Зміст № п/п к-ть год Зміст заняття Стор. Морфологія І правопис Правопис дієслова та його форм




Сторінка1/2
Дата конвертації11.12.2018
Розмір1,79 Mb.
  1   2





ЗМІСТ


№ п/п

К-ть год

Зміст заняття

Стор.

Морфологія і правопис

Правопис дієслова та його форм

1

1

Дієвідміни дієслів і їх визначення. Правопис закінчень дієслів у теперішньому і майбутньому часі. Чергування приголосних у дієслівних коренях

5

2

1

Складний і складений майбутній час дієслів

11

3

1

Активні і пасивні дієприкметники, творення і їх правопис. Правопис безособових форм на –но, -то

13

4

1

Творення і правопис дієприслівників

17

Правопис приголосних

5

1

Н і нн у прислівниках. Не і ні з прислівниками

20

6

1

Написання прислівників разом і через дефіс.

Написання прислівникових сполучень окремо



22

7

1

Практична робота №1 з розділу "Правопис дієслова, його форм та прислівників"

26

Правопис службових частин мови

8

1

Правопис похідних прийменників

29

9

1

Правопис похідних сполучників

32

10

1

Правопис часток разом, окремо і через дефіс із різними частинами мови

36

11

1

Правопис часток не і ні з різними частинами мови

39

12

1

Правопис вигуків

42

13

1

Практична робота №2 з розділу "Правопис службових частин мови і вигуків"

45

Синтаксис і пунктуація

Просте речення, розділові знаки в ньому

14

1

Найменші складові частини речення. Головні і другорядні члени речення

48

15

1

Тире між підметом і присудком

54

16

1

Розділові знаки в неповному реченні

56

17

1

Правопис непоширених прикладок

61

18

1

Практична робота №3 з розділу "Просте речення, розділові знаки в ньому"

66

Однорідні члени речення

19

1

Поняття про однорідні члени речення, їх види

70

20

1

Розділові знаки в реченнях з однорідними членами

73

21

1

Практична робота №4 з розділу " Розділові знаки в реченнях з однорідними членами"

77

Відокремлені члени речення

22

1

Розділові знаки в реченнях з відокремленими означеннями й прикладками

80

23

1

Розділові знаки в реченнях з відокремленими додатками

85

24

1

Розділові знаки в реченнях з відокремленими обставинами. Виділення порівняльних зворотів комами

87

25

1

Практична робота №5 з розділу " Розділові знаки в реченнях з відокремленими членами"

90

Розділові знаки в реченнях зі словами, синтаксично

не пов'язаними з членами речення

26

1

Розділові знаки в синтаксичних конструкціях зі вставними словами ( словосполученнями, реченнями)

94

27

1

Розділові знаки в реченнях зі звертаннями

97

Розділові знаки у складному реченні

28

1

Розділові знаки у складносурядному реченні

101

29

1

Розділові знаки у складнопідрядному реченні

105

30

1

Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні

109

31

1

Розділові знаки в складних синтаксичних конструкціях

112

32

1

Практична робота №6 з розділу " Розділові знаки у складному реченні"

116

Пряма мова. Діалог. Цитати

33

1

Пряма мова. Заміна прямої мови непрямою. Розділові знаки в реченнях з прямою мовою, у діалозі

121

34

1

Цитати, оформлення їх у висловлюваннях

127

35

1

Практична робота №7 з розділу "Пряма мова, діалог, цитати. Розділові знаки при них"

132


МОРФОЛОГІЯ І ПРАВОПИС

ПРАВОПИС ДІЄСЛОВА ТА ЙОГО ФОРМ

Заняття №1

Тема.Дієвідміни дієслів і їх визначення. Правопис закінчень дієслів у теперішньому і майбутньому часі. Чергування приголосних у дієслівних коренях.

Мета: поглибити знання учнів про дієслова І і ІІ дієвідміни; вдосконалювати вміння визначати належність дієслів до певної дієвідміни, правильного написання їх особових закінчень;сформувати поняття в учнів про неозначену форму дієслова ; удосконалювати вміння визначати час дієслів ; розвивати творчі вміння доцільно використовувати дієслова теперішнього, минулого і майбутнього часу, використовувати дієслова І і ІІ дієвідміни в усному і писемному мовленні; виховувати в учнів любов і повагу до мови, до рідного слова, шанобливе ставлення до видатних українців.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

1.Перевірка домашнього завдання.

2.Робота в парах. Взаємоперевірка.

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ЗАНЯТТЯ.

ІІІ. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1.Вступна бесіда вчителя.

За особовими закінченнями дієслів теперішнього часу недоконаного виду і майбутнього часу доконаного виду розрізняємо два типи дієвідмінювання за основою інфінітива :першу і другу дієвідміни. До І дієвідміни належать дієслова:

а) з односкладовою основою;

б) з суфіксами –ува- , -ну-, -і-, -а-, що не випадають в особових формах : грати;

в) з основою на приголосний: могти;

г) з основою на –оро-, -оло-: колоти ;

д) дієслово хотіти, іржати, ревіти, сопіти, гудіти;

е) дієслова, які в третій особі множини мають закінчення -уть-(ють)

До ІІ дієвідміни належать дієслова:

За основою інфінітива:

а) з суфіксами -и-, -і-, -ї-, які випадають в особових формах : клеїти;

б)з суфіксом –а- після шиплячих та й : стояти ;

в) дієслова спати , бігти та інші.

У закінченнях дієслів (крім 1-ої особи однини та 3- ої особи множини). Пишемо е або є у дієсловах І дієвідміни (везеш, везе, веземо, везете; співає, співаєш, співаємо, співаєте).

И або ї у дієсловах ІІ дієвідміни (кричати, кричить,кричимо,кричите; стоїш, стоїть, стоїмо, стоїте).

Дієслова теперішнього часу і майбутнього часу доконаного виду мають однакові особові закінчення.

Дієслова майбутнього часу недоконаного виду не поділяються на дієвідміни. У простих формах майбутнього часу вони мають однакові закінчення. У складених формах відмінюється лише допоміжне дієслово бути.

У сучасній українській мові 3- ої особи множини дієслова : доповідять, розповідять, відповідять уживаються дуже рідко. Частіше використовуємо форми дадуть відповідь, зроблять доповідь, розкажуть.

Дієслово бути в усіх особах і числах теперішнього часу має форму «є».
ІV.ОСНОВНА ЧАСТИНА ЗАНЯТТЯ.

1.Лексико- фразеологічна пятихвилинка.

Розтлумачити подані фразеологічні звороти .Визначити дієвідміну дієслів –тлумачень. Дібрати до них, якщо це можливо, синоніми.

За холодну воду не братися. Варити воду. Прикусити язик. Міняти шило на швайку. Чесати язика. Язик держати за зубами . Як після маку. Моркву скребти . З торбою пустити.
2.Відтворення деформованого тексту .Прочитати текст Переписати його , ставлячи інфінітиви, що в дужках , у потрібній формі .

Гнат Петрович Юра (згадувати) цю чудову людину, і відразу (спливати) в пам’яті гумореска Остапа Вишні… «А звідки Гнат Юра (взятися) ? Гнат Юра народився – народився він у селі Федварі Олександрійського повіту на Херсонщині 1887 року ».

Коли (залишатися) з Гнатом Петровичем наодинці, він часто (згадувати)своє дитинство, юнацькі роки , що (промайнути) на колишній Херсонщині, а тепер Кіровоградщині.

1907 року Юра (стати) професійним актором.



3.Дослідження- зіставлення

Визначити дієвідміну поданих дієслів. Утворити форму 1-ої і 2- ої особи однини теперішнього часу . Підкреслити букви, що позначають звуки, які чергуються .

Стерегти, дихати, просити, крутити, мостити, пекти, їздити, топити, ловити, любити, графити.

Визначити особливості чергування приголосних звуків у дієсловах І-ІІ дієвідміни.



V. КОМЕНТАР УЧИТЕЛЯ .

У процесі творення особових форм дієслів теперішнього і майбутнього простого часу в дієсловах доконаного виду І дієвідміни перед усіма особовими закінченнями відбувається чергування приголосних : І г І, ІзІ, - ІжІ;

ІхІ,ІсІ-ІшІ; ІкІ-ІчІ.

У дієсловах другої дієвідміни приголосні чергуються тільки при утворенні форм І- ої особи однини:ІздІ-ІжджІ; ІдІ-ІджІ,ІтІ- ІсІ-ІшІ; ІстІ-ІшчІ, ІвІ-ІвлІ; ІбІ-ІблІ; ІфІ-ІфлІ,ІмІ-ІмлІ, Іпі-ІплІ.


VІ.ТВОРЧЕ МОДЕЛЮВАННЯ.

Від поданих дієслів утворити особові форми теперішнього часу .

Зразок. Малювати - малюю, малюєш, малює, малюємо,малюєте, малюють.

Тесати, розповідати, готувати, плести, творити.


VІІ. СИТУАТИВНЕ ЗАВДАННЯ НА СТВОРЕННЯ МОНОЛОГІЧНОГО ВИСЛОВЛЮВАННЯ.

Уявіть ситуацію, що ваш однокласник пропустив тему «Дієвідміни дієслів і їх визначення. Чергування приголосних у дієсловах» і попросив вас допомогти йому розібратися в ній. Скласти зв’язну розповідь про дану тему.



VIII. УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАГАЛЬНОПІЗНАВАЛЬНИХУМІНЬ З ТЕМИ.

1.Творчий диктант.

Утворити дієслова 2-ої особи множини теперішнього часу.

Помічати,пишатися, зберегти, наслідувати, перемагати.

Утворити всі форми майбутнього часу. Виділити закінчення.

Дивитися, вивчати, порівняти, здолати, рости.

2.Творче конструювання.

Від неозначеної форми дієслова утворити складну форму майбутнього часу в першій і другій особах однини і множини Виділити закінчення.

Летіти, сидіти, казати, берегти, запрягти, стерегти.

Скласти речення, використовуючи дієслова складеної форми майбутнього часу.



3. Лексико-фразеологічна п’ятихвилинка.

До фразеологічних зворотів дібрати синонімічні дієслова з довідки ,утворити від них складену форму майбутнього часу.

Крутити носом, пасти задніх, ані пари з уст, узятись за розум, продати душу.

Довідка: розумнішати, вередувати, мовчати, зрадити, відставати.



4.Робота з деформованими висловлюваннями.

Відновити текст, розкриваючи дужки , поставити дієслова у формі майбутнього часу.

(Поїхати ) знайомитися зі степовим біосферним заповідником Асканія-Нова . (Відвідати) штучний ставок та пташник. (Знайомтеся) з життям промислово-мисливських і декоративних птахів. (Цікавитися) планами на майбутнє.

5.Творче складання.

Утворити від складеної форми майбутнього часу складну 2-3 форми ввести в речення, ускладнені однорідними членами.

Буде радіти, буду стояти, будемо служити, будемо будувати, будемо захищати.

Пояснити вживання особових закінчень.

6.Дослідження – відновлення

Відновити вислови усної народної творчості, уставляючи подібні за змістом дієслова у формі майбутнього часу з довідки. Визначити форму майбутнього часу дієслів (проста, складна чи складена).

1)Бистра вода як…, так і …, а тиша – шумить . 2)Біля жару й камінь …3)Біля сухого дерева і мокре … . 4)Блискавка …- і камінь … .5)Від зрізаного дерева пагінці таки … .(Народна творчість).

Довідка : надійти, перепадати; тріснути; горіти; блищати, тріщати; прорости.



7.Ситуативне завдання (робота в парах)

Скласти діалог у парах відповідно до однієї із ситуацій.

Варіант 1. Уявити ,що ви стали переможцем конкурсу «Краса і біль України» і вас запросили на телебачення дати інтерв’ю й відповісти на кілька запитань. Відповідаючи, уживати дієслова майбутнього часу.

Варіант 2. Уявити , що ви є активним членом гуртка «Юний еколог». На черговому засіданні ви розглядаєте питання роботи під час зимових канікул. Своєму керівникові ви ставите кілька запитань і ділитеся пропозиціями.



8.До поданих дієслів доберіть антоніми , укажіть їх дієвідміну , складіть із ними речення:

Мовчати-


Хвалити-

Трудитися-

Купувати-

Любити-


Радіти-
IХ.ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ.

Мікрофон:

1.Що таке дієвідмінювання?( Зміна дієслів за особами)

2.Які дієслова належать до І дієвідміни?

3.Які дієслова належать до ІІ дієвідміни?

4. Як визначити дієвідміну за основою інфінітива?

5.Які приголосні можуть чергуватися при зміні форми дієслова?
Х. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Скласти і записати 5-6 речень із фразеологізмами , до складу яких входять дієслова І-ІІ дієвідмін




Заняття № 2

Тема.Складний і складений майбутній час дієслів.

Мета: навчити визначати та утворювати дієслова за часовими формами, правильно складати речення, використовуючи складний і складений майбутній час й використовувати їх в усному і писемному мовленні; розвивати зв’язне логічне висловлювання за опорними схемами, удосконалювати орфографічні й фонетичні навички й вміння; виховувати повагу до творчої праці.
ХІД ЗАНЯТТЯ

І. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ЗАНЯТТЯ.

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

ІІІ. ВСТУПНА БЕСІДА ВЧИТЕЛЯ.

Дієслова майбутнього часу означають дію, яка відбувається після розмови про неї.

В українській мові дієслова мають три форми майбутнього часу .

Майбутній час

Проста складна складена

Напишу писатиму буду писати

Напишеш писатимеш будеш писати

Напише писатиме буде писати

Складна форма утворюється від неозначеної форми дієслова та скороченої форми йняти у формі теперішнього часу : (й)му, (й)меш, (й)ме і т. ін.
ІV. ОСНОВНА ЧАСТИНА ЗАНЯТТЯ.

1.Творчий диктант. Утворити форми майбутнього часу (де можна).

Носити, прочитати, ходити, працювати, запитати, відповідати, знати, спитати.

Проста –


Складна –

Складена –



2.В якому реченні є всі три форми майбутнього часу?

1)Я буду вчитись в інституті і водночас працюватиму рисувальницею.(Смолич).

2)Доки житимеш ти, будуть квіти цвісти і людська не погасне любов.(Юх).

3)Отак і житимуть віками зігріті ниви живим вогнем, і руки батька над колосками, і місяць білий над білим днем.

4) Змужнілими орлятами майнули діти в світ, а мати виглядатиме , хто знає, скільки літ.(Нар.творч.)

3.Творче конструювання.

Утворити від складеної форми майбутнього часу складну. 2-3 форми ввести в речення, ускладнені однорідними членами .

Буде радіти, буду стояти, будемо служити, будемо будувати, будемо захищати.

4.Творча робота.

Від неозначеної форми дієслова утворити складну форму майбутнього часу в першій і другій особах однини і множини. Виділити закінчення.

Їхати,стояти, мовчати, берегти, говорити, стерегти, розуміти.

V.ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ.

1.Як визначити час дієслова?

2. Як твориться проста форма дієслів доконаного виду майбутнього часу?

3.Як твориться складна форма дієслів майбутнього часу

4.Як твориться складена форма дієслів майбутнього часу?

VІ.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Написати твір-опис на тему«Нам треба берегти наш дім – Землю », використовуючи дієслова складного і складеного майбутнього часу.



Заняття №3

Тема.Активні і пасивні дієприкметники, творення і їх правопис. Правопис безособових форм на –но, -то.

Мета: дати поняття про дієприкметники активні та пасивні, з’ясувати відтінки значень, за якими вони різняться ,особливості їх форм; формувати уміння правильного використання їх у мовленні; навчити учнів утворювати активні і пасивні дієприкметники , формувати вміння правильно писати їх; ознайомити учнів з особливостями творення та вживання безособових дієслівних форм на –но, -то та їх написанням; розвивати творчі вміння використовувати активні і пасивні дієприкметники у власних висловлюваннях ; виховувати любов і повагу до історії свого народу і творчого здобутку
ХІД ЗАНЯТТЯ

І. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ ЗАНЯТТЯ.

ІІ. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕОРЕТИЧНИМ МАТЕРІАЛОМ .

1) Активні дієприкметники теперішнього часу творяться за допомогою суфіксів – уч-(юч) –І дієвідміна –співаючий,

-ач-(яч) –ІІ дієвідміна –сидячий

2) Активні дієприкметники минулого часу творяться за допомогою суфікса –л: потемнілий,змарнілий.

3)Дієприкметники пасивного стану творяться за допомогою суфіксів –н-, -ен, -т: сказаний, звільнений, колотий.

ІІІ. ГЕНЕРАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ .

1.Творче конструювання

Утворити від поданих дієслів дієприкметники активного стану теперішнього часу.

Наступають, керують, думають, проїжджають, стрибають, роблять, тремтять, тримають.

Утворити від поданих дієслів активні дієприкметники минулого часу.

Обгоріти, помолодіти, посивіти, почорніти, опасти.

2.Творче редагування.

Переписати, утворюючи від поданих в дужках дієслів дієприкметники активного стану.

Визначити відмінки дієприкметників.

В моїм саду кружляє лист (опадати). Багряний лист , (пожовкнути) трави – мелодій осені краса. Дощ одшумів, пройшов. Мовчать листки (промокнути).Ой ви, квіти, осінні квіти, (запізнитися) щастя краса! І сніг припав обличчям (посиніти) до грудочок (замерзнути) землі.



3.Відредагувати речення .

Бажаючі вийти на зупинці , вчасно попереджайте водія! Хто цікавиться захоплюючими екскурсіями по Києву, підійдіть до екскурсовода на привокзальній площі. Підготовкою закінчивши середню школу до вступу в престижні вузи займається знаючий викладач математики. Приєднуючись до думки усіх переді мною виступаючих . Страждаючим від цього несправедливого рішення не слід мовчати. Переживаючий за престиж фірми працівник має усе виконувати якісно та вчасно.



4. Переписати пасивні дієприкметники замінюючи на безособові форми на но, -то.

А дорога сповнена чудес. І хуртовиною розкидана отара. А у пісні загублені сліди . Розлита блакить по снігах. В співи дні мої повиті. На жовтих стернищах розсипана солома. Та в мене вишитий рукав полатаний сім раз.



5.Творче завдання.

Утворити від поданих в дужках дієслів пасивні дієприкметники .

На мить з’явився пісні (загубити) мотив . Гримлять пісні, (виспівувати) різно. Дивлюсь на (оголити) віти. Спить малий , і (дописати) зошит біля нього (розкрити) лежить. Люблю я, коли пил спадає під копитами (збити) жито.

6.Пояснити значення фразеологізмів. Два-три з них увести до самостійно складених речень.

На роду написано . Повито темрявою. Мости вже спалено. Видом не видано, слухом не чувано. Он де собаку зарито. В трубі помелом записано.



7.Творча робота.

Від поданих у дужках дієслів утворити дієприкметники активного стану. Визначити рід, число та відмінок дієприкметників.

В (оживати) деревах підіймалися нестримні весняні соки. (Почорніти) на дощах скирти ще вранці були в руках противника.( Перегоріти) вугілля тліло, та вже не давало того світу.

8.Диктант з коментуванням.

Підкреслити безособові форми на –но, -то.

Підкови ковано у путь. До ганку на щастя підкову прибито. Без неї буланий розранив копито, розвідник упав, не утік від погоні, його не діждались в розбитім загоні. Знаю, в житті переплутано все. Хто тут підкаже, де знайдеш де згубиш ? З печаллю стільки пережито!

А слова твої небезпечні , як набої в палаючій ватрі. Садами вітер тихо проліта і скрізь розносить запізнілі жалі. Знамено посивіле, його серця не жур. Серед тиші стояли заснулі будинки. Наші тихі, шаркаючі кроки ставали поспішними. В заржавілих піхвах меча не поруш.



9.Утворити від поданих дієслів пасивні дієприкметники, виділити суфікси , пояснити їх правопис .

Затримати, розбити, посіяти, проколоти, заплатити, принести.

Від поданих дієслів утворити можливі паралельні форми пасивних дієприкметників.

Зразок: Зігнути – зігнутий;зігнений.

Побороти, замкнути, горнути.

10.Словниковий диктант.

Недокінчений,непохитний,несхибний,недобудований,недоварений, недолікований, нарахований, недремний, недрімливий.



ІV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗРОБЛЕНОГО НА ЗАНЯТТІ.

1.Які дієприкметники належать до дієприкметників активного стану?

2. Які дієприкметники належать до пасивного стану?

3.Які зміни відбуваються в словах при творенні дієприкметників?

4.Як визначити відмінкове закінчення дієприкметника? Навести приклад.

5.Як утворюються дієслівні форми на -но, -то?

6. Чому такі форми називаються невідмінюваними?

7. Яку синтаксичну функцію вони виконують? Навести приклад.


V. ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ.

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою заняття, їхнього ставлення до роботи на занятті ; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.


VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Написати творчу роботу на тему «Рідна моя хата».Використати у ній дієприкметники активного і пасивного стану та дієслівні форми на –но, -то. Визначити рід , число і відмінок дієприкметників. Виділити закінчення.



Заняття № 4

Тема.Творення і правопис дієприслівників.

Мета:розширити знання учнів про дієприслівник як особливу форму дієслова , сприяти формуванню навичок визначати вид і час дієприслівників; формувати вміння утворювати дієприслівники та використовувати їх у власних висловлюваннях; розвивати мовлення учнів , пам’ять, увагу; виховувати шанобливе ставлення, любов і повагу до членів сім’ї.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ , ЗАВДАНЬ ЗАНЯТТЯ.

ІІ.ВСТУПНА БЕСІДА ВЧИТЕЛЯ.

1)Творення дієприслівників недоконаного виду. (Що роблячи?)

2)Визначення дієвідміни дієслова, від якого утворений дієприслівник; виділення основи.

3) Творення дієприслівників доконаного виду. (Що зробивши?)

Дієприслівники недоконаного виду творяться від основи дієслова теперішнього часу за допомогою суфіксів –учи(-ючи) від І дієвідміни. Наприклад: ведуть – ведучи, знають –знаючи.

Від ІІ дієвідміни – за допомогою суфіксів –ачи (-ячи).

Наприклад: бачать - бачачи, сидять – сидячи.

Дієприслівники доконаного виду творяться від основи неозначеної форми дієслова доконаного виду за допомогою суфіксів -вши, -ши.

Наприклад: зробити – зробивши, прибігти-прибігши.
ІІІ. ПЕРВИННА ПЕРЕВІРКА РОЗУМІННЯ ВИВЧЕНОГО .


  1. Творчий розподільний диктант.

Від поданих слів утворити дієприслівники , записати їх у дві колонки за видами. Пояснити їхнє творення . Усно скласти 2 речення.

Бути, сидіти, послати, носити, наливати, дивитись, загорнути, виконати, боротися, зрозуміти.



ІV. ЗАСТОСУВАННЯ І ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ.

1.Кодований диктант.

Записувати не слова, а цифри: 1-дієприслівники доконаного виду, 2- недоконаного виду.

Турбуючись, залишивши, зважаючи, порадивши, оволодівши, пов’язуючи, розповсюджуючи, розповсюдивши, носячи, захоплюючись, запропонувавши.

2.Робота в групах.

Скласти повідомлення про творення дієприслівників доконаного і недоконаного виду.



3.Творче конструювання .

Від поданих дієслів утворити дієприслівники недоконаного виду. Скласти алгоритм дії.

Читати, носити, садити, жити, сміятися, мати, боротися, розуміти (робота виконується ланцюжком).

Алгоритм дії: дієслово читати- 3 ос. мн. теп. часу- читають, дієслово І дієвідміни –ючи; -учи – читаючи.



4.Гра «Ланцюжок»(Із застосуванням роботи в мікрогрупах )

Дві-три мікрогрупи класу одержують написаний на папері ряд дієслів і завдання : утворити від одного з дієслів дієприслівники доконаного і недоконаного виду і передати іншому учаснику. Виграє та група , яка першою і правильно виконає це завдання.

Водити, везти, вести, возити, любити, бачити, садити, висаджувати, саджати, сидіти, сідати, присвячувати, світити, сміятися, скликати, кликати, прати, вертіти, прясти, змагатися,

стверджуватися, стежити.



V.ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ.

  1. Як творяться дієприслівники доконаного виду? Навести приклад.

  2. Розказати про творення дієприслівників недоконаного виду.

  3. Утворити дієприслівники доконаного виду і недоконаного виду від дієслів дивуватися, відкрити, стояти, лежати. Назвати суфікси.


VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Написати висловлювання на одну із тем, використовуючи дієприслівники доконаного і недоконаного виду: «Шануй батька й неньку», «Що необхідно для того , щоб бути щасливим?»

.

ПРАВОПИС ПРИГОЛОСНИХ

Заняття №5

Тема. Н і нн у прислівниках . Не і ні з прислівниками.

Мета: повторити й поглибити знання учнів про способи творення прислівників, зокрема про суфіксальний спосіб; сприяти зміцненню навичокправопису прислівників з -н і -нн, написання не і ні з прислівниками,формувати вміння правильно писати прислівники з вивченою орфограмою ; розвивати творчі вміння зіставляти, порівнювати, моделювати й конструювати мовні явища; виховувати в учнів шанобливе ставлення до праці людини.
ХІД ЗАНЯТТЯ

І.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ ЗАНЯТТЯ.

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

ІІІ.ВСТУПНА БЕСІДА ВЧИТЕЛЯ.

У прислівниках ми пишемо стільки букв н, скільки їх є у прикметниках і дієприкметниках, від яких вони утворилися.

Частки не з прислівниками пишуться окремо.
ІV. ОСНОВНА ЧАСТИНА ЗАНЯТТЯ.

1.Творче конструювання. Утворити від прикметників прислівники. Пояснити написання -н і -нн-у прикметниках і прислівниках.

Варіант І.Безсумнівний, незмінний, швидкоплинний, глибинний, ясний, щоденний, безмежний, жалісний, широченний, віддзеркалений, старанний.

Варіант 2.Туманний, невтішний, сонний, обмежений, поважний, позитивний, смиренний, спокійний, страшенний, сумний, доброчинний.

2. Пояснити вживання -нн-у прислівниках .

Вибачайте, люди добрі, що козацьку славу так навмання розказую, без книжної справи .

Лунають дзвони безупинно по тих, що знищені безвинно. Щоденно життя підкидає турбот. Попідвіконню мою коляду благословляла Пречиста Мати, поруч зі мною стоячи на льоду. Як вовкулака попідтинню, сухий вайлується полин. Заверещав хлопчина спросоння . Серце моє незнищенно червоне ! Співала ж дзвінко , дужо, незрівнянно! А голос був – із щирого срібла!

3.Творче реконструювання. Дібрати синоніми до слів, пояснити написання не з прислівниками.

Немало, нескоро, недовго, недавно, нечутно,недалеко, невесело, невчасно.

4. Переписати прислівники, на місці крапок вставляючи пропущені букви.

Бажан..о, впевнен..о, священ..о, без упин..о, туман..о, зелен..о, сон..о, активн..о, щоден..о, гуман..о, відмін..о.



5.Напишіть мініатюру на тему «Моя праця», використовуючи прислівники, які пишуться з не разом і окремо.
V.ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ.

Мікрофон.


VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Виписати з художньої літератури прислівники з н і нн.



Заняття № 6

Тема.Написання прислівників разом і через дефіс. Написання прислівникових сполучень окремо

Мета:пояснити правила написання прислівників разом і через дефіс та правила написання прислівників разом і окремо; формувати вміння визначати в словах орфограму «Дефіс у прислівниках» та обґрунтувати вибір написання відповідним правилом; розвивати увагу, спостережливість, логічне мислення, закріплювати навички роботи зі словником; виховувати любов і пошану до усної народної творчості.
ХІД ЗАНЯТТЯ
І.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ ЗАНЯТТЯ.

ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

ІІІ. ВСТУПНА БЕСІДА ВЧИТЕЛЯ.

Складні прислівники можуть писатися разом, окремо, через дефіс.

Разом пишуться складні прислівники, утворені:


  1. Поєднанням прийменника з прислівником: позавчора, наскрізь;

  2. Поєднанням прийменника з іменником: уголос, навесні;

  3. Поєднанням прийменника з коротким прикметником: зрідка, нашвидку;

  4. Поєднанням прийменника з числівником: поодинці, удвоє;

  5. Поєднанням кількох прийменників із будь- якою частиною мови: попідвіконню, спідлоба;

  6. Поєднанням кількох основ; повсякчас, мимоволі;

  7. За допомогою часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як-, -сь, і будь-якої частини мови : абияк, анітрохи, декуди, чимало, щодня, якнайшвидше, кудись.

Через дефіс пишуться складні прислівники , утворені

  1. Від прикметників і займенників на –ому, -єму, -и за допомогою по: по-братньому, по- моєму, по-материнськи;

  2. За допомогою по від порядкових числівників: по- перше, по- друге, по- п’яте;

  3. За допомогою часток будь-, -небудь, казна-, -то, хтозна-: будь- де, куди-небудь;

  4. З двох прислівників : десь –інде, десь-інколи, сяк-так;

  5. Повторенням тих самих або синонімічних, антонімічних незмінюваних слів : ген-ген, зроду-віку, врешті-решт;


ІV.УСВІДОМЛЕННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ У ПРОЦЕСІ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

  1. Творче моделювання

Утворити словосполучення «дієслово + прислівник з префіксом по-»

Пояснити правопис прислівників через дефіс.

Співати (італійський), пояснити (батьківський), написано(дитячий) , попросити (добрий), одягнутися (модний), визнати (чесний), прибрати (хазяйський), думати(свій), захищати (геройський).


  1. Творче конструювання.

Доповнити речення. Визначити їх вид за будовою. Пояснити правопис прислівників.

  1. Я вважаю, що людина повинна думати перед \ усім про

  2. Коли я бачу по\руч добру людину, то … .

  3. Справжня людина ні\коли не дозволить собі … .

  4. Людина з великої букви – це перш\за\все … .

  5. Найкращими рисами людини є, по-перше, …., по\друге,…, по\третє,… .

3.Словниковий диктант.

По-українськи, високо-превисоко, часто-густо, по- рідному, будь-де, хтозна-коли, коли-небудь, якось-то, пліч –о-пліч, де-не-де.



4.Вставити на місці крапок пропущені прислівники.

Ти йому…, а він тобі… .У Луцьку все… . А … хоч на мить , але галопом. Ходить мовчки, а кусає … .Вдача овеча, …й мекече. Один збрехав, другий не розібрав, а третій … перебрехав. Панський собака… й гавка. Діло … волочиться, та покинути не хочеться …і стара горіхів назбирає. До роботи…, а до танців мастак.

Для довідок. По-свійськи; по-свинськи. По-людськи. По-нашому. По-вовчи. По-овечи. По-своєму. По- панськи. Так-сяк. Мало-помалу. Сяк-так.

5.Диктант з коментуванням.

Пояснити написання прислівників. Визначити в словах орфограму «Написання прислівників разом».

Спершу робота, а потім гульки. Уперед не висовуйся, всередині не тупцюй і позаду не шкандибай – ото тобі буде рай. Їж вволю, а пий у міру. Клади перед людьми хліб на столі , то будеш у людей на чолі. Вчи дітей їсти кашу вдома. Наздогад тільки лапті плетуть . Хата без господаря знадвору, а без господині зсередини поржня. День у день як пень у пень.



6.Тести.

1.Прислівники , утворені за допомоги префікса по- і суфіксів –и , -ому(-єму) (по\ весняному,по\братськи, по\моєму) пишуться :

а) окремо;

б) разом;

в) через дефіс;

2.Прислівники, утворені складанням однакових чи близьких за значенням слів: ледве\ледве, тишком\нишком, тихо\тихо, рано\вранці пишуться:

а) разом


б) окремо

в) через дефіс

3.У якому рядку всі прислівники пишуться через дефіс?

а) По\перше, по\вашому, по\братерськи, в\голос;

б) по\друге, по\моєму, хтозна\де, у\перше

в)будь\як, по\морськи, де-не-де, ледве-ледве

7.Пояснювальне письмо.

Списати прислівники, розкриваючи дужки.

(Без)відома, (без)перестанку, (без)сумніву, (без)кінця(краю), (в)досвіта, (в)заперті, (в)затишку, (від)тепер, (від)усюди, (во)віки, (все)одно, всього(на)всього, (в)шосте, (де)далі, ген(ген).

8.Дослідження - зіставлення .

Списати, розкриваючи дужки . Порівняти написання співзвучних слів. Зробити висновок про правопис прислівників із префіксом по- й однозвучних прикметників і числівників з прийменником по.

Підписати зошит (по)шкільному . (По) шкільному подвір’ї розбіглися школярі. Мисливець ішов (по) лисячому сліду. Він дивився на їжу (по) лисячому.Пташки защебетали вже (по) весняному. (По) весняному небі пролетіли перші ластівки.

9.Розподільний диктант. Розподілити прислівники, що пишуться через дефіс та разом.

(По)азіатськи,(по)вашому,(десь)то,(будь)де,(повік)віки, (далеко)далеко, (по)восьме, (казна)звідки, (по)давньому, (ледве)ледве, (так)то, (казна)куди, (як)небудь, (по)доброму, (тихо)мирно,( навіщо)таки ,(мало)помалу,(по)інакшому,(по)козацьки,(хтозна)скільки,(звідки)таки, (хтозна)як, (по)своєму.


V.УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ.

1. Запишіть прислівники відповідно до правопису.

Будь\як , казна\коли , хтозна\де , де\таки, якось\то.



VІ.ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Скласти діалог на тему «Моя сім’я», використавши орфограму «написання прислівників разом, окремо, через дефіс».



Заняття №7

Тема.Практична робота №1 з розділу «Правопис дієслова , його форм та прислівників».

Мета: перевірити знання учнів, набуті з теми «Правопис дієслова , його форм та прислівників»;розвивати творче мислення, увагу, пам’ять, удосконалювати навички самостійної роботи , вміння використовувати на практиці здобуті знання; виховувати загальнолюдські цінності, любов до рідної України.
ХІД ЗАНЯТТЯ

І. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ ЗАНЯТТЯ.

ІІ. ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ.

1.Укажіть правильне твердження:

А Умовний спосіб означає дію, яка може відбутися за певних умов. Утворюється за допомогою частки би (б).

Б До І дієвідміни належать дієслова , які мають у 3 особі множ. закінчення ать, (-ять).

В Безособові дієслова означають ознаку предмета за дією.



2.Укажіть правильне твердження :

А Наказовий спосіб означає дію, яка відбувається за певних умов. Утворюється за допомогою частки би (б);

Б До ІІ дієвідміни належать дієслова, які мають у 3 особі множини закінчення –ать, (-ять-);

В Безособові дієслова означають ознаку предмета за дією.



3.Вкажіть речення , у якому вжито дієслово складеної форми майбутнього часу.

А Месники дужі приймуть мою зброю , кинуться з нею одважно до бою (Л. Українка).

Б Довго чаруватимуть своєю піснею бурхливі карпатські потоки (А. Малишко).

В Буде в домі твоя правда , твій закон і заповіт(О. Лупій).



4. Визначте рядок, у якому подані тільки дієприслівники:

А перевірено, закриваючи, п’ючи, переходячи;

Б наклеївши, здолавши, звернувши, записуючи;

В посивіти, знесилівши, люблячи, видужавши;



5.Виділіть суфікси, за допомогою яких творяться дієприслівники недоконаного виду:

А -учи (-ючи-), -ачи (-ячи-);

Б -вши-, -ши ;

Г –ува- (-юва-)



6. Позначте рядок, у якому всі слова – активні дієприкметники минулого часу:

А посивілий, осілий, змарнілий, достиглий;

Б полотий, склеєний, помитий, ратифікований;

В политий, помарнілий, пожовтілий, зроблений.


7.Позначте рядок, у якому всі слова – прислівники , які слід писати через дефіс:

А по українськи, близько близько, вряди годи, пліч о пліч;

Б де не де, день у день, хоч не хоч, сам на сам;

В сяк так, ось ось, на зло, по осінньому;


8.Визначити рядок, у якому прислівник позначає ознаку предмета.

А Діяти наперекір,

Б Поділити надвоє,

В Читання вголос,


9.Укажіть рядок, у якому всі слова – прислівники, які слід писати разом:

А до пізна, на раз, уві сні, по одинці;

Б з ліва, по тихеньку, у зимку, що як найбільше;

В над голодь, ані скільки, на зразок;



10.Знайдіть дієслово, вжите в ІІ особі множини:

А виходить;

Б виходять

В виходимо;



11. Знайдіть дієслово І дієвідміни;

А говорити;

Б стояти;

В працювати;



12. Знайдіть серед поданих слів дієприкметник:

А оленячий;

Б тремтячий;

В лисячий.


ІІІ. ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ.
ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Повторити вивчене з теми. Напишіть твір- мініатюру на тему «Що значить бути красивою людиною?» , використовуючи дієслова у різних формах.



ПРАВОПИС СЛУЖБОВИХ ЧАСТИН МОВИ

Заняття №8

Тема: Правопис похідних прийменників

Мета: поглибити й розширити знання учнів про правопис похідних прийменників разом, окремо та через дефіс; розвивати навики швидко знаходити орфограми в текстах, і чітко формулювати правила, що пояснюють їх написання; виховувати уважність, самостійність.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. ОСНОВНА ЧАСТИНА ЗАНЯТТЯ

1. Вступне слово вчителя.

Прийменники пишуться одним словом, через дефіс та двома і більше словами.



Разом пишуться:

1) складені прийменники (попід, поперед, задля);

2) похідні прийменники прислівникового походження (наприкінці, довкола).

Окремо пишуться:

Складені похідні прийменники, утворені від іменників з прийменниками та прислівниками (виняток: внаслідок) (на чолі, під час, згідно з, незважаючи на).



Через дефіс пишуться:

Прийменники, першою частиною яких є з (із) (з-за, з-під).



2. Ускладнене списування. Записати прийменники, знявши риску, разом, окремо або через дефіс.

З/за, з/під, із/за, по/серед, з/по/між, по/під, з/по/серед, по/за, в/слід, на/при/кінці, на/зустріч, на/перекір, на/початку, за/ради, на/в/проти, о/крім, в/наслідок, на/передодні, з/по/над, на/вколо, по/над, з/по/за, в/разі, на/чолі, під/кінець, згідно/з, по/при, що/до, на/випадок, в/з/довж, в/супереч, з/заду, під/час, по/заду, з/по/серед, що/ж/до, з/метою, в/справі, в/напрямку.



3. Дослідження – моделювання. З’ясуйте, за яким правилом записані використані нижче прийменники. Запам’ятайте стійкі звороти та їх значення. З двома з них складіть речення.

Стріляти з гармат по горобцях (докладати багато зайвих зусиль); грунт поповз з-під ніг (чиєсь становище стало хитким); поставити поза законом (позбавити прав громадянства); по верхах стрибати (знати щось поверхово).


4. Вправа на спостереження. Простежте, як вимовляються і пишуться прийменники зі, наді, піді, переді, уві. При потребі скористайтесь орфоепічним словником.

Поруч зі мною, високо наді мною, внизу піді мною, далеко переді мною, приснилось уві сні.



5.Дослідіть, як можна відрізнити поєднання прийменника з прикметником, займенником або числівником від однозвучного прислівника.

З’їхав з (положистої ) гори – упав згори; прийшов на (цю) зустріч – вибіг назустріч; перевернувся на (правий) бік – відкликав його набік; у (великій) купі листя – ми росли вкупі.



По (чому?) давньому сліду – все йде (як?) по-давньому; по (чому?) вашому шляху – зробили (як?) по-вашому; у (чому?) чотирьох стінах – працювали (як?) учотирьох.

6. Словосполучення запишіть у дві колонки залежно від того, як пишуться частини, що в дужках: 1) окремо (прийменники); 2) разом (префікси).

Звернувся (в)друге, пішли (в)чотирьох, плакав (уві)сні, людина (з)людиною, знявся (у)гору, (у)день народження, вилив (у)друге відро, ішов (на)помацки,подався (до)дому, книжка (переді)мною, (з)малку працюй, було це (в)літку, гукнув (по)батькові.



Ключ: з других букв перших слів повинно скластися закінчення вислову російського мислителя ХVІІІ ст. О.Радищева: «Тільки тоді станеш людиною, коли навчишся бачити…».

7. Тренувальна вправа. Перепишіть, розкриваючи дужки.

1.(З)гори лине жайворонкова пісня. (Панас Мирний.) 2.Розкішні крислаті кущі з буйною лозою спиналися (на)гору. (М.Коцюбинський.) 3.Десь об камінь (при)бережний б’є швидка вода. (І.Муратов.) 4.Вода (при)березі починала каламутитись. (М.Коцюбинський.) 5.Знов устає (переді)мною зелене дзеркало ріки. (В.Сосюра.) 6.(По)новому руслу потекло (від)тепер донецьке життя. (О.Гончар.) 7.Тече вода (із)за гаю та (по)під горою. Хлюпочуться качаточка (по)між осокою. (Т.Шевченко.) 8.Ллється з(по)за хмар проміння тепле і голубувате. (М.Рильський.)



8.Творче конструювання.

Запропоновані слова введіть у речення так, щоб вони в одному випадку вживалися як прийменники, а в другому – як прислівники.

Збоку, попереду, кругом, навпроти, поруч, поблизу.

9.Диктант «Перевір себе».

1.Блиснуло сонце з-поза гір в зеленому саду. (А.Кримський.) 2.Ми йдемо серединою бульвару в напрямку до східців у порт. (Ю.Яновський.) 3.Ой на горі огонь горить, а в долині козак лежить. (Народна творчість.) 4.Блискавки бігли з різних сторін до середини неба. (І.Франко.) 5.З-над хмар часом прилине прощання з літом журавлине. (П.Тичина.) 6.На передньому плані, попід плавнями, спокійно сяяла річка, а впродовж неї табунилось білими хатками село. (О.Гончар.) 7.Поза хатами тяглися виноградники. (І.Нечуй-Левицький.)



ІІ. ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ

Підсумкова бесіда по темі заняття.



ІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати теоретичний матеріал.

Виписати з художньої літератури 10 – 12 речень з написанням прийменників разом, окремо та через дефіс, позначити орфограми.

Заняття №9

Тема: Правопис похідних сполучників

Мета: поглибити й розширити знання учнів про правопис похідних сполучників разом, окремо та через дефіс; засвоїти й практично оволодіти орфографічними нормами літературної мови; розвивати навики швидко знаходити орфограми в текстах, і чітко формулювати правила , що пояснюють їх написання; виховувати спостережливість, уважність, допитливість.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. ОСНОВНА ЧАСТИНА ЗАНЯТТЯ

1. Вступне слово вчителя.

Складні сполучники, як би вони не були утворені, звичайно пишуться одним словом:

1) з частками би(б), то, же (ж): аби, нібито, отож, тощо;

2) з префіксами: проте, зате, затим, притому, притім, причому, причім, внаслідок.

Двома і більше словами пишуться сполучники:

1) з частками би (б) і же (ж): коли б, коли б то, хоч би, але ж, або ж, все ж;

2) з різними частинами: а й, та й, то й, тому що, так що, дарма що, для того щоб, з тим щоб, через те що, для того щоб, в міру того як, від тоді як.

Через дефіс пишуться сполучники з підсилювальними частками -бо,

-но, -то: отож-бо, тільки-но, тож-то, тому-то, тим-то, якби-то.
2. Неускладнене списування.

1.Гетьте, думи, ви хмари осінні! Тож тепера весна золота! (Леся Українка.) 2.Таж ми з тобою колись були товариші. (Леся Українка.) 3. А він коня поганяє, нібито й не бачить. (Т.Шевченко.) 4. Дівчата спросонку спершу перегукуються з кимось, немовби пробуючи голоси. (І.Ле.) 5. Якщо втрачено все, залишається совість. (Л.Первомайський.) 6.Є почуття такі прозорі, що коли б з них відлити зорі, вони б світились, як небесні. (П.Воронько.) 7.Даю тобі цей меч, дарма що ти не сильна. (Леся Українка.) 8.Добре, дуже б добре було, якби-то воно так сталося, як гадається. (Т.Шевченко.)



3. Дослідження-аналіз з використанням опорної таблиці

Прочитайте текст. Знайдіть у ньому сполучники, поясніть їх написання.

Я люблю своє місто за те, що воно переповнене людьми. Іноді їх так багато, що воно нагадує мені скелю, обліплену птахами серед океану. Але коли б воно спорожніло, то я того ж дня залишив би його, бо немає, мабуть, нічого жахливішого і потворнішого, як порожнє місто.

Шануй і люби їх, своїх людей, місто, бо без них ти всього-на-всього пам’ятник з побляклими епітафіями!

Даруй мені, місто, але найбільше ти мені подобаєшся в будень. Вранці ти нагадуєш мені молоду людину, сповнену віри й снаги; в полудень ти скидаєшся на прифронтовий табір, у якому для воїнів настає священний час обіду біля кашоварень; а ввечері я бачу, як ти трішки стомлюєшся за день, трішки старієш і мудрієш… (В.Земляк. «Місто добрих духів».)



Написання сполучників

Разом

Окремо

Через дефіс

Сполучники, які утворені поєднанням займенників з прийменниками або частками, чи сполучників з частками.

Наприклад: отже, ніби, також, немовби, тощо, проте, щоб.



Примітка: Ці слова слід відрізняти від однозвучних сполучень повнозначного слова з прийменником або часткою. Сполучник виконує функцію поєднання членів речення, його можна замінити іншим сполучником, однозвучні сполучення слів виступають членами речення і до них можна поставити запитання: зате – за те (за що?).

Складені сполучники.

Наприклад: після того як, дарма що, адже ж, коли б, коли б то.



Примітка: частина сполучників може мати при собі частки б, би, ж, же, з якими вони пишуться окремо.

Сполучники з підсилювальними частками –бо,

-но, -то.

Наприклад: отож-бо, тільки-но, тим-то, тому-то.




4. Дослідження-зіставлення. Поясніть написання виділених сполучників. (При потребі звертайтесь до таблиці).

1.Довго співали дівчата, довго гуляли хлопці, незважаючи на те що другого дня треба було рано вставать. (І.Нечуй-Левицький.) 2.Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя. (Т.Шевченко.) 3.Ну що б, здавалося, слова! (Т.Шевченко.) 4.Раз у раз на її ясні очі мовби хмарки набігали. (Є.Гуцало.) 5.Темінь упала на місто раптово, начебто хто опустив завісу. (В.Шевчук.) 6.Я мушу книжки читати, щоб очі мої не осліпли, я розмовляти мушу, щоб з туги не оніміти. (П.Тичина.) 7.Добре було б, якби отакий співучий разок намиста впав із неба на землю. (Є.Гуцало.)



5. Випишіть сполучення слів у дві колонки, залежно від того, як пишеться частина сполучника, що в дужках: 1) окремо; 2) разом.

Сміх та(й) тільки, хоч (би) вродив хліб, як(би) був лід, ніби(то) літо, все(ж) віри не йму, неначе(б)то гриб, (не)зважаючи на вітер, коли(б) то брат, та(ж) кажи, то(ж) будь обачним, ні(би)то й не чує, тим(то) й спокійно.



6. Запам’ятайте стійкі звороти та їхнє значення. З двома з них складіть речення.

Коли б тільки й горя (про якісь незначні труднощі), аби день до вечора (недбало, абияк), тим-то й ба (на жаль), мовби полуда з очей спала (щось раптом стало ясним, зрозумілим); неначе корова язиком злизала (безслідно зникло); якби та якби – то виросли б у роті гриби (про щось, що навряд чи здійсниться); якщо ваша ласка (вживається під час прохання); коли б знаття, де впадеш, то б і соломки підстелив (запізніла обачність).



7. Лінгвістична гра «Третій зайвий». Знайдіть у кожній групі сполучник, що відрізняється написанням.

  • Отож/бо, тільки/но, немов/би;

  • от/же, адже/ж, то/ж;

  • як/що, дарма/що, то/що;

  • незважаючи на те/що,через те/що, як/що;

  • ніби/то, тож/то, якби/то.

8.Лінгвістичний експеримент. Спробуйте замінити синонімічним сполучником з дужок сполучник (написаний одним словом) і однозвучне поєднання слів (написані двома словами). Коли це можливо? Сформулюйте правило.

1.Повільно, зате надійно. – Я поважаю тебе за те, що ти завжди дотримуєш слова. (Але). 2.Я теж прийду. – Я те ж саме хотів сказати. (Також). 3.Тож не барися. – Та то ж неправда. (Тому). 4.Якби знав, де впадеш. – Як би мороз не тис, а весна буде. (Коли б). 5.Щоб було добре, роби добре. – Що б не робив, роби добре. (Аби). 6. Весна, проте ще холодно. – Я про те вже говорив. (Однак).



Висновок: Сполучники (які пишуться одним словом) можна замінити синонімічними сполучниками, однозвучні сполучення слів замінити сполучниками не можна.

9. Прочитайте речення і доведіть, що виділені слова – сполучники і, отже, їх треба писати одним словом.

1. Хай небо з усіма громами обвалиться над тобою, проте ти не маєш права й подумати про розлуку з своєю землею. (Д.Павличко.) 2.І минуле було прожите для того, щоб ствердити майбутнє. (М.Стельмах.) 3.Загинув би, напевно, люд нещасний, якби погасла та маленька іскра любові братньої. (Леся Українка.) 4.Скропить повинні дощову ми непокірну хмару, - тож сміло у ріллю нову пшеницю яру. (М.Рильський.)



ІІ. ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ

Проблемне завдання. Чому виділені слова пишуться по-різному?



Тимчасом як інші хлопці билися між собою, немов півні, або гралися та пустували хорошенько, Остап тим часом усе походжав, та поглядав, та замишляв. (Марко Вовчок.)

ІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Складіть словник сполучникових синонімів і запишіть його (для цього використайте теоретичний матеріал, що стосується сполучників).




Заняття №10

Тема: Правопис часток разом, окремо і через дефіс із різними частинами мови

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про правопис часток разом, окремо та через дефіс; виробити практичні уміння й навички знаходити орфограми в текстах, і чітко формулювати правила , що пояснюють їх написання; активізувати й збагатити словниковий запас учнів; виробляти в учнів комунікативну компетенцію; виховувати відповідальність за колективну справу.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. ОСНОВНА ЧАСТИНА ЗАНЯТТЯ

1. Вступне слово вчителя.

Частки надають словам і реченням додаткових відтінків та значень. Частки пишуться разом, окремо і через дефіс.



2. Робота в групах. Провести дослідження-аналіз і сформулювати висновки.

Завдання для першої групи: Простежте, коли вживаються форми часток би, же, а коли – б, ж (зверніть увагу, на який звук закінчується попереднє слово).

Хотів би сказати – хотіла б сказати. Я розповів би – я б розповів. Він же знав – вона ж знала. Ідіть же вперед – іди ж уперед.



Завдання для другої групи: Є три частки то: вказівна, підсилювальна й словотворча. Кожна з них пишеться по-іншому. Розгляньте приклади й зробіть висновок, як пишуться різні частки то.

1.Що то он там біліє? Та то ж було давно. 2. Отакий-то він. Отак-то буває. 3. Немовбито, начебто, тобто.



Завдання для третьої групи. Зверніть увагу на те, яке слово підсилює частка таки і як вона в такому разі пишеться.

1.Сонце таки зійде. – Сонце зійде-таки. 2. Таки прийде свято й у нашу хату. – Прийде-таки свято й у нашу хату. 3. Правда таки переможе. – Правда-таки переможе.



Завдання для четвертої групи. Простежте, якого значення словам і словосполученням надають частки майже, мало не, трохи не, ледве не, чи не.

1.Три роки минуло відтоді. – Майже три роки минуло відтоді. 2. Тиждень ішов дощ. – Мало не тиждень ішов дощ. 3.Влітку кожного дня ми бували на річці. – Влітку чи не кожного дня ми бували на річці.



Завдання для п’ятої групи. Зробіть висновок, у якому значенні вживається частка і (й), однозвучна із сполучником і (й).

1.На добрім місці й камінь проростає. – На добрім місці навіть камінь проростає. 2.Не подумавши, і кілочка не затешеш. – Не подумавши, навіть кілочка не затешеш. (Народна мудрість).



Висновки (для самоперевірки)

  1. Після слів, що кінчаються на приголосний, вживаються форми часток би, же, після слів на голосний – б, ж.

  2. Вказівна частка то пишеться окремо, підсилювальна – через дефіс, словотворча – разом.

  3. Якщо частка таки підсилює попереднє слово, вона пишеться через дефіс, якщо наступне – окремо.

  4. Частки майже, мало не, трохи не, ледве не, чи не вказують на приблизність, неповноту чогось.

  5. Частка і (й) вживається в значенні навіть.

3. Запишіть подані нижче слова, знявши риску, разом, окремо або через дефіс. Поясніть їх правопис.

Тільки/б, звідки/б/небудь, той/таки, що/ж/до, а/все/ж/таки, будь/що, хіба/що, але/ж, тоб/то, де/в/кого, а/ні/когісінько, ні/скільки, ось/де, тоді/то, будь/чийого, де/то, ходи/но, коли/ж/то, де/б/то, все/таки, аби/коли, адже/ж, де/ж/таки, дарма/що, наче/б/то, будь/що/будь,авже/ж.



4. Випишіть вислови в три колонки: 1) з частками, написаними окремо; 2) з частками, написаними через дефіс; 3) з частками, написаними разом.

Слухай(но), (аби)куди не йди, то(ж) будь уважний, зробив аби(як), озвався тільки(що), тим(то) й ба, (що)дня тут буваю, схаменувся (таки), (хтозна)з(ким), утікав (чим)швидше, (чи)мало часу, коли(небудь) буде, усе мов(би) добре, умій будь(що) робити, тихо все(ж)таки, тьохнуло начеб(то),сміх таки(корисний).



Ключ. З других букв перших слів повинна скластися друга частина вислову Т.Шевченка: «На те й лихо, щоб…»

6. Прочитайте слова, правильно наголошуючи частки. При потребі зверніться до орфоепічного словника. Поясніть правопис часток із словами. Складіть із ними речення.

Абихто, анітрохи, якби, якраз, де-небудь, казна-як, немовбито, ніж, атож, хтось, колись, авжеж.



7. Попереджувальний диктант.

1.Все так же над озером мріє калина, де юність моя протекла. (В.Сосюра.) 2.Пішов би я в Україну, пішов би додому, там би мене привітали, зраділи б старому. (Т.Шевченко.) 3.А серце б’ється, свіжий вітер дише, немовби хоче остудить чоло. (М.Рильський.) 4.Батьківське надбання не абищо! (Леся Українка.) 5.Сонце тільки-но сіло десь за лісовими хащами. (М.Коцюбинський.) 6.Чарівне море, та наймиліша серцю таки земля. (Р.Іваничук.) 8.Вона не терпіла будь-якого бруду. (О.Гончар.)



8. Запам’ятайте стійкі звороти та їхнє значення. З двома з них складіть речення.

Чимало води утекло (багато часу минуло); не щоднини, а щогодини (дуже швидко); начеб камінь з серця спав (легше стало); стук-грюк, аби з рук (як-небудь); якби свині роги, то б усіх поколола (про недобру людину); не так то він діє, як тим словом сіє (про людину, яка багато говорить, а мало робить).


ІІ. ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ

Формулювання правил до даної теми заняття.



ІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Запишіть декілька прислів’їв та приказок, позначте орфограму «Написання часток разом, окремо і через дефіс».



Заняття №11

Тема: Правопис часток не і ні з різними частинами мови

Мета: закріпити й розширити правописні знання щодо написання часток з різними частинами мови; формувати орфографічну й пунктуаційну грамотність учнів; учити користуватися лексикографічними джерелами; активізувати й збагатити словниковий запас учнів; виробляти в учнів комунікативну компетенцію; виховувати повагу до людей, гуманістичні почуття.
ХІД ЗАНЯТТЯ

І. ОСНОВНА ЧАСТИНА ЗАНЯТТЯ

1. Вступне слово вчителя.

Слід розрізняти заперечну частку не, яка пишеться окремо, і префікс не-, який пишеться разом. Частка не щось заперечує, відкидає (не прийшов, не ти, не робота) Префікс не- творить нове слово, часто з протилежним значенням (недобрий, незабутній, несправедливість, неволя).



2. Орфографічний практикум. Напишіть не разом або окремо із словами і поясніть правопис, скориставшись при потребі таблицею. У складних випадках звертайтесь до орфографічного словника.

Не пишеться разом

Не пишеться окремо

1.Якщо слово без частки не- не вживається (невістка, недбалий, нехотя, невгасимий)


2. Якщо з додаванням частки не- утворюється слово з новим (часто протилежним) значенням (небезпека – загроза, неволя, недруг)
3.У складі префікса недо-, що надає значення неповноти якості (недогляд, недоук, недокритий, недоважувати)
4.З дієприкметниками, якщо дієприкметник є означенням і не має при собі пояснювальних слів (недоказані слова, недооцінений виступ)
5 Якщо при дієприкметниках і прикметниках є слова вельми, дуже, надзвичайно, надто (надто неуважний учень, дуже негарний вчинок)
6.З частками, займенниками, сполучниками (невже, неабиякий, неначебто)

1.З усіма частинами мови, якщо вживається для заперечення дії, ознаки предмета: іменниками (він мені не товариш), дієсловами (не читає, не бачить), дієприслівниками (не читаючи, не пишучи), прислівниками (не сумно, не довго), прикметниками (не жовтий, не низький)


2.Із займенниками, числівниками та службовими словами (не такий, не шість, не до ладу, не тільки, не до речі)

3.Із дієприкметниками, коли є протиставлення чи залежні слова (не виконане мною завдання, не сказане, а написане слово), якщо дієприкметник виступає присудком (проблеми не вирішені, картина не намальована)




Не/долік, не/жить, не/правда, не/нависть, не/мічний, не/увечері, не/гаразд, не/абиякий, не/можна, не/забаром, ще не/збудований, не/довірливо, не/боязкий, а хоробрий; не/вперше, не/добрати, не/борак, не/все, вчасно не/посаджений, не/сестрин, не/моя, не/ясний, а похмурий; не/зайнятий справами, не/любов, не/вартий уваги, не/близько, не/далеко, а поряд; не/вміти, води не/має; він не/має грошей, не/добачати, не/доварений, не/зважаючи на дощ; не/абихто, не/доладу, не/догода, не/волити, не/мовби, не/забутий усіма вчинок; не/дорого, не/скрізь, не/зчутися, не/часто, не/захищений від вітру; не/завжди, не/закінчений вчасно, не/веселий, а сумний.

3. Вправа на зіставлення. До поданих слів з префіксом не- доберіть синоніми й запишіть їх поряд.

Невеселий, негайний, неглибокий, неприємний, недобре,неодмінно, неволити, неславити.



Синоніми: сумний, засмучений, нагальний, мілкий, прикрий, безрадісний, безутішний, спішний, погано, зле, обов’язково, кепсько, конче, доконче, ганьбити, плямувати, силувати, примушувати, безчестити, паплюжити.

4.Запишіть словосполучення у дві колонки: 1) з префіксом не-;

2) із заперечною часткою не.

Сказав (не)впевнено, розгулялась (не)года, клас (не)прибраний, сюди (не)підемо, вжито (не)гайних заходів, здивувався (не)випадково, писав (не)думаючи, зник (не)сподівано, давно (не)здужає, книжку (не)прочитано, такого ще (не)чувано.



Ключ: з других букв перших слів повинні скластися два слова з вислову Григора Тютюнника: «…неповторна».

5.Спишіть речення, розкривши дужки. Сформулюйте правила про написання частки ні-.

1.Життю – ні/кінця, ні/начала. (Б.Олійник.) 2.Майбутнє спочатку почати ні/коли не пізно. (А.Кичинський.) 3.Вона його ні/словом не вкорила. (Л.Костенко.) 4.Війна не мала ні/кінця, ні/краю. (П.Загребельний.) 5.Сум’яття огорнуло його таке, що не міг навіть ні/чого сказати. (П.Загребельний.) 6.Любіть працю на Землі, бо без цього не буде щастя нам і нашим дітям ні/на якій планеті. (О.Довженко.) 7.Ні/що так не красить людину, як натхнення. (О.Гончар.)



6.Узагальнююче слово вчителя.

Частка ні- разом пишеться із словами, які без неї не вживаються, (нікчемний, нісенітниця), із заперечними прислівниками (нітрохи, ніскільки), із заперечними займенниками, якщо після ні відсутній прийменник (ніщо, ніякий, нічий).

Окремо пишеться з усіма частинами мови, якщо вона заперечує наявність дії чи ознаки предмета (ні море, ні рожевий, ні близько, ні думати, ні низько).

7.Зясуйте і запишіть значення стійких зворотів. З трьома з них складіть речення. При потребі скористайтеся фразеологічним словником.

Не вартий дірки з бублика (нічого не вартий); душа не на місці (обіймає тривога); не кує не меле (нічого не робить); глянути недобрим оком (наврочити); купи не тримається (про щось безглузде); ні сіло ні впало (не до ладу).



ІІ. ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ

Підсумкова бесіда по даній темі заняття.



ІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Записати декілька фразеологізмів з частками не і ні, вжитими з різними частинами мови.



Заняття №12

Тема: Правопис вигуків

Мета: сформувати правописні уміння і навички щодо написання вигуків; виробити автоматичність грамотного письма; активізувати й збагатити словниковий запас учнів; виробляти в учнів комунікативну компетенцію; поглибити знання про мову; виховувати спостережливість, любов до природи.
ХІД ЗАНЯТТЯ

І. ОСНОВНА ЧАСТИНА ЗАНЯТТЯ

1. Спостереження над мовним матеріалом. Зробити висновок про написання вигуків

1.Аж ось крякуха різко й тривожно, аж ніби захлинаючись: ках-ках-ках! 2.Ай-ай-ай-ай! Як же це так, що ви не знаєте, що таке крякуха?! 3.Коли це гусак як закричить – ге-ге-ге-ге! – та по воді крилами ляп-ляп-ляп! 4.Їй-бо правда! 5.Так ото зібрались і кажете дружині і дітям: - До побачення! Вирушаю на лося! 6. Чи далеко ще, скажіть, будь ласка, до Лохвиці?

( З творів О.Вишні).

2. Слово вчителя

Вигуки, що передають повторювані або протяжні звуки, пишуться через дефіс: ха-ха-ха, ку-ку, киць-киць, ня-а-в, му-у-у.

Але вигуки кудкудак, тарах, цитьте, леле, цабе, агов, які не передають повторюваних звуків, пишуться разом.

У вигуках будь ласка, до побачення, на добраніч, отим то й ба, от тобі й на, оце так і под.. усі складові частини пишуться окремо.

Через дефіс пишуться вигуки їй-Богу, їй-бо, їй-право.

3. Культура спілкування. Запам’ятайте стійкі вислови, що виражають вітанн, прощання та побажання. Складіть і розіграйте діалог, використовуючи їх.

Добридень! Добрий день! Доброго ранку! Добрий вечір! Привіт! Вітаю! Здоров! З приїздом! Поздоровляю Вас! Зі святом тебе! З Новим роком! З Різдвом Христовим! Щасливих вам свят! Зичу вам здоров’я!Бажаю вам приємних свят! На здоров’я! До побачення! На все добре!Бувайте!



4. Кодова робота. З поданих речень випишіть вигуки й схарактеризуйте їх, користуючись кодом таблиці «Характеристика вигука». Зверніть увагу на розділові знаки при вигуках.

Характеристика вигука

Цифровий код

За значенням

Написання

1

2

0

-

-

1

емоційний

одним словом

2

спонукальний

через дефіс

3

вигук етикету

двома і більше словами

4

звуконаслідувальний



1.Кузьма Дем’янович! Агов! Де ви? Агов-гов-гов! 2.Ви підходите – націляєтесь! Бах! – і нема гагари! 3.А-а! Та це ж бугай, водяний бугай, що лякає дітей своїм гучним над очеретами: - Бу-у-у! 4.Ох, і сом же був! Завбільшки, як тобі сказати, ну, не менший, як звідси до отієї верби. Їй-бо, прада. 5.А собака був! Ох, і собака! 6.Ну, йди вже, йди! Та не займай ти мені квочки! – Не буду, мамо, бігме, не буду! (З творів О.Вишні).



5. Граматична трансформація. У поданих реченнях виділені іменники та дієслова замініть вигуками. Чи щось змінилося у висловлюваннях?

1.З кущів почулося загрозливе гарчання. 2.Зозулине кування м’яко линуло з гущавини лісу. 3.Я зиркнув на дорогу: коні схарапуджені мчать. 4. За спиною почулося гупання, і всі його думки розлетілися.



6.Ускладнене списування. Перепишіть, розкриваючи дужки.

1.(На)добраніч вам, ниви. (М.Коцюбинський.) 2.Не жартуй наді мною, (будь)ласка, і, говорячи, не мовчи. (В.Симоненко.) 3.Людей і долю проклинать не варт, (їй)богу. (Т.Шевченко.) 4.Ох(хо)хо! Чого тільки не було! (В.Козаченко.) 5.Ой (гиля)гиля, гусоньки на став! (Народна творчість.) 6.Та ось із-за темниз вільх долітає знову: «(Ку)ку, (ку)ку, (ку)ку!»(І.Цюпа.). 7.(Тік)так, а з місця ніяк. (Народна творчість.) 8.(Гай)гай, куди поділась моя радість. (М.Стельмах.) 9. «Мя(у)у, мя(у)у», - нявчали кошенята. (А.Сойка.) 10.Добри(вечір), сусіде мій! Чи всі ви живі та здорові?(Л.Глібов.)



7. Вправа на встановлення відповідності. Подані назви різних птахів поєднайте з дієсловами, що називають їхні голоси. Запишіть поряд вигуки, від яких утворено ці дієслова.

Ворони, голуби, горобці, гуси, качки, кури, орли, перепели, солов’ї, сороки.



Дієслова: витьохкують, воркують, гелгочуть, каркають, кахкають, клекочуть, кудкудакають, підпадьомкають, скрекочуть, цвірінчать.

8. Логічна словесна гра «Гронування». У грі беруть участь кілька учнів. Перший називає будь-який звуконаслідувальний вигук, другий додає своє слово, повторюючи й попереднє, третій повторює сказане другим і додає своє.

Наприклад: перший учасник – тьох-тьох-тьох,

другий – тьох-тьох-тьох соловейко,

третій – тьох-тьох-тьох соловейко витьохкує,

четвертий – тьох-тьох-тьох соловейко витьохкує на калині.


ІІ. ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ

Підсумкова бесіда по даній темі заняття.



ІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати теоретичний матеріал.

Написати мініатюру на тему «Ранок», використовуючи вигуки.

Заняття №13

Тема: Практична робота №2 з розділу «Правопис службових частин мови і вигуків»

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про правопис службових частин мови і вигуків; виробити практичні уміння й навички знаходити орфограми в текстах і чітко формулювати правила, що пояснюють їх написання; активізувати й збагатити словниковий запас учнів; виробляти в учнів комунікативну компетенцію; виховувати старанність у роботі, інтерес до результатів своєї праці.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. ОСНОВНА ЧАСТИНА ЗАНЯТТЯ

1. Вступне слово вчителя.

До службових частин мови належать прийменники, сполучники, частки. Вони виражають синтаксичні відношення між словами (прийменники і сполучники), служать для утворення форм і нових слів (частки). Окрему частину мови становлять вигуки, що виражають почуття та спонукання, не називаючи їх, а також наслідують звуки.



2.Теоретичний блок. Робота в групах. Розповісти про особливості написання 1)прийменників; 2)сполучників; 3)часток; 4)вигуків.

3. Словниковий диктант

По/серед жита, з/над річки, за/ради миру, по/під вікнами, з/по/між гілля, то/ж будь розумним, тим/то добре, написав/би, отакий/то кінець, ні/трохи не/холодно, не/має людей в полі, він не/має часу, до/побачення, на/добраніч, їй/бо знаю.



4. Лінгвістична гра «Впіймай помилку»

  • ой-ой-ой, допобачення, з-поза, адже ж;

  • ні з ким, нікчема, нідочого, навпроти;

  • дістав-таки, добридень, гав-гав-гав, в-йо;

  • ха-ха-ха, томужто, отож-бо, з-під.


5. Завдання «Ти - редактор». Речення перепишіть, частини, розділені рисками, напишіть разом, окремо або через дефіс.

1.Заграйте що/небудь, як ваша ласка. (Леся Українка.) 2.Блиснуло сонце з/по/за гір в зеленому саду. (А.Кримський.) 3.Не/грайся хлібом, то/ж/бо гріх! (М.Рильський.) 4.Що/б не/сталося, однак перемагає слово чесне. (М.Нагнибіда.) 5.Ні/чого в світі так я не/люблю, як саджати що/небудь у землю. (О.Довженко.) 6.Багато радощів, але/ж/бо й праці. (Леся Українка.) 7.Еге/ге! Та/ж цілий ключ журавлиний. (М.Коцюбинський.) 7.З/над річки лине пісня голосна. (М.Рильський.) 8.Снігу випало хтозна/ скільки. (О.Донченко.) 9.У свою душу бояться заглядати хіба/що злочинці. (Д.Павличко.) 10.Твої слова, не/вмиті потом не/погамовного труда, пролинуть не/потрібним льотом, не/залишаючи сліда. (М.Рильський.) 11.Не/зважаючи на маленький вітерець, парило і робилося душно. (Гр.Тютюнник.) 12.Пливе човен, води повен, та все хлюп/хлюп/хлюп. (Народна творчість.)



6. Поясніть, чому не з тим самим словом написано по-різному. Чи можна написати його навпаки?

1.Микола вже був не молодий хлопець, а чоловік з довгими вусами, з міцним станом, широкими плечима. (І.Нечуй-Левицький.) 2.Харитон Шакула був чоловік вже немолодий – літ під сорок. (М.Коцюбинський.) 3.Незабаром у передпокій увійшла рішучою ходою немолода лікарка. (М.Стельмах.)



7. Доповніть речення, добираючи з дужок потрібні слова або сполучення слів.

1.Ми поселились утрьох… Ми поселились у трьох… (кімнатах; в одній кімнаті). 2.На горі… Нагорі… (росте ліс; над нами цілу ніч гримали двері). 3.Кожен це пояснював по своєму… Кожен це пояснював по-своєму… (розумінню; і ми ніяк не могли дійти згоди). 4. Хлопці повернули в бік … Хлопці повернули вбік … (із стежки; річки). 5. Я подався в глиб… Я подався вглиб … (лісу; і скоро вийшов на галявину).



8.Лінгвістична діагностика. Вибери одну правильну відповідь

1. Прийменник є в реченні:



А Місяцем просвічене вікно будило нас.

Б І хто б там що кому не говорив, а згине зло і правда переможе.

В Я бачу зелень трав крізь золоту утому багряної прощальної краси.

Г Не то ранок, не то вечір цілий день.

2. Орфографічну помилку допущено в реченні:



А І я пішов, прискорюючи крок, на зустріч людям.

Б Три явори з-попід грому нахилились низько.

В То куріла грубка , вже давно не мазана.

Г Того не можна і того не слід.

3. Виділену сполуку треба писати окремо:



А Як/би мені сила та воля, жив би я без горя.

Б Як/би я тепер хотіла у мале човенце сісти.

В Як/би на кропиву не мороз, вона б усіх людей пожалила б .

Г Як/би ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя.

4. Частка не пишеться окремо в усіх випадках:



А не/зволікаючи, зовсім не/знайомий, не/дуже, не/спокуситися;

Б не/створити, не/один, не/помітно, не/підготувавши;

В не/прикрасила, не/потрібно, не/нас, не/дочуваючи;

Г не/що давно, не/десять, досі не/зрозумілий, не/люблю.

5.Помилку в написанні слова з часткою ні допущено:



А нікчема;

Б ні з чим;

В нізвідкіль;

Г нідочого.

6.У сі слова треба писати через дефіс:



А все/таки, де/небудь, де/коли, аби/хто;

Б хтозна/який, з/понад, тільки/но, їй/Богу;

В будь/хто, ніби/то, ні/з/ким, дістав/таки;

Г розберись/но, казна/скільки, таки/знав, но-о-о-о.

ІІ. ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ

Узагальнення вивченого по темі. Оцінювання учнів відповідно до результатів засвоєного навчального матеріалу.



ІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти загадки про службові частини мови і вигук.



СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ, РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В НЬОМУ
Заняття №14

Тема. Найменші складові частини речення.Головні і другорядні члени речення.

Мета: повторити найважливіші теоретичні відомості з синтаксису і пунктуації, зокрема про словосполучення й речення як основні синтаксичні одиниці, про особливості вживання звертань, вставних слів і однорідних членів речення; розвивати творчі вміння використовувати вивчені поняття у власних висловлюваннях, зважаючи на особливості їх уживання в мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати шанобливе ставлення до рідного слова та надбань української літератури.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. МОТИВІАЦІЙНИЙ ЕТАП

Психологічна настанова щодо повторення вивченого про словосполучення й речення, члени речення, звертання і вставні слова.



IIІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ ЗАНЯТТЯ

ІV. ВИКОНАННЯ СИСТЕМИ ТВОРЧИХ ЗАВДАНЬ НА ОСНОВІ ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО

1. Колективна робота з текстом

Прочитати текст. Визначити його тему. З’ясувати стильову належність. Що виражає заголовок: тему чи основну думку? Дібрати власний заголовок. Порівняти із заголовками, дібраними однокласниками, найкращий записати. Яке значення мають речення, різні за метою висловлювання? Дібрати кілька означень мови.



МОВА — СКАРБНИЦЯ ДУХОВНОСТІ НАРОДУ

Мово рідна! Ти, як море, безконечна, могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю.

Красо моя! У тобі мудрість віків і пам’ять тисячоліть, зойк матерів у годину лиху і непереможний гук лицарів твоїх у днину побідну, пісня серця дівочого в коханні своїм і крик новонародженого. У тобі, мово, неосяжна душа народу: його мудрість і щедрість, радощі й печалі, його труд, і піт, і кров, і сміх, і безсмертя його.

Скарбе мій єдиний, з тобою я найбагатший і найдужчий у світі, а без тебе — перекотиполе, що його вітер несе у сіру безвість, у млу небуття.

Твердине моя, і захисток, і гордість, і розрада в години смутку! Люблю тебе і в гніві, коли ти клекочеш, як вулкан, і гримиш громами на ворогів. Люблю і твою ніжність, коли ти одним­однісіньким словом зігріваєш, мов сонце.

Світлоносна! Ти є Правда, Добро і Краса народу нашого. Тож такою і будь вічно, мово рідна! (За С. Плачиндою).

   Виписати з тексту 7–8 словосполучень та зробити їх синтаксичний розбір.

Відтворення теоретичного матеріалу

Розглянути схеми і скласти діалог про будову словосполучень і речень.

(ім.) (дієсл.) (спол.) (прикм.) (імен.)

Літак ставав ніби живою істотою (В. Собко).

У репліках діалогу використати такі вислови: 1. Словосполучення відрізняється від речення … . 2. Словосполучення складається … . 3. Слова у словосполученні пов’язуються між собою … . 4. Речення служить … . 5. Йому притаманні такі ознаки … . 6. Речення складається … .

2. Лінгвістичне дослідження з творчим завданням

Прочитати. Назвати сполучення слів, які не є словосполученнями. Аргументувати свій вибір.

Алгебра й геометрія, гарячий обід, зворушливо переконувати, мова відроджується, восьмий клас, словосполучення й речення, улюблена справа, дихати повітрям, наші друзі, щоденники школярів, із мовлення, учні розмовляють, ніжний подих, призначити побачення, написати другові, рядки тексту, долати перешкоди, для взаєморозуміння, наука про мову, смачна малина.

Записати словосполучення. Позначити головне і залежне слова. З’ясувати орфограми.

Скласти 3–4 речення із звертаннями, використовуючи окремі словосполучення. Виділити граматичну основу.

3. Дослідження-характеристика

Прочитати виразно поезію. Поміркувати, що відбиває заголовок: тему чи основну думку вірша. З’ясувати, яке значення має використання автором різних за метою висловлювання речень. Чи можна було б уникнути цього?


ДО БРАТА

На мові нашій дня печать.

Вона — як сяйво серед ночі.

Її не можна забувать —

Вона — душі твоєї очі.

На мові нашій дня печать,

Національним самогубцем

Невже ти, брате, хочеш стать?

Яке прекрасне рідне слово!

Воно — не світ, а всі світи…

Шевченка мову і Франкову

Невже під ноги кинеш ти?

Ні, наша мова не загине, її не знищать сили злі.

Ти власним світлом, Україно,

Сіяти будеш на землі.

 (В. Сосюра)

Зробити синтаксичний розбір останнього речення. Схарактеризувати виділене слово. Пояснити його правопис.

4. Дослідження-відновлення

Скласти монологічне висловлювання в науковому стилі про розділові знаки в реченнях з однорідними членами, використовуючи подані схеми. Навести приклади, дібравши їх з підручника української літератури.



5. Творче завдання

Прочитати. Утворити 5–6 поширених, різних за метою висловлювання речень. До їх складу ввести вставні слова й однорідні члени речення. Записати, накреслити схеми.

Дні летять, сонце гріє, сколихнулися відчуття, українська література, зустрівся знайомий, школяр написав, учні працюють, хворий лежить, композитор грав, дідусь розповів, урок почався, зеленіють трави, очі сяяли, діти привіталися, збудженість насторожує, уміння вдосконалюються, вони зустрічалися, стосунки закінчилися, приходять почуття.

Пояснити розділові знаки в реченнях зі вставними словами й однорідними членами речення. Визначити, якою частиною мови виражені другорядні члени речення.



6. Самостійна робота

Прочитати фразеологізми. Пояснити їх значення. Сконструювати речення, увівши до їх складу подані фразеологізми і вставні слова з довідки.

Накивати п’ятами; жалів яструб курку; бурмотіти під носа; у чорта на болоті; очі на мокрому місці; земля горить під ногами; утопити в ложці води; у лісі вовки виють, а на печі страшно; іти своїм шляхом; забігти на вогник.

Довідка: на жаль, може, на моє щастя, здавалося, як гадають, безперечно, я знаю, кажуть, можливо, до речі.

Прочитати виразно речення. Поміркувати, яку роль відіграють вставні слова в мовленні.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ

Експрес-опитування

1. Назвати відмінні риси словосполучення і слова, речення.

2. Охарактеризувати словосполучення. Навести приклади сполучень слів, що не є словосполученнями.

3. Як будується речення? Назвати речення за метою висловлювання. Навести приклади.

4. Розказати про однорідні члени речення. Коли між ними ставиться кома, а коли — ні?

5. Яку роль відіграють у реченнях узагальнювальні слова? Які розділові знаки ставляться при них?

6. Навести приклади речень із звертаннями та вставними словами? Чи є вони членами речення?

VІ. ПІДСУМКИ ЗАНЯТТЯ

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

З будь-якої народної казки випишіть п'ять речень. Підкресліть головні та другорядні члени речення.




Заняття №15

  1   2


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка