Змістовий модуль загальні питання теорії фізичного виховання навчальний елемент (НЕ) 1




Скачати 22,49 Mb.
Сторінка24/32
Дата конвертації18.11.2018
Розмір22,49 Mb.
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   32

1. Оптимальна рухова активність – необхідна умова всебічного розвитку дітей

Рухова активність є природною біологічною потребою дітей, ступінь задо­во­ле­ння якої визначає подальший структурний і функціо­нальний розвиток їх ор­ганізму. Рухи є важливою складовою усіх видів діяльності та багатьох пси­хічних процесів. Необхідний обсяг рухової активності дітей є вирішальною га­рантією виховання всебічно розвиненого, здорового підростаючо­го покоління.

Діти, які систематично виконують фізичні вправи, відрізняються бадьорістю, життєрадісністю та високою працездатні­стю як до фізичних, так і до розумових навантажень. При цьому більш висока тренованість підвищує стійкість органі­з­му дитини до негативного впливу зовнішнього середовища.

Режим малої рухливості (гіподинамії), пов'язаний з обме­женням м'язової ді­яльності, приводить до затримки розвитку організму дитини. При цьому від­бу­вається порушення функцій і структури ряду органів, регуляції обміну ре­чо­вин і енергії, зменшується опір організму захворюванням. Зайву вагу до­шкі­льнят також можна вважати характер­ною ознакою гіподинамії, яку вва­жа­ють однією з причин порушень постави дош­кільників і несприятливим факто­ром для інте­лектуального розвитку дитини, що знижує її розумову працездатність.

Одним з важливих факторів росту та розвитку організму ди­тини є задоволення її органічної потреби в рухах (кінезофілія). Однак однієї природної потреби дитини в руках недостатньо, її необхідно спрямовувати у напрямку, який передбачає викорис­тання системи фізичних вправ, що різнобічно впливають на її організм.

Однак рухова активність дошкільнят повинна мати свої межі. Для дитини доступний певний рівень рухової активності, середина якого є оптимальною для зміцнення здоро­в'я, а крайні межі виявляються несприятливими. Якщо фізичні навантаження, пов'язані з руховою активністю дитини, виходять за оптимальні межі, вони можуть привести до негативних змін в організмі, а також до дисгармонії у фізичному розвитку дітей.

В основу норми рухової активності можна покласти прин­цип оптимальної кі­лькості довільних рухів, які виконуються про­тягом дня. Другий важливий прин­цип нормування рухової ак­тивності – оптимальність фізичних наван­та­жень відповідно до функціональних можливостей організму, яка сприяє зміцненню здоров'я та всебічному розвитку дошкільників.

Дослідження свідчать, що рухо­ва активність дітей значною мірою обумовлена запропонованим їм руховим режимом дошкільного закладу. Середньомісячні показни­ки рухової активності дітей різних вікових груп змінюються протягом календарного року. Кількість локомоцій у дош­кільнят значною мірою залежить від природних факторів. У руховій активності дитини чітко спостерігається сезонна періодичність. Кількість локомоцій у дітей усіх вікових груп знижується весною та восени на 1,5-3 тис. кроків, порівняно із зимовими та літніми періодами року.

Аналіз середньомісячних даних рухової активності дошкіль­ників свідчить, що з віком у дітей дещо зростає кількість локомоцій, виконуваних протягом року. Дослідженнями встановлено, що рухова активність людини багато в чому залежить від кількості наявних у неї рухових умінь і навичок.

Рухова активність дошкільників усіх вікових груп протягом дня розподіляється нерівномірно. Період зниження рухової активності припадає на час, який дитина проводить у приміщенні дитячого садка.

Варто вважати, що рухова активність дошкільників визначаєть­ся не стільки біологічною потребою, скільки цілес­прямованим педагогічним впливом на дітей, який здійснюється у даному напрямку. Потребу дитини у руховій діяльності можна зменшити або навпаки – стимулювати створеним рухо­вим режимом дитячого садка.
2. Керівництво самостійною руховою

діяльністю дітей

Фізичний розвиток дитини, стан її здоров'я, рухова підготовленість залежать від умов, у яких вона живе, та загального режиму, невід'ємною частиною якого є руховий ре­жим. До його змісту входить комплекс організаційних форм фізич­ної культури (заняття, ранкова гімнастика, фізкультхвилинки й ін.), який використовується в педагогічному процесі дошкільного закладу, та самостійна рухова діяльність дітей.

Самостійна рухова активність займає у малюків половину часу в їх діяльності протягом перебування у дитячому садку. Крім того, вона найменше з усіх форм рухової діяльності стомлює дітей.

На підвищення рухової активності малюків у самостійних іграх і вправах впливає правильне розміщення обладнання, ігра­шок й інвентарю, новизна ігро­во­го матеріалу, достатня площа для ігор; усе це стимулює рухову діяльність дітей.

Керівництво самостійною руховою діяльністю передбачає по­стійне спосте­ре­ження вихователя за дітьми та своєчасне переклю­чення їх на інший вид діяльності або відпочинок. Необхідно спонукати дітей робити самим усе, що їм під силу, привчати їх до правильного виконання рухів у побутовій діяльності, під час ігор і на прогу­лянці.

Починаючи з другої молодшої групи, викликати рухову ак­тивність у ді­тей допомагає створення сприятливих оточуючих умов: цікаві іграшки, дріб­ний фізкультурний інвентар, фізкультурний куточок. Вони дають можливість закріп­лювати вміння та навички з лазіння, рівноваги, розвивати фізичні якості.

Найсуттєвіше значення для створення повноцінного рухового режиму мають рухливі ігри, що організовуються вихователем, і різноманітні самостійні ігри, а також вправи ігри спортивного характеру, які виконуються дітьми під час прогулянок. Успішна організація самостійної рухової діяльності дітей залежить від їх фізичної підготовленості та наявного рухового досвіду.

Основні умови підвищення рухової активності дітей в іграх (на думку О.О. Тимофєєвої) такі: 1) правильний підбір іграшок, достатня кількість рухових іграшок, зручне їх розміщення для ігор, новизна ігрового матеріалу; 2) своєчасна допомога дитині у виборі іграшки, сюжету та змісту гри, особливо при переході від одного режимного моменту до іншого; 3) збагачення рухових навичок дітей у процесі гри з різними іграш­ками та предметами; 4) організація активного спілкування дітей в іграх.

Прогулянка – найбільш сприятливий час для проведення різноманітних фізичних вправ і рухливих ігор. У всіх вікових групах протягом дня про­во­диться 4-5 рухли­вих ігор, а влітку – 5-6. Загальна три­валість виконання вправ й участі в іграх для дошкільнят різних вікових груп – від 15 до 20 хвилин. Зі старшими дітьми потрібно частіше проводити ігри спортивного характеру й естафети.

При розподілі ігор і фізичних вправ протягом дня потрібно вра­ховувати співвідношення програмного матеріалу, який плануєть­ся на занятті з фізичної культури, із щоденними вправами й іграми, які виконуються дітьми під час ранкової та вечірньої прогулянок.

Восени та ранньою весною до змісту прогулянок вводять різно­манітні впра­ви з рівноваги, з м'ячами, обручами, скакалками, рух­ливими іграшками. Взимку пла­нують ходьбу по колоді, снігових валах, метання в ціль й ін., катання на сан­чатах, лижах і ковзанах. У будь-яку пору року під час прогулянок широко за­сто­совуються рухливі ігри. Якщо дозволяють погодні умови, дітям про­по­ну­ють виконання вправ у певній послідовності, використовуючи смугу «перешкод». Значне місце на прогулянці відводиться вправам спортив­ного характеру. Регулярно впроваджуючи їх під час прогулянок, можна істотно активізувати рухову діяльність дітей, особливо в несприятливих погодних умовах (низька температу­ра, сніг). Поряд із вправами спортивного характеру, старшим дітям пропонують ігри з елементами спорту.

Важливим моментом у розподілі ігор і вправ під час прогу­лянок є чергування фізичного навантаження з відпочинком, більш інтенсивних фізичних вправ – з менш рухливими.

При проведенні ігор і вправ варто застосовувати різні способи організації дітей. Так, рухливі ігри вихователь проводить зі всією групою. Кожна гра повторюється 3-5 разів. У вправах спортив­ного характеру беруть участь також усі діти. У деяких іграх і вправах беруть участь декілька дітей, які мають бажання повправлятися у них.

У керівництві руховою діяльністю дітей під час прогулянки (за реко­мен­да­цією М.О. Рунової) можна виділити два етапи. Спо­чатку вихователь виясняє у дитини інтереси до ігор і вправ, взаємовідносини з однолітками, виявляє її ру­хо­ву підготовленість. Для розвитку самостійної діяльності дітей створюються не­обхідні умови: своєчасна допомога кожній дитині у виборі гри та вправ, фіз­ку­льтурного приладдя. На цьому етапі застосовуються такі методи та при­йо­ми: спільне виконання вправ дитини зі своїми однолітками, пояснення та показ склад­ніших елементів рухів, заохочення. Основним напрямком керівництва руховою ак­тивністю дітей у процесі самостійної діяльності є збагачення їх різноманітними рухами.

На другому етапі здійснюється більш інтенсивний вплив ви­хователя на рухову активність дітей. Малорухливі діти залуча­ються до діяльності, яка сприяє розвитку інтересу до ігор і фізичних вправ. Дуже рухливих і збудливих дітей спрямову­ють на вправи, які вимагають від них точності рухів, що стримує дітей від значної рухли­вості та сприяє формуванню уваги та стриманості. Індивіду­альний підхід до дітей різних вікових груп повинен застосову­ватися з урахуванням інтересу дитини до ігор і різних видів фізичних вправ.

Вихователю потрібно добре знати стан здоров'я, фізичний роз­виток, рухову під­готовленість, особливості поведінки й інші по­казники індивідуального роз­ви­тку дитини. У процесі самостійної рухової діяльності діти в основному самі ре­гулюють фізичне на­вантаження, змінюючи інтенсивні рухи на спокійні та за не­обхідності роблять паузи. Однак потрібно спостерігати за станом са­мо­по­чу­т­тя дітей, здійснюючи індивідуальне керівницт­во їх діяльністю. Особливого під­ходу потребують діти, рухова активність яких обмежується після перенесених хвороб. Треба також слідкувати, щоб діти частіше вправлялися у тих спосо­бах виконання рухів, якими вони володіють гірше.

Отже, самостійна рухова діяльність має виняткове значення для форму­ва­ння у дитини звички та потреби в систематичному виконанні фізичних вправ і впливає на всебічний її розвиток. Поряд із закріпленням й удо­ско­на­ле­нням різних рухових дій у дітей формується почуття колективізму, виховується товариськість, доброзичливість до своїх товаришів, впевненість у своїх силах.
3. Організація активного відпочинку дітей

У фізичному вихованні дошкільників певне місце займають дні здоров'я, фізкультурні свята, розваги, пішохідні переходи як найбільш ефективні форми активного відпочинку дітей.

Їх мета – активна участь всієї групи у запропонованому за­ході, визначення розвитку фізичних якостей і рухової підготов­леності дітей в ігрових ситуаціях, виховання стійкого інтересу до активної рухової діяльності.

День здоров'я рекомендується проводити в усіх дошкільних групах раз на місяць. Основна мета дня здоров'я – охопити усіх вихованців групи різними фізкультурними заходами. Він здійснюється протягом усіх періодів дня та планується залежно від пори року. Тут бажано ширше застосовувати веселі атракціони, ігри-естафети, розваги, орієнтуючись на поліпшення настрою й активності дітей.

Фізкультурні свята спрямовуються на комплексну реалізацію широкого кола оздоровчих і виховних завдань. Участь у фізкультурних святах сприяє виявленню самостійності й ініціативи дітей у виконанні рухових завдань, досягненню кращих результатів на змаганнях, вихованню колективізму, наполег­ливості, відповідальності, дисциплінованості й інших морально-вольових якостей. Залучення батьків до безпосередньої участі у фізкультурному святі сприяє пропаганді фізичної культури серед широких верств населення і є однією з активних форм роботи педагогічного колективу дитячого садка з батьками з питань фізичного виховання.

Фізкультурні свята проводяться два-три рази на рік, безпосе­редню участь у них беруть діти середньої, старшої та підготовчої до школи груп. Найбільшу ко­ристь для зміцнення здоров'я та загартування дітей мають ті фізкультурні свя­та, які проводяться на відкрито­му повітрі. Вони можуть відбуватися у різ­них природних умовах.

Підготовка до свята починається зі складання програми, в якій визнача­ю­­ться мета, дата, час і місце його проведення, пе­релік номерів програми, від­по­­відальні за підготовку та проведення свята, кількість учасників, участь у по­ка­­зових виступах, склад суддівського журі, підбиття підсумків змаган­ня та на­го­­родження учасників свята тощо та розробки сценарію свята на основі про­гра­мових і методичних вимог, які ставляться перед фізичним, естетичним, мо­ра­льним і гігієнічним вихованням дошкільників. У розробці сценарію свята вра­хо­вують його основну ідею, девіз, під яким воно проводиться. З метою створення уро­чистої обстановки бажано яскраво офор­мити фізкультурний зал або територію майданчика.

Наприклад, фізкультурне свято влітку на майданчику або в залі прово­диться за такою схемою:



  1. Відкриття свята, парад учасників під святковий марш, привітан­ня команд.

  1. Виступи учасників свята з гімнастичними вправами.

  1. Проведення змагань між командами, участь в іграх-естафетах, атракціонах, сюрпризний момент.

  2. Завершення свята, підбиття підсумків, нагородження переможців, закриття свята.

Важливу роль при проведенні свята відіграє ведучий, яким може бути вихователь, музичний керівник або методист дитячого садка. Від нього залежить успіх у проведенні свята.

Члени журі повинні бути уважними, доброзичливими й об'єктивними.

Успішне проведення свята – це результат спільної роботи з фізичного виховання дошкільників усього педколек­тиву дитячого садка.

Фізкультурні розваги. У кожній віковій групі з дошкільни­ками проводяться фізкультурні розваги двічі-тричі на місяць, які плануються на другу половину дня у приміщенні або на май­данчику. Зміст фізкуль­турних розваг складають рухливі ігри, вправи й ігри спортивно­го характеру, вправи на фізкультурних тренажерах.

Планування фізкультурних розваг здійснюється вихователем відповідно до рухової підготовленості дітей, наявності фізкуль­турного інвентарю й облад­нання. Головна мета вихователя під час проведення фізкультурних розваг – створити у дітей радісний настрій, удосконалити їх рухові вміння та навички у невиму­шеній ігровій обстановці, залучити дошкільнят до систематично­го виконання фізичних вправ. При цьому діти поводяться розкуто, і це дозволяє їм рухатися без зайвого напруження, виявляти творчість у руховій діяльності.

У молодшій і середній групах планують рухливі ігри або ігрові завдання, у старших – дітям пропонують змагання на краще ви­конання фізичних вправ. До змісту розваг входять ігри-атракціони та змагання між командами з ігр спортивного характеру. Тривалість фізкультурних розваг залежить від віку дітей і складає 30-50 хвилин. Вихователь бере активну участь у проведенні фізкультурних розваг.

Орієнтовний план фізкультурної розваги на майданчику (стар­ша група):


  1. Гра «Заборонений рух» (повторити 4-5 разів).

  2. Гра «Чия ланка швидше збереться?» (повторити 3-4 рази).

  3. Атракціон: «Хто більше кеглів збере із зав'язаними очима» (тривалість 10-12 хв.).

  4. Гра «М'яч капітану» (повторити 3-4 рази).

  5. Гра «Знайди та промовчи» (повторити 3 рази).

Пішохідні переходи – це прогулянки за межі дитячого садка на природу, що здійснюються у першу половину дня. Їх мета – удосконалення рухових навичок і комплексний розвиток рухових якостей у природних умовах, привчання дітей орієнтуватися на місцевості. Рухова діяльність у поєднанні зі свіжим повітрям, сонцем підвищує за­хисні реакції організму дошкільнят, загартовує їх. Оточуюча при­рода, різноманітні враження збагачують знання, виховують есте­тичні почуття дітей.

Дозування прогулянок залежить від віку, складу та підготов­леності дітей. Довжина шляху в один кінець не повинна пере­вищувати для дітей 4-5 років – 1,5 км, для старших дошкіль­ників – до 2 км. Після кожних 15 хв. ходьби варто робити корот­кочасні (4-5 хв.) зупинки для відпочинку дітей.

Вихователь заздалегідь готується до проведення пішохідного переходу, розробляє його план і маршрут, передбачає проведення активного відпочинку, підготов­ляє необхідний інвентар. Вибір маршруту та швидкість пересування групи залежать від фізичної підготов­леності дітей.

У будь-яку пору року потрібно цікаво та різноманітно використо­вувати рельєф місцевості та природні умови для виконання рухів.

Регулярне проведення пішохідних переходів дозволяє значно поліпшити руховий режим дошкільнят, їх рухову підготовленість і дає дітям естетичне задоволення від спілкування з природою.

Канікули. Двічі на рік (на початку січня та наприкінці березня) прово­дя­ть­ся канікули тривалістю один тиждень. Їх мета – забезпечити активний від­по­чи­­нок дітей, сприяти їх оздоровленню, зміцненню організму, по­зи­тивному на­строю дошкільнят. Під час канікул відміняються заняття, по­в'язані з ро­зу­­мовою діяльністю дітей, поряд із тим широко застосовуються ор­ганізаційні фо­рми фізичного виховання (ранкова гімнастика, заняття з фі­зич­ної ку­льтури й ін.) та значно збільшується час перебуван­ня дітей на сві­жо­му повітрі.

Кожен день канікул має проходити цікаво. Ефективне проведення канікул залежить від чіткого плану­вання роботи з фізичного виховання під час канікул і творчого підходу вихователя до змісту фізкультурно-оздоровчих заходів для кожного дня.



Завдання з фізичної культури додому. Завдання з фізичної культури для виконання у домашніх умовах визначаються ви­хователем, виходячи з вимоги створити оптимальний руховий режим для дитини вдома. До цих завдань входять: обов'язкове виконання ранкової гімнастики; виконання фізичних вправ під контролем батьків і разом з ними під час прогулянок.

Регулярне виконання домашніх завдань з фізичної культури дає змогу сформувати у дітей стійку потребу щоденного вико­нання фізичних вправ у їх повсякденному житті.






Контрольні запитання:

  1. Дайте визначення понять: «цілеспрямована рухова активність» і «довільна рухова активність дитини».

  2. Чому рухи є складовою частиною будь-якого виду діяльності та багатьох психічних процесів у дітей?

  3. Які механізми взаємозв'язку рухової активності та функціональ­них можливостей організму дитини?

  1. Як впливає режим малої рухливості (гіподинамії) на організм дитини?

  1. Які умови підвищення рухової активності під час прогулянок дітей?

  2. Визначте основну мету «Дня здоров'я» і зміст його програми.

  3. Розкрийте зміст «фізкультурного свята» для старших дошкільників у дитячому садку.

  4. Яку користь для дошкільників мають пішохідні переходи?

  5. Запропонуйте програму Дня здоров’я для дошкільників у квітні-травні.

  6. Запропонуйте програму піших прогулянок у січні-лютому для дітей 4-5 років.



ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКИ

Педагог:

– Трава низенька-низенька. (Діти присідають).

Педагог:

– Дерева високі-високі. (Діти здіймають руки вгору).

Педагог:


– Вітер дерева колише-гойдає. (Діти обертаються).

Педагог:

– То праворуч, то ліворуч нахиляє. (Діти нахиляються праворуч, ліворуч).

Педагог:

– То вгору, то назад. (Діти потягуються вгору та назад).

Педагог:

– То вниз нагинає. (Діти нахиляються вперед).

Педагог:

– Птахи летять, відлітають. (Діти махають руками – «крилами»).

Педагог:

– А діти тихенько за парти сідають. (Діти сідають за парти).
Під час фізкультпаузи у дошкільних закладах доречно використати вірш І.Січовика «Ладусі у бабусі»:

– Долоньки-ладусі, де були?

– В бабусі.

– Долоньки-ладусі, що робили в неї всі?

– Бабусю вітали. (Діти вітають ручками).

– В хаті підмітали. (Імітують підмітання).

– Дрова рубали. (Імітують рубання).

– Квіти поливали. (Поливають).

– Яблука зривали. (Зривають).

– Стіни фарбували. (Фарбують).

– Їсти готували. (Розмішують).

– Вечеряли. (Їдять).

– І спали. (Сплять).
Під слова вірша П.Ребра діти слідом за вихователем виконують відповідні вправи:

Я малюю зайчика для вас. Раз. (Роблять кругові рухи руками над головою):

Це у нього, бачите, голова. Два. (Руки кладуть на голову).

Це у нього вуха догори. Три. (Піднімають руки вгору, до вух).

Це стирчить у нього хвостик сірий. Чотири. (Повертають тулуб праворуч, ліворуч).

Це очиці весело горять. П'ять. (Прикладають руки для очей «біноклем»).

Ротик, зубки – хай морквинку їсть. Шість. (Наслідують жування моркви зайцем).

Шубка тепла, хутряна на нім. Сім. (Погладжують руки, боки, плечі, нагинаються).

Ніжки довгі, щоб гасав він лісом. Вісім. (Підскакують на місці).

Ще навколо насаджу дерев я. Дев'ять. (Саджають дерева, притупують ямки).

І хай сонце сяє з піднебесся. Десять. (Піднімаються на пальчиках ніг, руки вгору).
«Каченята» (діти виконують рухи, що імітують сказане)

Раз-два – всі пірнають,

Три, чотири – виринають,

П'ять, шість – на воді

Кріпнуть крильця молоді,

Сім, вісім – що є сили

Всі до берега поплили,

Дев'ять, десять – обтрусились

І за парти опустились.
«Гори Карпати»

Раз-два – піднімається гора,

Три, чотири – це круті гірські схили,

П'ять, шість – це орли дивний танець завели,

Сім, вісім – це смерічки похилилися до річки,

Дев'ять, десять – це вода з водоспаду витіка.


«Зайченята»

Сірі зайчики маленькі

(Вушка є у них довгенькі)

В лісі грались, веселились, –

Працювати вже стомились.

А щоб добре працювати,

Треба трішки пострибати.

Відпочили, розім'ялись

Й до роботи знову взялись.
«Долоні»

– Де ваші долоні? (Діти показують руки, складають в кулачки).

– Тут-тут-тут!

А в долонях пальчики живуть. (Розкривають кулачки і показують пальчики в русі).

– Працювали пальчики, не лінувалися:

Ліпили, ліпили, малювали. (Діти імітують ліплення, будівництво, малювання).

Будували, будували, зупинилися.

А потім, а потім, а потім… (Повільно опускають руки на стіл).

стомилися.
«Зозуля»

Облітала я лісок вздовж, ушир і навскоси.

(Діти махають руками в сторони, вперед, навскоси).

Відпочила в холодку, на кленовому листку.

І росинок з тирличу напилася досхочу. (Діти імітують пиття води).

Діти йшли через лісок – подала їм голосок. (Ходьба по кімнаті).

Налічила їм літа: двадцять, тридцять, аж до ста.

(Діти піднімаються на носки, руки вгору, дивляться на них).

Щоб ні горя, ні біди, щоб росли як із води.
«На морі»

Хвилі бавляться та б'ються,

Наче неслухи-хлоп'ята. (Діти роблять хвильові рухи руками перед собою, зліва направо і навпаки).

I стрибають, і сміються:

Вітер їм лоскоче п'яти. (Стрибають).

Вгору, вниз і знову вгору. (Руки вниз – вгору, очима слідкують за рухами).

Підганяє дужий вітер.

Розгойдав він ціле море. (Розводять руки в сторони).

Як же хвилям не радіти! (Діти усміхаються).
«Прогулянка»

Ми лісочком йшли (діти виконують повільну ходьбу),

Грибочок знайшли,

Нагнулись, підняли (нахиляння тулуба вперед),

У кошик поклали

І далі пішли (ходьба на місці).

Ми лісочком йшли (ходьба),

Малинку знайшли.

Дотягнулись, зірвали (потягування),

У кошик поклали

І далі пішли (ходьба на місці).

Ми лісочком йшли (діти виконують повільну ходьбу),

Горішок знайшли,

Потягнулись, дістали (потягування),

У кошик поклали

І далі пішли (ходьба на місці).


«Сонечко»

Встало вранці ясне сонце (потягування),

Зазирнуло у віконце.

Ми до нього потяглися,

За промінчики взялися (руки вгору).

Будем дружно присідати (присідання),

Сонечко розвеселяти.

Встали-сіли, встали-сіли (швидкі присідання).

Бачите, як звеселили.

Стало сонце танцювати (танцювальні рухи),

Нас до танцю закликати:

Нумо разом, нумо всі

Потанцюєм по росі (діти кружляють у танці).
«Котик»

Сірий котик міцно спав (діти імітують сон),

Навіть пісню не співав.

Та, нарешті, пробудився (діти роблять кругові вправи для шиї)

І довкола обдивився (дивляться в різні боки).

Став смачненько потягатись (потягуються)

І чистенько умиватись (діти відтворюють умивання, масажуючи м'язи обличчя).

Порозчісував він вуса

Довгі-довгі, русі-русі (діти імітують розчісування вусів).

Зуби й кігті нагострив (вправи для кистей рук)

Й до комірчини побрів (повільна ходьба на місці).

Буде мишку полювати

І добро оберігати.

Ми, як котик, відпочили,

Щоб зміцніли наші сили.
«Хмарка»

Хмарка сонечко закрила (діти закривають обличчя руками),

Слізки срібнії зронила (діти показують, як капає дощик).

Ми ті слізки пошукаєм (присідання),

У травичці позбираєм (імітація збирання).

Пострибаєм, як зайчата (діти стрибають),

Політаєм, як пташата (махають руками, як крилами),

Потанцюємо ще трішки (діти виконують повільні танцювальні рухи),

Щоб спочили ручки, ніжки.

Всі веселі? От чудово!



А тепер до праці знову.


1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   32


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка