2 (237) 2012 2012 січень №2 (237)



Сторінка4/12
Дата конвертації23.03.2017
Розмір4.32 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Література

  1. Українське суспільство 1992 – 2006. Соціологічний моніторинг / за ред. В. Ворони, М. Шульги. – К. : Ін-т соціології НАНУ, 2006. – 578 с. 2. Злобіна О. Соціальний простір життя як суб’єктивна символічна реальність / О. Злобіна, І. Мартинк, Н. Соболева, В. Тихонович. – К. : Ін-т соціології НАН України, 2004. – 299 с. 3. Кононов І. Ф. Етнос. Цінності. Комунікація (Донбас в етнокультурних координатах України) / Кононов Ілля Федорович. – Луганськ : Альма-матер, 2000. – 494 с. 4. Ручка А. Динаміка ціннісних відданостей населення України: 1991 – 2000 роки / А. Ручка // Соціокультурні ідентичності та практики / за ред. А. Ручки. – К. : Ін-т соціології НАН України, 2002. − С. 181 – 185. 5. Petersen A. Authentic self-realization and depression / Petersen Anders // International Sociology. – January 2011. – Vol. 26 (1). − Р. 5 – 24. 6. Хобта С. В. Ценностные основания модернизации в современном обществе : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соц. наук : спец. 22.00.04. „Спеціальні та галузеві соціології” / С. В. Хобта. − К. : 2007. − 16 с. 7. Кононов И. Ф. Ценностная интерпретация действительности на региональном уровне (пример Донбасса) / И. Ф. Кононов // Грани. – 2003. − № 1. – С. 92 – 99. 8. Бауман З. Индивидуализированное общество / З. Батман ; пер. с англ. под ред. В. Л. Иноземцев. – М. : Логос, 2002. – 390 с. 9. Хмелько В. Е. Социальная направленность личности: некоторые вопросы теории и методики социологического исследования / В. Е. Хмелько. – К. : Политиздат Украины, 1988. – 279 с. 10. Парсонс Т. О социальных системах / Т. Парсонс / пер с англ. под ред. В. Ф. Чесноковой, С. А. Белановского. – М. : Академический проект, 2002. – 832 с. 11. Ручка А. А. Социальные ценности и нормы (Некоторые теоретические и прикладные вопросы социологического анализа) / А. А. Ручка. – К. : Наукова думка, 1976. – 152 с. 12. Молодежь Украины: ожидания, ориентации, поведение. − К. : Наукова думка, 1993. − С. 159. 13. Хобта С. В. Украинское студенчество: ценностная сфера и способность к самоорганизации (по результатам исследования в г. Луганске) / С. В. Хобта // Гражданское общество: идея, наследие социализма и современная украинская реальность. Коллективная монография / научн. ред. И. Ф. Кононов. – Луганск : Альма-матер, 2002. – С. 255 – 275. 14. Хобта С. В. Ценностное сознание жителей Донбасса: результаты общественной трансформации / С. В. Хобта // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: зб. наук. праць. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2004. − С. 334 – 337. 15. Ядов В. А. Социологическое исследование: методология, программы, методы / Ядов В. А. – М. : Добросвет, 1999 − 596 с. 16. Абрамова Б. Деньги как социальная ценность: поколенческий срез проблемы / Б. Абрамова // Социс. – 2000. – № 7. – С. 37 – 41. 17. Таганов Д. Н. SPSS: Статистический анализ в маркетинговых исследованиях. – СПб. : Питер, 2005. – 192 с. 18. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис. / Э. Эриксон / пер. с англ.– М. : Флинта, 2006. – 342 с. 19Хобта С. В. Чинники покладання кордонів міської громади (на прикладі міської громади м. Луганська) / С. В. Хобта // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. Соціологічні науки. – 2011. – Січень. − № 2 (213). – С. 44 – 56.


Хобта С. В. Ціннісна свідомість шкільної молоді м. Луганська

У статті розглядається ціннісна свідомість школярів старших класів м. Луганська. Аналізується ієрархія цінностей, структура ідентичностей і особливості поведінкових стратегій. Показано, що існує культурна спадкоємність між поколіннями й збереження тенденції структурування ціннісної свідомості навколо традиційних цінностей, пов’язаних з малими групами. Зафіксовано відсутність ціннісного напруження щодо цінності багатства: особистісні та суспільні орієнтири, на відміну від старшого покоління, у молоді збігаються.



Ключові слова: цінність, школярі, ціннісна свідомість, ідентичність.

Хобта С. В. Ценностная сознание школьной молодежи г. Луганска

В статье рассматривается ценностное сознание школьников старших классов г. Луганска. Анализируется иерархия ценностей, структура идентичностей и особенности поведенческих стратегий. Показано, что существует культурная преемственность между поколениями и сохранение тенденции структурирования ценностного сознания вокруг традиционных ценностей, связанных с малыми группами. Зафиксировано отсутствие ценностного напряжения относительно ценности богатства: личностные и общественные ориентиры, в отличие от старшего поколения, у молодежи совпадают.



Ключевые слова: ценность, школьники, ценностное сознание, идентичность.
Khobta S. V. Valuable consciousness of the school youth of Lugansk

In the article the valuable consciousness of the school youth of the senior classes of Lugansk is considered. The hierarchy of values, identity structure and features of behavioural strategy are analyzed. It is shown that there is a cultural continuity between generations and preservation of a tendency of structurization of valuable consciousness round the traditional values connected with small groups. Absence of valuable pressure concerning value of riches is fixed: personal and public reference points of the youth coincide, unlike the senior generation.



Keywords: values, schoolboys, valued consciousness, identity.
Стаття надійшла до редакції 14. 11. 2011 р.

Прийнято до друку 25. 11. 2011 р.

протоколом № 4.

Рецензент – д. соц. н., проф. Кононов І. Ф.

УДК [316.344.23:177,5–057.874] (477.61)
Лебідь Л. І.
СОЦІАЛЬНА НЕРІВНІСТЬ В ОЦІНКАХ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ М. ЛУГАНСЬКА
У грудні 1992 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 17 жовтня Міжнародним днем боротьби за ліквідацію злиденності [1]. Цей крок був зумовлений необхідністю викорінення крайньої бідності у різних країнах. Слід зазначити, що у ХХ столітті світова спільнота почала активно боротися з бідністю. Італійський економіст А. Печчеї до глобальних проблем сучасності відносив поглиблення нерівності у розвитку окремих країн і регіонів, розширення зон бідності та злиденності [2, с. 54]. Для того, щоб подолати злидні у світі, на думку Дж. Сакса, необхідно збільшити міжнародну допомогу принаймні вдвічі – до 160 млрд. дол., що становить лише 0,5 % від ВВП розвинутих країн світу [3]. На жаль, зусилля активістів та міжнародних організацій не дають значного результату. Так прірва між бідними та багатими у світовому й національному масштабах має тенденцію до поглиблення.

Спеціалізовані агенції ООН підрахували, що в 1960 р. доходи 20 % найзаможнішої частини населення світу перевищували доходи 20 % найбіднішої у 30 разів, а в кінці ХХ ст. цей показник становив вже 78 : 1 [4, с. 23]. За оцінками експертів Світового банку в 2005 р. доходи 10 % найзаможніших українців перевищували доходи 10 % найбідніших в 47 разів [5, с. 21.], а у 2007 р. різниця склала 55 разів [2, с. 132].

Дослідження Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) показало, що соціальна нерівність шкідлива для психіки. Представник цієї установи – Лінн Фрідлі – підкреслила, що соціальна нерівність є однією з головних причин стресу, а поширеність психічних захворювань у суспільстві варто трактувати не в плані індивідуальних відхилень від норми, а скоріше як реакцію на нерівність, яка породжується відносним браком матеріальних благ [6]. Оцінка населенням соціальної нерівності як несправедливої може стати причиною деструктивних процесів у суспільстві, зокрема, виникнення конфліктів.

Проблема соціальної нерівності цікавила людство з давніх часів. Значний крок уперед в розумінні цього феномену було зроблено при переході до суспільства модерну [7 с. 263 – 267], яке передбачало вдосконалення соціального організму. Аналіз проблеми нерівності тією чи іншою мірою проводився Ж. Ж. Руссо, А. Смітом, Г. Спенсером, К. Марксом, П. Сорокіним, а на сучасному етапі – У. Уорнером, А. Туреном, П. Бурдьє, Дж. Голдторпом, Н. Луманом, З. Бауманом, Г. Еспін-Андерсоном, Дж. Александером та ін. [2, с. 94]. У новітніх дослідження увага зосереджується не тільки на соціально-економічному, а й на культурному вимірі нерівності. У зв’язку з цим актуалізується вивчення віддзеркалення соціальної нерівності у суспільній свідомості.

У рамках даної статті ми визначимо специфіку сприйняття і оцінки нерівності однією із категорій молоді – школярами. Вони не випадково опинилися в центрі нашої уваги. Від них багато в чому залежить майбутнє України, саме вони будуть визначати тенденції розвитку суспільства у найближчі десятиліття.

Результати регіональних досліджень проблеми суб’єктивного сприйняття соціальної нерівності дозволяють робити висновки про формування культури бідності на теренах нашої держави [8]. Це тривожна тенденцієя. Людина опиняється у пастці бідності і вибратися з неї самостійно вона навряд чи зможе. Така модель поведінки може передаватися з покоління в покоління. У зв’язку з цим нас цікавить як сприймають соціальну нерівність не тільки батьки, а й діти.

Інформаційної основою статті стали результати соціологічного дослідження «Повсякденне життя луганського школяра – 2011», проведеного колективом кафедри філософії та соціології ЛНУ імені Тараса Шевченка та Центром з вивчення суспільних процесів та проблем гуманізму у жовтні 2011 (n=800 чол., вибірка серійна).

Основою світогляду і, відповідно, поведінкових практик людини є система цінностей. Ставлення до цінностей матеріального характеру є показником сприйняття соціальної нерівності. Було встановлено, що багатство і побутовий комфорт є доволі значимими для школярів (табл. 1).

Таблиця 1

Середній бал оцінки цінностей «багатство» та «побутовий комфорт» з урахуванням змінної «клас»

(шкала: 1-5 балів, де 1 – практично незначима,

5 – дуже значима)


Клас

Багатство

Побутовий комфорт

8 клас

 

 



Середній бал оцінки

3,09

3,78

N

173,00

171,00

Стандартне відхилення

1,40

1,50

9 клас

 

 



Середній бал оцінки

3,39

3,88

N

202,00

195,00

Стандартне відхилення

1,26

1,37

10 клас

 


Середній бал оцінки

3,41

3,91

N

182,00

180,00

Стандартне відхилення

1,16

1,31

11 клас

 


Середній бал оцінки

3,71

4,17

N

217,00

218,00

Стандартне відхилення

1,06

1,19

Всього

 

 



Середній бал оцінки

3,41

3,95

N

7744,00

764,00

Стандартне відхилення

1,23

1,35

Отримані дані узгоджуються з результатами соціологічного дослідження, проведеного в м. Луганськ у 2007 році. Луганчани за 5-бальною шкалою оцінили значимість цінності «багатство» на 3,53 балу, а «побутовий комфорт» – на 4,18. Зафіксована доволі цікава особливість: чим старший школяр, тим важливішими для нього є дані цінності. Коефіцієнт кореляції Пірсона між змінними «багатство» та «клас» при Р=0,95 становить 0,17, а між змінними «побутовий комфорт» та «клас» – 0,11. Таким чином, ціннісні установки одинадцятикласників, якщо порівняти з восьмикласниками, практично збігаються з дорослим населенням Луганська. Результати дослідження підтверджують гіпотезу про те, що ціннісні орієнтації школярів формуються під впливом «дорослого» життя. Серед старших школярів (10 та 11 класи) більш поширеною є думка, що багатство є головним показником успішності людини у житті (табл. 2).



Таблиця 2

Розподіл відповідей на запитання «Чи можна сказати, що у нашому суспільстві головним показником успіху людини є багатство?» з урахуванням змінної «клас»


Багатство – головний показник успіху людини

Клас

Всього

8 клас

9 клас

10 клас

11 клас

Так

Абсолютна частота

51

84

77

100

312

Відносна частота

28,8%

40,0%

41,4%

45,5%

39,3%

Ні

Абсолютна частота

65

67

63

78

273

Відносна частота

36,7%

31,9%

33,9%

35,5%

34,4%

Важко відповісти

Абсолютна частота

61

59

46

42

208

Відносна частота

34,5%

28,1%

24,7%

19,1%

26,2%

Всього

Абсолютна частота

177

210

186

220

793

Відносна частота

100,0%

100,0%

100,0%

100,0%

100,0%

Висока значимість цінностей «багатство» та «побутовий комфорт», на наш погляд, зумовлена утвердженням в Україні принципів суспільства споживання, для якого характерна відкрита демонстрація свого достатку. Досягнення людини вимірюються не рівнем освіченості, а вартістю її автомобіля, квартири тощо.

У ході соціологічного дослідження було встановлено, що відносна більшість опитаних (41,1 %) не обговорюють матеріальне становище своїх однокласників. Серед тих школярів, які обирають подібну тему для бесіди, більше старшокласників (з 10 та 11 класів) (табл. 3).

Таблиця 3



Розподіл відповідей на запитання «Як часто Ви обговорюєте зі своїми друзями матеріальне становище своїх однокласників?»

з урахуванням змінної «клас»


Частота обговорення з друзями матеріального становища своїх однокласників

Клас

Всього

8 клас

9 клас

10 клас

11 клас

Так, часто

Абсолют-на частота

8

5

7

11

31

Відносна частота

4,7%

2,4%

3,8%

5,0%

4,0%

Так, іноді

Абсолют-на частота

32

35

45

49

161

Відносна частота

18,9%

16,7%

24,5%

22,3%

20,6%

Практично ніколи

Абсолют-на частота

45

53

46

64

208

Відносна частота

26,6%

25,2%

25,0%

29,1%

26,6%

Ні, не обговорюю

Абсолют-на частота

73

94

70

85

322

Відносна частота

43,2%

44,8%

38,0%

38,6%

41,1%

Важко відповісти

Абсолют-на частота

11

23

16

11

61

Відносна частота

6,5%

11,0%

8,7%

5,0%

7,8%

Всього

Абсолют-на частота

169

210

184

220

783

Відносна частота

100,0%

100,0%

100,0%

100,0%

100,0%

Можна припустити, що учні базової школи перебувають на повному забезпеченні батьків і подібними проблемами поки що цікавляться менше. Учні старшої школи стоять на порозі дорослого життя, тому активно включаються в обговорення тих життєвих ситуацій, з якими у недалекому майбутньому їм доведеться стикатися безпосередньо.



Опитаним пропонувалося оцінити справедливість тверджень, в яких відображаються деякі аспекти соціальної нерівності. Особливо гостро школярі оцінюють ситуацію, коли діти забезпечених батьків будуть мати можливість здобути престижну освіту, і, коли одні школярі мають змогу харчуватися набагато краще за інших. Лише близько третини респондентів погодилися з тим, що це справедливо (табл. 4).
Таблиця 4

Розподіл відповідей на питання «З якими з наведених тверджень Ви повністю згодні?» з урахуванням змінної «клас»


Твердження

Клас

8 клас

9 клас

10 клас

11 клас

Справедливо, що одні школярі можуть одягатися набагато краще за інших

Абсолютна частота

74

71

68

95

Відносна частота

52,1%

41,5%

47,9%

55,6%

Справедливо, що батьки одних школярів мають доходи, які набагато перевищують доходи батьків інших школярів

Абсолютна частота

68

80

67

111

Відносна частота

47,9%

46,8%

47,2%

64,9%

Справедливо, що діти забезпечених батьків будуть мати можливість здобути престижну освіту

Абсолютна частота

50

62

44

65

Відносна частота

35,2%

36,3%

31,0%

38,0%

Справедливо, що одні школярі мають змогу харчуватися набагато краще за інших

Абсолютна частота

29

39

24

46

Відносна частота

20,4%

22,8%

16,9%

26,9%

Справедливо, що одні школярі мають набагато більше кишенькових грошей, ніж інші школярі

Абсолютна частота

56

58

54

84

Відносна частота

39,4%

33,9%

38,0%

49,1%

Справедливо, що одні школярі мають дорогі мобільні телефони, ноутбуки і т. п., а інші – не мають

Абсолютна частота

58

71

54

82

Відносна частота

40,8%

41,5%

38,0%

48,0%

Всього

Абсолютна частота

142

171

142

171

Близько половини опитаних вважають справедливими ситуації, коли школярі можуть відкрито демонструвати рівень матеріальної забезпеченості своїх батьків – краще одягатися, мати дорогі мобільні телефони, ноутбуки, більше кишенькових грошей. Слід також відзначити, що для більшого числа опитаних у старшій школі порівняно з базовою перераховані прояви соціальної нерівності є справедливими. Вочевидь старшокласники вже усвідомили «правила гри» у сучасному суспільстві і прояви соціальної нерівності сприймають як даність, як невід’ємну частину суспільного буття.

Цікавим є факт, що школярі доволі оптимістично оцінюють матеріальне становище своєї сім’ї. Відносна більшість опитаних (44,5 %) – відзначили, що в їхній родині коштів вистачає на продукти харчування, одяг, побутову техніку, проте на дорогі речі не вистачає (табл. 5). 13,9 % школярів вважають себе доволі забезпеченими, причому така змінна як «клас» не впливає на розподіл відповідей.
Таблиця 5

Розподіл відповідей на запитання «Як Ви оцінюєте матеріальне становище своєї сім’ї?»


Оцінка матеріального становища

Абсолютна частота

Відносна частота

Грошей не вистачає навіть на продукти харчування

7

0,9

Грошей вистачає на продукти харчування, проте на одяг уже не вистачає

36

4,5

Грошей вистачає на продукти харчування і одяг, проте на побутову техніку не вистачає

114

14,3

Грошей вистачає на продукти харчування, одяг, побутову техніку, проте на дорогі речі не вистачає

356

44,5

Грошей вистачає на все і навіть на дуже дорогі речі

111

13,9

Важко відповісти

86

10,8

Немає відповіді

90

11,3

Всього

800

100,0

Вочевидь, батьки намагаються дати своїм дітям найкраще, тому прагнуть задовольняти усі їхні потреби. Скоріше за все більшість учнів не заглиблюються у питання, пов’язані з плануванням сімейного бюджету. Як результат, вони можуть не володіти інформацією щодо фінансових справ своєї родини.

Таким чином, у середовищі школярів відтворюються ціннісні установки дорослого населення м. Луганськ. Матеріальні цінності доволі значимі для учнів. Припускаємо, що школярі будуть вибудовувати стратегії поведінки на утилітарних та прагматичних принципах. Сучасні школярі – це нове покоління, соціалізація якого проходить в умовах капіталістичного суспільства. Його правила вони засвоїли з дитинства, тому доволі терпимо ставляться до проявів соціальної нерівності. Толерантне ставлення до даного феномену можна також пояснити тим, що більшість школярів не стикається з проблемами матеріального характеру, бо їх розв’язання покладено на батьків.

Література

1. Жизнь в Украине: испытание нищетой [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://newzz.in.ua/index.php. 2. Детермінанти соціально-економічної нерівності в сучасній Україні: моногр. / за ред. О. М. Балакірєвої. – К. : ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», 2011. – 591 с. 3. Сакс Дж. Как искоренить бедность / Джеффри Сакс // В мире науки. – 2005. – № 12. – Режим доступа : www.sciam.ru/2005/12/bednost.shtml. 4. Уткин А. И. Богатые и бедные / А. И. Уткин // Философские науки. – 2001. – № 1 – С. 19 – 32. 5.  Оксамитна С. Інституціональне середовище відтворення соціальної нерівності / С. Оксамитна // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2010. – № 4. – С. 4 – 28. 6. Соціальна нерівність є шкідливою для психіки – ВООЗ // Українська правда. Життя [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://life.pravda.com.ua/ukr/technology/2009/03/11/15332/. 7. Ионин Л. Г. Социология культуры: путь в новое тысячелетие / Л. Г. Ионин – М. : Логос, 2000. – 432 с. 8. Лебідь Л. І. Соціальна нерівність у сучасному українському суспільстві: особливості суб’єктивного сприйняття / Л. І. Лебідь // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: зб. наук. пр. – Х., 2011. – С. 284 – 288.
Лебідь Л. І. Соціальна нерівність в оцінках учнівської молоді м. Луганська

У статті розглядаються особливості сприйняття матеріальних цінностей учнями 8 – 11 класів. Наголошується, що їхні ціннісні установки відтворюють установки дорослого населення, причому, чим старший школяр, тим точніше. Підкреслюється доволі терпиме ставлення учнів школи до різних проявів соціальної нерівності.



Ключові слова: соціальна нерівність, школа, цінності, багатство.
Лебедь Л. И. Социальное неравенство в оценках учащейся молодежи г. Луганска

В статье рассматриваются особенности восприятия материальных ценностей учениками 8 – 11 классов. Установлено, что их ценностные установки воспроизводят установки взрослого населения, причем, чем старше школьник, тем точнее. Подчеркивается довольно терпимое отношение учеников школы к различным проявлениям социального неравенства.



Ключевые слова: социальное неравенство, школа, ценности, богатство.
Lebid L. I. Social inequality in the value system of the academic youth of Lugansk.

The paper considers peculiarities of perception of material wealth by pupils of the 8th -11th forms. It is determined that their value judgments reproduce the ones of the adult population. Emphasized quite tolerant attitude of the school children towards different manifestations of social inequality.



Keywords: social inequality, school, value, wealth.
Стаття надійшла до редакції 02. 11. 2011 р.

Прийнято до друку 25. 11. 2011 р.

протоколом № 4

Рецензент – д. соц. н., проф. Кононов І. Ф.

УДК 316.35.023.4–057.874
Патрична Г. А., Віхров М. М.
САМОПОЧУТТЯ ШКОЛЯРІВ В РІЗНИХ СОЦІАЛЬНИХ КОЛАХ:

ДОВІРА, ВЗАЄМОДОПОМОГА, КОМФОРТ
Стаття присвячена аналізу частини матеріалів дослідження, що дозволяють зробити висновки про самопочуття луганських школярів у різних соціальних колах. Для інтерпретації даних ми використовуємо ідеї Г. Зіммеля, Ч. Кулі, Н. Лумана та П. Бурдьє, а також теорію реципрокного обміну. Висновки про самопочуття школярів робитимемо на основі даних про їхні очікування щодо отримання допомоги, встановлення довіри та суб’єктивне почуття комфорту.

Як свідчать результати опитування, повсякденні практики луганських школярів пов’язані, окрім шкільного середовища, з родиною і колом друзів. Тобто особисте життя школярів проходить переважно в первинних групах, якими, згідно з Ч. Кулі, є родина, ігрова група дітей (і, з деякими застереженнями, сусідська спільнота). Така «обмеженість» життя школярів є цілком нормальним явищем. «Спочатку окрема людина виявляє, що її оточення… нав’язує їй тісне співіснування з тими, поряд з ким вона поставлена випадковістю народження» – писав Ч. Кулі [1, с. 410 – 411]. Специфіка первинних груп полягає в тому, що вони дають індивіду «найбільш ранній і найбільш повний досвід соціальної єдності», будучи при цьому не настільки мінливими, як більш складні відносини [1, с. 181]. Тому самопочуття дітей має бути об’єктом особливої уваги, оскільки обстановка у первинних групах справляє величезний вплив на соціалізацію і особистісне визрівання.

Перейдемо до аналізу очікувань школярів щодо отримання допомоги в межах тих чи інших соціальних кіл. Взаємодопомога – це діяльність індивідів, спрямована на взаємну підтримку з метою спільного виживання і збереження групи. Для вивчення поширеності практик взаємодопомоги використовувався модифікований короткий варіант Опитувальника міжособової підтримки (Interpersonal Support Evaluation List, ISEL5).

Послуговуючись індексом міжособової підтримки, ми можемо констатувати, що приблизно кожен десятий школяр може бути віднесений до категорії людей, у яких зв'язок з мережами підтримки слабкий, трохи менше третини – до категорії з помірною формою його вираження, близько двох п'ятих – із сильною, а у кожного п'ятого цей зв'язок є дуже сильним (Таблиця 1).


Таблиця 1

Розповсюдженість ситуаційних мереж підтримки

(у % від числа учасників опитування, N=800)


п/п


Варіант відповіді

Згоден

Не згоден

1.

Якби мені раптом захотілося піти погуляти до парку, мені було б важко знайти когось, хто пішов би зі мною

16,4

79,2

2.

Немає жодної людини в класі, з якою я міг би поділитися своїми думками, проблемами, побоюваннями

14,6

80,6

3.

Якби я раптом захворів, то хтось з класу неодмінно прийшов би провідати мене

61,0

33,2

4.

У разі виникнення проблем, у мене в сім’ї є до кого звернутися за порадою

84,0

11,0

5.

Якби мені захотілося піти в кіно, я легко знайшов би людину, яка б склала мені компанію

83,6

11,9

6.

Якщо мені потрібна порада з особистої проблеми, я знаю до кого звернутися

83,8

11,4

7.

Коли мені знадобиться допомога, серед моїх рідних є кому мені допомогти

87,5

7,1

Також зауважимо, що в разі виникнення серйозних труднощів (як то «виникнення проблем», при потребі порадитися в «особистій проблемі» чи «допомоги зробити щось») абсолютна більшість школярів сподіваються саме на підтримку рідних. В той же час, у менш серйозних ситуаціях (бажання погуляти в парку, поділитися думками, сходити в кіно або відвідування в разі хвороби) школярі сподіваються на участь друзів.



Висновок про досить міцні соціальні зв’язки всередині первинних груп, до яких належать школярі, також підтверджується і розподілом відповідей на запитання «Якщо у Вас виникнуть складні особисті проблеми, до кого Ви звернетеся в першу чергу?» (Таблиця 2).
Таблиця 2

Розподіл відповідей на запитання «Якщо у Вас виникнуть складні особисті проблеми, то до кого Ви звернетеся в першу чергу?» (% від кількості виборів варіантів відповідей)


№ п/п

Варіант відповіді

%

1.

До матері

44,1

2.

До батька

14,0

3.

До обох батьків

31,0

4.

До класного керівника

6,5

5.

До одного з вчителів-предметників, до якого відчуваю найбільшу довіру

3,1

6.

До друга чи подруги

56,8

7.

До психолога

7,8

8.

До соціального працівника

0,8

9.

До священика

4,2

10.

До керівника гуртка чи секції, які відвідую

1,6

11.

До інших родичів (бабусі, дідусі, брати, сестри, дядьки й тітки)

22,0

12

Мені немає до кого звернутися в такому випадку

2,8

13

Інше (напишіть, що саме)

6,4




Всього

201,1

На чию допомогу найбільше сподіваються школярі, наочно демонструє узагальнена діаграма (Малюнок 1).


Малюнок 1

Розподіл відповідей на запитання «Якщо у Вас виникнуть складні особисті проблеми, то до кого Ви звернетеся в першу чергу?» (скорочено) (% від кількості виборів варіантів відповідей)

Як видно, у разі виникнення серйозних проблем, школярі перш за все звернуться до батьків та інших родичів або друзів. Зазначимо, що у разі звернення до батьків дівчатка частіше обирають матір (54,5%), ніж батька (9,4%). Найбільш схильні розраховувати на підтримку батьків дівчатка (82,7%). Хлопчики взагалі не схильні звертатися до батьків (лише 37 % опитуваних звернуться до батьків, не виділяючи окремо пріоритет матері чи батька). Такий розподіл відповідей характерний для всіх школярів з 8 по 11 класи спеціалізованих та неспеціалізованих шкіл.

Таким чином, можна зробити висновок, що основні соціальні кола, в межах яких проходить життя луганських школярів, характеризуються стосунками взаємодопомоги як практичного, так і психологічного характеру.

Взаємодопомога в первинних групах конституюється у формі реципрокного обміну [2, с. 21]. Зробимо невеликий відступ. Реципрокність – це тип обміну, при якому трансферт виступає не як товар, а як дар. При цьому акт даріння імпліцитно містить приховані очікування (і моральний обов’язок) зворотного даріння, але з урахуванням можливостей і особливостей отримувача дару.

Основою реципрокного дарообміну є довіра. Її втрата означає виключення з мережі дарообміну і застосування відповідних санкцій (осуд, покарання). Вище наведені дані свідчать про високий рівень довіри, що існує в первинних групах, до яких належать луганські школярі. Довіру ми будемо тлумачити за Н. Луманом як очікування благонадійної поведінки потенційного партнера в конкретній ситуації взаємодії, тобто як механізм зниження соціальної невизначеності. Ми будемо відрізняти довіру (феномен конкретної ситуації взаємодії) від впевненості – очікування стабільного функціонування соціальних систем та інститутів [3, с. 98].

Показником довіри школярів є очікування справедливого ставлення до себе з боку представників різних соціальних кіл. Згідно з результатами опитування, на справедливе ставлення до себе школярі розраховують передусім з боку батьків (77,6 %), друзів (59,8%) і родичів (56,8%). При цьому на справедливе ставлення до себе з боку вчителів сподівається приблизно третина школярів (27% у спеціалізованих та 31,3% у неспеціалізованих школах) (таблиця 3). Такий розподіл відповідей характерний для учнів всіх вікових груп (з 8 по 11 класи).
Таблиця 3


Каталог: sites -> default -> files
files -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
files -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
files -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
files -> Культура Античності. Культура Давньої Греції
files -> Системотехнічні засади та інструментально-програмні засоби створення та підтримки цифрових словників сидорчук надія Миколаївна
files -> Міністерство освіти І науки україни державний економіко-технологічний університет транспорту
files -> Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст»,
files -> Конструкції для енергоефективного відновлення забудови, постраждалої від надзвичайних ситуацій


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка