Зона мішаних лісів. Ландшафти натхнення



Скачати 127,73 Kb.
Дата конвертації11.03.2019
Розмір127,73 Kb.
ТипУрок
Урок географії. 8 клас. Із досвіду роботи вчителя

Лісовогринівецької ЗОШ І – ІІІ ст..

Бевз Валентини Йосипівни

вища категорія, звання «Старший вчитель»



Тема : Зона мішаних лісів. Ландшафти натхнення.

Урочище Нечимне - колиска «Лісової пісні»

(інтегрований урок)

Мета:

сформувати знання про особливості природної зони мішаних лісів України;

навчити використовувати раніше отримані знання у новій ситуації;

застосовувати теоретичні знання для виконання практичних завдань;

розвивати вміння користуватися різними джерелами географічної

інформації;



розширити знання учнів про творчість українських письменників, зокрема, Лесі Українки;

виховувати любов до природи, формувати в учнів почуття свідомих громадян, господарів своєї країни.

Обладнання: фізична карта України, карта природних зон України, схема розташування озер Волинської області, добірка художньої літератури, серія репродукцій картин Полісся, портрет Лесі Українки, грамзапис ліричних народних мелодій.

Форма проведення уроку: урок - експедиція, інтегрований урок -

(географія, українська література, українознавство).

ХІД УРОКУ.
Щоб зрозуміти поета, треба пізнати його край.

Гете

І. Організаційний момент. Оголошення теми і мети уроку.

ІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів .

Учитель географії. У нас сьогодні незвичайний урок-експедиція. Ви зустрінетеся з ученими зрізних галузей науки, які допоможуть нам здійснити мандрівку до однієї з природних зон України.

Це вчені:

Українознавці - історики (керівник—учитель історії);

літературознавці - (керівник - учитель української літератури);

група географів - (керівник—учитель географії).



А щоб дізнатися, до якої саме природної зони ми здійснимо екскурс, нам допоможе вірш.

Звучить лірична музика.

На фоні цієї музики учень читає вірш О. Олеся.

Давно вже скошені лани,

Стоять степи похило,

А в лісі. В лісі восени

Так любо ще, так мило!

На липах листя золоте

Тріпоче понад нами,

Неначе вдруге ліс цвіте

Осінніми квітками.

Там наче макові квітки

На гілці зайнялися,

Там наче жовті нагідки ,

Промінням пройнялися.

Навколо листя золоте

Тріпоче понад нами,

Неначе вдруге ліс цвіте

Осінніми квітками.
Учитель географії. Що це за природна зона? (Лісова)

Отож сьогоднішня наша мандрівка до зони мішаних лісів України. Ліс як найбільш могутній тип рослинного покриву, основний компонент біосфери, має неоціненне різнобічне значення. У процесі фотосинтезу ліс виділяє кисень. Ліс — дуже важливий чинник регулювання клімату й балансу води в природі. Один гектар столітнього дубового лісу за весняно-літній період випаровує мінімум 200 т води. Незамінна допомога лісу в сільському господарстві. «Ліс — це волога, волога — це врожай, а врожай — це життя,» — навчає народна мудрість. Ліс знижує швидкість вітру, захищаючи поля від ерозії; з опалого листя і хмизу утворюється гумус. Ліс відіграє велику роль у народному господарстві: дає сировину для деревообробної, меблевої, будівельної, паперової, фармацевтичної та хімічної промисловості.

Тож сьогодні, як ви вже зрозуміли, ми спробуємо охарактеризувати природні особливості зони мішаних лісів. А також звернемо увагу на мальовничий куточок Полісся — урочище Нечимне як типовий представник цієї природної зони.
Учитель української літератури.

Однак ліс має не лише практичне значення. Ліси навчають нас вічної мудрості природи, сприяють поповненню духовних сил, учать «добро плекати в серці». Ліс милує наше око, пробуджує почуття захоплення, підносить настрій, надихає на творчість. Т. Г. Шевченко писав: «З деякого часу, з тих пір, як мені дозволено усамітнюватися, я надзвичайно полюбив усамітнення. Миле усаміт­нення! Ніщо не може бути в житті солодшим від чарів усамітнення, особливо перед лицем усміхненої квітучої красуні Матері Природи. Під її солодким чаром людина мимоволі занурюється сама в себе і бачить Бога на землі...» Тому навколишня природа, зокрема ліс, стала прообразом багатьох літературних здобутків українських поетів і письменників.
II. Актуалізація опорних знань учнів.
Учитель географії. Природна зона (ландшафт) — це конкретна територія, однорідна за своїм походженням, єдиним геологічним фундаментом та однотипним рельєфом, подібним кліматом, а також певним набором дрібніших природних комплексів (місцевостей, урочищ, фацій).

Фронтальна бесіда

Давайте згадаємо, що називаємо природним комплексом (ПК).

Перелічіть компоненти ПК.


  • Згадайте план, за яким ми вивчали природні зони світу


IV. Вивчення нового матеріалу
Випереджальне завдання. Робота в групах

Експедиція природною зоною мішаних лісів України.



Учитель географії. Знайдіть на карті природну зону мішаних лісів?

Для того, щоб дослідити її, нам довелося спорядити експедицію на північ нашої держави. Давайте послухаємо звіт членів експедиції.
Маршрут 1. «Полісся. Розміщення і рельєф». (Доповідають геологи.)

На основі власних спостережень ми виявили, що зона мішаних лісів в Україні характеризується переважанням мішано-лісових ландшафтів і розміщена в північній частині країні. Південна межа зони проходить по лінії Володимир-Волинський — Луцьк — Рівне — Шепетівка — Житомир — Київ — Ніжин — Батурин — Глухів. Мішані ліси займають площу близько І 113 тис. км, що становить 20% території України. Протяжність їх із півночі на південь — 150—200 км, а із заходу на схід — 750 км

Розміщені мішані ліси на різних тектонічних структурах Східноєвропейської платформи. Найбільш давня з них — Український кристалічний щит. Зона мішаних лісів охоплює північно-західну частину цього щита. На захід від нього вона займає частини Волино - Подільської плити і Галицько-Волинської западини. На схід від Українського щита простягається Дніпровсько-Донецька западина. Крайня східна частина зони розташована на схилі Воронезького кристалічного масиву. Мішані ліси лежать на Поліській низовині. Сама назва «Полісся» означає «район суцільного поширення лісів». За рельєфом — це рівнина з висотами від 200 м на південному заході до 92 м поблизу Дніпра. Лівобережжя зони охоплює нахилену на південний захід Придніпровську низовину. Заболоченість — одна з характерних рис території зони.

У формуванні рельєфу ПК найбільшу роль відіграють антропогенові водно-льодовикові відклади. Значне поширення мають тут перевіяні вітром піски, що утворюють дюни, горби, пасма, які здебільшого закріплені рослинністю. Дюни, які вкриті сосновими лісами, простягаються валами до 5 км завдовжки і до 1 км заввишки.

Маршрут П. «Клімат і внутрішні води Полісся».

- (Доповідають кліматологи та гідрологи.)

Наша об'єднана експедиційна група дослідила клімат та внутрішні води Полісся і дійшла висновку, що клімат мішаних лісів помірно-континентальний. Переважають західні і північно-західні вітри. Влітку вони зменшують спеку, а взимку — холод. Середня температура січня від —4°С на заході, до -8 °С на сході, а липня — відповідно +17 °С та + 19 °С. Кількість опадів становить 550—700 мм, а випаровуваність не перевищує 400-450 мм. Полісся належить до найбільш зволожених територій в Україні.

У зоні мішаних лісів густа сітка річок. Вони всі повноводні, з повільною течією, низькими і заболоченими берегами. Майже всі річки Полісся є притоками Прип'яті і Дніпра: Случ, Убороть, Стир, Тетерів, Десна. Своєрідний природний комплекс утворюють озера, що мають різне походження. Тут є долинні, карстові та льодовикові озера. Найбільші з них Світязь, Пулемецьке, Турське. Виділяють два поозерних райони, найвідоміший з яких — Шацьке поозер'я.
Маршрут Ш. «Ґрунтово-рослинний покрив і тваринний світ Полісся».

(Доповідають біологи з ґрунтознавцями.)

Наша експедиція була дуже цікавою. Впродовж неї ми виявили, що в Поліссі на підвищених формах рельєфу поширені дерново-підзолисті, піщані ґрунти, що займають 95 % території зони. Низовинні елементи рельєфу вкриті дерновими ґрун­тами, які в нижній частині оглеєні.

На продуктах вивітрювання вапнистих порід утворюються дерново-карбонатні ґрунти. Подекуди трапляються перегнійно-карбонатні, сірі лісові ґрунти та чорноземи опідзолені. На значній території в зоні лисів поширені торфово-болотні ґрунти і торфовища, які розміщені переважно в її північній частині. Великі площі Полісся зайняті мішаними і хвойними лісами. У місцях, де лісів немає, розвивається трав'янисто-чагарникова рослинність боліт і лук. (Демонстрація малюнків.)

Найбільше багатство зони — ліси. Тут ростуть соснові, сосново-дубові, дубово-грабові та вільхові ліси. Хвойні ліси ростуть здебільшого на пісках. Для підведеної частини природного комплексу характерні, крім хвойних, дуб, в'яз, береза, граб, клен, липа. Низькі місця вкриті заростями вільхи та верби. На крайньому заході трапляється бук. У лісах Полісся живуть козулі, зайці, лисиці, лосі, кабани, білки, борсуки, зрідка трапляються рисі; з птахів — тетереви, і глухарі, білі сови, журавлі, лелеки; з комах — шовкопряди, ковалики, бджоли, жуки-олені.
Маршрут IV. «Взаємодія природного комплексу Полісся і господарської діяльності». (Доповідають екологи.)

Дослідивши взаємодію природного середовища та людського суспільства, маємо зазначити, що НТК зони мішаних лісів змінені господарською діяльністю людини (вирубування лісів, меліорація земель, розорювання, добування корисних копалин, будівництво шляхів). Це район інтенсивного сільськогосподарського виробництва та лісового господарства.

Широке використання земельних, лісових, водних, мінерально-сировинних, біологічних і рекреаційних ресурсів потребує проведення, природоохоронних заходів. Із цією метою створено: Поліський заповідник, Шацький природний наці­ональний парк, Дніпровсько - Тетерівське заповідне лісомисливське господарство, заказники та інші природозаповідні території. «Урочище Нечимне — колиска «Лісової пісні»».
(Доповідає етнограф - країнознавець).

Серед лісового масиву Скулинського лісництва, що на Волині, розкинулося мальовниче урочище Нечимне — цікава й своєрідна пам'ятка природи, з якою пов'язана одна з найславетніших сторінок культури нашого народу. Адже саме це урочище надихнуло велику українську поетесу Лесю Українку на створення поетичної драми-феєрії «Лісова пісня».

Понад 100 років тому сюди разом із матір'ю, братом Михайлом і сестрою Ольгою неодноразово приїжджала Леся Українка. О. Косач - Кривинюк згадувала...



(зачитує слова на фоні грамзапису ліричної мелодії): «У дядька Лева в Нечимному була хатина і шопа на сіно з трьома стінами і стріхою, з четвертого боку шопа була відкрита якраз у бік озера. В тій шопі на сіні ми ночували, тоді саме були місячні ночі. І Леся навіть і вночі мала перед очима той краєвид у «Лісовій пісні», який був би найдокладнішою декорацією до неї, коли б я була малярем, то намалювала його, як пам'ятаю досі».
Літературознавець. Саме мальовниче урочище Нечимне стало місцем дії в драмі «Лісова пісня» і всі, так би мовити, декорації, Леся Українка описала прямо з натури. Згадаймо пролог, яким починається драма: «Старий, густий предковічний ліс на Волині. Посеред лісу проста галявина з плакучою березою і великим престарим дубом. Галява скраю переходить у куп'я та очерети, а в одному місці яро-зелену драговину — то береги лісового озера, що утворилось з лісового струмка. Струмок той вибігає з гущавини лісу, впадає в озеро, потім, по другім боці озера, знову витікає і губиться в хащах. Саме озеро — тиховодне, вкрите ряскою та лататтям, але з чистим плесом посередині. Містина вся дика, таємнича, але не понура — повна ніжної задумливої поліської краси».
Географ. Мало змінилося з того часу це казкове урочище — поліське диво. Озеро Нечимне і тепер лежить у глухому незайманому лісі, заростає від країв очеретом та осо­кою на маховому килимі. На його водяному плесі красуються глечики та лілії. Якщо плисти на човні по його дзеркальній поверхні, дно, здається", підступає так близько, що можна зачепити рукою. Але остерігайтеся це робити! Спробуйте опустити під воду жердину — і побачите: вона увійде в дно, наче ложка в рідку сметану. Дна немає. Озеро тому й називають «Нечимне», тобто, як розповідають старожили, «Нічим не заміряти його». Живиться озеро в основному атмосферними опадами, без витоку, взимку замерзає. По узбережжі ростуть сфагнові мохи, далі — калина з горобиною, а ще далі ліси: березові, соснові, чорновільхові і навіть дубові.
Літературознавець. Леся Українка, довго спостерігаючи та милуючись навколишнім лісом, склала своє ставлення до кожного окремого деревця і змалювала це в драмі:

Я не знаю нічого ніжного, окрім берези,

за те її сестрицею взиваю;

але вона занадто вже смутна,

я часто плачу, дивлячись на неї

От вільхи не люблю вона шорстка,

Осика все мене чогось лякає;

Вона й сама боїться все тремтить.

Дуби повалені надто. Дика рожа

задирлива, так само й глід, і терен...

А ясен, клен і явіргордовиті.

Калина так хизується красою,

що байдуже їй до всього в світі.
Дуб дядька Лева, який облюбувала та описала Леся Українка у своєму творі, й досі стоїть на березі Нечимного, тільки тепер його називають - Лесиним дубом. Крислатий і могутній, він схожий на діда-лісовика з якоїсь прадавньої легенди.

Збереглась і лісова криниця, з якої молода поетеса пила воду. А на невеликому підвищенні видно місце, де стояла хатинка дядька.


V. Закріплення нових знань і вмінь.

Учитель. Цікавими і змістовними були доповіді. А зараз перевіримо, чи багато ви запам'ятали з того, що почули.
1. Гра «Правда - неправда»

(Учитель зачитує певне підтвердження, що стосується теми, а учні говорять, правдиві ці свідчення чи ні.)

Природна зона мішаних лісів займає найбільшу площу серед природних зон України.

Рельєф зони мішаних лісів переважно височинний.

Українське Полісся - найбільш зволожена природна зона.

На Поліссі поширені сосново - дубові ліси.

Ґрунти Полісся відзначаються значною родючістю.
2. Літературно - природнича вікто.

- Яке озеро стало прототипом місця дії «Лісової пісні» Л. Українки? (Озеро Нечимне)

- В якій природній зоні розташоване це озеро? (Мішаних лісів)

- Хто зайвий у названому логічному ланцюжку — козуля, лось, дикий кабан, верблюд, рись? (Верблюд)

- На яку тварину перетворив лісовик Лукаша з «Лісової пісні»? (На вовка)



- Яке дерево Мавка називає своєю сестрицею? (Березу)
VI. Домашнє завдання

Прочитати відповідний параграф підручника «Фізична географія України».



Написати твір-мініатюру «Моя мандрівка просторами Полісся».
Каталог: Skarbnuchka -> prurodnuchi
prurodnuchi -> Тема. Ацетилен Мета
Skarbnuchka -> Уроки фантазії і мислення
Skarbnuchka -> Психологічна атмосфера уроку
Skarbnuchka -> Уроку №14 з предмету «Захист Вітчизни» для учнів 10 класу Розділ І v
Skarbnuchka -> Українська мова, 10 клас з досвіду роботи вчителя української мови та літератури
Skarbnuchka -> Тема. Виготовлення писанок. "Бісерні писанки". Мета
Skarbnuchka -> Урок один із шляхів підвищення пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики
prurodnuchi -> Її величність кухонна сіль
prurodnuchi -> Урок географії, 6 клас


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка