2 Класифікація комп’ютерів



Сторінка1/7
Дата конвертації18.12.2016
Розмір2.34 Mb.
#4307
  1   2   3   4   5   6   7

2.2. Обчислювальні системи. Класифікація комп’ютерів

2.2. Класифікація комп’ютерів


Номенклатура видів комп’ютерів на сьогодні є величезною: вони різняться за призначенням, потужністю, розмірами, елементною базою тощо. Тому варто застосовувати класифікацію комп’ютерів за різними ознаками.

Слід зауважити, що будь-яка класифікація є певною мірою умовною, оскільки розвиток комп’ютерної науки і техніки настільки стрімкий, що, наприклад, сьогоднішня мікро-ЕОМ не поступається за потужністю міні-ЕОМ п’ятирічної давнини і навіть суперкомп’ютерам недавнього минулого. Розглянемо найбільш поширені критерії класифікації комп’ютерів.


Класифікація за етапами розвитку (покоління ЕОМ)

Комп’ютери І покоління


  • Використовуються у 50-х роках.

  • Елементною базою є електронні лампи.

  • Мають надвеликі габарити, вагу та споживання електроенергії.

  • Швидкодія – 10-20 тисяч операцій в секунду.

  • Для вводу інформації використовують перфоленти та перфокарти.

  • Для виведення інформації використовують матричний принтер.

  • Програмного забезпечення немає, для кожної задачі створюється своя програма на мові низького рівня (наближеної до машинної мови).

  • Надійність є дуже низькою.

  • Вартість – 500/700 тис. дол.

Перший в світі програмований електронний комп’ютер важив 30 тонн и складався з 18 тисяч електронних ламп.

Комп’ютери ІІ покоління


  • Використовуються у 60-х роках.

  • Елементною базою є транзисторні елементи.

  • Швидкодія до 100 тис. операцій в секунду, оперативна пам’ять до 100 Кілобайт.

  • Для вводу і збереження інформації використовують магнітні стрічки та барабани.

  • Для виведення інформації використовують монітори.

  • З’являються мови програмування та операційні системи

  • Вартість – порядку 100 тис. дол.

Комп’ютери ІІІ покоління


  • Використовуються у 70-х роках.

  • Елементною базою є інтегральні мікросхеми - чипи. Це пристрої, що містять в собі тисячі транзисторів та інші елементи як єдине ціле (без зварювання чи паяння).

  • Швидкодія до 1 мільйонів операцій в секунду, оперативна пам’ять кілька 100 Кілобайт.

  • Для вводу та збереження інформації використовують магнітні диски, стрічки та барабани.

  • Для виведення інформації використовують монітори, принтери.

  • З’являється єдина архітектура комп’ютерів та сумісні між собою програми. Впроваджуються прикладні програми.

  • Вартість – до 50 тис. дол.

Комп’ютери ІV покоління


  • Використовуються з 80-х років і до теперішнього часу.

  • Елементною базою є надвеликі інтегральні мікросхеми – НВІС, що містять в собі всю електроніку пристрою.

  • Застосовують швидкодіючі оперативні запам’ятовуючі пристрої об’ємом в десятки Мегабайт.

  • Для комп’ютерів ІV покоління характерно:

  • Поява персональних комп’ютерів.

  • Телекомунікаційна обробка даних.

  • Впровадження комп’ютерних мереж.

  • Широке застосування систем управління базами даних (СУБД).

  • Втілення елементів інтелектуальної поведінки комп’ютерів для обробки даних.

Комп’ютери V покоління


  • Розробка наступних поколінь комп’ютерів базується на НВІС підвищеної інтеграції з використанням оптоелектронних принципів (лазери, голографія).

  • Комп’ютери інтелектизуються, зменшується бар’єр між людиною та технікою, інформація сприймається з рукописних та друкованих текстів, голосу, символів, дотиків, тобто застосування інтелектуального інтерфейсу.

  • Відбувається перехід від обробки даних до обробки знань.

  • Просувається напрямок до децентралізації обчислень за допомогою комп’ютерних мереж.

Класифікація за експлуатацією


  • Універсальні комп’ютери.

  • Спеціалізовані комп’ютери.

Універсальні комп’ютери спроможні вирішувати широкий клас задач користувача, їх використовують для роботи з текстом, графікою, музикою, відео тощо в офісі, учбовій лабораторії, вдома.

Спеціалізовані комп’ютери призначені для вирішення вузького кола задач чи однієї задачі і функціонування у спеціальних умовах. Вони керують технологічними процесами, втілюються у літаки та автомобілі, використовуються на космічних станціях.

Ці комп’ютери мають «операторський інтерфейс»: пульти керування, дисплеї, клавіатуру і вказівні пристрої в різних виконаннях. Від цих пристроїв залежить комфортність та ефективність роботи операторів.


Класифікація за призначенням


  • Супер комп’ютери.

  • Майн Фрейми – Main Frame.

  • Міні комп’ютери.

  • Мікро комп’ютери, в тому числі персональні комп’ютери.

Супер комп’ютери – представляють собою багатопроцесорні та багатомашинні комплекси, що базуються на спільній пам’яті та спільних зовнішніх пристроях. Архітектура супер комп’ютерів заснована на засадах паралелізації та конвеєризації обчислень.

Супер комп'ютери мають величезну обчислювальну потужність. Їх використовують для роботи з додатками, що вимагають найбільш інтенсивних обчислень (наприклад, прогнозування погодно-кліматичних умов, моделювання ядерних випробувань тощо). Іноді супер комп'ютери працюють з одним завданням, що використовує всю пам’ять та всі процесори системи; в інших випадках вони забезпечують виконання великого числа різноманітних застосувань.


Тор50 самих потужних комп’ютерів СНД (http://supercomputers.ru/?page=rating)


Майн Фрейми (Main Frame) – призначені для вирішення широкого кола науково-технічних завдань. Вони є дорогими за вартістю та обслуговуванням.

Для Майн фреймів характерними є багатопроцесорна архітектура, розгалужена периферія, багатокористувацький режим роботи. Домінуюче положення у випуску комп’ютерів такого класу займає фірма IBM (США).

Майн фрейми застосовують у великих обчислювальних центрах, де підтримується цілодобовий режим роботи, а штат налічує 200-300 працівників. Вартість порядку 100 000 дол.

Міні комп’ютери - це потужні комп’ютери, подібні до Майн фреймів, і розраховані на десятки робочих місць. Представлені як кілька обчислювальних комплексів, що конструктивно розміщені в одному корпусі.

Використовують у великих підприємствах, наукових закладах і установах. Часто використовують для керування виробничими процесами. Вартість порядку 10 000 дол.



Мікрокомп’ютери мають кілька процесорів, надвеликі об’єми оперативної пам’яті і є доступними для багатьох установ. Для обслуговування достатньо обчислювальної лабораторії у складі кількох чоловік.

Персональні комп’ютери – це мікрокомп’ютери універсального призначення, що розраховані на одне робоче місце і не потребують обслуговуючого персоналу.

Широкого поширення персональні комп’ютери набули в останні 20 років. З появою Інтернету популярність зросла значно вище, оскільки за допомогою персонального комп’ютера можна користуватись науковою, довідковою, учбовою та розважальною інформацією, отримати дешеві засоби комунікації (е-мейл, ІР-телефонія).


Класифікація персональних комп’ютерів


Персональні комп’ютери існують двох типів:

  • Стаціонарний настільні комп’ютери.

  • Портативні (мобільні) комп’ютери.

Настільні персональні комп’ютери привабливі тим, що є подібними до конструктора. Всі пристрої є окремими модулями, які легко збираються і заміняються. Але такі комп’ютери мають стаціонарно стояти в визначеному місці.

В портативних комп’ютерах всі основні пристрої містяться в одному корпусі, зазвичай, пристрої мають невелику вагу і є досить зручними для сучасних умов.



Каталог: html
html -> 7 Периферійні пристрої. Мультимедійні пристрої
html -> 3 Небезпеки для веб-ресурсів
html -> 1 Хмарні технології
html -> Інформації для проекту Мета уроку: засвоєння знань про технологію аналізу та компо­нування інформації для проекту, формування вмінь компонувати інформацію в процесі проектування виробу та складання реферату
html -> 2 Основні об’єкти Інтернету
html -> Методичні вказівки до лабораторної роботи №3 з дисципліни «Веб проектування»
html -> Тема Комп’ютерні мережі
html -> 5 Накопичувачі на оптичних дисках


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка