх використання;

  • умовні оператори, оператори вибору варіанту та їх можливості при створенні програмних продуктів;

  • можливості при створенні циклів на мовах , С ++, C#, С ++ ; їх особливості їх використання;

  • привила написання функцій процедур та класів у , С ++, C#, С ++ ;

  • організацію роботи з файлами, організацію доступу до зовнішніх носіїв;

  • використання динамічної пам’яті;

  • графічні оператори, правила побудови растрових та розширених зображень;

  • інтерфейс програмування C#, С++ , основні компоненти сторінок компонент, їх основні властивості та правила їх використання;

  • роботу з базами даних в C#, С++ ;

  • методику написання довідки та створення інсталяційних пакетів.

  • Після вивчення дисципліни студент повинен вміти:

  • застосовувати різні описи алгоритмів;

  • визначати тип величини, описувати її мовою прогармування;

  • використовувати прості й складні умови під час побудови програм;

  • описувати алгоритми розв’язання різних типів задач мовою програмування;

  • складати й реалізовувати найпростіші лінійні, розгалуджені, циклічні алгоритми при опрацюванні табличних і рядкових величин, графічної інформації;

  • використовувати середовища програмування C#, С++ ;

  • вміло застосовувати компоненти різних палітр.


Місце дисципліни у начальному процесі:

Із курсом “Основи програмування та алгоритмічні мови” студенти ознайомлюються після вивчення наступних професійно-орієнтованих дисциплін: інформатика; дискретна математика, архітектура комп'ютера. Нижче подано перелік дисциплін, що можуть читатися після курсу “Основи програмування та алгоритмічні мови”, певним чином залежні від нього або перетинаються із ним: Операційні системи; Архітектура та проектування програмного забезпечення; Аналіз вимог до програмного забезпечення; Якість програмного забезпечення; Моделювання програмного забезпечення; Безпека програм та даних.



Орієнтовний тематичний план.




Назва розділу та тем

Кількість годин

всього

з них

ауд.

лекц.

лаб

самост.

1

Мова програмування С++

68

44

24

16

0

1.1

Основні поняття. Алфавіт. Фукнкції. Середовище розробки

2

2

2

0

0

1.2

Потоки. Введення - виведення даних.

6

4

2

2

0

1.3

Розгалуження. Оператор вибору варіанту.

4

4

2

2

0

1.4

Адреси даних. Вказівки. Динамічна пам'ять.

6

4

2

2

0

1.5

Цикли.

6

4

2

2

0

1.6

Масиви.

8

4

2

2

0

1.7

Функції Рядки

4

4

2

2

0

1.8

Структури, списки, стеки, черги, об'єднання

4

4

2

0

0

1.9

Графіка

6

4

2

2

0

1.10

Структури та робота з файлами

4

4

2

2

0

2

Візуальне середовище програмування Visual C++

24

22

10

12

12

2.1

Середовище програмування C++ Палітра компонентів. Загальна характеристика компонентів

4

4

2

2

0

2.2

Використання компонентів палітри Standart. Win32.

3

3

1

2

0

2.3

Використання компонентів палітри System Dialog

3

3

1

2

0

2.4

Робота з базами даних

16

4

2

2

12

2.5

Створення довідки Поставка додатків.

4

4

2

2

0

2.6

Поставка додатків в архітектуру клієнт/сервер.

4

4

2

2

0

 

Курсове проектування

30

0

0

0

30

 

Всього

90

48

20

28

42


Зміст програми
Розділ 1. Алгоритми.
Тема 1.1 Алгоритми. Властивості. Блок-схеми алгоритмів.

Основні етапи розв’язку задач з використанням комп’ютера. Життєвий цикл програм. Постановка задачі для розв’язування на комп’ютері.

Поняття алгоритму. Основні способи запису алгоритмів: блок - схеми, алгоритмічні мови. Класифікація алгоритмічних мов.

Література: [1] с.6-8, [4] c. 5 - 75

[2] с.15-16
Розділ 2. Мова програмування
Тема 2.1 Основні поняття

Загальні відомості про мову. Алфавіт мови. Структура програми. Класифікація операцій та даних. Основні стандартні типи даних. Операції над стандартними типами даних. Стандартні функції.



Література: [1] [1] c. 20 – 25

[2] с.151-164
Тема 2.2 Потоки. Введення - виведення даних.

Програмування вводу виводу у мові. Керуючі структури мови. Послідовне виконання. Складений оператор.



Література: [1] с.67-86,

[2] с.84-114
Лабораторне заняття - 1

Складання лінійних програм мовою , стандартні числові функції.


Тема 2.3 Розгалуження.

Структура розгалуження. Умовний оператор. Вкладена конституція. Структура вибору, оператор варіанту. Оператор безумовного переходу.



Література: [1] с25-36,

[2] с.121-164
Лабораторне заняття - 2

Складання розгалужених програм мовою



Тема 2.4 Адреси даних. Вказівки. Динамічна пам'ять.

Адреси даних. Визначення та використання адрес. Перепризначення адрес. Вказівки. Динамічна пам'ять. Використання динамічної пам’яті при розробці програм на мові



Література: [1] с.36-46,

[2] с.164-195

Тема 2.5 Цикли.

Оператори циклу FOR, DO, WHILE. Структури та об’єднання, порівняння. Способи доступу до вмісту структур та об’єднань. Перетворення типів даних.



Література: [1] с.46-53,

[2] с.195-202

Лабораторне заняття - 3

Складання циклічних програм мовою .


Тема 2.6 Масиви.

Масиви. Ініціалізація масивів та класи пам’яті. Вказівники масивів. Операції над вказівниками. Багатомірні масиви. Ініціалізація двомірного масиву. Вказівники та багатомірні масиви.



Література: [1] с.53-81,

[2] с.202-218
Лабораторне заняття - 4

Використання масивів в мові


Тема 2.7 Фукнції.

Визначення функції. Виклик функції. Зв’язок параметрів з аргументами. Отримання результату. Рекурсивні функції в мові . Функції зі змінним числом аргументів. Параметри функції MAIN. Функції роботи з стрічками символів. Функції роботи з файлами.



Література: [1] с.81-106,

[2] с.218-233

Лабораторне заняття - 5

Складання програм з використанням функцій на мові


Тема 2.7 Класи

Визначення класів. Функції роботи з файлами.

Файли в мові

Література: [1] с.106-115,

[2] с.233-245

Тема 2.8 Рядки

Обробка рядків на мові Функції роботи з рядками. Виконання операцій з рядками.



Література: [1] с.106-115,

[2] с.245-255
Лабораторне заняття - 6

Рядковий тип даних


Тема 2.9 Структури, списки, стеки, черги, об'єднання.

Структури в мові . Встановлення структурного шаблону. Визначення та ініціалізація структур. Доступ до елементів структур. Масиви структур. Вкладені структури. Вказівники та структури.



Література: [1] с.122-156,

[2] с.255-278
Лабораторне заняття - 7

Процедури та функції в мові , рекурсія


Тема 2.10 Графіка.

Програмування графіки. Текстовий режим. Графічний режим. Зображення текстів. Зображення графічних об’єктів. Використання кольорової палітри. Використання графічних функцій.



Література: [1] с.156-164,

[3] с.15-16
Лабораторне заняття -8

Використання графіки



Розділ 3. Мова програмування С++
Тема 3.1 Основні поняття

Загальні відомості про мову. Алфавіт мови. Структура програми. Класифікація операцій та даних. Основні стандартні типи даних. Операції над стандартними типами даних. Стандартні функції.



Література: [1] с164-188,

[3] с.16-24


Тема 3.2 Потоки. Введення - виведення даних.

Програмування вводу виводу у мові. Керуючі структури мови. Послідовне виконання. Складений оператор.



Література: [1] с.192-206,

[3] с.25-44
Лабораторне заняття - 9

Складання лінійних, розгалужених програм на мові С++


Тема 3.3 Розгалуження.

Структура розгалуження. Умовний оператор. Вкладена конституція. Структура вибору, оператор варіанту. Оператор безумовного переходу.



Література: [1] с.206-213,

[3] с.166-198
Лабораторне заняття - 10

Складання розгалужених програм на мові С++


Тема 3.4 Адреси даних. Вказівки. Динамічна пам'ять.

Адреси даних. Визначення та використання адрес. Перепризначення адрес. Вказівки. Динамічна пам'ять. Використання динамічної пам’яті при розробці програм на мові С ++.



Література: [1] с220-234,

[4] с.1198-306

Тема 3.5 Цикли.

Оператори циклу FOR, DO, WHILE. Структури та об’єднання, порівняння. Способи доступу до вмісту структур та об’єднань. Перетворення типів даних.



Література: [41] с220-234,
Лабораторне заняття -11

Складання циклічних програм на мові С++.


Тема 3.6 Масиви.

Масиви. Ініціалізація масивів та класи пам’яті. Вказівники масивів. Операції над вказівниками. Багатомірні масиви. Ініціалізація двомірного масиву. Вказівники та багатомірні масиви.



Література: [1] с.234-252,
Лабораторне заняття -12

Складання програм по обробці масивів на мові С++.


Тема 3.7 Фукнції.

Визначення функції. Виклик функції. Зв’язок параметрів з аргументами. Отримання результату. Рекурсивні функції в мові С. Функції зі змінним числом аргументів. Параметри функції MAIN. Функції роботи з стрічками символів. Функції роботи з файлами.



Література: [1] с.252-281,
Лабораторне заняття -13

Складання програм з використанням функцій на мові С++.


Тема 3.7 Класи

Визначення класів. Функції роботи з файлами.



Література: [1] с.281-299,
Тема 3.8 Рядки

Обробка рядків на мові С++. Функції роботи з рядками. Виконання операцій з рядками.



Література: [8] с.18-49,
Лабораторне заняття -14

Складання програм для обробки рядків на мові С++.


Тема 3.9 Структури, списки, стеки, черги, об'єднання.

Структури в мові С. Встановлення структурного шаблону. Визначення та ініціалізація структур. Доступ до елементів структур. Масиви структур. Вкладені структури. Вказівники та структури.



Література: [1] с.305-313,
Лабораторне заняття -15

Складання програм з використанням структур, списків, черг та об’єднань.


Тема 3.10 Графіка.

Програмування графіки. Текстовий режим. Графічний режим. Зображення текстів. Зображення графічних об’єктів. Використання кольорової палітри. Використання графічних функцій.



Література: [1] с.316-328,
Лабораторне заняття -16

Складання графічних програм. Відображення графіків функцій.


Тема 3.11 Вступ до об'єктно-орієнтованого програмування.

Поняття об’єктів. Створення об’єктів. Використання об’єктів.



Література: [3] с.6-15,

Тема 3.12 Середовище програмування C++

Ознайомлення з середовищем Borland C++ 5.02. Команди головного меню. Робота з документами. Компіляція. Визначення з процесом обробки помилок.



Література: [3] с.27-46,

Розділ 4. Візуальні середовища програмування C#, C++
Тема 4.1 Інтерфес середовищз.

Інтерфейс програми. Структура проекту. Панелі інструментів. Палітри компонент. Вікно коду програми.



Література: [4] с.15-29,

Тема 4.2 Палітра компонентів. Загальна характеристика компонентів.

Основні властивості та методами класу TForm. Використання в програмах компонентів Tframe, TMainMeny, TPopupMenu, TLabel, TButton.



Література: [4] с.33-56,
Лабораторне заняття -17

Використання в програмах компонентів Tframe, TMainMenu, TPopupMenu, TLabel, TButton.


Тема 4.3 Використання компонентів палітри Standart.

Використання в програмах компонентів. TEdit, TMemo. Використання перемикачів та списків в програмах.



Література: [4] с.68-93,
Лабораторне заняття -18

Використання компонентів палітри Standart. Addition, Win32


Тема 4.4 Використання компонентів палітри Addition, Win32.

Використання в програмах компонентів TImage, TShape, TBevel, TScrollBox, TCheckListBox, TSplitter. Використання в програмах компонентів TStaticText, TControlBar. Використання в програмах компонентів TTabControl, TPageControl, TImageList, TRichEdit.



Література: [1] с.94-156,

Тема 4.5 Використання компонентів палітри System

Використання в програмах компонентів TDateTimePicker, TMonthCalendar, TTreeView, TListView, THeaderControl. Використання в програмах компонентів TTimer, TPaintBox.



Література: [5] с.67-86,
Тема 3.6 Використання компонентів палітри Dialog.

Використання в програмах компонентів TOpenDialog, TSaveDialog, TOpenPictureDialog, TSavePictureDialog. Використання в програмах компонентів TOpenPictureDialog, TSavePictyreDialog, TFontDialog, TColorDialog, TFindDialog, TReplaceDialog.



Література: [5] с.156-188,
Лабораторне заняття -19

Використання компонентів палітр System Dialog.


Тема 4.7 Робота з базами даних.

Створення БД, та вивід інформації. Маніпуляція полями БД

Робота з BLOB полями. Створення фільтрів, пошуку, та залежних таблиць.

Робота з таблицями в текстовому форматі.



Література: [5] с.207-286,

Тема 4.8 Створення довідки.

Створення файлу довідки. Компілювання файлу. Підключення довідки до програми.



Література: [6] с.37-86,

Тема 4.9 Поставка додатків.

Компілювання програми. Виготовлення інсталяційного пакету.



Література: [6] с.167-186,
Лабораторне заняття -20

Створення довідки для програм.

Підготовка інсталяційного пакету.
Тема 4.10 Поставка додатків в архітектуру клієнт/сервер.

Особливості структури клієнт/сервер. Серверні СУБД. Перенос і інсталювання програм у комп’ютерній мережі.

Підготовка програми до інсталяції в комп’ютерній мережі.

Література: [6] с.203-251,

Курсова робота.
Курсове проектування ставить перед собою ціль прищепити студенту навички самостійного рішення конкретних задач, зв'язаних з методами і засобами реалізацій на електронно-обчислювальній техніці, на основі придбаних знань при вивченні загальнотехнічних і профілюючих дисциплін. Воно повинно сприяти закріпленню, поглибленню й узагальненню знань, отриманих студентом за час навчання. З допомогою курсової роботи студент підготовляється до виконання більш складних технічних задач — дипломного проектування, розробки повноцінних програмних засобів.

При роботі студент, відповідно до завдання на проектування, вирішує конкретні технологічні й організаційно-економічні задачі. У процесі проектування він повинний виявити уміння користуватися системою розробки програмного засобу, довідковою літературою, стандартами, табличними матеріалами, періодичною й іншою літературою.

Курсова робота є першою самостійною роботою, у якій студент повинен виявити не тільки здатність до використання матеріалів проектування, але й уміння аналізувати варіанти рішень з погляду їхньої технічної, конструктивної й економічної доцільності.

Усі рішення, прийняті студентом у процесі розробки курсової роботи, повинні бути підлеглі задачам, поставлених перед інформаційними технологія країни.

За прийняті в роботах технічні й конструктивні рішення і вірогідність різних обчислень, моделей, відповідає автор роботи (студент).
Рекомендована структура роботи


  1. Титульний аркуш

  2. Завдання на курсову роботу.

  3. Зміст

  4. Вступ

  5. Основна частина

  6. Висновки

  7. Список використаних джерел та програмних засобів

  8. Додатки.


Опис розділів курсової роботи.
1. Титульний лист є першим листом документа. Він виконується за ДСТ 2.105-95 на аркушах формату А4 (210х297 мм). Титульний аркуш курсової роботи містить найменування навчального закладу, де виконана робота; назву відділення; назву роботи; спеціальність; прізвище, ім’я, по батькові автора; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові керівника; рік виконання.

2. В завданні приводиться тема та об’єм курсової роботи. Теми обираються згідно варіанту та затверджуються головою циклової комісії.

3. Зміст містить найменування і номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовки); зокрема: вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін. Зміст виконують відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 2.105-95.

4. Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

Далі подається загальна характеристика курсової роботи в рекомендованій нижче послідовності.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи.

Мета і задачі дослідження. Не слід формулювати мету як „Дослідження...”, „Вивчення...”, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Наукова новизна одержаних результатів. Подають коротку анотацію наукових положень (рішень), запропонованих студентом. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Практичне значення одержаних результатів. Треба подати відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їх використання.

5. Подальший зміст основної частини проекту повинний строго відповідати завданню на проектування і закінчуватися висновком.

Далі подається загальна характеристика курсової роботи в рекомендованій нижче послідовності.

5.1 Теоретичні відомості.

5.2 Специфікація процедур і функцій

5.3 Опис констант та змінних.

5.4 Блок схеми алгоритмів.

5.5 Опис використаних компонентів.

5.6 Лістінг програми.

5.7 Результати роботи програми.

5.1 В теоретичних відомостях студент повинен описати існуючі програмні засоби, методи реалізації, компоненти та інше з посиланням на літературні джерела з зазначенням сторінок та програмні засоби з вказанням назви самого засобу.

5.2 В специфікації процедур і функцій необхідно розглянути нові логічні структури, які були використанні при написанні курсового проекту, з чітким поясненням їх функціонування, та конкретними прикладами роботи.

5.3 В описі констант та змінних слід привести основні та додаткові змінні та константи, що використовувались під час курсового проектування.

5.4 В підрозділі слід привести блок-схеми алгоритмів, що були використані в процедурах та функціях програми.

5.5 В підрозділі в заданій формі описуються компоненти, що використовувались в усіх формах проекту.

5.6 Лістінг програми містить всі наявні конструктивні компоненти готової програми. Зазначення кожного незалежного блоку необхідно виділити до правил оформлення курсової роботи.

5.7 Результати програми повинні бути описанні з використанням прикладів, які підтверджуються самою програмою. Необхідно вказати особливості результатів виходячи з вказаних у вступі і в теоретичній частині даних.

6. У висновку підводиться підсумок проробленої роботи. У ньому повинні зазначатися: оцінка результатів роботи; висновки по проробленій роботі; пропозиції по використанню отриманих результатів; шляхи і мета подальшої роботи в цій області або обґрунтованій недоцільності її продовження.

Обсяг курсової роботи до 40 сторінок машинописного тексту.

7. Список використаних джерел та програмних засобів повинен містити перелік літератури та програмних засобів, використаних при виконанні роботи. Список оформлюється за ДСТ 7.32-91 і даними рекомендаціями.



НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

14. Рекомендована література
Базова

  1. Я.М. Глинський, С++&, Львів, СПД Глинський, 2006.

  2. Фараонов В.ВС ++ Навчальный курс. Учебное пособие. –М.: «Нолидж», 2007-с.,ил.

  3. О.В. Ярмуш, Інформатика і комп’ютерна техніка, Київ, Вища освіта, 2006

  4. конспект лекцій.

  5. Зарецкая.И.Т., Информатика., К., Форум., 2010




  1. Лаврищева Е.М. , Петрухин В.А. Методы и средства инженерии программного

    1. обеспечения. – Учебник, Москва, 2006. – 304 с.

  2. С. Орлов. Технологии разработки программного обеспечения: Учебник/— СПб.: Питер, 2002. — 464 с.: ил.


Допоміжна

  1. Верлань А.Ф., Інформатика., К., Форум, 2000.

  2. Острейковский В.А., Інформатика, М., ВШ, 2000.

  3. Коляда М.Г. Информатика и компьютерные технологии., «Отечество», 1999.

  4. Котляров В.П., Основы тестирования программного обеспечения. – М.: БИНОМ, 2006.-285с.

  5. Вигерс Карл., Разработка требований к программному обеспечению/Пер, с англ. — М.: Издательсш-торговый дом «Русская Редакция», 2004. —576с.: ил.

  6. Кент Бек, Экстремальное программирование. – Санкт-Петербург.: ПИТЕР – 2000. – 212с.

  7. Казарин О.В., Безопасность программного обеспечения компьютерных систем.
    Монография. – М.: МГУЛ, 2003. – 212с.



15. Інформаційні ресурси


  1. http://tiacher.org.ua/

  2. http://intuit.ru

  3. http://C#expert.ru

  4. http://programer.ru

  5. http://kipt.sumdu.edu.ua/

  6. Інші сайти .




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка