2 організація виконання кваліфікаційної роботи


Структура та зміст кваліфікаційної роботи



Сторінка5/35
Дата конвертації16.03.2017
Розмір5.08 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35

3.3 Структура та зміст кваліфікаційної роботи



Рекомендований обсяг текстового матеріалу кваліфікаційної роботи (без врахування додатків): для БДР (БДП) – 40–60 сторінок формату А4, для ДР (ДП) – 50–70 сторінок формату А4, для МКР – 70–100 сторінок формату А4, обсяг ілюстративних матеріалів (графічної частини) – не менше 3-х аркушів формату А3 або А4. Аркуші графічної частини з усіма обов’язковими підписами мають бути долучені як додаток до пояснювальної записки роботи.

Кваліфікаційна робота повинна містити такі обов’язкові структурні елементи [1, 2]:



1. Титульний аркуш (додаток Б).

2. Завдання на бакалаврську дипломну (дипломну, магістерську кваліфікаційну) роботу, затверджене завідувачем випускової кафедри і підписане студентом, керівником, консультантами з окремих розділів роботи. Завдання (додаток В) в цілому зумовлює зміст роботи і містить такі розділи: назву теми роботи, строк подання роботи студентом, вихідні дані для дослідження, короткий зміст графічної і текстової частин проекту (роботи). На зворотному боці аркуша завдання розміщується інформація про консультантів з окремих розділів роботи, календарний план виконання роботи, дата видачі завдання та відведені місця для підписів керівника, консультантів та студента. Вихідними даними для виконання кваліфікаційної роботи можуть бути технологічні схеми, методики, характеристики джерел забруднення тощо. Ці матеріали вносяться як обов’язковий додаток до пояснювальної записки кваліфікаційної роботи, на який робиться відповідне посилання у графі «Вихідні дані». В календарному графіку виконання роботи рекомендуються строки виконання окремих розділів, що подані в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Строки виконання кваліфікаційної роботи

Назва розділу дипломної роботи

Строк

виконання,



тижнів

Обґрунтування вихідних даних та оптимального варіанта розробки

0,5

Розробка технічного завдання

0,5

Розв’язання основної задачі роботи

4

Розрахунок еколого-економічних показників

1

Оформлення графічної частини та пояснювальної записки

2


3. Зміст роботи.

4. Анотація (для БДР (БДП) і ДР (ДП)) або реферат (для МКР) українською мовою та однією з мов міжнародного спілкування. У БДР (БДП) і ДР (ДП) в анотації наводиться стислий зміст роботи загальним обсягом не більше 150 слів (додаток Г). В МКР у рефераті, крім стислого змісту роботи, наводяться також мета, об’єкт дослідження і ключові слова (приклад у додатку Д). Реферат повинен мати таку словесну структуру: «У роботі розглянуто ....» (про об’єкт дослідження); «Розв’язано...» (про задачі дослідження); «Зокрема, охарактеризовано... (проаналізовано..., здійснено..., зроблено..., проведено..., доведено..., синтезовано..., проілюстровано..., наведено..., показано..., вироблено рекомендації щодо...); «Отримані результати вже (або «можуть бути») впроваджені у ...». Реферат повинен містити також відомості про обсяг ПЗ, кількість частин ПЗ, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел згідно з переліком посилань (усі відомості наводять разом із даними по додатках). Текст реферату повинен мати обсяг не більший за 200 слів. Ключові слова, що є визначальними для розкриття суті ПЗ, і умови розповсюдження ПЗ розміщують після тексту реферату. Перелік ключових слів містить від 5 до 15 слів (словосполучень), надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок через кому.

5. Перелік скорочень (за необхідності) в алфавітному порядку.

6. Вступ. У вступі до БДР (БДП) і ДР (ДП) наводяться актуальність, мета, об’єкт та предмет дослідження, задачі, що їх планується розв’язати під час виконання кваліфікаційної роботи, публікації студента (за їх наявності). Вступ до МКР повинен бути розширений та містити такі елементи: актуальність теми; зв’язок з науковими програмами, планами, темами; мета, задачі, об’єкт та предмет дослідження; методи дослідження; наукова новизна отриманих результатів та їх практичне значення, апробація результатів роботи на наукових конференціях; публікації (за їх наявності) та особистий внесок студента, якщо опубліковані наукові роботи за темою роботи виконані у співавторстві. Детальна інформація про вимоги до вищенаведених елементів вступу МКР наведені у підрозділі 3.5.

7. Розділи основної частини, зміст і перелік яких обумовлюється темою кваліфікаційної роботи. У загальному випадку основна частина кваліфікаційної роботи повинна містити оцінку впливу на навколишнє середовище об’єкта дослідження або джерела забруднення навколишнього середовища (детальніше у підрозділі 3.4) та рекомендації щодо вирішення екологічної проблеми, яка досліджується. Текст розділів (підрозділів) пояснювальної записки, присвячених обґрунтуванню проектних рішень, математичному чи комп’ютерному моделюванню об’єкта дослідження тощо має бути викладений в лаконічному обґрунтувальному стилі. Структура кваліфікаційної роботи побудована за принципом системи трьох взаємопов’язаних рівнів-підсистем інформації:

  • інформація про будову функціонування досліджуваної природної екосистеми, що зазнає комплексного антропогенного впливу у системі «людина-біосфера», її поточний стан та прогноз змін;

  • аналіз проблем цієї природної екосистеми, їх причини та наслідки в контексті концепції сталого розвитку, діючого нормативно-правового поля на рівні держави та даної галузі економіки;

  • шляхи вирішення екологічних проблем даного промислового підприємства, даного регіону з використанням методів екологічної діагностики та моделювання стану природних екосистем, прогноз розвитку процесів негативного антропогенного впливу на природне довкілля з дотриманням вимог екобезпеки.

Під час підготовки кваліфікаційної роботи студенти обов’язково роблять огляд наукової літератури за екологічною проблемою, яка досліджується, вивчають стан питання та на основі аналізу літератури формулюють заходи щодо покращення стану довкілля.

Наступним етапом є розробка заходів або технічних рішень для вирішення поставленої задачі з чітким обґрунтуванням як з точки зору екології та економіки, так і технологічної реалізації.

Оцінювання впливу на довкілля розглядається тільки за тими компонентами середовища (атмосфера, гідросфера, літосфера), на які безпосередньо впливає або має відношення об’єкт дослідження.

При оцінюванні стану атмосферного повітря аналізується вплив основних забруднювальних речовин, які містяться у викидах. Для цього наводиться їх кількість, результати розрахунку приземних концентрацій, враховуються можливі аварійні ситуації та несприятливі метеоумови, а також обґрунтовуються рівні ГДВ та заходи щодо запобігання і зменшення утворення та виділення забруднювальних речовин. Проводиться аналіз впливу фізичного забруднення.

Для водного середовища аналізується вплив на поверхневі та підземні води забруднювальних речовин, які надходять у водне середовище при скидах стічних вод. Результати аналізу повинні враховувати ефект сумації та обґрунтування ГДС. Обґрунтуванню підлягають заходи щодо запобігання або зменшення надходження забруднювальних речовин, виснаження поверхневих водних ресурсів та погіршення стану води.

У загальному випадку рекомендується наступна структура основної частини кваліфікаційної роботи.

У першому розділі окреслюються основні наукові думки за аналізованою проблемою (завдання). Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, автор окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою та повинен вирізнити ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв’язанні проблеми (завдання). У цьому розділі також аналізується об’єкт дослідження та здійснюється оцінювання його впливу на навколишнє середовище.

У другому розділі обґрунтовується вибір напряму досліджень, викладається загальна методика проведення дослідження, наводяться методи вирішення задач та їх порівняльні оцінки. Описуються основні тенденції, закономірності, методи розрахунків, гіпотези, що розглядаються, принципи дії і характеристики використаних програм та/або апаратних засобів, лабораторних та/або інструментальних методів і методик, оцінки похибок вимірювань та ін.

У третьому розділі описується хід дослідження, умови та основні етапи експериментів, з вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень, як вони одержані, та в чому полягає їх новизна. Автор повинен дати оцінку повноти вирішення поставлених задач, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів) та порівняти одержані результати з аналогічними результатами дослідників, обґрунтувати необхідність додаткових досліджень.

У четвертому розділі здійснюються необхідні розрахунки, здійснюється моделювання і прогнозування стану об’єкта дослідження та наводяться рекомендації щодо вирішення екологічної проблеми, яка досліджується.



8. Розділ економічної частини (лише для ДР (ДП) і МКР), який повинен містити техніко-економічне обґрунтування ефективності розробки, розрахунки еколого-економічної ефективності запропонованих природоохоронних заходів, розрахунки витрат на проведення пошукових дослідних робіт та виготовлення дослідного зразка тощо. Економічний розділ ДП (ДР) і МКР повинен бути підпорядкований основній задачі. Рекомендується такий загальний обсяг економічної частини: ДП (ДР) – до 10 сторінок, МКР – до 15 сторінок.

9. Висновки, в яких сформульовано основні підсумки роботи, найбільш важливі отримані наукові та практичні результати, перспективи і напрямки подальших досліджень тощо. Висновки повинні відповідати поставленим у роботі задачам. У висновках необхідно наголосити на кількісних показниках одержаних результатів та обґрунтуванні достовірності результатів. Далі формулюються рекомендації щодо наукового та практичного використання одержаних результатів.

10. Список літератури, в якому найменування використаних літературних джерел, патентів, нормативно-технічних документів, адреси веб-сайтів тощо розміщуються або в порядку появи посилань у тексті роботи, або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. У кваліфікаційній роботі рекомендовано робити посилання на джерела іноземними мовами (особливо при написанні МКР). Також можуть бути зроблені посилання на наукові чи навчальні видання з інтернет-ресурсів. Потрібно звертати увагу на те, що серед інтернет-джерел допускається згадування та опрацювання тільки наукових чи навчальних видань із сайтів наукових установ чи вищих навчальних закладів, а не будь-яких інтернет-ресурсів типу сторінок Вікіпедії, форумів, сайтів фірм тощо. Також у список використаної літератури вносяться наукові праці автора (якщо вони є).

11. Додатки. Першим обов’язковим додатком є технічне завдання (ТЗ) на кваліфікаційну роботу (приклад оформлення див. у додатку Е). ТЗ розробляється дипломником на підставі завдання на кваліфікаційну роботу і наказу ректора ВНТУ про затвердження теми роботи відповідно до вимог чинних стандартів до ТЗ на проведення наукових досліджень (ДСТУ 3973-2000). ТЗ підписується студентом і керівником та затверджується завідувачем випускової кафедри, а для робіт, які виконуються на замовлення, – погоджується із замовником.

Другим, після ТЗ, додатком мають бути вихідні дані для виконання кваліфікаційної роботи.

Також до додатків включаються акт впровадження результатів роботи (за наявності) та допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття виконаної роботи:

– розрахунки;

– таблиці допоміжних цифрових даних;

– протоколи і акти випробувань, впровадження;

– інструкції та методики;

– ілюстрації допоміжного характеру.


12. Графічна частина. Графічна частина кваліфікаційної роботи містить усі обов’язкові матеріали, зазначені у завданні, а також додаткові ілюстративні матеріали (плакати), виконані на розсуд дипломника з метою полегшення захисту. Зміст та обсяг графічної частини кваліфікаційної роботи повинні бути достатніми для повного розкриття суті роботи. Невідповідність між пояснювальною запискою і графічною частиною неприпустима. Відповідність графічної та текстової частин роботи вимогам чинних стандартів установлюється під час проведення нормоконтролю роботи, що засвідчується підписом нормоконтролера у відповідних графах основних написів ПЗ та графічних і текстових документів роботи. Графічна частина (на аркушах формату А4 або А3) включається в роботу після всіх додатків. Кожний з наведених структурних елементів починається з нової сторінки.
3.4 Рекомендації щодо здійснення оцінювання впливу на
навколишнє середовище у кваліфікаційній роботі

Основна частина кваліфікаційної роботи повинна містити оцінку впливу на навколишнє середовище (ОВНС) об’єкта дослідження або джерела забруднення навколишнього середовища. Така оцінка може бути оформлена у вигляді окремого розділу або підрозділу.

Даний розділ (підрозділ) передбачає розгляд всіх варіантів реалізації проектованого виду діяльності та екологічне обґрунтування допустимості своєї реалізації з урахуванням таких принципів:



Проекти повинні в повному обсязі вирішувати вихідну проблему з використанням усіх припустимих можливостей і максимальною соціально-економічною ефективністю.

Проекти повинні бути екологічно безпечні:

- забезпечувати мінімальні порушення природного середовища з максимальним збереженням видової розмаїтості і чисельності наземної і водяної біоти;

- забезпечувати збереження стійкості функціонування (здатності саморозвитку, саморегуляції, відтворення структур) екосистем, що можуть ввійти в зону впливу проектованих заходів, у тому числі й у період будівництва;

- забезпечувати збереження ефективності й екологічної безпеки існуючих систем діяльності в межах даного природно-територіального комплексу;

- забезпечувати не перевищення встановлених нормативів якості показників зовнішнього середовища.



Проекти повинні бути схвалені населенням даної території та задовольняти естетичні норми.

Для оцінювання природної, господарської і соціальної характеристики району розміщення об’єкта для проведення екологічної експертизи необхідно в загальному випадку подати дані щодо клімату, ландшафтної характеристики території, геоморфологічних умов, гідрологічних умов, геологічних умов, ґрунтово-рослинних умов, тваринного світу, фауни району, щодо господарського використання території, щодо соціальної інфраструктури.



Комплексна екологічна характеристика стану території в зоні впливу об’єкта охоплює:

атмосферне повітря:

- радіаційне забруднення;

- хімічне забруднення;

- існуючі рівні шуму;

- електромагнітне та інші види забруднення;

поверхневі води:

- назви водних об’єктів – джерел водопостачання і приймачів очищених стічних вод;

- водні ресурси джерел водопостачання;

- розміри і межі прибережних смуг і водоохоронних зон;

- характеристика існуючого водокористування в зоні розміщення об’єкта;

- категорія використання водних об’єктів;

- зони санітарної охорони діючих водозаборів (межі поясів зони санітарної охорони джерела водопостачання, встановлений санітарний режим);

- співвідношення меженного стоку і об’єму стічних вод, що скидаються;

- якість води водного об’єкта, фонові значення показників забруднення вод, у т. ч. токсичними речовинами;

- біологічне забруднення, у т. ч. наявність патогенних організмів, колі-індекс, індекс коліфага;

- коефіцієнт донної акумуляції забруднювальних речовин;

- здатність водного об’єкта до самоочищення;

- гідробіологічний режим (фіто- і зоопланктон, бентос – видовий склад, загальна маса, домінуючі види, сезонна динаміка), коефіцієнт накопичення забруднювальних речовин у гідробіонтах;

геологічне середовище:

- будова і літологічні особливості гірських порід (тріщинуватість, вивітрюваність порід), їх фізико-механічні характеристики;

- структурно-тектонічні особливості території;

- характеристика сейсмічності;

- наявність і характер розвитку геологічних процесів;

- обводненість порід (перший від поверхні водоносний шар і його параметри), локальні особливості захищеності підземних вод (наявність ерозійних вікон, тектонічних порушень, перезаглиблених долин та ін.) у зоні впливу об’єкта.



ґрунт:

- переважні типи і підтипи ґрунтів, розподіл у зоні можливого впливу об’єкта;

- господарське використання земель;

- меліоративні землі, їх поширення;

- гранулометричний склад ґрунтів, об’ємна маса;

- характеристика ґрунтового профілю переважних підтипів ґрунтів (потужність ґрунтового шару, родючого і потенційно родючого шарів);

- вміст гумусу в родючому і потенційно родючому шарах;

- водно-фізичні властивості ґрунтів – водопроникність, пористість, водяний режим (промивний, непромивний);

- хімічні властивості – загальна кислотність (рН), ємність катіонного обміну, насиченість основами, склад обмінних катіонів, вміст загального азоту, рухомого фосфору і рухомого калію, склад і загальний вміст солей у водній витяжці;

- еродованість ґрунтового покриву, характеристика ерозійних процесів, їх інтенсивність;

- деградовані (порушені) землі – площа, місцезнаходження;

- забруднення ґрунтів – вид забруднень, клас токсичності, особливості забруднення (розподіл забруднень по площі, кількість забруднювальних речовин у ґрунті, їх відповідність ГДК, розподіл забруднювальних речовин по ґрунтовому профілю);

- біологічна активність ґрунтів;

- санітарний стан ґрунтів;

- оторфованість ґрунтів, склад торфу, ступінь розкладання, зольність;

рослинність:

- переважні рослинні співтовариства (формації), їх функціональне значення;

- кадастрова характеристика лісів, розподіл у зоні впливу об’єкта;

- санітарний стан лісів;

- характеристика лісопокритої площі територій з незімкнутим лісовим покривом – тип насаджень, склад порід, вік, повнота, бонітет;

- характеристика непокритої лісом площі (у межах лісового масиву);

- площа лісових насаджень, що вилучаються, (по категоріях лісу);

- дозволені рубки в зоні впливу об’єкта;

- ліси, які спеціально охороняються (рекреаційні, водоохоронні та ін.) – розміщення, площі, стан;

- геоботанічна і господарська характеристика природних трав’янистих співтовариств, їх продуктивність;

- флористичні особливості території в зоні впливу об’єкта, наявність рідкісних, ендемічних та інших занесених у Червону книгу видів рослин; характеристика агроценозів – розміщення, площі, склад культур, їх врожайність, характеристика агроценозів на землях, що вилучаються в постійне і тимчасове користування;

- характеристика боліт – площі, використання, стан;


- розміщення рекреаційних територій (за типами рослинності), їх площі, рекреаційне навантаження, вид і час використання, вилучення рекреаційних територій;

- фітотоксичність – зміни в рослинах (суховершинність, некроз, хлороз листя та ін.), фітоценотичні зміни (у складі рослинних співтовариств);



тваринний світ:

- фауністичні особливості території в зоні можливого впливу;

- особливо цінні види тварин;

- місця мешкання особливо цінних видів тварин, їх стан (для риб місця нересту та ін., розміри зимувальних ям);

- цінні в господарському відношенні види тварин, промислові запаси, видобуток;

- характеристика проблемних груп тварин;

- система охорони тваринного світу, охоплюючи дані щодо відтворення (для риб – існуючі рибозахисні споруди, тип, розмір), дані щодо їх місцезнаходження.

Характеристика проектованого об’єкта (джерела впливу) охоплює:

- технологічну схему виробництва;

- основні технічні рішення щодо будівництва, експлуатації і ліквідації об’єкта;

- джерела сировини та енергії;

- споруди по складуванню сировини і матеріалів;

- обсяги вилучення природних ресурсів (водних, лісових, мінеральних), площі вилучення земель (у тимчасове і постійне користування);

- обсяги родючого шару ґрунту, що підлягають зняттю і збереженню, перелік місць його збереження;

- відходи (первинні і вторинні) – вид, кількість, токсичність, способи знешкодження;

- способи утилізації (складування) відходів, дані про підземне поховання відходів;

- валові викиди і скиди;

- перелік джерел впливу (імпульсні, тимчасові, постійні);

- зона впливу (із вказанням меж можливого впливу);

- можливі аварійні ситуації, заходи щодо попередження аварійних ситуацій;

- типи можливих аварій, зони їх впливу;

- характеристика впливу – періодичність і тривалість впливу, види забруднень (радіоактивне, хімічне, фізичне, теплове та ін.);

- типи порушень;

- чисельність робітників, зайнятих на виробництві, інженерно-технічного складу.

Як графічні додатки можуть наводитись:

- ситуаційний план зони впливу об’єкта із вказанням промислових, селитебних територій, сільгоспугідь, зон рекреаційного використання, територій особливої охорони, зон обмеженого використання;

- генеральний план об’єкта;

- карта-схема розміщення джерел забруднення;

- карта-схема розміщення джерел фізичних впливів;

- карта існуючого техногенного навантаження в зоні впливу об’єкта;

- ландшафтна карта;

- карта інженерно-геологічного районування;

- геологічна карта;

- гідрогеологічна карта;

- структурно-тектонічна карта;

- карта четвертинних відкладень і поширення екзогенних геологічних процесів регіону;

- карта мікросейсмічного районування;

- ґрунтова карта;

- карта рослинності (геоботанічна);

- картографічні матеріали лісовпорядкування;

- карти (карти-схеми) землевпорядкування;

- зоологічна (зоогеографічна) карта, карта тваринного світу;

- карта (карта-схема) розміщення цінних біотопів і шляхів міграції;

- карта модулів стоку і ліній набрякання болотних вод;

- карта охорони природи;

- карта (карта-схема) сучасного екологічного стану території;

- карта (карта-схема) екологічного стану території (перспектива).

Інформація розділу ОВНС може бути змінена (доповнена, скорочена) і визначається природними особливостями території, видами і масштабом впливу об’єкта.


3.5 Додаткові вимоги до змісту магістерської кваліфікаційної
роботи

Нижче наведені рекомендації до написання структурних елементів вступу МКР.

Актуальність теми та доцільність магістерського дослідження для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва обґрунтовують шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаними проблемами. Висвітлення актуальності повинно бути небагатослівним, визначити сутність наукової проблеми (завдання).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами необхідно вказати із зазначенням назв програм, тематичних планів і наукових тематик, із зазначенням номерів державної реєстрації державних чи госпдоговірних науково-дослідних робіт і найменування організації, де виконувалися роботи. Бажано вказувати роки виконання та замовника робіт. Обов’язково потрібно вказувати чи був автор виконавцем цих робіт (виконавцем є людина, яка офіційно оформлялась за оплату). Може вказуватись діючий договір між ВНТУ та іншою установою чи організацією про науково-технічне співробітництво. Також, бажаним є зазначення зв’язку з діючими державними програмами, планами Верховної Ради України, Президента, Уряду щодо розвитку галузей в Україні, затверджених певними (обов’язково потрібно вказувати, якими і які саме пункти в них стосуються тематики роботи) Законами України, Указами Президента, Постановами Кабінету міністрів України, відповідно.

Мета і задачі дослідження. Формується мета роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Мета повинна бути сформульована таким чином, щоб указувати на об’єкт і предмет дослідження.

Об’єкт дослідження. Об’єктом екологічних досліджень можуть бути підприємства, захист компонентів навколишнього середовища, процеси забруднення, екологічно безпечні технології, відходи і забруднювальні речовини та інше в рамках узагальненого об’єкта діяльності. Приклад:
«… процеси негативного техногенного впливу джерел забруднення ВП «Хмельницька АЕС» на навколишнє природне середовище та здоров’я населення та території м. Нетішин та прилеглої тридцятикілометрової санітарно-захисної зони».

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага магістранта, оскільки предмет дослідження змістовно визначає тему (назву) магістерської роботи. Приклад: «… характеристики забруднення території м. Нетішин та прилеглої тридцятикілометрової санітарно-захисної зони прилеглої до території розміщення АЕС, спричинені виробничою діяльністю ВП «Хмельницька АЕС».

Методи дослідження перераховують використані наукові методи та змістовно визначають, що саме досліджувалось кожним методом. Вибір методів дослідження повинен забезпечити достовірність отриманих результатів і висновків. Приклад: використовувались методи системного аналізу для аналізу структури системи, методи інтерполяції і прогнозування для обробки даних експериментів, об’єктно-орієнтованого програмування для автоматизації розрахунків тощо.

Наукова новизна одержаних результатів викладається аргументовано, коротко та чітко; наукові положення, які виносяться на захист, зазначають відмінність одержаних результатів від відомих раніше та ступінь новизни одержаних результатів (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток). Структура формулювання кожного пункту наукової новизни повинна бути такою:

«Вперше науково обґрунтовано зростання рівня екологічного ризику для населення, яке проживає в зоні впливу ХАЕС та збільшення прогнозованої зони радіаційного ураження у випадках проектної, максимальної проектної та запроектної аварії до 100 км у разі введення в експлуатацію 3 і 4 енергоблоків, що дозволило удосконалити моделі поширення можливого радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища».



Практичне значення одержаних результатів. Надаються відомості про використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію про ступінь їх готовності до використання або масштабів використання. Приклад: «Результати проведених досліджень доцільно використовувати в практиці виробничої діяльності еколого-хімічної лабораторії відділу охорони навколишнього середовища та на технологічних дільницях ВП «Хмельницька АЕС» для оптимізації управління в галузі охорони навколишнього природного середовища на території м. Нетішин Хмельницької області».

Відомості про впровадження результатів досліджень необхідно подавати із зазначенням найменувань організацій, в яких здійснено впровадження, форм реалізації та реквізитів відповідних документів. Факт кожного впровадження (чи рекомендації щодо доцільності впровадження) повинен підтверджуватись актом, підписаним комісією та керівником організації (чи довідкою, підписаною тільки керівником), де здійснено впровадження, які подаються у додатку.



Особистий внесок магістранта. Зазначається конкретний особистий внесок магістранта в опубліковані зі співавторами наукові праці, в яких наведені ідеї та результати розробок, що використані в МКР із зазначенням найменувань організацій, в яких вони проводилися.

Потрібно дотримуватись такої форми подання: «Усі результати, наведені у магістерській кваліфікаційній роботі, отримані самостійно. У роботах, опублікованих у співавторстві, автору належать такі: [3] – ідея та математичний апарат методу, [24] – обробка результатів експерименту, [42] – розробка алгоритму застосування та програмна реалізація запропонованого методу обробки даних …».



Апробація результатів роботи. Зазначається, на яких наукових конференціях, конгресах, симпозіумах, школах оприлюднено результати досліджень, викладені у МКР. Для кожної конференції потрібно вказувати її офіційну назву, місто (для закордонних – країну) та рік проведення. Приклад: «ІІ Міжнародна конференція по системному аналізу «Системний аналіз-2010» (Київ, 2010 р.) або (Рим, Італія, 2011 р.)». Бажано на початку писати на скількох конференціях проведена апробація результатів усього.

Публікації. Вказується кількість наукових праць, в яких опубліковано основні наукові результати роботи, а також кількість праць, які додатково відображають наукові результати роботи.

Бажано дотримуватись такого подання цієї інформації: «За результатами дисертації опубліковано 15 наукових праць, 2 статті у наукових фахових виданнях з переліку МОН(ВАК) України, 2 статті у закордонних наукових періодичних виданнях (польських), 7 матеріалів конференцій. Отримано 3 патенти на корисну модель та 2 свідоцтва про реєстрацію авторських прав на твір. За результатами МКР ще 1 стаття прийнята до друку у науковому фаховому виданні з переліку МОН(ВАК) України».


4 ЕКОЛОГО-ТЕХНОЛОГІЧНІ РОЗРАХУНКИ
Як правило, кваліфікаційна робота містить розрахункову частину, яка логічно пов’язана з аналітичною частиною, що відображається в індивідуальному завданні. Вид еколого-технологічних розрахунків визначається об’єктом досліджень:

  • якщо об’єктом досліджень є технологічний процес, то необхідно розрахувати викиди забруднювальних речовин від обладнання, що використовується в даному процесі або (і) визначити обсяги відходів та напрямки їх утилізації (підрозділ 4.1);

  • якщо об’єктом досліджень є тепло- або енергогенерувальне обладнання, необхідно визначити основні характеристики палива та розрахувати викиди забруднювальних речовин, що утвоюються при його спалюванні (підрозділ 4.2);

  • якщо об’єктом досліджень є пересувні джерела викидів (автотранспорт), то необхідно визначити завантаженість вулиць населених пунктів автотранспортом, розрахувати концентрації речовин і за цим показником оцінити ступінь забруднення атмосферного повітря населених пунктів (підрозділ 4.3);

  • при дослідженні екологічних проблем необхідно розрахувати реальне хімічне навантаження на людину при забрудненні повітряного середовища (підрозділ 4.4).

Джерела забруднення атмосферного повітря поділяються на стаціонарні та пересувні. Стаціонарні джерела характеризуються сталими значеннями координат їх розміщення на місцевості, пересувні джерела – значенням швидкості їх пересування на місцевості. Розрахунки викидів в атмосферне повітря стаціонарними і пересувними джерелами відрізняються за своїми принципами.

Стаціонарні джерела можуть бути організованими та неорганізованими. Організовані джерела характеризуються наявністю обладнання відведення газів від джерела викиду в атмосферне повітря (димоходи, вентиляційне обладнання тощо). Від неорганізованих джерел забруднювальні речовини потрапляють в атмосферне повітря безпосередньо і переносяться завдяки атмосферним процесам.



Викиди стаціонарних джерел можуть бути холодними і гарячими. Температура холодних викидів дорівнює температурі повітря навколишнього середовища, до якого надходять викиди. Температура гарячих викидів вища за температуру повітря навколишнього середовища, до якого надходять викиди. Нижче наводяться приклади еколого-технологічних розрахунків [21–32] у кваліфікаційних роботах.

4.1 Розрахунок рівня забруднення стічних вод поверхнево-активними речовинами
Розрахункові концентрації забруднень господарсько-побутових стічних вод по завислих речовинах, біохімічному споживанні кисню БСКповн та поверхнево-активних речовинах (ПАР) визначаємо за формулою (4.1):
(мг/л), (4.1)

Каталог: sites -> default -> files -> Docs
Docs -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Docs -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
Docs -> Методичні рекомендації щодо виконання І захисту магістерських робіт Київ 2016 зміст вступ
Docs -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 02 методологія та методи соціологічних досліджень Затверджено
Docs -> Методичні рекомендації щодо підготовки І захисту дипломних робіт бакалавра Київ 2016 зміст
Docs -> Програма вступних випробувань з дисципліни
Docs -> Методичні рекомендації щодо виконання І захисту магістерських робіт Київ 201 3 зміст
Docs -> «соціологічна концептуалізація інноваційної поведінки у транзитному суспільстві»


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка