7 клас Урок №1 Тема уроку. Вступ. Художній твір як явище мистецтва, новий ірреальний світ, створений письменником



Сторінка1/7
Дата конвертації20.11.2018
Розмір0.59 Mb.
#65192
ТипУрок
  1   2   3   4   5   6   7
01.09.2014 Українська література 7 клас

Урок № 1



Тема уроку. Вступ. Художній твір як явище мистецтва, новий ірреальний світ, створений письменником

Мета уроку: визначити зв’язок художньої літератури з іншими видами мистецтва, з’ясувати функції літератури, її місце в житті людини; розвивати культуру зв’язного мовлення та вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; активізувати кругозір і світогляд дітей; формувати їх кругозір, світогляд; виховувати любов до України, повагу до її мови та історії, до читання художніх книжок.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: виставка експонатів різних видів мистецтва, портрети письменників; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

Хід уроку



І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями

  • Які літературні жанри вам відомі?

  • Чим вас захоплюють твори художньої літератури?

  • Для чого людині потрібно читати книги?

  • Яким, на ваш погляд, повинен бути справжній письменник?

  • Чи складно, на ваш погляд, бути письменником? Свої міркування вмотивуйте.

  • Що можна сказати про людину, яка не полюбляє читати книжок?

  • Чим книга може збагатити кожного із вас?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

ІV. Основний зміст уроку



1. Вступне слово вчителя

2. Художній твір як явище мистецтва

Що ви розумієте під художнім твором? (Художній твір — кінцевий результат і продукт творчої праці письменника, написаний за законами красного письма. Художні твори і складають художню літературу)

3. Література та інші види мистецтва

Література (від лат. litera — буква) в широкому розумінні слова — це всі написані і надруковані твори.

Мистецтвом називається відтворення життя в художніх образах.


  • Архітектура — у загальному виді.

  • Скульптура — зовнішній вигляд людини.

  • Живопис — ширше розкриває зв’язок людини з довкіллям за допомогою ліній і фарб.

  • Театр — створює ілюзію справжнього життя, перед глядачем проходять живі люди, у вчинках і хвилюваннях, розкривається їх характер.

  • Музика — здатна передати хвилювання людей, їх настрій за допомогою звуків.

  • Кіно — глибоко розкриває життя людини, її внутрішній світ, її зв’язки із суспільством.

  • Література — найвищий рід мистецтва, вона має переваги над іншими видами мистецтва, бо здатна не обмежуватися у зображенні, розкритті внутрішнього і зовнішнього світу людини, її найтонших хвилювань.

4. Функції літератури

  • Пізнавальна — людина є не тільки предметом зображення літератури, але й її метою.

  • Естетична — у кожної людини є естетичне відчуття, прагнення до прекрасного.

  • Виховна — виховують у читачів любов до рідного краю, праці, природи; до одних дійових осіб автор намагається викликати у читачів співчуття і любов, до інших — неприязнь, ненависть.

5. Художня і наукова література

  • У чому полягає відмінність художньої літератури від наукової?

6. Довідковий матеріал

6.1. Історія книгодрукування.

Перші друковані книги в Україні з’явилися понад п’ятсот років тому: з 1460 року у Львові вже працювала друкарня Степана Дропака. А згодом утвердить його починання славетний Іван Федоров.

Починаючи з ХІІ століття слов’яни використовують папір, першими почали це робити болгари.

6.2. Народна мудрість про книгу.

Книгу читають не очима, а розумом.

Книга — світ, книга — серцю привіт.

З книгою жити — з добром дружити.

Кому книга — розвага, а кому — навчання.

Нема розумного сусіда — з книгою поговори.

Книга — друг, без неї як без рук.

У Землі супутник — Місяць, у людини — книга. Хороша книга — свято.

6.3. Загадки про книгу.


Не кущ, а з листочками,

Не сорочка, а зшита,

Не людина, а розповідає. (Книга)

Коли хочеш ти читати,

То мене повинен знати,

А коли мене не знаєш,

То нічого не вгадаєш. (Абетка)

Снігові поля, чорні грачі,

Хочеш розумним бути —

Бери та вчи. (Книга)

Всім розкаже всі пригоди,

А сама мовчить ізроду. (Книга)

Дивилися — чистенька,

Погладили — гладенька,

А читати станеш — спіткнешся. (Книга)

Бачити — не бачить,

Чути — не чує,

Мовчки говорить,

Добре мудрує. (Книга)

Мовчить,


А багато людей навчить. (Книга)

Кожен скільки хоче бере,

А все лишається. (Книга)


V. Закріплення опрацьованого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1. Література — від латинського слова litera — означає:

а) знак; б) буква; в) поняття.

2. Головним предметом зображення в художній літературі є:

а) історична подія; б) людина; в) пейзаж.

3. Про мову художньої літератури кажуть, що вона є:

а) образною; б) специфічною; в) лаконічною.

4. Першими почали використовувати папір для книгодрукування:

а) угорці; б) слов’яни; в) болгари.

5. Друковані книги в Україні почали з’являтися з 1460 р.:

а) у Києві; б) Харкові; в) Львові.

6. «О слово! Будь мечем моїм!

Ні, сонцем стань! Вгорі спинися,

Осяй мій край і розлетися.

Дощами судними над ним»,— так висловився:

а) П. Тичина; б) О. Олесь; в) В. Сосюра.

7. Який художній прийом використано у фразі: «Проміння, мов руки, простяглось до лісу»?

а) Епітет; б) порівняння; в) інверсію.

8. Літературні образи створюються за допомогою:

а) картин:

б) мови; в) музики.

9. До образного мистецтва не належить:

а) живопис з його галузями; б) архітектура; в) музика.

10. Книга вчить людину бути:

а) економною; б) хитрою; в) шляхетною.

11. До тонічних та образних видів мистецтва одночасно належить:

а) хореографія; б) поезія; в) скульптура.

12. До словесного виду мистецтва не належить:

а) література; б) скульптура; в) театр.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

03.09.2014 Українська література 7 клас



Урок № 2

Тема уроку. Суспільно-побутові пісні. Жанрово-тематичне розмаїття пісень. Козацькі пісні



Мета уроку: продовжити знайомити школярів з різновидами народних пісень, їх особливостями і призначенням; розвивати культуру зв’язного мовлення, естетичні смаки, пам’ять, увагу, спостережливість, вміння грамотно висловлювати власні думки, судження; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття любові, пошани, поваги до Батьківщини, рідної пісні, мови; прищеплювати інтерес до минулого нашого народу.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, аудіозапис козацьких пісень.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями

Дайте визначення пісні як жанру усної народної творчості. (Пісня — словесно-музичний твір ліричного або ліроепічного характеру, мелодійний за своїм інтонаційним малюнком і призначений для співу).

Як поділяються пісні, зважаючи на їх авторство? (Народні і літературні)

Чим вони відрізняються між собою?

Чому пісня пов’язана з життям людини?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя

Пісня! Як багато вона важить у житті людини! У ній його минуле, сучасне і майбутнє. В ній найповніше виявилася душа народу.



2. Висловлювання відомих людей про українські народні пісні

Україна дорога й близька моєму серцю. Я люблю її літературу, музику, її чудову українську пісню, сповнену чарівної мелодії. А. Чехов, російський письменник



3. Загальна характеристика соціально-побутових пісень

Соціально-побутові пісні неоднорідні за основними жанровими ознаками (тематикою, функціями, способом поетичного викладу, формою), але їх єднає те, що всі вони відбивають настрої народу, викликані тими чи іншими явищами суспільного життя. Більшість пісень має особливу будову: вони поділяються на куплети, переважно з чотирьох рядків, об’єднаних римою. У кожної пісні є своя мелодія, яка повторюється в усіх куплетах. Пісні багаті змістом і довершені за формою.



4. Жанрово-тематичне розмаїття пісень. Їхнє ідейно-художнє багатство

4.1. Кріпацькі пісні.

Ці пісні вражають силою реалістичного зображення тяжкого підневільного життя селян, протесту проти приниження людської гідності і безправ’я у його буденних проявах. Пісні були чи не єдиною розрадою і розвагою кріпака.



4.2. Бурлацькі пісні.

Бурлаки — це селяни, які втікають від закріпачення, ставали на тимчасові заробітки. Вони терпіли поневіряння, голод і тяжку працю, зате належали собі; манила воля, але ніде безрідний бурлака її не знаходив: «Степ веселий, край далекий, та ніде прожити». Образність бурлацьких пісень скупіша, ніж в родинно-побутовій ліриці, більше суворого реалізму, нарікань на соціальну несправедливість, але в ряді пісень простежується пісенний зв’язок з лірикою інших циклів, особливо з козацькими піснями.



4.3. Наймитські та заробітчанські пісні.

Ці пісні близькі за тематикою до бурлацьких. В них теж ідеться про долю наймита. Бідняки, що домовлялися працювати на хазяїна певний строк, потрапляли в найтяжчу кабалу. Наймитські та заробітчанські пісні тематично пов’язані з кріпацькими, чумацькими й солдатськими піснями. Великий цикл складають заробітчанські пісні про еміграцію селян Буковини, Галичини, Західного Поділля і Закарпаття наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття до Америки. Покинувши рідну домівку і клаптик землі, що не міг прогодувати сім’ю, емігранти не знаходили полегкості на чужині, яка «не одного господаря з торбами пустила».



4.4. Рекрутські та солдатські пісні.

Ці пісні мають багато спільного з козацькими та чумацькими піснями: в них звучить туга за домівкою, за ріднею, нарікання на долю; один з провідних мотивів — прокляття панам, які насильно оддали в солдати, офіцерам, які знущалися з новобранців; зображені картини кривавих боїв, страждань і смерть поранених, які ненавидять тих, хто затівав війну:



5. Аналізування програмових козацьких пісень

1. «Ой на горі та женці жнуть».

1.1. Виразне читання пісні.

1.2. Тема: зображення військового походу козаків.

1.3. Ідея: уславлення мужності, відваги Дорошенка, Сагайдачного, козацького війська.

1.4. Основна думка: особисті інтереси повинні завжди поступатися суспільним (Сагайдачний і його дружина).

1.5. Жанр: козацька пісня.

1.6. Опрацювання змісту твору у формі бесіди за питаннями:

Яким ви уявляєте козака, читаючи цей твір?

Що вам відомо про мужність, героїзм, винахідливість цих людей?

Доведіть, що «Ой на горі та женці жнуть» — це козацька пісня.

1.7. Художні особливості твору.



Повтори. Риторичні оклики. Епітети. Звертання

2.2. «Стоїть явір над водою».

2.2.1. Виразне читання поезії.

2.2.2. Тема: відтворення суму козака за Вкраїною рідною напередодні від’їзду його до Московщини.

2.2.3. Ідея: співчутливе ставлення до молодого козака, який загинув на Московщині.

2.2.4. Основна думка: народ завжди пам’ятатиме тих, хто загинув заради щастя, добробуту, миру на рідній землі.

2.2.5. Жанр: козацька пісня з трагічною кінцівкою.

2.2.6. Композиція.

Поезія складається із семи строф по чотири рядки.

Твір умовно поділяється на дві частини: страждання молодого козака напередодні від’їзду до Московщини та його загибель у боротьбі за свою милу Україну.

2.2.7. Обговорення змісту пісні за питаннями:


  • З чим, на ваш погляд, пов’язано те, що козак поїхав у Московщину?

  • Чи можна козака вважати зрадником?

  • Що символізує калина? Для чого козак просить посадити цю рослину у себе на могилі?

  • Для чого народ склав цю пісню?

  • До якого виду пісень належить даний твір? Чому?

2.2.8. Художні особливості поезії.

  • Метафори: «Стоїть явір», «явір... в воду похилився», «вода корінь миє», «...серденько ниє»;

  • Звертання:

  • Риторичні оклики:

  • Зменшувально-пестливі форми слів

2.3. «Гомін, гомін по діброві».

2.3.1. Виразне читання твору.



2.3.2. Тема: зображення часів, коли український народ захищав рідну землю від турецько-татарських загарбників.

2.3.3. Ідея: уславлення козацької мужності, цілеспрямованості, відваги.

2.3.4. Основна думка: кожна мати, проводжаючи свого сина у похід на війну, хвилювалась за його подальшу долю; тільки смілива, рішуча, винахідлива людина здатна протистояти будь-якому ворогові.

2.3.5. Композиція.

Пісня — це діалог між матір’ю і сином. Твір умовно складається з двох частин. Спочатку мати виганяє сина з дому, щоб той ішов на війну, а потім кличе його додому.

2.3.6. Жанр: козацька пісня з героїчним пафосом.

2.3.7. Обговорення змісту пісні за питаннями:



  • Чому, на вашу думку, зчинився гомін по діброві?

  • Чим пояснити поведінку матері: спочатку вона виганяє сина з дому у військовий похід, а потім його «призиває»?

  • Які стосунки склались у козака з ворогом? Про що це свідчить?

  • Через що син відмовляється повернутися додому?

  • Розкажіть, що вам відомо про мужність і відвагу козаків?

Мікрофон: Як, на ваш погляд, міг закінчитися похід козака? Висловіть свої припущення.

2.3.8. Художні особливості пісні.



  • Риторичні оклики:

  • Риторичні запитання: «Коли, брате, з війська прийдеш?»

  • Повтори: «Нехай тебе...», «гомін, гомін...»;

  • Звертання: «Іди, сину...»; «мене, нене...»;

  • Метафори: «Туман поле покриває», «орда знає», «змиють дощі»; «розчешуть терни»;

  • Епітет: «буйні вітри».

  • Зменшувально-пестливі форми слів: «зіроньками»; «слізоньками»; «додолоньку»;

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

«Ой на горі та женці жнуть»

1. Козацьке військо йшло:

а) через лан; б) біля лісу; в) попід горою.

2. Попереду козацьке військо вів:

а) П. Сагайдачний; б) Б. Хмельницький; в) М. Дорошенко.

3. У кого серед козацтва був кінь вороний?

а) І. Богуна; б) пана хорунжого; в) полковника.

4. За що козаки дорікали Сагайдачному? Бо він:

а) проміняв жінку на тютюн та люльку; б) загубив шаблю в бою;

в) не співав разом з усіма.

5. Сагайдачного у творі названо:

а) розгубленим; б) байдужим; в) необачним.



«Стоїть явір над водою»

1. Над водою нахилився:

а) юнак; б) дуб; в) явір.

2. Продовжіть рядок твору: «Не рад козак журитися — так серденько...»:

а) мліє; б) тліє; в) ниє.

3. Козак молоденький поїхав у:

а) Туреччину; б) Московщину; в) Німеччину.

«Гомін, гомін по діброві»

1. Мати сина з дому на початку твору:

а) проводжала; б) проганяла; в) виштовхувала.

2. Чим наділяє козака турчин:

а) смарагдами; б) кіньми; в) сріблом, золотом.

3. Яка із сестер випитує у брата: «Коли з війська прийдеш?»

а) старша; б) підстарша; в) менша.

4. Що відповів син на таку промову матері: «Нехай тебе орда візьме»? «Мене... орда...»:

а) в чистім полі об’їжджає; б) сріблом, золотом наділяє;

в) до себе жити підмовляє.



VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VІІ. Домашнє завдання 1 пісню вивчити напам’ять

08.09.2014 Українська література 7 клас



Урок №3

Тема Тема уроку. Суспільно-побутові пісні. Чумацькі пісні. Ідейно-художнє багатство пісень

Мета уроку: продовжити знайомити школярів з різновидами народних пісень, їх особливостями і призначенням; проаналізувати чумацьку пісню «Ой у степу криниченька»; активізувати словник учнів; розвивати культуру зв’язного мовлення, естетичні смаки, пам’ять, увагу, спостережливість, вміння грамотно висловлювати власні думки, судження; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття любові, пошани, поваги до Батьківщини, рідної пісні, мови; прищеплювати інтерес до минулого нашого народу.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: картина І. Айвазовського «Чумацька валка»; дидактичний матеріал (тестові завдання)

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання

Напам’ять пісня (на вибір)

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Розповідь учителя «Трагічний пафос чумацьких пісень»

1.1. Особливості чумацьких пісень

Чумацький промисел на Україні відомий з ХV століття, а його розквіт припадає на ХVІІІ — початок ХІХ століття. Чумаки торгували переважно рибою та сіллю, яку привозили на волах з Дону і з берегів Чорного й Азовського морів.

Чумацькі валки звичайно споряджалися напровесні; можливо, саме цим пояснюються аналогії або й тотожність заспівів веснянок і чумацьких пісень.

1.2. Огляд картини І. Айвазовського «Чумацька валка»

- Уважно роздивіться картину.

- Які кольори переважають на картині? Про що це свідчить?

- Якої пори року відбуваються події у творі мистецтва?

- Як зображені чумаки? Описуючи їх, зверніть увагу на зовнішність, вираз облич.

- Що автор хотів продемонструвати цією картиною?

- Чи співпадає те, що відтворено на картині, з тим, про що говориться у чумацьких піснях?

- Які загальні враження справляє на вас цей твір образотворчого мистецтва?

2. Аналізування чумацької пісні «Ой у степу криниченька»

2.3.1. Виразне читання твору.

2.3.2. Тема: відтворення картини сумного життя чумаків.

2.3.3. Ідея: висловлення співчуття чумакові, якого поховано «у зеленому байраці».

2.3.4. Основна думка: непросте мандрівне життя чумаків так чи інакше впливає на стан їх здоров’я і врешті-решт призводить до смерті.

2.3.5. Обговорення змісту пісні за питаннями:

- Чому більшість народних пісень починається із слова «Ой...»?

- Чи є у вашій місцевості криниченька? Як нею користуються люди?

- Чому говорять, що вода — це життя?

- Для чого необхідно оберігати водоймища?

- Хто такі чумаки? Чому їх життя іноді є небезпечним?

- Які обов’язки були в чумаків?

- Для чого, на ваш погляд, чумаки їздили до Криму?

- Де був похований чумак?

- Про що свідчить розмова зозуленьки з померлим чумаком? Чи можна її вважати елементом фантастики, казковості?

- З якою метою окремі рядки пісні повторюються двічі?



2.3.6. Художні особливості пісні

Епітет. Звертання. Повтори.Риторичні оклики. Метафора: «воли... доріженьку чують».

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

«Ой у степу криниченька»

1. Воли «доріженьку чують» до:



а) Києва; б) Новгорода; в) Крима.

2. Неподалік від криниченьки:

а) росте берізка висока; б) збиралися хлопці та дівчата, які співали;

в) чумак сиві воли пасе.

3. Чумаченьки ночують:



а) у куренях; б) в чистім степу при долині;

в) біля самої криниченьки.

4. Про яку сумну подію говориться в пісні?

а) Смерть чумаченька; б) напад вовків на волика;

в) крадіжку чумацьких возиків.

5. Яка пташка згадується у творі?

а) Жайворонок; б) голуб; в) зозуля.

6. Що у творі є фантастичним?



а) чумаки літають; б) птах розмовляє;

в) криниченька має можливість змінювати колір своєї води.

7. Сумна подія сталася:

а) в недільку вранці; б) пізнього суботнього вечора;

в) у перший понеділок вересня.

8. Пташину чумак називає:

а) любою; б) милою; в) дорогою.

Соціально-побутові пісні

1. Настрій туги за рідним краєм, сім’єю простежується у піснях:

а) бурлацьких; б) кріпацьких; в) жниварських.

2. Які пісні Г. Хоткевич назвав піснями «безпомічності, покірності всесильному режимові»:



а) петрівочні; б) гаївки; в) рекрутські.

3. Довгий шлях, невлаштованість побуту, небезпека ворожих нападів, хвороби і смерть на чужині — основні мотиви пісень:



а) кріпацьких; б) чумацьких; в) бурлацьких.

4. Чумацький промисел, який оспівується у багатьох творах, на Україні відомий з:



а) ХVІІІ ст.; б) ХІХ ст.; в) ХV ст.

VІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VІІ. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять пісню «Ой у степу криниченька»

10.09.2014 Українська література 7 клас



Урок № 4


Каталог: metodichposib
metodichposib -> Урок №1 Тема. Мовна стійкість як ключова риса національно мовної особистості
metodichposib -> 9 клас Урок №1 Тема уроку. Вступ. Роль і місце літератури в житті нації Мета
metodichposib -> Мета уроку: □ Навчальна: визначити роль слова в житті людини. □ Виховна
metodichposib -> Урок №28 Тема уроку. Григір Тютюнник «Климко». Ідея самопожертви
metodichposib -> Урок №1 Тема. Вступ. Краса і багатство української мови
metodichposib -> Урок №1 Тема уроку. Вступ. Суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка