4 Методичні рекомендації до вивчення тем курсу Тема 1 Київська Русь, її піднесення. Втрата політичної єдності Київської Русі та державності



Сторінка11/21
Дата конвертації23.03.2017
Розмір1.13 Mb.
#13214
ТипМетодичні рекомендації
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   21

Термінологічний словник


Кріпосництво – термін походить від юридичного документа (“крепость”), який фіксував прикріплення селян до землі, що належала поміщику, феодалам.

Імперія – (від лат. smperium – влада, панування) – велика держава, що складається з метрополії та підпорядкованих центральній владі держав, народів, які примусово інтегровані до єдиної системи політичних, економічних, соціальних та культурних взаємозв’язків. Імперії виникають внаслідок загарбання територій, колонізації, експансії та інших форм поширення впливу наддержави.

Національне питання – сукупність політичних, економічних, правових, культурницьких, освітніх та інших проблем, що виявляються у процесі взаємного спілкування різних націй, етносів, народностей.

Шовінізм (фран. chauvinisme – від імені капрала наполеонівської армії А. Шовіні) – агресивна форма націоналізму, проповідь національної виключності, протиставлення інтересів однієї нації інтересам іншої нації, національно забарвлена пихатість, схильність до розпалювання національної ворожнечі й ненависті.

Декабристи – представники передової частини російського дворянства, які виступали проти кріпосницького гноблення селян. Вони усвідомили неможливість існування старої феодальної системи і пішли на створення конспірованих організацій з метою здійснення державного перевороту.

Кирило – Мефодіївське товариство – таємна антикріпосницька організація, що діяла з кінця 1845 р. до березня 1847 р. у Києві; вона була названа на честь слов’янських просвітників, проповідників православної християнської релігії IX ст. Кирила і Мефодія. Серед членів товариства був і видатний український поет і мислитель Т. Шевченко.

Москвофіли і народовці – представники двох конкуруючих суспільно-політичних течій в освітніх колах українського населення Австрійської монархії; вони відрізнялися підходами до перспектив національно-визвольної боротьби українців, що мешкали в імперії Габсбургів.

Громади – напівлегальні гуртки, що з’явилися на початку 60 – х рр. ХІХ ст.; вони складалися з представників української інтелігенції – вчителів, письменників, лікарів, ліберальних поміщиків, а діяльність громад була, в основному, культурно-просвітницькою: розвиток народної освіти, формування історичної свідомості українського народу, висування перед владою національно-культурних вимог.

Політичні партії (від лат. partis – частина, група, відділ) – добровільні об’єднання людей, що прагнуть домогтися здійснення ідей, які вони поділяють, а також задоволення спільних інтересів; партія – це організована частина суспільства, яка покликана формувати і захищати інтереси відповідної соціальної групи, народу, нації, використовуючи різні методи і засоби (як парламентські, так і радикальні, революційні).

Індустріалізація – якісна зміна структури господарства (домінування промисловості над сільським господарством), розбудова крупної машинної індустрії (домінування важкої промисловості над легкою).

Екстенсивний - від лат. extensiveus – розширений, подовжений. Екстенсивний у протилежність інтенсивному означає не якісне, а лише кількісне збільшення. Екстенсивна система землеробства заснована на незначних капіталовкладеннях на одиницю використовуваної земельної площі, характеризується хижацькими методами експлуатації землі, посилення експлуатації виробника з метою отримання максимальних прибутків, слабким розвитком техніки і звідси низькими врожаями.

Суверенітет незалежне від будь-яких сил, обставин і осіб верховенства; незалежність держави в зовнішніх і внутрішніх справах.

Таблиця 5 - Хронологія теми





1805

Відкриття Харківського університету

1814 – 1861

Роки життя Т. Шевченка.

1821

Створення в Тульчині таємного Південного товариства декабристів

1823 - 1825

Діяльність таємного “Товариства з’єднаних слов’ян” у Новоград-Волинському

1825, грудень –

1826, січень

Повстання Чернігівського полку

1830 – 1831

Польське визвольне повстання на Правобережній Україні

1833 – 1837

Діяльність у Львові просвітницького гуртка “Руська трійця”

1834

Відкриття університету в Києві

1846 – 1847

Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства

1848, 16 квітня

Скасування кріпацтва у Східній Галичині

1848, 2 травня

Утворення у Львові української політичної організації – Головної руської ради

1848, 25 жовтня

Створення культурно-освітнього товариства “Галицько-руська матиця”

1853

Скасування кріпацтва у Закарпатті

1861 – 1862

Видання у Петербурзі українського журналу “Основа”

1861, 19 лютого

Скасування кріпацтва в Росії

1863

Валуєвський циркуляр

1865

Відкриття в Одесі Новоросійського університету

1868

Заснування у Львові українського культурно-освітнього товариства “Просвіта”

Продовження табл. 5


1873

Заснування у Львові Літературного товариства ім. Т. Шевченка (1892 – перетворене на Наукове товариство ім. Т. Шевченка (НТШ))

1876

Емський указ про заборону видання та ввезення з-за кордону літератури українською мовою, заборону театральних вистав українською мовою

1890

Створення у Львові Русько-української радикальної партії – першої української політичної партії

1891

Створення студентської таємної організації “Братство Тарасівців”

1900

Створення в Харкові Революційної української партії – першої на східноукраїнських землях української політичної організації

1902

Створення Української народної партії

1904

Заснування Української радикальної партії

1906

Початок діяльності культурно-освітніх товариств “Просвіта” на Наддніпрянській Україні

1906 - 1909

Столипінська аграрна реформа

1908

Заснування Товариства українських поступовців

1914 – 1918

Перша світова війна

1914, 1 серпня

Створення у Львові Головної української ради

1914, 4 серпня

Створення у складі австро-угорської армії добровольчого легіону – Українські січові стрільці. Створення у Львові Союзу визволення України

1915, 1 травня

Реорганізація Головної української ради в Загальну українську раду

Продовження табл. 5




1916, 6 листопада

Указ імператора Австро-Угорщини про автономію Галичини


Висновки:

ö ХІХ ст. ввійшло в історію України як період її національного відродження: зростала національна свідомість українців, відбувалася консолідація української нації, об’єднання українського суспільства національною ідеєю. Розгортався національно-визвольний рух, який пройшов шлях від культурно-просвітницької діяльності до активної політичної боротьби. У кінці ХІХ – на почку ХХ ст. як в Західній, так і в Наддніпрянській Україні висувається гасло утворення незалежної Української держави.

ö Важливими чинниками розвитку України в ХІХ ст. стали реформи 1848 р. в Австрійській імперії та 1861 р. в Російській імперії, які обумовили соціально-економічну модернізацію українського суспільства.
Тема 7 Україна на початку ХХ ст. Українська національно – демократична революція 1917 – 1920 рр.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   21




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка