6 клас. Варіативний модуль Технологія виготовлення швейних виробів ( машинним способом) Тематичний план



Сторінка1/9
Дата конвертації23.03.2017
Розмір1.66 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9
6 клас. Варіативний модуль
Технологія виготовлення швейних виробів ( машинним способом)
Тематичний план

з. п.


Назва теми

Кількість годин

1

Технологія виготовлення виробів машинним способом.


7

2

Проектування, виготовлення та оздоблення швейного виробу.


8

3

Презентація виготовленого виробу. Самооцінка та оцінювання виробів.

1




Всього

16




Тема: Технологія виготовлення виробів машинним способом

6 год. 9 міні модулів.

1





Текстильні матеріали: тканина, нитки.

Види швейних виробів. Художнє конструювання.

Конструкційні матеріали та їх вибір. Короткі відомості про текстильні волокна та їх види. Будова тканини (основа, піткання, пруг). Лицьовий і виворітній боки тканини.

Пр..роб.: Визначення лицьового і виворітного боків, визначення нитки основи та піткання.



1. Установчо-мотиваційний

2. Змістовно-пошуковий

3. Адаптивно-перетворюючий





2





Технічне конструювання. Масштаб, типи ліній, нанесення розмірів, умовні Знімання мірок. Виготовлення викрійки. Моделювання. Лекало. Розкладка викрійки (лекал) на тканині. Добір матеріалів для виготовлення виробу, визначення їх кількості. Інструмент, пристосування, обладнання. Технологічна послідовність виготовлення виробу.

Розкрій виробу.

Пр.роб.: Знімання мірок. Виготовлення викрійки. Розкрій виробу.


4. Змістовно-пошуковий

5. Адаптивно-перетворюючий

6. Адаптивно-перетворюючий





3





Ознайомлення з будовою швейної машини. Виконання швів ( упідгин з відкритим та закритим зрізом, зшивний).

Вимоги до швейних виробів (гігієнічні, естетичні, економічні). Показники якості швейного виробу (функціональність, естетичність, ергономічність, технологічність, економічність) ВТО швейного виробу.

Правила безпечної праці при роботі з швейним обладнанням та пристосуваннями. Організація робочого місця, санітарно-гігієнічні вимоги.

Оцінювання якості виробу.

Пр. роб.: Виконання машинних швів.


7. Змістовно-пошуковий

8. Адаптивно-перетворюючий

9. Адаптивно-перетворюючий





Тема: Проектування, виготовлення та оздоблення швейного виробу

12 год. 18 міні модулів.

4





Побудова креслення виробу. Виготовлення викрійки (лекала).

Пр. роб.: Створення ескізу. Виготовлення викрійки.



1. Установчо-мотиваційний

2. Змістовно-пошуковий

3. Адаптивно-перетворюючий





5





Складання технологічної послідовності виготовлення виробу. Виготовлення виробу

Пр.роб.: Виготовлення виробу.



4. Змістовно-пошуковий

5. Адаптивно-перетворюючий

6. Адаптивно-перетворюючий





6





Оздоблення виробу. Оцінка якості виробу.

Пр.роб.: Оздоблення виробу.



7. Адаптивно-перетворюючий

8. Адаптивно-перетворюючий

9. Адаптивно-перетворюючий




7





Пр. роб.: Пошиття виробу. ВТО виробу.

10. Адаптивно-перетворюючий

11. Адаптивно-перетворюючий

12. Адаптивно-перетворюючий





8





Визначення орієнтовної вартості виробу.

Пр. роб.: Кінцева обробка виробу.



13.Адаптивно-перетворюючий

14. Адаптивно-перетворюючий

15. Адаптивно-перетворюючий





9





Презентація виготовленого виробу. Презентація, самооцінка та оцінювання виробів.

Пр. роб.: Захист проекту.




16.Адаптивно-перетворюючий

17. Адаптивно-перетворюючий

18. Системно-узагальнюючий





Орієнтовний перелік об’єктів праці

Наволочка, торбинка, сумка, тощо.

РОЗРОБКА МОДУЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

Модуль 1

Тема:Текстильні матеріали. Види швейних виробів. Художнє конструювання.

Мета: ознайомлення учнів з видами текстильних волокон, їхніми властивостями, з процесом виробництва тканини; навчити визначати нитки основи і піткання, лицьовий та виворітний боки; розвивати увагу, спостережливість; виховувати основи культури праці.

Інструменти та матеріали:зразки тканин, ножиці, креслярське приладдя, ілюстрації виробів.

Тип модуля:засвоєння нових знань.

Просто знати - ще не все ,

Знання потрібно використовувати.

Гете.
Хід модуля

І. Установчо-мотиваційний етап

Метод «Мікрофон»


  • Роздивіться уважно предмети, які вас оточують, і назвіть з чого вони виготовленні?

( Відповідь учнів.)

У повсякденному житті нас оточують речі, виготовлені з різних конструкційних матеріалів. Усі вони мають певні властивості.

Тканини є одним із видів конструкційних матеріалів і мають певні властивості, які залежать від волокняного складу, структури, особливостей їх обробки, про які дізнаємося на модулі.

Повідомлення теми і мети модуля.

Завдання модуля

- знати про текстильні волокна та їх види. Будову тканини;



  • уміти визначати нитку основи та піткання. Визначати лицьовий і виворітний боки.

ІІ. Змістовно-пошуковий етап

Розповідь вчителя

Застосування тканини різноманітне. Сировиною для їх виробництва є волокна, які застосовуються для виготовлення тканини, їх називають текстильними.

В залежності від походження, волокна поділяються на натуральні та хімічні.


НАТУРАЛЬНІ ВОЛОКНА



ВОЛОКНА РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ

ВОЛОКНА ТВАРИННОГО ПОХОДЖЕННЯ

ВОЛОКНА МІНЕРАЛЬНОГО ПОХОДЖЕННЯ


ЛЬОН БАВОВНА КОНОПЛІ КРОПИВА ДЖУТ КЕНАФ


ВОВНА ТВАРИН ШОВК

АЗБЕСТ

Представниками хімічних волокон є капрон, лавсан, нейлон, кримплен.

Тканина виготовляється шляхом переплетення двох ниток. Нитка, яка іде вздовж тканини називається ниткою основи, а нитка, що йде упоперек тканини, піткання. З двох боків тканини, уздовж нитки основи, йде пруг, завдяки якому тканина не обсипається.

Способи визначення напрямку ниток в тканині.

За пружком: вздовж пружка – нитка основи, впоперек – піткання.

На розтяг: нитка основи – натягнута, піткання – ні.

За звуком: при різкому розтягуванні за ниткою основи – звук дзвінкий, а за ниткою піткання – глухий.

За зовнішнім виглядом ниток: нитка основи – тонша і рівніша, а піткання – більш хвиляста, нерівномірна.

Будь-яка тканина має лицьовий і виворітний бік. Їх визначають за такими ознаками: малюнком, блиском, ворсом. У окутникрбована тканині лицьовий бік гладший, менш ворсистий, ніж виворотний.



ІІІ. Адаптивно – перетворюючий етап

  1. Узагальнення вивченого матеріалу (у формі експрес – опитування).

  2. Аналіз завдань практичної роботи:

1). Визначення лицьового й виворітного боків тканин.

2). Визначення в тканині напряму ниток основи і піткання.

Інструменти і матеріали: зразки тканин, лупа, лінійка, олівець.

Послідовність виконання:

1) Узяти зразок тканини з пругом.

2) Розтягнути тканину уздовж і впоперек пруга. Визначити, у якому напрямку тканина розтягується сильніше.

3) Різко розтягнувши тканину, визначити, у якому напрямку ни­ток звук дзвінкий, а в якому — глухий.

4) Висмикнути нитки основи й піткання та порівняти їх за товщи­ною, скрученістю.



5) Результати роботи оформити у вигляді таблиці.

Найменування
ниток тканини

Способи визначення ниток

за пругом

за розтяж­ністю

за зву­ком

за товщи­ною ниток

за скрученіс-тю ниток

Нитка основи

 

 

 

 

 

Нитка піткання

 

 

 

 

 


ІV. Змістовно – пошуковий етап (продовження).

Швейний виріб – це виріб, виготовлений за умов швейного виробництва із усіх видів матеріалів, призначених для одягу та білизняних виробів.

Які види одягу ви знаєте?

Які види білизняних виробів ви знаєте?

Розповідь вчителя

Види білизняних виробів.

Білизняні вироби є об’єктом технологічної діяльності. Залеж­но від призначення білизняні вироби поділяють на кілька груп


Види білизни

постільна

натільна

столова

підодіяльник

труси

скатертина

простирадло

майка

рушник

наволочка

футболка

фартух




  • Наведіть інші приклади білизняних виробів кожної групи?

Білизну шиють із бавовняних, лляних і напівлляних тканин, для яких характерні повітропроникність, м’якість, міцність. Вони легко мнуться та прасуються, добре перуться, вбирають вологу та пил. Тканину для пошиття вибирають залежно від моделі швейного виробу і її призначення.

Етапи проектування виробу.

Процес створення будь-якого виробу (від найпростішого до най­більш складного) відбувається у певній послідовності:

  • проектування виробу;

  • виготовлення виробу.

Процес проектування виробу складається з таких етапів:

  • вибір об’єкта проектування;

  • виконання ескізу, що супроводжується докладним техніч­ним описом: матеріал, особливості будови, форма, колір, розміри тощо;

  • виконання креслення виробу (з дотриманням правил побудови; у масштабі або в натуральну величину, із необхідною кількістю про­екцій: вид спереду, зверху);

  • виготовлення макета (у масштабі або в натуральну величину з більш простого й дешевого матеріалу);

  • виготовлення лекал — шаблонів, що відповідають окремим дета­лям виробу. Лекала використовуються для подальшої обробки, напри­клад розкроювання деталей виробу, або для з’єднання деталей у виріб.

Художнє конструювання

Етап виконання ескізу ще називають художнім конструюванням.

Вибором виробу для пошиття й виконанням його ескізу займа­ються художники-модельєри. Вони розробляють ескіз майбутнього виробу з урахуванням сучасних тенденцій моди, підбирають для його виготовлення найбільш відповідні матеріали (тканину, фурнітуру, оздоблення).

Модель – це зразок будь-якого виробу у вигляді малюнка, фотографії, готового виробу. Розробляючи модель швейного виробу модельєри враховують естетичні, гігієнічні та експлуатаційні вимоги.

Для однієї й тієї моделі художники-модельєри інколи роблять декілька ескізів її варіантів. Один з кращих ескізів приймають для виготовлення моделі.

Форма виробів постійно вдосконалюється й змінюється. Це відбувається в наслідок розвитку технічних можливостей, застосування більш досконалої техніки, технології, використання нових матеріалів, зміни вимог до виробів і його якості.

Поняття про показники якості виробу.

Вибираючи готовий виріб, ми враховуємо його якість. Проектуючи виріб, необхідно прагнути того, щоб він відповідав певним вимогам.

Якими, на ваш погляд, повинні бути вимоги до якості виробу?

Узагальнюючи відповіді учнів, назвати основні показники якості виробу.

Функціональність — можливість практичного застосування ви­робу, правильна конструкція.

Естетичність — красивий і привабливий зовнішній вигляд (від­повідність моді, правильний підбір колірних рішень, оздоблення, від­повідність одягу віку людини).

Ергономічність — зручність в експлуатації (простота догляду за виробом тощо).

Технологічність — простота виготовлення (правильний вибір спо­собів оздоблення, відсутність непотрібних деталей тощо).

Економічність — вигідність (невисока ціна за рахунок викорис­тання дешевих матеріалів, низька трудомісткість).

Продемонструвати зразки білизняних виробів або ілюстрації з їх­німи зображеннями, звертаючи увагу учнів на художнє оформлення виробів, колірне рішення у підборі тканини, оздоблення.

V. Духовно-естетичний

Аналіз варіантів моделей постільної білизни.

Підібрати в журналах мод різні моделі наволочок. Вибрати фасон моделі для пошиття.

Намалювати в зошиті вибраний фасон наволочки.

Проаналізувати доцільність обраного фасону наволочки.

VІ. Контрольно-рефлексивний

Гра «Блеф-клуб». Методичні рекомендації.

Гра може проводитися в письмовій або усній формі. Учні мають визначити правильні й неправильні твердження, позначивши їх зна­ками « + » і «-».

1) Пруг спрямований уздовж ниток основи.

2) Тканина розтягується сильніше уздовж ниток основи.

3) У разі різкого розтягання тканини за напрямком ниток піткан­ня звук більш дзвінкий.

4) Полотняне переплетення ниток отримують шляхом переплетен­ня нитки основи й піткання через одну.

5) Нитки основи йдуть поперек тканини.

6) Тканина має три пруга.

7) Нитки основи товсті, а нитки піткання — тонкі.

8) Нитки основи більш скручені, а нитки піткання — менш скручені.

9) Нитки піткання йдуть уздовж тканини.

10) У разі різкого розтягання тканини за ниткою основи звук ви­ходить більш дзвінкий.

11) Тканини полотняного переплетення мають різний ткацький рисунок із двох боків.

12) Тканини полотняного переплетення неміцні, швидко зношу­ються.



VІІ. Підсумок модуля

Об’єкти технологічної діяльності постійно вдосконалюються. Створюючи моделі-аналоги на основі базової форми, не слід забувати про вимоги до якості виробу; технологічність, функціональність, економічність, естетичність.



VІІІ. Домашнє завдання

Вивчити тему. Підготувати інструменти і матеріали для практичної роботи.




Модуль 2

Тема: Технічне конструювання. Знімання мірок. Моделювання. Виготовлення викрійки. Технологічна послідовність.

Мета: Ознайомити учнів із початковими уявленнями про креслення, типи ліній, масштаб; навчити правильно знімати мірки, моделювати виріб, будувати креслення наволочки; виховувати уважність під час виконання трудових завдань.

Інструменти та матеріали:сантиметрова стрічка, ножиці, креслярське приладдя,зразки фасонів наволочки.

Тип модуля:комбінований.

Хід модуля

І. Адаптивно – перетворюючий етап

1.Індивідуальна робота учнів за картками.
Картка 1

Дайте відповіді на запитання таблиці, проставивши відповідні букви (Н — натуральні волокна, X — хімічні волокна).




№ з/п

Запитання

Відповідь

1

Із яких волокон виготовляють лляні тканини?




2

Для яких волокон сировиною є шерсть тварин?




3

Із яких волокон виготовляють лавсан?




4

Які волокна існують у природі в готовому вигляді?




Картка 2


Дайте відповіді на запитання таблиці, проставивши відповідні букви (О — нитки основи, П — нитки піткання, П — пруг).


з/п


Запитання

Відповідь

1

Як називаються нитки, що йдуть уздовж тканини?




2

Що утворюється по краях тканини під час ткацтва?




3

Як називаються нитки, що йдуть поперек тканини?




4

Які нитки йдуть уздовж пруга?



Картка З


Дайте відповіді на запитання таблиці, проставивши відповідні букви (Р — тканина з рисунком, Б — тканина з блиском, В — тканина з ворсом, Г — фарбована тканина).


№ з/’п

Запитання

Відповідь

1

У якої тканини на виворітному боці рисунок нечіт­кий, розмитий?




2

Яка тканина має на лицьовому боці різкий блиск?




3

У якої тканини лицьовий бік покритий ворсом?




4

У якої тканини лицьовий бік визначають за чисто­тою обробки?





2.Фронтальне опитування

1. Які за походженням волокна шерсті? (натуральні)

2. Яким шляхом переплетення виготовляють тканину? (переплетенням двох ниток)

3. По краю тканини йде….(пруг)

4. Який конструкційний матеріал використовують для пошиття одягу? (тканину)

5.З якої сторони тканини чіткий рисунок? (лицьової)

6. Назвіть основні вимоги до якості виробу? (функціональність, естетичність, ергономічність, економічність, технологічність)

ІІ.Установчо – мотиваційний етап

Завдання модуля

- дати поняття про технічний рисунок, креслення;

- навчитися знімати мірки та правильно їх записувати;

- уміти виготовляти викрійку



Бесіда

  1. Чи доводилося вам на уроках математики користуватися таки­ми інструментами? (Учитель демонструє креслярські інстру­менти.) Яке їхнє призначення? Як ними слід користуватися?

  2. Чи можна зібрати автомобіль, зшити одяг, побудувати будинок, дорогу чи міст, не уявляючи, який вони мають вигляд?

  3. Чи можна було б створити ці предмети або конструкції, якби кожна людина зображувала їх по-своєму?

  4. Запропонуйте шляхи розв’язання цієї проблеми.

Отже, існу­ють загальні правила для виконання зображень деталей, конструкцій і виробів.
ІІІ. Змістовно-пошуковий етап

Розповідь вчителя



1.Поняття про технічний рисунок, креслення.

Будь-який предмет чи швейний виріб можна намалювати, сфотографувати або описати словами.

Але для того, щоб його виготовити, потрібно знати його будову, форму та розміри деталей, матеріал, з якого вони виготовлені, способи з’єднання. Всі ці дані містяться на кресленні, ескізі або технічному малюнку.

На етапі технічного конструювання на основі ескізу, створеного художниками-модельєрами, художники-конструктори, креслярі і креслярі-конструктори виконують технічний рисунок і креслення проектованого виробу.

Технічний рисунок — це зображення предмета з дотриманням про­порцій, виконане за допомогою креслярських інструментів.

Креслення — це документ, який містить зображення деталі та відомості, необхідні для її виготовлення.

2.Поняття про масштаб

На виробництві часто використовують ескіз – зображення предмета виконане від руки, за тими самими правилами, що і креслення, але без дотримування точного масштабу.



Евристична бесіда

У сучасній промисловості використовуються різні деталі — від дуже великих до найдрібніших. Наведіть приклади таких деталей.

(Відповідь учнів)

Як можна на аркуші паперу, який має певні розміри, зобразити ці деталі? (Відповідь учнів)



Вчитель. Часто доводиться креслити великі предмети, які не можна зобразити на папері, не змінивши розмірів на кресленні у кілька разів.

Великі предмети потрібно зменшити, а малі – збільшити, але розміри на кресленні проставляються дійсні.



Масштаб — це число, яке показує, у скільки разів зображення на кресленні більше або менше від дійсних розмірів деталі.

Для того щоб виконати креслення великих деталей, використо­вують масштаб зменшення: М1:2, М1:4, М1:10 тощо. Це значить, що розміри деталі на кресленні зображені у два, чотири, десять разів меншими від її дійсних розмірів.

При виконанні креслення дрібних деталей застосовують масштаб збільшення: М4:1,М100:1,М20000:1 тощо.

Найзручніше креслення виконувати в натуральну величину, тобто коли розміри оригіналу дорівнюють розмірам на кресленні. М 1:1.



3.Лінії креслення

Мікрофон

- Як ви думаєте, як можна зобразити креслення деталі на папері? За допомогою чого?

- Хто знає, які є лінії?

- На яких предметах ви їх використовуєте?

Державним стандартом передбачено використання конкретних ліній.
Лінії креслення

Назва

Основне призначення

Суцільна товста основна

Лінія видимих контурів

Суцільна тонка

Розмірні й виносні

Штрихова

Лінія невидимого контуру

Штрих-пунктирна

Осьові й центральні

Штрих-пунктирна з двома точками

Лінії згину, залому

Суцільна тонка хвиляста

Лінія обриву частини зображення, розмежування вигляду й розрізу


Мозковий штурм

- Скільки типів ліній використовують на кресленнях?

- Яка лінія має найбільшу товщину?

- Як називається лінії невидимого контуру;

- Де застосовується суцільна тонка хвиляста лінія?

- Як позначаються центрові й осьові лінії?



4. Знімання мірок та їх запис

Для побудови креслення викрійки наволочки, потрібно знати два основних виміри: довжину і ширину подушки. Для запису цих мірок використовують умовні позначення, початкові літери: довжина – Дп, ширина –Шп. Мірки ширини записують в половинному розмірі, а довжини – у повному.



При зніманні мірок необхідно користуватися сантиметровою стрічкою, тримати її вільно, не послаблюючи і не натягуючи. Знімають тільки ті мірки, які потрібні для побудови креслення викрійки вибраної моделі швейного виробу. Мірки записуються в сантиметрах, без позначення одиниці вимірювання. (Демонстрування прийомів знімання мірок.)

Інструкційна карта. Побудова креслення наволочки

Мірки, см: Дп = 50, Шп = 25.


№ з/п


Буквене по­значення на кресленні точок і від­різків


Послідовність побудови


Формула розрахунку


Розра­окут за стандарт­ними мірками


Розра­окут за свої­ми мір­ками


1

С

Побудувати пря­мий кут у точці С











2

СС1


Визначити довжи­ну наволочки


Дп х 2 + Дк = = Дп х 2 + Дп:3








3

СШ


Визначити шири­ну наволочки


Шп








4

СШШ1С1

Побудувати пря­окутник — осно­ву конструкції











5

С1КК1Ш1


Визначити довжи­ну клапана наво­лочки


Дп:3








6

КК1

Лінія згину











7

О

О1



Побудувати


СК : 2 ШК1 : 2












5. Моделювання виробу

На попередньому модулі ми дізналися про основні етапи процесу виготовлення виробу: створення ескізу; розрахунок і виготовлення креслення; пошиття виробу.

Одним із важливих етапів процесу виготовлення швейного виробу є моделювання.

Моделювання – це творчий процес створення нового за зовнішніми рисами швейного виробу, або, це зміна його фасону.

Використовуючи нескладні прийоми зміни форми деталей (клапана), а також виду художньо­го оформлення виробу (вишивка, аплікація, тканина різних кольорів і рисунків, мережива, тасьма), на основі наволочки можна розробити безліч її фасонів. Таку роботу виконують модельєри.

Бесіда за запитаннями

  • Які види художнього оздоблення ви б запропонували для виробу, виконаного з одноколірної тканини?

  • Із тканини в смужку?

  • Із дрібним або великим рисунком?

(Відповідь учнів)

Отже підби­раючи оздоблення, слід звертати увагу на функціональність виробу (оздоблення треба добре закріпити, воно не повинно заважати в про­цесі експлуатації виробу), на його естетичність (оздоблення за кольо­ром і розміром має відповідати тканині виробу, тенденціям сучасної моди).
6. Виготовлення лекала

Що таке лекала?



Коли йдеться про швейні вироби, лекалами називають креслення деталей виробу, отримані в результаті моделювання (викроювання), їх вирізають за контуром і підготовляють у такий спосіб:

- Указують назву деталей і їхню кількість.

- Виконують необхідні написи (лінії згину, середини).

7. Розрахунок кількості тканини для пошиття наволочки.

Розрахунок кількості тканини для пошиття наволочки здійсню­ється за формулою:

Дп х 2 + Дк = Дп х 2 + Дп : 3.

Міні-практикум

Розрахуйте необхідну кількість тканини для пошиття наволочки, використовуючи мірки Дп = 50, Шп = 25.

Перевірити правильність розрахунків, у разі необхідності допомогти учням.

ІV. Адаптивно – перетворюючий етап

Завдання практичної роботи:

  1. Знімання мірок, записувати результати у таблицю.

  2. Побудова креслення виробу в масштабі 1:4, та в натуральну величину.

Інструменти і матеріали: олівці, лінійка, аркуш паперу формату А4.

Учні виконують технічний рисунок наволочки за знятими мірками.


V. Контрольно – смисловий етап
Узагальнення вивченого матеріалу (у формі експрес – опитування).

Експрес – опитування

- У чому відмінність ескізу виробу від технічного рисунка?

- Назвіть тип зображеної лінії та її призначення. (Один учень працює біля дошки.)

- Назвіть правила знімання й запису мірок.

- Чому дорівнює довжина і ширина деталі?

- Як ми записуємо ширину наволочки?

- Чим потрібно користуватися під час вимірювання виробу?
Технічний рисунок є одним із видів проектної документації. Його виконують, дотримуючись пропорцій виробу та зазначаючи розміри. Відомості щодо розмірів швейних виробів називаються мірками. Мірки знімаються сантиметровою стрічкою. Правильно зняті мірки — необхідна умова функціональності проектованого виробу.

Оцінити результати роботи учнів.



VІІ. Домашнє завдання

Зняти мірки для пошиття наволочки, розрахуйте кількість тканини.

Підготувати інструменти для побудови креслення.

Модуль 3


Каталог: bitstream -> 123456789
123456789 -> 1. Коротко про симетрію…
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями Оцінка стану кишкової мікрофлори у дітей раннього віку, хворих на пневмонію на фоні залізодефіцитної анемії
123456789 -> Звіт про науково-дослідну роботу регіональні особливості стану кишкової мікрофлори у дітей із соматичними захворюваннями зміни мікробіоценозу кишечника у дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт бронхіальну астму (проміжний)
123456789 -> Використання науково-технічних бд у наукових дослідженнях Васильєв О. В., к т. н
123456789 -> Розвиток банківського споживчого кредитування
123456789 -> Реферат дипломна робота містить 128 сторінок, 17 таблиць, 21 рисунок, список використаних джерел з 108 найменувань, 6 додатків
123456789 -> Урок з хімії у 9-му класі на тему: "Жири. Склад жирів, їх утворення. Жири в природі. Біологічна роль жирів"


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка