2. Контрольна робота з біології для абітурієнтів ман учнівської молоді (8-9 класи)



Сторінка1/2
Дата конвертації23.03.2017
Розмір0.52 Mb.
  1   2
Управління освіти і науки

Кіровоградської обласної державної адміністрації


Кіровоградський обласний загальноосвітній

навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю

(гімназія-інтернат-школа мистецтв)
Кіровоградська Мала академія наук учнівської молоді

Контрольні завдання і теми


другого та третього етапів
Всеукраїнського конкурсу – захисту
науково-дослідницьких робіт учнів – членів
Малої академії наук України

(хіміко-біологічне відділення)


Кіровоград


2009
Посібник: Контрольні завдання і теми другого та третього етапів
Всеукраїнського конкурсу – захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук України (хіміко-біологічне відділення). – Кіровоград, 2009. – 16 с.

Відповідальна за випуск Філянт С. В., заступник директора Кіровоградського обласного загальноосвітнього навчально-виховного комплексу гуманітарно-естетичного профілю (гімназія – інтернат – школа мистецтв).


Упорядник: Касяненко А. М. , методист Малої академії наук учнівської молоді.

У посібнику розглянуто етапи підготовки до написання науково-дослідницьких робіт, умови контрольних робіт з базової дисципліни ІІ (обласного) та ІІІ етапів Всеукраїнського конкурсу – захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук України


у 2008/2009 н.р. Подано орієнтовну тематику науково-дослідницьких робіт.

Посібник рекомендовано для вчителів, організаторів і науково-педагогічних керівників хіміко-біологічного напряму МАН та наукових товариств, а також для учнів середніх шкіл, гімназій, ліцеїв.


Зміст
1. Основні аспекти написання науково-дослідницької роботи…………...4

2. Контрольна робота з біології для абітурієнтів МАН учнівської молоді

(8-9 класи)………………………………………………………………………….9

3. Підсумкова контрольна робота з біології на ІІ (обласному) етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України (10-11класи)……………………………………………………………………....10

4. Підсумкова контрольна робота з біології на ІІІ етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України (9-11 класи)……..11

5. Підсумкова контрольна робота з хімії на ІІІ етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України (9-11 класи)……..17

6. Орієнтовна тематика науково-дослідницьких робіт

6.1. Секція «Хімія»…………………………………………………………21

6.2. Секція «Лісове господарство»…………………………………….......22

6.3. Секція «Загальна біологія та біологія людини»……………………...24


6.4. Секція «Сільське господарство»…………………………………........26

6.5. Секція «Медицина»………………………………………………….…28

6.6. Секція «Ботаніка та зоологія»………………………………………....30



Основні аспекти написання науково-дослідницької роботи

Наукове дослідження – це процес вироблення нових знань, який характеризується об’єктивністю, доказовістю, точністю і можливістю відтворення.

Основні етапи підготовки науково-дослідницької учнівської роботи:

  • вибір і закріплення теми;

  • складання бібліографії, ознайомлення з літературою;

  • розробка плану, складання графіка написання роботи;

  • виконання календарного графіка написання наукової учнівської роботи і представлення вчителю тексту для ознайомлення;

  • виконання зауважень вчителя, оформлення роботи та підготовка її до захисту;

  • захист наукової учнівської роботи.

Назва наукової роботи повинна бути:

  • актуальною, недостатньо вивченою, викликати інтерес юного науковця;

  • лаконічною, місткою та відповідати стильовим вимогам;

  • точно вказувати на тему та відображати основну проблематику;

  • сформульована в межах 5±2 компонентів.

Назва наукової роботи неможлива:

  • у формі запитання;

  • як перелік якихось проблем;

  • розпочинатися словами: “До питання…”, “До проблеми…” тощо;

  • називатися іншомовними словами, якщо без них можна обійтися, знайшовши потрібний лексичний відповідник в українській мові.

Для з’ясування стану розроблення обраної теми складається короткий огляд літератури. Ознайомлення з опублікованими з теми роботи науковими працями починається відразу після розроблення ідеї, тобто задуму наукового дослідження.

Відбір літератури необхідно проводити, ретельно дотримуючись бібліографічних вимог: правильно і повністю записувати автора, назву роботи, місце видання, назву видавництва, рік видання. Все це буде потрібним для складання списку використаної літератури, який є невід”ємною частиною роботи.



Після того, як переглянуто всю наявну на даний момент літературу, можна приступити до “повільного” читання, до глибшого її вивчення, переходячи від простого до складнішого. Треба починати опрацювання книг, згодом — статей; спочатку вивчати вітчизняні джерела, а потім — іноземну літературу.

При читанні відібраної літератури треба робити помітки ( бажано на одному боці аркуша стандартного формату ), що дає змогу надалі компонувати матеріал у будь-якому порядку. Науковий працівник у пошуку літератури повинен спочатку з’ясувати перелік періодичних видань, від яких можна сподіватися потрібної інформації.

Вивчаючи літературу, не намагайтеся тільки запозичити матеріал. Паралельно обдумуйте знайдену інформацію. Цей процес має тривати протягом усієї роботи над темою, тоді власні думки, які виникли в ході знайомства з чужими працями, стануть основою для отримання нового знання. Звичайно, використовується не вся інформація, що міститься в певному джерелі, а лише та, яка безпосередньо стосується теми дослідження і тому найбільш цінна й корисна.

Потрібно добирати тільки наукові факти. Наукові факти характеризуються такими властивостями, як новизна, точність, об’єктивність і достовірність.



Особливою формою фактичного матеріалу є цитати. Органічно вплетені в текст наукової роботи, вони становлять невід’ємну його частину. Цитати використовуються для того, аби без перекручень передати думку автора першоджерела, для ідентифікації поглядів при зіставленні різних точок зору тощо. Вони слугують необхідною опорою авторові наукового дослідження у процесі аналізу та синтезу інформації. Відштовхуючись від їх змісту, можна створити систему переконливих доказів, потрібних для об’єктивної характеристики явища, яке вивчається. Цитати можуть використовуватися і для підкріплення окремих тверджень самого автора роботи.

Тільки тоді, коли буде підібрана і опрацьована основна література, можна приступати до складання плану наукової роботи. Для роботи над текстом можна скласти розгорнутий план ( до кожного головного питання, яке є назвою розділу, необхідно зробити ряд підпунктів, які б розкривали його зміст), який допоможе глибше висвітлити тему, чітко і в логічній послідовності викласти матеріал, уникнути повторень. План затверджується вчителем-науковим керівником.



Робочий план має довільну форму. Як правило, це план - рубрикатор, що складається з переліку розташованих у колонку рубрик, об’єднаних внутрішньою логікою дослідження даної теми. Такий план використовується на перших стадіях роботи, даючи змогу ескізно представити досліджувану проблему в різних варіантах.

Композиція наукової праці з такими основними елементами:

  1. зміст;

  2. перелік умовних позначень (за потреби);

  3. вступ;

  4. розділи основної частини;

  5. загальні висновки;

  6. бібліографія;

  7. додатки (за потреби);

  8. допоміжні покажчики.

Зміст подають на початку наукової роботи з найменуваннями та номерами початкових сторінок усіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін.

У вступі звичайно обґрунтовують актуальність обраної теми, мету і зміст поставлених завдань, формулюють об’єкт і предмет дослідження, зазначають обраний метод (або методи) дослідження, теоретичну цінність і прикладну значущість отриманих результатів.



Основна частина наукової роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожен розділ починають із нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова зі стислим описом обраного напрямку й обґрунтуванням застосованих методів досліджень.

Підсумкові дані розрахунків доцільно оформлювати у вигляді таблиць і графіків. Найважливіші з них слід винести як плакат на захист наукової роботи.

Зіставлення результатів розрахунків та експериментів виносять в окремий підрозділ, бо вони є завершальними для обох частин наукової роботи. Тільки після такого зіставлення експери­ментальна частина роботи буде повноцінною. Матеріали про впровадження результатів досліджень також обов’язково виділяють в окремий підрозділ.

Наприкінці кожного розділу формулюють висновки із лаконічним викладом наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від незначних подробиць.

У розділах основної частини подають:

  • огляд літератури з теми і вибір напрямків досліджень;

  • виклад загальної методики і основних методів досліджень;

  • експериментальну частину і методику досліджень;

  • проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження;

  • аналіз і узагальнення результатів досліджень.

Загальні висновки наукової роботи виконують роль закінчення, зумовленого логікою проведення дослідження у формі синтезу накопиченої в основній частині наукової інформації.

У висновках викладають найважливіші наукові та практичні результати, отримані в науковій роботі, із формулюванням розв’язаної наукової проблеми (завдання) та значення її для науки та практики. Далі подають висновки й рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. Перший пункт висновків має дати стислу оцінку стану питання. Потім у висновках розкривають методи вирішення поставленої в роботі наукової проблеми (завдання), їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями, наголошують на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтовують їх достовірність.

Після загальних висновків заведено вміщувати бібліографічний список вико­ристаної літератури — одну із суттєвих частин наукової роботи, яка відображає самостійність творчої роботи учня.

Учень зобов’язаний посилатися на джерела, з котрих у роботі використано матеріали, окремі результати, ідеї чи висновки для розроблення власних проблем, задач, питань.

Допоміжні або додаткові матеріали, що переобтяжують текст основної частини наукової роботи, але потрібні для повноти її сприйняття, доцільно вносили до додатків.

Наукову роботу часом супроводжують допоміжні покажчики, розміщені після додатків або на їх місці, якщо немає останніх. Найпоширенішими є алфавітно-предметні покажчики, тобто перелік основних понять, що зустрічаються в тексті, із зазначенням сторінок, де вони згадуються.

Рубрикація тексту наукової роботи — це поділ його на складові частини. Вона віддзеркалює схему наукового дослідження і передбачає чіткий поділ рукопису на окремі логічно співпідпорядковані частини.

Найпростішою рубрикою є абзац — відступ управо на початковому рядку кожної частини тексту.

У кожному абзаці треба дотримуватися систематичності та послідовності викладу фактів, внутрішньої логіки їх висвітлення, яка значною мірою визначається характером тексту.

Заголовки розділів і підрозділів наукової роботи повинні точно відбивати зміст викладеного в них тексту.

Оскільки наукова робота є насамперед кваліфікаційною працею, її мові і стилю слід приділити дуже серйозну увагу.

Для наукового тексту характерні смислова завершеність, цілісність і зв’язність.

Найважливіший засіб вираження логічних зв’язків – спеціальні функціонально-синтаксичні засоби, що вказують на послідовність розвитку думки (спочатку, насамперед, потім, по-перше, по-друге, отже і т.ін.), заперечення (проте, тим часом, але, тоді як, одначе, аж ніяк), причинно-наслідкові відношення (таким чином, тому, завдяки цьому, відповідно до цього, внаслідок цього, крім того, до того ж), перехід від однієї думки до іншої (раніше, ніж перейти до..., звернімося до.... розглянемо, зупинимось на..., розглянувши..., перейдемо до..., треба зупинитися на..., варто розглянути...), результат, висновок (отже, значить, як висновок, на закінчення зазначимо, все сказане дає змогу зробити висновок, підсумовуючи, слід сказати...)

Загальні вимоги до оформлення наукової роботи

Наукову роботу друкують за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210 х 297 мм) через 1,5 міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці. Мінімальна висота шрифту 1,8 мм. Можна також використати папір форматів у межах від 203 x 288 до 210 x 297 мм і подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату АЗ.

Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве - не менше 20 мм, праве - не менше 10 мм, верхнє - не менше 20 мм, нижнє - не менше 20 мм., з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом.

Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка друкарської машини чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту повинна бути однаковою.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися під час написання роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Текст основної частини наукової роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.



Заголовки структурних частин роботи “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “ДОДАТКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.

Кожну структурну частину наукової роботи треба починати з нової сторінки.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків (малюнків), таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №..

Першою сторінкою наукової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Контрольна робота для абітурієнтів МАН учнівської молоді

8 клас

І рівень

1. Із чого виростає коробочка (А) та доросла особина (Б) у мохів?

а) із спори; б) із зиготи; в) із дорослої рослини.

2. Для гороху (А) та пшениці (Б) характерний ріст:

а) верхівковий; б) вставний; в) бічний.

3. У життєвому циклі переважає гаметофіт (А), спорофіт (Б) у:

а) хвощеподібних; б) папоротеподібних;

в) голонасінних; г)покритонасінних.

4. Скільки пар грудних (А) та черевних (Б) ніг у рака?

а) 3; б) 4; в) 5; г) 6.

5. Які ви знаєте типи червів ?

6. Із яких камер складається серце земноводних?

а) передсердя; б)ліве передсердя; в)праве передсердя;

г) шлуночок; д) лівий шлуночок; е) правий шлуночок.


ІІ рівень

1. Складіть схему життєвого циклу аскариди людської.


ІІІ рівень

  1. Чому покритонасінні на сьогодні заняли панівне місце серед інших рослин?


9 клас

І рівень

1. Плоским черв”яком є:

а) медична п”явка ; б) бичачий ціп”як;

в) людська аскарида; г) планарія біла.

2. Що є джерелом зараження великої рогатої худоби (А) та людини (Б) бичачим ціп’яком?

а) яйця ; б) фінна; в) личинка.

3. Які із перерахованих залоз відносяться до залоз внутрішньої секреції?

а) слинні; б) щитовидна; в) гіпофіз; г) шлункові; д) печінка.

4. Які із перерахованих залоз відносяться до залоз зовнішної секреції?

а) слинні; б) наднирники; в) підшлункова; г) шлункові;

д) печінка.

5. Із яких шарів складається шкіра людини?

6. Що таке рецептор?
ІІ рівень

1. Складіть схему: „ Класифікація земноводних” з вказанням представників.



ІІІ рівень

1. Які переваги дає тваринним організмам чотирикамерне серце в порівнянні з трикамерним?



Підсумкова контрольна робота на ІІ (обласному) етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України

10 клас

І рівень

1. Перерахуйте основні ознаки живих організмів.

2. Які організми складають тіло лишайника?

а) зелені водорості; б) синьо-зелені водорості;

в) бурі водорості; г) гіфи грибів-паразитів;

д) гіфи грибів-сапротрофів.

3. Що таке рецептор?
ІІ рівень

1. Порівняйте скелет риби і земноводних.

2. Опишіть в вигляді схеми особливості будови та функції шарів шкіри.

3. Які ви знаєте види хромосом?


ІІІ рівень

1. Які органели називаються напівавтономними і чому?

2. Охарактеризуйте, пов”язуючи особливості будови і виконувані функції, меристематичну, покривну та провідну тканини.

3. Розв”яжіть задачу.

Дано білок, маса якого 24000. Знайти вагу та довжину гена, що кодує цей білок.
11 клас

І рівень

1. Які ви знаєте зони кореня? Їх функції.

2. Які типи руху клітин властиві для найпростіших:

а) війчастий; б) дхгутиковий;

в) м”язовий; г) амебоїдний.

3. Дайте визначеня поняттю „фагоцитоз”


ІІ рівень

1. Які ознаки відрізняють тип молюсків від інших типів тварин?

2. Де починається (А) і де закінчується (Б) велике (1) та мале (2) кола кровообігу?

а) лівий шлуночок; б) ліве передсердя;

в) правий шлуночок; г) праве передсердя.

3. Опишіть в вигляді таблиці особливості просторової структури білків.


ІІІ рівень

1. Опишіть особливості будови та еволюційного розвитку кровоносної системи у тварин.

2. Порівняйте особливості будови та виконувані функції двомембранних органел.

3. Розв”яжіть задачу.

В пологовому будинку переплутали двох новонароджених хлопчиків: Сергія - ІІ група крові та Івана – І група крові. Є дві пари батьків: перша – мати має ІІ групу крові , а батько – ІІІ; друга пара – мати має І групу, а батько – ІУ групу. Встановіть, хто є батьками хлопчиків.
Підсумкова контрольна робота на ІІІ етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України

Біологія, 9 клас

І рівень

1.Назвіть прізвища вчених, які:

1.1.Ввів поняття «вид».

1.2.Відкрив подвійне запліднення.

1.3.Відкрив клітини.

1.4.Ввів бінарну номенклатуру.

2.Назвіть клас, до якого належать:

2.1.Електричний скат.

2.2.Горобина.

2.3.Беззубка.

2.4.Дощовий черв’як.

3.Хто є збудником наступних хвороб:

3.1.СНІД.

3.2.Сифіліс.

3.3.Дезинтерія.

3.4.Сонної хвороби.


ІІ рівень

4.Дайте визначення термінам:

4.1.Сім’ядоля.

4.2.Різоїд.

4.3.Гомеостаз.

4.4.Систола.

5. Виберіть місця синтезу наступних речовин з перелічених варіантів (а - ж):

5.1. Тироксин.

5.2. Соматотропін ( гормон росту).

5.3. Інсулін.

5.4.Адреналін.

а)гіпофіз; б)щитовидна залоза; в)підшлункова залоза; г)яєчник;


д) сім’яник; е) надниркова залоза; ж) епіфіз.

6.Виберіть правильні відповіді:

6.1.Епітелій, що вистилає шлунок:

а) одношаровий; б) зроговілий; в) багатошаровий; г) миготливий.

6.2.Перші ссавці виникли у:

а) тріасі; б) крейді; в) силурі; г) неогені.

6.3.Ендосперм яблуні є:

а) гаплоїдним; б) диплоїдним; в) триплоїдним; г) тетраплоїдним.

6.4. Не мають джгутикових стадій:

а) зелені водорості; б) червоні водорості; в) евгленові водорості;


г) бурі водорості.
ІІІ рівень

1. Опишіть фази серцевого циклу людини.

2. Опишіть перебіг подвійного запліднення покритонасінних.

3. Перелічіть пристосування птахів до польоту.


Біологія, 10 клас

І рівень

1.Назвіть прізвища вчених, які:

1.1.Є автором клітинної теорії.

1.2.Відкрив ефект дрейфу генів.

1.3.Відкрив явище фагоцитозу.

1.4.Сформулював поняття про стабілізуючий добір.

2.Назвіть ряд, до якого належать:

2.1.Верблюд.

2.2.Карась.

2.3.Малярійний комар.

2.4.Снігур.

3.Хто є збудником наступних хвороб:

3.1.СНІД.

3.2.Сифіліс.

3.3.Дезинтерія.

3.4.Сонної хвороби.


ІІ рівень

4.Дайте визначення термінам:

4.1.Капацитація.

4.2.Рекапітуляція.

4.3.Епістаз.

4.4.Редуценти.

5. Виберіть місця синтезу наступних речовин з перелічених варіантів (а - ж):

5.1.Тироксин.

5.2.Тестостерон.

5.3.Глюкагон.

5.4.Мелатонін.

а)гіпофіз; б)щитовидна залоза; в)підшлункова залоза; г)яєчник;


д) сім’яник; е) надниркова залоза; ж) епіфіз.

6.Виберіть правильні відповіді:

6.1.Епітелій, що вистилає шлунок:

а) одношаровий; б) зроговілий; в) багатошаровий; г) миготливий.

6.2. Перші квіткові рослини з’явилися у:

а) тріасі; б) крейді; в) силурі; г) неогені.

6.3.Антитіла синтезує:

а) В-лімфоцит; б) Т-лімфоцит; в) моноцит; г) нейтрофіл.

6.4. Трисомія по 21 хромосомі викликає:

а) синдром Клайнфельтера; б) полідактілію;


в) синдром ламкої Х-хромосоми; г) синдром Дауна.
ІІІ рівень

1.Фрагмент молекули ДНК містить 560 тимідилових нуклеотидів, що становить 28% загальної кількості.

Визначте : а) скільки в даному фрагменті аденілових , гуанілових і цитидилових нуклеотидів; б) розмір даного фрагмента.

2. Які функції виконують білки? Наведіть приклади.

3. Сучасні уявлення про будову вірусів.
Біологія, 11 клас

І рівень

1.Назвіть прізвища вчених, які:

1.1.Є автором клітинної теорії.

1.2.Відкрив ефект дрейфу генів.

1.3.Відкрив явище фагоцитозу.

1.4.Сформулював поняття про стабілізуючий добір.

2.Назвіть ряд, до якого належать:

2.1.Верблюд.

2.2.Карась.

2.3.Малярійний комар.

2.4.Снігур.

3.Хто є збудником наступних хвороб:

3.1.СНІД.

3.2.Сифіліс.

3.3.Дезинтерія.

3.4.Сонної хвороби.


ІІ рівень

4.Дайте визначення термінам:

4.1.Капацитація.

4.2.Рекапітуляція.

4.3.Епістаз.

4.4.Редуценти.

5. Виберіть місця синтезу наступних речовин з перелічених варіантів (а - ж):

5.1.Тироксин.

5.2.Тестостерон.

5.3.Глюкагон.

5.4.Мелатонін.

а)гіпофіз; б)щитовидна залоза; в)підшлункова залоза; г)яєчник;


д) сім’яник; е) надниркова залоза; ж) епіфіз.

6.Виберіть правильні відповіді:

6.1.Епітелій, що вистилає шлунок:

а) одношаровий; б) зроговілий; в) багатошаровий; г) миготливий.

6.2. Перші квіткові рослини з’явилися у:

а) тріасі; б) крейді; в) силурі; г) неогені.

6.3.Антитіла синтезує:

а) В-лімфоцит; б) Т-лімфоцит; в) моноцит; г) нейтрофіл.

6.4. Трисомія по 21 хромосомі викликає:

а) синдром Клайнфельтера; б) полідактілію; в) синдром ламкої Х-хромосоми; г) синдром Дауна.


ІІІ рівень

1.Сучасні відомості про будову клітинного ядра.

2. Гени В і С зчеплені й перехрест між ними становить 24%, ген Е міститься в іншій групі зчеплення. Які типи гамет і в якому процентному співвідношенні утворюються в особини з генотипом В С Е.

3 Дайте порівняльну характеристику мутацій та модифікацій.


Біологія (генетика, селекція), 10 клас

І рівень

1.Назвіть прізвища вчених, які:

1.1.Є автором клітинної теорії.

1.2.Відкрив ефект дрейфу генів.

1.3.Відкрив явище фагоцитозу.

1.4.Сформулював поняття про стабілізуючий добір.

2.Назвіть ряд, до якого належать:

2.1.Верблюд.

2.2.Карась.

2.3.Малярійний комар.

2.4.Снігур.

3.Хто є збудником наступних хвороб:

3.1.СНІД.

3.2.Сифіліс.

3.3.Дезинтерія.

3.4.Сонної хвороби.




ІІ рівень

4.Дайте визначення термінам:

4.1.Капацитація.

4.2.Рекапітуляція.

4.3.Епістаз.

4.4.Редуценти.

5. Виберіть місця синтезу наступних речовин з перелічених варіантів (а - ж):

5.1.Тироксин.

5.2.Тестостерон.

5.3.Глюкагон.

5.4.Мелатонін.

а)гіпофіз; б)щитовидна залоза; в)підшлункова залоза; г)яєчник;


д) сім’яник; е) надниркова залоза; ж) епіфіз.

6.Виберіть правильні відповіді:

6.1.Епітелій, що вистилає шлунок:

а) одношаровий; б) зроговілий; в) багатошаровий; г) миготливий.

6.2. Перші квіткові рослини з’явилися у:

а) тріасі; б) крейді; в) силурі; г) неогені.

6.3.Антитіла синтезує:

а) В-лімфоцит; б) Т-лімфоцит; в) моноцит; г) нейтрофіл.

6.4. Трисомія по 21 хромосомі викликає:

а) синдром Клайнфельтера; б) полідактілію;


в) синдром ламкої Х-хромосоми; г) синдром Дауна.
ІІІ рівень

1.Які типи схрещувань застосовуються в селекційній роботі? Дайте їм коротку характеристику.

2. Будова молекули РНК, типи РНК, відмінність між ДНК і РНК.

3. Фрагмент молекули ДНК містить 560 тимідилових нуклеотидів, що становить 28% загальної кількості.

Визначте : а) скільки в даному фрагменті аденілових , гуанілових і цитидилових нуклеотидів; б) розмір даного фрагмента.
Біологія (генетика, селекція), 11 клас

І рівень

1.Назвіть прізвища вчених, які:

1.1.Є автором клітинної теорії.

1.2.Відкрив ефект дрейфу генів.

1.3.Відкрив явище фагоцитозу.

1.4.Сформулював поняття про стабілізуючий добір.

2.Назвіть ряд, до якого належать:

2.1.Верблюд.

2.2.Карась.

2.3.Малярійний комар.

2.4.Снігур.

3.Хто є збудником наступних хвороб:

3.1.СНІД.

3.2.Сифіліс.

3.3.Дезинтерія.

3.4.Сонної хвороби.


ІІ рівень

4.Дайте визначення термінам:

4.1.Капацитація.

4.2.Рекапітуляція.

4.3.Епістаз.

4.4.Редуценти.

5. Виберіть місця синтезу наступних речовин з перелічених варіантів (а - ж):

5.1.Тироксин.

5.2.Тестостерон.

5.3.Глюкагон.

5.4.Мелатонін.

а)гіпофіз; б)щитовидна залоза; в)підшлункова залоза; г)яєчник;


д) сім’яник; е) надниркова залоза; ж) епіфіз.

6.Виберіть правильні відповіді:

6.1.Епітелій, що вистилає шлунок:

а) одношаровий; б) зроговілий; в) багатошаровий; г) миготливий.

6.2. Перші квіткові рослини з’явилися у:

а) тріасі; б) крейді; в) силурі; г) неогені.

6.3.Антитіла синтезує:

а) В-лімфоцит; б) Т-лімфоцит; в) моноцит; г) нейтрофіл.

6.4. Трисомія по 21 хромосомі викликає:

а) синдром Клайнфельтера; б) полідактілію;


в) синдром ламкої Х-хромосоми; г) синдром Дауна.
ІІІ рівень

1.Які типи схрещувань застосовуються в селекційній роботі? Дайте їм коротку характеристику.

2.Будова молекули РНК, типи РНК, відмінність між ДНК і РНК.

3.Гени В і С зчеплені й перехрест між ними становить 24%, ген Е міститься в іншій групі зчеплення. Які типи гамет і в якому процентному співвідношенні утворюються в особини з генотипом ВС Е.



Підсумкова контрольна робота на ІІІ етапі конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України

Хімія, 9 клас

І рівень

1. Визначити можливі продукти реакції СаО з Р2О5 а) без додавання та б) з додаванням води:

1 – СаРО4, 2 – СаР2О6, 3 – СаН2Р2О7, 4 – Са2(РО4)3, 5 – Са3(РО4)2, 6 – СаР2О7, 7 – СаНР2О6, 8 – СаН2РО4.

2. Визначити реагенти, необхідні для отримання гашеного вапна:

1 – СаSО4 та NаОН, 2 – СаС2 та Н2О, 3 – СаСl2 та Fе(ОН)2, 4 – Са(NО3)2 та КНСО3, 5 – Са та Н2О, 6 – СаО та Н2СО3. Відповідей дві.

3. Визначити:

а) скільки зовнішніх електронів в атомі скандію;

б) скільки валентних електронів в атомі титану.

а) 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10;

б) 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10.


II рівень

1. Визначити:

а) скільки зовнішніх електронів в іоні скандію Sс+3;

б) скільки зовнішніх електронів в іоні титану Ті+2;

в) скільки електронів у третьому від ядра шарі атома скандію;

г) скільки електронів у третьому від ядра шарі іона титану Ті+3;

а) 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10;

б) 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10;

в) 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10;

г) 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10.

2. Скласти електронну формулу молекули Н2SіО3, визначити:

а) загальну кількість зовнішніх електронів усіх атомів у молекулі;

б) загальну кількість електронів, які зв’язують усі атоми;

в) загальну кількість електронів навкруги обох атомів гідрогену;

г) загальну кількість електронів навкруги усіх атомів оксисену;

а) 2, 3, 4, 5, 6, 8, 10, 12, 16, 20, 24, 30;

б) 2, 3, 4, 5, 6, 8, 10, 12, 16, 20, 24, 30;

в) 2, 3, 4, 5, 6, 8, 10, 12, 16, 20, 24, 30;

г) 2, 3, 4, 5, 6, 8, 10, 12, 16, 20, 24, 30.

3. Скласти рівняння реакції: Н2S + НNО3 → NО + ......, якщо ступінь окиснення сульфуру у продукті реакції +6. Визначити:

а) елемент відновник;

б) елемент окисник;

в) суму усіх коефіцієнтів у рівнянні;

г) загальну кількість електронів, які переходять від атомів відновнику до атомів окиснику;

а) Н, S, О, N;

б) Н, S, О, N;

в) 10, 12, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28, 30;

г) 10, 12, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28, 30.


III рівень

1. Суміш 3,2 г метану (СН4) з повітрям спалили, при цьому об’єм


(за н.у.) суміші зменшився на 7,84 л. Визначити кількість продуктів згоряння.

2. Маючи металічний кальцій, металічну мідь, сірку, гідроген пероксид як окисник, натрій хлорид та воду отримати купрум(ІІ) хлорид.

3. Скласти дві можливі (з дотриманням та без дотримання правилу октету) електронні формули сполуки Сl3РО. Пояснити їх.
10 клаС

I рівень

1. Вказати номери сполук, які є ізомерами 2-етилпропену: (1) 1-етилпропен, (2) циклопент-1-ен, (3) 2-етилбут-2-ен, (4) метилциклобутан, (5) циклопент-2-ин, (6) 3-етиллпропан, (7) 2-метилбут-1-ен, (8) 4-етилпентан.

2. Які чотири сполуки можна отримати, маючи залізо та сульфатну кислоту? Кожна правильно вибрана сполука дає 0,5 бала.

3. Скласти рівняння реакції С2Н4 + К2О2 ® ? з електронним балансом, якщо ступінь окиснення карбону після реакції +4. Визначити:

а) скільки утвориться продуктів реакції;

б) загальну кількість електронів, які перейшли від відновнику до окиснику;

а) 1, 2, 3, 4;

б) 4, 6, 8, 9, 12, 18.


II рівень

1. Скласти електронну формулу молекули НNО3, визначити:

а) загальну кількість зовнішніх електронів усіх атомів у молекулі;

б) загальну кількість електронів, які зв’язують усі атоми;

в) кількість електронів, які зв’язують з нітрогеном кожний з двох атомів оксисену;

г) кількість електронів, які зв’язують з нітрогеном третій атом оксисену;

а) 2, 3, 4, 5, 6, 8, 10, 12, 16, 20, 24, 30;

б) 2, 3, 4, 5, 6, 8, 10, 12, 16, 20, 24, 30;

в) 2, 3, 4, 5, 6, 8, 10, 12, 16, 20, 24, 30;

г) 2, 3, 4, 5, 6, 8, 10, 12, 16, 20, 24, 30.

2. Вказати номери правильних назв сполук і номери, які відповідають неправильним назвам цих сполук (у дужках): (1) 2-пропілпропан, (2) 3-метилпентан, (3) 2-метилпентан, (4) 2-етилбутан, (5) 4-метилпентан, (6) 3-етиллпропан, (7) 3-етилбутан, (8) 4-етилпентан.

3. До розчину (у надлишку) ферум(ІІ) нітрату додали розчин кальцій гідроксиду, розчин висушили та прожарили при температурі 400°C. Визначити продукти розкладання (окрім води). Кожна правильно вибрана сполука дає 1 бал, За зайву неправильну скасовується 0,5 бала.



III рівень

1. 2,2-диметил-3,6-дихлоргексан обробили спиртовим розчином КОН, а потім підкисленою водою. Дати назви сполукам, що можуть при цьому утворитися, позначаючи позиції кратного зв‘язку та гідроксильних груп як ...-Х-ен-У-ол та ...-Х,У-діол.

2. Гептан-4-ол масою 34,8 г обробили концентрованою сульфатною кислотою при нагріванні, продукти реакції відігнали і отримали 31,2 органічної рідини. Визначити її склад.

3. Алюміній (у надлишку) розчинили у 100 мл суміші сульфатної та ортофосфатної кислот з сумарною концентрацією 1,2 моль/л. Розчин випарили та прожарили при 400°C. Маса залишку 13,2 г. Визначити його склад.


11 клас

I рівень

1. Які три речовини з нижченаведених обов’язково необхідні для виготовлення з бутану бутиленгліколю в останній з кількох необхідних для цього реакцій? Скласти рівняння реакції утворення з них потрібного реагенту.

1) МnСl2; 2) СН3СООН; 3) НNО3; 4) Сl2; 5) Н2; 6) СО;
7) СuСl2; 8) КОН; 9) SО3.

2. Яким атомам чи іонам може відповідати електронна оболонка, у якій


є як мінімум 8 5d-електронів те 2 6s-електрони? За кожну правильну відповідь – 1 бал, неправильну – штраф –0,5 бала.

1) Нg2+; 2) Аu; 3) Рt2+; 4) Рb2+; 5) Рb4+; 6) Ро4+; 7) Ро6+.

3. Скласти електронну формулу молекули нітроетану і вказати:

а) скількома електронами атом нітрогену поєднаний з атомами оксисену;

б) скільки усього електронів зв’язують атоми в цій молекулі;

а) 2, 4, 6, 8, 10;

б) 8, 10, 12, 16, 20, 24.
II рівень

1. Суміш монохлорованих пропану та етану піддали реакції Вюрца. Скласти структурні формули можливих продуктів реакції і вказати їх назви серед нижченаведеного,:

1) 2,3-диметилпентан; 2) 2,3-диметилбутан; 3) пентан;

4) 2,2-диметилбутан; 5) 2-метилпентан; 6) 3-метилпентан; 7) гептан;

8) бутан; 9) 2,2-диметилпентан; 10) 2-метилгексан.

2. До алюміній оксиду додали концентрований розчин 16 г натрій гідроксиду, як слід прогріли та висушили і прожарили. Маса залишку 22,6 г. Визначити його склад. Розрахунок навести. Варіанти відповідей:

Вміст одного компоненту у грамах:

а) 7,6, 8,2, 8,8, 9,4, 10, 10,6, 11,2.

Вміст другого компоненту у грамах:

б) 9,6, 10,4, 11,2, 12, 12,8, 13,6, 14,4.

3. При гідролізі 129,4 олігосахариду, похідного від природної нуклеїнової кислоти, утворилося 147,4 г моносахариду. Визначити:

а) середню молекулярну масу моносахариди;

б) число елементарних ланок в молекулі олігосахариду.

а) 104, 120, 134, 150, 164, 180;

б) 5, 6, 8, 9, 11, 12, 14, 15.
III рівень

1. У хімічній літературі є відомості, що реакція утворення газуватого гідроген йодиду Н22→2НІ відбувається у 2 стадії: спершу відбувається швидка реакція І2→2, а потім – повільна – Н2+2І→2НІ. Температурний коефіцієнт реакції 1,5. Визначити, у скільки разів зросте швидкість реакції, якщо температуру знизити на 20°C, а тиск у системі підвищити у 3 рази.

2. До розчину кальцій дигідрофосфату додали розчин 12 г NаОН. Утворений осад відфільтрували, промили, висушили і обережно прожарили для видалення можливої кристалогідратної води. Маса залишку 7,89 г. Визначити його склад.

3. При утворенні кополімеру етилену та пропілену з суміші рівних об’ємів цих двох газів окремі мономери поєднуються один з одним цілком випадково. Спробуйте оцінити ймовірність появи при зростанні ланцюга після пропіленової ланки одної етиленової ланки, двох етиленових ланок підряд, трьох етиленових ланок підряд і т.д., а потім зробити теж саме для появи після етиленових ланок пропіленових ланок.



Орієнтовна тематика науково-дослідницьких робіт

Секція «Хімія»

1. Термохромні композиції.

2. Визначення вмісту танінів у корі,лубі та хвої сосни звичайної (Pinus syllvestris L).

3. Визначення фотометричним методом кадмію в грунті.

4. Дослідження хімічного складу напоїв «The Coca Cola Company»
і вплив інгредієнтів на здоров’я людини.

5.Синтез та визначення антимікробних властивостей 2- тіоціанато


2-метил –3-арилпропіонамідів.

6. Дослідження термодинамічних властивостей системи Ni-B-C, та споріднених їй.

7. Біотрансформація чужорідних речовин в організмі та визначення нітратів і нітритів у біологічних об’єктах.

8. Дослідження складу фосфатів в різних бухтах м.Севастополя.

9. Дослідження впливу органічних та мінеральних добрив на якість питної води с.Симонів Гощанського району Рівненської області.

10. Синтез та дослідження біологічної активності похідних


1,4-дигідропіридину.

11. Визначення залишкової концентрації поверхнево-активних речовин на тканинах білизни.

12. Дослідження твердості води та методи її усунення.

13. Експрес-методи визначення харчових добавок у продуктах споживання.

14. Використання методів аналітичної хімії для контролю забруднення водойм.

15. Роль вугільного газу в процесі добування металів (Аналіз методів


і технологій добування і обробки металів).

16. Електрохімічне прогнозування структурних змін поверхонь аморфних металевих сплавів на основі заліза.

17. Вивчення синтезу сполук зі структурою апатиту.

18. Дослідження розчинності CsNO3 у змішаному розчиннику


1,2 пропіленгліколь-вода при 291,15 К.

19. Хімія борошна

20. Дослідження параметрів процесу окиснення аміаку в аерозолі неплатинового каталізатора.

21. Елімінація фенолу із розчинів з використанням пероксидази.

22. Епоксиіміди ряду норборнана в реакціях
з циклоалкіламіномагнійбромідами.

23. Йоноселективні електрони для визначення диклофенаку та амізону.

24. Двосмугові люмінофори- похідні 3-гідроксихромону як перспективні індикатори води в органічних розчинниках.

25. Вирощування монокристалів Cu2 B D IVX4 (B4 –Zn, Cd; DIV- Si, Ge;


X-S, Se) методом ХТР.

26. Синтез і дослідження структурних аналогів вітаміну РР.

27. Дослідження сучасних пральних порошків на вміст АПАР
та фосфатів, їх вплив на навколишнє середовище та здоров’я людини.

28. Очищення водопровідної води від солей купруму сорбцією пінополіуретаном.

29. Люмінесцентні властивості похідних циклопента(с)хіноліну.

30. Експериментальна перевірка даних комп’ютерного прогнозу біологічної активності нових гетероциклічних сполук.

31. Дослідження вмісту алкалоїдів в чистотілі в зимовий період.

32. Забруднення наколишнього середовища пестицидами та визначення їх у грунті і сільськогосподарській продукції.

33. Синтез потенційних біорегуляторів серед S-(2-метилхінолін-4-іл) заміщених цистеаміну.

34. Синтез (3 циклогексил-2, 4-диокси- 2,3,4,5,6,7-гексагідро-1Н-циклопента (d) пірамідин-1 іл ) оцтової кислоти та її амідів.

35. Вплив стабілізаторів на експлутаційну довговічність полімерних матеріалів та збереження ними споживчих характеристик.

36. Розв’язування нестандартних задач і задач підвищеної складності.

37. Визначення вмісту Pb2+ у складі рослинних організмів у місцях розташування АЗС Білої Церкви Київської області.

38. Адсорбційні властивості хітозану.

39. Особливості впливу Fe на формування захисних поверхневих шарів аморфних металевих сплавів типу Al-ПМ-РЗМ.

40. Вивчення сорбційних властивостей.

41. Адсорбція катіонних барвників на лушпинні соняшнику.

42. Жири як об’єкт дослідження.

43. Синтез похідних бензимідалозу, що містить в боковому ланцюзі 1,2,4 – оксадизіальний цикл.

44. Визначення йонів Pb2+ йонів і грунті.

45. Сорбційне очищення стічних вод від фенолу.

46. Тест- визначення Феруму з нітрозо-R-сіллю, що іммобілізовано


у желатинову плівку.

47. Залежність між різницею температур кипіння і концентрацією розчинів деяких хлоридів, нітратів.


Секція «Лісове господарство»

1. Впровадження методики штучного розведення мурашок шляхом поділу мурашиної сім`ї.

2. Лісова справа в Україні: проблеми та перспективи розвитку.

3. Вплив біотичних чинників на життєздатність жолудів і проростків дуба звичайного (Quercus robur L.).

4. Нова агротехніка вирощування сосни звичайної на При донецьких пісках.

5. Сучасний стан насаджень сосни Кримської на узбережжі Бердівського водосховища.

6. Раритетні види флори Заліщицького району Тернопільської області.

7. Рідкісні види флори лісового урочища «Бирине» Чернігівської області.

8. Вивчення популяції сланких видів роду Juniperus на плато Чатир-Даг.

9.Методи зниження концентрації дозоутворюючих радіонуклідів


у лісових екосистемах.

10. Проблеми раціонального використання лісових ресурсів України.

11. Особливості міграції цезію-137 в лісових біоценозах Волині.

12. Особливості розвитку деревних культур на ділянках рекультивації шахтних відвалів Західного Донбасу.

13. Біологічне різноманіття урочища «Лиходій».

14. Репатріація лілії лісової в «Урочище Бабка» Київської області.

15.Дослідження стану лісових насаджень Вишгородського р-ну Київської області: проблеми та перспективи.

16.Особливості отримання і зберігання чистих культур Pleurotus Ostreatus (Jacg:Fr) Kumm для промислового виробництва посівного міцелію.

17.Розподіл і динаміка численності Арцеутобіума яливцевого (Arceuthobium oxycedri) на Південному схилі Куестового останця Челтер (Західний Крим).

18. Лісовідновлення для створення рекреаційних ділянок на території Безвіднянського лісництва Гадяцького держлісгоспу.

19. Еколого-біологічна характеристика та господарське значення лісосму Херсонщини.

20.Гіркокаштан звичайний як біоіндикатор стану забруднення навколишнього середовища.

21. Хвойні – інтродуковані деревно-чагарникові породи ботанічного саду Ужгородського національного університету. Їх охорона, відтворення
та використання в озелененні.

22. Поширеність великого соснового довгоносика (Hylobius abietis L.)


у лісових культурах, створених на зрубах.

23. Дендрофлора парка «Дністер» (м. Біляївка, Одеська область).

24. Особливості рослинного покриву лісопаркової зони м. Вінниці.

25. Оцінка стану лісонасаджень північної частини міста Кіровська.

26. Залежність вмісту хлорофілів a і b та каротиноїдів у листках Salix alba L. від умов росту.

27. Збереження і відновлення рідкісних та ендемічних видів рослин на території Кременецького філіалу державного природного заповідника «Медобори».

28. Вплив лазерного опромінення насіння різних видів роду Magnolia
L. на фізіологічні особливості сіянців.

29.Характеристика типу лісорослинних умов лісонасаджень прибережної смуги р. Південний Буг на околиці села Трихати за видовим складом.

30. Сучасний стан флори лісового масиву «Урочище Воротнів».

31. Вивчення ролі грунтових мікроорганізмів (у процесах деструкції органічної речовини і в біологічному кругообігу елементів).

32. Біоекологічні особливості та якісні характеристики деревини клена – явора форми «пташине око», сформованої за межею ареалу в Україні.

33. Структура популяцій раритетного виду Taxus baccata L. у верхів’ях річки Cyam і біля гори Чатир – Даг.

34. Поширення американського білого метелика в лісосмугах Переяслав – Хмельницького району Київщини та його наслідки.

35. Маслинка вузьколиста (Elaeagnus angustifolia) – інвазійний вид флори Херсонської області.

36. Характеристики популяцій Juniperus oxycedrus і його паразита Arceuthobium oxycedri на південному схилі гори Челтер (Західний Крим).

37. Лісовідновлення: нові методи.

38. Ліси за участю тису ягідного (Taxus baccata L.) у Буковинських Карпатах.

39. Біологічні особливості моноартроконідіальних культур Peniophora gigantean (fr.) mass.

40. Структура орнітокомплексів грабово – дубових лісів середньої течії Дністра.

41. Вирощування софори японської як лісівного матеріалу


та використання культури в декоративному садівництві.

42. Стан байрачних лісів Національного заповідника «Хортиця».

43. Насадження вільхи чорної у Грабунському лісництві Рівненського природного заповідника.


Каталог: files -> man
files -> Портфоліо вчителя
man -> 1. контрольні завдання другого етапу конкурсу-захисту
man -> Розділ І візитна картка Розділ ІІ
man -> Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни „ Хімія студентами спеціальностей 09. 03. 01 та 09. 03. 02
man -> Урок для учнів 5 класу Мета
man -> Молочний шоколад: корисно чи шкідливо?
man -> Теми науково-дослідницьких робіт учнів-членів Кіровоградської манум 2009 р
man -> Мандюк Надія Іванівна, вчитель історії та художньої культури, Подібнянська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів Маньківської районної ради Черкаської області


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка