4 Бердянськ 2010 (06)



Скачати 13.79 Mb.
Сторінка1/81
Дата конвертації13.06.2017
Розмір13.79 Mb.
#22655
ТипПротокол
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   81

Бердянський державний педагогічний університет



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Бердянський державний педагогічний університет

ЗБІРНИК

наукових праць

Бердянського державного педагогічного університету

(Педагогічні науки)
4

Бердянськ

2010


УДК 37.01(06)

ББК 74я5



З 41

Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки). – Бердянськ : БДПУ, 2010. – № 4. – 336 с.


Друкується за рішенням вченої ради Бердянського державного педагогічного університету. Протокол № 5 від 25.11.2010 р.
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

Богданов Ігор Тимофійович – д.пед.н., проф., проректор з наукової роботи Бердянського державного педагогічного університету (головний редактор); Зарва Вікторія Анатоліївна – д.філол.н., проф., в.о. ректора Бердянського державного педагогічного університету; Баханов Костянтин Олексійович – д.пед.н., проф., зав. каф. всесвітньої історії, правознавства та методики навчання історії Бердянського державного педагогічного університету, член-кор. АПСН; Гусєв Віктор Іванович – д.пед.н., проф., зав. каф. професійної педагогіки і методики трудового навчання Бердянського державного педагогічного університету; Коваль Людмила Вікторівна – д.пед.н., проф, зав. каф. початкової освіти Бердянського державного педагогічного університету; Котляр Володимир Пилипович – к.пед.н., проф., зав. каф. соціальної педагогіки Бердянського державного педагогічного університету; Крижко Василь Васильович – к.пед.н., проф., зав. каф. педагогіки вищої школи та управління навчальними закладами Бердянського державного педагогічного університету, член-кор. АПСН; Сосницька Наталя Леонідівна – д.пед.н., проф., зав. каф. дидактики природничо-наукових дисциплін та інформаційних технологій у навчанні Бердянського державного педагогічного університету; Чулкова Людмила Опанасівна – д.пед.н., проф. каф. іноземних мов Бердянського державного педагогічного університету.

РЕЦЕНЗЕНТИ:

Аносов Іван Павлович – д.пед.н., проф.;

Приходько Микола Ілліч – д.пед.н., проф.

Збірник включено до переліку наукових видань за дозволом ВАК України

(Бюлетень ВАКУ. – 2010. – № 5. – С. 7).
У збірнику друкуються результати педагогічних досліджень науковців Бердянського державного педагогічного університету та викладачів інших вищих навчальних закладів України. У публікаціях подано нові погляди на актуальні проблеми теорії та історії педагогіки, часткових методик.
© Бердянський державний

педагогічний університет



ЗМІСТ


Бадья Л. А. М. Корф – організатор земської діяльності щодо підвищення кваліфікації народних учителів……………………….


6


Батієвська Т. В. Інноваційна спрямованість навчального процесу майбутніх учителів образотворчого мистецтва………………………..


9


Буць Н. М. Структура музичної культури майбутнього вчителя……

14


Вихрущ В. О. Аксіологія педагогічної спадщини М. Корфа. Шкільна дисципліна…………………………………………………………………..


19


Віндюк А. В. Компетентність та компетенція – основні складові професійної підготовки майбутніх фахівців з готельно-курортної справи……………….


24


Голінська В. Я. Естетичні потреби як психолого-педагогічна категорія…..

30


Гринь Ю. М. Роль музичної та педагогічної діяльності В. Щепотьєва у розбудові української національної культури на початку ХХ ст……..


35


Грищенко Ю. В. Провідні тенденції професійної вокальної підготовки в контексті завдань сучасної мистецької освіти…….


41


Гунько Н. О. Формування вокально-методичної культури педагога-музиканта як складової його професійної компетенції…………………………………...


45


Демидова Ю. О. Організація пізнавально-практичної діяльності дітей на заняттях з конструювання…………………………………………….


49


Дігтяр Н. М. Професійна підготовка майбутнього вчителя образотворчого мистецтва до викладання народної картини на склі в загальноосвітній школі……………………………………..



53


Добриця М. В. Методичні можливості інтегрованих уроків історії…..

58


Доброскок І. І. Інформаційно-рефлексивні технології у проектній діяльності магістрів соціальної педагогіки……………………………...


63


Дубінець І. В. Зміст та основні форми самостійної роботи студентів-музикантів за кредитно-модульною технологією в процесі вивчення дисципліни “Гармонія”………………………….



68


Закусило А. І. Про деякі складові проблеми неперервності сучасної математичної освіти при підготовці вчителів-технологів у вищих навчальних закладах…………………………



73


Івашко О. А. Основні напрями та наслідки реформування системи освітив республіці Польща в кінці ХХ – на початку ХХІ ст………


79


Ірклієнко В. С. Моделювання національно-естетизованого середовища засобами народного свята у сільській школі…………………………….


84


Калініченко О. В. Значення допрофесійної художньої освіти у самореалізації творчої, художньо обдарованої особистості………...


89


Кірєєва І. В. Використання сучасних освітніх технологій у вищій школі…..

96


Коваль Л. В. Сучасні тенденції модернізації професійної підготовки майбутніх учителів зарубіжних країн……………………………………..


100



Коновал О. А., Касперський А. В. Застосування узагальненого закону електромагнітної індукції…………………………………….



107


Корабельнікова Д. С. Сутність і структура фахової компетентності вчителя хореографії……………………………….


118


Коровіна Р. В. Морально-естетичні засади виховання особистості у творчості та діяльності В. Короленка…………………………………..


122


Лимаренко Л. І. Від риторики до шкільного театру: історико-теоретичний аспект……………………………………………………


127


Лисакова І. В. Еколого-етичні засади професійної підготовки педагога…….

135


Литвина Ю. С. Антрополого-гуманістичні ідеї М. Корфа в українській педологічній спадщині…………………………………………………...


141


Лобач О. О. Змістовний компонент професійної підготовки магістра музики до емоційного виховання особистості…………………………….


146


Лутфулліна А. В. Художній розпис тканин у змісті професійної підготовки дизайнерів одягу……………………………………………….


151


Мартиненко О. В. Впровадження засобів контактної імпровізації в практику роботи дитячих хореографічних колективів…………


157


Олійник С. В. Творчий потенціал майбутнього вчителя музики в контексті акмеологічного підходу………………………………………..


163


Онипченко О. І. Внесок вітчизняних педагогів ХІХ ст. у вдосконалення майстерності вчителів сільських шкіл на колегіальних зборах………


167


Павленко Л. В. Підходи до виокремлення змісту навчання використання статистичних методів та програмних пакетів опрацювання експериментальних даних майбутніми інженерами-педагогами……….



171


Пащенко І. М. Особливості формування національного світогляду у процесі підготовки майбутніх учителів музики………………….


177


Пелагейченко М. Л., Гунченко К. М. Модель організації рефлексивної діяльності під час виконання творчого проекту…………………………


182


Петровська К. В. Соціалізація молоді у формальних та неформальних об’єднаннях……………………………………………..


186


Попельнюх О. І. Педагогічна система М. Корфа в контексті розвитку вітчизняної школи другої половини ХІХ – початку ХХ ст……………


189


Попова Л. П. Використання проектних технологій у системі початкового навчання……………………………………………………


193


Репко І. П., Ільченко О. В. Творче впровадження ідей М. Корфа у сучасну систему освіти…………………………………………………………………..


198


Саєнко Т. В. Творчість у процесі професійної підготовки майбутніх викладачів хореографії……………………………………………….


204


Саяпіна С. А. Погляди М. Корфа щодо організації навчального процесу в земській школі (друга половина ХІХ ст.)………………….


209

Сергієнко С. М. Методика виховання культури дозвілля підлітків засобами педагогічної анімації…………………………………………


215



Скорик Б. С. Етико-естетичні засади виховання особистості в період козацької доби…………………………………………………



222


Скрипіцин М. В., Харіх О. Д Управління параметрами моделювання в програмному забезпеченні “Electronics workbench” під час вивчення електричних схем на заняттях з електротехніки і електроніки………...



227


Сулаєва Н. В. Глобалізація та професійно-педагогічна освіта…………..

232


Тарасенко Б. М. Принципи педагогічної системи М. Корфа та їхнє втілення у роботі Малої академії наук……………………………………


240


Тафінцева С. І. Феномен особистості М. Корфа у професійній підготовці майбутнього вчителя до соціалізації молодшого школяра…………….


244


Терешенко Н. В. Естетичне виховання школярів засобами бальної хореографії у навчальних закладах Радянської України…………...


248


Тимошенко О. В. Лабораторні роботи в курсі вищої математики як інтегрована форма навчання майбутніх біологів-дослідників…….


253


Трохименко А. О. Естетична функція православної духовної музики в її поліфункціональному просторі………………….………………………...


258


Філіпчук Н. О. Вплив культурно-освітніх діячів України на становлення і розвиток національної системи музичної освіти………………………...


262


Хатько А. В., Григор’ян І. В. Розробка онтології змісту навчального матеріалу розділу “Алгоритмічні системи”…………………………………….


268


Хіміч М. Д. Ґенеза професійної підготовки регентів у диригентсько-хоровій освіті України……………………………………………………


273


Хорошайло О. С. Формування у студентів загальнолюдських цінностей під час занять з іноземної мови……………………………


278


Чорна В. В. Педагогічні погляди М. Корфа щодо сенсорного розвитку молодших школярів………………………………………………………...


282


Шалова С. Ю. Внесок М. Корфа у формування системи професійно-педагогічних цінностей…………………………………………………..


285


Шиліна О. О. Структура та зміст професійної компетентності вчителя хореографії………………………………………………………………..


291


Шумілова І. Ф., Кушніренко І. К. Внесок М. Корфа у розвиток сучасної освіти…………………………………………………………


296


Ясак Т. М. Застосування електронно-дидактичного засобу для формування синтаксичних умінь і навичок учнів 8–9 класів гімназії..


304


РЕЗЮМЕ……………………………………………………………………..

309


РЕЗЮМЕ……………………………………………………………………..

317


SUMMARY……………………………………………………………………

327


УДК 37.018.46 (477)

Л. А. Бадья,

аспірант


(Уманський державний

педагогічний університет ім. П. Тичини)


М. КОРФ – ОРГАНІЗАТОР ЗЕМСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ НАРОДНИХ УЧИТЕЛІВ
Постановка проблеми. У другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. важливою формою підготовки вчительських кадрів для народних початкових училищ були короткотермінові літні педагогічні курси, які організовувалися земствами. Цей вид земської діяльності, який заклав основи сучасної післядипломної освіти вчителів, було започатковано відомим педагогом М. Корфом, який у 1866-1872 рр. був членом училищної ради Олександрівського (Катеринославської губернії) повітового земства.

Аналіз досліджень і публікацій. У дожовтневій Росії М. Корф користувався великою повагою та авторитетом. Його педагогічні твори багаторазово перевидавалися, були настільними книгами декількох поколінь народних вчителів. Життя і творчість М. Корфа були висвітлені у дослідженнях М. Песковського [11], П. Каптерева [6], Б. Веселовського [4, с. 280-285]. Після 1917 року не було жодного перевидання творів М. Корфа, а саме ім’я вченого було забуто, організація земствами короткотермінових курсів для народних учителів, як взагалі уся історія земської діяльності, довго не привертали уваги дослідників. Лише у 50-ті рр. ХХ ст. до цього питання звернувся А. Вєжлєв [2; 3]. У 90-ті роки ХХ ст. було перевидано праці М. Песковського та П. Каптерева. Різним сторонам діяльності М. Корфа присвячено публікації сучасних науковців (Ю. Іваненко (2000), М. Гусак (2003), І. Кушніренко (2004), О. Григоренко (2005)).

Праці, присвячені вивченню спадщини М. Корфа, висвітлюють різні сторони діяльності відомого педагога, проте відбивають її не повною мірою. І це не дивно, оскільки Микола Олександрович був натурою, наділеною багатьма чеснотами. Освічений, несамовитий у роботі, талановитий письменник, публіцист, оратор, викладач, він працював одночасно в декількох напрямах: створення і розбудова народної школи, забезпечення її методичною літературою, навчання вчителів. Численними публіцистичними працями М. Корф знайомив громадськість і земців зі своїми ідеями, впровадив їх у практику всіх земських і громадських міських установ Росії. У всіх цих сферах М. Корф за своє коротке життя зробив стільки, що вистачило б для уславлення в історії педагогіки декількох імен.



Мета статті. Мало дослідженою сферою діяльності М. Корфа є його робота щодо підвищення кваліфікації народних вчителів. Метою статті став аналіз діяльності М. Корфа щодо запровадження у практику власних новаторських методів початкового навчання через вчительські з’їзди, його ролі у вихованні педагогів нової формації.

Розпочав М. Корф свою діяльність з підвищення кваліфікації народних вчителів на основі приватної ініціативи у своєму маєтку Нєскучному (Олександрівський повіт Катеринославської губернії, за сучасним адміністративним поділом – Донецька область). Своє помістя М. Корф перетворив на вчительську Мекку. Сюди з усіх куточків величезної Російської імперії до нього їхали вчителі та кандидати на вчительські посади. М. Корф екзаменував їх і, якщо виявляв слабку підготовку, проводив заняття, навчав основам викладання в початковій школі за новими прогресивними методами. Під час цих занять вчителі жили в маєтку, іноді по кілька тижнів. У кінці навчання М. Корф видавав свідоцтво, яке цінувалося у Росії набагато вище, ніж державний диплом – вчителі, які здобували відповідну освіту в барона М. Корфа, вважалися найкращими народними педагогами [10, с. 446]. Проте таким способом можна було навчити дуже обмежену кількість вчителів. Микола Олександрович висунув ідею регулярного періодичного проведення вчительських з’їздів. Він обґрунтував необхідність такої роботи і заклав основи її практичної реалізації під час “вчительських з’їздів” [7].

Свої перші вчительські з’їзди М. Корф провів у 1867–1869 рр. Це були не перші в Росії з’їзди народних вчителів. Є відомості про такі заходи у німецьких колоніях Херсонської, Таврійської, Катеринославської губерній, у Харківському навчальному окрузі [1, с. 66–70], але вони залишилися в історії заходами місцевого значення, не мали розголосу і не справили значного впливу на становлення в країні земської діяльності щодо підвищення кваліфікації народних вчителів.

Завдяки широкій публіцистичній діяльності М. Корфа його досвід роботи з народними вчителями став надбанням педагогічної громадськості та земських діячів країни. Талановитий публіцист М. Корф користувався авторитетом серед педагогів і земських діячів з народної освіти Росії. Він був бажаним автором для усіх кращих періодичних, зокрема педагогічних видань. Книги, численні статті, “Звіти члена Олександрівської повітної училищної ради” тисячними тиражами розходилися країною. М. Корф ділився досвідом запровадження народної школи нового типу в Олександрівському повіті. Ці праці вказали шлях підвищення кваліфікації працівників народних шкіл, проведення з’їздів-курсів на десятиріччя стало важливою складовою земської освітньої діяльності.



З’їзди 1867–1869 рр. М. Корф проводив у власному маєтку на кошти, отримані від видання своїх книг. Ці зібрання тривали один день, проходили у формі нарад. Учителі обмінювалися досвідом застосування звукового методу навчання грамоти, обговорювали в загальних рисах програму початкової школи, принципи складання шкільного розкладу, нагальні проблеми організації роботи земської школи. Програми занять сповіщалися усім учасникам з’їзду заздалегідь, що давало їм можливість приготуватися до обговорення питань, внесених до програми. Наскільки популярними серед вчителів були корфівські зібрання, свідчить той факт, що на з’їд 1869 р., який відбувся 28 грудня, прибули усі запрошені учасники, незважаючи на вкрай несприятливу погоду та ледь доступну для проїзду дорогу [6; 8].

У 1870 році М. Корф провів з’їзд вчителів у селі Гуляйполі Олександрівського повіту. Цей з’їзд тривав чотири з половиною дні. За формою це вже були курси підвищення кваліфікації вчителів початкового навчання з елементами з’їзду: під час їхньої роботи не тільки обговорювалися питання шкільної справи, але й було застосовано нову форму навчання – проведено зразкові уроки за навчальними програмами народної школи. Ці уроки (загальна кількість: одинадцять) провели спеціально підготовлені М. Корфом вчителі [8].



На з’їзді в Гуляйполі у 1870 році було застосовано форму роботи, яка стала на декілька десятиліть основною для занять на вчительських з’їздах-курсах: практичні заняття у формі показових уроків керівника та пробних уроків слухачів; теоретичні заняття у вигляді бесід керівника, обговорень проведених уроків та питань, що виникли у процесі роботи. Законодавчо таку форму проведення курсів було закріплено “Правилами про короткочасні педагогічні курси для учителів і учительок початкових класів народних училищ”, затвердженими 5 серпня 1875 року. Ідею вчительських з’їздів було підхоплено земствами усієї країни. Уже в 1870 році вчительські з’їзди-курси провели Харківське товариство поширення грамотності у народі та земства Полтавської й Херсонської губерній [11].

У 1873-1875 роках усіма губернськими земствами України було прийнято рішення про щорічне проведення короткострокових вчительських курсів під час літніх канікул. Ця робота, з невеликими перервами у часи поглиблення реакції, проводилася земствами весь час їхнього існування. М. Корфа внаслідок протидії його діяльності з боку реакційної частини земства було відсторонено від цієї роботи. Ще кілька вчительських з’їздів і курсів він провів як приватна особа на запрошення різних земств. У 1873 році, за запрошенням Маріупольської повітової земської управи, він відвідав народні школи повіту та провів іспити, а 9-22 квітня з власної ініціативи провів у Маріуполі з’їзд вчителів [4, с. 283], у 1881 році курси у Херсоні [12] і у 1883 році з’їзд у Бердянську [9].

У процесі роботи щодо підвищення кваліфікації народних вчителів з’їзди, які тривали декілька днів, замінилися курсами з заняттями по
4-6 тижнів, але форми та зміст роботи цих зібрань залишалися незмінними. Учителів знайомили з новими методиками початкового навчання, серед яких значне місце займав звуковий метод Корфа, способи досягнення дітьми осмисленого читання, розвиток розумових здібностей дитини. Основними підручниками та посібниками на цих заняттях до початку 90-х років ХІХ ст. були книги М. Корфа. У наступні роки, коли почала бурхливо розвиватися вітчизняна педагогіка і з’явилися нові підручники та посібники, твори Корфа залишалися в обігу, займаючи серед нових видань почесне місце.


Висновки. Таким чином, М. Корф як педагог-новатор не лише створив основи нашої сучасної початкової школи, але й заклав фундамент системи підвищення кваліфікації вчителів на короткотермінових вчительських курсах, які стали прообразом сучасної системи післядипломної освіти вчителів початкового навчання.
Каталог: sites -> bdpu.org -> files -> konferencii -> pedagogika
pedagogika -> Бердянськ 2007 (06) ббк 74я5
pedagogika -> Бердянськ 2008 (06)
pedagogika -> Бердянськ 2008 (06) ббк 74я5
pedagogika -> Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний університет збірник тез наукових доповідей студентів бердянського державного педагогічного університету
pedagogika -> Педагогічні науки) №4 Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5
pedagogika -> Педагогічні науки) №1 Бердянськ 2011 (06)
pedagogika -> Бердянськ 2008 (06) ббк 74я5
pedagogika -> Бердянськ 2009 (06)
pedagogika -> Педагогічні науки) №2 Бердянськ 2011 (06)
pedagogika -> Бердянськ 2009 (06)

Скачати 13.79 Mb.

Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   81




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка