Зміст вступ особливості парно-групової роботи на уроці форми групової роботи на уроці висновки додатки література вступ




Сторінка1/4
Дата конвертації14.11.2018
Розмір0,63 Mb.
  1   2   3   4
ЗМІСТ

  1. Вступ ………………………………………………………………………2

  2. Особливості парно-групової роботи на уроці …………………………..3

  3. Форми групової роботи на уроці ……………………………………….15

  4. Висновки …………………………………………………………………21

  5. Додатки ………………………………………………………………….. 24

  6. Література ………………………………………………………………. 39


ВСТУП

Навчання - це праця, а не розваги. Але ця праця може бути різною: примусова і нецікава, добровільна і розвиваюча творчій потенціал, коли навіть важке діло приносить учням радість. Учнівська праця залишиться працею, але ефективність її буде більшою. В сучасній практиці дуже часто використовують фронтальні і індивідуальні форми роботи. Диференційний підхід в навчанні при фронтальних формах організації навчальної діяльності фактично не може бути здійснено. При індивідуальній роботі використання диференційованого навчання здійснюється важко. Досвід роботи в школі підказує, що саме групова і парна робота найкраще сприяє розвитку комунікативних здібностей учнів. Але треба розрізняти "діяльність в колективі" і "колективну діяльність". Колективна діяльність дітей в початковій ланці загальноосвітньої школи носить формальний характер. Групова робота - це перш за все гра, гра в організацію, гра в навчання. Гра допомагає учням зрозуміти навчальну тему, знайти незрозумілості.

Тенденції особистісної орієнтації розвитку системи освіти підтверджені результатами досліджень сучасних вітчизняних психологів і педагогів. Орієнтація на особистість учня у процесі педагогічного стимулювання розвитку їхніх творчих здібностей базується на тому, що від моменту народження дитина змінює, перетворює навколишній світ за власною ініціативою. Вона навчається, творчо освоює світ речей, створюючи нову гру, казку, малюнок.

Педагогічне стимулювання розвитку творчих здібностей на практиці відбудеться за умов зміни уявлень про характер стосунків між учителем та учнем, утвердження стилю довіри, співробітництва та співтворчості. Цьому сприяє віра вчителя у творчий потенціал, здібності та можливості учня, урахування індивідуальних психічних та інтелектуальних особливостей кожного вихованця, опора на прагнення учня самовиразитися і самореалізуватися серед інших особистостей як індивідуальність. Для цього потрібно, щоб учитель створював доброзичливу атмосферу на уроках, давав дитині можливість висловлювати власні думки без оцінних суджень, забезпечував багатогранність думок і суджень, толерантність до поглядів інших під час творчої діяльності та оцінки її результату, давав кожному учню право на помилку.

Для досягнення цієї мети пріоритетними є технології, спрямовані на впровадження в навчальний процес комп'ютерної техніки, різноманітних систем розвивального, індивідуального і диференційного навчання; нових технологій навчання обдарованих дітей; гуманізація навчального процесу. Вони сприяють створенню таких умов, за яких учень займає позицію суб'єкта навчально-виховної діяльності; внаслідок цього у нього розвиваються якості творчої особистості: ініціативність, прагнення до самоосвіти, самонавчання.

Формування особистості і її розвиток здійснюються в процесі навчання, якщо виконуються важливі умови:



  • Створення позитивного настрою до навчання.

  • Відчуття позитивної атмосфери у колективі для здійснення спільної мети.

  • Можливість висказувати свою думку і вислуховувати товаришів.

  • Учитель - це друг, радник, старший товариш.

Всі ці умови здійснюють інтерактивні технології кооперативного навчання: робота в парах і групах.

ОСОБЛИВОСТІ ПАРНО-ГРУПОВОЇ РОБОТИ НА УРОЦІ

Головна мета групової і парної роботи - розвиток мислення учнів. Як в кожній грі, тут існують свої правила. Правила можуть бути опрацьовані заздалегідь і використовуватись в подальшій роботі. Правила можуть опрацьовуватись тут і зараз, тобто тільки для роботи над конкретним завданням. Правила можна доповнювати, змінювати. Але складати і опрацьовувати їх треба разом з учнями. «Положення про групову і парну роботу» затверджуються колективно і потім вся робота підпорядковується цім правилам. Наведу приклад таких правил:



  • Починайте висловлюватись спочатку за бажанням, а потім по черзі.

  • Дотримуйтесь правил активного слухання, головне - не перебивайте один одного.

  • Обговорюйте ідеї, а не особистості, які висловили цю ідею.

  • Утримуйтесь від оцінок та образ учасників групи.

  • Намагайтеся дійти спільної думки, хоча в деяких випадках у групі може бути особлива думка і вона має право на існування.

На початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах особливо ефективна технологія роботи в парах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань. За умов парної роботи всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватись. Робота а парах дає учням можливість подумати, обмінятися ідеями з партнером і потім озвучити це перед класом. Ця форма роботи сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, переконувати, вести діалог, дискусію. Така співпраця не дає можливості ухилитись від виконання завдання. Оскільки кожен урок має вклячати види діяльності по залученню учнів до роботи разом, важливо розробити метод організації дітей у пари, який би був швидким, легким, а головне справедливим. Раджу змінювати партнерів на кожний розділ, щоб забезпечувати різноманітність та заохочувати учнів знайомитись ближче із усіма своїми однокласниками, а не тільки із особистими друзями.

Спокусливою для вчителя може бути ідея розробити ідеальне партнерство, де здібні учні працюють у парі із менш обдарованими, таким чином творюючи хорошу ситуацію для навчання. Але, хоч це може спрацювати а одному уроці, не слід застосовувати таку стратегію надто часто, так як здібніші учні можуть легко обурюватись/опиратись цьому, а слабші учні втомляться постійно бути позаду своїх розумніших партнерів. Часто двоє менш здібних учнів можуть працювати набагато ефективніше у парі, досягнувши кращого результату, ніж працюючи окремо («Одна голова добре, а дві краще»).

Досвід підказує, що найкращим методом розподілу дітей на пари є ви- падковий вибір партнерів. Таким чином, учні бачитимуть, що це є макси­мально чесно, до всіх підходять однаково, і що вчитель не впливає на вибір партнера, тому протестувати немає сенсу. Сама процедура розподілу на пари може використовуватись ефективно з метою практикування мовленнєвих структур. Вчитель повинен починати кожен розділ із вибору парт­нерів, щоб пари учнів могли сидіти разом цілий тиждень без подальших перестановок. Якщо вчитель видозмінюватиме методи розподілу на пари, процес стане корисною вправою та не буде рутинним.

Пропоную наступні варіанти вибору партнера, які водночас сприя­тимуть активізації мовленнєвої діяльності учнів англійською мовою.



Витягування імен із капелюха. Вчитель пише імена всіх учнів на клаптиках паперу і на першому уроці відділяє половину імен, а решту кла­де до капелюха. Учні з першої половини витягують імена своїх партнерів з капелюха. На наступний урок процедура змінюється - тепер навпаки друга половина витягує імена з капелюха. (З першого уроку всім має бути чітко зрозуміло, що не може бути жодних протестів стосовно вибраного партне­ра. Якщо ви зробите хоча б один виняток, вас постійно засипатимуть про­тестами!).

Номери/Цифри. Вчитель пише цифри від 1 до 10 на клаптиках папе­ру - по два на кожну цифру. Учні витягають цифри з капелюха. На перші кілька уроків учитель сам організовує розподіл на пари, але згодом учнів можна заохочувати ходити по класу запитуючи самостійно.

Вчитель: (до учня 1)What is your number?

Учень 1: Number 5.

Вчитель: Who else is number 5?

Учень 2: I am number 5!

Вчитель: Well, today you are Tanya’s partner.

Загальний словник. Вчитель малює або вирізає із журналу маленькі малюнки квітки, cніговика, собаки, пташки, кота, дзвіночка та ін. Кількість малюнків має відповідати половині кількості учнів у класі. Картинки потім розрізають надвоє і половинки роздаються по класу. Учні запитують один одного:

Учень 1: What is it?

Учень 2: It is a dog.

Учень 1: No, it is not. It is a cat.

Учень 2: Оh, уеs... It is a cat.

Учень 3: Look! It is a cat! Уоu аге mу раrtner!

Сім’я. Співставляють клаптики паперу зі словами: mother, father, sister, brother, granny, granddad, friend, baby.

Іграшки. Співставляють картинки іграшок: ляльку, машинку, м’яч та ін. Кольори можна змінювати, щоб було більше предметів. Діти запитують один в одного, яка в кого картинка, як у попередньому прикладі, таким чином шукаючи партнера. Учні можуть запитувати один в одного: «Have you got a …?».

Обличчя. Роздаються копії малюнків частин обличчя - по дві картинки кожної частини: очі, ніс, вуха, рот, волосся. Якщо треба більше картинок, можна змінювати колір волосся та очей. Учні запитують один в одного: «Have you got a … ?».

Тварини. Зразки тварин можна намалювати на одних клаптиках паперу, а на інших відповідні слова: elephant, crocodile,tiger, etc.

Використовуючи наведені приклади, вчителі можуть розробляти власні прийоми для практикування мови, відповідно до індииідуальних потреб учнів. Найчастіше на уроках можна використовувати такі види роботи в парах:



  • Гра "Незнайко" (один учень читає, інший виправляє помилки);

  • "Інтерв'ю" (узяти інтерв'ю і визначити ставлення партнера до заданого тексту, статті і т.д.);

  • Гра "Кіт і мишка" (зробити критичний аналіз чи редагування письмової роботи один одного);

  • "Взаємні запитання" (протестувати та оцінити один одного);

  • "Щоденник подвійних нотаток" (проаналізувати разом проблему, вправу чи експеримент; сформулювати підсумок уроку чи серії уроків; дати відповіді на запитання учителя).

Для організації роботи в парах  використовують  такий алгоритм:

  • Запропоновують учням завдання (запитання для невеличкої дискусії чи аналізу ситуації).

  • Об'єднують учнів в пари, визначають, хто з них буде говорити першим, і прошу обговорити свої ідеї один з одним. Краще відразу визначити час на висловлення кожного в парі і спільне обговорення. Це допомагає досягти згоди щодо відповіді або рішення.

  • По закінченні часу на обговорення кожна пара представляє результати роботи, обмінюється своїми ідеями та аргументами з усім класом. За потребою це може бути початком дискусії або іншої пізнавальної діяльності.

Співпраця в парах готує дітей для подальшої роботи в групах. Групова робота - це унікальна організація уроку. Вона забезпечує взаємодію між учнями і робить непрямим керування вчителя. Він виступає організатором початку і кінця роботи: формулює завдання, спільну інструкцію по його виконанню, разом з учнями приймає участь оцінки  результатів. Етап спільної оцінки допомагає формуванню самооцінки і самоконтролю школярів. Дуже важливо, що оцінюється робота всієї групи, а не окремих учнів. Помилки дітей обговорюються тільки в групі. Робота учнів перетворюється із індивідуальної діяльності кожного учня в співпрацю. Учні вимушені навчитися домовлятися швидко, не враховуючи особисті інтереси. Поступово учень починає відчувати клас частиною свого світу, він зацікавлений в підтриманні дружніх стосунків. Ця форма роботи має велике значення для формування самостійності школяра. Працюючи в команді, учень має можливість проявляти ініціативу (вибрати завдання, порадити, як організувати роботу); вчитися планувати свої дії, переконувати, нести відповідальність за себе і команду.

Організація групової роботи на уроці — це дуже важливий етап у розвитку учнів. Від того, як вони будуть працювати в групах, залежить їхня здатність жити в демократичному суспільстві. Навчаючи співпрацювати в групі, я вчу дітей відповідальності за результати колективної роботи; вчу розуміти важливість внеску кожного учасника у фінальний результат; спонукаю сильніших підтримувати і вчити слабкіших, а слабкіших активно вчитись і тягнутись за сильнішими. Учнівський підхід «я слабенький, нічого не знаю — нехай сильніші відповідають за мене,» - не діє при правильно організованій роботі в групі. Кожен вчиться відповідати за колективний результат, і всі відповідають за підготовленість кожного. Чітка організація роботи і підтримування учнями дисципліни відіграють суттєву роль у досягненні належних результатів. Перший крок — усі разом розробляємо й приймаємо правила ефективного спілкування: 1) слухати уважно й активно; 2) думати, аналізувати почуте; 3) говорити по суті і по черзі, користуючись правилом піднятої руки; 4) практикувати повагу і толерантність; 5) критикувати конструктивно, тобто пропонуючи свій варіант вирішення проблеми; 6) інші пункти, які схвалює більшість. Другий крок — звикаємо до роботи у «випадкових» групах, а не за уподобаннями (вчимося плідно працювати не тільки з друзями, а й з усіма, з ким доводиться спілкуватись); звикаємо до чіткості і дисципліни (за кожне порушення правил група втрачає бали.) Третій крок — знайомимось і звикаємо до правил роботи у групах. Без обов'язкового дотримання цих правил робота в групах втрачає сенс.

Правила роботи в групах 1. Учні приймають на себе ролі:

► писаря (a secretary): один з членів групи, що занотовує усі висловлені думки та ідеї або обговорені варіанти відповіді;

► доповідача (a reporter): один з членів групи (але не той, хто занотовував!), який оголошує результати роботи групи;

► відповідального (a leader): не писар і не доповідач, а організатор плідної роботи в групі, який тримає хід дискусії у потрібному руслі — лідер і організатор роботи;

► інші ролі( a time keeper), якщо це потрібно і дозволяє розмір групи (наприклад, годинникаря, що стежить за часом);

2. Усяке обговорення припиняється, коли вичерпано час на нього (на прохання більшості груп можна подовжувати час обговорення, якщо в цьому є необхідність.)

3. Обов'язково проводиться беззастережна ротація при кожному новому завданні: ролі переходять за годинниковою стрілкою до наступного члена групи. Відповідальність групи полягає у підготовці слабкого учня до оголошення результатів її роботи чи наданні йому допомоги у занотовуванні їхніх думок (а не передача комусь іншому цього права).

Переваги групової роботи

Якщо робота групи організована добре, то:

► працюють усі учні одночасно, збільшується час говоріння іноземною мовою;

► підвищується мотивація до навчання через змагання між групами за перемогу і набір більшої кількості балів;

► взаємонавчання сприяє поглибленню знань як у кращих учнів, так і у слабкіших;

► учні вчаться працювати разом, за правилами й у відведений час, об'єктивно оцінювати себе та інших;

► підвищується діловий статус учня в колективі.

► працюючи в групі, учні виявляють самостійність, вони можуть допомагати, успішно коригуючи висловлювання



Можливі недоліки та як їх усунути

Якщо робота групи організована на низькому рівні, то як наслідок маємо: ► слабку дисципліну і галас під час виконання завдань (постійно і послідовно штрафую їх за порушення правил і вони вчаться працювати злагоджено і спокійно!);

► слабкий контроль за ходом виконання завдань (не стою осторонь — ходжу між групами, контролюю використання мови, роблю висновки на майбутнє і з більшою увагою ставлюся до результату роботи, а не до процесу підготовки);

► багато часу витрачається на організацію роботи (тільки на початку, коли учні вчаться працювати в групах і ще не звикли до чіткості).



Велике значення має процес розподілу дітей класу на групи. Дуже часто вчитель об'єднає дітей в групи з урахуванням їх особистих можливостей. Відомо, що слабкому учню потрібні не стільки сильні, скільки терплячі і доброзичливі партнери. Школяру з високою активністю потрібен партнер здібний слідкувати за ходом міркувань. Об'єднання дітей "по бажанню" не завжди дає продуктивний результат. Тому що особисті відношення стають головними в розподілі доручень і організації роботи.

Краще відразу визначити час на висловлення кожного в парі і спільне обговорення. Це допомагає досягти згоди щодо відповіді або рішення.

Виділяють головні напрямки при організації групової форми навчання:


  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка