4 Бердянськ 2010 (06)
Скачати 13.79 Mb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Бердянський державний педагогічний університет ЗБІРНИК наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (Педагогічні науки) № 4 Бердянськ 2010 УДК 37.01(06) ББК 74я5
Друкується за рішенням вченої ради Бердянського державного педагогічного університету. Протокол № 5 від 25.11.2010 р. РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ: Богданов Ігор Тимофійович – д.пед.н., проф., проректор з наукової роботи Бердянського державного педагогічного університету (головний редактор); Зарва Вікторія Анатоліївна – д.філол.н., проф., в.о. ректора Бердянського державного педагогічного університету; Баханов Костянтин Олексійович – д.пед.н., проф., зав. каф. всесвітньої історії, правознавства та методики навчання історії Бердянського державного педагогічного університету, член-кор. АПСН; Гусєв Віктор Іванович – д.пед.н., проф., зав. каф. професійної педагогіки і методики трудового навчання Бердянського державного педагогічного університету; Коваль Людмила Вікторівна – д.пед.н., проф, зав. каф. початкової освіти Бердянського державного педагогічного університету; Котляр Володимир Пилипович – к.пед.н., проф., зав. каф. соціальної педагогіки Бердянського державного педагогічного університету; Крижко Василь Васильович – к.пед.н., проф., зав. каф. педагогіки вищої школи та управління навчальними закладами Бердянського державного педагогічного університету, член-кор. АПСН; Сосницька Наталя Леонідівна – д.пед.н., проф., зав. каф. дидактики природничо-наукових дисциплін та інформаційних технологій у навчанні Бердянського державного педагогічного університету; Чулкова Людмила Опанасівна – д.пед.н., проф. каф. іноземних мов Бердянського державного педагогічного університету. РЕЦЕНЗЕНТИ: Аносов Іван Павлович – д.пед.н., проф.; Приходько Микола Ілліч – д.пед.н., проф. Збірник включено до переліку наукових видань за дозволом ВАК України
педагогічний університет ЗМІСТ
УДК 37.018.46 (477) Л. А. Бадья, аспірант
(Уманський державний педагогічний університет ім. П. Тичини) М. КОРФ – ОРГАНІЗАТОР ЗЕМСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ НАРОДНИХ УЧИТЕЛІВ Постановка проблеми. У другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. важливою формою підготовки вчительських кадрів для народних початкових училищ були короткотермінові літні педагогічні курси, які організовувалися земствами. Цей вид земської діяльності, який заклав основи сучасної післядипломної освіти вчителів, було започатковано відомим педагогом М. Корфом, який у 1866-1872 рр. був членом училищної ради Олександрівського (Катеринославської губернії) повітового земства. Аналіз досліджень і публікацій. У дожовтневій Росії М. Корф користувався великою повагою та авторитетом. Його педагогічні твори багаторазово перевидавалися, були настільними книгами декількох поколінь народних вчителів. Життя і творчість М. Корфа були висвітлені у дослідженнях М. Песковського [11], П. Каптерева [6], Б. Веселовського [4, с. 280-285]. Після 1917 року не було жодного перевидання творів М. Корфа, а саме ім’я вченого було забуто, організація земствами короткотермінових курсів для народних учителів, як взагалі уся історія земської діяльності, довго не привертали уваги дослідників. Лише у 50-ті рр. ХХ ст. до цього питання звернувся А. Вєжлєв [2; 3]. У 90-ті роки ХХ ст. було перевидано праці М. Песковського та П. Каптерева. Різним сторонам діяльності М. Корфа присвячено публікації сучасних науковців (Ю. Іваненко (2000), М. Гусак (2003), І. Кушніренко (2004), О. Григоренко (2005)). Праці, присвячені вивченню спадщини М. Корфа, висвітлюють різні сторони діяльності відомого педагога, проте відбивають її не повною мірою. І це не дивно, оскільки Микола Олександрович був натурою, наділеною багатьма чеснотами. Освічений, несамовитий у роботі, талановитий письменник, публіцист, оратор, викладач, він працював одночасно в декількох напрямах: створення і розбудова народної школи, забезпечення її методичною літературою, навчання вчителів. Численними публіцистичними працями М. Корф знайомив громадськість і земців зі своїми ідеями, впровадив їх у практику всіх земських і громадських міських установ Росії. У всіх цих сферах М. Корф за своє коротке життя зробив стільки, що вистачило б для уславлення в історії педагогіки декількох імен. Мета статті. Мало дослідженою сферою діяльності М. Корфа є його робота щодо підвищення кваліфікації народних вчителів. Метою статті став аналіз діяльності М. Корфа щодо запровадження у практику власних новаторських методів початкового навчання через вчительські з’їзди, його ролі у вихованні педагогів нової формації. Розпочав М. Корф свою діяльність з підвищення кваліфікації народних вчителів на основі приватної ініціативи у своєму маєтку Нєскучному (Олександрівський повіт Катеринославської губернії, за сучасним адміністративним поділом – Донецька область). Своє помістя М. Корф перетворив на вчительську Мекку. Сюди з усіх куточків величезної Російської імперії до нього їхали вчителі та кандидати на вчительські посади. М. Корф екзаменував їх і, якщо виявляв слабку підготовку, проводив заняття, навчав основам викладання в початковій школі за новими прогресивними методами. Під час цих занять вчителі жили в маєтку, іноді по кілька тижнів. У кінці навчання М. Корф видавав свідоцтво, яке цінувалося у Росії набагато вище, ніж державний диплом – вчителі, які здобували відповідну освіту в барона М. Корфа, вважалися найкращими народними педагогами [10, с. 446]. Проте таким способом можна було навчити дуже обмежену кількість вчителів. Микола Олександрович висунув ідею регулярного періодичного проведення вчительських з’їздів. Він обґрунтував необхідність такої роботи і заклав основи її практичної реалізації під час “вчительських з’їздів” [7]. Свої перші вчительські з’їзди М. Корф провів у 1867–1869 рр. Це були не перші в Росії з’їзди народних вчителів. Є відомості про такі заходи у німецьких колоніях Херсонської, Таврійської, Катеринославської губерній, у Харківському навчальному окрузі [1, с. 66–70], але вони залишилися в історії заходами місцевого значення, не мали розголосу і не справили значного впливу на становлення в країні земської діяльності щодо підвищення кваліфікації народних вчителів. Завдяки широкій публіцистичній діяльності М. Корфа його досвід роботи з народними вчителями став надбанням педагогічної громадськості та земських діячів країни. Талановитий публіцист М. Корф користувався авторитетом серед педагогів і земських діячів з народної освіти Росії. Він був бажаним автором для усіх кращих періодичних, зокрема педагогічних видань. Книги, численні статті, “Звіти члена Олександрівської повітної училищної ради” тисячними тиражами розходилися країною. М. Корф ділився досвідом запровадження народної школи нового типу в Олександрівському повіті. Ці праці вказали шлях підвищення кваліфікації працівників народних шкіл, проведення з’їздів-курсів на десятиріччя стало важливою складовою земської освітньої діяльності. З’їзди 1867–1869 рр. М. Корф проводив у власному маєтку на кошти, отримані від видання своїх книг. Ці зібрання тривали один день, проходили у формі нарад. Учителі обмінювалися досвідом застосування звукового методу навчання грамоти, обговорювали в загальних рисах програму початкової школи, принципи складання шкільного розкладу, нагальні проблеми організації роботи земської школи. Програми занять сповіщалися усім учасникам з’їзду заздалегідь, що давало їм можливість приготуватися до обговорення питань, внесених до програми. Наскільки популярними серед вчителів були корфівські зібрання, свідчить той факт, що на з’їд 1869 р., який відбувся 28 грудня, прибули усі запрошені учасники, незважаючи на вкрай несприятливу погоду та ледь доступну для проїзду дорогу [6; 8]. У 1870 році М. Корф провів з’їзд вчителів у селі Гуляйполі Олександрівського повіту. Цей з’їзд тривав чотири з половиною дні. За формою це вже були курси підвищення кваліфікації вчителів початкового навчання з елементами з’їзду: під час їхньої роботи не тільки обговорювалися питання шкільної справи, але й було застосовано нову форму навчання – проведено зразкові уроки за навчальними програмами народної школи. Ці уроки (загальна кількість: одинадцять) провели спеціально підготовлені М. Корфом вчителі [8]. На з’їзді в Гуляйполі у 1870 році було застосовано форму роботи, яка стала на декілька десятиліть основною для занять на вчительських з’їздах-курсах: практичні заняття у формі показових уроків керівника та пробних уроків слухачів; теоретичні заняття у вигляді бесід керівника, обговорень проведених уроків та питань, що виникли у процесі роботи. Законодавчо таку форму проведення курсів було закріплено “Правилами про короткочасні педагогічні курси для учителів і учительок початкових класів народних училищ”, затвердженими 5 серпня 1875 року. Ідею вчительських з’їздів було підхоплено земствами усієї країни. Уже в 1870 році вчительські з’їзди-курси провели Харківське товариство поширення грамотності у народі та земства Полтавської й Херсонської губерній [11]. У 1873-1875 роках усіма губернськими земствами України було прийнято рішення про щорічне проведення короткострокових вчительських курсів під час літніх канікул. Ця робота, з невеликими перервами у часи поглиблення реакції, проводилася земствами весь час їхнього існування. М. Корфа внаслідок протидії його діяльності з боку реакційної частини земства було відсторонено від цієї роботи. Ще кілька вчительських з’їздів і курсів він провів як приватна особа на запрошення різних земств. У 1873 році, за запрошенням Маріупольської повітової земської управи, він відвідав народні школи повіту та провів іспити, а 9-22 квітня з власної ініціативи провів у Маріуполі з’їзд вчителів [4, с. 283], у 1881 році курси у Херсоні [12] і у 1883 році з’їзд у Бердянську [9]. У процесі роботи щодо підвищення кваліфікації народних вчителів з’їзди, які тривали декілька днів, замінилися курсами з заняттями по 4-6 тижнів, але форми та зміст роботи цих зібрань залишалися незмінними. Учителів знайомили з новими методиками початкового навчання, серед яких значне місце займав звуковий метод Корфа, способи досягнення дітьми осмисленого читання, розвиток розумових здібностей дитини. Основними підручниками та посібниками на цих заняттях до початку 90-х років ХІХ ст. були книги М. Корфа. У наступні роки, коли почала бурхливо розвиватися вітчизняна педагогіка і з’явилися нові підручники та посібники, твори Корфа залишалися в обігу, займаючи серед нових видань почесне місце. Висновки. Таким чином, М. Корф як педагог-новатор не лише створив основи нашої сучасної початкової школи, але й заклав фундамент системи підвищення кваліфікації вчителів на короткотермінових вчительських курсах, які стали прообразом сучасної системи післядипломної освіти вчителів початкового навчання. Каталог: sites -> bdpu.org -> files -> konferencii -> pedagogika pedagogika -> Бердянськ 2007 (06) ббк 74я5 pedagogika -> Бердянськ 2008 (06) pedagogika -> Бердянськ 2008 (06) ббк 74я5 pedagogika -> Міністерство освіти І науки україни бердянський державний педагогічний університет збірник тез наукових доповідей студентів бердянського державного педагогічного університету pedagogika -> Педагогічні науки) №4 Бердянськ 2011 (06) ббк 74я5 pedagogika -> Педагогічні науки) №1 Бердянськ 2011 (06) pedagogika -> Бердянськ 2008 (06) ббк 74я5 pedagogika -> Бердянськ 2009 (06) pedagogika -> Педагогічні науки) №2 Бердянськ 2011 (06) pedagogika -> Бердянськ 2009 (06) Скачати 13.79 Mb. Поділіться з Вашими друзьями:
|