Змістовий модуль загальні питання теорії фізичного виховання навчальний елемент (НЕ) 1




Скачати 22,49 Mb.
Сторінка29/32
Дата конвертації18.11.2018
Розмір22,49 Mb.
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   32

У наступній таблиці представлені результати виконання дошкільниками основних фізичних вправ на заняттях з фізичного виховання у дитячому садку (середні показники та стандартне відхилення), які можна вважати нормою для дітей певного віку.

Таблиця 4.4.5.

Середні показники основних рухів у дітей 3-6 років

(дані Е.С. Вільчковського)


Вік

Стать

Види основних рухів

біг 10м (с)

стрибок у довжину

з місця


(см)

стрибок у

довжину


з розбігу

(см)


стрибок

у висоту


з розбігу

(см)


метання тенісного м'яча на дальність

правою рукою (м)

лівою рукою (м)







М ± σ

М ± σ

М ± σ

М ± σ

М ± σ

М ± σ

3 р.

хл.

3,8 ± 0,3

54 ±12







3,5 ±0,8

2,6 + 0,7

дів.

4,0 ± 0,4

50 ±11







2,9 ±1,2

2,4 ± 0,7

4 р.

хл.

3,5 ± 0,4

60 ±11







4,8 ±1,6

3,4 ± 1,2

дів.

3,7 ± 0,3

57 ± 12







3,8 ±0,8

2,8 + 0,5

5 р.

хл.

3,1 ± 0,2

71 ± 12

145 ± 20

46 ± 4

7,5 ±2,6

4,7 ± 1,3

дів.

3,3 ± 0,3

70 ±12

123 ± 16

45 + 4

4,6 ±0,9

3,5 ± 0,9

6 р.

хл.

2,9 ± 0,2

92 ± 15

167 ± 17

54 ± 6

9.9 ±2,2

5,9 ± 1,3

дів.

3,0 ± 0,3

90 ± 16

153 ± 15

53 ± 4

5,7 ±1,2

4,4 ± 0,9

Наступна таблиця, доповнюючи певною мірою попередню, дає уявлення про рівень фізичної підготовленості старших дошкільників до навчання у школі.

Таблиця 4.4.6.

Нормативи фізичної підготовленості старших дошкільників до шкільного навчання




ВПРАВИ

Вік дитини

6

1.

Кидки м’яча об стіну та ловлення його з відскоку з відстані 1 м протягом 30 сек. (разів)

19

2.

Згинання та розгинання рук в упорі лежачи (разів)

6

3.

Стрибки зі скакалкою до втоми (разів)

24

4.

Піднімання тулубу в сід з вихідного положення лежачи (разів)

30

5.

Максимальна кількість присідань до втоми (разів)

40

Крім того, Н.О. Озерецьким і М.І. Гуревичем запропоновані методики оцінки психомоторного розвитку дошкільника 4 років.



Завдання для дітей 4 років.

1 – на оцінку функції рівноваги.

Вихідне положення: п’ятка правої (лівої) ноги приставлена до носка лівої (правої) ноги, ступні – на прямій лінії, руки – вздовж тулуба. Необхідно зберегти цю позицію протягом 15 сек. із закритими очима. Зміщення ніг з початкової позиції, сходження з місця, балансування оцінюється як мінус.

2 – на оцінку координації («Пальчик з носиком вітається»). Після попереднього показу дитині пропонують закрити очі та доторкнутися вказівним пальцем правої руки: а) кінчика носу; б) мочки лівого вуха.

Завдання повторюється у тій же послідовності й для іншої руки. Якщо дитина допускає неточності (торкається середини чи верхньої частини носа, вуха), це свідчить про незрілість її координаційних механізмів і невідповідності віковій нормі розвитку.

3 – на оцінку тонкої моторики рук («Вклади монетки в коробку»).

На стіл ставиться картонна коробка розміром 10 х 10 см, перед якою на відстані 5 см безладно розкладаються 20 монет (діаметром 2 см). За сигналом вихователя дитина має вкласти якомога швидше всі монети по одній в коробку. Завдання виконується почергово лівою та правою руками. Час виконання для ведучої руки – 15 сек., для іншої руки – 20 с.

4 – на оцінку моторики пальців рук («Намалюй пальчиками кружечки»).

Протягом 10 сек. вказівними пальцями горизонтально простягнутих уперед рук дитина повинна «малювати» в повітрі кола будь-якого розміру, але однакові для обох рук, у протилежних напрямках. Завдання не виконане, якщо дитина здійснює обертання одночасно в один бік чи робить кола різної величини.

5 – на оцінку механізмів автоматизації рухів ведучої руки («Давай привітаємося»).

Дорослий пропонує дитині простягнути руку для привітання (привітатися): спочатку – праву, потім – ліву, потім – обидві руки. При цьому варто зауважити зайві рухи (стискання кисті протилежної руки, піднімання плечей, скорочення м’язів обличчя, відкривання рота, ін.), які вказують на низький рівень координації довільних рухів.

Розвиток кисті та фаланг пальців руки дозволяє дітям уже на 5 році життя тримати олівець. Удосконалення координації рухів і зорово-просторового сприйняття дає можливість дітям добре копіювати квадрат, зображати на малюнку людину із шести частин, що також свідчить про досить високий розвиток уявлень і понять.

У наступні роки вказані морфофункціональні показники у здорових дітей постійно вдосконалюються.

Зауважимо, що при проведенні фізичної діагностики необхідний стандартний набір спортивного обладнання:



  • стрибкова яма для виявлення швидкісно-силових якостей;

  • мішечки з піском 150-200 г для виявлення силових якостей;

  • гімнастична лавочка та лінійка для визначення гнучкості;

  • бігова доріжка та секундомір для виявлення витривалості, швидкості.

Усе обладнання є в будь-якій дитячій дошкільній установі.

Крім того, при тестуванні дітей потрібно дотримуватися певних правил: дослідження варто проводити у першій половині дня, у фізкультурному залі, приміщенні, яке добре провітрюється, чи на майданчику; одяг дітей – легкий; у день тестування дитину не потрібно перевантажувати ні фізично, ні емоційно. Перед тестуванням варто провести стандартну розминку всіх систем організму, відповідно до специфіки тестів. Необхідно забезпечити спокійну обстановку, уникати негативних емоцій як у дитини, так і у вихователя, дотримуватися принципу індивідуального підходу, враховувати вікові особливості дошкільника.

Форма проведення тестування фізичних якостей дітей має передбачати їх прагнення показати найліпший результат: діти можуть зробити 2-3 спроби. Часу між спробами одного тесту має вистачати для ліквідації втоми, яка виникла після першої спроби.

Порядок тесту залишається постійним. Як правило, тестування проводять: учитель фізичного виховання, вихователь, старша медсестра.

Тестування повинно проводитися в стандартних однакових умовах, що знизить можливість помилки у результатах і дозволить отримати більш об’єктивну інформацію за період, що вивчається.

Під час тестування важливо враховувати індивідуальні можливості дитини й особливості проведення тестів, які повинні виявляти навіть незначні відхилення у руховому розвитку дитини.

Крім того, в разі необхідності проводиться комплексна оцінка фізичного розвитку дитини, яка включає:

1. Оцінку результатів антропометрії та соматоскопії. Антропометрія – уніфікована методика вимірювання людського тіла та його частин. Соматоскопія – огляд і опис ознак пропорцій тіла та зовнішнього вигляду.

2. Оцінку функціонального стану різних систем організму. Традиційно проводять динамометрію (вимірювання сили м'язів кисті), спірометрію (функціональне дослідження системи дихання) та функціональні проби серцево-судинної системи.

3. Визначення біологічного віку дитини (найчастіше визначають кістковий вік за рентгенограмою кисті).



Така комплексна оцінка показників фізичного розвитку проводиться при значному відхиленні дитини у фізичному розвитку та підозрі на ендокринні, генетичні та деякі інші захворювання, або в дитячих колективах за спеціальними завданнями. У практиці дільничного педіатра найчастіше обмежуються тільки оцінкою антропометричних даних.


НЕ 4.5. РОБОТА МЕТОДИСТА Й ІНСПЕКТОРА З

ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

План


  1. Завдання та зміст роботи методиста.

  2. Інспектування системи фізичного виховання в дошкільних закладах.


1. Завдання та зміст роботи методиста

Відпо­відно до «Типового положення про методичний кабінет районно­го (міського) відділу (управління) народної освіти», основним завданням кабіне­ту є організація методичної роботи для допомоги дошкільним працівникам, підвищення їх кваліфікації; вивчення, узагальнення та розповсюдження передового педагогічного досвіду. Відповідно до цього завдання, визначаються зміст й основні форми роботи методичного кабінету.

Методист, який відповідає за фізичне виховання дошкільників у даному ре­гі­оні, має створити необхідні умови для само­стійного підвищення кваліфікації ви­хователів і керівників дош­кільних закладів у методичному кабінеті. Він слід­кує за новими публікаціями, у кабінеті повинен зберігатися матеріал, який відо­б­р­ажає передовий досвід роботи з окремих напрямків фізичного ви­ховання дітей у дошкільних закладах і сім'ї, загартування дітей, конспекти занять з фізичної ку­льтури, оригінальні комплекси ран­кової гімнастики, стандарти фізичного роз­ви­тку й таблиці се­редніх показників виконання основних рухів дітьми до­шкі­ль­ного віку даного регіону; плани фізкультурних свят, днів здоров'я, пішохідних переходів за межі дитячого садка й ін. Тут також знаходяться доповіді дошкільних працівників ра­йону (міста) з питань фізичного виховання дітей на науково-практичних конференціях, семінарах і педагогічних читаннях.

Доцільно зробити в кабінеті виставку фізкультурного інвен­тарю, креслень і фотографій облад­нання фізкультурного залу та майданчика, варіанти оригіналь­ного нестандартного обладнання, яке виготовляють окремі ди­тячі садки, інвентар і розміри майданчиків для спортивних ігор.

Питання підви­щення педагогічної майстерності дошкільних працівників у ре­а­лізації завдань фізичного виховання займає одне з провідних місць у діяль­но­с­ті методиста. Багаторічною практикою на Україні апробовані різні форми ро­бо­ти методиста районного (міського) кабінету з дошкіль­ними працівниками: ме­то­дичні об'єднання, консультації, семінари, конференції, курси й ін.

Методичні об'єднання є ефективною формою підвищення кваліфікації без відриву від роботи; вивчення та поши­рення передового педагогічного до­сві­ду з різних питань фізично­го виховання дошкільників. Методичні об'єд­на­н­ня діють протягом навчального року; засідання проводяться раз на 2-3 місяці. У більшості міст і районів України методичні об'єднання проводяться на базі дошкільних закладів, де на високому мето­дичному рівні вирішуються завдання з фізичного виховання дітей. Ефективність роботи методичного об'єднання значною мірою залежить від його керівника.

Тематика методичних об'єднань планується на навчальний рік з ура­ху­ва­н­­ням проблемних завдань, поставлених у річних планах методичних об'єд­нань і дошкільних закладів. На методичних об'єднаннях вивчаються мето­ди­ч­ні рекомен­дації, нормативні й інструктивні документи органів ос­віти; нова ме­то­дична література, навчально-методичні посібники з питань фізичного вихо­ва­ння дітей; даються рекомендації щодо їх використання в ро­боті з дошкільниками. При цьому вра­ховується, для якої категорії дошкільних працівників проводиться дане методичне об'єднання. Форми проведення їх бувають різни­ми: доповіді, огляд різних форм фізичного виховання в дошкільному закладі, практичні заняття з вихователями.



Доповіді можуть бути методичними, настановними, оглядови­ми, узагальнювати наслідки перевірки або досвід роботи з якогось актуального питання з фізичного вихо­вання дітей та ін.

Практикується проведення методичних об'єднань у вигляді колективного об­говорення сценаріїв фізкультурних свят, планів проведення днів здоров'я, пі­шохідних переходів й ін. На методичних об'єднаннях завідуючих і ме­то­ди­с­тів ДНЗ звертають увагу на вміння кваліфіковано та всебічно проаналізувати, об'єктивно оцінити ефективність системи фізич­ного виховання в дитячому садку.



Семінари є масовою формою удосконалення професійної май­стерності, під­ви­щення теоретичного та методичного рівня дошкіль­них працівників з питань фі­зичного виховання дітей. На семіна­рах розглядаються теоретичні та прак­ти­ч­ні питання. Теоре­тичний курс передбачає читання науковцями лекцій з акту­аль­них питань фізичного виховання. У практичному курсі проводяться заняття, на яких учасники семінару під керівництвом досвідчених вихователів або спе­ці­а­лі­с­тів з фізичної культури можуть опрацьо­вувати основні рухи, спортивні впра­ви, розглядати нові рухливі та спортивні ігри, передбачені програмою, особ­ли­во коли вони нові та тільки вводяться у дошкільних закладах. Такі семінари також доцільно проводити на базі дитячого навчального закладу, який має певні досягнення у фізичному вихованні дошкіль­ників.

Науково-практичні конференції та педагогічні читання – корисні форми по­пуляризації наукових досліджень з ме­тодики фізичного виховання дошкіль­ни­ків, впровадження їх у практику й обмін досвідом роботи між дошкі­ль­ни­ми праців­никами. Методичний кабінет планує тематику доповідей для цих за­хо­дів, допомагає педагогам готувати доповіді на конферен­цію та педагогічні читання.

Індивідуальні консультації проводяться методистом у разі необхідності з ко­жним дошкільним працівником або батьками, які відвідують кабінет. Він до­помагає відвідувачам вирішити питання фізичного виховання, які викли­ка­ють у них певні труд­нощі. Групові консультації плануються раз на місяць. Їх те­матика часто визначається за результатами відвідування методистом або ін­спек­тором дошкільних закладів свого регіону. До їх проведення доцільно залу­ча­ти науковців, викладачів педа­гогічних інститутів і училищ, медичних пра­ців­ників.

Курси підвищення кваліфікації завідуючих, методистів, вихо­вателів і му­зи­ч­них працівників дитячих садків проводяться не рідше одного разу на п'ять років. Про­грама підвищення кваліфікації дошкільних працівників на цих курсах обо­в'язково передбачає лекції та практичні занят­тя з теорії та методики фізи­ч­но­го виховання дітей дошкільного віку. Лектору потрібно розкрити найважливіші питання, досліджувані науковця­ми за останні роки, розповісти про новинки у методиці, дати науково обґрунто­ва­ні поради щодо покращення системи фізичного виховання в дошкіль­ному закладі. Практичні заняття з фізичного виховання під час курсової перепідготовки дошкільних працівників присвячуються методиці вивчення найбільш складних для дош­кільників фізичних вправ. Під час курсів слухачі відвідують ди­тя­чі садки, де знайомляться з проведенням різних форм фізичного виховання.

Важливою частиною методичної роботи кабінету є виявлення, вивчення та розповсюдження передового досвіду дошкільних зак­ладів з різних напрямків фізичного виховання дітей.

Предметом постійної турботи є питання педагогічної пропа­ганди, організації спільної роботи дитячого садка, сім'ї та гро­мадськості у всебічному та гармонійному розвитку дітей.

У багатьох дошкільних закладах працюють школи для батьків. У тематику їх лекцій обов'язково входять пи­тання фізичного виховання. Заняття з батьками проводяться у різних формах. Дійовою формою педагогічної освіти батьків є університети педагогічних знань і постійно діючі лекторії, які організуються відділами народної освіти разом з товариством «Знан­ня».


2. Інспектування системи фізичного виховання у дошкільних закладах

Успішна реалізація завдань фізичного виховання дошкільників значною мірою залежить від організаційної діяльності відділів освіти, зокрема, від умінь інспектора забез­печити ефективний контроль і керівництво за даним напрям­ком роботи педагогічного колективу дошкільного закладу.

На інспектора покладається обов'язок систематичного та все­бічного вивче­н­ня навчально-виховного процесу в дитячих сад­ках, аналізу результативності фі­зичного виховання; виявлення, розповсюдження та впровадження передо­во­го досвіду; вживання оперативних заходів щодо найшвидшого усунення вста­но­влених недоліків і ліквідування причин, які їх викликали; надан­ня дійової методичної допомоги дошкільним працівникам в ус­пішному та повному розв’язанні завдань фізичного виховання.

У своїй практичній діяльності інспектор керується загаль­ноприйнятими й апробованими багаторічною практикою прин­ципами контролю та керів­ни­ц­тва: науковість, цілеспрямова­ність, оперативність, компетентність, вимогливість, принциповість.

Система фізичного виховання дошкільників може вивчатися як під час фронтальної, так і тематичної перевірки.

Здійснюючи контроль за виконанням вимог програми з роз­ділу «Фізичне виховання», інспектор аналізує такі питання:



  • керівництво та контроль за фізичним вихованням з боку заві­дуючої, методиста, лікаря (мед. сестри);

  • створення необхідних умов для повної реалізації завдань із фізич­ного виховання;

  • стан навчально-виховної роботи з фізичного виховання;

  • створення оптимального рухового режиму в дошкільному закладі;

  • робота з батьками в організації фізичного виховання в сім'ї.

Планування варто розглядати як важливу умову забезпечен­ня ефе­к­тивності всієї роботи педагогічного колективу з фізично­го виховання дітей.

При перевірці потрібно також з'ясувати, які умови створені для під­вищення кваліфікації та вдосконалення майстерності вихова­телів, оцінити їх.

Вивчаючи дані медичних оглядів, тогорічні показники фізич­ного розвитку, стану здоров'я, постави дітей порівнюють зі ста­ном на сьогодні, їх зіставлення й аналіз дають змогу встановити ефективність системи фізичного виховання.

Оцінюючи стан матеріальної бази для проведення органі­заційних форм ро­бо­ти з фізичного виховання, необхідно звернути ува­гу на раціональ­ність облад­нання фізкультурного майданчика, наявність необхідного стаціо­на­р­ного інвентарю. Фізкультурний зал також повинен мати все потрібне облад­нання.

Необхідною умовою правильної організації освітньо-вихов­ного процесу є обов'язкове дотримання санітарно-гігієнічних ви­мог у груповій кімнаті та фізкультурному залі.

Спостерігаючи й аналізуючи всі види дитячої діяльності у дитячому садку, інспек­тор звертає увагу на чіткість дотримання дітьми режиму дня, врахування умов роботи, пори року та правильність проведення режимних заходів.

Інспектору необхідно ознайомитися з організацією загартову­ючих проце­дур, перевірити вид загартування (повітрям, водою, сонцем), час його про­ведення, стан здоров'я дітей.

Організацію харчування дітей інспек­тор перевіряє при особистому спостереженні й ознайомленні з відповідною документацією.

Перевіряючи стан освітньо-виховної роботи з фізичного ви­ховання, ін­спектор відвідує його різні форми у дитячому садку й оцінює їх, враховуючи, що оптимальний руховий режим передба­чає проведення на високому методичному рівні усього комплексу організаційних форм фізичного виховання.

На основі спостережень, вивчення документації, перегляду й аналізу організаційних форм фізичної культури інспектор робить висновки про стан фізичного виховання в дошкільному закладі.

Висновки інспекторської перевірки містять всебічний аналіз роботи педагогічного колективу з фізичного виховання дошкільників, відповідно до вимог програми, відображаючи фак­тичний стан системи фізичного виховання, її результативність у зміцненні здоров'я, поліпшенні фізичного розвитку та ру­хової підготовленості, постави дітей.

Пропозиції інспектора завідуючій, методисту, вихователям спрямовуються на усунення виявлених недоліків й удоскона­лення системи фізичного виховання у дитячому садку.


Контрольні запитання:

  1. Які функції методиста районного методичного кабінету в удосконаленні системи фізичного виховання дошкільників у своє­му регіоні?

  2. Назвіть основні форми підвищення кваліфікації дошкільних працівників з питань фізичного виховання дітей.

  3. Охарактеризуйте форми розповсюдження передового досвіду з фізичного виховання дітей у практиці роботи дошкільних закладів.

  4. Які основні питання системи фізичного виховання дошкільників вивчає інспектор відділу народної освіти?

Тестові завдання для перевірки знань:
1. В основі виховних методів, що застосовуються для фізичного виховання дошкільників, знаходяться:

    1. засоби та прийоми виховання;

    2. переконання та наочний приклад;

    3. тактика та техніка виховання;

    4. правила виховання.

2. Взимку й у період несприятливої погоди зміст підготовчої частини заняття має деякі особливості. Які саме?

  1. загальнорозвиваючі вправи можуть не проводитися; натомість діти можуть виконувати ходьбу зі зміною темпу, деякі імітаційні види ходьби чи біг підтюпцем, по колу або змійкою;

  2. підготовча частина заняття відсутня взагалі;

  3. підготовча частина проводиться в повному обсязі, але у приміщенні, а потім – група виходить на відкрите повітря;

  4. загальнорозвиваючі вправи можуть не проводитися; натомість діти одразу переходять до катання на лижах (ковзанах) чи граються у рухливі ігри.

3. Виберіть з перерахованого нижче документ планування, який включає в себе: 1) конкретні учбово-виховні задачі заняття; 2) теоретичні відомості з фізичного виховання; 3) основні способи фізичного виховання, засоби їх застосування та величини навантажень на кожне заняття; 4) контрольні вправи.

  1. навчальна програма з фізичного виховання;

  2. інструктивно-методичні матеріали з фізичного виховання у дитячому садку;

  3. робочий (тематичний) план;

  4. загальний план роботи з фізичного виховання.

4. Вивчає роботу вихователів груп, аналізує документа­цію з планування, а також відвідує різні організаційні форми з фізичної культури (заняття, ранкову гімнастику, рухливі ігри під час прогулянок та ін.), з їх аналізом та оцінкою:

  1. завідуюча;

  2. методист;

  3. інспектор;

  4. медсестра.

5. Вид виховання, специфічним змістом якого є навчання рухам, розвиток фізичних якостей, оволодіння фізкультурними знаннями та формування у дітей усвідомленої потреби у заняттях фізичною культурою, називається:

  1. фізичною культурою;

  2. фізичною підготовкою;

  3. фізичним вихованням;

  4. фізичною освітою.

6. Визначення рівня розвитку ходьби проводиться на дистанції:

  1. 5 м;

  2. 10 м;

  3. 15 м;

  4. 20 м.

7. Відношення часу, який використано безпосередньо на рухову діяльність дошкільників, до загальної тривалості заняття називають:

  1. індексом фізичного навантаження;

  2. інтенсивністю фізичного навантаження;

  3. моторною щільністю уроку;

  4. загальною щільністю уроку.

8. Вкажіть, з якого віку до складу засобів фізичного виховання дошкільників варто включати спрощені форми спортивних вправ:

  1. з двох років;

  2. з трьох років;

  3. з чотирьох років;

  4. з п’яти років.

9. Вкажіть, яке з перелічених нижче понять підкреслює прикладну спрямованість фізичного виховання на трудову або іншу діяльність:

    1. фізична підготовка;

    2. фізична досконалість;

    3. фізична культура;

    4. фізичний стан.

10. Вкажіть, який принцип вимагає послідовно змінювати спрямованість фізичного виховання відповідно до віку й онтогенетичного розвитку дитини:

  1. принцип науковості;

  2. принцип вікової адекватності напрямків фізичного виховання;

  3. принцип систематичності та послідовності;

  4. принцип всебічного розвитку особистості.

11. Вкажіть, які з перелічених принципів є загальнометодичними:

  1. принцип свідомості й активності, принцип наочності, принцип доступності й індивідуалізації;

  2. принцип безперервності, принцип системного чергування навантажень і відпочинку;

  3. принцип адаптованого збалансування динаміки навантажень, принцип циклічної побудови занять;

  4. принцип поступового нарощування розвивально-тренувальних впливів, принцип вікової адекватності спрямованості фізичного виховання.

12. Вкажіть, які принципи використовуються в системі фізичного виховання як керівні положення:

  1. загальносоціальні та загальнопедагогічні принципи;

  2. загальнометодичні принципи;

  3. специфічні принципи;

  4. загальносоціальні, загальнопедагогічні, загальнометодичні та специфічні принципи.

13. Вправи зі стрибків із скакалкою вив­чаються із:

  1. середньою групою дошкільників;

  2. старшими дошкільниками;

  3. молодшими та середніми групами дошкільників;

  4. середньою, старшою та підготовчою групами дошкільнят.

14. Впорядковані способи взаємно пов’язаної діяльності викладача й учня, за допомогою яких можна досягти оволодіння знаннями, уміннями та навичками, називаються:

  1. методами навчання;

  2. руховими діями;

  3. методиками навчання;

  4. навчанням і викладанням.

15. Вставте потрібне: «Рухи, що входять до складу рухової дії (фізичної вправи), виконуються у певній послідовності; їх можна умовно поділити на три фази: підготовчу, … та заключну»:

  1. основну;

  2. процесуальну;

  3. базову;

  4. фундаментальну.

16. Вставте пропущене. Діти середньої групи на заняттях з фізичного виховання зазвичай виконують біг у середньому (… с) або повільному (до … с) темпі.

  1. 25-30 та 1 хв. 30;

  2. 35-45 та 2-3 хв.;

  3. 10 та 5 хв.;

  4. 1 хв. та 10 хв.

17. Вставте пропущене: … є основним засобом підвищення опору організ­му дитини до змін умов зовнішнього середовища, зміцнення імунітету.

  1. плавання;

  2. загартування;

  3. рухливі ігри;

  4. дотримання режиму дня.

18. Вставте пропущене слово. Процес формування рухової навички умовно розподіляється на … етапи.

  1. два;

  2. три;

  3. чотири;

  4. двадцять два.

19. Вставте пропущене. У дошкільниківзастосовують ходьбу приставним кро­ком (лівим і правим боком), спиною вперед, схрещеним кроком, напівприсідаючи, з предметом у руках.

  1. старшої та підготовчої груп;

  2. старшої та другої молодшої груп;

  3. середньої та підготовчої груп;

  4. молодшої та середньої груп.

20. Головна вимога до фізкультурного обладнання:

  1. убезпечити дітей під час виконання вправ, виключити можливість травматизму та нещасних випадків;

  2. відповідати педагогічним, гігієнічним, есте­тичним вимогам і анатомо-фізіологічним особливостям дітей різних вікових груп;

  3. відповідати анатомо-фізіологічним особливостям дітей різних вікових груп;

  4. якнайповніше відповідати вимогам і бажанням як вихователів, так і дітей.

21. Головна мета засобів, які сприяють розвитку швидкості у дошкільний період:

  1. навчити дитину усі вправи з фізичного виховання робити якнайшвидше;

  2. розвивати ті м’язові групи, які братимуть участь у сидінні дитини за партою та писанні;

  3. використовувати ті спортивні вправи, які виконуються з максимальною динамікою;

  4. охо­пити різні м'язові групи, які беруть участь у виконанні рухів, й удосконалювати регуляторну діяльність центральної нервової системи.

22. Головне завдання вихователя на заняттях з фізичного виховання у першій молодшій групі:

  1. навчити дітей основним рухам;

  2. вивчити хоча б кілька рухливих ігор;

  3. забезпечити достатню рухову активність усіх дітей;

  4. забезпечити достатню інтенсивність фізичних навантажень дітей.

23. Головними фізичними якостями, які розвиваються у дошкільному віці, є:

  1. швидкість, спритність, гнучкість, витривалість, сила;

  2. гнучкість, витривалість, сила, терплячість, наполегливість;

  3. швидкість, спритність, гнучкість, сила, мужність;

  4. гнучкість, витривалість, сила, могутність, терплячість.

24. Деякі види рухів розучуються у старшій групі дошкільників. Це:

  1. стрибки через скакалку, у довжину з місця, метання в горизонтальну та вертикальну ціль;

  2. стрибки у глибину, у довжину з місця, лазіння по канату, підлізання під дугу;

  3. у довжину та висоту з місця, лазіння по канату, по гімнастичній стінці;

  4. стрибки у висоту та довжину з розбігу, лазіння по канату, різним способом по гімнастичній стіні.

25. Для оптимального розвитку гнучкості у дітей 3-6 років вико­ристовують:

  1. вправи, що сприяють розтягуванню м'язів і зв'язок опорно-рухового апарата;

  2. різноманітні рухливі та спортивні ігри;

  3. загартовуючі процедури;

  4. різні стрибки та метання предметів у ціль.

26. До показників, які характеризують фізичний розвиток людини, відносяться:

  1. показники тілобудови, здоров’я та розвитку фізичних якостей;

  2. показники рівня фізичної підготовленості та спортивних результатів;

  3. рівень і якість сформованих життєво важливих рухових умінь і навичок;

  4. рівень і якість сформованих спортивно-рухових умінь і навичок.

27. До принципів навчання руховим діям відносять:

  1. принцип виховного характеру на­вчання, принципи гнучкості й активності, наочності, доступності й індивідуалізації, систематичності та послідовності, міцності;

  2. принцип виховного характеру на­вчання, принципи свідомості й активності, наочності, доступності й індивідуалізації, систематичності та послідовності, структурності;

  3. принцип виховного характеру на­вчання, принципи свідомості й активності, наочності, доступності й індивідуалізації, систематичності та послідовності, міцності;

  4. принцип навчального та розвиваючого характеру на­вчання, принципи свідомості й наполегливості, наочності, доступності й індивідуалізації, систематичності та послідовності, міцності.

28. Для фізкультхвилинок варто підбирати комплекси з:

  1. 1-2 вправ;

  2. 2-3 вправ;

  3. 3-4 вправ;

  4. 4-5 вправ.

29. Дошкільників навчають таким основним рухам:

  1. ходьбі, бігу підтюпцем, тримати рівновагу, лазити та повзати, метати предмети, стрибкам;

  2. ходьбі, бігу, тримати рівновагу, лазити та повзати, метати предмети, стрибкам у висоту;

  3. швидкій ходьбі, бігу, тримати рівновагу, лазити та повзати, метати предмети вгору, стрибкам;

  4. ходьбі, бігу, тримати рівновагу, лазити та повзати, метати предмети, стрибкам.

30. Ефект фізичних вправ визначається насамперед:

  1. їх формою;

  2. їх змістом;

  3. типом руху;

  4. тривалістю їх виконання.

31. Ефективність процесу навчання руховим діям, тривалість переходу від умінь до рівня навичок залежить від:

  1. властивостей нервової системи дитини;

  2. майстерності вчителя;

  3. кількості та якості вправлянь;

  4. вмотивованості дитини;

  5. усі відповіді вірні.

32. З перелічених нижче положень виберіть ті, якими можна доповнити таке речення: «Причинами рухових помилок на стадії формування в дітей початкового рухового уміння є …»: 1) недостатня загальна фізична підготовленість дитини; 2) зменшення в структурі заняття кількості навчальних завдань і кількості їх повторень; 3) невпевненість того, хто займається, у своїх силах, відсутність рішучості; 4) збільшення інтервалів відпочинку між повторенням рухових дій; 5) порушення вимог до організації заняття, яке приводить до передчасної втоми учня.

  1. 1, 3, 5;

  2. 2, 4;

  3. 1, 2;

  4. 1, 2, 3, 4, 5.

33. З перелічених нижче пунктів виберіть ті, якими можна доповнити таке речення: «Вирішальна роль, яка визначає не тільки строки, але якість засвоєння дитиною рухових дій, належить…»: 1) вродженим здібностям дитини, яка займається; 2) віку дитини; 3) координаційній важкості рухової дії; 4) професійній компетенції викладача; 5) рівню мотивації, свідомості та критичного мислення дитини.

  1. 4, 5;

  2. 1, 2;

  3. 3;

  4. 1, 2, 3, 4, 5.

34. Завдання фізичного виховання дітей дошкільного віку поділяють на такі групи:

  1. формування рухових навичок і умінь, формування фізичних якостей; медичні завдання; оздоровчі завдання;

  2. оздоровчі завдання; педагогічні завдання, психологічні завдання;

  3. виховання у дітей культурно-гігієнічних навичок і вмінь здорового способу життя; освітні завдання; завдання загартування організму дитини;

  4. оздоровчі завдання; формування рухових навичок і умінь, формування фізичних якостей; виховання у дітей культурно-гігієнічних навичок і вмінь здорового способу життя.

35. Загальне керівництво системою фізичного виховання дітей та оперативний педагогічний контроль за діяль­ністю співробітників дошкільного закладу в реалізації оздоров­чих, освітніх і виховних завдань з фізичної культури здійснює:

    1. завідуюча;

    2. інспектор;

    3. вихователь;

    4. медсестра.

36. Заняття з катання на лижах чи на санках триває в старшій групі:

  1. 30-35 хв.;

  2. 40-45 хв.;

  3. 20-25 хв.;

  4. до 1 години.

37. Заповніть пропущене. Увесь процес навчання будь-якій руховій дії включає … , які відрізняються одне від одного як приватними задачами, так і особливостями методики.

  1. три етапи;

  2. чотири етапи;

  3. два етапи;

  4. п’ять етапів.

38. Застосування змагального методу та чіткого виконання команд викладача є типовою ознакою:

  1. середній групі;

  2. другій молодшій групі;

  3. підготовчій групі;

  4. старшій групі.

39. Здатність виконувати рухи з найбільшою амплі­тудою називається:

  1. гнучкістю;

  2. швидкістю;

  3. спритністю;

  4. витривалістю.

40. Здатність виконувати рухову дію за умо­ви зосередження уваги дитини на кожній ще не засвоєній деталі рухової дії – це:

  1. рухове вміння;

  2. рухова навичка;

  3. рухова активність;

  4. рухова вправа.

41. Здатність людини до тривалого виконання динамічної роботи на необхідному рівні інтенсивності та здатність протистояти стомленню характеризує:

  1. спритність;

  2. силу;

  3. гнучкість;

  4. витривалість.

42. Змагальний метод для розвитку швидкості застосовується у:

  1. дітей старших вікових груп;

  2. лише підготовчій до школи групі;

  3. у середній та підготовчій до школи групах;

  4. починаючи з молодшої групи дошкільників.

43. Зміст і форми занять з фізичної культури у дошкільних дитячих закладах визначаються:

  1. загальним планом роботи з фізичного виховання, який розробляється безпосередньо керівником дошкільного дитячого закладу;

  2. «Програмою виховання та навчання у дитячому садку» (розділ «Фізична культура»);

  3. виходячи з побажань батьків дітей;

  4. вихователями й інструкторами-методистами з фізичної культури, виходячи з особистого професійно-педагогічного досвіду.

44. Зміст робочих програм визначається:

  1. Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України;

  2. викладачами конкретного навчального закладу;

  3. Кабінетом Міністрів України;

  4. медичною сестрою дитячої установи.

45. Інспектор не аналізує таке питання:

  1. керівництво та контроль за фізичним вихованням з боку заві­дуючої, методиста, лікаря (мед. сестри);

  2. створення необхідних умов для повної реалізації завдань із фізич­ного виховання;

  3. стан навчально-виховної роботи з фізичного виховання;

  4. психологічне забезпечення фізичного виховання дітей у сім’ї.

46. Інспектор з фізичного виховання повинен забез­печити:

  1. ефективний контроль і керівництво за даним напрям­ком роботи педагогічного колективу дошкільного закладу;

  2. інформаційне та матеріальне устаткування дитячих дошкільних установ з фізичного виховання;

  3. підвищення кваліфікації вихователів дитячих садків з фізичного виховання;

  4. фізичний розвиток дошкільників, які відвідують дитячі садочки та заняття з фізичного виховання.

47. Історично обумовлений тип соціальної практики фізичного виховання, що включає світоглядні, теоретико-методичні й організаційні основи, які забезпечує фізичну досконалість людини та формування здорового способу життя, називається:

  1. валеологією;

  2. системою фізичного виховання;

  3. фізичною культурою;

  4. спортом.

48. Класифікація загальнорозвиваючих вправ проводиться залежно від:

  1. їх кількості;

  2. їх тривалості;

  3. їх профілактичного та лікувального впливу;

  4. їх впливу на окремі частини тіла.

49. Колективи, установи й організації, в яких проводиться робота з фізичного виховання населення нашої країни, називаються:

  1. базами фізичного виховання дошкільників;

  2. ланками системи фізичного виховання;

  3. системою педагогічної освіти;

  4. об’єктами фізичного виховання.

50. Мета навчання на етапі початкового вивчення техніки рухових дій полягає в тому, щоб:

  1. сформувати в учня основи техніки руху, який вивчається, та добитися його виконання у загальних рисах;

  2. завершити формування рухового уміння;

  3. деталізовано засвоїти та закріпити техніку виконання вивченої рухової дії;

  4. досягнення цілісності та стабільності виконання фаз і частин техніки вивченої рухової дії.

51. Мета фізичного виховання дитини дошкільного віку:

  1. фізичний розвиток дитини, збереження та зміцнення її здоров’я, підготовка до життя, праці, захисту Вітчизни;

  2. підготовка дитини до виконання нормативів з різних видів спорту;

  3. розучування методики виконання різних фізичних вправ, гри в різні спортивні ігри;

  4. вивчення загальних закономірностей фізичного виховання та розвитку особистості дитини.

52. Методами емпіричного пізнання в теорії фізичного виховання дошкільників є:

      1. експеримент, аналіз і синтез, порівняння;

      2. опитування, спостереження, класифікація, узагальнення;

      3. спостереження, експеримент, опитування, тестування;

      4. спостереження, тестування, здача спортивних нормативів.

53. Методи навчання фізичних вправ діляться на:

  1. наочні, практичні та теоретичні;

  2. словесні, теоретичні та практичні;

  3. практичні, вербальні та невербальні;

  4. наочні, словесні та практичні.

54. На занятті з фізичної культури працездатність організму під впливом фізичних навантажень змінюється. Вкажіть, якій частині заняття відповідає фаза стійкої функціональної працездатності з невеликими коливаннями у бік її збільшення та зниження:

  1. вступній;

  2. підготовчій;

  3. основній;

  4. заключній.

55. На ковзанах учать кататися:

  1. молодших дошкільників;

  2. дітей другої молодшої та середньої групи;

  3. старших дошкільників;

  4. дітей підготовчої до школи групи.

56. На сучасному етапі розвитку суспільства основними критеріями фізичної досконалості слугують:

    1. показники тіло будови, дані частоти серцевих скорочень і дихання;

    2. показники здоров’я;

    3. рівень і якість сформованих рухових умінь і навичок;

    4. нормативи та вимоги державної програми з фізичного виховання у поєднанні з нормативами єдиної спортивної класифікації.

57. Навчання руховій дії починається з:

  1. створення загального початкового уявлення (змістовного або зорового) про рухову дію та спосіб її виконання;

  2. безпосереднього вивчення техніки рухової дії по частинам;

  3. безпосереднього вивчення техніки рухової дії в цілому;

  4. вивчення загальнопідготовчих вправ.

58. Навчаючи дітей плавання, вихователь повинен:

  1. завжди бути поруч із дітьми;

  2. знаходитися на березі;

  3. знаходитися у воді далі від дітей;

  4. не заходити у воду.

59. Найбільше фізичне й емоційне навантаження на занятті з фізичного виховання діти середньої групи отримують від:

  1. ранкової гімнастики;

  2. рухливої гри;

  3. загальнорозвиваючих вправ;

  4. вправ зі скакалкою.

60. Найчастіше діти виконують такі танцювальні вправи:

  1. танцювальний крок на носках, крок з підскоком, приставний крок, крок з (притопом) притупуванням, подвійний ковзний крок, крок галопу вбік, перемінний крок, кроки польки, стрибки;

  2. танцювальний крок на носках, крок з підскоком, приставний крок, крок з (притопом) притупуванням, потрійний ковзний крок, крок галопу правий вбік, перемінний крок, кроки польки, стрибки;

  3. танцювальний крок на носках та п’ятках, крок з підскоком, приставний крок, крок з (притопом) притупуванням, подвійний ковзний крок, крок галопу вбік, перемінний крок, кроки польки, стрибки;

  4. танцювальний крок на носках, крок з підскоком, приставний крок, крок з (притопом) притупуванням, подвійний ковзний крок, крок галопу вбік, перемінний крок, кроки польки, стрибки, кроки спиною вперед.

61. Наочні методи навчання складаються з таких прийомів:

  1. показ рухових дій, демонстрація наочних посібників, предметні посібники, звукові та зорові підрахунки, орієнтири;

  2. показ рухових дій, розучування частинами, звукові та зорові підрахунки, орієнтири;

  3. розучування частинами, демонстрація наочних посібників, ігровий, змагальний;

  4. розучування цілого, практична допомога, демонстрація наочних посібників, ігровий, змагальний.

62. Наприкінці навчального року проводить­ся обстеження стану здоров'я, фізичного розвитку та рухової підго­товленості дітей. Отримані дані порівнюються з відповідними стандартами. Усе це стосується:

  1. основного обліку з фізичного виховання;

  2. контрольного обліку з фізичного виховання;

  3. підсумкового обліку з фізичного виховання;

  4. поточного обліку з фізичного виховання.

63. Об'єктивними критеріями оцінки рухової активності дітей є:

  1. кількість кроків дитини за день; величина добових енерговитрат; кількість локомоцій (ходьба, біг, підстрибування та ін.), які дитина виконує протягом дня;

  2. величина добових енерговитрат; кількість фізичних вправ і кількість локомоцій (ходьба, біг, підстрибування та ін.), які дитина виконує протягом дня;

  3. розвиток різних фізичних якостей, величина добових енерговитрат; кількість локомоцій (ходьба, біг, підстрибування та ін.), які дитина виконує протягом дня;

  4. показники тривалості рухів протягом періоду дня; величина добових енерговитрат; кількість локомоцій (ходьба, біг, підстрибування та ін.), які дитина виконує протягом дня.

64. Однією з форм активного відпочинку дітей і зміцнення їх здоров'я є участь разом з батьками у:

  1. турпоходи та спортивні ігри;

  2. фізичні вправи та ранкова гімнастика;

  3. пішохідних і лижних прогулянках;

  4. стрибки на лижах з трампліну.

65. Оперативне планування – це:

  1. планування на рік;

  2. планування на день-два;

  3. планування на півріччя;

  4. планування на тиждень-два.

66. Оптимальний режим роботи та відпочинку, збалансоване харчування, достатня рухова активність, дотримання правил особистої гігієни, загартовування, відсутність згубних звичок, любов до людей, позитивне сприйняття життя – це:

  1. предмет вивчення теорії та методики фізичного виховання;

  2. здоровий спосіб життя;

  3. режим дня дошкільника;

  4. визначення поняття «фізична культура».

67. Оптимальний ступінь володіння технікою дій, який характеризується автоматизованим управлінням рухами, високою міцністю та надійністю виконання, називають:

  1. руховим умінням;

  2. технічною майстерністю;

  3. руховою обдарованістю;

  4. руховою навичкою.

68. Оптимальність фізичного навантаження оцінюється показниками пульсу в дітей. В основній частині фізкультурних занять урочного типу він не повинен пришвидшитися (без урахування рухливої гри) більше, ніж на:

  1. 10-15 %;

  2. 20-25 %;

  3. 50 %;

  4. 80 %.

69. Основний спосіб пересування людини у просторі, що належить до циклічних локомоторних рухів, – це:

  1. стрибки;

  2. лазіння;

  3. ходьба;

  4. біг.

70. Основним (вихідним) документом, на основі якого здійснюється уся багатогранна робота з фізичного виховання у дитячих установах, є:

  1. навчальна програма з фізичного виховання для дитячого садка;

  2. загальний план роботи з фізичного виховання;

  3. робочий (тематичний) план;

  4. план педагогічного контролю й обліку.

71. Основним завданням методичного кабінету районно­го (міського) відділу (управління) народної освіти є:

  1. вдосконалення методів навчання та виховання, застосовуваних у фізичному вихованні дітей дошкільного віку;

  2. організація методичної роботи для допомоги дошкільним працівникам, підвищення їх кваліфікації; вивчення, узагальнення та розповсюдження передового педагогічного досвіду;

  3. типове планування з фізичного виховання у дошкільних установах; розробка планів і програм з фізичного виховання дітей;

  4. організація різних форм активного відпочинку дітей дошкільного віку; консультування вихователів із цього приводу.

72. Основним специфічним засобом фізичного виховання є:

  1. фізичні вправи;

  2. оздоровчі сили природи;

  3. гігієнічні фактори;

  4. тренажери та тренувальне обладнання, інвентар.

73. Основними видами загартування є:

  1. обтирання снігом, сонячні ванни;

  2. плавання, холодні розтирання, сонячні ванни;

  3. біг босоніж, теплі та холодні ванни;

  4. повітряно-сонячні ванни та водні процедури.

74. Основними засобами фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку є:

  1. фізичні вправи;

  2. оздоровчі сили природи;

  3. гігієнічні фактори;

  4. оздоровчі сили природи та гігієнічні фактори.

75. Основними компонентами здорового способу життя є:

  1. раціональний режим; правильне харчування; раціональна рухова активність; закалювання організму; збереження стабільного емоційного стану;

  2. раціональний режим; правильне харчування; раціональна рухова активність; закалювання організму; постійні заняття фізичною культурою та спортом;

  3. правильне харчування; раціональна рухова активність; закалювання організму; ретельний гігієнічний догляд; відвідування спортивного гуртка;

  4. раціональний режим; закалювання організму; збереження стабільного емоційного стану; спілкування та взаємодія дітей під час спортивних ігор.

76. Основними критеріями розвитку спритності є:

  1. координаційна складність рухових дій і тривалість виконання спортивних вправ;

  2. координаційна складність рухових дій і точність рухів;

  3. якість виконання дитиною дрібних рухів кисті руки, витривалість при навантаженнях;

  4. координаційна складність рухових дій і швидкість виконання рухів.

77. Основними формами організації рухової діяльності дітей є:

  1. ранкова гімнастика, заняття, рухливі ігри, спортивні вправи;

  2. спортивна гімнастика, заняття, рухливі ігри, спортивні вправи;

  3. фізкультхвилинки та фізкультпаузи, заняття, рухливі ігри;

  4. заняття з фізичного виховання, рухливі ігри, спортивні ігри.

78. Основні причини дитячого травматизму такі (вкажіть найповніший правильний перелік):

  1. погана організація страховки; недотримання норм матеріально-технічного забезпечення занять; неуважність вихователя до стану здоров'я дітей, їх рухової підготовленості; недостатнє освітлення, низька або висока температура повітря можуть сприяти травматизму;

  2. недоліки в організації та методиці проведення занять; недотримання норм матеріально-технічного забезпечення занять; неуважність вихователя до стану здоров'я дітей, їх рухової підготовленості; недостатнє освітлення, низька або висока температура повітря можуть сприяти травматизму;

  3. недо­статня увага підбору та виконанню загальнорозвиваючих вправ; недотримання норм матеріально-технічного забезпечення занять; неуважність вихователя до стану здоров'я дітей, їх рухової підготовленості; недостатнє освітлення, низька або висока температура повітря можуть сприяти травматизму;

  4. недоліки в організації та методиці проведення занять; несправність фізкультурного інвентарю; неуважність вихователя до стану здоров'я дітей, їх рухової підготовленості; недостатнє освітлення, низька або висока температура повітря можуть сприяти травматизму.

79. Основною специфічною ознакою рухової навички є:

  1. нестабільність у виконанні рухової дії;

  2. постійна концентрація уваги на техніці виконання рухової дії;

  3. автоматизованість управління руховими діями;

  4. нестійкість до впливу зовнішніх факторів (зустрічний вітер, дощ, погане освітлення занять, шум у залі, на стадіоні й т. ін.).

80. Педагогічний контроль у фізичному вихованні – це:

  1. система заходів, які забезпечують перевірку запланованих показників фізичного виховання для оцінки застосованих засобів, методів і навантажень;

  2. прояснення усіх обставин протікання дидактичного процесу, вірне визначення його результатів;

  3. правильне (згідно встановлених критеріїв) оцінювання знань, рухових умінь і навичок;

  4. цілеспрямоване, однакове для всіх учнів обстеження, яке проводиться у суворо контрольованих умовах, що дозволяє об’єктивно виміряти потрібні характеристики педагогічного процесу.

81. Педагогічний процес, спрямований на системне засвоєння дитиною раціональних способів керування своїми рухами, набуття необхідних рухових навичок, умінь, та пов’язаних із цим процесом знань, називається:

  1. фізичною освітою:

  2. фізичним вихованням;

  3. фізичним розвитком;

  4. фізичною культурою.

82. Під впливом яких факторів відбувається розвиток рухових якостей у дитини?

  1. природно-вікових змін організму та режиму рухової актив­ності;

  2. рухової активності та занять спортом;

  3. морфофункціональних змін організму та сімейних умов;

  4. застосування оздоровчих і загартовуючих методик.

83. Під методами фізичного виховання розуміють:

  1. основні положення, які визначають зміст й організаційні форми учбового процесу, відповідно до його загальних цілей і закономірностей;

  2. керівні положення, які розкривають окремі сторони застосування того або іншого принципу навчання;

  3. певні мотиви, причини, які змушують особистість діяти, виконувати рухові дії;

  4. способи застосування фізичних вправ.

84. Під поняттям «техніка фізичних вправ» розуміють:

  1. способи виконання рухових дій, за допомогою яких рухова задача вирішується розумно та доцільно, зі значною ефективністю;

  2. способи виконання рухових дій, які залишають естетичне позитивне враження;

  3. визначену підпорядкованість й узгодженість як процесів, так і елементів змісту даної вправи;

  4. видиму форму, яка характеризує співвідношення просторових, часових і динамічних (силових) параметрів руху.

85. Під формами занять у фізичному вихованні розуміють:

  1. способи організації учбово-виховного процесу, кожен з яких характеризується певним типом взаємодії викладача та дітей, а також відповідними умовами занять;

  2. впорядковані види діяльності викладача та дітей, спрямовані на досягнення мети навчання;

  3. сукупність шляхів, способів досягнення цілей, вирішення завдань освіти;

  4. види учбових занять з метою вдосконалення рухових умінь, навичок і розвитку фізичних якостей.

86. План-конспект заняття з фізичного виховання складається з таких частин:

  1. підготовчої, основної, заключної;

  2. підготовчої, основної, контрольної, заключної;

  3. вступної, основної, контрольної, заключної;

  4. підготовчої, перевірочної, контрольної, заключної.

87. Планування:

  1. допомагає вихователеві чітко визначити перспек­тиву роботи, сформувати загальні та конкретні навчально-ви­ховні завдання, дає цілеспрямований напрям усій роботі з фізич­ного виховання відповідно до віку дітей, матеріальної бази, кліма­тичних й інших умов дошкільного закладу;

  2. дає можливість методично вірно розподілити програмний матеріал з фізичної культури на три­валіший відрізок часу та поступово ускладнювати його, вста­новити певну наступність між заняттями й іншими організацій­ними формами;

  3. поділити програмний матеріал (з ура­хуванням поступового підвищення вимог до дітей) як за складн­істю виконання окремих вправ, так і за фізичним навантаженням;

  4. усі відповіді вірні.

88. Планування у фізичному вихованні – це:

  1. заздалегідь обрана система діяльності, яка передбачає порядок, послідовність і строки виконання робіт;

  2. розробка та визначення цільових установок і завдань, змісту, методики, форм організації та методів навчально-виховного процесу з конкретним контингентом дошкільників на подальшу діяльність;

  3. впорядкована діяльність викладача з реалізації мети навчання (освітніх, виховних, оздоровчих задач), забезпечення інформування, виховання, усвідомлення та практичного застосування знань, рухових умінь і навичок;

  4. впорядкованість дидактичного процесу, згідно певних критеріїв, набуття ним необхідної форми для кращої реалізації поставленої мети.

89. Повторний показ незнайомого руху вихователь може доручити дитині, яка найліпше його опанувала, вже у … групі:

  1. середній групі;

  2. другій молодшій групі;

  3. старшій групі;

  4. підготовчій групі.

90. Практичні методи навчання фізичних вправ включають такі основні методичні прийоми:

  1. показ рухових дій, розучування цілого, практична допомога, демонстрація наочних посібників, ігровий, змагальний;

  2. команда, розпорядження, демонстрація наочних посібників, ігровий, змагальний;

  3. розучування частинами, розучування цілого, практична допомога, ігровий, змагальний;

  4. показ рухових дій, демонстрація наочних посібників, предметні посібники, ігровий, змагальний.

91. Ранкову гімнастику в дитячому садку проводять:

  1. двічі на день;

  2. щоденно;

  3. раз на тиждень;

  4. тричі на день.

92. Реакція організму, який отримує фізичне навантаження, наприкінці заняття визначається за допомогою … контролю:

  1. оперативного;

  2. поточного;

  3. підсумкового;

  4. рубіжного.

93. Результатом фізичної підготовки є:

  1. фізичний розвиток індивіда;

  2. фізичне виховання;

  3. фізична підготовленість;

  4. фізична досконалість.

94. Ритм, як комплексна характеристика техніки фізичних вправ, відображає:

  1. закономірний порядок розподілу зусиль у часі та просторі, послідовність і міру їх зміни (зростання та зменшення) у динаміці дій;

  2. частоту рухів за одиницю часу;

  3. взаємодію внутрішніх і зовнішніх сил у процесі руху;

  4. точність рухової дії та її кінцевий результат.

95. Рівень розвитку рухових здібностей людини визначається:

  1. тестами (контрольними вправами);

  2. індивідуальними спортивними результатами;

  3. розрядними нормативами єдиної спортивної класифікації;

  4. індивідуальною реакцією організму на зовнішнє (стандартне) навантаження.

96. Рівень розвитку швидкості визначається:

  1. бажанням дитини, її батьків і вихователя з фізичного виховання;

  2. станом опорно-рухового апарата (ступенем розвитку м'язової системи), рухливістю, силою, врівноваженістю процесів збудження та галь­мування центральної нервової системи;

  3. досягненнями дитини у швидкісних видах спорту;

  4. кількістю та якістю фізкультурних і спортивних вправ, які дитина виконує щодення, особливостями розвитку її нервової системи, загартованістю дитини.

97. Рухові здібності – це:

  1. уміння швидко та легко засвоїти різні за складністю рухові дії;

  2. фізичні якості, властиві людині;

  3. індивідуальні особливості, які визначають рівень рухових можливостей людини;

  4. індивідуальні особливості, які забезпечують цілеспрямовану рухову діяльність людини.

98. Система рухів, об’єднана змістовними руховими задачами, називається:

  1. руховими діями;

  2. спортивною технікою;

  3. рухливою грою;

  4. фізичними вправами.

99. Система фізичного виховання організаційно побудована відпо­відно до принципу:

  1. єдності та наступності всіх її ланок;

  2. взаємодоповнюваності;

  3. доступності;

  4. демократичності.

100. Словесні методи навчання включають такі основні прийоми:

  1. розповідь, пояснення, бесіда, вказівки, оцінка, демонстрація наочних посібників, звукові орієнтири;

  2. розповідь, пояснення, бесіда, вказівки, оцінка, команда, розпорядження, підрахунок;

  3. команда, розпорядження, підрахунок, демонстрація наочних посібників, зорові орієнтири;

  4. розповідь, пояснення, бесіда, вказівки, оцінка, віддзеркалення, наказ;

101. Сонячні ванни дозволяється проводити з малюками, почина­ючи з:

  1. 6 місяців;

  2. 2 місяців;

  3. 1 року;

  4. 2 років.

102. Спеціальні рухи, спрямовані на оздоровлення та зміцнення організму, розвиток рухових і психіч­них якостей дитини, називаються:

          1. вправами з фізичного виховання;

          2. руховими вправами;

          3. загальнорозвиваючими вправами;

          4. спортивними вправами.

103. Спеціально організований процес пізнання, в якому проходить вироблення теоретично систематизованих знань про сутність педагогічних явищ, процесів, розробка змісту, методів, форм діяльності педагогічних працівників називається:

  1. психологічним дослідженням;

  2. науково-педагогічним дослідженням;

  3. експериментальним методом аналізу;

  4. навчанням фізичному вихованню дітей.

104. Спочатку дітей навчають:

  1. стрибати в довжину з місця;

  2. стрибати в глибину;

  3. стрибати у висоту;

  4. стрибати в довжину з розбігу.

105. Сукупність вправ, прийомів і методів, спрямованих на навчання руховим й іншим умінням і навичкам, а також на їх подальше вдосконалення, називається:

  1. методикою навчання;

  2. фізичною культурою;

  3. фізичною освітою;

  4. фізичним вихованням.

106. Сукупність прийомів, операцій та інших дій вихователя з фізичної культури та спорту з використанням у професійній діяльності виховного інструментарію характеризує:

    1. стратегію виховання;

    2. техніку виховання;

    3. тактику виховання;

    4. методи виховання.

107. Сформований стереотип, що лежить в основі навички, удосконалюється у напрямку рухливості та пристосування до змінюваних зовнішніх умов. Зміцнення динамічного стереотипу супроводжується поступовою автоматизацією компонентів рухової навички. Це відбувається:

      1. на початковому етапі навчання руху;

      2. на другому етапі формування рухової навички;

      3. на четвертому, заключному етапі навчання руху;

      4. на третьому етапі навчання руху.

108. Такі принципи системи фізичного виховання: всебічного розвитку особистості, гуманізації, демократизації, індивідуалізації й оздоровчої спрямованості фізичного виховання, тісної взаємодії дошкільної установи із сім’єю є:

  1. філософськими;

  2. спеціальними принципами фізичного виховання;

  3. загальнопедагогічними;

  4. психологічними.

109. Тривалість заняття з фізичного виховання у першій молодшій групі:

  1. 5-10 хв.;

  2. 15-20 хв.;

  3. 25-30 хв.;

  4. 35 хв.

110. Тривалість фізкультурних занять урочного типу в дитячому садку для дітей 5-6 років складає:

  1. 1)15-25 хв.;

  2. 2) 30-35 хв.;

  3. 40-45 хв.;

  4. 60 хв.

111. Тривалість фізкультурного заняття урочного типу в дитячому садку для дітей 3-4 років складає:

  1. 5-10 хв.;

  2. 20-25 хв.;

  3. 25-35 хв.;

  4. 40 хв.

112. У вітчизняній педагогіці головним методом виховання є:

  1. метод переконання;

  2. метод вправ;

  3. метод заохочення та покарання;

  4. наочний приклад.

113. У дошкільних дитячих установах рухливі ігри з різноманітним руховим змістом проводяться з дітьми:

  1. 3-4 років;

  2. 4-5 років;

  3. 5-6 років;

  4. 3-6 років.

114. У дошкільних дитячих установах фізкультхвилинки та фізкультпаузи використовуються з метою:

  1. виховання фізичних якостей у дітей;

  2. навчання дітей новим рухам ( руховим діям);

  3. закріплення раніше засвоєних дітьми рухів;

  4. попередження у дітей втоми, відпочинку.

115. У другій колонці таблиці наведені основні поняття теорії фізичного виховання, в третій – дані їх визначення у довільному порядку. Потрібно у першій колонці записати номер визначення, що відповідає терміну з другої колонки.

Номер

визначення



Поняття

Визначення

4

Фізична освіта

1. Історично зумовлений ідеал фі­зичного розвитку та фізичної підготовленості людини, що оп­ти­мально відповідає вимогам життя.

6

Виховання фізичних якостей

2. Процес становлення, формування та наступних змін впродовж життя індивіда, морфофункціона­ль­них властивостей його організму та фізичних якостей і здібностей , які на них базуються

5

Фізична підготовка

3. Власне змагальна діяльність, спеціальна підготовка до неї, а також міжособистісні відносини та норми, які їй притаманні.

2

Фізичний розвиток

4. Процес формування у людини рухових умінь і навичок, а також передачі спеціальних фізкультурних знань.

1

Фізична досконалість

5. Процес виховання фізичних якостей та оволодіння життєво важливими рухами.

3

Спорт

6. Цілеспрямований вплив на розвиток фізичних якостей людини шляхом нормованих функціональних навантажень.

116. Який порядок цифр у Вас виявився?

  1. 4, 6, 5, 2, 1, 3;

  2. 1, 6, 2, 4, 3, 5;

  3. 2, 4, 1, 5, 3, 6;

  4. 4, 5, 6, 1, 2, 3.

117. У другій молодшій групі зростаючий рівень фізичного розвитку та рухової підготовленості висуває одне з головних завдань:

  1. забезпечити достатню інтенсивність фізичних навантажень дітей;

  2. забезпечити достатню рухову активність усіх дітей;

  3. вивчити хоча б кілька рухливих ігор;

  4. домогтися самостійності дітей у виконанні рухів.

118. У заключній частині фізкультурних занять урочного типу для поступового зниження фізичного навантаження використовують:

  1. ходьбу, завдання на увагу, дихальні вправи;

  2. короткочасний біг у середньому темпі та бігові вправи;

  3. різні стрибкові вправи;

  4. танцювальні вправи та вправи з рівноваги.

119. У змішаних групах використовується:

  1. виконання різних вправ різними підгрупами;

  2. виконання однакових вправ усіма дітьми, проте з різни­ми вимогами щодо їх виконання;

  3. рухливі ігри та вправи, що об’єднують усіх;

  4. виконання найлегших вправ, доступних усім дітям.

120. У практиці фізичного виховання дітей різних вікових груп застосовують три види обліку:

  1. попередній, поточний та контрольний;

  2. попередній, основний та підсум­ковий;

  3. попередній, поточний та підсум­ковий;

  4. вступний, поточний та підсум­ковий.

121. У процесі виховання при переконанні ділом найчастіше використовуються такі прийоми:

  1. показ (як виконувати вправу чи рух), особистий приклад викладача;

  2. роз’яснення, доведення дітям необхідності займатися фізичною культурою;

  3. порівняння, співставлення;

  4. моральне та матеріальне стимулювання.

122. У рамках одного заняття на етапі початкового вивчення техніки рухової дії навчання рухам необхідно здійснювати:

      1. у підготовчій частині заняття;

      2. на початку основної частини заняття;

      3. в середині основної частини заняття:

      4. наприкінці основної частини заняття.

123. У ранньому та дошкільному віці у першу чергу потрібно звертати увагу на виховання:

  1. швидкісних здібностей;

  2. координаційних здібностей ;

  3. сили та силових здібностей;

  4. загальної витривалості.

124. У фізичному вихованні широко використовують словесні та наочні методи; невисока «моторна» щільність характерні для:

  1. занять закріплення та засвоєння учбового матеріалу;

  2. підсумкових занять;

  3. занять із загальної фізичної підготовки;

  4. занять засвоєння нового матеріалу.

125. Умисне, цілеспрямоване сприйняття поведінки та діяльності дитини (педагога), що проводиться у звичних життєвих обставинах і без втручання з боку спостерігача – це:

  1. експеримент;

  2. опитування;

  3. спостереження;

  4. вивчення передового досвіду.

126. Уміння зберігати рівновагу в статичному положенні та під час руху є одним з проявів:

  1. швидкості;

  2. витривалості;

  3. спритності;

  4. гнучкості.

127. Учбові плани та програми з фізичного виховання для дошкільних установ розробляються:

  1. завідувачем дитячого садка;

  2. медсестрою;

  3. вихователем з фізичного виховання;

  4. державними органами (міністерствами, комітетами).

128. Фізичне виховання здійснюється на основі обов’язкових державних програм з фізичної культури та спорту. Ці програми містять:

  1. розрядні нормативи та вимоги з окремих видів спорту;

  2. методики занять фізичними вправами; розробки занять з фізичного виховання для дітей різного віку;

  3. загальні педагогічні принципи системи фізичного виховання;

  4. науково обґрунтовані задачі та засоби фізичного виховання, комплекси рухових умінь і навичок, які підлягають засвоєнню, перелік конкретних норм і вимог.

129. Фізичні вправи – це:

  1. рухові дії, спрямовані на формування рухових умінь і навичок;

  2. види рухових дій, спрямованих на морфологічну та функціональну перебудову організму;

  3. рухові дії (і їх сукупність), спрямовані на реалізацію задач фізич­ного виховання, сформовані й організовані відповідно до його закономірностей;

  4. види рухових дій, спрямованих на зміну форм тілобудови та розвиток фізичних якостей дитини.

130. Фізичні якості – це:

  1. індивідуальні особливості, які визначають рівень рухових можливостей людини;

  2. вроджені морфо-функціональні якості, завдяки яким можлива фізична активність людини, яка повністю проявляється у доцільній руховій діяльності;

  3. комплекс різних проявів людини у певній руховій діяльності;

  4. комплекс здібностей людини, яка займається фізичною культурою та спортом, виражених у конкретних результатах.

131. Фізіологічну основу рухових здібностей людини складають:

  1. психодинамічні задатки;

  2. фізичні якості;

  3. рухові уміння;

  4. рухові навички.

132. Формами ро­бо­ти методиста районного (міського) кабінету з дошкіль­ними працівниками є:

  1. ме­то­дичні об'єднання;

  2. консультації, курси;

  3. семінари, конференції;

  4. усі відповіді вірні.

133. Характерною ознакою бігу, яка відрізняє його від ходьби, є:

  1. швидкість;

  2. фаза «польоту»;

  3. величина кроків;

  4. спритність.

134. Цей документ визначає цінність фізичної культури та спорту для здоров'я, фізичного та духовного розвитку населення, утвердження міжнародного авторитету України у світовому співтоваристві. Це:

  1. Закон України «Про фізичну культуру і спорт»;

  2. Програма «Фізична культура – здоров'я нації»;

  3. «Державні вимоги до фізичного виховання»;

  4. «Державні вимоги до навчальних програм з фізичного виховання в процесі освіти».

135. Центром методичної роботи у дошкільному закладі з питань фізичного виховання є:

  1. кабінет завідуючої;

  2. кабінет медсестри;

  3. методичний кабінет;

  4. спортивний зал.

136. Цілеспрямований, систематичний і організований процес формування та розвитку в дітей якостей, необхідних для виконання будь-яких функцій, називається:

      1. навчанням;

      2. викладанням;

      3. вихованням;

      4. учінням.

137. Чіткої тенденції до збільшення з віком немає така фізична якість, як:

  1. спритність;

  2. гнучкість;

  3. витривалість;

  4. сила.

138. Яка відстань для бігу з максимальною швидкість рекомендується для дітей 3 та 6 років?

  1. 20 м і 25 м;

  2. 15 м і 30-35 м;

  3. 10 м і 25 м;

  4. 25 м і 50 м.

139. Який з принципів фізичного виховання передбачає оптимальну відповідність його задач, засобів і методів можливостям дітей, які займаються?

  1. принцип свідомості й активності;

  2. принцип доступності й індивідуалізації;

  3. принцип науковості;

  4. принцип зв’язку теорії з практикою.

140. Який принцип передбачає планомірне збільшення об’єму і інтенсивності фізичного навантаження по мірі росту функціональних можливостей організму?

  1. принцип науковості;

  2. принцип доступності й індивідуальності;

  3. принцип безперервності;

  4. принцип поступового нарощування розвивально-тренувальних дій.

141. Виберіть із запропонованих варіантів визначення поняття «фізичний розвиток»:

  1. процес формування та подальшої зміни протягом індивідуального життя природних морфофункціональних властивостей організму дитини та заснованих на них психофізичних якостей;

  2. відповідність рівня розвитку рухових умінь і навичок нормативним вимогам програми;

  3. сукупність деяких морфофункціональних ознак, які характеризують конституцію організму та виявляються засобом антропометричних і біометричних вимірювань;

  4. процес вдосконалення фізичних якостей дитини шляхом вправляння та спортивних тренувань.

142. Хто з перелічених нижче учених є основоположником теорії фізичного виховання?

  1. А.В. Кенеман;

  2. К.Д. Ушинський;

  3. П.Ф. Лесгафт

  4. Е.С. Вільчковський.

143. Визначите завдання фізичного виховання:

  1. освітні, тренувальні, навчальні;

  2. тренувальні оздоровчі, освітньо-навчальні;

  3. освітньо-розвивальні, оздоровчі, виховні;

  4. навчальні, тренувальні, розвивальні.

144. Частота серцевих скорочень у дітей 5 років складає:

  1. 100-110 ударів за хвилину;

  2. 90-100 ударів за хвилину;

  3. 80-90 ударів за хвилину;

  4. 70-80 ударів за хвилину.

145. До програм фізкультурно-оздоровчого напряму відноситься:

  1. «Дитинство»;

  2. «Здоров'я для всіх»;

  3. «Фізична культура і спорт – дошкільникам;

  4. «Новорічна веселка»;

146. Складіть класифікацію прийомів словесного методу навчання дітей рухам, обвівши їх номери із загального списку.

  1. проведення вправ у формі змагання;

  2. вказівки;

  3. допомога вихователя;

  4. пояснення;

  5. використання музики, пісень;

  6. подача команд, сигналів;

  7. образна сюжетна розповідь;

  8. показ фізичних вправ;

  9. словесна інструкція;

  10. бесіда;

  11. оцінка.

147. Вкажіть способи організації дітей під час навчання рухам:

  1. позмінний;

  2. групою;

  3. по ланках;

  4. потоковий;

  5. фронтальний;

  6. індивідуальний;

  7. у колону;

  8. у шеренгу.

148. Вкажіть види перешикувань дошкільників в ДНЗ:

          1. у шеренгу;

          2. з колони в круг;

          3. у розсипну;

          4. з однієї шеренги в дві або декілька;

          5. зімкнення і розмикання;

          6. з колони поодинці в колонну по двоє, по троє.

149. Ходьба – це:

  1. один з видів основних рухів;

  2. стройова вправа;

  3. спортивна вправа;

  4. вправа для прогулянки.

150. Вид ходьби не використовуваний в середній групі:

  1. на п'ятах;

  2. з різними положеннями рук;

  3. приставним кроком у бік;

  4. на зовнішній стороні стопи;

  5. дрібним і широким кроком;

  6. «перехресним» кроком.

151. У старшому дошкільному віці біг у повільному темпі використовується:

  1. протягом 5-7 хв.;

  2. 1,5-3 хв.;

  3. 2-2,5 хв.;

  4. 4-5 хв.

152. Вкажіть, в яких вікових групах здійснюється навчання дітей стрибкам через скакалку:

  1. молодшій групі;

  2. середній групі;

  3. старшій групі;

  4. середній і старшій групах.

153. Навчання лазінню по канату починається:

  1. у молодшій групі;

  2. в середній групі;

  3. у старшій групі;

  4. в усіх групах дитсадка.

154. У яких вікових групах потрібно навчати дітей стрибкам у висоту та довжину з розгону?

  1. молодшій і середній;

  2. другій молодшій;

  3. старшій;

  4. у всіх, починаючи з молодшої.

155. Навчання киданню набивних мішечків на дальність правою та лівою рукою починається:

  1. у молодшій групі;

  2. в старшій групі;

  3. у середній групі;

  4. в підготовчій групі.

156. Яку рухливу гру доцільно використовувати в основній частині фізкультурного заняття?

  1. «Гуси-лебеді»;

  2. «Піжмурки»;

  3. «Фарби»;

  4. «Літає-не літає».

157. Ігри-естафети вводяться:

      1. у молодшій групі;

      2. в старшій групі;

      3. у середній групі;

      4. в мішаній групі.

158. Вкажіть прийом організації гри, не використовуваний у молодшій групі:

  1. показ іграшки, відповідній грі;

  2. звуковий сигнал;

  3. за допомогою змагання;

  4. за допомогою лічилки.

159. У роботах яких перерахованих авторів викладена система навчання дошкільників спортивним вправам? Дайте три правильні відповіді:

  1. М.П. Голощекіна;

  2. Г.П. Леськова;

  3. М.А. Рунова;

  4. Е.Н. Вавілова;

  5. Т.І. Осокіна;

  6. А.В. Кенеман.

160. У якій групі дитячого саду вводяться спортивні ігри:

  1. молодшій групі;

  2. старшій групі;

  3. середній групі;

  4. першій молодшій групі.

161. Вкажіть форми проведення фізкультурних занять, підкресливши їх номера із загального списку:

  1. проблемно-пошукові;

  2. ігрові;

  3. контрольно-підсумкові;

  4. комплексні;

  5. у вигляді рухливих ігор;

  6. підсумкові;

  7. тематичні;

  8. сюжетні.

162. Вкажіть первинне призначення фізкультурного заняття:

  1. форма стимуляції рухової активності дітей;

  2. форма навчання дошкільників рухам;

  3. спосіб загартування дошкільників;

  4. спосіб фізичного розвитку дошкільників.

163. У першій частині фізкультурного заняття вирішується завдання:

  1. підготовки дітей до великих навантажень;

  2. формування правильної постави;

  3. підтримки гарного настрою дітей;

  4. заохочення дітей до занять фізичними вправами.

164. Фронтальний спосіб організації дітей включає:

  1. виконання однієї вправи однією підгрупою;

  2. виконання різних вправ підгрупами дітей;

  3. виконання вправи всіма дітьми одночасно;

  4. індивідуальне виконання вправи.

165. Визначте частоту планування та проведення перерахованих форм організації фізичного виховання в ДНЗ, встановивши правильне співвідношення номерів позицій двох рядків. Основуючись на номерах першого рядка, складіть вірний порядок варіантів за рядком «Періодичність»:

Форми організації ФВ: 1. Ранкова гімнастика. 2. Фізкультурне заняття. 3. Фізкультурні розваги. 4. День здоров'я. 5. Фізкультурне свято. 6. Канікули. 7. Гімнастика після сну.

Періодичність: 1. Раз на місяць. 2. Щодня. 3. 2-3 рази на рік. 4. 2-3 рази на місяць (за наявності умов). 5. Щодня. 6. Не менше, ніж три-чотири рази на тиждень. 7. Двічі на рік.

Відповідь (за другим рядком): 2-6-4-1-3-7-5.



166. Визначте тривалість фізкультурного свята:

  1. 30-45 хв.;

  2. 1 год. – 1 год. 30 хв.;

  3. 2 год.;

  4. 45 хв. – 1 год.

167. Рухова активність дітей не оцінюється за такими показниками:

      1. обсяг в умовних кроках;

      2. знання дитиною правил ігор;

      3. зміст;

      4. рівень розвитку основних фізичних якостей дитини;

      5. тривалість.

168. За станом здоров'я діти діляться на:

  1. 2 групи;

  2. 3 групи;

  3. на 5 груп;

  4. на 4 групи.

169. Виберіть із запропонованих нижче варіантів визначення поняття «фізичне виховання»:

  1. це педагогічний процес, спрямований на досягнення міцного здоров’я, морфологічне та функціональне удосконалення організму людини, формування та поліпшення її основних життєво важ­ливих рухових навичок, вмінь і пов'язаних з ними знань;

  2. це педагогічний процес, спрямований на формування рухових навичок, психофізичних якостей, досягнення фізичної досконалості та спортивних результатів;

  3. педагогічний процес, спрямований на досягнення найвищих результатів у різних видах фізичних вправ і оволодіння руховими навичками та фізичними якостями;

  4. педагогічний процес, спрямований на досягнення найвищих результатів у спорті.

170. Хто з перелічених учених і педагогів був основоположником теорії фізичного виховання в Росії?

      1. А.В.Кенеман;

      2. Е.А. Аркін;

      3. П.Ф. Лесгафт;

      4. В.В. Горіневський.

171. Визначите нормальну частоту дихання у дитини 4-7 років:

  1. 30-35 разів на хвилину;

  2. 22-26 разів на хвилину;

  3. 25-30 разів на хвилину;

  4. 18-20 разів на хвилину.

172. Виберіть варіанти тверджень, що характеризують 1 етап формування рухової навички:

  1. створити правильне уявлення про кожен елемент техніки руху;

  2. формувати уміння виконувати рух у загальних рисах;

  3. створити загальне уявлення про рух;

  4. удосконалювати техніку виконання руху;

  5. закріпити уміння, сформувати навичку;

  6. виробити здатність виконувати рух в різних умовах;

  7. рухи економні, вільні, достатньо чіткі;

  8. невпевненість у рухах, неточність у просторі й у часі.

173. Виберіть види стройових вправ:

  1. перешикування;

  2. зімкнення та розмикання;

  3. ходьба;

  4. повороти;

  5. вправи з рівноваги;

  6. стрибки;

  7. загальнорозвиваючі вправи;

  8. шикування.

174. Які основні рухи відносяться до ациклічних рухів:

  1. лазіння та ходьба;

  2. стрибки та метання;

  3. метання та біг;

  4. ходьба та стрибки.

175. У якому темпі зазвичай виконується ходьба в молодшій групі:

  1. у швидкому;

  2. зі зміною темпу;

  3. в індивідуальному темпі;

  4. у повільному.

176. Вкажіть види бігу, не використовувані в молодшій групі:

  1. біг із зупинкою;

  2. біг в прискореному темпі;

  3. біг зі зміною ведучого;

  4. біг в повільному темпі.

177. У старшій групі діти використовують такий спосіб лазіння по гімнастичній стінці:

  1. зі східця на східець, ставлячи на кожний з них почергово руки та ноги;

  2. зі східця на східець, не ставлячи на них обидві руки чи ноги водночас, не пропускаючи східців;

  3. перемінним кроком (однойменним і різнойменним способами);

  4. приставним кроком, перелазячи зі східця на східець по діагоналі.

178. Який спосіб більш доцільно використовувати при метанні у вертикальну ціль:

  1. з-за голови;

  2. двома руками знизу;

  3. з-за голови через плече;

  4. прямою рукою збоку.

179. Навчання метанню в горизонтальну та вертикальну цілі з відстані 1,5-2 м починається із:

  1. молодшої групи;

  2. старшої групи;

  3. середньої групи;

  4. підготовчої групи.

180. Техніка яких стрибків передбачає приземлення на п'яту з перекочуванням на носок?

  1. стрибок у глибину та довжину з розгону;

  2. стрибок у висоту з розгону;

  3. стрибок у довжину з місця;

  4. стрибок у висоту з розгону та довжину з розгону.

181. Виберіть рухливі ігри, які доцільно використовувати у вступній частині фізкультурного заняття:

  1. Чия ланка скоріше збереться;

  2. Літає, не літає;

  3. Каруселі;

  4. Їстівне і неїстівне.

182. Вид пояснення рухливої гри, використовуваний у старшій групі:

  1. до початку гри;

  2. за день до гри;

  3. пояснення по частинах;

  4. в ході гри.

183. Розподіл ролей у рухомій грі проводиться:

  1. до пояснення правил гри;

  2. в ході гри;

  3. після пояснення правил;

  4. за день до гри.

184. Вкажіть види спортивних вправ:

  1. городки;

  2. катання на лижах;

  3. баскетбол;

  4. плавання.

185. У роботах, яких з перерахованих авторів викладена система навчання дошкільників спортивним вправам? Дайте три правильних відповіді

  1. М.П. Голощекина;

  2. Г.П. Леськова;

  3. М.А. Рунова;

  4. Э.Й. Адашкявічене;

  5. Т.И. Осокина;

  6. Е.Н. Вавілова.

186. У структурі фізкультурного заняття виділяють:

  1. 4 частини;

  2. 5 частин;

  3. 3 частини;

  4. 2 частини.

187. Для підрахунку моторної щільності заняття необхідно враховувати:

  1. частота серцевих скорочень (по пульсу);

  2. тривалість рухової діяльності (за часом);

  3. об'єм рухової активності (по крокоміру);

  4. артеріальний тиск.

188. Після фізкультурного заняття пульс має повернутися до початкового рівня через:

  1. 2-3 хв.;

  2. 1-2 хв.;

  3. 3-4 хв.;

  4. 5-6 хв.

189. Дні здоров'я проводяться:

  1. у старшій і підготовчій групах;

  2. в усіх вікових групах дитячого саду;

  3. у середній, старшій і підготовчій групах;

  4. в молодшій групі.

190. Рівень рухової активності дитини в дитячому садку повинен складати:

  1. не менше 50 %;

  2. не менше 70 %;

  3. не менше 60 %;

  4. не менше 30 %.

191. Із запропонованих варіантів виберіть визначення поняття «фізичні вправи»:

  1. рухова діяльність, основним компонентом якої є рух і яка спрямована на фізичний і руховий розвиток дитини, її спортивне удосконалення;

  2. рухи, рухові дії та їх комплекси, окремі види рухової діяльності, які використовуються для розв’язання завдань фізичного виховання, сформовані й організовані за його закономірностями;

  3. спеціальні рухи та складні види діяльності дитини, що використовуються як засоби фізичного виховання для вдосконалення життєво необхідних рухових навичок і сприяння духовному розвитку дитини;

  4. засоби фізичного виховання, спрямовані на досягнення найвищих результатів у фізичній культурі та спорті.

192. Виберіть три складові елементи техніки фізичних вправ:

  1. основа техніки рухів;

  2. визначальна ланка;

  3. головна ланка;

  4. деталі техніки;

  5. другорядні деталі;

  6. основна частина техніки.

193. Артеріальний тиск дитини 3-7 років складає:

  1. 80/55 – 85/60 мм рт. ст.;

  2. 110/70 – 120/80 мм рт. ст.;

  3. 80/50 – 110/70 мм рт. ст.;

  4. 120/80 – 140/90 мм рт. ст.

194. Складіть класифікацію прийомів наочного методу навчання дітей рухам, зробивши вибірку з приведеного внизу переліку:

  1. тактильно-м’язові;

  2. пояснення;

  3. бесіда;

  4. наочно-слухові;

  5. проведення вправ в ігровій формі;

  6. слухові та зорові орієнтири;

  7. імітація;

  8. музика;

  9. показ.

195. Вкажіть види шикування:

  1. у розсипну;

  2. в круг;

  3. через середину трійками;

  4. повороти;

  5. з колони в круг;

  6. шеренга;

  7. в колону.

196. Які основні рухи відносяться до циклічних вправ?

  1. стрибки та метання;

  2. ходьба та стрибки;

  3. метання та біг;

  4. біг та ходьба.

197. Вкажіть вид ходьби, не використовуваний у молодшій групі:

  1. на носках;

  2. приставним кроком уперед і назад;

  3. між предметами;

  4. на п'ятах.

198. Вкажіть вид бігу, не використовуваний у середній групі:

  1. у колоні поодинці та парами;

  2. з переступанням через предмети;

  3. високо піднімаючи коліна;

  4. з прискоренням до максимальної швидкості.

199. У старшому дошкільному віці стрибок в довжину з місця виконується на відстань:

  1. 100-120 см;

  2. 70-90 см;

  3. 40-60 см;

  4. 60-70 см.

200. Який спосіб найбільш доцільний при киданні м'яча дітьми один одному?

  1. з-за голови;

  2. двома руками знизу;

  3. з-за спини через плече;

  4. прямою рукою зверху.

201. Вкажіть, з якої групи у заняття з фізичного виховання включають вправи з рівноваги:

  1. молодшої групи;

  2. старшої групи;

  3. середньої групи;

  4. першої молодшої групи.

202. У старшій групі значна частина рухливих ігор:

  1. сюжетні;

  2. спортивні;

  3. безсюжетні;

  4. спортивно-масові.

203. Вкажіть, з якої групи вихователь починає керувати рухливою грою з боку:

        1. молодшої групи;

        2. старшої групи;

        3. середньої групи;

        4. першої молодшої групи.

204. До спортивних ігор відносяться:

  1. туризм;

  2. хокей;

  3. плавання;

  4. катання на велосипеді.

205. У завершальній частині фізкультурного заняття вирішується завдання:

  1. зміцнення слаборозвинених м'язів;

  2. зниження фізичного навантаження;

  3. вдосконалення рухових навичок;

  4. зниження артеріального тиску.

206. Визначите авторів основних підручників з даного курсу:

  1. А.В. Кенеман, Д.В. Хухлаєва;

  2. Н.А. Ноткина, М.Ф. Літвінова;

  3. Е.С.Вільчковський, О.І.Курок;

  4. Е.Н. Вавилова;

  5. Е.Я. Степаненкова;

  6. В.Н. Шебеко, Н.Н. Ермак.

207. Розрахуйте загальну щільність (ЗЩ) заняття з фізичного виховання, виходячи з таких даних: а) тривалість заняття – 20 хв.; б) простої на занятті за провиною вихователя склали 3 хв.:

ЗШ = ……………

208. Одним з показників ефективності заняття з фізичного виховання є його щільність. Дайте обґрунтування, чому при усій важливості моторної (рухової) щільності заняття вона не може досягти 100%.

209. Розрахуйте моторну щільність (МЩ) заняття з фізичного виховання, виходячи з таких даних: а) тривалість заняття – 15 хв.; б) сумарний час, яки витрачений учнями на виконання фізичних вправ – 12 хв.; в) час, який витрачено на підготовку місця занять, відпочинок між суміжними завданнями та пояснення вихователя – 3 хв.:

МЩ = ………..

210. Назвіть причини, які впливають на зниження цікавості дошкільників до занять з фізичної культури.



211. У таблиці наведені якості вихователя з фізичного виховання. Проранжуйте їх за ступенем важливості (розставте по місцях: перше, друге, третє і т. ін. до 22-го).

Риси вихователя з фізичного виховання

Ранг (місце)

  1. Організованість




  1. Дисциплінованість




  1. Працелюбність




  1. Ввічливість




  1. Акуратність




  1. Сором’язливість (скромність)




  1. Любов до дітей




  1. Справедливість




  1. Вимогливість




  1. Знання предмету «Фізичне виховання»




  1. Уміння викладати матеріал




  1. Уміння організувати діяльність дітей, які займаються на занятті




  1. Майстерність викладання предмету




  1. Чуйність




  1. Доброта. Доброзичливість




  1. Моральна чистота




  1. Довіра до дітей




  1. Зразкова поведінка




  1. Авторитет вчителя




  1. Непримиримість до несправедливості




  1. Загальна ерудиція




  1. Володіння собою





Комплексна контрольна робота з курсу:
Пропонуємо кілька варіантів проведення комплексної контрольної роботи з теорії та методики фізичного виховання дітей дошкільного віку:
Варіант А

1. Охарактеризуйте щільність заняття як умову досягнення необхідного фізичного навантаження.

2. Проаналізуйте рухове вміння вищого порядку; його ознаки, види, значення. Наведіть приклади.

3. Для проведення фізкультхвилинок для дітей варто підбирати комплекси з:



  1. 1-2 вправ;

  2. 2-3 вправ;

  3. 3-4 вправ;

  4. 4-5 вправ.

4. Дошкільників навчають таким основним рухам:

  1. ходьбі, бігу підтюпцем, тримати рівновагу, лазити та повзати, метати предмети, стрибкам;

  2. ходьбі, бігу, тримати рівновагу, лазити та повзати, метати предмети, стрибкам у висоту;

  3. швидкій ходьбі, бігу, тримати рівновагу, лазити та повзати, метати предмети вгору, стрибкам;

  4. ходьбі, бігу, тримати рівновагу, лазити та повзати, метати предмети, стрибкам.

5. Розробіть комплекс ранкової гімнастики для дітей (хлопчики та дівчатка) старшої групи (вересень).
Варіант В

1. Проаналізуйте поняття «рухове вміння» і «рухова навичка». Розкажіть про процес формування рухових умінь і навичок у дошкільників.

2. Охарактеризуйте загальні основи методики розвитку швидкості у дошкільників.

3. Класифікація загальнорозвиваючих вправ проводиться залежно від:



  1. їх кількості;

  2. їх тривалості;

  3. їх профілактичного та лікувального впливу;

  4. їх впливу на окремі частини тіла.

4. Колективи, установи й організації, в яких проводиться робота з фізичного виховання населення нашої країни, називаються:

  1. базами фізичного виховання дошкільників;

  2. ланками системи фізичного виховання;

  3. системою педагогічної освіти;

  4. об’єктами фізичного виховання.

5. Розробіть комплекс фізичних вправ для розвитку швидкості у дітей.
Варіант С

1. Розкрийте суть принципу індивідуалізації, як він реалізується у процесі фізичного виховання дітей дошкільного віку.

2. Охарактеризуйте метод цілісного навчання вправ.

3. Найбільше фізичне й емоційне навантаження на занятті з фізичного виховання діти середньої групи отримують від:



  1. ранкової гімнастики;

  2. рухливої гри;

  3. загальнорозвиваючих вправ;

  4. вправ зі скакалкою.

4. Найчастіше діти виконують такі танцювальні вправи:

  1. танцювальний крок на носках, крок з підскоком, приставний крок, крок з (притопом) притупуванням, подвійний ковзний крок, крок галопу вбік, перемінний крок, кроки польки, стрибки;

  2. танцювальний крок на носках, крок з підскоком, приставний крок, крок з (притопом) притупуванням, потрійний ковзний крок, крок галопу правий вбік, перемінний крок, кроки польки, стрибки.

  3. танцювальний крок на носках та п’ятках, крок з підскоком, приставний крок, крок з (притопом) притупуванням, подвійний ковзний крок, крок галопу вбік, перемінний крок, кроки польки, стрибки.

  4. танцювальний крок на носках, крок з підскоком, приставний крок, крок з (притопом) притупуванням, подвійний ковзний крок, крок галопу вбік, перемінний крок, кроки польки, стрибки, кроки спиною вперед.

5. Підберіть рухливі ігри для дітей старшої групи у літній період.
Варіант D

1. Розкрийте суть методики розвитку швидкості у дітей дошкільного віку.

2. Проаналізуйте динамічні характеристики фізичних вправ.

3. Основним специфічним засобом фізичного виховання є:



  1. фізичні вправи;

  2. оздоровчі сили природи;

  3. гігієнічні фактори;

  4. тренажери та тренувальне обладнання, інвентар.

4. Основними видами загартування є:

  1. обтирання снігом, сонячні ванни;

  2. плавання, холодні розтирання, сонячні ванни;

  3. біг босоніж, теплі та холодні ванни;

  4. повітряно-сонячні ванни та водні процедури.

5. Розробіть план-схему проведення фізкультурного свята (тема – за вибором студента).
Варіант E

1. Розкрийте зміст основних понять теорії та методики фізичного виховання.

2. Охарактеризуйте просторово-часові характеристики рухів.

3. План-конспект заняття з фізичного виховання складається з таких частин:



  1. підготовчої, основної, заключної;

  2. підготовчої, основної, контрольної, заключної;

  3. вступної, основної, контрольної, заключної;

  4. підготовчої, перевірочної, контрольної, заключної.

4. Планування у фізичному вихованні – це:

  1. заздалегідь обрана система діяльності, яка передбачає порядок, послідовність і строки виконання робіт;

  2. розробка та визначення цільових установок і завдань, змісту, методики, форм організації та методів навчально-виховного процесу з конкретним контингентом дошкільників на подальшу діяльність;

  3. впорядкована діяльність викладача з реалізації мети навчання (освітніх, виховних, оздоровчих задач), забезпечення інформування, виховання, усвідомлення та практичного застосування знань, рухових умінь і навичок;

  4. впорядкованість дидактичного процесу, згідно певних критеріїв, набуття ним необхідної форми для кращої реалізації поставленої мети.

  1. Розробіть розвагу на свіжому повітрі для дітей старшої групи ДНЗ.

ТЕМАТИКА ІНДЗ

(рефератів, есе, творчих завдань)


  1. Авторські програми з фізичного виховання для дітей дошкільного віку.

  2. Види загартування й ефективність їх оздоровчого впливу.

  3. Виховання культурно-гігієнічних навичок у різних вікових групах дошкільників.

  4. Внесок у методику фізичного виховання матеріалів, зібраних сім’єю Нікітіних.

  5. Вплив систематичного виконання основних рухів на всебічний розвиток дитини.

  6. Запропонуйте власну тему проведення спортивного свята. Складіть його сценарій.

  7. Значення рухливих ігор для фізичного розвитку дитини.

  8. Історія розвитку теорії та методики фізичного виховання закордоном.

  9. Методика проведення фізкультурних свят та розваг.

  10. Норми фізичного розвитку для дітей різних вікових груп.

  11. Особливості організації та проведення оздоровчих загартовуючих процедур.

  12. Особливості навчання катанню на санчатах у різних вікових групах.

  13. Особливості підбору структурних компонентів заняття, залежно від місця проведення та поставлених завдань.

  14. Педагогічний контроль за успішністю засвоєння вправ спортивного характеру.

  15. Проаналізуйте методику та смисл навчання дошкільників певному виду спорту.

  16. Охарактеризуйте види вправ, що використовуються під час заняття на повітрі, та під час проведення занять у приміщенні.
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   32


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка