Значення розчинів у природі й життєдіяльності людини. Поняття про дисперсні системи, колоїдні та істинні розчини




Сторінка1/5
Дата конвертації10.06.2018
Розмір1,46 Mb.
  1   2   3   4   5
Тема уроку: Значення розчинів у природі й життєдіяльності людини. Поняття про дисперсні системи, колоїдні та істинні розчини.

Мета уроку: розвивати знання учнів про розчини; формувати уявлення учнів про розчини як багатоатомні системи; ознайомити з класифікацією розчинів; показати значення розчинів у природі й життєдіяльності людини.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Методи та методичні прийоми: бесіда, розповідь, робота з підручником, складання опорних конспектів.

Засоби навчання:підручник, періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва, джерело світла, хімічні склянки, скляні палички, вода, калій перманганат, олія.

Базові поняття та терміни: розчини, розчинник, дисперсна система, колоїдний розчин, істинний розчин, коагуляція, емульсія, суспензія, аерозоль, золь, гель.

Міжпредметні зв’язки: природознавство, українська література.

Хронометраж уроку:

1.Організаційний момент………………………………………2 хв.

2.Мотивація навчально-пізнавальної діяльності……………..5-6 хв.

3.Актуалізація теоретичних знань……………………………..3 хв.

4.Виклад учителем нового матеріалу………………………….20 хв.

5.Узагальнення та закріплення матеріалу……………………..10 хв.

6.Підсумок уроку………………………………………………..2 хв.

7.Виставлення оцінок та їх мотивація………………………....1-2 хв.

8.Інструктаж з домашнього завдання………………………….1 хв

Хід уроку:


  1. Організаційний момент.

Перевірка учнів готовності до уроку;налаштування на робочий лад;повідомлення теми уроку. Перевірка наявності учнів.

  1. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності.




  • Фронтальна бесіда.

- Як ви гадаєте, що поєднує всі ці чудові картинки? І чому вони стосуються теми нашого уроку? ( Додаток А)

- І для чого взагалі ми вивчаємо дану тему в хімії?

Взагалі,як ми знаємо людина за життя використовує найбільше розчинів:

- по-перше, для забезпечення себе їжею використовує продукти рослинного й тваринного походження, які росли на основі використання водних розчинів поживних речовин і споживання нижчих організмів вищими (трапляються випадки, коли рослини споживають вищі організми);

- по-друге, для приготування їжі, використання побутових засобів хімії, ліків, парфумерії, харчової промисловості;

-по-третє, для діяльності різних галузей промисловості (наприклад, текстильна промисловість, металообробна, виробництво синтетичних волокон та інші).

Найчастіше ми маємо справу не з чистими речовинами, а з сумішами, або розчинами. Отже,висновком з усього обговореного є те,що нам дійсно потрібно вивчати дану тему, бо розчини є найважливішими системами на землі. Тож завдання уроку полягає в тому, щоб дізнатися ще багато чого цікавого та нового про розчини,їх різноманітність та ще багато цікавого.


  1. Актуалізація теоретичних знань.

  • Бесіда.

  • Взагалі як ви можете розкрити поняття розчину?

  • Що таке чисті речовини і суміші?

  • Чим відрізняються однорідні й неоднорідні суміші?

  • Наведіть приклади розчинів, які ви застосовуєте у своєму побуті, які речовини ще можна віднести до розчинів?

  • Назвіть, де найбільше вони використовуються?

  1. Виклад вчителем нового матеріалу.

Розчини – це однорідні системи двох або кількох компонентів.

Суміші складаються з двох і більше речовин, або компонентів. Суміші бувають однорідні й неоднорідні ( гомогенні й гетерогенні). В однорідній суміші компоненти не можна виявити ні візуально, ні за допомогою оптичних приладів, бо між ними не існує поверхні поділу ( оцет, мінеральна вода). У неоднорідній суміші компоненти можна виявити за допомогою оптичних приладів чи візуально (суміш піску й крейди, крейди і води).. Суміші різних речовин у різних агрегатних станах можуть утворювати гетерогенні та гомогенні системи - дисперсні системи та розчини.

Розчини поділяють на:



молекулярні - це водні розчини неелектролітів - органічних речовин (спирту, глюкози, сахарози і т. д.);

молекулярно-іонні - це розчини слабких електролітів (азотистої, сірководневою кислот і ін);

іонні - це розчини сильних електролітів (лугів, солей, кислот - NaOH, K2S04, HN03, НСl04).

Розчини є набагато складнішими системами, ніж здається на перший погляд. Якщо у посудину з водою помістити кристали кухонної солі,цукру, то ми помічаємо, як кількість речовини поступово зменшується. При цьому вода, до якої були додані кристали, набуває нових властивостей: у неї з’являється смак, колір запах, змінюється густина. Отриману речовину можна назвати розчином.

Якщо розчин профільтрувати через найщільніший фільтр, то ані сіль, ні цукор, не вдається відокремити від води. Ці речовини роздроблені в розчині до найдрібніших частинок – молекул. Такі розчини прозорі й однорідні. Їх називають істинними розчинами.

Якщо намагатися розчинити пісок у воді, то отримаємо суміш, у якій містяться крупинки піску. Ця суміш – непрозора й неоднорідна. Крупинки поступово осаджуються на дно, бо пісок нерозчинний.

А при розчиненні речовин відбувається їхнє подрібнення та розсіювання в об’ємі розчину (диспергування). Усі розчини інакше називають дисперсними системами.

Дисперсні системи - світ, у якому ми живемо.Більша частина речовини Всесвіту перебуває у вигляді пилу. Космічний простір, гідросфера й атмосфера, земна кора та надра, ґрунти, живі організми, харчові продукти, лікарські препарати та інші предмети споживання містять речовини у роздрібненому, тобто дисперсному, стані. Дисперсний стан є основним станом матерії.

Дисперсні системи – це системи, які складаються із найдрібніших частинок, що рівномірно розміщені в середовищі, яке може бути газоподібним, рідким або твердим тілом – у вигляді маленьких частинок (кристалів, крапельок або бульбашок).

Прикладом дисперсної системи є молоко, в якому крапельки жиру знаходяться в завислому стані у воді, та дим, або пил в атмосфері. Існують різні дисперсні системи, в яких одна речовина (дисперсне середовище) розміщена (диспергована) в вигляді маленьких частинок другої речовини. Та речовина, яка присутня в меншій кількості і розподілена в обсязі іншої, називають дисперсною фазою. Вона може складатися з кількох речовин. Речовина, присутня в більшій кількості, в обсязі якої розподілена дисперсна фаза, називають дисперсним середовищем.



І дисперсне середовище, і дисперсну фазу можуть представляти речовини, що знаходяться в різних агрегатних станах - твердому, рідкому і газоподібному.

Існує наступна класифікація розчинів за агрегатним станом і розмірами частинок:

Якщо розмір частинок від 10-7 або 1 нм., тоді їх не видно у розчині, і такі розчини називаються істинними. Це розчини цукру, солі, оцту, спирту у воді, розчини кислот, лугів.

Істинні розчини – це однорідні системи, в яких частинки розчиненої речовини не можна побачити навіть за допомогою мікроскопа.

Колоїдні розчини за розміром частинок посідають проміжне місце між істинними розчинами і грубодисперсними системами.

Золі — високодисперсні системи, дисперсна фаза яких перебуває у твердому агрегатному стані. Золі поширеніші за істинні розчини. Цитоплазма живих клітин, кров, соки рослин - складні золі. Чинбарство, фарбування, виробництво штучних волокон, виготовлення клеїв, лаків, плівок, чорнила пов'язані з використанням цих дисперсних систем.

Колоїдні розчини – це розчини, в яких частинки мають прозорий вид, і можна побачити окремі частинки за допомогою мікроскопа; їх розмір сягає від 1 нм до 150 нм.

Колоїдні та істинні розчини можна відрізнити.

На відміну від істинних розчинів для золів характерний ефект Тіндаля. Його виявиви неодноразово спостерігали у повсякденному житті.

Характерна властивість колоїдних розчинів – їх прозорість. У цьому полягає їхня подібність з істинними розчинами. Прикладом колоїдних розчинів є розчин білків у воді (курячий білок), розчин силікатної кислоти у воді, розчин ферум (III) гідроксиду.

Якщо пропустити через колоїдний розчин промінь світла, то з’явиться конус, що світиться в розчині (ефект Тіндаля). Ефект Тіндаля виникає під час проходження крізь золь пучка світла (наприклад, від звичайної лазерної указки). Промінь світла розсіюється, проходячи через золь, таким чином, що його шлях стає видимим. На ефекті Тіндаля базуються широко застосовані у наукових дослідженнях і на виробництві методи виявлення, визначеня  розміру й концентрації колоїдних частинок. Застосуванням слугує оптичний димовий сигналізатор визначає на ранній стадії як приховані, так і відкриті пожежі з виділенням диму. Принцип дії цього приладу також ґрунтується на ефекті Тіндаля. Саме цим колоїдні розчини відрізняються від істинних.

Колоїдні частинки осідають на дно довго, швидше при нагріванні, адже вони з’єднуються одне з одним – укрупнюються. Укрупнення  колоїдних частинок називається коагуляцією, а осадження під впливом сили тяжіння – седиментацією.



Суспензії – це розчини, в яких частинки твердої речовини рівномірно розподілені між молекулами води. Ці частинки видно неозброєним оком. Прикладом є розчин глини у воді; частинки осідають протягом декількох хвилин. Тобто це грубодисперсні системи, в яких дисперсною фазою є тверда речовина, а З Фарби, будівельні розчини також є суспензії. У вигляді суспензій застосовують деякі добрива й отрутохімікати, чимало пекарських препаратів.

Емульсії – це розчини, в яких частинки будь-якої рідини рівномірно розподілені між молекулами іншої рідини. Наприклад, суміш, яку отримали збовтуванням олії у воді або бензину з водою. Відокремлюються ці частинки також протягом декількох хвилин, як і у суспензіях. Однак згодом вона розшарується.

Чимало косметичних засобів, лікарських препаратів - емульсії. Емульсії використовують на виробництві підчас шліфування, свердління та різання металів, пластмас, кераміки тощо. У вигляді емульсій застосовують засоби боротьби з бур'янами та шкідниками сільськогосподарських культур.

Суспензії та емульсії - двохфазні системи.


  1. Узагальнення та закріплення матеріалу.

1. Наведіть по два приклади колоїдних та істинних розчинів, суспензій, емульсій.

Як можна відрізнити колоїдні розчини від істинних?



2. Визначте, про які дисперсні системи йдеться?

  1. «...Хлопці заходилися обідати. Пожадливо їли житній чорний ніздрюватий хліб, що пахнув вітром і хмелем, пили степліле молоко» (Григір Тютюнник. «Вир»);

  2. «Скло в альтанці було кольорове, й вода розсипалася райдугою, аж сироватка замилувався» (Юрій Мушкетик. «Яса»);

  3. «Потім дівчинка кинула проса курям, зварила кисіль з бузини та яблук...» (Олесь Донченко «Лісничиха»).

  4. «У неділю вранці-рано

Поле вкрилося туманом» (Тарас Шевченко «Наймичка»);

е) «Хмари густими отарами насуваються із-за обрію - і не знати, чи по небі сунуться ті хмари, чи по горах» (Платон Воронько. «Казка про Чугайстра»);

f) «Ніч. Весна. Гримить повінь. І тікають мутні води в невідому даль» (Микола Хвильовий. «Арабески»);

3. Вкажіть серед рідин істинний розчин?

А Молоко; Б Оцет; В Томатний сік; Г Хлоридна кислота.



4. Хто ж запам’ятав для яких речовин характерний ефект Тіндаля?

  1. Підсумок уроку.

  • Розповідь вчителя.

На сьогоднішньому уроці ми з вами розглянули дисперсні системи. Ми дізналися більше про роль розчинів у природі та житті людини. Дізналися, які розчини називають істинними, колоїдними. Навчилися визначати відмінності між істинними ти колоїдними розчинами. Вивчили ефект Тіндаля. Дізналися, що таке емульсії, суспензії, аерозолі. Що вам найбільше запам’яталося? Що цікавого ви дізналися на сьогоднішньому уроці?

  1. Виставлення оцінок та їх мотивація.

  2. Інструктаж з домашнього завдання

Вивчити §3.

Дати відповіді на питання після параграфа.

Зробити презентацію на тему: «Розчини у нашому житті»

Додаток А.



У природі:


  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка