482 рік. Заснування Києва. З якого твору наведено уривок?



Сторінка3/7
Дата конвертації23.03.2017
Розмір0.53 Mb.
#13226
1   2   3   4   5   6   7

Відповідь:Наведений уривок із Галицько-Волинського літопису ХІІІ століття, який присвячяний історії Галичини і Волині. Автори його невідомі. Події, описані в уривку, відносяться до 1245 р., коли князь Данило Галицький змушений був визнати зверхність Золотої Орди і здійснив поїздку до Орди, щоб отримати ярлик на князювання.


Данило Романович Галицький  син Романа Мстиславича, правитель Галицько-Волинського князівства 1238-1264 рр., за правління якого князівство досягло найбільшого піднесення.  Поїздка князя до хана Батия в Золоту Орду за ярликом 1245 – 1246 рр. У 1253 р. приймає титул короля. Боровся проти Золотої Орди. Учасник битви на р. Калка (1223 р.).Заснував у 1256 р. м. Львів

Коли відбулися описані в історичному джерелі події?

«У той же час прислав папа послів достойних, що принесли Данилові вінець, і скіпетр, і корону, які означають королівський сан, кажучи: “Сину! Прийми од нас вінець королівства”… Опізо, посол папський, прийшов, несучи вінець і обіцяючи: “Ти матимеш поміч од папи”».

  У сер. XIII ст.  (1253р)

14 ст. В «Народ сей даниною звірів, меду та іншого князям руським служив. Коли ж він відчув, що князі руські розтрощені татарами, він змужнів… і на знесилених русів владу свою поширив…»
«Гедимінів син, великий князь Ольгерд.., прилучив до своєї держави подільську землю та вигнав звідти татар…»?



Коли відбулися описані в історичному джерелі події?

«Ольгерд… пішов у похід в Дикі Поля проти татар. З ним вирушили також чотири його племінники, сини новогрудського князя Коріата, княжичі: Олександр, Костянтин, Юрій та Федір. І коли вони, минувши Канів і Черкаси, дійшли до урочища Сині Води, то побачили в полі велику татарську орду з трьома царками на чолі, поділену на три загони… Татари не змогли довго витримати лобового натиску литви й почали відступати та втікати у розлогі степи. На побоїщі залишилися вбиті три їхні царки…» (З Хроніки Мацея Стрийковського).



1362 р.

  

 Про яку подію йдеться в уривку з історичного джерела?



«Ягайло, великий князь, обіцяє всі свої багатства вжити й витратити на усунення недоліків обох королівств, як Польщі, так і Литви, якщо володарка Угорщини вищезгадану дочку, королеву Польщі, з’єднає з ним шлюбними узами… Нарешті, згаданий князь Ягайло обіцяє свої литовські й руські землі навік приєднати до королівства Польського».

1385 р.  Кревська унія(Шлюбна унія між великим князем Литовським и королевою Польщі Ядвігою)
«…государ Ягайло, великий князь, з усіма своїми ще нехрещеними братами, ближніми,
…що проживають на його землях, жагуче бажає й просить прийняти їх у католицьку
віру святої римської церкви… Нарешті, князь Ягайло обіцяє свої литовські й руські
землі навік приєднати до королівства Польського».
У якій угоді були зазначені ці умови?Кревській унії 1385 р.;

«Після смерті Вітовта, Ягайло у 1431 р. Розпочав воєнні дії проти Литви. Чергове протистояння закінчилося перемир’ям, за яким західна частина земель відходила Польщі, а східна залишалася під контролем Литви».Поділля.


Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела?
«…навчався в Краківському університеті. Викладав медицину, філософію та астрономію в
Болонському університеті, упродовж 1481 – 1482 рр. – ректор цього навчального закладу. Першийвідомий нам український автор друкованої книги – «Прогностична оцінка поточного 1483 року.Ю.Дрогобич.

16 ст.

У якому столітті відбулися описані події?


«...Василій Іванович, великий князь московський, взяв град Смоленський. Король Сигізмунд..послав проти нього свого воєводу князя Костянтина Івановича Острозького, старосту луцького і брацлавського, з хоробрими воїнами литовськими і руськими. І стали князь з воїнами литовськими проти великої ворожої армії, і вдарили та погубили вісімдесят тисяч, а інших в полон взяли».1514

«Хортиця – місцевість на Борисфені. Тут князь Вишневецький поста-вив колись фортецю… Середину цього місця оточив муром та огорожею з дубів, зміцнених природою та Богом…»1556



Коли відбулася описана нижче подія?

«Ми, Сигізмунд Август, даною грамотою оголошуємо таке: на скликаному цьому сеймі закінчили справу унії між Великим князівством Литовським та королівством Польським в братерській любові і за згодою обох народів».

1569 р.

Прізвища яких діячів пропущено в цитованому нижче уривку з історичного джерела?


«Всесильною правицею Всевишнього Бога, старанням благочестивого князя _______, який звелів влаштувати дім для друкування книг, а до того ж і дім для навчання дітей у своєму родовому славному місті… І вибравши знавців божественного писання, грецької, латинської і руської мов, поставив їх навчати дітей. З цієї причини надрукована ця книжка для дитячого навчання, по-грецьки альфавіту, а по-руськи азбуки, многогрішним _______».Г Костянтин-Василь Острозький, Іван Федоров

Про яку книгу йдеться в уривку з історичного джерела?


«…А почалася книга друкуватися в богом береженому місті Львові, в якій діяння
апостольські, і послання соборні, і послання святого Павла після втілення господа бога
нашого Ісуса Христа року 1573…Якщо доведеться кому-небудь у цю корисну для душі
книгу заглянути то…творцеві життя нашого богу подяку хай складе…»
«Апостол»

 Коли відбулися описані в історичному джерелі події?



«Хочуть… панове міщани львівські школи заснувати для навчання дітей християнських усіх станів, які би мали вчитися Письма Святого грецького й слов’янського, щоб не був їхній християнський рід неначе безсловесним через свою невченість. І також купили друкарню, потрібну для тієї школи».

1585 р .                      (перша школа при Львівському братстві)

17 ст

  «…Прибув до Києва святійший патріарх єрусалимський Феофан.


…поставив і висвятив на митрополію Київську чоловіка гідного й чес-
ного іменем Йов Борецький…»;1620

 Проаналізуйте уривок з твору та дайте йому оцінку

 З твору вірменина Іоаннеса Кам’янецького

«У шістнадцятий день серпня нечестивий султан турецький Осман підійшов до Хотина з незліченним кінним і пішим військом, що перевищувало християнські сили у десятки разів, і зупинився на відстані однієї милі від поляків. Розбили строкаті намети й покрили ними все поле. Вони підвезли страшні гармати, числом до трьохсот. Чотирнадцять із них були настільки великі, що двадцять волів ледь їх тягли. Інші ж були менші. У суботу, 18 серпня, турецьке військо напало на польський табір, на ту частину, де були козаки. І почали палити з гармат і рушниць, і так до вечора, але нікому не завдали шкоди. А оскільки козаче плем’я відрізняється великими пізнаннями у військовій справі і хитрістю, то вони вийшли не раніше, ніж наступив вечір, а ворог стомився від постійних перебіжок. А в дев’ятнадцятій годині войовничі козаки об’єдналися й, перехрестившись, почали бити чужинців, поки ті не витримали й, повернувши назад, почали тікати А козаки, переслідуючи їх, били нещадно… Але день закінчувався, вони з перемогою повернулися назад, взявши здобич і притягши дві чудові гармати.  І такими сміливими подвигами вирізнилося в цей день козацькі військо, що жах охопив всіх язичників, і навіть сам султан Осман із сановниками впав у страх, він чимало шкодував, оплакуючи загибель  незліченних знатних магометан… У ці дні переможний і христолюбивий князь Владислав почав щедро обдаровувати знатних і лицарів за їх ревну й віддану службу».

 Відповідь:  

1621 р. Хотинська битва, під час якої козацькі війська на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним зупинили похід турецької армії на Річ Посполиту.

Про якого діяча йдеться в уривку з історичного джерела?


«Не будучи українцем за походженням, усе своє життя присвятив служінню Україні,
ставши для прийдешніх поколінь одним із символів української національної ідентичності.
Посівши митрополичу кафедру забороненої православної церкви, домігся від королівської
влади її легалізації. Заповідав не ставити йому після смерті ніяких пам’ятників, хоча сам,
ще при житті, створив собі пам’ятник – Київську Академію».1632. П.Могила

Коли відбулися описані в історичному джерелі події?

“Коронний гетьман Миколай Потоцький зазначав: «Хто ж затримає народ, коли в нього так закрутилися колеса свавілля, що їх ніяким чином не можна стримати!.. Переконався я про це під Кумейками: зимою знищив Павлюка, на весну, незважаючи на такий великий розгром, ожив Острянин. Розгромив я Острянина – зразу ж було обрано керівником Гуню, і я двадцять тижнів вів з ним війну та ледве привів до послуху зброєю і немалим пролиттям крові!..”.1638 

 Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку

 З Львівського літопису

«Польське кварцяне військо, яке весною пішло на козаків, на Україну, Богданом Хмельницьким з реєстровими козаками і з Ордою татарською під Жовтими Водами було розбито. Був захоплений обоз і жовніри живцем зо всім добром, зброєю і гарматами і в неволю татарську потрапили гетьмани Потоцький – коронний та Калиновський — польний, а також багато шляхти… Хмельницький розіслав полковників на всі сторони: на Білую Русь, на Сіверщину, на Полісся, на руське Поділля, на Волинь з козаками… Прийшли під Пилявці і з Хмельницьким битися почали. Військо козацьке з ордами і холопства незліченного купами злякали їх своєю …тоді всі вночі з обозу без бою, у чім хто міг, і з чім хто міг, і де хто міг, гармати, зброю і добра всякого залишивши, втекли. За якими Хмельницький зі всією потугою… аж до Львова дійшов… Хмельницький від міста отримав данину у сто тисяч червоних злотих… І пішов до Замостя… Хмельницький і від Замостя дань взявши, відступив і відправив послів до сенату, підтримуючи на посаду короля Казимира, котрого і Корона Польська хоча не хоча обрали королем. Казимир писав до Хмельницького… обіцяючи пробачити, що поробили на Україні і що просили козаки дарувати на коронації своїй. І відступив Хмельницький зо всім військом на Україну…»



Відповідь:

  • Події Національно-визвольної війни 1648 рік ( Жовти Води, Корсунь, Пилявці, Львів, Замостя, Київ)

1) Наведено уривок з Львівського літопису, що був створений невідомим автором у ЗО—40-х рр. XVII ст. Він розповідає про перший етап Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького — події 1648 р.

«Стали поляки обозом та вишикували своє військо на рівнині коло Корсуня. Того ж ранку вдарив Хмельницький зі своїм і ординським військом на поляків. Ті, недовго втримуючи свій стрій, з великими втратами відступили...» 1648

«Увесь народ, вийшовши з Києва, вся чернь вітала його. Академія вітала його промовами як спасителя народу від рабства польського, як Мойсея, вбачаючи в імені Богдан добрий знак і називаючи його Богом даний...»23 грудня 1648.

«А що перше я воював за шкоду і кривду свою, тепер буду воювати за нашу православну віру… За кордон на війну не піду, на турків і татар шаблі не підніму, досить маю на Україні, на Поділлі й Волині, досить вигоди, достатку й пожитку в землі та князівстві своєму, по Львів, Холм і Галич».



У лютому 1649 р. під час переговорів з поляками у Переяславі.

1649«Уже кілька сотень років не були Польща і жоден король у таких обставинах… Але і цей день, поки існуватиме Польща, буде днем трауру і буде пам’ятний битвою і різнею, коли трупи поляків вкрили на велику милю Зборівські поля. Тепер декотрих збираємо і ховаємо, а інших, котрих можна розпізнати, залишаємо в кількох відкритих могилах».

Коли відбулися описані в історичному джерелі події?

«Через рік після перемоги під Берестечком повністю загинуло польське військо… Того ж року господарю Василє довелося влаштовувати весілля своєї дочки Розанди з Тимошем, сином козацького гетьмана Хмеля». 1652 р  (Батозька битва)


Проаналізуйте історичне джерело та дай е йому оцінку


З листа українського шляхтича

«Бачу зле, бо видав Хмельницький всіх нас у неволю московському цареві… Сам із військом козацьким присягнув і місто Київ силою під мечовим каранням до того привів, що присягли всі… Тамтешні міщани, нерадо прийнявши московитів, роз’їхалися по різних містах і містечках… Отець митрополит і архімандрит київські ще не присягли і присягати не хочуть. Сповіщаю, що Кропив’янський та Полтавський полки відірвалися від Хмельницького і відмовилися присягти московському цареві… Сповіщаю, що Хмельницький присягнув московському цареві в Переяславі… Потім переяславських міщан гнали присягати, чому вони дуже противилися, а місцевий війт (аж) захворів, та його, хоч і хворого, було наказано привести до церкви Пречистої Богородиці. …Кияни теж цьому були противні й не хотіли йти до церкви, але їх, наче бидло, гнали козаки до присяги… Вони ж під час присяги не називалися своїм іменем, що було їм дано при хрещенні, а після присяги дуже її лаяли… Гадяцький і Брацлавський полки не хотіли зноситися з Хмельницьким, не хотіли їхати на цю присягу до Переяслава, і серед тієї України [тобто Гетьманщини] стався розкол».

 Відповідь: 

Автор  наведеного документу — український шляхтич на польській службі Семен Павша. Він повідомляє про події в Україні, які відбулися відразу після Переяславської Ради в січні 1654 р.

«То ми, великий государ, підданого нашого Богдана Хмельницького... і все наше Військо Запорозьке пожалували – веліли їм бути під нашою, царського величества, високою рукою, згідно з давнішими їх правами і привілеями...»


Каталог: wp-content -> uploads -> 2016
2016 -> Київський національний лінгвістичний університет базові навчально-методичні матеріали
2016 -> Програма навчальної дисципліни аграрне право опис навчальної дисципліни форма навчання Курс
2016 -> Черкаський інститут банківської справи Університету банківської справи
2016 -> Програма навчальної дисципліни господарське право опис навчальної дисципліни форма навчання Курс Семестр
2016 -> Методичні Рекомендації Запобігання і виявлення
2016 -> Програма додаткового вступного випробування з фаху для вступників на здобуття ос
2016 -> Кз «Веселівська районна різнопрофільна гімназія» Веселівської районної ради
2016 -> Урок №3 Реферативна робота
2016 -> Лекція №1 Вступна лекція: Екологія як наука Екологія мета, завдання, методи, основні терміни та визначення


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка