Зміст вступ 3




Сторінка3/9
Дата конвертації23.10.2016
Розмір0,85 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9


ІІ. Види ресурсів мережі Інтернет, які використовуються в ON-LINE-навчанні




2.1. "Он-лайн" як режим доступу до мережі

Термін "он-лайн" (on-line) має двійне тлумачення з точки зору фахівців: по-перше, це – доступ користувача до мережі на весь час запиту, пошуку, обробки та отримання інформації через свій термінал, модем і телефонні лінії зв’язку; по-друге, це - тип зв’язку між абонентами (користувачами інформаційних послуг, при якому зв'язок підтримується у режимі реального часу (безперервно) [29].

Режим реального часу - це один із стандартних режимів роботи електронної обчислювальної машини (ЕОМ), де під реальним часом (real time) розуміють час, що збігається з фактичним часом перебігу фізичного процесу [29]. В цьому режимі обробка інформації ведеться із швидкістю, яка наближена до швидкості процесу у реальному житті, при якому інформація обробляється.

Режим реального часу може розглядатись у двох аспектах: для організації діалогу "людина - ЕОМ" та для обробки інформації про стан об’єкта, але діалогова обробка інформації повинна бути організована так, щоб діалог відбувався із швидкістю "людина – людина".

Більш чітко визначення режиму реального часу наведено у ДСТУ [12]: - режим оброблення даних, який забезпечує взаємодію обчислювальної системи з зовнішніми по відношенню до неї процесами у темпі, сумірному з швидкістю протікання цих процесів.

Для вчителя важливими режимами роботи ЕОМ є також діалоговий та інтерактивний. У діалоговому режимі людина і ЕОМ обмінюються інформацією у темпі, який можна порівняти з темпом обробки інформації людиною, в інтерактивному - користувач отримує безпосередній доступ до машинних ресурсів і має вплив на процес обробки інформації.

В обох режимах, завдяки можливості користувача мати безпосередній доступ до машинних ресурсів, майже не відбувається затримок у видачі результатів.

Популярними видами спілкування у режимі "он-лайн" мережі Інтернет є конференції та чати: конференція - група новин, де "новини" - це спеціальний протокол (метод передачі даних) для роботи з серверами новин); чат - це найдешевший вид спілкування, який зовсім не передбачає зустрічей в реалі, розповсюджений вид текстового спілкування в режимі реального часу (29).

Он-лайнові конференції перестали бути для більшості освітян унікальним, епізодичним та незрозумілим явищем. Одначе, якісне проведення такої конференції потребує від ініціатора її проведення та учасників певної підготовки, дисциплінованості під час он-лайнової конференції, уваги до виступаючих чи модераторів, логічно побудованого виступу, ремарок, заготовки яких набираються заздалегідь та зберігаються на технічних носіях інформації.

Іншою формою спілкування освітян вже давно став форум "Вісника шкільних обмінів". Саме форум може стати першим кроком початківців до широкого використання електронних засобів зв'язку для розповіді про свої успіхи, плани та ідеї. Через форум можна знайти партнерів для спільного проекту, на форумі можна відкрити рубрику школи чи регіону (як це зробили Суми, Херсон, Черкаси, Луганськ), форум може стати місцем для дискусії та конференції. Сьогодні форуми, у тому числі, шкіл, бібліотек також працюють он-лайн. Такий форум може стати місцем для дискусії та конференції.

З 14 липня 2006 року у всіх користувачів мережі Інтернет з’явилася можливість працювати он-лайн з довідником інтернет-ресурсів України: "WEB. U@" - Україна в Мережі.

WEB. U@ - це:

- перший тематичний двомовний (україно-англійський) довідник;

- більше 20 тисяч адрес веб-ресурсів українських підприємств та організацій, а також міжнародних компаній, що працюють в Україні;

- посилання систематизовані за 35 розділами та 353 рубриками;

- електронний каталог включає додатково 3 великих розділи - Культура та Мистецтво, Медицина, Наука та Освіта;

- гіперлінки (від Link – посилання; тобто посилання в мережі Інтернет (виділений елемент гіпертексту), що дозволяє переміщення до іншої частини документу, а також процедура з'єднання з комп'ютерними системами, що зберігають гіпертекстові документи, на серверах мережі Інтернет, розміщених по всій території земної кулі. Вони працюють після повного завантаження файлу [29] ;

- інформація повністю обновляється раз на 6 місяців.

В інформаційному суспільстві важливість отримання останніх новин, інформації про розвиток тих чи інших подій, які надає доступ он-лайн до ресурсів мережі, відіграє вирішальну роль для успіху справи. І це особливо стосується освітньої діяльності.

Дослідниками інформаційних процесів нещодавно виявилося, що онлайнові тексти частіше дочитують до кінця, а читач засвоює більше інформації. Таке несподіване відкриття зробили американські дослідники з флоридської школи журналістики Poynter Institute [31].

Дослідження EyeTrack07 (дані того ж джерела) виявило, що в Інтернеті читач прочитує 77% тексту, вибраного для читання, тоді як у звичайній газеті формату А2 цей показник становить 62%, а в А3 - усього 57%.

Результати досить несподівані, адже раніше вважали, що читати текст з екрана важче, ніж з паперу.

Дане дослідження сприйняття тексту стало першим у світі, проведеним у такому масштабі й з такою об'єктивністю. Репрезентативна вибірка склала 600 респондентів. Кожен піддослідний міг читати все, що завгодно, а його поведінка відслідковувалася за допомогою мініатюрної відеокамери.

Анкетування користувачів по вмісту текстів також виявило, що інформація на 15-30% краще сприймається, якщо вона викладена в альтернативній манері (питання-відповідь, хронологія, список), а не в традиційній оповідальній формі.

Он-лайн це не тільки режим доступу, але і сучасна технологія навчання - вид технологій навчання на відстані, при якому навчальний процес забезпечується у мережі Інтернет. Така технологія використовується у дистанційній освіті і може бути корисною як для вищих навчальних закладів, так і шкіл. На відміну від традиційних форм навчання, дистанційне вигідно відрізняється цілим рядом нових характеристик, серед яких гнучкість, модульність, можливість отримання освіти одночасно із професійною діяльністю, економічність, технологічність, можливість доступу до багатьох джерел інформації, принцип соціальної рівності [19].

У результаті дистанційної освіти запроваджується нова організація освітнього процесу, основою якої є самостійна навчально-пізнавальна діяльність з можливістю спілкування он-лайн.

Запровадження он-лайн освіти значно розширює і навіть змінює роль вчителя (викладача), який виступає в ролі координатора навчального процесу, що, в свою чергу, зобов’язує його постійно вдосконалювати власну методику викладання, підвищувати свій творчий потенціал і кваліфікаційний рівень.

2.2. Аналіз ресурсів мережі Інтернет для он-лайн навчання

Взагалі ресурси Інтернет для освіти існують вже протягом десятків літ. До них, насамперед, належать педагогічні програмні засоби для застосування у навчальному процесі. Але на Україні розвиток їх здійснюється повільно.

У виступі Міністр освіти і науки України С.М. Ніколаєнко з питання “Забезпечення якості вищої освіти – важлива умова інноваційного розвитку держави і суспільства” на підсумкової колегії Міністерства освіти і науки, яка відбулась 1-2 березня 2007 року, відмітив, що важливим питанням є розроблення та використання педагогічних програмних засобів (з шкільних дисциплін) у навчальному процесі. У минулі роки на замовлення Міносвіти і науки України було розроблено 40 програмно-педагогічних засобів, які пройшли апробацію, отримали гриф МОН України, поставлені до 1534 закладів освіти і використовуються у навчальному процесі. У 2006 році завершено розроблення ще 19 програмних педагогічних засобів, робота над якими розпочалася у 2005 році, та створено ще 36 програмних педагогічних засобів. Це, власне, й усі інформаційні ресурси. Зрозуміло, що їх абсолютно недостатньо, а їх рівень та якість не завжди відповідають сучасним вимогам.

У своєму виступі міністр також наголосів, що наступним кроком, який потрібно зробити, є забезпечення широкого доступу до створених інформаційних ресурсів. Для цього створена перша загальноукраїнська мережа навчальної інформації та освітніх послуг "СВІТОСВІТ". ЇЇ застосування надає можливості навчальним закладам вирішувати завдання підвищення якості освіти на системній основі за допомогою найсучасніших технологічних рішень та програмних засобів. Але інформацію весь час потрібно поповнювати та актуалізувати. І кожен заклад освіти, який підключений до мережі Інтернет, повинен мати доступ до освітнього порталу, мати можливість користуватися розміщеними там інформаційними ресурсами безкоштовно.

Крім цього, з метою створення єдиного освітнього порталу та забезпечення інформаційної інтеграції з іншими освітніми порталами Міністерством освіти і науки відкрито портал "Острів знань", де на міністерському сервері будуть зосереджені в електронній формі всі підручники, посібники, програми, плани, журнали, довідники тощо. Це сприятиме ліквідуванню так званої цифрової, інформаційної нерівність. З будь-якого невеличкого села можна буде відвідати цей "острів", зібрати всю необхідну інформацію. Успішне існування цього інформаційного ресурсу залежить, у першу чергу, від його змістового наповнення. Проте своєчасна, якісна інформаційна підтримка сайту ще не здійснюється, "Острів знань" не відповідає сучасним вимогам до інформаційних ресурсів і потребам освітян, учнів, студентів, батьків.

Вже на протязі десяти років розбудовується Українська науково-освітня мережа "УРАН", головне призначення якої - забезпечення університетів інформаційними послугами на основі інтернет-технологій. Зараз до мережі "УРАН" підключено декілька десятків вузів та наукових установ України, а сама мережа приєднана до європейської науково-освітньої мережі GEANT-2. Це означає, що користувачі "УРАН"у мають вільний доступ до електронних інформаційних ресурсів не тільки України, а й усієї Європи.

Компанія "Інком" в рамках Меморандуму про взаємодію між Міносвіти та компанією "Інком" за підтримки компанії "Датагруп" та Асоціації користувачів навчально-освітньої системи "Уран" реалізувала проект "ВікіОсвіта" - www. eduwiki. uran. net. ua. Це - безкоштовний ресурс, який підтримує навчальну та дослідницьку діяльність учасників навчально-виховного процесу. Серед можливостей, що надаються на сайті, - створення навчальних інтернет-груп, участь у різних проектах у режимі реального часу, доступ до бази першоджерел тощо.

За рахунок коштів Національної програми інформатизації створено Український лінгвістичний портал - своєрідний внесок у вирішення мовного питання. Але основні користувачі цього порталу знаходяться за кордоном, хоча всім освітянам потрібно звернути увагу на цей важливий і необхідний інформаційний ресурс в професійній діяльності кожного з них.

Інтегратором інформаційного забезпечення навчального закладу має слугувати сайт навчального закладу. Процес розроблення та підтримки інтернет-ресурсів навчального закладу через інформаційне забезпечення навчальних дисциплін створює реальні умови для реалізації на практиці принципів педагогіки співробітництва, продуктивного навчання, дослідницьких (проектних) методів навчання.

Таких сайтів є вже багато (додаток 4), але питання створення електронних навчально-методичних комплексів дисциплін з гіпертекстовими зв’язками знаходиться поки ще на початковому етапі.

Майже всі інформаційні ресурси мережі Інтернет, про які йшла мова, володіють (для тих, що створюються - повинні володіти) засобами функціонування в режимі реального часу.

Але, не глядячи на такий стан освітніх інформаційних ресурсів країни, в Інтернет-мережі можна знайти корисну інформацію щодо освітньої діяльності, яка розміщується на сайтах інших країн.

Перший ресурс, який заслуговує на увагу вчителів - сайт "Вчитель. Ru". І хоча він належить до російських сайтів, на ньому можна знайти розробки та плани-конспекти як традиційних уроків, так і уроків з використанням інформаційно-обчислювальної техніки. Багато методичної літератури, педагогічних рекомендацій, обмін досвідом – все це пропонує цей російськомовний педагогічний портал.

Найавторитетніша та найпопулярніша світова енциклопедія - "Вікіпедія" (англ. Wikipedia) - wikipedia. org [34] містить наукові статі, що будуть у пригоді як вчителям, так і учням з усіх навчальних предметів.

Перед користувачами Інтернету відкривається доступ до всіх провідних електронних енциклопедій світу, які на відміну від їх паперових аналогів, постійно оновлюються та редагуються і тому містять новітню інформацію.

На сьогодні Вікіпедія вважається однією з кращих енциклопедій з будь-коли створюваних за обсягом відомостей і тематичним охопленням. За станом на листопад 2006 року в англійському розділі було більше 1,5 мільйонів статей. Другим за кількістю статей є німецький розділ, у якому у грудні 2006 року було понад 0,5 мільйон статей. Ще 11 розділів містять понад 100 тисяч статей, в їхнє число входить і Російська Вікіпедія (кількість статей у грудні 2006 року склало приблизно 135 тис) [29].

Вікіпедія - це й середовище обговорення всіляких тем і спорів: у кожній статті енциклопедії є сторінка її обговорення. Тут кожний може приєднатися до бесіди й висловити свою точку зору із приводу представлених у статті матеріалів.

Необхідно зазначити, що інформацію легко знайти, коли відома її електронна адреса, а якщо ні, то на допомогу приходять пошукові сервери, такі як Google ("перекручене" написання англійського слова "googol"). Google - лідер пошукових машин Інтернету, займає більше 70% світового ринку пошуку інформації в Інтернеті. Google може знаходити інформацію на 101 мові. З 2003 року в Google з'явився український варіант сайту - www. google. com. ua, який може виконувати пошук за всіма сайтами в Інтернеті, або тільки за українськими [34].

Глобальний шкільний дім (Global SchoolNet Foundation, The Global Schoolhouse: http: // www. globalschoolnet. org/index. html) - шкільна міжнародна мережа, віртуальне місце зустрічі вчителів, студентів, учнів, батьків та широких верств громадськості, де можна знайти інформацію та налагодити співпрацю через здійснення різноманітних проектів та програм. Представники різних країн можуть взаємодіяти, розвивати різні напрями діяльності, розповсюджувати нові навчальні матеріали та інформаційні ресурси. На сайті мережі представлено низку цікавих міжнародних проектів, які розпочали свою діяльність у 2006 р.

Одним із найбільш цікавих проектів Міжнародної освітньої та ресурсної мережі, що здійснюються в Україні та Європі – проект мережі “I*EARN” (http: // www. kar. net/~iearn/). За допомогою I*EARN учні більше 80-ти країн світу створюють спільні міжнародні та національні телекомунікаційні проекти за різними напрямами. Мережа активно співпрацює з учителями та учнями з різних країн. В рамках ресурсно-методичного центру "АЙОРН" активно працює національна програма "Координатор I*EARN в Україні".

В електронному проекті "Let’s Revolutionize Education" - "Давайте здійснимо революцію в освіті" учні можуть обговорювати цілі та завдання освіти, шукати спільні та пропонувати власні шляхи подолання тих перешкод, з якими вони зустрічаються (http: // www. iearn. org. ua/index. html).

У мережі інтернет-освіти існують закордонні та міжнародні сайти, що присвячені проблемі електронного підручника. Завданнями даного проекту є:

надання інформаційної підтримки учням, студентам, педагогам та всім зацікавленим у нових освітніх ресурсах;

дзеркальне накопичення інтернет-файлів, інформаційних матеріалів у разі тимчасового припинення діяльності або завершення існування цікавих освітніх веб-сайтів.

Існування електронних ресурсів, які надають інформацію щодо підручників, значно полегшує пошук вчителями та учнями сучасної необхідної навчальної літератури. Наприклад англомовний сайт "Революція підручника" (http: // www. textbookrevolution. org/) допомагає знайти у мережі безкоштовні освітні матеріали, зокрема електронні підручники.

І, безумовно, в сучасних умовах найголовнішим джерелом інформації і для вчителя, і для учня повинні бути електронні бібліотеки он-лайн.

У розробці політики створення національної інформаційної інфраструктури дуже важливе місце приділяється бібліотекам, що є активними генераторами і користувачами інформації. Сучасні великі бібліотеки - могутні традиційні центри збереження, створення і використання інформаційних ресурсів. У їхніх фондах накопичений воістину гігантський за обсягом і безцінний по змісту інформаційний запас, що володіє колосальним потенціалом.

Під електронною бібліотекою мається на увазі велика розподілена віртуальна колекція документів в електронній формі, доступна широкій публіці через глобальні мережі передачі даних.

Електронні бібліотеки являють собою сучасні складні інформаційні системи, що дозволяють надійно зберігати й ефективно використовувати різноманітні колекції електронних документів (текстовій, образотворчій, звукових, відео й ін), локалізованих у самій системі, чи доступних їй через телекомунікаційні мережі, і представляє їх кінцевому користувачу в зручному для нього виді.

Перелік адрес електронних бібліотек – додаток 5, бібліотек он-лайн додаток 6.



2.3. Міжнародний досвід освіти он-лайн

За незалежними оцінками різних дослідників у даний час до 50 відсотків інформації, накопиченої людством, розміщено в Інтернет, і цей відсоток неодмінно збільшуватиметься.

Одним із найважливіших завдань освіти є оволодіння технологіями пошуку он-лайн і опрацювання необхідної інформації, забезпечення доступу в Інтернет всіх членів суспільства, передусім учнів, студентів, викладачів, науковців до інформаційних ресурсів людства.

Он-лайн освіта вже більш ніж 20 років охоплює мережу шкіл Сполучених штатів Америки, за даними Національної освітньої асоціації (NEA – National Education Association). Третій щорічний (2006 р) огляд освітньої політики державного рівня щодо електронного навчання дано в аналітичному дослідженні незалежної організації Evergreen Consulting Associates американськими авторами Джоном Ватсоном і Дженіфер Районн. У публікації проводиться аналіз ситуації у 38 американських штатах, школи яких працювали за трьома типами моделей:

24 штати обрали програми он-лайн, що керуються агенціями освіти штату;

26 штатів працювали за програмами за підтримки освітньої політики на державному рівні;

12 штатів не запровадили ні державної програми, ні програми штату он-лайн навчання [33].

Моделі он-лайн освіти працюють за програмами, які створені на законодавчій базі державного рівня та рівня штату, а іноді й у комбінації програм обох рівнів. Віртуальна середня школа Іллінойсу, Віртуальна середня школа Кентуки, Підготовчий он-лайн коледж Каліфорнійського Університету - це навчальні заклади, що працюють за комбінованими моделями. Однак є проблема, а саме, працюючі програми місцевого рівня (рівня штату), частіше за все, надають освітні послуги тільки тим учням, що навчаються у школі. Та нині можна спостерігати певні процеси зрушення ситуації, і прикладом слугує Віртуальна школа штату Флорида, що почала впровадження навчання он-лайн відповідного до базового навчання (full-time equivalent (FTE) public education) на рівні штату і згодом увійшла до програм, які мають фінансування на державному рівні. Дослідження показали, що є штати, де не впроваджуються ні програми штату, ні програми державного рівня, але це не означає, що штат не має он-лайн навчання взагалі. У таких випадках програми знаходяться у стадії розробки або апробації. На рівні штату розроблено різні варіанти розвитку та реалізації он-лайн освіти. У навчальних закладах США можливі декілька варіантів моделей програм, що керуються штатом:



  • під керівництвом агентства освіти штату (Алабама ACCESS Alabama ACCESS, Цифрову академію навчання Айдахо. Idaho Digital Learning Academy);

  • під відомством державного управління освіти (Віртуальна середня школа штату Іллінойс Illinois Virtual High School);

  • як незалежні юридичні особи (Колорадо он-лайн навчання Colorado Online Learning);

  • як окреме місцеве районне агентство освіти або агентство мікрорайону (Віртуальна школа штату Флорида Florida Virtual School);

  • на базі університету (Підготовчий он-лайн коледж Каліфорнійського Університету University of California College Prep Online) [33].

З огляду на зібрані дані можна відзначити, що провідна роль у процесі розвитку електронного навчального середовища, інформатизації шкільної освіти та запровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчальний процес належить державі та державним установам. Також важливу роль відіграють недержавні установи та організації, які в тісному співробітництві з урядом, місцевою громадою та партнерами розвивають цей напрямок.

Серед європейських країн, які є авторитетними у формуванні та розвитку світових тенденцій у галузі ІКТ, що проводять власні дослідження на національному рівні, можна також назвати Велику Британію та розглянути її досвід. Дослідження, яке було спрямоване на виявлення рівня, характеру, якості та кількості застосувань ІКТ у шкільній освіті проводилося Національним центром соціологічних досліджень National Centre for Social Research (NatCen) за підтримки Британського агентства комунікацій і технологій в освіті British Educational Communications and Technology Agency (Becta), та є частиною національної програми розвитку змісту освіти он-лайн. Дослідження, яке здійснювалося засобами анкетування проходило у 2005/2006 навчальному році та охоплювало початкові і середні класи загальноосвітніх навчальних закладів. Одне з питань досліджування - засвоєння змісту предметів, що вивчалися он-лайн.

Результати дослідження щодо змісту освіти он-лайн показали, що:


  • більшість опитаних з предметів (77% початкових шкіл і 80% середніх шкіл) були знайомі із змістом он-лайн, однак ці цифри не зросли порівняно з результатами аналогічних моніторингових досліджень, що проводилися у 2003 та 2005 роках;

  • простежується зростання кількості відвідувачів веб-сайту серед учнів початкової школи між 2003–2005 роками, хоча рівень засвоєних знань у режимі он-лайн також лишився не змінним. Серед інших досліджуваних груп частота відвідування сайтів не збільшилася.

  • більшість опитаних школярів використовували сайт для того, щоб придбати за гроші навчальні матеріали. Учні початкової ланки, усе ж більш зацікавлені в безкоштовних матеріалах, які можна завантажити з Інтернету, ніж обирати платні продукти он-лайн. Тобто навчальний план он-лайн був використаний як інформаційний ресурс для пошуку і придбання програмного забезпечення (57% – у початковій школі і 71% – у середній школі);

  • серед викладачів використання ресурсів ІКТ зросло з 2002 до 2005 року, особливо в початковій школі. Найбільш часто використовувалася інтерактивна дошка, і більш ніж 2/3 опитаних (69%) відповіли, що вони використовують цей засіб якнайменше, на половині уроків;

  • роль ІКТ у навчанні все більше і більше зростає, за результатами опитаних три чверті вважають, що ІКТ були "дуже" та "достатньо" важливі для навчання різних предметів у початковій школі. Респонденти вважали, що використання ІКТ могло б сприяти зростанню навчальних досягнень учнів та розвитку їхніх здібностей.

  • доступ до ІКТ ресурсів і в початковій, й у середній школі значно збільшився з 2002 до 2005 року. Найбільше зростання відзначилося у використанні інтерактивної дошки на уроках. У початковій школі середня кількість дошок зросла з 2 у 2003 до 6 у 2005 році. У середній школі загальне число дошок з 5 у 2003 році збільшилося до18 у 2005 році.

Зібрані дані доводять не тільки факт зростання використання ІКТ в зарубіжній освіті вчителями й учнями, визначають зростання зацікавленості користувачів до он-лайн змісту та посилення його ролі у процесі навчання, а й окреслюють коло проблем, розв’язання яких буде сприяти розвитку ІКТ освітньому процесі, зокрема: покращення якості навчальних матеріалів он-лайн, нарощення технічної бази навчальних закладів, щоб забезпечило вільність доступу до ІКТ, підготовку вчителів до оволодіння інформаційно-комунікаційною компетентністю тощо.

Аналіз та узагальнення зарубіжного досвіду підтверджують корисність створення єдиного інформаційного простору України, розвитку електронних засобів навчання, організації досліджень у галузі ІКТ.



1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка