1 відпрацьовані автомобільні шини та їх вплив на довкілля


Опис технології відновлення покришок



Сторінка6/7
Дата конвертації20.03.2017
Розмір2.05 Mb.
1   2   3   4   5   6   7


3.2 Опис технології відновлення покришок


Відновлення покришок для легкових та вантажних автомобілів, автопричепів, мікроавтобусів, тролейбусів та автобусів здійснюють у відповідності з поданою схемою (додаток Б).

Покришки, які надійшли на шиновідновлювальне підприємство підлягають ретельному огляду з метою визначення їх придатності до відновлення. Прийняті на відновлення покришки направляють на склад або безпосередньо на подальші стадії виробництва.

Питомі викиди забруднюючих речовин, які виділяються в атмосферу, внаслідок роботи вулканізатора, представлені в таблиці 3.2.







Таблиця 3.1 – Характеристики забруднюючих речовин, що поступають в атмосферу від викидів підприємства





Назва речовини

Максимально разовий гранично допустимий викид

Клас небезпеки

1

2

3

1. Ізопрен

0,5

3

2. Пентан

100

4

3. Гексан

60

4

4. Бутадієн (дивініл)

3

4

5. Циклопентан

0,1

-

6. Циклогексан

1,4

4

7. Бензол

1,5

2

8. Толуол

0,6

3

9. Ксилол

0,2

3

10. Етилбензол

0,02

3

11. α-метилстирол

0,04

3

12. Акрилонітріл

0,03

2

13. Стирол

0,04

2

14. Хлоропрен

0,02

2

15. Пропілена окис

0,08

1

16. Етилен

3

3

17. Ізобутилен

0,1

-

18. Хлороводень

0,2

2

19. Дибутилфталат

0,05

3

20. Аліфатичні насичені вуглеводні

1

4

21. Сульфур (IV) оксид

0,5

3

22. Пил гуми

0,1

-

23. Бензин

5,0

4

24. Карбон (ІІ) оксид

5,0

4

25. Нітроген (IV) оксид

0,85

2

26. Оксиди феруму

0,04

3

27. Манган та його сполуки

0,01

2

28. Пил деревини

0,01

-

29. Пропілен

3

3

30. Аміносполуки

0,003

2

Гранично допустимі концентрації (ГДК), речовин (тверді: пил гуми, газопдібні: пари бензину, вуглеводні, сульфур IV оксид, аміносполуки), які забруднюють атмосферне повітря, в процесі відновлення покришок представлені в таблиці 3.1.

Перевищення ГДК в санітарно – захисній зоні не виявлено [42].

Зі складу чисті покришки надходять на ділянку шорсткування, а забрудненні покришки миють та сушать. Сушіння покришок виконують в сушильних камерах безперервної або періодичної дії.

Після сушіння покришки направляють на операцію видалення залишків зношеного протектора та шорсткування поверхні, в тому числі бокових покришок для легкових автомобілів.

В процесі шорсткування або після обробки покришок вимірюють довжину їй окружності та периметр профілю. Потім покришки направляють на операції обробки місцевих пошкоджень, де виконують вирізування і шорсткування пошкоджених ділянок каркаса та покривної гуми. Тут же роблять дренажування покришок для попередження розшарування каркаса, остаточно уточнюють клас відновлення.

Покришки очищають від пилу, після чого промазують клеєм оброблені ділянки місцевих пошкоджень та закладають їх шиноремонтними матеріалами.

Після закладання місцевих пошкоджень на відшорстковану поверхню покришок наносять клей методом безповітряного розпилення. Після цього покришки для легкових автомобілів направляють на операції накладання боковин та балансування. При необхідності, після нанесення клею та сушіння клейової плівки, виконують накладання підсилюючого гумокордного пояса на покришки для вантажних автомобілів. Потім покришки надходять на ділянку накладання протектора.


3.3 Оцінка впливу на навколишнє середовище роботи дільниці вулканізації та дільниці виготовлення гумової крихти

Під час поновлювального ремонту покришок у атмосферу виділяються шкідливі речовини, які негативно впливають на навколишнє повітряне середовище.


Таблиця 3.2 – Питомі викиди забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферу

Найменування джерела виділення шкідливих речовин

Найменування шкідливих речовин

Кількість виділень, г/покришку


Вулканізатори усіх типів

Вуглеводні

Сульфур (IV) оксид

Аміносполуки

0,71 г/кг

0,29 г/кг

0,001 г/кг


Таблиця 3.3 – Викиди в атмосферу від джерел забруднення

Назва шкідливих речовин, які викидаються в атмосферу

Загальна кількість речовин, які викидаються в повітря, від стаціонарних джерел, т/рік

Періо-дичність викидів

Кількість шкідливих речовин, які уловлюються, т/рік

Методи знешкодження шкідливих речовин. утилізація

% шкідливих речовин, які уловлюються від загальної кількості

Кількість устано-вок пилоуловлювачів

Тверді (пил гуми)





Газоподібні з них:

пари бензину

вуглеводні

сульфур (IV) оксид

аміноспо-луки

8,71






84,231



82,73

1,14

0,32


0,001

Протя-гом доби під час роботи обладна-ння

7,839

Система двоступін-частої очистки з використа-нням циклона типу ЦН-15

90

На кожне джерело викиду


Шиноремонтний цех:

Вулканізація.

Джерело 8

Обладнання – вулканізатори – 20 штук.

Згідно технічному регламенту [42] пункту 10 питомі викиди від джерел складають:

вуглеводнів – 0,71 г/кг звулканізованої гуми;

сульфур (IV) оксид – 0,29 г/кг звулканізованої гуми;

аміносполуки – 0,001 г/кг звулканізованої гуми.

Витрати гумової суміші – 34000 кг/рік.

Фонд роботи обладнання – 1200 годин/рік.

Викиди вуглеводнів становлять:

0,71·34000/1000000 = 0,024 т/рік;

0,024·1000000/3600·1200 = 0,006 г/с.

Викиди сульфур (IV) оксиду становлять:

0,29·34000/1000000 = 0,010 т/рік;

0,01·1000000/360·120 = 0,002 г/с.

Викиди аміносполук становлять:

0,001·34000/1000000 = 0,00003 т/рік;

0,00003·1000000/3600·1200 = 0,000007 г/с.

Розшифровка якісного складу летких органічних речовин, які мають місце при вулканізації виробів, приведена в таблиці 3.4 згідно технологічного регламенту [42].

Дільниця виготовлення крихти гумової

Джерело 13, 14

Обладнання: ножі, дробильні вальці, сита, подрібнювач, розмольні вальці.

Виготовлення крихти – 690000 кг/рік.

Фонд роботи обладнання – 6920 год/рік.

При виготовлені гумової крихти в атмосферне повітря виділяється пил гуми.


Таблиця 3.4 – Якісний склад летких органічних речовин, у викидах в атмосферне повітря при вулканізації виробів

Найменування шкідливих речовин

Кількість речовин, які викидаються в атмосферу, г/с

Кількість речовин, які викидаються в атмосферу, т/рік

Парафіни С314 10-25% (пентан : гексан = 1:2)

пентан

0,0002

0,0008

гексан

0,0004

0,002

Олефіни С314 5-10% (бутадієн : ізопрен = 1:1 )

бутадієн

0,0001

0,0006

ізопрен

0,0001

0,0006

Ароматичні вуглеводні 55-48%

(бензол : толуол : ксилол : етилбензол : метил стерол = 1:1:2:3:6)

бензол

0,0003

0,001

толуол

0,0003

0,001

ксилол

0,0005

0,002

етилбензол

0,0008

0,003

α-метилетирол

0,002

0,006

Нафтени 10-5% (циклопектан : циклогексан = 1:3)

циклопектан

0,0001

0,0006

циклогексан

0,0005

0,002





Згідно інструментальним вимірам концентрація пилу на виході в атмосферу становить по джерелу 13 – 537,5 мг/м3, по джерелу
14 – 451,8 мг/м
3.

Кількість повітря, яке викидається в атмосферу по джерелу
13 – 2,9 м
3/с, по джерелу 14 – 3,06 м3/с.

Викид пилу від операції приготування гумової крихти становить:

по джерелу 13 537,5·2,9/1000 = 1,559 г/с;

по джерелу 14 451,8·3,06/1000 = 1,383 г/с.

Валовий викид становить:

по джерелу 13 1,559·6920·3600·0,5/100 0000 = 19,419 т/рік;

по джерелу 14 1,383·6920·3600·0,5/1000 000= 17,227 т/рік.

На джерелі викиду передбачається установлення пилогазоочистного обладнання з ефективністю очищення 95,0 % [37, 38].

Після очистки викиди становлять:

по джерелу 13 0,078 г/с 0,971 т/рік;

по джерелу 14 0,069 г/с 0,861 т/рік.



4 ПІДВИЩЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УТИЛІЗАЦІЇ АВТОМОБІЛЬНИХ ШИН



4.1 Технологія піролізної переробки автомобільних шин
Піролізна переробка автомобільних шин може відбуватись аналогічно до переробки вуглецевовмісних відходів – термічним способом без доступу кисню. При даній переробці отримаємо наступні продукти: очищений піролізний газ, напівкокс та піролізний дистилят. Сталий склад піролізного газу, який отриманий в результаті піролізної переробки автомобільних шин наведений в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 – Сталий склад піролізного газу, який отриманий в результаті піролізної переробки автомобільних шин

№ п/п

Склад піролізного газу

Відсотковий вміст, %

Калорійність, ккал/м3

1

Вуглеводні СnHm

19-20

15226-33528

2

Метан СН4

33-45

8555

3

Водень Н2

12-28

2579

4

Оксид вуглецю СО

11-18

5 018

5

Оксид вуглецю (IV) СО2

1,5-2,5

-

Крім хімічних сполук, які є у таблиці піролізний газ може містити також і сірчисті сполуки так, як SO2, H2S та SO3.

Дана технологія дозволяє переробляти вуглецевовмісні відходи, автомобільні шини, відходи деревообробки, пластику та ін. у піролізний газ. Піролізний газ отримується шляхом піролізу без доступу кисню. Основним обладнанням технології є одна чи кілька піроретортних установок безперервної дії (в залежності від кількості відходів). При цьому максимально можлива продуктивність по переробці відходів для одної пірореторти становить 2 т/год.

Дана технологія включає в себе наступні технологічні ділянки та обладнання:



  1. Ділянка підготовки відходів залежить від його типу і характеристик. В залежності від цього технологія може укомплектовуватись наступним обладнанням підготовки сировини:

  • Обладнання для подрібнення сировини: дробильні машини і т. д..

  • Обладнання для виділення органіки: (сидератори, флотатори і т.д.).

  • Обладнання для висушування сировини до 18-20% вологості.

На рисунку 4.1 наведена схема технологічних ділянок переробки сировини [43].


Рисунок 4.1 – Блок-схема технологічних ділянок

піролізної переробки сировини


  1. Ділянка піролізної переробки сировини (рисунок 4.2):

  • Піроретортні установки сухої перегонки подрібненої маси.

Піроретортні установки сухої перегонки подрібненої маси здійснюють переробку в безперервному режимі без доступу кисню автомобільних шин при температурах 350-850 0С. У піроретортах при даних температурах відбувається піроліз органічної маси. У результаті утворюється напівкоксовий чи коксовий порошок (в залежно від типу сировини і його характеристик) і значна кількість піролізного газу, насиченого конденсуючими складовими.

До димових газів піроретортної установки входять пари води, оксиди азоту та велика кількість СО2, який можна далі утилізувати як окремий продукт та/чи використовувати для виробітку додаткової кількості. Схема утилізації димових газів з отриманням вуглекислоти надано і описано у пункті 4.2.

Теплова енергія яка утворюється при роботі піроретортних установок, мооже бути використана на ділянці підготовки сировини для роботи сушильних установок.

3. Ділянка очистки піролізного газу.



Оскільки дана технологія піролізу може переробляти широкий спектр вуглецевовмісної сировини/відходів з різним хімічним складом, то для отримання замінника природного газу необхідна очистка виробленого піролізного газу від різних сумішей і конденсуючих складових.

Рисунок 4.2 – Схема піроретортної установки сухої перегонки подрібненої маси: 1 – загрузочний бункер пірореторти;

2- пальник; 3 – піролізна камера; 4 – транспортер
4. Ділянка переробки піролізного дистиляту і напівкоксу.

Отримані при піролізній переробці піролізний дистилят і напівкоксовий порошок можуть бути економно перероблені в комерційний паливний продукт – пічне паливо. Піролізний дистилят, як правило являє собою суміш вуглеводнів широкого складу (алкани, ненасичені алкени та ароматичні сполуки). Пічне паливо може бути використано, як засіб спалювання в дизельних пальниках для роботи котельного обладнання, роботи різного обладнання, які використовують мазут, крім пічне паливо використовують як сировину для отримання високодисперсного технічного вуглецю.

Ділянка для переробки автомобільних шин:


  • Автоматизована.

  • Призначена для безперервної роботи в режимі 24/7 (1-2 оператора у зміну).

  • Виконується в модульному варіанті.

Укрупнений склад обладнання технології:

  1. Обладнання підготовки сировини для піролізу;

  2. Піроретортні установки із загрузочним механізованим бункером;

  3. Блок системи очистки піролізного газу;

  4. Блок системи зйому і утилізації теплової енергії;

  5. Ємність для накопичення нпівкоксу;

  6. Блок забезпечення автономної роботи технології по теплу;

  7. Блок утилізації димових газів;

  8. Блок контролю та автоматизації.

Техніко-економічні переваги технології піролізної переробки сировини:



  1. Технології виконуються в модульному конструктивному виконанні, які не потребують приміщень для розміщення технологічного обладнання.

  2. Можливе збільшення загальної потужності технології шляхом комплектації додаткових піроретортних установок.

  3. Технології виконані з можливістю легкої та швидкої модернізації окремих вузлів.

  4. Піроретортні установки в складі даної технології забезпечують можливість збільшення/зменшення своєї виробничої потужності до 50 %, що дозволяє зупиняти окремі реторти для проведення планово-попереджувальних регламентних робіт кожного місяця без зниження загальної виробничої потужності технології.

  5. Технології піролізу володіють високою окупністю.

  6. Низьке енергоспоживання технології піролізної переробки.

  7. Можливість оснащення технології блоком утилізації димових викидів.

У таблиці 4.2 наведено основні характеристики технології для утилізації вуглевмісних відходів та автошин
Таблиця 4.2 – Основні характеристики технології для утилізації вуглевмісних відходів та автошин


Характеристика

Значення

Вимоги до сировини:

  • вологість

  • розмір фракцій

18-20%


5-7 мм

Вироблені продукти:

  • очищений піролізний газ

  • напівкокс

  • піролізний дистилят

У випадку переробки отриманого напівкоксу та піролізного дистиляту

  • пічне паливо

500 м3/год

не менше 120 кг/год

не менше 10 кг/год

не менше 240 кг/год


Термін експлуатації

15-20 років

Гарантійне обслуговування

12 місяців

Енергоспоживання

10 кВт/добу


Каталог: portal -> static
static -> Пояснювальна записка до магістерської кваліфікаційної роботи магістр (освітньо-кваліфікаційний рівень) на тему
static -> Пояснювальна записка до бакалаврської дипломної роботи за напрямом підготовки
static -> Реферат abstract вступ 1 загальна характеристика авіаційної промисловості
static -> «Характеристика інформаційних технологій на прикладі системи комп'ютерної алгебри Mathcad»
static -> «Характеристика інформаційних технологій на прикладі електричнoго програмного забезпечення see electrical Expert»
static -> «Використання сучасних комп’ютерних технологій для розрахунку систем освітлення приміщень»
static -> Оптимізація структури і потужності зони поточного ремонту пасажирських автомобільних підприємств
static -> «Характеристика інформаційних технологій на прикладі програм и для роботи з електронними таблицями Microsoft Excel»
static -> Характеристика мікропроцесорного пристрою І автоматики rej 515 Призначення
static -> Реферат об’єкт досліджень видобування мінеральних вод. Мета роботи дослідити екологічний вплив видобування мінеральних вод


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка