1 характеристика приміської дільниці


Складання детального графіка руху приміських поїздів



Сторінка6/12
Дата конвертації16.03.2017
Розмір1.12 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


3.4 Складання детального графіка руху приміських поїздів


Детальний графік пасажирських і приміських поїздів складається на головній дільниці В-Г заданого напрямку.

Графік будується на розрахункові розміри поїздів приміського руху, які розподілені по зонах і годинах доби.

З початку на графік наносяться лінії ходу пасажирських поїздів. Виконується їх підв’язка по станції «В» та при наявності поїздів призначенням В-Г – по станції «Г». При детальній прокладці пасажирських поїздів на графіку необхідно забезпечити безперешкодний пропуск приміських поїздів у години «пік» з до та з до [5]. Тому поїзда прокладаються у наступному порядку:

– швидкісні та швидкі поїзда постійного обертання;

– приміські поїзда в години «пік»;

– дальні пасажирські постійного обертання;

– приміські поїзда в інші години доби;

– швидкі та пасажирські поїзда літнього та разового призначення;

– вантажні.

Нанесення приміських поїздів на графік у відповідності з їх погодинному розподілу (табл. 2,1 2,2) починається по головній станції з ранкових годин «пік». Потрібно пам’ятати про наступну прокладку вантажних поїздів, тому на обмежуючому перегоні двоколійної дільниці з автоблокуванням потрібно дотримуватись (рис. 3.3) умови:



(3.3)

де час руху вантажного поїзда, при визначенні прийняти ходову швидкість вантажного поїзда 80% від швидкості приміського,



– інтервал відповідно попутного прибуття та відправлення поїздів, в розрахунках прийняти ;

– час на розгін та уповільнення вантажного поїзда, в розрахунках прийняти хв.

Рис. 3.3. Інтервали між приміськими поїздами, які забезпечують краще використання пропускної спроможності двоколійна дільниці з автоблокуванням

В якості обмежуючого перегону буде:

– на І зоні – перегін «а» - «б».



хв.,

24 хв,

– на ІІ зоні – перегін «б» - «в».

хв.,

20 хв,

– на ІІІ зоні – перегін «г» - «д».



хв.,

23,9 приймаємо 24 хв

При паралельному графіку для більш рівномірною населеності составів поїзда ближчих зон прокладаються перед поїздами дальніх зон. При непаралельному графіку найкраще використання пропускної спроможності дільниці забезпечується першочерговим прокладанням поїздів дальньої зони, потім ближньої. Для дільниць з частково-непаралельним графіком поїзди-«скороходи» прокладаються тільки в години «пік» по прибуттю та по відправленню з головної станції. В інші години наносяться поїзди-«тихоходи».

У періоди «піків» приміського руху прокладка «ниток» дальнього і місцевого пасажирського руху може скорочуватися. Розташування приміських поїздів на графіку повинно забезпечувати своєчасний підвіз пасажирів до місця роботи в ранкові години і до місця проживання у вечірній час і після нічних змін.

Для всіх приміських поїздів необхідно передбачити зупинки на зонних станціях та роздільних пунктах. Тривалість зупинок приміських поїздів на проміжних станціях та зупинкових платформах взяти з завдання. Мінімальний час знаходження приміських поїздів на кінцевих станціях «по обороту» містить у собі ряд технологічних операцій, що позначаються у технологічному графіку обробки состава. Технологічний графік роботи обробки приміських поїздів на головних і зонних станціях необхідно навести разом зі схемою проміжної зонної станції. Графік виконання операцій з обробки електропоїзда на рис. 3.4.



Рис. 3.4. Графік обробки електропоїзда на приймально-відправних коліях на головних і зонних станціях.

На графіку необхідно передбачити технологічні «вікна» для ремонтно-будівельних робіт по кожній головній колії в світлий час доби (між ранішніми та вечірніми годинами «пік»). Тривалість «вікна» прийняти 120 хв. «Вікно» виділяється жовтим кольором.

Після завершення побудови графіка руху розробляється графік обороту приміських составів, який дозволяє графічно визначити необхідну їх кількість. При складанні графіка обороту необхідно обов’язково передбачити, що один раз на добу в моторвагонному депо повинно виконуватись вологе прибирання, екіпірування, профілактичний огляд та періодичний ремонт приміських составів. Загальна тривалість цих операцій з обмивкою на вагономийній машині складає 120...135 хв.

Графік руху поїздів на приміський дільниці та графік обороту приміських составів наведено в додатку 1.

4. Визначення потужності технічних засобів для обслуговування пасажирів

4.1 Визначення розмірів пасажирської платформи

Пасажирські платформи у межах всієї дільниці обертання приміських поїздів слід проектувати однотипними – низькими чи високими. При прибутті на головну пасажирську станцію в розрахунковий час чотирьох і більше пар приміських поїздів необхідно розглядати варіант будівництва високих пасажирських платформ у комплексі з іншими варіантами підвищення пропускної спроможності дільниці.

Довжина пасажирських платформ повинна відповідати найбільшій довжині пасажирського поїзда, призначеного до обертання на п’ятий рік експлуатації. При цьому на нових станціях передбачається можливість подовження платформ до 650 м, а платформ, що обслуговують тільки приміський рух – до 500 м, і може бути визначена за формулою

, (4.1)

де – довжина локомотиву, м;

– довжина вагону, м;

– кількість вагонів у складі поїзда;

– додаткова відстань (60 м на станціях наскрізного типу).

Згідно з даними р.1, для електропоїзд ЕР2 загальна довжина поїзда складає = 200,5 м, тоді



м,

Приймаємо довжину платформи для обслуговування приміського руху 500 м.

Ширину пасажирських платформ встановлюється в залежності від інтенсивності, характеру пасажиропотоків та тривалість висадки пасажирів з поїзда та проходу пасажира від останнього вагона до виходу з платформи. Ширину проміжної платформи на лініях III і IV категорій слід приймати не менше 4 м.

Ширина платформ прибуття приміських поїздів визначається за формулою, яка враховує ширину смуги безпеки:

(4.2)

де – населеність приміського поїзда, пас;



– розрахункова площа платформи на одного пасажира приміського сполучення. Площа платформи, яка приходиться на одного приміського пасажира, з урахуванням ручної поклажі, складає 0,9…1 м2, в стислих умовах може бути прийнята 0,6 м2;

– довжини поїзда;

– коефіцієнт, який враховується тільки для випадку , тому він може приймати значення , та визначається як:

де – відповідно тривалість висадки та проходу платформи пасажиром

Тривалість висадки пасажирів з поїзду розраховуємо за формулою

, (4.3)

де – кількість виходів, які відчиняються в одному вагоні;

– кількість пасажирів, які висаджуються через один вихід за хвилину (з приміських електропоїздів – на високу платформу 70…75 чол., на низьку 35…40 чол.).

Тривалість проходу платформи пасажиром з останнього вагону:

, (4.4)

де – швидкість пересування пасажирів, яка в нормальних умовах складає 1,2…1,3 м/с і досягається при умові, що відстань між пасажирами, що ідуть один за одним не менше 1,25…1,35 м.

Якщо до платформи можуть прибувати одночасно два поїзда, значення населеності в формулах (4.2) та (4.3) береться з коефіцієнтом 2, а значення зменшується проти норми на 25…30 %. На тупикових пасажирських станціях можуть бути платформи, спеціалізовані тільки для посадки пасажирів в моторвагонні поїзда. Такі платформи заповнюються до прибуття поїзда, ширина їх розраховується при = 1.

Для приміського сполучення властиві вокзали тупикового типу, які влаштовуються у вигляді літер П, Г або Т, і часто зустрічаються на головних приміських пасажирських станціях у великих транспортних вузлах. Тому виконуємо розрахунки ширини низької бокові (розташованої з боку від колії) та проміжної (розташованої між коліями) платформ (див. рис.4.1).

Рис. 4.1. Пасажирські платформи:


1 – бокова; 2 – проміжна; 3 – розподільча.

Тривалість проходу платформи пасажиром з останнього вагону складає:



хв.

Тривалість висадки пасажирів з електропоїзда при двох виходах з вагону:

– на низьку бокову платформу

хв,

оскільки 1,5 хв хв, тому коефіцієнт приймається 1.

– на низьку проміжну платформу, розраховується з урахуванням можливості одночасно прибуття двох поїздів

хв,

оскільки 3,0 хв хв, тому коефіцієнт



.

Ширина платформ прибуття приміських поїздів складає:

– бокової

м

– проміжної (необхідно врахувати зменшення на 25 %)



м

Ширина пасажирських платформ розраховується з точністю до 10 см. Приймаємо бокову платформу шириною 5,8 м, проміжну – 7,7 м, розподільчу, у межах розташування будівлі вокзалу 6 м, поза ними – 4 м.



Каталог: data -> ukr -> IJnfo dlya stydenta 1
IJnfo dlya stydenta 1 -> Значення й основні методий загартовування організму
IJnfo dlya stydenta 1 -> Реферат Діяльність служб соціального захисту населення із забезпечення зайнятості молоді бесплатно]
IJnfo dlya stydenta 1 -> Реферат з загальної біології на тему Виникнення життя н а Землі Вступ Поняття часу
IJnfo dlya stydenta 1 -> Документаційне забезпечення робіт, пов’язаних з захистом інформації з обмеженим доступом для студентів базового напрямку 6
IJnfo dlya stydenta 1 -> Модель атома Резерфорда і Бора
IJnfo dlya stydenta 1 -> Розділ Збір даних про проблему 4
IJnfo dlya stydenta 1 -> Проблема водних ресурсів в Африці


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка