5-9 класи Зміни до проекту програми «Молдовська мова. 5-9 класи», виконані робочою групою з оновлення програми Введено компетентнісний підхід до навчання молдовської мови в контексті положень «Нової української школи»



Сторінка1/5
Дата конвертації29.07.2017
Розмір0.59 Mb.
ТипПрограма
  1   2   3   4   5
ПРОЕКТ


Молдовська мова (оновлена)

для загальноосвітніх навчальних закладів

з навчанням молдовською мовою

(5-9 класи)

Зміни до проекту програми «Молдовська мова. 5-9 класи», виконані робочою групою з оновлення програми
1. Введено компетентнісний підхід до навчання молдовської мови в контексті положень «Нової української школи» згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти.

2. Створено проект пояснювальної записки до програми – визначено цілі навчання, мету навчального предмета узгоджено із галузевою та освітньою.

3. Внесено зміни до структури програми: мовну та мовленнєву змістові лінії синхронізовано. У мовленнєвій подано види роботи з використанням щойно вивчених мовних явищ (творчим роботам надано практичного спрямування).

4. З першого розділу у 5 класі «Види робіт. Аудіювання (слухання – розуміння)», рубрика «Зміст навчального матеріалу» вилучено «Вибіркове аудіювання окремих фрагментів (речень) тексту» відповідно дидактичному принципу доступності та віковим особливостям учнів.

5. Спрощено мовну й мовленнєву змістові лінії: з програми 5 класу вилучена тема «Стилі мовлення», переказ тексту наукового стилю, відгук про висловлення товариша, твір-оповідання про випадок із життя, відповідь на уроці в науковому стилі.

6. З другого розділу у 5 класі «Відомості з синтаксису й пунктуації» вилучено «Інтонування розповідних, питальних, спонукальних, а також окличних речень» для уникнення повторення.

7. Спрощено формулювання тем мовної змістової лінії.

8. Мовленнєву змістову лінію урізноманітнено формами роботи, пов’язаними з інтересами школярів. Запропоновано орієнтовні актуальні теми до них (на вибір учителя).

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Цілі і завдання навчання
Програма з молдовської мови для загальноосвітніх навчальних закладів з молдовською мовою навчання розроблено на основі нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки України (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392).

Сучасний курс молдовської мови у 5-9 класах передбачає вивчення рідної мови засобами пізнання та мовлення. Молдовська мова є не лише предметом вивчення, але й базовою дисципліною, від якої залежить успішне навчання школярів. Її вивчення в основній школі сприяє формуванню загальнолюдського, духовного світогляду особистості, моральних та естетичних цінностей, підвищує інтерес учнів до знань, виховуючи повагу до традицій свого народу та толерантного ставлення до традицій інших народів; сприяючи формуванню громадянина України, який сприймає і поділяє національні й загальноприйняті цінності.

Основна мета навчання рідної мови полягає у формуванні духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями й навичками вільно користуватися засобами рідної мови в усіх видах мовленнєвої діяльності (слухання, читання, говоріння, письмо), тобто забезпечує належний рівень комунікативної компетенції.

Відповідно до поставленої мети головними завданнями навчання рідної мови є:

● ознайомлення учнів з певним обсягом знань про молдовську мову (походження, структура, функції, її розвиток та роль);

● створення стабільної мотивації щодо вивчення рідної мови, виховання естетичного ставлення та любові до молдовської мови, поваги та інтересу до державної мови, мов інших народів;

● приучення школярів користуватися багатством мовних можливостей, постійно сприяючи збагаченню словникового запасу, розвитку і удосконаленню граматичної структури мови, оволодінню культурою спілкування, полеміки і критичного мислення в різноманітних сферах діяльності;

● забезпечення засвоєння учнями норм молдовської літературної мови;

● формування у школярів уміння й навичок спілкування в різних життєвих ситуаціях, використовуючи обґрунтовано мовні засоби, дотримуючись мовного етикету;

● розвиток самостійної творчості;

● формування умінь і навичок – орфоепічних, граматичних, лексичних, правописних, стилістичних – необхідних для грамотного письма.
Теоретичні поняття про мову, про норми літературної мови, вимоги щодо розвитку мови, мовленнєві уміння й навички сприяють виконанню поставлених завдань.

На уроках молдовської мови вирішуються педагогічно-виховні завдання, розвиток мислення учнів, формування умінь самостійно поповнювати свої знання і підвищувати культуру мови.

Виховні можливості курсу молдовської мови забезпечуються загальними поняттями про мову, впливом особистості вчителя, раціональною організацією всього навчального процесу, дидактичним матеріалом, тематикою усних і письмових висловлювань учнів.
Матеріал, який використовується на уроках молдовської мови, має відображати загальнолюдські духовні цінності: повагу до людини, благородство, милосердя, любов до Батьківщини, чесність, працьовитість, дбайливе ставлення до природи тощо.

Зміст матеріалу має нести в собі національні культурологічні аспекти. Необхідно використовувати на уроках мови елементи народознавства, пов’язані з історією, культурою, традиціями і побутом молдовського народу.

У процесі вивчення молдовської мови здійснюється естетичне виховання, яке досягається перш за все, через формування поняття про прекрасне в мові, через розвиток у школярів потреби в естетичному удосконаленні власної мови.

Вивчення молдовської мови сприяє і розвиткові логічного мислення учнів. У ході навчання вони здобувають уміння аналізувати, протиставляти, порівнювати, узагальнювати мовні факти; навчаються наводити потрібні приклади, докази; робити висновки; відбирати й систематизувати матеріал відповідно до теми й основної думки висловлювання; складати план висловлювання і тези; будувати логічно правильне і композиційно завершене висловлювання, складати конспекти.

У процесі вивчення молдовської мови учні опановують уміннями самостійно здобувати знання, працюючи з додатковою літературою, словниками, контролювати правильність і доцільність свого мовлення.

Структура і зміст програми

Особливості організації навчально-виховного процесу
Структура і зміст програми відповідає «Державним стандартам базової та повної загальної середньої освіти».

Зміст програми з навчанням молдовської мови для 5-9 класів є продовженням курсу рідної мови початкової школи. У зв’язку з цим, вчителі мають знати програми для 1-4 класів, обсяг знань, вмінь і навичок, якими володіють учні, оскільки вони створюють базу успішного вивчення мови у подальшому.

В програмі базової школи (5-9 класи) мовленнєва змістова лінія відображена у першому розділі «Мовлення», який містить інформацію про мовленнєву діяльність (слухання, читання, говоріння, письмо). Мовна змістова лінія відповідає другому розділу «Знання про мову, граматичні вправи і взаємозв’язки між ними». Соціокультурна змістова лінія представлена у третьому розділі «Тематика соціокультурного навчання» і у темах «Введення». Діяльнісна змістова лінія розкрита в «Державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів», яка представляє серію дій, через які реалізуватимуться мовленнєві та мовні компетентності. Вимоги щодо рівня знань і вмінь учнів сформульовані для кожної мовленнєвої та мовної теми.

Перша частина програми містить види мовленнєвої діяльності, їх засвоєння, і є однією з направлень, яка разом з двома іншими сприяє збагачення словникового запасу і вивчення вправ літературної мови – забезпечує роботу щодо мовленнєвого розвитку учнів.

У першій частині «Знання про мову, граматичні вправи та взаємозв’язки між ними» висвітлені загально лінгвістичні норми літературної мови, орфографічні та пунктуаційні вправи. Наявні факти сприяють учням отримати необхідний рівень знань про молдовську мову. Ці знання створюють базу світогляду учнів про мову, базу літературного висловлювання.

Збагачення словникового запасу і удосконалення граматичної структури усного та письмового спілкування відбувається на кожному уроці. Підбираючи відповідні слова, вчитель має врахувати теми майбутніх переказів та творів, інформації з підручників, тексти вивчені на уроках літератури. Однією з головних вимог в роботі даного напрямку є розвиток вмінь помічати незнайомі слова, в разі потреби звертатися до вчителя за відповідним роз’ясненням та вміння користуватися словниками.

Вдосконалення граматичної структури висловлень учнів забезпечується і вивченням граматичних тем за допомогою вправ, які дозволяють учням використовувати на практиці, коли йдеться про вивчення окремих категорій або граматичних конструкцій.

Засвоєння норм літературної мови забезпечується не тільки під час вивчення лексики, формування слів, морфології, синтаксису, а також у процесі розвитку зв’язного мовлення. Зміст матеріалу, який може сприяти оволодінню нормами літературної мови, вказаний у програмі.

Систематична праця над інтонуванням, сприяє формуванню навичок виразного читання, висловлення з інтонацією речень, фраз. Необхідно під час роботи над текстом, тренувати виразне читання, не допускаючи жодного монотонного неекспресивного виразу.

Велике значення має і розкриття взаємозв’язків різних мовних явищ: лексика і структура слова, морфологія і структура слова, морфологія і синтаксис, орфографія і морфологія, пунктуація і синтаксис. Це дозволить учневі зрозуміти системний характер мови.

Взаємозв’язок між складовими частками науки про мову реалізується на базі принципів послідовності і перспективності, через порівняння вивченого матеріалу з тим що передбачається вивчити, на підставі висновків і спостережень вчителя.

Вивчення матеріалу побудовано, враховуючи міжпредметні зв’язки, які допомагають поглибити рівень знань, розширити інтелектуальні знання учнів.

Друга частина складається з:

● сприйняття мовлення (слухання, читання текстів різного стилю, типу, жанру);

● відтворення заздалегідь підготовлених текстів (усні і письмові, селективні, короткі, детальні, докладні перекази);

● написання особистих творів (перекази, описи, міркування) різних з інформаційної точки зору (особистий досвід, особисті думки і спостереження, прочитані твори, картини, фільми) і різних за жанром та стилем (оповідання, реферат).

Типи мовлення запропоновані у програмі для кожного класу сприяють організованій та системній праці: від аудіювання-розуміння, прочитання тексту до переказу, потім до твору (усно-письмово).

Важливо, щоб на уроках учні мали можливість висловлюватися систематично, удосконалюючи таким чином мовленнєві уміння.

Для посилення мовленнєвої активності учнів, доцільно запропонувати перекази, пов’язані з життям, які є цікавими для них, бажання розповісти про свої думки, висловити особисті пропозиції.

Соціокультурному розвитку учнів сприятимуть теми включені до третього розділу програми «Соціокультурна навчальна тематика», яка зорієнтує вчителів, авторів підручників та методичної літератури на підбір відповідних текстів; тексти ознайомлять учнів з історією, звичаями, традиціями, духовною культурою, культурною спадщиною, видатними особистостями молдовського народу, загальнолюдськими принципами, залежністю людини від природи, як адаптуватися в умовах ринкової економіки. Тексти формують інтегровану систему, а їх зміст має стати основою особистого висловлювання учнів, сприяючи збагаченню словарного запасу, формуванню особистого сприйняття світу. Під час вирішення проблемних питань та ситуацій відбувається формування у дітей практичних навичок економічної поведінки, навичок командному стилю роботи, вмінню працювати в колективі, спілкуватися, взаємодіяти, прийняття рішень, що будуть корисними в подальших життєвих ситуаціях. Виходячи з цього соціокультурний принцип навчання на уроках молдовської мови має практикуватися систематично, не тільки на уроках усного або письмового спілкування.

Соціокультурна змістова лінія забезпечує процес соціалізації учнів і є орієнтиром у спрямуванні навчання на оволодіння ключовими компетентностями.

Компетентнісний підхід

Компетентнісний підхід в освіті спрямовує навчально-виховний процес на формування ключових і предметної компетентностей.

У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти визначено такий перелік ключових компетентностей: уміння вчитися впродовж життя, спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовою, спілкування іноземними мовами, компетентності у природничих науках і технологіях, математична, інформаційно-комунікаційна, соціальна і громадянська, здоров’язбережувальна, загальнокультурна і підприємницька компетентності, – а також як предметну називає комунікативну компетентність.

Ключові (загальноосвітні) компетентності – це здатності, яких потребує кожен учень як суб’єкт навчально-виховного процесу для самовизначення, загального розвитку й самореалізації.

Перелік і зміст ключових компетентностей:



  • Спілкування державною мовою (СДМ) – готовність (здатність) учнів засобами української мови успішно взаємодіяти у процесі розв’язання типових для віку життєвих проблем.

  • Уміння вчитися впродовж життя (УВВЖ) – здатність і внутрішня потреба самостійно здобувати знання і формувати вміння відповідно до поставлених цілей з метою самовдосконалення й самореалізації.

  • Математична компетентність (МК) – спроможність особистості застосовувати математичні обчислення і методи в реальному житті, працювати з числовою інформацією.

  • Компетентності у природничих науках і технологіях (КПНТ) – готовність орієнтуватися в інформаційному просторі, володіти й оперувати інформацією відповідно до потреб, застосовувати ІКТ у навчанні і повсякденному житті, знаходити, опрацьовувати й систематизовувати інформацію); здатність бути відкритими до інновацій, реалізовувати себе в мінливому технологічному, життєвому, навчальному й трудовому середовищі.

  • Інформаційно-комунікаційна компетентність (ІКК) – здатність розуміти навколишнє інформаційне середовище, самостійно шукати, добирати й критично аналізувати потрібну інформацію, трансформувати, зберігати та транслювати її й діяти відповідно до своїх цілей і прийнятої в суспільстві комунікаційної етики.

  • Підприємницька компетентність (ПК) – це інтегрована якість особистості, що базується на креативності, творчості, інноваційності, здатності до ризику, спроможності планувати, самоорганізовуватися й організовувати підприємницьку діяльність, втілювати ідеї у сферу економічного життя, розв’язувати конфліктні ситуації, приймати рішення, брати на себе відповідальність, формувати моделі поведінки, необхідні для успішного розв’язання нагальних життєвих проблем.

  • Здоров’язбережувальна (ЗЗК) – здатність виявляти активну життєву позицію в питаннях захисту довкілля; готовність додержувати здорового способу життя і пропагувати його.

  • Соціальна і громадянська компетентності (СГК) – усвідомлення громадянської повинності й відповідальності, здатність до реалізації громадянських прав і обов’язків.

  • Загальнокультурна (ЗКК) – здатність учня усвідомлено сприймати надбання культури як цінність, аналізувати й оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати традиційні для культури українського народу методи самовиховання.

Четверта частина – «Державні вимоги щодо рівня загальної підготовки учнів» – презентує перелік знань, вмінь, навичок, які учні мають засвоїти під час навчання. Ці вимоги презентовані в усіх розділах програми.

Наявність в програмі цих вимог, має на меті посилити мовленнєву орієнтацію і практику викладання молдовської мови, вміння вільно спілкуватися усно та письмово.

Структурування навчального матеріалу реалізується з урахуванням міжпредметних зв’язків, які сприяють поглибленню знань.

Систематична інтенсифікація вмінь мислити учнів у процесі вивчення рідної мови має велике значення для формування лінгвістичної культури.

У програмі подано орієнтовний розподіл навчального часу. Учитель у разі потреби може вносити до нього деякі корективи, не скорочуючи при цьому кількості уроків зв’язного мовлення.

Резервний час учитель використовує на свій розсуд.




NOTIŢĂ EXPLICATIVĂ
Obiectivele şi sarcinile instruirii
Programa la limbă moldovenească pentru instituţiile de învăţămînt general cu limba moldovenească de predare este alcătuită în baza noilor „Standarde de stat pentru şcoala de bază şi şcoala medie” ale Ministerului Învăţămîntului şi Ştiinţei din Ucraina (hotărîrea Cabinetului de Miniştri al Ucrainei din 23.11.2011 nr. 1392)

Cursul contemporan al limbii moldoveneşti în clasele 5-9 presupune studierea limbii materne ca mijloc de cunoaştere şi comunicare. Limba moldovenească este nu numai obiect de studiu, dar constituie disciplina de bază care asigură înainte de toate succesul şcolar al elevului. Fără însuşirea limbii moldoveneşti literare întregul proces de instruire în şcoală este lipsit de cel mai important suport.

Studierea limbii moldoveneşti în şcoala de bază contribuie la formaea concepţiei umane, lumii spirituale a individului, valorilor morale şi estetice, lărgeşte interesul de cunoaştere a elevului, astfel educîndu-i stima faţă de tradiţiile poporului său şi atitudinea tolerantă faţă de tradiţiile altor popoare; contribuind la formarea cetăţeanului statului Ucraina, care percepe şi împărtăşeşte valorile naţionale şi general-umane.

Ca disciplină primordială, cursul contemporan al limbii moldoveneşti admite studierea limbii ca factor al cunoaşterii şi comunicării.

Formarea deprinderilor şi priceperilor de a stăpîni liber limba moldovenească în toate tipurile de comunicare (audiere, citire, comunicare, scriere) pe baza însuşirii de către elevi a ştiinţei despre limbă constituie obiectivul principal al instruirii.

Acest obiectiv poate fi realizat doar prin rezolvarea următoarelor sarcini:

● familiarizarea elevilor cu un anumit volum de cunoştinţe despre limba moldovenească ( structură, funcţii, provenienţă, dezvoltare şi rolul ei);

● formarea motivării constante a studierii limbii materne, educarea gustului estetic şi expresivităţii limbii moldoveneşti, stima şi interesul faţă de studierea limbii de stat şi a limbilor altor popoare;

● a-i obişnui pe elevi să folosească abundenţa mijloacelor lingvistice, contribuind mereu la îmbogăţirea vocabularului, la dezvoltarea şi la perfecţionarea structurii gramaticale a vorbirii, stăpînirea culturii comunicării, polemicii şi a gîndirii critice în diferite sfere de activitate;

● însuşirea de către elevi a normelor limbii literare moldoveneşti;

● formarea deprinderilor şi priceperilor de comunicare în situaţii diverse, folosind, justificat, mijloacele lingvistice şi respectînd normele unei comunicări corecte;

● formarea priceperilor şi deprinderilor: ortoepice, gramaticale, lexice, ortografice, stilistice necesare pentru scrierea corectă;

● dezvoltarea şi perfecţionarea competenţelor creative la elevi.

Noţiunile teoretice despre limbă, normele limbii literare, cerinţele despre dezvoltarea limbii, a priceperilor şi deprinderilor contribuie la realizarea tuturor sarcinilor.

În cadrul orelor de limbă moldovenească este posibilă soluţionarea unor sarcini pedagogice educative, dezvoltarea gîndirii elevilor şi formarea deprinderilor de a-şi îmbogăţi, de sine stătător, cunoştinţele, de a-şi perfecţiona cultura vorbirii.

Posibilităţile de educaţie ale cursului de limba moldovenească sînt asigurate de noţiunile generale despre limbă, de influenţa profesorilor, de organizarea raţională a întregului proces de învăţămînt, de materialul didactic, de tematica comunicărilor orale şi scrise ale elevilor.

Materialul, folosit în cadrul orelor de limba moldovenească, trebuie să exprime valorile spirituale umane: dragostea faţă de om, generozitatea, caritatea, onestitatea, hărnicia, dragostea făţă de patrie, ocrotirea naturii ş.a.

Conţinutul materialului trebuie să poarte un caracter cultural naţional. E necesar să se folosească elementele ce ţin de plaiul natal, istoirie, cultură, tradiţii şi viaţa poporului moldovenesc.

Prin intermediul orelor de limba maternă are loc educaţia estetică care poate fi înfăptuită, în primul rînd, prin formarea noţiunilor despre frumosul în limbă, prin dezvoltarea necesităţii perfecţionării estetice a vorbirii elevilor.

Studierea limbii moldoveneşti contribuie şi la dezvoltarea gîndirii logice a elevilor. În timpul instruirii, ei dobîndesc deprinderi de analiză, comparare, confruntare, generalizare a faptelor de limbă; se obişnuiesc să aducă exemple necesare, argumente, să facă concluzii, să selecteze, să sistematizeze materialele corespunzătoare temei şi ideii principale de comunicăre; să elaboreze planuri şi teze, să construiască o comunicare corectă, logică; să întocmească conspecte.

În procesul însuşirii limbii moldoveneşti, elevii au posibilitate să obţină cunoştinţe de sine stătător, lucrînd cu literatura suplimentară, cu dicţionarele, să-şi verifice corectitudinea şi oportunitatea propriei comunicări.
Structura şi conţinutul programelor

Particularităţile organizării procesului instructiv-educativ
Structura şi conţinutul programelor corespund „Standardelor de stat pentru şcoala de bază şi şcoala medie” ale Ministerului Învăţământului şi Ştiinţei din Ucraina.

Materia pe care o conţin programele de limba moldovenească pentru clasele 5–9 este o continuare a cursului de limbă maternă din ciclul primar, de aceea profesorii trebuie să cunoască şi programele de limba moldovenească pentru clasele 1–4, volumul de cunoştinţe, priceperile şi deprinderile pe care le posedă elevii, întrucît ele constituie temelia asimilării cu succes a limbii.

În programele şcolii de bază (clasele 5-9)

Linia de conţinut lingvistică corespunde primului compartiment “Cunoştinţe de limbă (forme gramaticale şi relaţiile dintre ele). Linia de conţinut comunicativă este oglindită în compartimentul doi “Comunicarea”, care conţine informaţii despre activitătile de comunicare (audiere, citire, vorbire, scriere).

Linia de conţinut socioculturală este prezentată în compartimentul trei “Tematica instruirii socioculturale” şi în temele “Introducere”.

Linia de actvitate este oglindită în “Cerinţele de stat faţă de nivelul pregătirii generale a elevilor”, care prezintă o serie de activităţi prin care se vor realiza competenţele comunicative, lingvistice. Cerinţele faţă de cunoştinţele şi deprinderile elevilor sînt formulate pentru fiecare din cele două compartimente: comunicare şi cunoştinţe de limbă.

În partea întîi “Cunoştinţe de limbă (forme gramaticale şi relaţiile dintre ele)” sînt expuse noţiunile lingvistice generale, normele limbii literare, regulile de ortografie şi punctuaţie. Sînt prezente faptele şi legile care contribuie la obţinerea, de către elevi, a unui volum necesar de cunoştinţe despre limba moldovenească. Aceste cunoştinţe constituie baza formării concepţiilor elevilor despre limbă, compun baza unei exprimări literare.

Îmbogăţirea vocabularului şi perfecţionarea structurii gramaticale a comunicării orale şi scrise are loc la fiecare lecţie. Selectînd cuvintele potrivite, profesorul ţine cont de tema viitoarelor expuneri şi compuneri, de informaţiile din manual, de textele studiate la orele de literatură. Una din cerinţele principale ale muncii în această direcţie o constituie dezvoltarea capacităţilor de a observa cuvintele necunoscute, obişnuinţa de a se adresa profesorului pentru explicaţiile necesare şi priceperea de a lucra cu Dicţionarul explicativ.

Perfecţionarea structurii gramaticale a comunicărilor elevilor este asigurată şi de învăţarea temelor de gramatică prin intermediul exerciţiilor, care permit elevilor să le aplice în practică atunci, cînd e vorba de studierea unor categorii sau construcţii gramaticale.

Conţinutul materiei care contribuie la însuşirea normelor limbii literare este indicat de programe. Însuşirea normelor limbii literare,însă, are loc nu numai în timpul studierii lexicului, formării cuvintelor, morfologiei, sintaxei, dar şi în procesul dezvoltării vorbirii coerente.

Munca sistematică asupra intonaţiei contribuie la formarea deprinderilor de citire expresivă, intonării propoziţiilor, frazelor. Este necesar ca în timpul lucrului asupra textului să-şi antreneze citirea expresivă şi nici un text să nu fie citit monoton, neexpresiv.

O mare importanţă are şi descoperirea relaţiilor reciproce dintre diferite fenomene de limbă: lexic şi structura cuvîntului, morfologie şi structura cuvîntului, morfologie şi sintaxă, ortografie şi morfologie, punctuaţie şi sintaxă. Aceasta îi va da posibilitate elevului să sesizeze caracterul de sistemă a limbii.

Relaţiile reciproce dintre părţile componente ale ştiinţei despre limbă se înfăptuiesc pe baza principiului succesiunii şi al perspectivităţii, prin compararea materiei învăţate cu cea ce va fi studiată, pe baza concluziilor şi observaţiilor profesorului.

Studierea materiei e construită ţinînd cont şi de relaţiile interdisciplinare, care contribuie la aprofundarea cunoştinţelor, lărgirea orizontului intelectual al elevilor.

Partea a doua a programei constituie tipurile de comunicare, formarea abilităţilor comunicative. Ea este una din direcţiile care, concomitent cu altele două contribuie la îmbogăţirea vocabularului şi însuşirea normelor limbii literare ceea ce asigură dezvoltarea capacităţilor de exprimare a elevilor.

Partea a doua “Comunicarea” se compune din trei părţi:

● receptarea comunicării (audierea, citirea textelor diverse ca stil, tip şi gen);

● reproducerea textelor pregătite anterior (expuneri orale şi scrise, selective, succinte, detaliate);

● întocmirea compoziţiilor proprii: compuneri (naraţiuni, descrieri, raţionament) diverse din punct de vedere al informaţiilor (experienţa proprie, impresii şi observaţii personale, opere citite, tablouri, filme) şi diverse ca gen şi stil (povestire, referat).

Tipurile comunicărilor propuse de programe pentru fiecare clasă permit organizarea şi petrecerea muncii sistematizate: de la ascultare-sesizare, citire a textului la expunere, apoi la compunere (oral-scris).

E necesar ca în cadrul lecţiilor elevii să aibă posibilitatea să se exprime, să comunice sistematic, astfel perfecţionîndu-şi vorbirea.

Pentru a spori activitatea de comunicare a elevilor, este bine ca tematica expunerilor să fie legată de viaţă, ceea ce prezintă un interes deosebit pentru ei, tendinţa de a-şi împărtăşi gîndurile, de a-şi exprima propunerile.



La dezvoltarea socioculturală a elevilor vor contribui temele oglindite în compartimentul trei al programelor “Tematica instruirii socioculturale”, care va orienta profesorii, autorii de manuale şi literatură metodică la selectarea textelor corespunzătoare.

Textele, la rîndul lor, îi vor familiariza pe elevi cu istoria, obiceiurile, tradiţiile, cultura spirituală, comoara artistică, cu oamenii celebri ai poporului moldovenesc, cu principiile general-umane, cu faptul că omul depinde de natură, cum să se adapteze în condiţiile economiei de piaţă. Textele formează un sistem integru, iar conţinutul lor trebuie să devină pilonul exprimării personale a elevilor care vor contribui la îmbogăţirea vocabularului, la formarea convingerilor personale despre lume. În timpul rezolvării întrebărilor şi situaţiilor problematice va avea loc formarea la elevi a deprinderilor şi conduitei economice practice, a drepturilor şi stilului de lucru în echipă, priceperea de a lucra în colectiv, a conversa; a colabora, a lua hotărâri, ceea ce va fi de folos elevilor în viaţa de toate zilele. De aceea principiul sociocultural de instruire în cadrul orelor de limba moldovenească trebuie să se practice sistematic, nu numai la orele de comunicare orală şi scrisă.

Cea de-a patra parte – “Cerinţele de stat faţă de nivelul pregătirii generale a elevilor” – prezintă o enumerare a cunoştinţelor, priceperilor, deprinderilor pe care elevii trebuie să le posede în procesul studiului. Aceste cerinţe sînt prezente în toate despărţiturile programelor.

Existenţa în programe a acestor cerinţe are menirea de a spori orientarea comunicativă şi practică a predării limbii moldoveneşti, posedarea liberă a comunicării orale şi scrise.

Structurarea materiei de studiu e realizată ţinînd cont şi de relaţiile interdisciplinare, care contribuie la aprofundarea cunoştinţelor, lărgirea orizontului intelectual al elevilor.

Amplificarea sistematică a capacităţilor de gîndire a elevilor în procesul studierii limbii materne are o mare însemnătate pentru formarea culturii lingvistice, adică pentru posedarea formelor, metodelor, procedeelor principale ale gîndirii: compararea, generalizarea, modelarea, precum şi sesizarea conştientă a structurii propriei activităţi de cunoaştere, activităţi oglindite în Linia de actvitate (strategică)”, ce poartă un caracter de acţiune.

Realizarea principiului de cunoaştere problematică, precum şi al orientărilor strategice asigură formarea bine orientată a experienţei de activitate creatoare, pe care trebuie s-o posede fiecare elev.

În programe este dată repartizarea orientativă a orelor. Profesorii pot să facă unele corecţii, dar fără a micşora numărul de ore rezervat comunicării orale şi scrise.

Cele opt ore disponibile, rezervate pentru fiecare clasă, pot fi utilizate la realizarea atestărilor tematice, lucrărilor de control sau la studierea materiei.

Deci, elementele inovatoare ale noilor programe contribuie la realizarea ideilor înaintate de sistema-proiect la limba moldovenească, la o însuşire concepută a celor patru elemente ale învăţămîntului: cunoştinţe, deprinderi şi priceperi, experienţa unei activităţi de creaţie şi atitudinea valoroasă, emotivă faţă de trecut.

Linia de conţinut socio-culturală asigură procesul de socializare al elevilor şi este un indice de orientare a învăţământului pentru obţinerea competenţelor de bază. În „Standartul de stat pentru şcoala de bază şi şcoala medie” sînt indicate competenţele de bază:

CLM – competenţe de comunicare în ljmba maternă;

AÎPV – abilităţi de a învăţa pe parcursul vieţii;

CCG – competenţe de cultură generală;

CCS – competenţe civico-sociale;

CŞNT – competenţe de ştiinţe naturale şi tehnologice;

CIC – competenţe informaţionale de comunicare;

CPS – competenţe de protecţie a sănătăţii;

CM – competenţe matematice;

CCLS – competenţe de comunicare în limbi străine;

CA – competenţe de antreprenoriat.

Competenţele de bază sînt aptitudinile necesare fiecărui elev ca subiect al procesului instructiv-educativ pentru a se autodetermina, pentru dezvoltarea lui generală şi autorealizare.



Competenţe de comunicare în ljmba maternă (CLM) – capacităţile elevilor cu ajutorul mijloacelor de limbă moldovenească să colaboreze în procesul de rezolvare a problemelor de viaţă caracteristice vârstei lor.

  • Abilităţi de a învăţa pe parcursul vieţii (AÎPV) – capacitatea şi necesitatea personală independent de a obţine cunoştinţe şi formarea priceperilor şi deprinderilor de utilizare în conformitate cu scopurile propuse.

  • Competenţe matematice (CM) – capacitatea persoanei de a folosi calcule matematice în viaţa de zi cu zi, de a lucra cu informaţia numerică.

  • Competenţe de ştiinţe naturale şi tehnologice (CŞNT) –posibilitatea elevilor de a se orienta în arealul informaţional, a stăpâni şi a opera cu informaţia după necesităţi, folosirea mijloacelor informaţionale în studierea şi în viaţa de toate zilele (a găsi, a prelucra şi a sistematiza informaţia); capacitatea de a accepta inovaţiile, de a se realiza în mediul tehnologic schimbător în viaţa de toate zilele, în muncă şi învăţământ.

  • Competenţe informaţionale de comunicare (CIC) – posibilitatea de a percepe mediul informaţional, independent să caute, să selecteze şi în mod critic să analizeze informaţia de care are nevoie, să o transforme, să o păstreze, să o transmită şi să acţioneze în conformitate cu necesităţile sale şi normele etice primite în societate.

  • Competenţe de antreprenoriat (CA) – e o calitate integrată a persoanei, ce se bazează pe creativitatea, inovaţia, capacitatea de a-şi plănui, de a se autoorganiza şi de a organiza activitatea de antreprenoriat, a realiza diferite idei în sfera vieţii economice, a rezolva situaţii de conflict, a lua hotărîri, a-şi asuma răspunderea, a forma modele de conduită necesare pentru rezolvarea cu succes a problemelor urgente.

  • Competenţe de protecţie a sănătăţii (CPS) – posibilitatea de a manifesta o poziţie activă de viaţă, legate de problemele ocrotirii mediului înconjurător, putinţa de a duce şi de a propaga un mod de viaţă sănătos.

  • Competenţe civico-sociale (CCS) – conştientizarea responsabilităţii civice, putinţa de a realiza drepturile şi îndatoririle cetăţeneşti.

  • Competenţe de cultură generală (CCG) – posibilitatea elevului de a asimila conştient patrimoniul cultural ca o avere, a analiza şi a preţui ajunsurile culturii naţionale şi universale, a se orienta în contextul cultural şi moral al societăţii contemporane, utilizarea metodelor de autoeducare tradiţionale pentru cultura poporului moldovenesc.


Clasa a 5–a

(105 de ore, 3 ore pe săptămînă; disponibile – 8 ore)



Ore



Conţinutul materiei de studiu

Ore

Cerinţele de stat faţă de nivelul pregătirii generale a elevilor

Tematica instruirii socioculturale

Linia de activitate (abilități și competențe)

Cunoștințe de limbă

Comunicarea

1

Introducere

Noţiuni despre comunicare

3




Limba – factor important de comunicare şi cunoaştere.

Actualizarea noţiunilor generale despre comunicare. Tipuri de comunicare: audierea, citirea, vorbirea, scrierea. Adresatul (receptorul), adresantul (emiţătorul); Comunicarea orală şi scrisă, monologată şi dialogată. Formule de bază pentru menţinerea unei conversaţii.

Tema şi ideea exprimării. Familiarizarea cu particularităţile comunicării corecte (corectitudine, logică, succesiune, claritate, expresivitate, oportunitate); lacune, greşeli în comunicare (exerciţii practice).





Elevul/eleva:

● cunoaşte tipurile de comunicare;

● deosebeşte activitatea comunicativă de noţiunile de limbă, tipurile de comunicare;

● se orientează în situaţia de comunicare şi în sfera de conversaţie;

● respectă cerinţele comunicării corecte;

●înţelege şi diferenţiază comunicarea orală de comunicarea scrisă;

●deosebeşte exprimarea dialogată şi monologată;

● descoperă lacune, greşeli în comunicare;



Eu şi limba mea maternă.

«Limba moldovenască – limba națională a poporului moldovenesc», «De ce trebuie să păstrăm limba maternă»,

"E necesară oare influenţa unui om asupra altui"


CLM

AÎPV

CCG

6

Recapitularea şi sistematizarea

materiei studiate în clasele 1– 4

Sunetele, literele. Silaba. Accentul.

Structura cuvîntului. Ortografia prefixelor. Familiarizarea cu Dicţionarul ortografic.

Substantivul. Substantive comune şi proprii. Cazurile substan­tivului. Ortografia substantivelor proprii.

Adjectivul. Ortografia adjective­lor.

Pronumele. Pronumele persona­le şi ortografia lor.

Verbul. Persoanele şi timpurile verbului. Ortografia verbelor însoţite de pronumele personale neaccentuate.

Adverbul. Ortografia adverbelor.

Conjuncţia. Conjuncţiile şi, dar, iar – elemente de relaţie între cuvinte. Folosirea virgulei.


Textul şi particularităţile lui: ideea principală şi cea secundară. Alineatul. Planul simplu.

Divizarea textului în alineate.







● reproduce textul pregătit anterior;

● povesteşte selectiv şi detaliat textul după un plan simplu întocmit de sine stătător;

● analizează textul şi detemină ideea principală, secundară;

● divizează textul în alineate;



Eu şi Baştina. «Dragostea de Patrie – datorie sacră a fiecărui cetățean sau condiţie a autorinstruirii»,

«Ucraina – casa noastră comună», « De unde începe Patria»



CLM

AÎPV

CCS

14

Noţiuni elementare de sintaxă şi punctuaţie

Sintaxa (noţiuni). Îmbinările de cuvinte. Termenul regent şi termenul subordonat în îmbinările de cuvinte.

Propoziţia. Temelia gramaticală a unei propoziţii. Tipul propoziţiilor după scopul comunicării: enunţiative, interogative, exclamative (impera­tive). Punctuaţia la sfîrşitul propoziţiilor. Intonaţia propoziţiilor.

Părţile principale ale propoziţiei. Subiectul unic şi multiplu. Predicatul verbal şi predicatul nominal.

Părţile secundare ale propoziţiei. Atributul. Complementul. Comple­mentul direct şi indirect. Comple­mentele circumstanţiale: de loc, de mod, de timp.

Propoziţia cu părţi multiple (omogene). Intonaţia şi virgula în propoziţia cu părţi multiple legate prin conjuncţii şi fără conjuncţii. Rolul părţilor multiple în propoziţie.

Cuvintele generalizatoare în propoziţiile cu părţi multiple şi semnele de punctuaţie.

Adresarea. Semnele de punctuaţie. Intonaţia în propoziţiile cu adresări. Utilizarea adresărilor în vorbire şi în literatura artistică.



Relaţii interdisciplinare: propoziţii interogative, exclamative (imperative) în opere artistice (literatura).

Noţiune de stil. Stilurile limbii. Stilul oral. Stilul artistic. Greşeala stilistică (aplicativ).




● deosebeşte stilul artistic de cel ştiinţific;

●foloseşte cunoştinţele acumulate despre stilurile limbii în timpul exprimări;

● identifică greşeala stilistică şi o corectează;


Eu şi societatea (prietenii, colectivul clasei, comunitatea)

"Eu – o parte din colectiv", "Eu şi anturajul meu", "Ce ţie nu-ţi place altuia nu-i face ", "Prietenul credincios este cea mai mare comoara", "şcoala – a doua mea casă ", "Respectă-te pe tine şi alţii te vor stima"



CCS

CCG

AÎPV

8

Noţiuni de fonetică. Grafie. Ortoepie

Fonetica. Ortoepia (noţiuni).

Sunetele şi literele. Semivocalele. Consoane sonore şi surde.

Grafia. Sunetele grafice. Alfabetul. Distincţia dintre litere şi sunete, dintre pronunţare şi scriere.

Grupuri de litere şi sunetele corespunzătoare: ia, ea, ie, chi, che, ghi, ghe, gi, ge, ci, ce.

Diftongii. Triftongii.

Hiatul. Despărţirea cuvintelor în silabe. Trecerea regulamentară a cuvintelor dintr-un rînd în altul.

Analiza fonetică a cuvintelor. Relaţii interdisciplinare: sunetul, înregistrarea sunetelor (muzica), rima

( literatura).


Tipuri de comunicare: naraţiunea, descrierea, raţio­namentul.

Paricularităţile relatării unor fapte şi întîmplări în baza experienţei personale. Descrierea obiectelor, animalelor. Întocmirea rezumatului.







●diferenţiază tipurile de comunicare şi le deosebeşte în texte;

●foloseşte cunoştinţele acumulate despre tipurile de comunicare în timpul exprimării părerii personale (oral/scris);

● respectă cerinţele de realizare a unei comunicări;

● întocmeşte rezumatul;




Cultura naţională (tradiţii, obiceiuri, sărbători). Cultura materială.

"De ce e necesară păstrarea şi ocrotirea tradiţiilor şi obiceiurilor?", " Influenţa culturii altor popoare asupra culturii moldoveneşti.»

"Monumente ale arhitecturii moldoveneşti, care îmi plac mai mult», "Frumuseţea va salva lumea",

"Orice cetăţean poate deveni o personalitate celebră", "Frumuseţea culturii materiale a moldovenilor"




CLM

AÎPV

CCG

CCS

7

Lexicul

Lexicologia – ramură a lingvisticii. Vocabularul limbii moldoveneşti. Cuvîntul şi importan­ţa lui în exprimare. Familiarizarea cu Dicţionarul explicativ.

Cuvintele cu sens propriu şi sens figurat. Sinonimele. Antonime­le. Omonimele. Familiarizarea cu Dicţionarul de sinonime, antonime, omonime.

Folosirea sinonimelor, antonime­lor, cuvintelor cu sens figurat în exprimare, evitarea repetării aceluiaşi cuvînt.



Relaţii interdisciplinare: epitetul, comparaţia, sinonimele, antonimele – caracteristici ale folclorului (literatura).


Audierea

(receptarea-sesizarea)
Audierea textelor diverse ca stil, tip şi gen.

Receptarea după auz a unor texte, fragmente de texte (formularea răspunsurilor la întrebări).

Semnificaţia generală a mesajului oral.

Formularea ideei principale a textului audiat.

Expunerea textului audiat. Divizarea textului audiat în microteme menţinînd sensul lui.

Precizarea сorectitudinii structurii gramaticale, formelor lexicale.

Verificarea perceperii textului ascultat.


3

● ascultă cu atenţie textul audiat şi înţelege conţinutul lui conform “Criteriilor de apreciere a cunoştinţelor elevilor…”;

●determină tema şi ideea textului, lămureşte sensul unor cuvinte şi situaţii din text;

●recunoaşte şi formulează semnificaţiile generale ale mesajului oral;

●precizează tipul şi stilul textului audiat;

●divizează textul audiat în microteme menţinîndu-le înţelesul;

●observă corectitudinea structurii gramaticale şi a formelor lexicale întrebuinţîndu-le în comunicare;

●demonstrează interes faţă de priceperea textului audiat;


Pîinea

"Pîine pe masă bucurie în casă", "Omul harnic, muncitor, de pîine nu duce dor"



CLM

AÎPV

CCG

CCS

6

Structura cuvîntului. Fomarea cuvintelor. Ortografia lor

Părţile componente ale cuvîntului: temă, prefix, sufix, rădăcină, desinenţă.

Sufixe lexicale şi gramaticale. Sufixe diminutivale şi augmentative.

Ortografia prefixelor, sufixelor.

Procedee de formare a cuvintelor în limba moldovenească: derivare, conversie, compunere, abreviere.

Ortografia cuvintelor compuse.

Analiza după structură a cuvintelor.

Relaţii interdisciplinare: cuvinte cu sufixe augmentative şi diminutivale în opere artistice (literatura).


Citirea (lectura)


4

● citeşte conştient, cursiv, expresiv texte diverse ca stil, tip şi gen conform vîrstei şi “Criteriilor de apreciere a cunoştinţelor elevilor…”;

● îşi îmbogăţeşte permanent vocabularul;

● determină tema şi ideea principală a textului citit;

● răspunde la întrebări conform conţinutului textului;

● descoperă ideea principală a textului;

● separă cuvintele-cheie;

● întrebuinţează adecvat mijloacele de expresivitate artistică;

● divizează textul în microteme;

● apreciază cele citite;


Eu şi familia mea. Neamul. "Ce fac eu pentru fericirea familiei", "Valorile familiei mele", "Tradiţiile în familia mea", "Mama – pastrătoarea familiei"


CCS

CCG

CLM


Citirea expresivă a textelor diverse ca stil, tip şi gen.

Dezvoltarea necesităţii şi interesului de a citi cărţi.

Citirea cu voce şi în gînd folosind diferite tipuri de citire.

Îmbogăţirea vocabularului folosind diferite tipuri de dicţionare.

Determinarea temei şi ideei principale a textului.

Răspunsuri la întrebări în baza conţinutului textului.

Separarea cuvintelor cheie, propoziţiilor în text.

Divizarea textului în microteme menţinînd sensul lui.

Schimb echivalent (îmbinarea a două propoziţii în una).





10

Morfologia. Articolul

Morfologia. Părţile de vorbire (caracterizare generală).

Articolul. Articolul substantival (hotărît, nehotărît). Declinarea articolului substantival.

Articolul posesiv. Acordul articolului posesiv cu substantivul, pronumele. Ortografia articolului posesiv.

Articolul adjectival. Acordul articolului adjectival cu substantivul. Ortografia articolului adjectival.

Analiza morfologică a articolelor.



Relaţii interdisciplinare: cuvinte însoţite de articole substantivale, adjectivale, posesive în opere artistice (literatura).


Vorbirea

Construirea unui dialog pornind de la o situaţie propusă, folosind formule elementare de menţinere, încheiere a dialogului bazat pe experienţa de viaţă a elevilor.

Antrenarea dialogurilor.

Compunere-descriere după tablou (fără plan);

Raţionament bazat pe experienţa de viaţă a elevilor.

Recenzia opiniei unui coleg (după plan);

Povestire despre o întîmplare din viaţă.


5


● alcătuieşte un dialog sau un monolog conform situaţiei de comunicare propuse reieşind din experienţa de viaţă;

● stabileşte ideile în dependenţă de tema dialogului sau a monologului;

● foloseşte formule elementare de menţinere a dialogului sau monologului;

● expune (detaliat, selectiv) textele studiate după un plan întocmit de sine stătător;

● alcătuieşte o compunere-descriere; un raţionament;

● întocmeşte recenzia opiniei unui coleg după plan;

●povesteşte clar despre o întîmplare din viaţă;



Sănătatea şi siguranţa vieţii.

"Pot,oare îmbunătăţi sănătatea jocurile sportive?", "Sănătatea este comoara fiecăruia din noi","Un organism sanatos este camera de oaspeţi a sufletului", "Curăţenia – garanţia sănătăţii", "Alimentarea sănătoasă – asigură sănătatea"



CSNT

CCG

CLM


11


Substantivul – parte de vorbire. Trăsăturile morfologice ale substantivului. Substantive animate şi inanimate, comune şi proprii. Ortografia substantivelor proprii.

Folosirea substantivelor – sinonime în comunicare. Genul substantivului. Substantive epicene.

Numărul substantivului.

Substantive defective de singular sau plural. Substantive colective.

Cazurile substantivului. Funcţiile sintactice ale substantivului.

Declinarea substantivelor comune cu articol hotărît şi articol nehotărît. Declinarea substantivelor proprii.

Ortografia substantivelor comune.

Formarea substantivelor.

Analiza morfologică şi sintactică a substantivului.

Relaţii interdisciplinare: folosirea majusculei în cuvintele-denumiri (istoria, geografia); substantive ce conţin sufixe augmentative şi diminutivale în opere artistice (literatura).


Scrierea

Expunerea (detaliată) a unei naraţiuni de volum mic cu elemente de descriere (a obiectelor, animalelor) şi de raţionament (după un plan simplu).

Compunere-naraţiune bazată pe experienţa de viaţă a elevului (fără plan).
Compunere-descriere a unor obiecte, animale pe baza propriilor observaţii şi impresii. Compunere-descriere după tablou (fără plan);

Recenzia orală a opiniei unui coleg (după planul întocmit);



Raţionament bazat pe experienţa de viaţă a elevului;

Articol informativ pentru gazetă.


Acte oficiale. Scrisoarea. Adresa.



5

● expune detaliat naraţiunea cu elemente de descriere;

● alcătuieşte un raţionament după planul simplu;

● alcătuieşte compuneri, expuneri conform programei, folosind diverse tipuri de comunicare;

● alege stilul corespunzător (artistic, ştiinţific);

● precizează greşelile stilistice, ortografice, de punctuaţie şi le corectează;

● foloseşte mijloacele stilistice şi lexicale învăţate;

● întrebuinţează mijloacele de legătură a propoziţiilor, fragmentelor în text;

● îşi exprimă logic, consecutiv, clar gîndurile.


Natura şi protecţia mediului înconjurător.

" Lumea animală şi vegetală din jurul meu", "Agresiunea contra mediului se întoarce întotdeauna împotriva noastră"," Pămîntul - casa noastră comună ", "Cum contribui eu la ocrotirea naurii"





CSNT

CCG

CLM















8


Verbul – parte de vorbire. Trăsăturile morfologice ale verbului. Funcţiile sintactice ale verbului. Conjugările verbului.

Moduri personale. Modul indicativ şi timpurile lui. Ortografia verbelor la modul indicativ.

Formarea verbelor.

Analiza morfologică şi sintactică a verbului.



Relaţii interdisciplinare: epitetul, personificarea (literatura).


Relaţii interdisciplinare: opera artistică şi componentele ei: tema, ideea operei artistice; naraţiunea, descrierea (obiectelor, animalelor) în operele studiate; comentarea faptelor eroilor (literatura); descrierea orală a unei picturi: obiect, animal; expunerea orală a conţinutului unui tablou ce reprezintă momente din viaţa copiilor; observaţii asupra desenelor din natură (arta plastică).







Eu şi economia (libertatea alegerii, concurenţă, relaţii economice)

"Ce înţeleg eu prin economie?", "Eu sînt proprietarul (stăpînul)", "Fără stăpîn banii sînt cioburi", "Dacă ai semănat la timp, vei avea parte de belşug", "Banul muncit este mai bun decît banul furat", "Cine aşi dori să devin în viaţă şi de ce?", "Viitoarea mea profesie"



CLM

CIC

CM

CA

4

REPETAREA MATERIEI LA SFÎRŞIT DE AN.










Eu şi tehnologia digitală (calculatorul, telefonul mobil, internetul)

"Computatorul: pro şi contra", "Este posibil să fie o persoană civilizată, dacă nu cunoaşte computatorul?", "Internetul – duşman sau prieten? ", " Telefonul mobil: lux sau necesitate? "



CLM

AÎPV

CA

CIC

Каталог: content -> Новини -> 2017
2017 -> Зміни до програми «Українська мова. 5-9 класи для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою» Здійснено компетентнісний підхід щодо навчання української мови в контексті положень «Нової української школи»
2017 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою Зміни до проекту
2017 -> «Фізика і астрономія» Пояснювальна записка
2017 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1
2017 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1 Пояснювальна записка
2017 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою 5-9 класи Пояснювальна записка
2017 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1 2017 Укладачі програми (2012 р.)
2017 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів пояснювальна записка
2017 -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1 Пояснювальна записка


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка