2 Ф. Котлер; 3 Дж. Кейнс; 4 С. Адамс. Сукупність маркетингових заходів є невидимою для: 1 виробника; 2 роздрібного продавця; 3 споживача



Скачати 69.67 Kb.
Сторінка4/4
Дата конвертації19.07.2020
Розмір69.67 Kb.
1   2   3   4

263. Відмінності у продуктах або способах надання інформації про ці продукти:

1) мотивація;



2) диференціація;

3) диверсифікація;

4) концентрація.
264. Поділ ринку на країни, міста, села тощо відбувається при сегментуванні за:

1) географічними принципами;

2) поведінковими принципами;

3) демографічними принципами;

4) психографічними принципами.


265. Поділ споживачів за рівнем доходів, родом занять, національністю відбувається при сегментуванні за:

1) соціально-економічними принципами;

2) поведінковими принципами;

3) демографічними принципами;

4) психографічними принципами.


266. Перевагами ринкового сегментування є:

1) формування максимально можливого потенційного ринку;

2) зниження витрат виробництва і цін товарів;

3) здійснення маркетингових дій тоді і там, де ринок найбільше сприймає їх;

4) всі відповіді вірні.


267. Можливість виходу на сегмент з метою його обслуговування є проявом такої властивості ринкового сегменту:

1) відмінність;



2) доступність;

3) конкурентність;

4) активність.
268. Сприйняття компанії чи її товару суспільством називається:

1) пабліситі;

2) реклама;

3) бренд;



4) імідж.
269. До соціальних чинників належать:

1) соціальні класи;

2) мотивація;

3) сприйняття;



4) ролі і статуси.
270. Первинними групами членства можуть бути:

1) релігійні об’єднання;

2) профспілки;

3) громадські організації;



4) колеги по роботі.
271. Набір дій, виконання яких очікують від людини оточуючі – це:

1) роль;

2) сприйняття;

3) статус;

4) культура.


272. Сукупність психологічних рис людини, що зумовлюють особливості її реакції на вплив оточуючого середовища називається:

1) переконанням;

2) відношенням;

3) стилем життя;



4) типом особистості.
273. Передостанньою потребою в піраміді А.Маслоу є:

1) потреба у захисті;

2) соціальні потреби;

3) потреба у повазі;

4) потреба у самореалізації.


274. Формами процесу сприйняття є:

1) вибіркове подразнення;

2) вибіркове спостереження;

3) вибіркова концентрація;



4) вибіркове запам’ятовування.
275. Працівники, що входять до складу закупівельного центру можуть виконувати такі ролі:

1) особи, що впливають на процес ухвалення рішення;

2) особи, що ухвалюють рішення;

3) особи, що керують потоком інформації;



4) всі відповіді вірні.
276. На якому вихідному застереженні ґрунтується дослідження поведінки споживача:

1) покупець вільний у процесі прийняття рішення про обмін;

2) поведінка покупця дуже часто виходить за межі закону;

3) поведінка покупця не пов’язана із наявною достовірною інформацією;



4) мінливість і непередбачуваність споживача можна змінити в процесі купівлі-продажі.
277. Кінцеві споживачі купують товари послуги з метою:

1) передачі її благодійним організації;



2) особистого використання і споживання;

3) наступної перепродажі;

4) переробки і отримання прибутку.
278. Загальна корисність:

1) нагромаджена додатна корисність, що збільшується тому що додається до попередньої але темпи її щоразу уповільнюються;

2) додаткова корисність яку отримує споживач від кожної додаткової одиниці блага;

3) корисність з розрахунку на одну особу;

4) задоволення від купівлі що існує упродовж тривалого часу.


279. Сформуйте логічну послідовність етапів розгорнутої моделі процесу прийняття рішення про купівлю:

1) пошук інформації, усвідомлення проблеми, оцінка варіантів, рішення про купівлю, поведінка після купівлі;



2) усвідомлення проблеми, пошук інформації, оцінка варіантів, рішення про купівлю, поведінка після купівлі;

3) рішення про купівлю, усвідомлення проблеми, оцінка варіантів, пошук інформації, поведінка після купівлі;

4) логічного зв’язку не виявлено у жодному із варіантів.
280. До загальнодоступних джерел інформації відносяться:

1) реклама;

2) продавці;

3) веб-сайти компаній;



4) телепередачі.
281. Під час купівлі товарів поточного споживання як засвідчує практика найефективнішими є:

1) продавці;

2) реклама;

3) особисті джерела;

4) власний досвід.


282. Етап сприйняття рішення про купівлю на якому споживач оцінює, зіставляє і порівнює різні варіанти називається:

1) порівняльна перевага;



2) оцінка варіантів;

3) зіставлення варіантів;

4) порівняння варіантів.
283. Які опосередковані чинники можуть впливати на етапі рішення про купівлю:

1) відношення інших людей;

2) зовнішній стан допоміжного персоналу;

3) вдала композиція, дизайн магазину;

4) непередбачувані чинники.


284. Яке рішення приймає споживач якщо у нього є бажання придбати продукцію із певної товарної категорії:

1) альтернативної лінії поведінки;

2) аналізу маркетингового середовища;

3) вибору транспортного засобу для перевезення;

4) вибору особи що буде супроводжувати його при купівлі.


285. До суспільних класів відносяться:

1) група людей яка формує своєрідний стиль споживчих потреб і поведінки;

2) групи людей що об’єднані для спільного ведення бізнесу;

3) мілітаризовані прошарки населення;



4) стабільні та значні прошарки населення які мають подібні інтереси, поведінку і цінності.
286. До якої групи чинників мотивації людини належить культура та референтні групи:

1) психофізіологічні чинники;



2) соціокультурні чинники;

3) ситуативні впливи;

4) комплекс маркетингу.
287. Яка стадія в моделі процесу купівлі є основоположною:

1) оцінка альтернатив;

2) пошук інформації;

3) усвідомлення потреби;

4) реакція на покупку.


288. Оберіть вірне твердження:

1) товари мають для споживача однакову вагомість;

2) до поняття товару входить лише його образ;

3) під час купівлі споживач не звертає увагу на марку товару та його імідж;



4) споживач розглядає товар як сукупність різноманітних властивостей.
289. Товар – це:

1) все те, що здатне задовольнити потреби споживачів;

2) все, що призначене для задоволення певної потреби і пропоноване на ринку для продажу;

3) матеріальні об’єкти, послуги, які характеризуються сукупністю властивостей, здатних задовольнити бажання потенційних покупців;



4) всі твердження вірні.
290. До споживчих товарів відносять:

1) товари повсякденного вжитку, товари особливого попиту, товари екстреної купівлі;

2) товари особливого попиту, основні товари, товари пасивного попиту;

3) товари попереднього вибору, товари пасивного попиту, товари повсякденного вибору;

4) основні товари, товари пасивного попиту, товари екстреної купівлі.


291. Етап зростання життєвого циклу товару характеризується:

1) інтенсивним визнанням товару й нарощуванням обсягів продажу, зменшенням витрат на рекламу, появою конкурентів, збільшенням прибутків фірми;

2) високими витратами на виробництво і збут, покупці – новатори, відсутністю конкурентів і прибутків, повільним збільшенням обсягів продаж;

3) уповільненням темпів зростання обсягів продажу товару, стабілізацією прибутку або навіть частковим зменшенням внаслідок додаткових витрат на маркетингові заходи з метою протидії конкурентам і залучення нових покупців;

4) різким скороченням обсягів продажу і зменшенням прибутку.


292. Споживчі товари та послуги, які найбільше та найінтенсивніше використовують - це:

1) товари пасивного попиту;

2) товари постійного попиту;

3) щоденні товари;



4) товари повсякденного вжитку.
293. Для етапу зрілості ЖЦТ характерне:

1) інтенсивне визнання товару й нарощування обсягів продажу, зменшення витрат на рекламу, поява конкурентів, збільшення прибутків фірми;

2) високі витрати на виробництво і збут, покупці – новатори, конкуренти відсутні, прибутки відсутні, повільне збільшення обсягів продаж;

3) уповільнення темпів зростання обсягів продажу товару, прибуток стабілізується або навіть частково зменшується внаслідок додаткових витрат на маркетингові заходи з метою протидії конкурентам і залучення нових покупців;

4) різке скорочення обсягів продажу і зменшення прибутку.


294. Товари з унікальними характеристиками належать до товарів:

1) попереднього вибору;



2) особливого попиту;

3) підвищеної комфортності;

4) пасивного попит.
295. Крива життєвого циклу характеризує:

1) зміну рівня виробництва товару;



2) зміну попиту на товар;

3) зміну ціни на товар;

4) зміну рівня споживання товару.
296. На якому етапі життєвого циклу відбувається розширення ринку; зростання товарних запасів, загострення конкуренції:

1) зростання;

2) виведення товару на ринок;

3) занепаду;

4) зрілості.


297. Стиль, який розповсюджений упродовж нетривалого періоду називають:

1) захопленням;



2) модою;

3) флагманом;

4) трендом.
298. Етап спаду в ЖЦТ характеризується:

1) інтенсивним визнанням товару й нарощуванням обсягів продажу, зменшенням витрат на рекламу, появою конкурентів, збільшенням прибутків фірми;

2) високими витратами на виробництво і збут, покупці – новатори, відсутністю конкурентів і прибутків, повільним збільшенням обсягів продаж;

3) уповільненням темпів зростання обсягів продажу товару, стабілізацією прибутку або навіть частковим зменшенням внаслідок додаткових витрат на маркетингові заходи з метою протидії конкурентам і залучення нових покупців;



4) різким скороченням обсягів продажу і зменшенням прибутку.
299. Головною властивістю товару є:

1) здатність бути доступним широкому колу споживачів;



2) здатність задовольняти потреби;

3) здатність бути доступним цільовому споживачеві;

4) здатність задовольняти очікування цільових споживачів.
300. Корисність товару – це:

1) набір якісних характеристик товару, які в сукупності визначають вигоду від придбання основного товару;



2) споживчий ефект отриманий від зіставлення з витраченими коштами;

3) основна вигода, заради якої споживач купує товар, яка допомагає вирішити певні проблеми;

4) споживчий ефект, який отримує покупець від витрачених коштів на придбання кожної наступної одиниці однойменного товару.
301. Які рівні товару, що пропонується цільовим споживачам, виділяє Ф.Котлер:

1) товар за задумом, основний товар, товар із підсиленням;



2) товар за задумом, товар у реальному виконанні, товар із підсиленням;

3) товар за задумом, очікуваний товар, товар із підсиленням;

4) товар за задумом, товар у реальному виконанні, потенційний товар.
302. Скільки рівнів товару, що пропонується цільовим споживачам, виділяє Ф.Котлер:

1) п’ять;

2) вісім;

3) три;

4) чотири.


303. Товар у реальному виконанні – це:

1) набір якісних характеристик товару, які в сукупності визначають вигоду від придбання основного товару;

2) товар, пов'язаний з тими поліпшеннями і трансформацією, які, можливо, зазнає існуючий товар у майбутньому;

3) основна вигода, заради якої споживач купує товар, яка допомагає вирішити певні проблеми;

4) товар, що задовольняє основну потребу, заради якої створювався.


304. Які типи споживчих товарів виділяють в економічній літературі:

1) товари повсякденного вжитку, товари промислового призначення, споживчі товари, товари пасивного попиту;



2) товари повсякденного вжитку, товари попереднього відбору, товари особливого попиту, товари пасивного попиту;

3) товари особливого попиту, товари пасивного попиту, екстрені товари, допоміжні товари, ділові послуги;

4) товари виробничого призначення, ділові послуги, товари особливого попиту, товари повсякденного вжитку, товари промислового призначення, споживчі товари.
305. Скільки типів споживчих товарів виділяють в економічній літературі:

1) три;


2) чотири;

3) шість;

4) вісім.
306. Із скількох етапів складається крива життєвого циклу товару:

1) п’ятьох;

2) трьох;

3) восьми;



4) шести.
307. Які стратегічні маркетингові заходи на етапі зрілості товару характерні для стратегії модифікації товару:

1) вихід на нові сегменти ринку;



2) поліпшення функціональних властивостей товару;

3) захоплення ринку у слабких конкурентів;

4) цінова диференціація товару.
308. Які стратегічні маркетингові заходи на етапі зрілості товару характерні для стратегії модифікації комплексу маркетингу:

1) цінова диференціація товару;

2) стимулювання інтенсивнішого споживання товару;

3) вихід на нові сегменти ринку;

4) підвищення якості товару.


309. Споживчі товари – це:

1) товари придбані для особистого чи сімейного споживання;

2) товари, які використовують безпосередньо в процесі виробництва вони стають частиною кінцевого продукту;

3) товари та послуги, які найбільше та найінтенсивніше використовують;

4) товари, які беруть участь у багатьох виробничих процесах і допомагають покупцю у виробничій діяльності.


310. Товари попереднього вибору – це:

1) товари, які тісно пов’язані між собою за призначенням і використанням, поширюють ті самі канали розподілу, використовують однаковий підхід до ціноутворення, призначені для однакових сегментів ринку;

2) товари, які беруть участь у багатьох виробничих процесах і допомагають покупцю у виробничій діяльності;

3) товари доступні для купівлі у багатьох місцях;



4) споживчі товари, які купують через певні, іноді тривалі проміжки часу, попередньо збираючи інформацію про якість, ціни, функціональні властивості, термін експлуатації.
311. Товари особливого попиту – це:

1) товари доступні для купівлі у багатьох місцях;



2) товари з унікальними характеристиками;

3) товари доступні для купівлі у багатьох місцях;

4) товари, потреба в яких виникає гостро і несподівано.
312. Маркетингова товарна політика – це:

1) складова господарської діяльності підприємства;

2) визначений курс дій, принципи поведінки підприємства на товарному ринку;

3) сукупність засобів впливу на споживача за допомогою товару;



4) система дій підприємства для визначення місця товару на ринку, задоволення конкретного потенційного споживача товарами, широкої можливості їх вибору.
313. Мозковий штурм є:

1) методом пошуку нових ідей;

2) методом збору первинних даних;

3) інструментом маркетингового дослідження;

4) усі відповіді вірні.


314. Пошук взаємозв’язку між декількома предметами, який дозволив би створити новий товар є методом:

1) перелічення ознак;

2) мозкового штурму;

3) синектики;



4) примусового поєднання
315. Пророблений варіант ідеї, відображений у значущій для споживача формі називають:

1) ідеєю товару;



2) концепцією товару;

3) іміджем товару;

4) макетом товару.
316. Стратегія швидкого проникнення на ринок передбачає:

1) встановлення високих цін на новий товар і активне його просування на ринок;



2) встановлення низьких цін на новий товар і активне просування його на ринок;

3) встановлення низьких цін на новий товар і здійснення невеликих витрат на його просування;

4) встановлення високих цін на новий товар і здійснення невеликих витрат на його просування.
317. Різке збільшення обсягів продажу та зростання прибутку компанії відбувається на етапі:

1) впровадження;



2) зростання;

3) зрілості;

4) спаду.
318. Які з вказаних критеріїв дають змогу трактувати товар як новий:

1) назва товару, час його освоєння і виробництва;



2) час його освоєння і виробництва, відмінності від існуючих аналогів і прототипів;

3) відмінності від існуючих аналогів і прототипів, інновації у технологічному процесі;

4) інновації у технологічному процесі, назва товару.
319. Назвіть правильну послідовність життєвого циклу товару:

1) впровадження, зрілість, зростання, насичення, спад;

2) впровадження, спад, зрілість, зростання, насичення;

3) впровадження, зростання, зрілість, спад;

4) впровадження, зростання, насичення, зрілість, спад.


320. Юридично узаконене, виняткове право використання марки – це:

1) товарний знак;

2) авторське право;

3) ім’я марки;

4) імідж товару.


321. Розробку моделей або прототипу нового товару здійснюють після:

1) прийняття рішення про те, що реалізація нового товару дасть змогу розширити ринок збуту;



2) прийняття рішення про те, що реалізація нового товару дасть змогу отримати прибуток;

3) прийняття рішення про те, що буде попит на новий;

4) прийняття рішення про те, що буде забезпечена безризиковість.
322. До функцій торгівельної марки належать:

1) інформативна, сервісна;



2) ідентифікативна, гарантійна;

3) сервісна, гарантійна;

4) гарантійна, інформативна.
323. Аура, яка оточує товар чи послугу і розкриває їхню споживчу вигоду, якісні відмінності від конкуруючих товарів називається:

1) маркою товару;

2) логотипом;

3) брендом;

4) іміджем.


324. Розширення родини марки:

1) відбувається, коли фірма пропонує додаткові властивості у межах однієї товарної категорії;

2) виявляється у використанні успішних марочних назв для випуску нових або модифікованих товарів у новій категорії;

3) створюють додаткові торгівельні марки для кожної категорії продукції, яку випускають;

4) використовують тоді, коли фірма змушена проникати у нову категорію товару, а стару марку неможливо використати.


325. Яку марочну стратегію використовують тоді, коли фірма змушена проникати у нову категорію товару, а стару марку неможливо використати:

1) нові торгівельні марки;

2) розширення родини марки;

3) багатомарочний підхід;

4) розширення сфери використання марки.


326. До характеристик товарного асортименту належать:

1) функціональність, насиченість;



2) глибина, насиченість;

3) диференційованість, функціональність;

4) насиченість, функціональність.
327. Причинами невдач нових товарів можуть бути:

1) відставання від конкурентів у часі;



2) переоцінений обсяг ринку;

3) вищі за очікувані витрати на розробку товару;

4) всі відповіді вірні.
328. Загальна уява про продукт, який компанія може запропонувати на ринку – це:

1) ідея товару;

2) концепція товару;

3) імідж товару;

4) товарний знак.


329. Що належить до причин несприйняття нових товарів:

1) переоцінка місткості ринку і передусім кількості тих споживачів, яких зацікавить новий товар;

2) вищі за очікувані витрати на розробку товару;

3) стимулювання інтенсивнішого споживання товару;

4) цінова диференціація товару.


330. Стратегія розроблення нового товару – це:

1) переоцінка місткості ринку і передусім кількості тих споживачів, яких зацікавить новий товар;



2) система поетапних послідовно виконуваних кроків, які робить фірма для досягнення своїх корпоративних цілей;

3) систему дій підприємства для визначення місця товару на ринку, задоволення конкретного потенційного споживача товарами, широкої можливості їх вибору;

4) здатність переорієнтувати виробничі потужності, гнучкість обладнання і технологій, оперативність роботи конструкторських і технологічних служб, наявність достатніх обсягів фінансування з власних і залучених джерел.
331. Ситуація, за якої фірма пропонує додаткові властивості у межах однієї товарної категорії:

1) розширення сфери використання марки;

2) багатомарочний підхід;

3) розширенням родини марки;

4) нові торгівельні марки.


332. Ситуація, за якої фірма використовує успішні марочні назви для випуску нових або модифікованих у новій категорії товарів:

1) розширення сфери використання марки;

2) розширенням родини марки;

3) нові торгівельні марки;

4) багатомарочний підхід.


333. Ситуація, за якої фірма створює додаткові торгівельні марки для кожної категорії продукції, яку випускає:

1) розширення сфери використання марки;



2) багатомарочний підхід;

3) розширенням родини марки;

4) нові торгівельні марки.
334. Процес безперервного удосконалення товару, надання йому нових оригінальних, видозмінених чи модифікованих ознак називають:

1) інновацією товару;

2) життєвим циклом нововведення;

3) зародженням та формуванням інноваційної ідеї;

4) науковим дослідженням.


335. Група товарів тісно пов’язаних між собою за функціональним призначенням, які продають через аналогічні канали збуту однотипним покупцям називається:

1) товарною номенклатурою;

2) товарною лінією;

3) товарним асортиментом;

4) товарною групою.


336. Кількість моделей, розмірів або відтінків смаку, кількість різновидів товару певного товарного асортименту називається:

1) широтою асортименту;



2) глибиною асортименту;

3) товарною лінією;

4) насиченістю асортименту.
337. Зовнішнє мікросередовище фірми складають:

1) клієнти, торгові агенти, контактні аудиторії, громадські організації;



2) постачальники, посередники, конкуренти, контактні аудиторії;

3) громадські організації, контактні аудиторії, посередники, вузькоспеціалізовані фірми;

4) маркетингові відділи компаній, постачальники, конкуренти, контактні аудиторії.
338. Корисність товару – це:

1) його споживчий ефект отриманий від зіставлення з витраченими коштами;

2) набір якісних характеристик товару, які в сукупності визначають вигоду від придбання основного товару;

3) споживчий ефект, який отримує покупець від витрачених коштів на придбання кожної наступної одиниці однойменного товару;

4) основна вигода, заради якої споживач купує товар, яка допомагає вирішити певні проблеми.


339. Товар за замислом це:

1) основна вигода, заради якої споживач купує товар, яка допомагає вирішити певні проблеми;

2) споживчий ефект, який отримує покупець від витрачених коштів на придбання кожної наступної одиниці однойменного товару;

3) набір якісних характеристик товару, які в сукупності визначають вигоду від придбання основного товару;

4) його споживчий ефект отриманий від зіставлення з витраченими коштами.


340. Товар з посиленням – це:

1) споживчий ефект, який отримує покупець від витрачених коштів на придбання кожної наступної одиниці однойменного товару;

2) основна вигода, заради якої споживач купує товар, яка допомагає вирішити певні проблеми;

3) набір якісних характеристик товару, які в сукупності визначають вигоду від придбання основного товару (функціональні властивості, дизайн товару, упаковк1);



4) надання додаткових послуг і вигод (післяпродажне обслуговування, гарантійний ремонт, надання кредитів, монтаж).
341. Товари повсякденного вжитку – це:

1) споживчі товари та послуги, які найбільше та найінтенсивніше використовують;

2) товари, потреба в яких виникає гостро і несподівано;

3) споживчі товари, які купують через певні, іноді тривалі проміжки часу, попередньо збираючи інформацію про якість, ціни, функціональні властивості, термін експлуатації;

4) товари з унікальними характеристиками.


342. Товари особливого попиту – це:

1) товари з унікальними характеристиками;

2) споживчі товари та послуги, які найбільше та найінтенсивніше використовують;

3) особливі товари про які покупець знає, але не замислюється про їхню купівлю, які не викликають у нього підвищеного купівельного інтересу;

4) товари, які споживачі купують регулярно.


343. Товари промислового призначення – це:

1) товари, які використовують безпосередньо в процесі виробництва вони стають частиною кінцевого продукту;

2) товари, які беруть участь у багатьох виробничих процесах і допомагають покупцю у виробничій діяльності;

3) товари, які купують фірми або окремі особи для наступної переробки чи використання у бізнесі;

4) різноманітні малоцінні та швидкозношувальні матеріали та інструменти.


344. Товари виробничого призначення – це:

1) товари, які використовують безпосередньо в процесі виробництва вони стають частиною кінцевого продукту;

2) товари, які беруть участь у багатьох виробничих процесах і допомагають покупцю у виробничій діяльності;

3) товари, які купують фірми або окремі особи для наступної переробки чи використання у бізнесі;

4) різноманітні малоцінні та швидкозношувальні матеріали та інструменти.


345. Капітальне майно – це:

1) товари, які купують фірми або окремі особи для наступної переробки чи використання у бізнесі;

2) різноманітні малоцінні та швидкозношувальні матеріали та інструменти;

3) товари промислового призначення, які беруть участь у багатьох виробничих процесах і допомагають покупцю у виробничій діяльності;

4) товари, які використовують безпосередньо в процесі виробництва вони стають частиною кінцевого продукту.


346. Ділові послуги – це:

1) своєрідна форма вираження, яка існує у певній сфері людської діяльності;



2) заходи надання допомоги споживачам товарів промислового призначення з приводу технічного обслуговування, а також юридичні, консультаційні та маркетингові послуги;

3) певні дії, засоби для задоволення потреб, які пропонують для того, щоб товар став доступний цільовому споживачеві;

4) консультування споживачів, надання технічної допомоги, забезпечення доставки товару тощо.
347. Щоб розробити новий товар в умовах фірми необхідно володіти відповідним ресурсним потенціалом:

1) інтелектуальним, інформаційним, технологічним;

2) політичним, економічним, демографічним, екологічним;

3) культурним, політичним, економічним, інтелектуальним;

4) інтелектуальним, технологічним, економічним, політичним.


348. Характерними рисами етапу зростання товарів є:

1) збільшенням обсягів продажу, зростанням прибутковості, зниженням витрат на маркетингові заходи;

2) розширення ринку, зростання товарних запасів, загострення конкуренції;

3) різким зниженням обсягів продажу та прибутку;

4) товарний оборот досягає свого піка, зниженням витрат на маркетингові заходи.


349. Характерними рисами етапу спаду товарів є:

1) збільшенням обсягів продажу, зростанням прибутковості, зниженням витрат на маркетингові заходи;

2) розширення ринку, зростання товарних запасів, загострення конкуренції;

3) різким зниженням обсягів продажу та прибутку;

4) товарний оборот досягає свого піка, зниженням витрат на маркетингові заходи.


350. До заходів з продовження життя товару на ринку належать:

1) модифікація виробничої програми, посилення реклами;



2) посилення реклами, зміна упаковки, зменшення витрат на збут;

3) зміна упаковки, модифікація виробничої програми, використання гнучких диференційованих цін;

4) зменшення рекламних бюджетів, зміна упаковки, зменшення витрат на збут.
351. Які із зазначених нижче понять характеризують етапи життєвого циклу товару:

1) стиль, мода, захоплення;

2) просування, ціна, мода;



3) попит, ціна, реклама;

4) корисність, еластичність, купівельна спроможність.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка