Збалансований розвиток дитини



Сторінка6/18
Дата конвертації23.12.2016
Розмір5,45 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

помогать учащимся в получении необходимой информации, не забывать при этом о различных вариантах поиска;

  • обучать школьников в ходе диалога строить реплики, развернутые высказывания, оценивать их и т.п.

    Учитель активизирует мыслительную и речевую деятельность детей, стремится сохранить непосредственность, непринужденность общения, используя вербальные средства диалогической речи. Учащиеся вводятся в систему диалога с педагогом, сверстниками, с продуктами культуры, учатся принимать решение, находить и анализировать свои ошибки. Важно остановиться не только на рефлексии, создании ситуации успеха, но и на активном слушании как виде речевой деятельности (уточняющие вопросы, актуализация проблематики, сопереживание), на способах и приемах разрешения конфликтных ситуаций (переключение внимания, компромисс, шутки и мн. др.). Здесь целесообразно включение в урок организационно-деловых игр.

    Обсуждение публикаций (или подготовленных к публикации материалов) учителей рекомендуем осуществить на заседаниях школьных/районных/городских методических объединений учителей русского языка и литературы. Это в определенной мере будет способствовать подготовке русистов к участию во Всеукраинском конкурсе «Учитель года», особенно в аспекте самоанализа деятельности.

    Хотелось бы, чтобы словесники обсудили такие вопросы:


    • формирование языковой картины мира школьников на уроках русского языка;

    • организация учебного диалога на уроках русского языка и литературы;

    • культурологический подход к обогащению словарного запаса учащихся;

    • языковой и литературный портфолио школьников.

    Советуем использовать активные формы обучения: круглый стол, дискуссия, «защита» своих методик, «мозговой штурм» и т.п.

    Важным для обучения русскому языку является включение в содержание уроков культуроведчески значимой информации. Язык понимается как форма социальной памяти, отражения духовной культуры, проявления национального самосознания.

    Поскольку учебники в полной мере не обеспечивают блочное повторение орфографии и пунктуации, а также формирование навыка анализа текста с последующим написанием сочинения-рассуждения, учителям, работающим в 10-11 классах, рекомендуем в календарно-тематическом планировании учесть, что в основу разработки содержания обучения русскому языку в старшей школе положены принципы личностно ориентированного и когнитивно-коммуникативного обучения русскому языку.

    Следует использовать современные способы проверки знаний, умений и навыков учащихся, применять единый критериальный подход к оценке творческих работ учащихся и обратить внимание на то, что содержание обучения русскому языку отобрано и структурировано на основе компетентностного подхода.



    На компетентностно ориентированном уроке русского языка усвоение системных знаний и обобщенных способов их применения осуществляется на основе организации поисково-исследовательской деятельности учащихся, руководит которой учитель. При этом учащимися усваивается не просто сумма знаний, а определенная система понятий и структур, с одной стороны, а с другой - рациональные приемы оперирования этими понятиями. Важным видом учебной деятельности на уроке является моделирование информации, что повышает удельный вес самостоятельной познавательной деятельности учащихся и устраняет их перегрузку. Весь процесс учения на таком уроке ориентирован на реализацию принципов сотрудничества, взаимоуважения и соучастия, обеспечивающих атмосферу успеха, благоприятный эмоциональный фон и психологический комфорт для каждого ученика. Такой подход меняет функцию контроля и учета знаний учащихся: от текущего контроля и контрольной оценки к диагностической оценке знаний, от количественной формы учета знаний к качественной форме.

    Необходимо продумать такую систему задач и упражнений, которая ориентирована не только на формирование системных знаний и обобщенных способов деятельности, но и на развитие мышления и речи учащихся. Сегодня это ведущее условие овладения методикой нового поколения, нацеленной на реализацию идей системно-деятельностного и проблемно-развивающего обучения.



    Современный подход к процессу обучения, ориентированный на применение новых образовательных технологий, предполагает постановку и решение триады задач:

    • конкретно-познавательной, связанной с необходимостью понять и разрешить конкретную учебную, проблемную ситуацию, а также осознать логику и последовательность мыслительных и других действий;

    • коммуникативно-развивающей, при реализации которой вырабатываются умения интерактивного общения учащихся в процессе совместного познания;

    • социально-ориентационной, воспитывающей качества, необходимые для адекватной социализации индивида.

    Одним из наиболее перспективных путей совершенствования системы языкового образования школьников является усиление коммуникативно-функционального подхода в обучении путем введения в структуру урока ситуативных упражнений. Коммуникативно-функциональный подход обеспечивает развитие языкового и речевого чутья, делает более осознанной работу по выбору языковых средств при формировании высказывания, помогает активизировать процесс формирования лингвистически развитой личности школьника.

    Составляющей компетентностно ориентированного урока являются эмпатическое чтение и слушание текста (совмещение понимания и сочувствия-сопереживания). Эмпатия во время коммуникативного акта это понимание эмоционального состояния речевого партнера, которое он проявляет через свою речь. К умениям «грамотного чтения» можно отнести следующие:

    • общая ориентация в содержании текста и понимание его ценностного смысла;

    • нахождение информации;

    • интерпретация текста;

    • рефлексия на содержание текста или на форму текста и его оценка.

    В планировании также должно найти отражение формирование умений владения всеми видами речевой деятельности: чтения (культура работы с книгой и другими источниками информации, овладение разными типами чтения и т.д.); аудирования (понимание коммуникативных целей и мотивов говорящего, понимание на слух информации художественных, публицистических, учебно-научных, научно-популярных текстов); говорения (продуцирование устных монологических высказываний на социально-культурные, нравственно-этические, социально-бытовые и др. темы; участие в диалогах различных видов); письма (овладение умениями адекватно передавать содержание прочитанного или прослушанного текста в письменной форме с заданной степенью свернутости; создание собственных письменных текстов на актуальные социально-культурные, нравственно-этические, социально-бытовые, учебные и др. темы).

    Во избежание перегрузки учащихся особое внимание при планировании учебного материала следует уделить рациональному использованию материала, предлагаемого в учебниках. Следует помнить, что педагогу необходимо быть посредником между замыслом автора, учебником и учеником. У педагога нет необходимости прорабатывать с учащимися весь материал, предложенный в учебнике. Задача учителя, хорошо ориентирующегося в программе, – внимательно изучить условные обозначения в учебнике и вычленить материал, предназначенный для ознакомления.

    Наиболее важные направления в работе учителя-словесника:

    • формировать языковую и коммуникативную компетенции учащихся, культуру их устной и письменной речи;

    • способствовать развитию речевого самосовершенствования учащихся;

    • формировать социально активную личность средствами русского языка и литературы;

    • приобщать учащихся к искусству слова, развивать у них художественное мышление и эстетический вкус, читательскую культуру, формировать нравственно-эстетические ориентации;

    • развивать и совершенствовать творческие способности школьников;

    • повышать общую культуру учеников путём создания благоприятной общекультурной и речевой среды, способствовать развитию эрудиции, общего кругозора, общекультурной компетенции учащихся, расширению их словарного запаса;

    • совершенствовать уровень культуры полемики, культуры высказывания, т.к. школьники часто затрудняются сформулировать основную мысль текста, обобщить ее, не могут вступить в мысленный диалог с автором, размышлять именно по поводу той проблемы, которая поднимается в тексте; не умеют подобрать аргументы для доказательства собственного утверждения, привлечь существующие фоновые знания, жизненные наблюдения, культурный и социальный опыт для обоснования собственной позиции;

    • использовать тестирование на уроках русского языка не только как формы контроля знаний, умений и навыков учащихся, но и как основы планирования учительской деятельности по выявлению и устранению пробелов в знаниях учеников (однако не стоит переходить на тестирование как единственный вид контроля);

    • обеспечить действенную систему закрепления и повторения изученного материала на протяжении всех лет обучения с помощью технологии интенсивного обучения правописанию Т.Я.Фроловой;

    • формировать аналитические умения школьников;

    • усилить реализацию коммуникативно-деятельностного подхода в преподавании русского языка;

    • совершенствовать социо- и этнокультурную компетенции (учащиеся не
      должны воспринимать русский язык как свод скучных правил, материал для диктантов, упражнений и разборов, а видеть и осознавать духовную сущность своего родного языка, его культуросберегающий и культуроотражающий потенциал).

    Анализ выполнения школьниками олимпиадных заданий по русскому языку и литературе продемонстрировал, что сложными оказались вопросы, предполагавшие развернутый, аргументированный ответ, требующий не только понимания сути описываемых явлений, но и языковой наблюдательности, речевого чутья, владения лингвистической и литературоведческой терминологией. Мало было интересных творческих работ – ярких, оригинальных, с хорошими литературными примерами. Комплексный анализ текста не всегда был полным, последовательным.

    Имеет смысл привлечь к участию в школьных олимпиадах по русскому языку и литературе восьмиклассников. Информацию о Всеукраинской олимпиаде школьников по русскому языку и литературе, об успешном выступлении «олимпийцев» Луганщины следует довести до сведения всех учащихся.



    Гораздо слабее выступили школьники области в секции «Русский язык» Малой академии наук, особенно это касается экзамена по русскому языку и литературе как базовых дисциплин (неумение выполнять традиционные виды языкового разбора, отсутствие элементарной литературной эрудиции и мн. др.).

    Небесполезным, думается, будет использование учителями в учебно-воспитательном процессе колоссального потенциала Интернет-ресурсов:



    1. Справочно-информационный портал «Русский язык» (Грамота.Ру www.qramota.ru/). На портале можно найти большое число словарей (более 10). Имеется специальный раздел «Образование». Подборка электронных учебных пособий и учебных курсов включает, например: Литневская Е.И. Русский язык: краткий теоретический курс для школьников. Есть программы лингвокультурологических курсов («Риторика», «Русский язык и культура речи» и другие), научные и методические статьи, учебные пособия, электронные версии выпусков журнала «Мир русского слова» и других периодических изданий, публикации о состоянии дел с русским языком в странах СНГ, материалы конкурсов, бесплатная справочная служба русского языка.

    2. Природная грамотность www.qramota.director.ru. Сайт поддерживает к.п.н. С.Е. Рафф, сотрудник Самарского регионального центра мониторинга в образовании. Автор предлагает принципиально новую методику развития навыков грамотности учащихся под названием «Методика формирования орфографической зоркости».

    3. Опорный орфографический компакт www.yamal.org/ook/. На сайте представлена эффективная методика обучения орфографии. Ее суть – правила записываются в краткой форме в виде легко запоминающихся опорных конспектов.

    4. Грамотей-клуб www.gramotey.ericos.ru – клуб пользователей обучающей программы «Грамотей». Программа ориентирована на обучение в игровой форме. 105 правил грамматики русского языка разбиты на 21 уровень. Каждый уровень игры – 15 слов на 5 новых правил. Покорить Эверест – пройти тестовые задания всех уровней за заданное время. В версии «Эверест» предусмотрена возможность состязания по уровням. Состязательный элемент играет немалую роль в мотивации к обучению.

    5. Техника речи в курсе школьной риторики www.iro.yar.ru:8100/resource/urok/rit1.htm. Учебное пособие И.Р.Калмыковой «Работа над техникой речи в курсе школьной риторики» приведено на сайте Ярославского института повышения квалификации педагогических и руководящих работников образования.

    6. Русский язык, справочно-информационный портал www.qramota.ru/

    7. Фестивали, олимпиады, конкурсы. Уроки. Контрольные и домашние задания http://som.fio.ru/subject.asp?id=10000192

    8. Виртуальное методическое объединение учителей русского языка и литературы http://fp.nsk.fio.ru/works/noos/vmrus/media/book5.html

    9. Развитие орфографической зоркости учащихся http://gramota.direktor.ru/metodika.htm

    10. Информационные и коммуникационные технологии в обучении http://www.9151394.ru/

    11. Сочинение по литературе как модель исследования http://www.9151394.ru/proiects/liter/litkurs/index.html.

    12. Сетевое объединение методистов http://som.fio.ru/.

    Напомним о традиционных «филологических» праздниках: 21 февраля – День родного языка, 24 мая – День славянской письменности и культуры, 6 июня – день рождения А.С. Пушкина, а также о некоторых датах литературного календаря:


    Дата

    Событие

    Возможная форма работы

    11.11

    190 лет со дня рождения

    Ф.М. Достоевского

    Научные литературные чтения, литературный вечер, просмотр фильмов и спектаклей по произведениям писателя и их обсуждение

    19.11

    300 лет со дня рождения

    М.В. Ломоносова

    Литературная композиция, устный журнал

    22.11

    210 лет со дня рождения В.И. Даля

    Участие в областном конкурсе творческих ученических работ «Мой земляк В.И. Даль», турнир юных далеведов, экскурсия в Литературный музей В.И. Даля, вечер, «четверг», кукольный спектакль, дидактическая игра, научные чтения

    28.11

    105 лет со дня рождения

    Д.С. Лихачева

    Научно-практическая конференция, диспут

    10.12

    190 лет со дня рождения

    Н.А. Некрасова

    Поэтический вечер, конкурсы чтецов, иллюстраторов

    24.12

    110 лет со дня рождения

    А.А. Фадеева

    Литературный вечер, устный журнал, экскурсия в музей г. Краснодона «Молодая гвардия»




    40 лет со дня публикации повести Г.Троепольского «Белый Бим черное ухо»

    Тематический урок русского языка, просмотр фильма по повести и его обсуждение

    13.01

    390 лет со дня рождения

    Ж.-Б. Мольера

    Спектакль, литературный вечер

    22.01

    90 лет со дня рождения

    Ю. Левитанского

    Поэтический вечер, конкурс чтецов

    21.02

    Международный день родного языка

    Конкурс знатоков русского языка

    15.03

    75 лет со дня рождения

    В.Г. Распутина

    Тематический урок русского языка, литературно-музыкальная композиция

    27.03

    Международный день театра

    Посещение театральных спектаклей и их обсуждение

    31.03

    130 лет со дня рождения К.И. Чуковского

    Литературный утренник, викторина, конкурс чтецов (театральных постановок), иллюстраторов

    10.04

    75 лет со дня рождения

    Б. Ахмадулиной

    Поэтическая гостиная, литературный вечер

    16.05

    125 лет со дня рождения

    И. Северянина

    Поэтическая гостиная

    18.05

    Международный день музеев

    Экскурсии (в том числе и виртуальные) в художественные и литературные музеи

    28.05

    135 лет со дня рождения

    М. Волошина

    Литературная композиция

    31.05

    120 лет со дня рождения

    К.Г. Паустовского

    Литературно-музыкальная композиция, конкурс чтецов

    15.06

    145 лет со дня рождения

    К. Бальмонта

    Поэтическая гостиная

    18.06

    200 лет со дня рождения И.А.Гончарова

    Подготовка электронных презентаций

    20.06

    80 лет со дня рождения

    Р. Рождественского

    Устный журнал, конкурс чтецов и исполнителей песен

    25.06

    105 лет со дня рождения

    А. Тарковского

    Поэтическая гостиная, тематический урок русского языка

    07.07

    125 лет со дня рождения М. Шагала

    Подготовка электронных презентаций


    Методичні рекомендації щодо викладання іноземної мови

    в 2011-2012 навчальному році

    Інтеграція державної освіти і викладання іноземних мов здійснюється у відповідності з основними принципами державної політики в галузі освіти в Україні (пріоритет освіти, її демократизація, гуманізація та гуманітаризація, національно орієнтовані тенденції, цілісність, багатокультурність, змінний і відкритий характер системи освіти, неподільний характер навчання і виховання ).

    Сучасний процес входження освіти й науки України в європейське освітнє поле відзначається активним запозиченням європейських освітніх стандартів та підходів. Одним з широко розроблюваних нині підходів у галузі іншомовної освіти є компетентнісно орієнтоване навчання іноземних мов. Орієнтиром для запровадження такого навчання виступають Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти.

    Загальноєвропейські Рекомендації лягли в основу концептуально нового підходу до процесу реформування середньої іншомовної освіти в Україні. Цей підхід базується не просто на практичному оволодінні іноземною мовою як засобом спілкування, а на діяльності індивіда як соціального агента, тобто члена суспільства, котрий здатен виконувати певні завдання (не обов’язково пов’язані лише з мовою) у певних життєвих умовах і соціокультурному оточенні. Тому при навчанні мови до уваги беруться також пізнавальні, емоційні, вольові та інші індивідуальні якості й уміння користувача мови як представника соціуму. Знання й уміння, якими оволодіває учень в процесі іншомовної освіти, дозволяють йому досягти певного рівня комунікативних компетенцій – необхідних складових міжкультурної комунікації, за допомогою яких формується його компетентність як користувача мовою.

    Загальна стратегія навчання іноземних мов визначається потребами сучасного суспільства та рівнем розвитку лінгвістичних, психологічних, педагогічних та суміжних наук. Ця стратегія має комунікативний підхід, який визначає практичну мету навчання та вивчення іноземних мов, тобто оволодіння іноземною мовою як засобом міжкультурної компетенції за допомогою формування і розвитку міжкультурної комунікативної компетенції та її компонентів.

    Особливості комунікативного підходу:



    • мова розглядається як засіб спілкування, перевага надається володінню концепціями і функціями;

    • мова вивчається на основі особистої активності учнів. Вони є головними автономними суб`єктами навчання, які володіють пізнавальними і мета пізнавальними стратегіями і методами оволодіння іноземною мовою й майстерністю спілкування і несуть відповідальність за власні успіхи і невдачі;

    • основні цілі – комунікативна компетенція, соціальна відповідність та прийнятність;

    • урок іноземної мови розглядається як комунікативна діяльність. Це означає відмову від переваги формальних мовних вправ на користь діяльності та інтелектуально орієнтованих завдань, які дають можливість вивчати іноземну мову як скарбницю культурної і соціально-культурної інформації, як основний засіб міжкультурного зв`язку протягом цього комунікативного процесу;

    • викладання різних видів мовленнєвої діяльності має комплексний характер;

    • типові завдання матимуть вигляд проблемно-пошукових вправ на заповнення пропусків потрібною інформацією, розв`язання проблем, рольової гри, симулювання ситуації або процесу тощо;

    • типові форми взаємодії будуються як робота в парах і групах;

    • роль учителя кардинально змінюється: він стимулює спілкування, допомагає учням досягти автономії у визначенні своїх цілей і способів вивчення іноземної мови, а також оволодіти мовленням, мовою і невербальними засобами комунікації;

    • ставлення до помилок змінюється, вони неминучі і розглядаються як доказ навчального процесу;

    • рідна мова використовується рідко, тільки в разі необхідності, коли таке використовування виправдовується складністю ситуації.

    З метою підвищення ефективності процесу навчання і виховання викладацька діяльність повинна бути підпорядкована вирішенню основного завдання – комунікативної тенденції у навчанні. Для пожвавлення комунікативної діяльності учнів процес навчання має бути вмотивованим, необхідно варіювати фронтальні, групові та індивідуальні методи роботи і контролю, приділяти увагу розвитку навичок самостійної роботи учнів, учити їх працювати з книгою, словниками, іншими довідковими матеріалами.

    Посилення інтеграційних та глобалізаційних процесів, які охоплюють європейську і світову економіку, політику, культуру, науку і освіту, – характерна ознака сьогодення, тому освітяни всього світу надають дедалі більшої уваги духовному розвитку особистості учнів у процесі опанування навчальних дисциплін.

    На сучасному етапі розвитку суспільства знання іноземних мов є необхідною складовою життя та важливою передумовою для особистих, культурних, професійних та економічних контактів.

    Якісні зміни характеру міжнародних відносин України роблять іноземну мову потрібною в практичній діяльності людини. Сфера сучасної мовної освіти висуває нові вимоги до всіх її учасників і, в першу чергу, до викладача, який повинен не лише володіти інноваційними технологіями навчання, але й розуміти сутність закономірностей, які лежать в їх основі.

    Особливу роль за сучасних умов відіграє здатність до міжкультурного спілкування з представниками різних народів, що населяють нашу планету. Навчальному предмету «Іноземна мова» при цьому належить особлива, хоча і не єдина, роль, адже в процесі навчання іншомовного спілкування відбувається не тільки ознайомлення з культурою виучуваної мови, а й завдяки порівнянню відтіняються особливості власної національної культури, глибше усвідомлюються загальнолюдські цінності. Отже, нині міжкультурна компетенція стала необхідною складовою іншомовної комунікативної компетенції.

    Дуже актуальним у наш час є використання інформаційно-комунікаційних технологій, що підвищує практичну направленість занять, дозволяє поєднати самостійну, індивідуальну роботу з груповою та колективною. Це сприяє підвищенню якості навчання, удосконалює практику викладання іноземних мов, тому бажано:


    • створення на кожному уроці реальної можливості комунікації;

    • проведення комп’ютерних уроків;

    • створення та захист проектів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;

    • створення ситуацій, які імітують мовне середовище, забезпечують якість освіти, відповідно до сучасних вимог.

    Нові вимоги, що стоять перед педагогом, враховуються в програмах підвищення кваліфікації учителів. Упровадження інноваційних технологій навчання потребують створення НМК нового покоління, розробки дистанційних програм з іноземних мов. Виникає необхідність зростання ІКТ компетентності педагогів як одного з основних факторів забезпечення якості навчання ІМ. На курсах підвищення кваліфікації учителів іноземних мов вводиться обов’язковий модуль щодо формування ІКТ компетенції учителів іноземних мов. Сучасний учитель повинен нести учням не просто нові знання, а й новий тип оволодіння інформацією. У зв’язку з цим, особливого значення набуває переорієнтація мислення сучасного вчителя на усвідомлення принципово нових вимог до його педагогічної діяльності, до його готовності щодо використання засобів ІКТ у професійній діяльності.

    Застосування вчителем на уроках іноземної мови знань інформаційно-комунікаційних технологій навчання дозволяє ефектно та доступно: відзначити новизну навчального матеріалу; продемонструвати зв'язок навчального матеріалу з історією, з цікавими фактами з життя видатних людей; навести приклади практичного застосування знань іноземної мови; здійснити впровадження проблемного та евристичного навчання тощо.

    Звичайно, у навчально-виховному процесі не можна використовувати засоби інформаційно-комунікаційних технологій навчання постійно, тому що є багато завдань, які можна виконати лише при особистому спілкуванні з учителем. Але й недооцінювати роль уроків, які проводяться з використанням інформаційно-комунікаційних технологій навчання, не можна – безумовними є: мотиваційні переваги, індивідуалізація навчального процесу, створення мовного середовища, необмеженість кількості повторень навчального матеріалу та вправ для самоконтролю, вправ і тренувань у самостійній роботі учнів, частка якої є вагомою в процесі навчання іноземних мов.



    Поділіться з Вашими друзьями:
  • 1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


    База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка