Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями Оцінка стану кишкової мікрофлори у дітей раннього віку, хворих на пневмонію на фоні залізодефіцитної анемії




Сторінка2/5
Дата конвертації23.10.2016
Розмір0,68 Mb.
1   2   3   4   5

2 МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Об’єм досліджень

Дослідження проводились впродовж трьох років (2011–2013 рр.) на базі Комунальної установи «Сумська міська дитяча клінічна лікарня Св. Зінаїди» (КУ «СМДКЛ»).

Для вирішення поставлених цілей було обстежено 121 дитина віком від 1 до 7 років, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу негоспітальної пневмонії у 1 та 2 інфекційних відділеннях Сумської міської дитячої клінічної лікарні.
2.2 Методи дослідження
Для досягнення мети роботи і виконання поставлених завдань, нами були проаналізовані анамнестичні дані (перебіг антенатального та перинатального періодів, особливості вигодовування дітей на першому році життя, наявність супутньої патології, тощо), проведено клінічне спостереження в динаміці захворювання, об’єктивне обстеження, лабораторна діагностика (загальний аналіз крові, імунологічні дослідження тощо) та інструментальне (рентгенографія органів грудної клітки) дослідження. У дітей раннього віку постановка заключного діагнозу відбувалася відповідно до чинних методичних рекомендацій і наказів МОЗ України [33].

Для вивчення дисбіотичних процесів кишечнику проводили мікробіологічні дослідження випорожнень з визначенням видового складу та популяційного рівня мікрофлори за методикою Р.Б. Епштейн–Літвак (1977).

Дослідження калу проводилося на першу добу при поступленні до стаціонару(1 – 2 день госпіталізації), в період стабільного покращення загального стану (10 – 14 день) та після 28 доби прийому симбіотика.

До основної групи ввійшло 121 дитина. Залежно від віку всі діти розподілені на 2 групи, які, у свою чергу, розділені на підгрупи.

1Аа - діти віком від 1 року до 3 років, хворі на негоспітальну пневмонію без залізодефіцитної анемії, що отримують лише стандартну терапію (15 хворих).

1Аб - діти віком від 1 року до 3 років, хворі на негоспітальну пневмонію без залізодефіцитної анемії, яким у комплекс лікувальних заходів включена додаткова терапія (симбіотичний препарат 1 саше 1 раз у день) (14 хворих).

1Ба - діти віком від 1 року до 3 років, хворі на негоспітальну пневмонію, асоційовану із залізодефіцитною анемією, що отримують лише стандартну терапію (12 хворих).

1Бб - діти віком від 1 року до 3 років, хворі на негоспітальну пневмонію, асоційовану із залізодефіцитною анемією, яким у комплекс лікувальних заходів включена додаткова терапія (симбіотичний препарат 1 саше 1 раз у день протягом 12-14 днів) (11 хворих).

1Бв - діти віком від 1 року до 3 років, хворі на негоспітальну пневмонію, асоційовану із залізодефіцитною анемією, яким у комплекс лікувальних заходів включена додаткова терапія (симбіотичний препарат по 1 саше 1 раз в день протягом 28 днів) (10 хворих).

2Аа - діти від 3 років до 7 років, хворі на негоспітальну пневмонію без залізодефіцитної анемії, що отримують лише стандартну терапію (16 хворих).

2Аб - діти від 3 років до 7 років, хворі на негоспітальну пневмонію без залізодефіцитної анемії, яким у комплекс лікувальних заходів включена додаткова терапія (симбіотичний препарат 1 саше 1 раз у день) (15 хворих).

2Ба - діти від 3 років до 7 років, хворі на негоспітальну пневмонію, асоційовану із залізодефіцитною анемією, що отримують лише стандартну терапію (14 хворих).

2Бб - діти від 3 років до 7 років, хворі на негоспітальну пневмонію, асоційовану із залізодефіцитною анемією, яким у комплекс лікувальних заходів буде включена додаткова терапія (симбіотичний препарат 1 саше 1 раз у день) (12 хворих).

2Бв - діти від 3 років до 7 років, хворі на негоспітальну пневмонію, асоційовану із залізодефіцитною анемією, яким у комплекс лікувальних заходів буде включена додаткова терапія (симбіотичний препарат по 1 саше 2 рази у день) (12 хворих).

Групу порівняння склали 37 практично здорових дітей відповідного віку та статі.

Лікування хворим призначалося з першого дня від моменту госпіталізації. Тривалість стандартної терапії становила 10-14 днів, симбіотичним препаратом – 28 днів у дітей із ЗДА. При цьому, відповідно до протоколу дослідження, стан хворого оцінювався щоденно лікарем, а самопочуття – щодня батьками.

Дослідження проводились впродовж трьох років (2011–2013 рр.) на базі Сумської міської дитячої клінічної лікарні.
2.3 Клінічна характеристика дітей контрольної групи
Як контроль, для порівняння даних, отриманих у результаті досліджень, було обстежено 37 практично здорових дітей у віці від 1–го до 7-ми років. Діти знаходились під наглядом дільничних педіатрів у міській дитячій поліклініці №2.

Обстежені особи відповідали за віком та статтю хворим на НП. Хлопчиків було 21 (56,76±8,26) %, а дівчаток 16 (43,24±8,26) % (р>0,05).

Загальний стан обстежених був задовільним. Їх фізичний та нервово–психічний розвиток відповідали вікові. Жодний з дітей, віднесених до контрольної групи не хворів впродовж останнього місяця до проведення обстежень.

При детальному аналізі анамнезу життя дітей групи контролю було встановлено, що (8,11±4,55) % дітей народились недоношеними. Середня маса при народжені всіх дітей складала (3605,95±61,48) г.

До шести місяців життя 25 (67,57±7,80) % дітей знаходились на грудному вигодовуванні, 9 (24,32±7,15) % – на штучному та 3 (8,11±4,55) % дітей – на змішаному.

У 8 (21,62±6,86) % дітей, які склали групу контролю, відмічалось в анамнезі пасивне паління.

В анамнезі дітей контрольної групи відмічались одноразові ГРВІ у (56,76±8,26) %, повторні ГРВІ – у (27,03±7,40) %, бронхіт – у (10,81±5,18) %.

При обстеженні дітей контрольної групи були діагностовані ексудативно–катаральна аномалія конституції – у 2–х (5,41±3,77) %, аномально розташовані хорди лівого шлуночка серця – у 3–х (8,11±4,55) % та гіпоксично–ішемічне ураження ЦНС – у 2–х дітей (5,41±3,77) %.

Алергологічний та спадковий анамнез всіх обстежених дітей не обтяжений.

Загальний стан обстежених був задовільним.


2.4 Методи статистичної обробки
Статистична обробка результатів дослідження проводилась за допомогою стандартної статистичної комп’ютерної системи “Microsoft Excel”, адаптованої до медико-біологічних досліджень, з обчисленням середнього арифметичного значення та його похибки (M±m), критерію Стьюдента (t), рівня значимості (p) для оцінки достовірності різниці абсолютних значень середніх величин. Різницю вважали достовірною при значеннях p<0,05.
3 КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НЕГОСПІТАЛЬНОЇ ПНЕВМОНІЇ У ДІТЕЙ

У результаті проведених досліджень було встановлено, що 107 (88,43±2,92) % із обстежених дітей мешкали в місті та 14 (11,57±2,92) % – у селах (р<0,001). Хлопчиків було 70 (57,82±4,51) %, що достовірно більше, ніж дівчаток – 51 (42,15±4,51) % (р<0,05).



Таблиця 1 - Розподіл дітей, хворих на негоспітальну пневмонію, за віком та статтю

Стать

Вік дітей

Всього

від 1 до 3 років

від 3 до 7 років

без ЗДА

із ЗДА

без ЗДА

із ЗДА




n

Р±s

n

Р±s

n

Р±s

n

Р±s

n

Р±s

Дівчатка

11

9,09±2,62

16

13,22±3,09

14

11,57±2,92

10

8,26±2,51

51

42,15±4,51

Хлопчики

18

14,88±3,25

17

14,05±3,17

17

14,05±3,17

18

14,88±3,25

70

57,82±4,51

Всього

29

23,97±3,90

33

27,27±4,07

31

25,62±3,98

28

23,14±3,85

121

p≤0,05







p>0,05




p>0,05




p>0,05




p>0,05







Примітка: р - достовірність різниць по відношенню хлопчиків до дівчаток


Таблиця 2 - Розподіл дітей, хворих на негоспітальну пневмонію, в залежності від пори року




Зима

Весна

Літо

Осінь

Nn

Р±s


nn

Р±s


nn

Р±s

Nn

Р±s


від 1 до 3 років

без ЗДА

(n=29)


14

48,28±9,44

р<0,001


8

27,59±8,45

р<0,05


1

3,45±3,45

6

20,69±7,66






із ЗДА

(n=33)



13

39,39±8,64
р<0,05

8

24,24±7,58

4

12,12±5,77

8

24,24±7,5

від 3 до 7 років

без ЗДА

(n=31)


19

61,29±8,89

р<0,001


2

6,45±4,49



3

9,68±5,40

7

22,58±7,63



із ЗДА

(n=28)


11

39,29±9,40

5

17,86±7,37

5

17,86±7,37

7

25,00±8,33

всього

без ЗДА

(n=60)


33

55,00±6,48

р<0,001


10

16,67±4,85

4

6,67±3,25

13

21,67±5,36

р<0,05


із ЗДА

(n=61)


224

39,34±6,31

р<0,01


213

21,31±5,29

19

14,75±4,58

215

24,59±5,56




121

57

47,11±4,56

р<0,001


23

19,01±3,58

13

10,74±2,83

28

23,14±3,85

р<0,05

Примітка: р - достовірність різниць по відношенню до показників літнього періоду.


Із зазначених в таблиці 1 даних видно, що дівчатка і хлопчики різного віку, незалежно від наявності ЗДА однаково часто хворіли на НП (р>0,05).



Захворюваність дітей переддошкільного і дошкільного віку на НП без ЗДА достовірно збільшувалась у зимовий період у порівнянні з іншими порами року (55,00±6,48 ) % (р<0,001). У той же час, захворюваність серед них восени (21,67±5,36) % була достовірно вищою, ніж влітку (6,67±3,25) % (р<0,05). Діти переддошкільного і дошкільного віку із ЗДА частіше хворіли на пневмонію взимку (39,34±6,31) %, ніж влітку (14,75±4,58) % (р<0,01) та весною (21,31±5,29) % (р<0,05). Хворі на НП без ЗДА віком від 1-го до 3-х років взимку хворіли достовірно частіше, ніж восени (р<0,05) та літом (р<0,001), і весною (р<0,05) порівняно з літніми місяцями. Діти переддошкільного віку із ЗДА частіше хворіли на пневмонію взимку (39,39±8,64) %, ніж влітку (12,12±5,77) % (р<0,05). Пік захворюваності на НП у пацієнтів дошкільного віку без ЗДА припадав теж на зимові місяці (61,29±8,89) % (р<0,001). Діти у віці від 3–х до 7–ми років із ЗДА хворіли на НП однаково часто протягом року (табл.2).

Більшість дітей, які захворіли на пневмонію, народилися від першої вагітності (58,68±4,50) % (р<0,001) (рис. 1.1).
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка