5 програма практики І методичні вказівки 13



Скачати 280.58 Kb.
Дата конвертації06.11.2017
Розмір280.58 Kb.
ЗМІСТ
С.

ВСТУП 4

1 КВАЛІФІКАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА 4

1.1 Загальні відомості 4

1.2 Призначення та функціональні можливості 5

1.3 Знання та вміння 6

2 МЕТА І ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ 7

3 ЗМІСТ І ПОСЛІДОВНІСТЬ ПРАКТИКИ 8

4 ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАКТИКИ 10

4.1 Бази практики 10

4.2 Керівництво практикою. Контроль за проходженням практики. 11

4.3 Обов’язки студента-практиканта 12

5 ПРОГРАМА ПРАКТИКИ І МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ 13

5.1 Програма навчальної практики 13

5.2 Програма технологічної практики 14

5.3 Програма переддипломної практики спеціаліста з прикладної математики. 15

5.4 Програма переддипломної практики магістра з прикладної математики. 16

6 ЗВІТНІСТЬ ПРО ПРАКТИКУ 18

6.1 Вимоги до звіту про практику 19

ДОДАТОК А 24

ДОДАТОК Б 25

ДОДАТОК В 26

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 27


ВСТУП


Практика студентів вищих навчальних закладів України є невід’ємною складовою частиною освітньо-професійної підготовки фахівців. Основним завданням практики є якісна практична підготовка майбутнього фахівця за освітньо-кваліфікаційними рівнями: бакалавр, спеціаліст, магістр.

Мета і завдання практики визначаються основними положеннями освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця.

У період практики студентів закладаються основи досвіду професійної діяльності, практичних умінь і навичок, професійних якостей особистості фахівця. Від ступеня успішності на цьому етапі залежить професійне становлення майбутнього фахівця.

Практика студентів спеціальності „Прикладна математика” проходить у науково-дослідних організаціях підприємств машинобудівної, приладобудівної, хімічної галузях виробництва, в банківській системі та в організаціях міністерства освіти України.

Наскрізна програма є основою для складання робочих програм усіх видів практики з урахуванням специфіки виду практики, особливостей баз практики та конкретних умов їх проходження.

1 КВАЛІФІКАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА

1.1 Загальні відомості

Професійний напрям – 0802 „Прикладна математика”

Спеціальність – 8.080202 „Прикладна математика”

Термін навчання залежно від освітнього рівня наведений в таблиці 1

Таблиця 1

Освітній рівень

Форма навчання

Термін підготовки, рік

Бакалавр

Денна

4/5

Спеціаліст

Денна

1

Магістр

Денна

1

Узагальненим об’єктом діяльності фахівця з прикладної математики є: адміністративні та управлінські системи прийняття рішень, аналіз і математичне моделювання природничих, економічних, медичних, та соціальних задач, розроблення алгоритмів, проектування, розроблення та експлуатація комп’ютерних програмних засобів, оцінювання надійності і оптимальності математичних моделей і алгоритмів

Види економічної діяльності (відповідно КВЕД - Державного класифікатора видів економічної діяльності ДК 009-96, затвердженого наказом Держстандарту України від 22.10.96 року №441), які може виконувати фахівець з прикладної математики, наведені в таблиці 2

Таблиця 2

Код КВЕД

Найменування виду економічної діяльності

К 72

Діяльність у сфері інформатизації

К 72.1

Консультації з питань інформатизації

К 72.2

Створення програмного забезпечення

К 72.3

Обробка даних

К 72.4

Робота з базами даних

К 72.6

Інша діяльність у сфері інформатизації

К 73

Дослідження та розробки

К 73.10

Дослідження та розробки в галузях гуманітарних та суспільних наук

К 73.20

Дослідження та розроблення в галузях природничих та технічних наук

К 80

Освіта

К 80.30

Вища освіта

1.2 Призначення та функціональні можливості

Відповідно до ДК 003-95 (Державний класифікатор професій) випускники бакалаврату можуть виконувати професійну роботу з кодами:

2131.2 Розробники обчислювальних систем.

2132.2 Розробники комп'ютерних програм.

2139.2 Фахiвцi в iнших галузях обчислень.

2121.2 Математики.

2122.2 Фахiвцi-статистики

і можуть займати первинні посади:

технік-програміст;

інженер-програміст.

Відповідно фахівець кваліфікаційних рівнів спеціаліст та магістр з прикладної математики можуть виконувати роботу з такими кодами:

212 Професіонали в галузі математики та статистики


  • 2121.2 Математик-аналітик з дослідження операцій

213 Професіонали в галузі обчислень (компютеризації)

  • 2131.1 Науковий співробітник (обчислювальні системи).

  • 2131.2 Аналітик з компютерних комунікацій.

  • 2131.2 Аналітик компютерних систем.

  • 2131.2 Аналітик компютерного банку даних.

  • 2132.1 Науковий співробітник (програмування).

  • 2132.2 Програміст прикладний

1.3 Знання та вміння

Бакалавр з прикладної математики володіє комплексом знань з гуманітарних та фундаментальних наук і знань прикладного характеру, достатніх для професійної діяльності в галузі математичного моделювання та комп’ютерної реалізації прикладних задач у відповідних галузях народного господарства.

Бакалавр володіє знаннями з математичного аналізу, алгебри та аналітичної геометрії, функціонального аналізу, теорії диференціальних рівнянь, теорії керування, дослідження операцій, дискретної математики, обчислювальної техніки і програмування, спеціальних мов програмування, іноземної мови, політології, соціології, історії України, екології, філософії, економічної теорії і т. ін.

Бакалавр уміє вирішувати практичні завдання, пов’язані з роботою сучасних комп’ютерних систем (експлуатація, програмна адаптація), аналізом предметної області, побудовою її математичної та комп’ютерної моделі, аналізом результатів комп’ютерного експерименту.

Спеціаліст з прикладної математики компетентний в тих самих сферах математичного та комп’ютерного моделювання, але на більш високому рівні знань і умінь за фахом, здатний до синтезу нових знань на базі аналізу результатів математичного та комп’ютерного моделювання.

Магістр з прикладної математики, порівняно із спеціалістом, здатний до теоретичних наукових розробок, володіє методикою побудови наукових досліджень у сфері прикладної математики, володіє знаннями з психології колективу. Має педагогічні навички.

1.4 Напрями профілізації підготовки фахівців за спеціальністю „Прикладна математика”.

Починаючи з 4-го курсу, студенти спеціальності „Прикладна математика” за власним бажанням можуть одержати знання за однією з двох профілізацій:

01 – математичне моделювання. Відповідальна за цю профілізацію випускова кафедра прикладної математики і механіки.

02 – моделювання складних систем. Відповідальна кафедра – кафедра моделювання складних систем.

Якщо виникає необхідність у замовника навчання конкретного студента (фізичної чи юридичної особи), починаючи з 4-го курсу навчання може відбуватися за індивідуальним планом.

2 МЕТА І ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

Метою практики є закріплення теоретичних знань, які були одержані в процесі навчання, формування в студента професійного вміння приймати самостійні рішення в певних виробничих умовах, оволодіння студентами сучасними методами, формами організації, знаряддям праці в галузі майбутньої спеціальності.

Загальними завданнями практики є:



  • знайомство студентів з реальним виробничим процесом і з задачами цього виробництва, які можуть бути розв’язані за допомогою математичного і комп’ютерного моделювань;

  • вивчення існуючих математичних та комп’ютерних моделей окремих задач виробництва. Аналіз структури вхідних даних та результатів роботи математичної моделі;

  • побудова математичної і комп’ютерної моделей окремих невеликих задач виробництва;

  • отримання практичних навичок роботи в колективі аналітиків та програмістів, уміння відповідально ставитися до своєї ланки роботи;

  • формування інтересів і тематики наукових розробок;

  • підготовка студентів до виконання кваліфікаційних робіт;

  • укладання договорів (контрактів) про працевлаштування після закінчення університету (якщо такі не укладені).

3 ЗМІСТ І ПОСЛІДОВНІСТЬ ПРАКТИКИ

Зміст і послідовність практики студентів спеціальності „Прикладна математика” визначені кафедрою прикладної математики і механіки у відповідності до навчальних планів для кваліфікаційних рівнів „бакалавр з прикладної математики”, „спеціаліст з прикладної математики” та „магістр з прикладної математики” і відповідають „Положенню про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України”, затвердженим Міністерством освіти України 8 квітня 1993 року, №93.

Практика для студентів спеціальності „прикладна математика” за змістом і метою поділена на три види:


  1. Навчальна (ознайомлювальна). Проводиться після закінчення 1-го курсу навчання протягом 2 тижнів з середини по кінець червня (42-й та 43-й навчальні тижні).

  2. Технологічна (виробнича). Проводиться після закінчення 3-го курсу протягом 4 тижнів (42-й – 45-й тижні).

  3. Професійна (переддипломна). Проводиться на початку 9-го семестру (5-й курс) протягом 4 тижнів (30-й – 34-й тижні).

Завданням навчальної практики є ознайомлення студентів-практикантів з конкретними завданнями різних сфер виробництва, літературою з відповідної галузі науки, знайомство з комп’ютерними системами і програмними комплексами, які реалізують ці задачі. Одним із завдань навчальної практики є отримання робітничої спеціальності „оператор комп’ютерного набору”

Метою технологічної практики є ознайомлення студентів-практикантів з процесом виготовлення програмних продуктів для конкретного виробництва або науково-дослідного підрозділу. Завданням цього виду практики є залучення практикантів до розроблення окремих невеликих частин програмних комплексів (їх математичних моделей та програм) та аналізу результатів роботи цих частин з метою набуття студентами навичок роботи в трудовому колективі. Основним завданням технологічної практики є формування інтересів і тематики наукових розробок і підготовка до кваліфікаційної роботи рівня „бакалавр”.

Переддипломна практика покликана сформувати у студента уміння і навички прийняття самостійних рішень на конкретній дільниці в реальних умовах виробництва чи науково-дослідного підрозділу. Під час переддипломної практики головним завданням студента є збір матеріалу для подальшої дипломної роботи.

Загальна послідовність проходження практики передбачає:



  • оформлення перепустки на підприємство;

  • вивчення правил техніки безпеки та отримання інструктажу на робочому місці;

  • проведення навчальних занять і екскурсій;

  • виконання загального та індивідуального завдань;

  • оформлення звіту;

  • отримання відгуку керівника практики від підприємства;

  • формальну процедуру закінчення практики у відділі технічного навчання підприємства (організації);

  • подання звіту керівнику від випускової кафедри;

  • захист практики на випусковій кафедрі.

4 ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАКТИКИ

4.1 Бази практики

Розподіл студентів на практику здійснюється випусковою кафедрою. Для переддипломної практики розподілу на практику передує призначення тем дипломних робіт кожному студентові. Після переддипломної практики теми дипломних робіт уточнюються.

Студенти, які мають цільові договори на навчання з підприємствами проходять практику на цих підприємствах. Якщо підприємство-замовник не може забезпечити якісне проходження практики згідно з її програмою, то студент проходить практику на іншому підприємстві за узгодженням з підприємством-замовником. У цьому випадку підприємство, яке стає базою практики, повинно надіслати в університет лист-заявку на конкретного студента, а підприємство-замовник – лист дозвіл на проходження практики даного студента на іншому підприємстві (Додаток А).

Студенти, які не мають цільових контрактів, проходять практику на підприємствах, здатних забезпечити якісне проведення практики згідно з її програмою та висловили згоду на проведення практики. У цьому разі між університетом і підприємством укладається угода (Додаток Б).

Базою для проведення будь-якого виду практики може бути випускова кафедра або інші науково-педагогічні підрозділи університету.

Студенти можуть самостійно з дозволу відповідних кафедр підбирати для себе бази проходження практики і пропонувати їх для використання.

Підсумковим документом розподілу студентів за базами практики є наказ по університету, який обумовлює бази практики, керівники практики з викладачів випускової кафедри і термін її проведення.

4.2 Керівництво практикою. Контроль за проходженням практики.

Керівник практики від кафедри, який визначається наказом по університету, повинен перед початком практики провести організаційні збори студентів-практикантів. На цих зборах він роз’яснює студентам порядок проходження практики, її завдання та зміст, обумовлює порядок контролю за проходженням практики з боку випускової кафедри. В обов’язки керівника практики від кафедри входить вирішення всіх організаційних питань з підприємством-базою практики та відділом практики університету. У процесі проходження студентом практики керівник від кафедри контролює виконання підприємствами зобов’язань щодо організації практики, виконання студентами робочої програми практики і виданих їм індивідуальних завдань, надає студентам необхідну методичну допомогу. Після завершення практики керівник у складі комісії приймає залік з практики.

Загальне керівництво практикою на підприємстві здійснюється відділом технічного навчання, або (в разі відсутності такого) відділом кадрів. Загальне керівництво містить в собі вирішення організаційних питань з проведення практики з керівником від кафедри університету, розподіл студентів по ділянках або відділах підприємства, призначення керівників практики від підприємства з числа найбільш досвідчених і кваліфікованих фахівців відповідного профілю, організація видання наказу по підприємству, яким регламентує всі організаційні питання практики. За наявності вакантних робочих місць студенти можуть бути зараховані на штатні посади, якщо робота на них відповідає вимогам програми практики. При цьому не менше 50% часу відводиться на загально-професійну підготовку за програмою практики.

Керівник практики від підприємства визначає студенту практиканту робоче місце в підрозділі на час практики згідно з її програмою, проводить інструктаж студента-практиканта з техніки безпеки на робочому місці, контролює відповідність робочого місця вимогам охорони праці, створює студенту-практиканту необхідні умови для виконання програми практики, контролює виконання студентом трудової дисципліни, надає студенту необхідну методичну допомогу з професійних питань. Наприкінці виробничої практики керівник від підприємства складає відгук про роботу студента-практиканта і дає свою оцінку його роботі. Роботу керівника практики від підприємства і студента-практиканта контролює відділ технічного навчання (відділ кадрів).

4.3 Обов’язки студента-практиканта

Під час проходження практики студент перебуває у розпорядженні керівника практики від підприємства і виконує обов’язки відповідно до штатного розкладу (або до посади) і підпорядковується правилам внутрішнього розпорядку підприємства.

Під час практики студент повинен виконати програму практики в частині її загальних вимог та індивідуальне завдання, видане керівником від випускової кафедри.

Під час практики студент повинен вести щоденник практики, в якому відбиті всі етапи проходження практики, звітувати перед керівником від випускової кафедри за попередньо встановленим розкладом. Наприкінці практики студент повинен до заліку подати на випускову кафедру правильно оформлені щоденник практики і звіт про практику у вигляді реферату з відгуком і оцінкою керівника практики від підприємства.

5 ПРОГРАМА ПРАКТИКИ І МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

5.1 Програма навчальної практики

Навчальна практика проходить відразу після закінчення 1-го курсу протягом 2 тижнів.

Метою навчальної практики є надбання студентом первинних навичок науково-дослідної роботи.

Завданням навчальної практики є ознайомлення студентів-практикантів з конкретними завданнями різних сфер виробництва, літературою з відповідної галузі науки, знайомство з комп’ютерними системами і програмними комплексами, які реалізують ці завдання.

Одним з завдань навчальної практики є отримання робітничої спеціальності „оператор комп’ютерного набору”

У відповідності до мети і завдання практики робоче місце студента-практиканта обов’язково повинно буди обладнане комп’ютерною технікою. Індивідуальні завдання студентів можуть містити:

- поглиблене вивчення офісного програмного забезпечення і застосування його для таких робіт:



  • підготовка ділових паперів та технічної документації за допомогою текстових процесорів;

  • виконання електронних таблиць у процесорах електронних таблиць;

  • побудова елементів звітності (звітів, запитів, форм) у стандартних СУБД;

- вивчення програмних середовищ з сучасних мов програмування і виконання робіт з комп’ютерного набору готових текстів програм і тестування їх на рівні синтаксису мови;

- вивчення іншого програмного забезпечення, що застосовується на даному виробництві і виконання робіт робочої кваліфікації з його використанням.

Наприкінці навчальної практики студент повинен отримати від керівника практики на робочому місці відгук, підписаний та завірений печаткою відділу технічного навчання, або відділу кадрів підприємства, подати на кафедру щоденник практики і звіт. Вимоги до оформлення звіту і щоденника наведені в п.6.1 даної програми. Підсумковим контролем за практику є диференційний залік.

5.2 Програма технологічної практики

Технологічну (виробничу) практику проводять після закінчення 3-го курсу протягом 4 тижнів.

Метою технологічної практики є ознайомлення студентів-практикантів з процесом виготовлення програмних продуктів для конкретного виробництва або науково-дослідного підрозділу.

Завданням цього виду практики є залучення практикантів до розроблення окремих невеликих частин програмних комплексів (їх математичних моделей та програм) та аналізу результатів роботи цих частин з метою придбання студентами навичок роботи в трудовому колективі. Основним завданням технологічної практики є формування інтересів і тематики наукових розробок і підготовка до кваліфікаційної роботи рівня „бакалавр”.

На робочому місці технологічної практики студент повинен мати доступ до комп’ютера з програмним забезпеченням, відповідним до виконання індивідуального завдання і до технічної документації, що супроводжує дане програмне забезпечення. Крім того, студент повинен мати змогу вивчення технічної документації з оформлення технічної супроводжувальної документації на програмний продукт.

Виконуючи індивідуальне завдання студент повинен:


  • розібратися в поставленій задачі і методі її розв’язання;

  • вивчити загальну структуру програмного продукту, що виготовляється відділом;

  • визначити місце свого задачі в цій структурі;

  • визначитися із структурою вихідних даних для своєї ланки роботи і результатів її роботи;

  • продумати ергономічний інтерфейс для даної задачі;

  • розробити алгоритм програми, яка реалізує розв’язання наданої йому задачі і написати код програми;

  • провести відлагодження і тестування програми;

  • проаналізувати результати роботи, оцінити їх точність і зробити висновки щодо наданого методу розв’язання задачі, внести свої пропозиції чи рекомендації з даної задачі;

  • зробити опис свого програмного продукту у відповідності до стандартів виготовлення технічної документації на програмний продукт.

  • зібрати матеріал для визначення теми майбутньої бакалаврської роботи.

Наприкінці навчальної практики студент повинен отримати від керівника практики на робочому місці відгук, підписаний та завірений печаткою відділу технічного навчання, або відділу кадрів підприємства, подати на кафедру щоденник практики і звіт, зробити доповідь на підсумковому семінарі кафедри. Вимоги до оформлення звіту і щоденника наведені в п.6.1 даної програми. Підсумковим контролем за практику є диференційний залік.

5.3 Програма переддипломної практики спеціаліста з прикладної математики.

Професійну (переддипломну) практику проводять на початку 9-го семестру (5-й курс) протягом 4 тижнів.

Переддипломна практика покликана сформувати у студента уміння і навички прийняття самостійних рішень на конкретній дільниці в реальних умовах виробництва чи науково-дослідного підрозділу. Під час переддипломної практики головним завданням студента є збір матеріалу для подальшої дипломної роботи. Другим важливим завданням цієї практики є укладання договорів (контрактів) про працевлаштування після закінчення університету (якщо такі не укладені).

Виконуючи індивідуальне завдання, студент може дотримуватися таких етапів:


  • ретельно вивчити задачу, яка поставлена йому в індивідуальному завданні, зробити інформаційний пошук щодо поставленої задачі.

  • визначити структуру вихідних даних і результатів;

  • побудувати математичну модель задачі;

  • визначитися з аналітичними і чисельними методами, необхідними для розв’язання задачі;

  • за необхідності побудувати аналітичний розв’язок задачі, або підготовку моделі для розв’язання обраними чисельними методами;

  • виконати програмну реалізацію побудованої моделі;

  • розробити ергономічний інтерфейс для даної задачі;

  • провести тестування отриманої програми і проаналізувати результати її роботи;

  • оцінити одержані результати;

  • проаналізувати роботу комп’ютерної моделі і зробити висновки щодо точності моделювання одержаної задачі;

  • зробити опис свого програмного продукту у відповідності до стандартів виготовлення технічної документації на програмний продукт.

  • зібрати матеріал для написання майбутньої дипломної роботи.

Наприкінці навчальної практики студент повинен отримати від керівника практики на робочому місці відгук, підписаний та завірений печаткою відділу технічного навчання, або відділу кадрів підприємства, надати на кафедру щоденник практики і звіт, зробити доповідь на підсумковому семінарі кафедри. Вимоги до оформлення звіту і щоденника наведені в п.6.1 даної програми. Підсумковим контролем за практику є диференційний залік.

5.4 Програма переддипломної практики магістра з прикладної математики.

Переддипломна практика магістра з прикладної математики відрізняється від переддипломної практики спеціаліста з цієї самої спеціальності вмістом індивідуального завдання.

Індивідуальне завдання для практиканта кваліфікації магістр з прикладної математики повинно мати науково-дослідний характер. Практикант повинен на практиці закріпити одержані наукові знання і одержані вміння організації наукової розробки в умовах виробництва.

Виконуючи індивідуальне завдання, студент повинен дотримуватися таких етапів:


  • ретельно вивчити задачу, яка поставлена йому в індивідуальному завданні, зробити інформаційний пошук щодо поставленої задачі.

  • визначити структуру вихідних даних і результатів;

  • побудувати математичну модель задачі;

  • визначитися з аналітичними і чисельними методами, необхідними для розв’язання задачі;

  • за необхідності побудувати аналітичний розв’язок задачі або підготовку моделі для розв’язання обраними чисельними методами;

  • за необхідності зробити порівняльний аналіз декілька методів реалізації даної задачі і вибрати оптимальні методи для даної моделі;

  • виконати програмну реалізацію побудованої моделі;

  • розробити ергономічний інтерфейс для даної задачі;

  • провести тестування отриманої програми і проаналізувати результати її роботи;

  • оцінити отримані результати;

  • проаналізувати роботу комп’ютерної моделі і зробити висновки щодо точності моделювання отриманої задачі;

  • надати свої рекомендації щодо моделювання даної задачі;

  • на основі отриманих результатів синтезувати нові знання про роботу досліджуваної моделі;

  • зробити опис свого програмного продукту у відповідності до стандартів виготовлення технічної документації на програмний продукт;

  • зібрати матеріал для написання майбутньої дипломної роботи.

Завершується переддипломна практика для магістрів з прикладної математики тим самим порядком, що і для спеціалістів з даної спеціальності.

6 ЗВІТНІСТЬ ПРО ПРАКТИКУ

Протягом практики будь-якого виду студент повинен вести облікові записи, які складаються з двох частин:


  • щоденник практики, в якому відбивається відповідність проходження практики до календарного плану (зразок оформлення є у додатку А);

  • список літератури про об’єкт вивчення.

На підставі зібраних даних складається звіт про практику. Звіт завіряється керівниками практики від підприємства і кафедри і печаткою підприємства (відділу технічного навчання або відділу кадрів).

Після закінчення практики на кафедрі проводиться семінар за її підсумками. Кожен із студентів повинен звітувати доповіддю перед кафедрою про виконання завдань практики. В разі необхідності (комплексне завдання на практику) доповідь може бути колективною, але не більше ніж три співдоповідача.

Кінцевим контролем за проходженням практики є диференційований залік. Залік приймається комісією, яка призначається завідувачем кафедри. Оцінюванню підлягають:


  • вміст і якість оформлення звіту;

  • вміст доповіді на семінарі;

  • відгуки керівників практики.

За необхідності із студентом може бути проведена додаткова співбесіда.

Особлива увага в оцінюванні виробничої і переддипломної практик приділяється повноті і якості зібраного матеріалу для подальшого виконання кваліфікаційних робіт (випускної роботи бакалавра або дипломної роботи спеціаліста або магістра). Вагомий внесок в оцінювання практики вносять укладені під час практики договори про працевлаштування, замовлення підприємств на теми кваліфікаційних робіт, формулюванню тем науково-дослідних розробок для підприємства.

6.1 Вимоги до звіту про практику

Звіт складається у безпосередній відповідності до задач і змісту практики за матеріалами, отриманими на всіх видах робіт, що передбачені практикою. Звіт повинен дати повну уяву про виконану роботу і кінцеві результати практики, обізнаність студента-практиканта про роботу підприємства.

Звіт технологічної і переддипломної практик переважно пов’язаний з тим відділом підприємства, який безпосередньо пов’язаний з робочим місцем студента на практиці і стосується тих технологічних процесів і задач, які були об’єктом вивчення під час проходження практики і належать до тематики подальших досліджень.

Звіт повинен бути чітким, стислим, характеризуватися ясністю і переконливістю викладів результатів роботи, обґрунтованістю висновків і рекомендацій.

Виконується звіт у вигляді текстового документа обсягом 20 – 30 сторінок, оформленого згідно з вимогами ЄСКД до технічних звітів [13].

Звіт повинен містити:



  1. Титульний аркуш.

  2. Реферат.

  3. Зміст.

  4. Текст звіту.

  5. Список джерел інформації.

  6. Додатки – текстові і графічні матеріали, на які були посилання у тексті звіту.

Зразок оформлення титульного аркуша наведений у додатку Б.

Уся текстова інформація у звіті (реферат, абзаци тексту звіту) оформлюється так само, як і інші текстові документи (для набору в текстовому редакторі Word рекомендовано: шрифт – Times New Roman, розмір шрифту – 14 пт, міжрядковий інтервал – одинарний, абзац – 1,25 см.).

Обсяг реферат має не перевищувати 1 сторінку. Містить назву документа, ключові слова, коротко зміст документа та основні висновки, кількість сторінок, ілюстрацій, таблиць, додатків, джерел інформації.

Ключові слова у рефераті пишуться через кому, великими літерами.

Зміст теж оформлюється у стандартному форматі. Інформує про розміщення текстових розділів звіту і повинен строго відбивати порядок розділів і сторінки їх розміщення. Приблизна структура змісту:


  • СКОРОЧЕННЯ ТА УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ;

  • ВСТУП;

  • РОЗДІЛИ ТЕКСТУ ЗВІТУ;

  • ВИСНОВКИ;

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ;

  • ДОДАТКИ.

Нумерації підлягають тільки розділи та підрозділи тексту звіту. Додатки позначають великою літерою кирилиці, починаючи з А (наприклад – Додаток Г).

Кожний з розділів звіту починається з нової сторінки. Заголовок розділу розміщується у центрі першого рядка і пишеться великими літерами. Рекомендується після заголовка робити інтервал на 6 пт. Після номера розділу крапка не ставиться (наприклад: 1 ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА).

Заголовки підрозділів мають формат звичайного абзацу без розриву рядка в середині заголовка за будь-якої довжини останнього. Номер підрозділу формується залежно від номера розділу, номера верхнього підрозділу та порядку в даному підрозділі (наприклад: 5.2 Побудова математичної моделі та її аналіз для даних, які отримані за результатами роботи установки для даного режиму експлуатації – другий підрозділ п’ятого розділу). Рекомендується заголовки підрозділів виділяти з основного тексту інтервалами розміром в 6 пт. перед і після заголовків.

Розділ СКОРОЧЕННЯ ТА УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ для звіту не є обов’язковим. Якщо у тексті звіту є поняття, яке потребує скорочення або умовного позначення і таке поняття трапляється у тексті більше ніж 3 рази, то для полегшення сприйняття тексту розшифровку цього позначення слід внести до вищеназваного розділу ( приклад: МНК – метод найменших квадратів).

Вступ не повинен перевищувати 1 сторінки тексту. У вступі наводяться відомості про місце проходження практики, її мету і завдання, тенденції розвитку відповідної галузі промисловості і місце даного підприємства у галузі. Визначається роль комп’ютерного моделювання виробничих процесів даного підприємства для забезпечення високого рівня виробництва і конкурентоспроможності на сучасному ринку збуту. Дається коротка характеристика змісту звіту, об’єкта вивчення, результатів практики.

Для основної частини звіту рекомендовано такий перелік розділів:



  1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА.

  2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВІДДІЛУ (цеху, ділянки, лабораторії, кафедри, де студент проходив практику на робочому місці).

  3. ПРАКТИКА НА РОБОЧОМУ МІСЦІ.

  4. ПОСТАВЛЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДВНЬ.

  5. ВИКОНАНІ САМОСТІЙНО ДОСЛІДНИЦЬКІ РОБОТИ.

  6. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАНЯТТЯ І ЕКСКУРСІЇ (короткий зміст).

У розділі ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА слід описати призначення і структуру підприємства, технологічну схему, місце новітніх технологій проектування на даному виробництві, можливі заходи щодо підвищення ефективності виробництва.

Характеристика відділу (цеху, ділянки, лабораторії, кафедри та ін.), в якому студент проходив практику, містить питання: місце відділу в технологічній схемі підприємства, структура відділу, його виробнича програма, організація виробництва, заходи щодо охорони праці та пожежної безпеки.

У розділі ПРАКТИКА НА РОБОЧОМУ МІСЦІ треба з посиланням на щоденник практики зазначити календарні терміни виконання завдань практики, функціональні обов’язки, які виконував практикант під час проходження практики, посади, які він займав (якщо це передбачалося), дати характеристику технічного і програмного обладнання робочих місць та інші допустимі відомості про виробничу діяльність відділу і про свою участь у виробничому процесі. У разі отримання робочої професії – відзначити це.

Розділ ПОСТАВЛЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАВДВННЯ може містити підрозділи, кожний з яких має назву окремого індивідуального завдання. У цих розділах наводиться основна інформація про поставлене завдання, опис і аналіз вихідних даних, які студент отримав для виконання даного завдання. Для технологічної і переддипломної практик в цьому розділі вміщується опис математичної моделі отриманої, чи побудованої студентом-практикантом для даного завдання. Описують результати виконання поставлених завдань та їх аналіз. В цей самий розділ вміщують матеріали щодо охорони праці і економічної ефективності поставлених завдань.

Матеріали даних підрозділів є первинним матеріалом для виконання в подальшому курсових та кваліфікаційних робіт.

ВИКОНАНІ САМОСТІЙНО ДОСЛІДНИЦЬКІ РОБОТИ – більшою мірою цей розділ стосується переддипломної практики. У цьому розділі формулюються теми науково-дослідних робіт і проектів, у яких студент-практикант брав участь (із зазначенням місця студента в цих роботах). Обґрунтовано пропонуються завдання наукових досліджень для можливого подальшого використання їх для курсових та дипломних робіт. Наводяться відомості про перспективу подальшого працевлаштування даного студента за контрактом.

В останньому розділі коротко наводяться відомості про екскурсії, лекції та інші види навчальних робіт, в яких студент брав участь під час практики.

У висновку стисло наводиться аналіз роботи, виконаної студентом під час практики, робляться висновки щодо її результатів, наводяться пропозиції з питань покращання організації практики, удосконалення наукових досліджень, індивідуальних завдань.

До списку літератури вносять всі джерела, використані студентом під час практики і внесені до тексту звіту: наукова література, звіти, Державні стандарти, технічні завдання, інша технічна документація. Оформляється список джерел відповідно до стандарту (за зразок можна взяти список джерел даного документа).

До додатків можуть бути внесені тексти програм, графіки, схеми, техніко-економічні розрахунки.

Наприкінці звіту повинен бути вкладений пакет документів, до яких належать:

ОБОВ’ЯЗКОВІ:



  • титульний аркуш із назвою „СУПРОВІДНІ ДОКУМЕНТИ”. Нижче назви іде перелік документів;

  • індивідуальне завдання на практику, підписане керівником від кафедри;

  • щоденник практики;

  • відгук керівника практики від підприємства;

БАЖАНІ:

  • договір про працевлаштування (копія);

  • замовлення підприємства на виконання кваліфікаційної роботи.

Зразки оформлення індивідуального завдання на практику і щоденника наведені у додатках (В та А).

ДОДАТОК А

(обов’язковий)

Зразок оформлення щоденника практики



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра прикладної математики і механіки

ЩОДЕННИК

(вид практики) практики


на підприємстві (в установі)______________________________

(назва підприємства)


студента групи (шифр групи)

ПРІЗВИШЕ ІМ’Я ТА ПО БАТЬКОВІ (студента)



п/п

Найменування роботи, заходи

Термін виконання

Примітка
































































































Студент-практикант ______________________(П.І.П/б)

(підпис)

Завіряю


Керівник практики від

підприємства, посада _________________(П.І.П/б)

(підпис)
ДОДАТОК Б

(обов’язковий)

Зразок оформлення титульного аркуша звіту

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ПРИКЛАДНОЇ МАТЕМАТИКИ І МЕХАНІКИ

звіт
про (тип практики) практику на підприємстві

_______________________________________

(назва підприємства)

Студент-практикант ____________(П.І.П/б)

(підпис)

Група (шифр групи)


Керівники практики:
(посада керівника

від підприємства) ____________(П.І.П/б)

(підпис)

(науковий ступінь, звання,

посада керівника

від кафедри) ____________(П.І.П/б)

(підпис)
Суми, 200_р.

ДОДАТОК В

(обов’язковий)

Зразок оформлення індивідуального завдання на практику

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ПРИКЛАДНОЇ МАТЕМАТИКИ І МЕХАНІКИ

ЗАВДАННЯ


на (вид практики) практику студенту групи (шифр групи)
ПРІЗВИЩЕ ІМ’Я ТА ПО БАТЬКОВІ (студента)

на підприємстві (в установі) _____________________________

(назва підприємства, установи)
відділ (служба) ______________________________

(назва відділу)



п/п

Об’єкт вивчення:

найменування і обсяг роботи

Термін виконання

Форма подання результатів

































































































Керівник практики від кафедри

(науковий ступінь, звання, посада)__________________ (П.І.П/б)

(підпис)

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ



  1. Бердышев В.И., Петрак Л.В. Апроксимация функций. Сжатие численной информации. Приложения. – Екатеренбург, 1999. – 299с.

  2. Баричев С.Г., Серов Р.Е. Основы современной криптографии.

  3. Коробейников С.Г., Рат Ю.А. Математические основы криптографии. – СПб: ИТМО, 2004. – 109с.

  4. Лук’яненко І.Г., Краснікова Л.І. Економетрика. –К: Знання, 1998. – 493с.

  5. Клас. А., Герики К., Колен Ю., Шуян И. Введение в економетрическое моделирование. – М., 1978. – 223с.

  6. Интрилигатор М. Математические методы оптимизации в экономической теории. – М: Прогресс, 1975. – 606с.

  7. Вагнер Г. Основы исследования операций.- М.:Мир, 1973. – Т. 2, 3.

  8. Пырьев Ю.А. Распространение волн в упругих средах с учетом связанности физико-механических полей. – М.: СИПРИА, 1999. - 206с.

  9. Фильштинский Л.А., Хворост В.А. Вступ до магнітопружності кусково-однорідних тіл. –Суми: Вид-во СумДУ, 2002.

  10. Фильштинський Л.А. Моделирование физических полей в кусочно-однородных деформируемых телах. – Суми: Вид-во СумДУ, 2001.

  11. ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення.

  12. ДСТУ 3582-97 Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила.

  13. Методичні вказівки до виконання та оформлення кваліфікаційних робіт (випускні та дипломні роботи) для студентів 4 – 5-х курсів усіх рівнів акредитації спеціальності 080202 „Прикладна математика”/ Укладачі: Л.А. Фильштинський, Т.С. Сушко, О.І. Оглобліна. – Суми: Вид-во СумДУ, 2007. – 40с.



Каталог: library -> docs -> rio -> 2007
2007 -> Методичні вказівки та завдання до проведення семінарських, практичних занять
2007 -> Виконання одз має продемонструвати здатність студента застосовувати вивчений теоретичний матеріал для аналізу конкретних політичних процесів, конкретних суб’єктів політичної влади політичних діячів, політичних еліт
2007 -> Методичні вказівки до виконання курсових робіт з дисципліни " Цивільне та сімейне право" для студентів
2007 -> Методичні вказівки та навчальні завдання до практичних занять і самостійної роботи з курсу
2007 -> Методичні вказівки та завдання до проведення практичних та семінарських занять з курсу "нотаріат україни"
2007 -> Методичні вказівки до виконання практичних і самостійних завдань з курсу "Менеджмент персоналу"
2007 -> Положення про кваліфікаційні роботи 6 2 основні види наукових робіт 7 1 Оглядові наукові праці 8 2 Теоретичні наукові праці 8 3 Моделювання на еом 9 4 Організація індивідуальної дослідницької роботи 10

Скачати 280.58 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка