2 Ф. Котлер; 3 Дж. Кейнс; 4 С. Адамс. Сукупність маркетингових заходів є невидимою для: 1 виробника; 2 роздрібного продавця; 3 споживача



Скачати 69.67 Kb.
Сторінка2/4
Дата конвертації19.07.2020
Розмір69.67 Kb.
1   2   3   4

85. Оптимальність як принцип маркетингового планування – це:

1) врахування багаторівневої структури функціонуючої соціально- економічної системи;

2) розглядається декілька варіантів для досягнення поставлених цілей;

3) при оцінці альтернативних рішень вибирається максимально ефективне;

4) врахування обмеженості ресурсів та їх раціонального використання.


86. Обмеженості ресурсів як принцип маркетингового планування – це:

1) врахування багаторівневої структури функціонуючої соціально- економічної системи;

2) розглядається декілька варіантів для досягнення поставлених цілей;

3) при оцінці альтернативних рішень вибирається максимально ефективне;



4) врахування обмеженості ресурсів та їх раціонального використання.
87. Компетентність як принцип маркетингового планування – це:

1) врахування багаторівневої структури функціонуючої соціально- економічної системи;

2) розглядається декілька варіантів для досягнення поставлених цілей;

3) при оцінці альтернативних рішень вибирається максимально ефективне;



4) необхідність при оцінці ефективності врахування як економічних так і соціальних наслідків.
88. Адаптивність як принцип маркетингового планування – це:

1) гнучкість реагування на зміни внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства;

2) при оцінці альтернативних рішень вибирається максимально ефективне;

3) розробляти плани повинен той хто їх буде реалізувати;

4) необхідність при оцінці ефективності врахування як економічних так і соціальних наслідків.


89. Оперативне планування здійснюється терміном на:

1) поточний рік;

2) стратегічний квартал;

3) оперативний місяць;

4) перші 5 років.


90. Історія фірми, її утворення, розвиток, напрями діяльності, місце на ринку - це ті фактори, які в першу чергу повинні враховуватися при формуванні:

1) стратегії фірми;

2) тактики фірми;

3) місії фірми;

4) політики фірми.


91. Реклама, пропаганда, персональний продаж, стимулювання збуту, зв’язки з громадськістю – це характеристики, які найбільше відображають зміст такої складової комплексу маркетингу як:

1) товар;

2) місце;

3) ціна;


4) просування.
92. Умови кредитування, знижки, умови платежу – це характеристики, які найбільше відображають зміст такої складової комплексу маркетингу як:

1) товар;

2) місце;

3) ціна;

4) просування.


93. Властивості, бренд, сервіс, гарантії – це характеристики, які найбільше відображають зміст такої складової комплексу маркетингу як:

1) товар;

2) місце;

3) ціна;

4) просування.


94. Фірми, які займають нові бізнес-сфери і відносно велику частку бурхливо зростаючого ринку, операції на якому приносять надприбутки називаються:

1) “собаки”;

2) “знаки запитання”;

3) “дійні короки”;



4) “зірки”.
95. Фірми, які захопили відносно велику частку ринку, але з часом їх зростання уповільнилося, однак їх позиції на ринку стійкі, що дозволяє отримувати стабільні прибутки називаються:

1) “собаки”;

2) “знаки запитання”;

3) “дійні короки”;

4) “зірки”.


96. Як називаються фірми частки яких на ринку високі, але темпи зростання низькі, тобто для збереження частки на ринку потрібні значні інвестиційні ресурси:

1) “собаки”;



2) “знаки запитання”;

3) “дійні короки”;

4) “зірки”.
97. Концепція управління маркетингом, де всі маркетингові зусилля спрямовані на удосконалення виробництва, впровадження досягнень НТП, підвищення на цій основі продуктивності праці і можливості зниження цін – це:

1) концепція удосконалення виробництва;

2) концепція удосконалення товару;

3) концепція інтенсифікації комерційних зусиль;

4) традиційна маркетингова концепція.


98. Концепція управління маркетингом, що передбачає орієнтацію споживачів на ті товари та послуги, які за своїми техніко-експлуатаційними висновками є якісно відмінними від конкуруючих – це:

1) концепція удосконалення виробництва;



2) концепція удосконалення товару;

3) концепція інтенсифікації комерційних зусиль;

4) традиційна маркетингова концепція.
99. Концепція управління маркетингом, за умов якої споживачі будуть прихильно ставитися до фірми та її товару лише при наявності нею комерційних зусиль із збуту називається:

1) концепцією удосконалення виробництва;

2) концепцією удосконалення товару;

3) концепцією інтенсифікації комерційних зусиль;

4) традиційною маркетинговою концепцією.


100. Концепція управління маркетингом, що передбачає виявлення потреб споживачів і їх своєчасного задоволення, але значно ефективнішими, ніж в конкурента способами із дотриманням етики бізнесу та врахування добробуту як підприємства так і суспільства в цілому, називається:

1) концепцією удосконалення виробництва;

2) концепцією удосконалення товару;

3) концепцією інтенсифікації комерційних зусиль;



4) концепцією соціально-етичного маркетингу.
101. Використання якої концепції управління маркетингом має місце лише за наявності добросовісної конкуренції, врахування глобальних екологічних проблем та активного впровадження в практику соціально-відповідального бізнесу:

1) концепцією удосконалення виробництва;

2) концепцією удосконалення товару;

3) концепцією соціально-етичного маркетингу;

4) концепцією інтенсифікації комерційних зусиль.


102. Яка організаційна структура управління маркетингом найдоцільніша для підприємців, які випускають широкий асортимент продукції та мають специфічну особливість виробництва і збуту:

1) функціональна;

2) географічна;

3) товарна;

4) функціональну-географічна.


103. Стратегія “більш глибокого проникнення на ринок” у матриці Ансофа представлена двома елементними складовими:

1) існуючі товари і нові ринки;

2) існуючі ринки й існуючі товари;

3) нові ринки і нові товари;

4) нові товари й існуючі ринки.
104. Стратегія “ розробки нового товару ” у матриці Ансофа представлена двома елементними складовими:

1) існуючі товари і нові ринки;

2) існуючі ринки й існуючі товари;

3) нові ринки і нові товари;



4) нові товари й існуючі ринки.
105. Стратегія “ диверсивікації ” у матриці Ансофа представлена двома елементними складовими:

1) існуючі товари і нові ринки;

2) існуючі ринки й існуючі товари;

3) нові ринки і нові товари;

4) нові товари й існуючі ринки.


106. Стратегія – “більш глибоке проникнення на ринок” здійснюється через:

1) розширення асортименту, збільшення торгових точок, удосконалення реклами;

2) детальний аналіз демографічних, економічних та географічних ринків;

3) постійне оновлення товарів, їх модифікацію та пристосування до потреб споживачів;

4) створення нових продуктів для нових ринків.


107. Стратегія – “розширення границь ринку” здійснюється через:

1) розширення асортименту, збільшення торгових точок, удосконалення реклами;



2) детальний аналіз демографічних, економічних та географічних ринків;

3) постійне оновлення товарів, їх модифікацію та пристосування до потреб споживачів;

4) створення нових продуктів для нових ринків.
108. Стратегія – “розробка нового товару” здійснюється через:

1) розширення асортименту, збільшення торгових точок, удосконалення реклами;

2) детальний аналіз демографічних, економічних та географічних ринків;

3) постійне оновлення товарів, їх модифікацію та пристосування до потреб споживачів;

4) створення нових продуктів для нових ринків.


109. Для якої моделі стратегічного планування характерна класифікація фірм на: “зірки”, “дійні корови”, “знаки питання”, “собаки”:

1) модель Котлера;

2) модель “Shall / ДРМ”;

3) модель GE / Mc Kinsey;



4) модель BCG.
110. Ціноутворення, комунікації; маркетингові витрати, мотивація в системі маркетингової діяльності – це складові елементи:

1) фінансового координування;



2) маркетингового управління;

3) економічного нормування;

4) державного регулювання.
111. Який із базових підходів (концепцій) на основі яких фірми здійснюють свою маркетингову діяльність є найновішим:

1) концепцією удосконалення виробництва;

2) концепцією удосконалення товару;

3) концепцією інтенсифікації комерційних зусиль;



4) концепцією соціально-етичного маркетингу.
112. Назвіть, яка із існуючих організаційних структур служби маркетингу передбачає такі елементи як: відділ маркетингових досліджень, маркетингове планування, постачання і збут, реклама, сервісне обслуговування та керуючий маркетингом –

1) функціональна;

2) географічна;

3) функціонально-ринкова;

4) функціональну-географічна.


113. Назвіть, яка із існуючих організаційних структур служби маркетингу передбачає такі елементи як: керівник маркетингу товару А, керівник маркетингу товару Б, керівник маркетингу товару В, керівник маркетингу товару Г та керуючий маркетингом –

1) товарна;

2) географічна;

3) функціонально-ринкова;

4) функціональну-географічна.


114. Якого виду маркетингової структури служби маркетингу не існує:

1) ринкова;

2) географічна;

3) функціонально-ринкова;



4) циклічна.
115. Якого виду маркетингової структури служби маркетингу не існує:

1) ринкова;



2) гіпотетична;

3) функціонально-ринкова;

4) функціональну-географічна.
11.7 Якого виду маркетингової структури служби маркетингу не існує:

1) ринкова;

2) географічна;

3) функціонально-ринкова;



4) економетрична.
118. Якого із базових підходів (концепцій) на основі яких фірми здійснюють свою маркетингову діяльність не існує:

1) концепцією удосконалення керівництва;

2) концепцією удосконалення товару;

3) концепцією інтенсифікації комерційних зусиль;

4) концепцією соціально-етичного маркетингу.


119. Якого із базових підходів (концепцій) на основі яких фірми здійснюють свою маркетингову діяльність не існує:

1) концепцією удосконалення виробництва;

2) концепцією удосконалення товару;

3) концепцією інтенсифікації комерційних зусиль;



4) концепцією етнографічного маркетингу.
120. Якого із базових підходів (концепцій) на основі яких фірми здійснюють свою маркетингову діяльність не існує:

1) концепцією удосконалення виробництва;



2) концепцією удосконалення управління;

3) концепцією інтенсифікації комерційних зусиль;

4) концепцією соціально-етичного маркетингу.
121. Якого із базових підходів (концепцій) на основі яких фірми здійснюють свою маркетингову діяльність не існує:

1) концепцією удосконалення виробництва;



2) концепцією удосконалення фінансових показників;

3) концепцією інтенсифікації комерційних зусиль;

4) концепцією соціально-етичного маркетингу.
122. Якого із базових підходів (концепцій) на основі яких фірми здійснюють свою маркетингову діяльність не існує:

1) концепцією удосконалення реклами;

2) концепцією удосконалення товару;

3) концепцією інтенсифікації комерційних зусиль;

4) концепцією соціально-етичного маркетингу.


123. Якого із базових підходів (концепцій) на основі яких фірми здійснюють свою маркетингову діяльність не існує:

1) концепцією удосконалення мотивації працівників;

2) концепцією удосконалення товару;

3) концепцією інтенсифікації комерційних зусиль;

4) концепцією соціально-етичного маркетингу.


124. Якого із базових підходів (концепцій) на основі яких фірми здійснюють свою маркетингову діяльність не існує:

1) концепцією удосконалення виробництва;

2) концепцією удосконалення товару;

3) концепцією інтенсифікації комерційних зусиль;



4) концепцією соціологічного маркетингу.
125. Основними тенденціями сучасного розвитку маркетингового управління є:

1) збільшення витрат на маркетинг;

2) технічне вдосконалення маркетингової діяльності;

3) здійснення інвестицій в ринок;



4) вірні відповіді 1) і 2).
126. Розширення ринку відбувається, коли:

1) фірма виходить з новим товаром на новий ринок;

2) фірма виходить з новим товаром на діючий ринок;

3) фірма виходить з старим товаром на новий ринок;

4) фірма виходить з старим товаром на діючий ринок.


127. Цілі мають відповідати наступним критеріям:

1) побудова в ієрархічному порядку;

2) реальність;

3) послідовність;



4) всі відповіді вірні.
128. Стратегія диференціації полягає:

1) у зосередженні фірмою уваги на одному чи декількох вузьких сегментах ринку;

2) проникненні на нові ринки з новими товарами;

3) зосередження зусиль компанії на завоюванні прихильності споживача на рівні послуг, в якості продукції, в її оформленні, в технологіях тощо;

4) інтеграції з посатчальниками та посередниками.


129. Стратегія концентрації, характерна, як правило, для:

1) великих компаній;

2) фірм, що мають специфічні привілеї або володіють відповідними технологіями;

3) невеликих компаній, які добре ознайомлені з потребами споживачів;

4) компаній, які ведуть боротьбу за лідерство на рику.


130. Виокремлення товару фірми-виробника з-поміж товарів конкурентів – це:

1) диверсифікація;

2) концентрація;

3) позиціювання;

4) диференціювання.


131. Комплекс маркетингу включає:

1) ціну, товар, послуги, торговельну інфраструктуру;

2) ціну, товар, рекламу, попит;

3) ціну, товар, поширення товару, просування товару;

4) ціну, товар, рекламу, пропаганду.


132. Поширення товару включає:

1) прямий маркетинг;



2) визначення каналів розподілу;

3) рекламу;

4) всі відповіді вірні.
133. Ціна, як елемент комплексу маркетингу передбачає:

1) розробку прейскурантних цін;

2) визначення знижок та надбавок;

3) умови надання кредиту;

4) всі відповіді вірні.
134. Наявність керівника з груп товарів передбачена за:

1) функціональної організації відділу маркетингу;

2) організації відділу маркетингу за географічним принципом;

3) організації відділу маркетингу за ринковим принципом;



4) організації відділу маркетингу за товарним принципом.
135. Завданням контролю виконання річних планів є:

1) переконатися, що запланованих показників досягнуто;

2) виявити прибуткові та збиткові стратегічні господарчі підрозділи;

3) з'ясувати, чи дійсно підприємство використовує най кращі маркетингові можливості та чи ефективно воно це робить;

4) всі відповіді вірні.


136. Завданням контролю прибутковості є:

1) переконатися, що запланованих показників досягнуто;



2) виявити прибуткові та збиткові стратегічні господарчі підрозділи;

3) з'ясувати, чи дійсно підприємство використовує най кращі маркетингові можливості та чи ефективно воно це робить;

4) всі відповіді вірні.
137. В чому полягає необхідність маркетингової інформації?

1) вона створює передумови для здобуття конкурентних переваг;

2) допомагає знизити рівень комерційного ризику;

3) допомагає визначити і врахувати зміни в навколишньому бізнес-середовищі;



4) всі відповіді вірні.
138. За призначенням розрізняють такі види інформації:

1) макропланова та мікропланова;

2) вторинна і первинна;

3) внутрішня і зовнішня;



4) вихідна і контрольна.
139. Доступна для всіх інформація називається:

1) власна;

2) вторинна;

3) відкрита;

4) приватна.


140. Звіти фірми, списки покупців, постачальників, посередників – це джерела:

1) методологічної інформації;

2) первинної інформації;

3) приватної інформації;



4) внутрішньої інформації.
141. За терміном отримання розрізняють:

1) стратегічну і тактичну інформацію;



2) первинну і вторинну інформацію;

3) навколишню та проміжну інформацію;

4) короткотермінову і довготермінову інформацію.
142. Дані про наявні можливості підприємства щодо впливу на суб’єктів ринку характеризують:

1) стратегічну інформацію;

2) тактичну інформацію;

3) орієнтувальну інформацію;



4) проміжну інформацію.
143. Перевагами первинної інформації є:

1) цілеспрямованість;

2) швидкість отримання;

3) комплексність;

4) достатня кількість.


144. Недоліками первинної інформації є:

1) надто загальний характер;

2) невідома методика збирання;

3) складність підготовки необхідних спеціалістів;

4) неточність.


145. Перевагами вторинної інформації є:

1) конкретність;

2) надійність;

3) відповідність ухваленій методології збирання інформації;



4) невисока вартість.
146. Методами збору первинної інформації є:

1) опитування;

2) спостереження;

3) комплексний збір даних;



4) всі відповіді вірні.
147. Перевагами особистого опитування є:

1) швидкість;

2) анонімність респондента;

3) можливість широкого охоплення респондентів;



4) глибина та комплексність інформації.
148. Недоліками особистого опитування є:

1) можливість відмови від співпраці;



2) висока вартість;

3) низька ефективність;

4) вірні відповіді 1) і 3).
149. Недоліками опитування телефоном є:

1) висока вартість;

2) низька ефективність;

3) тривалість та складність організації;



4) можливість відмови від співпраці.
150. Перевагами опитування поштою є:

1) безпосередній контакт;

2) можливість впливу на респондента;

3) можливість широкого охоплення респондентів;

4) вірні відповіді 2) і 3).


151. Недоліками опитування поштою є:

1) бракує можливості впливу на респондента;

2) низька ефективність;

3) висока вартість;



4) вірні відповіді 1) і 2).
152. Перевагами спостережень перед опитуваннями є:

1) низька вартість;

2) можливість відмови від співпраці;

3) складність забезпечення репрезентативності вибірки;



4) врахування впливу чинників навколишнього бізнес-середовища.
153. Відтворення дії різних маркетингових чинників за допомогою економіко-математичних моделей а ЕОМ – це:

1) комплексний збір даних;



2) імітація;

3) експеримент;

4) агрегування.
154. Джерелами маркетингової інформації є:

1) друковані видання;

2) балансові звіти;

3) чутки, плітки;



4) всі відповіді вірні.
155. Система взаємодії людей, технічних засобів та методологічних розробок для планування збору, одержання й обробки інформації спрямованої на успішне виконання поставлених завдань – це:

1) система внутрішньої звітності;

2) система маркетингового дослідження;

3) система аналізу маркетингової інформації;



4) маркетингова інформаційна система.
156. Основними завданнями маркетингової інформаційної системи є:

1) розрахунок величини попиту і пропозиції;

2) дослідження поведінки споживачів;

3) фільтрація інформації;

4) формування бази даних.


157. Основними компонентами маркетингової інформаційної системи є:

1) система маркетингового спостереження;

2) система соціологічних досліджень;

3) система аналізу маркетингового середовища;

4) всі відповіді вірні.


158. Систематичне отримання й аналіз доступних для громадськості даних про конкурентів та зміни у маркетинговому середовищі –це:

1) система внутрішньої звітності;



2) система маркетингового спостереження;

3) система маркетингового дослідження;

4) система аналізу маркетингової інформації.
159. Комплексне планування, збирання, опрацювання й аналіз інформації з метою розв’язання конкретного маркетингового завдання компанії – це:

1) маркетингове управління;

2) маркетинговий процес;

3) маркетингове спостереження;



4) маркетингове дослідження.
160. Метою маркетингових досліджень є:

1) виявлення маркетингових можливостей фірми;

2) зниження частки невизначеності й ризику;

3) підвищення ефективності маркетингової діяльності;



4) всі відповіді вірні.
161. Маркетингове дослідження має відповідати таким вимогам:

1) комплексність;

2) цільове спрямування;

3) об’єктивність;



4) всі відповіді вірні.
162. Фірми, які самостійно збирають, а потім продають інформацію за встановленими розцінками називаються:

1) автономно працюючими фірмами;

2) вузькоспеціалізованими фірмами;

3) комплексними фірмами;

4) консалтинговими агентствами.


163. Маркетингове дослідження включає:

1) три етапи;

2) чотири етапи;

3) п’ять етапів;

4) шість етапів.


164. Пошукове маркетингове дослідження проводиться з метою:

1) збору попередньої інформації, яка допомагає виявити проблему і запропонувати можливі шляхи її розв’язання;

2) уточнення формулювання маркетингової проблем, ситуації чи потенціалу ринку;

3) перевірки причинно-наслідкових зв’язків між двома явищами;

4) вірні відповіді 1) і 3).
165. Існують такі види маркетингових досліджень:

1) кабінетні;

2) лабораторні;

3) офісні;

4) аудиторні.


166. За неможливості збирання та узагальнення інформації використовуються:

1) кабінетні маркетингові дослідження;

2) польові маркетингові дослідження;

3) пілотні маркетингові дослідження;

4) панельні маркетингові дослідження.


167. Перевагами кабінетних досліджень є:

1) безпосередній контакт зі споживачами;

2) безпосередній контакт із суб’єктами ринку;

3) безпосередня участь дослідника в маркетингових процесах;

4) швидкість збирання інформації.
168. Безпосередній контакт зі споживачем характерний для:

1) пілотних досліджень;

2) польових досліджень;

3) панельних досліджень;

4) кабінетних досліджень.


169. Висока вартість характерна для:

1) кабінетних досліджень;

2) методу фокус-груп;

3) панельних досліджень;



4) польових досліджень.
170. Перевагами пілотних досліджень є:

1) безпосередній контакт зі споживачами;



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка