7 клас Урок №1 Тема уроку. Вступ. Художній твір як явище мистецтва, новий ірреальний світ, створений письменником


Тема уроку. Коломийки. Особливість жанру і його життєвість Мета



Сторінка2/7
Дата конвертації20.11.2018
Розмір0.59 Mb.
#65192
ТипУрок
1   2   3   4   5   6   7
Тема уроку. Коломийки. Особливість жанру і його життєвість

Мета: ознайомити школярів з пісенним жанром — коломийкою, з’ясувати їх особливість, побудову, ритм, проаналізувати програмові коломийки, визначивши їх ідейно-тематичне спрямування і призначення; розвивати культуру зв’язного мовлення, увагу, пам’ять, уміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; формувати світогляд учнів; прищеплювати любов і повагу до народної творчості; виховувати моральність особистості через формування естетичних смаків.



Теорія літератури: коломийки, пафос твору

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: дидактичний матеріал (тестові завдання)

Хід уроку



І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання

2. Бесіда з учнями

  • Яка пісня називається народною? (Невеликий усний віршований твір, складений народом, який співається)

  • Яким чином складалися народні пісні? (Людина або група людей, зважаючи на власні почуття: радості, хвилювання, смутку,— а також під час виконання будь-якого виду роботи складали текст і добирали до нього мелодію)

  • Дайте визначення жарту як твору усної народної творчості. (Жарт — веселий розважальний твір усної народної творчості, переважно малої форми. Нерідко входить у прозовий чи віршовий твір як його складник)

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя

Ми продовжуємо, шановні учні, гортати сторінки української народної пісенної творчості і можемо з певністю сказати, що народна пісня живе у віках. Це дорогоцінний дар, який ми отримали у спадок від наших мам і тат, бабусь і дідусів. Тож сьогодні я пропоную вам ознайомитися з новими видами народних пісень — жартівливими і коломийками.

2. Особливості жартівливих пісень

Жартівливі пісні — численні за кількістю і розмаїті за тематикою — становлять значний розділ української народної пісенності, що здавна було відзначено фольклористами ще в середині минулого сторіччя. М. Закревський підкреслив, що в цих піснях бачимо «привілля для веселощів, іронії, дотепу українця, без яких він не може жити. Ця веселість тим привабливіша, що вона непідробна, природна, а дотепність, неначе іскра, часто з’являється несподівано і з блиском».

На відміну від ліричних пісень про кохання та родинне життя, які можуть виконуватися і в гурті й на самоті, жартівливі потребують аудиторії, бо розраховані на співучасть, на те, щоб дотеп, каламбур, жарт був почутий, розрадив і розвеселив слухачів. Жартівливі пісні часто виконуються як приспівки до танцю.

3. Коломийки як різновид пісень

3.1. Історія створення цього жанру.

Первісне призначення коломийки — бути приспівкою до танцю, але з плином часу вона виходить за межі цього завдання і стає самостійним пісенним жанром. Тепер коломийки здебільшого виконуються уже поза танцем, як й інші пісні.

Коломийки особливо поширені в Галичині, на Буковині, Закарпатті. Свою назву вони взяли, очевидно, від міста Коломия (Івано-Франківська область) або від етнографічного племені коломийців — групи, що жила на берегах річки Коломиї. Деякі вчені виводять це поняття від слова «коло», бо під час танцю люди рухаються по колу, а танок зветься «коломийка».

3.2. Розмір коломийки.

Найменша серед народних пісень коломийка. Лише два рядки, в яких слова мають розміститись так, щоб у кожному рядку було чотирнадцять складів

3.3. Тематична спрямованість коломийок.

Як й інші пісні, коломийки відтворювали громадські та побутові події свого часу. Ті з них, які найкраще висловлювали думи й прагнення трудящих, були змістовними й поетичними, зберігалися в пам’яті народній і в наступні епохи. Так, до нас дійшли коломийки, складені ще за кріпацтва. Ще більше коломийок збереглося від пізніших часів, зокрема про боротьбу трудящих проти гнобителів.

У коломийках про минуле народу чується нарікання на підневільну працю, гірку солдатчину, на бідняцьке безхліб’я, вимушену еміграцію, протест проти селянського безправ’я, звучать бунтарські мотиви. Найбільший масив становлять пісеньки, в яких ідеться про особисте в житті людей, їх переживання, настрої — це твори на так звані вічні теми, однаково актуальні для різних епох, але й у них легко вловити ознаки часу, бо ж людські стосунки розвиваються на тлі певного родинного й соціального побуту.

4. Теорія літератури

4.1. Коломийка — жанр української народної усної творчості: коротка пісня — римований вірш із двох рядків, у кожному рядку по 14 складів. Нерідко використовуються як жартівливі приспівки до танцю.



4.2. Пафос твору — емоційно-оцінне ставлення до того, про що розповідається, відрізняється великою силою почуттів (глибоке пристрасне почуття).

5. Аналізування коломийок

5.1. «Дозвілля молоді».

5.1.1. Виразне читання коломийок.

5.1.2. Тема: зображення молоді, яка вміє і добре працювати, і весело відпочити під спів коломийок.

5.1.3. Ідея: возвеличення прагнення молоді весело проводити час (співи, танці, музика, різноманітні розваги).

5.1.4. Основна думка: поки молодий — вмій організувати своє дозвілля, а допоможе в цьому коломийка, гарний настрій, риси вдачі.

5.1.5. Композиція.

Цикл (розділ) складається з тридцяти п’яти куплетів по два рядки.

Орієнтовно цикл містить три частини.

І — розповідь про коломийки-співанки, їх вплив на внутрішній стан людини, її почуття, а також говориться про популярність цих пісень.

ІІ — парубоче сприйняття коломийок.

ІІІ — повага, любов молодиці до коломийок, які супроводжують її і в роботі, і під час танців.



5.1.6. Обговорення змісту розділу за питаннями:

  • Яке значення мало дозвілля для молоді?

  • Які риси вдачі притаманні героїні твору? (Працьовита, весела, полюбляє музику, танці, співати, волелюбна)

  • Застосовуючи текст коломийок, опишіть молодицю. («Черевички невеличкі, ніженька маленька»)

  • Чому люди полюбляли співати коломийки та під їх спів танцювати?

  • Як спів коломийок впливає на внутрішній стан їх виконавця? Що про це зазначено у творі? («Засмієшся, і затужиш, і станеш гадати»)

  • З чим пов’язаний розподіл коломийок на «милу, любу, солоденьку»?

  • Як розуміти, що ліричний герой знає стільки коломийок, скільки «трави та листу»?

  • Про що свідчить остання коломийка розділу?

5.2. Жартівливі коломийки.

5.2.1. Виразне читання коломийок.

5.2.2. Тема: зображення у жартівливому тоні повсякденного життя молоді, її стосунків і трудової діяльності.

5.2.3. Ідея: засудження ліні, легковажності, намагання скористатися чужим майном.

5.2.4. Основна думка: тільки повсякденна праця облагороджує людину, прикрашає її як зовні, так і внутрішньо; бездіяльність нівечить людину, робить її не пристосованою до будь-якої господарської діяльності.

5.2.5. Композиція.

Даний цикл складається з двадцяти куплетів по два рядки.

Більша частина коломийок присвячена розповіді про Івана-Подоляна, його неординарну діяльність; шкоду, яку він учинив городині, решта — розповідь про ледачих Андрія та його дівку.

5.2.6. У циклі розповідається про:


  • лінь;

  • красу зовнішню і внутрішню;

  • невміння виконувати домашню роботу;

  • шкоду, завдану городині (гарбузинню);

  • надмірну балакучість (плітки);

  • намагання скористатися чужим.

5.2.7. Обговорення змісту коломийок розділу «Жартівливі коломийки» за питаннями:

  • Жарт — це сміх комічний, сатиричний чи іронічний? Коли і для чого людина жартує?

  • Чому у жартівливих коломийках значна увага приділяється молоді, а саме дозвіллю, взаємостосункам, діяльності, господарюванню?

  • Що смішного, на ваш погляд, у цих коломийках?

  • Через що Іван-Подолян заплутався у гарбузах?

  • Що свідчить про ледачість Івана?

  • Як Іван характеризує свою жінку? Чи така у вас мати? Відповідь обґрунтуйте.

  • Чи є у вас ледачі знайомі, друзі? Як ви до них ставитеся?

  • Доберіть синоніми, антоніми різних частин мови до слів «ледачий», «працьовитий».

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

«Дозвілля молоді»

1. Коломийки у циклі названі:

а) співанками; б) розважальними віршиками; в) чарівними.

2. Хто часто співав коломийки?

а) Няня; б) мати; в) сестра.

3. Який художній засіб використано в наступному рядку: «Та хоч би всі зорі впали...»?

а) Метафору; б) епітет; в) алегорію.

4. Як називає хлопець третю коломийку?

а) Милою; б) солоденькою; в) любою.

5. Продовжте рядок: «Я посію пшениченьку, вродиться...»:

а) льоночок; б) жмуточок; в) кленочок.

6. Який танець виконав би хлопець, «коби миска киселиці, а миска фасольки»?

а) Подоляночку; б) гопака; в) козака.



«Жартівливі коломийки»

7. Чого не сіяв герой коломийки?

а) Пшениці; б) жита; в) проса.

8. Дівчина не вміла:

а) смачно готувати; б) жито жати; в) до сорочки рукав пришивати.

9. Іван-Подолян «замотався в гарбузи», йшовши із:

а) вечорниць; б) заробітків; в) хрестин.

10. Чим стріляв Іван-Подолян птахів?

а) Горохом; б) маком; в) сіллю.

11. Що означає фраза «файна дівка»:

а) красива; б) розумна; в) лінива.

12. Через що «чотири легіники», обертаючи сіно, повтікали? Бо:

а) захотілося їсти; б) набридло працювати задарма;

в) перелякалися через шелестіння миші.



VІ. Підсумок уроку

Відповіді на запитання для самоконтролю.



  • Що вам сподобалося у коломийках? З якою метою вони складалися?

  • Чим коломийка відрізняється від інших жанрів усної народної творчості?

  • Яке виховне значення коломийок? Чи не втратили вони актуальності на теперішній час?

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

Підготувати розповідь про І.Я.Франка

15.09.2014 Українська література 7 клас



Урок №5

Тема уроку. Іван Якович Франко. Розповідь про письменника. Зміст та історична основа

повісті «Захар Беркут»

Мета уроку: поглибити набуті раніше знання учнів про І. Франка; розкрити історичну основу повісті «Захар Беркут»; розвивати вміння логічно мислити, співставляти, робити висновки; активізувати словник школярів; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття поваги, пошани до творчості Каменяра.

Обладнання: портрет І. Франка, дидактичний матеріал (тестові завдання), підручник.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Теорія літератури: історична повість, сюжет

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями

  • Що вам відомо про життя І. Франка, зокрема про його дитячі роки?

  • Які твори видатного митця ви читали? Чим вони запам’яталися вам?

  • Чому, на ваш погляд, І. Франка називають Каменярем? (На Личаківському кладовищі у Львові, де похований І. Франко, є надмогильний пам’ятник письменнику скульптора С. Литвиненка. Скульптор зобразив каменяра, який молотом розбиває гранітну скелю. Він символізує боротьбу за людське щастя і волю та є уособленням самого І. Франка, якого народ прозвав Каменярем)

  • Чим захоплювався малий Іван Франко?

  • Як ушановують пам’ять Івана Яковича люди сьогодні?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Відомості про І. Франка. Матеріал для вчителя

Іван Якович Франко (1856–1916)

27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Галичині у сім’ї відомого на всю округу коваля народився рудоволосий, ясноокий хлопчик. Ясьо (так звала мати сина) ріс розумною дитиною. У нього виникало безліч запитань, з якими він звертався до дорослих. А ті не завжди могли задовольнити допитливість хлопчика і здебільшого відповідали: «Виростеш — про все дізнаєшся сам». Родина Франків жила, як на ті часи, в достатках. Ріс хлопчик роботящим, товариським. Він залюбки допомагав батькам по господарству, любив і розумів підгірську природу.

Мати Івася, ласкава й співуча, надзвичайно любила українську пісню. Так з голосу матері хлопчик запам’ятав багато народних пісень.

Великою мрією неписьменних батьків було дати освіту своїй дитині. У шість років віддають Івася до школи у сусіднє село, звідки була родом мати, оскільки тамтешня школа вважалася кращою, ніж у Нагуєвичах. Потім І. Франко переходить до так званої нормальної школи при монастирі в Дрогобичі, а згодом — до Дрогобицької гімназії.

Вчився хлопчик легко, оскільки від природи був здібним, мав надзвичайну пам’ять. З допомогою дядька по матері, як пише І. Франко в автобіографічному листі, за десять днів він навчився читати українською мовою. «...Шевченка... я вивчив майже всього напам’ять (а пам’ять у мене була така, що лекцію історії, котру вчитель цілу годину говорив, я міг опісля продиктувати товаришам майже слово в слово!)»,— згадує письменник роки навчання. А до того був ще й дуже працьовитий.



Івась рано залишився сиротою. Коли йому було дев’ять років, помер батько. У сім’ю прийшов вітчим, бідний наймит із сусіднього села. Працьовитий, добрий чоловік, він доклав усіх зусиль, щоб хлопець здобув освіту. У шістнадцять років І. Франко втратив матір, вітчим одружився вдруге.

Зі спогадів його сучасників постає середній на зріст худорлявий юнак з рудуватою кучерявою чуприною, високим чолом, ясними очима, з рішучим виразом обличчя, з привабливою, захоплюючою манерою вести розмову. Серед ровесників відрізнявся ще й тим, що все вмів робити, надзвичайно швидко писав, читав, швидко орієнтувався в різних ситуаціях.

У липні 1877 року Іван Якович був заарештований. «У в’язниці,— згадує письменник,— не знаю чому — ставились до мене з особливою суворістю. Запхано мене до найгіршої камери, до злодіїв, убійників та інших звичайних злочинців... Протягом дев’яти місяців, проведених у тюрмі, сидів я переважно у великій камері, де перебувало вісімнадцять — двадцять вісім злочинців, де зимою ніколи вікно не зачинялось і де я, слабий на груди, з бідою добивався привілею спати під вікном...прокидався майже завжди з повним снігу волоссям на голові».

Іван Якович Франко був високоосвіченою людиною. Здобувши університетську освіту, письменник їде до Відня, де одержує ступінь доктора філософії. Він мріє про посаду викладача Львівського університету, але реакційні кола Галичини зробили все, щоб не допустити «політично ненадійного» Франка до університетської кафедри.

У галузі дитячої літератури письменник активно працює, починаючи з 1890 року. Він опублікував збірку казок «Коли ще звіри говорили», написав низку оповідань. Найбільш «особистим» є оповідання «У кузні», де змальовані картини раннього дитинства майбутнього письменника, а найулюбленіший герой — хлопчик Мирон. З ними діти зустрічаються в багатьох оповіданнях («Малий Мирон», «Олівець», «Під оберегом»).

І. Франко любив одяг строгого кольору, нешнуровані черевики. Майже завжди носив вишивану сорочку.

Був письменник завзятим рибалкою. Друга його пристрасть — грибництво, яке часто поєднував з пішими мандрівками. Мріяв купити велосипеда, але так і не купив, бо жив скромно, невибагливо, навіть убого. Він навіть не спромігся придбати на смерть нової сорочки, тому ховали його в чужій.

Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.

2. І. Франко. «Захар Беркут»

2.1. Історична основа твору.

2.1.1. Редакція журналу «Зоря» в 1882 році оголосила великий конкурс на кращий історичний твір. І. Франко вирішив узяти участь, а в 1883 р. повість «Захар Беркут» була вже опублікована у журналі.

Повість була написана 1882 року після другого арешту І. Франка — ув’язнення в коломийській тюрмі. Протягом шести тижнів у рідному селі Нагуєвичах Іван Якович вечорами при світлі каганця (у нього не було навіть настільної лампи) писав твір.



2.1.2. Факти з історії у творі

  • У 40-х роках ХІІІ ст. монголо-татарські орди, очолювані внуком Чінгісхана Батиєм, захопивши Київ, прямували через Карпати в Угорщину. Батий вогнем і мечем плюндрував землю Галицької Русі. Горіли села і міста, залиті людською кров’ю. Але руський народ мужньо боронив рідну землю, знищити саму Русь завойовники не змогли.

  • З Галицько-Волинського літопису І. Франко взяв скупі відомості про вторгнення монголо-татарських полчищ у Русь, їхній перехід через Карпати. Там, де бракувало історичних даних, письменник вдавався до легендарного матеріалу, поєднавши його з життєвими реаліями далекого минулого, внаслідок чого народився мистецький твір високого ґатунку.

  • В перекладі, записаному від Михайла Гасинця із Закарпаття, розповідається про один із епізодів боротьби: «Русини підрубали дерева, наклали купи каміння і воду перегородили. Коли татари ішли в той глибокий звор, тоди люди ті підрубали дерева, каміння і воду пустили за одним свистом. То всього почало гучати, стріляти і вибило много татар...»

2.1.3. І. Франко, очевидно, недаремно обрав для свого твору Тухольщину. Прекрасні карпатські краєвиди, чарівна природа, народ, славний своєю героїчною історією, захопили митця

Село Тухля, про яке пише І. Франко, існує насправді. Воно розташоване в мальовничій, порослій лісами місцевості недалеко від м. Стрия на Львівщині. Збереглися народні перекази про походження назви села. В одному з переказів його назва пов’язується із загибеллю великої кількості ординців, від яких по всій околиці йшов поганий (тухлий) запах. Але події, описані в повісті, відбулися не там, де тепер розташоване село, а, як стверджує сам автор, «...у стін могутнього Зелеменя» (гора на північному сході від сучасної Тухлі, висота — 1177 м).



2.1.4. Дійові особи твору

Монгольська навала, бегадири Пета, Бурунда були насправді.

Тугар Вовк, Захар Беркут, Мирослава, Максим — створені письменником художні образи.

2.2. Тема твору: розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від монголо-татарської навали.

2.3. Ідея твору: возвеличення мужності, патріотизму, винахідливості, рішучості, вміння долати перешкоди, боротися з труднощами; засудження підступності, зради, жадності, жаги до збагачення за рахунок інших.

2.4. Основна думка: сила народу — в його єдності, підтримці, повазі одне до одного.

2.5. Жанр: історична повість.

(Теорія літератури.



Історична повість — епічний твір середнього розміру, в якому зображені як історичні події, особи, так і створені письменником художні образи протягом тривалого або важливого за подіями часу...) В повісті є багато архаїзмів і діалектизмів, які надають творові історичного колориту.

2.6. Проблематика твору:

  • захист рідної землі;

  • моральний вибір;

  • єдність, згуртованість народу — запорука перемоги;

  • людина і природа;

  • кохання, вірність, самопожертва;

  • взаємовідносини батьків і дітей.

2.7. Словник до твору. Тлумачення слів

Бегетіти — тривожно ревіти.

Бовдури — густі клуби диму.

Боєва хоругов — бойовий прапор.

Вивіз — дорога, що веде на гору між високими стрімкими скелями.

Голосити — повідомити.

Дідицтво — володіння, маєток.

Дорічне — щорічне.

Засіка — штучна перешкода з повалених дров.

Збурення — зруйнування.

Зелемень — назва гори.

Золота Орда — отримала назву завдяки прикрашеній золотом юрті хана в столиці держави.

Кармазиновий — малинового кольору.

Котловина — котловина.

Копний майдан — майдан для громадянських зібрань.

Ломи — повалені вітром дерева.

Лучник — стрілець з лука.

Шилевий знак — стовп, що показує милі.

Обалити — повалити.

Опір — назва річки.

Орда — у тюркомовних народів — військо; місцезнаходження ставки хана; столиця; згодом — назва всього державного утворення.

Перхати — пурхати.

Прецінь — одначе, все ж таки.

Пристати — погодитися.

Ратище — спис.

Скиміти — щеміти, боліти.

Смерди — селяни.

«Сторож» — назва великого кам’яного стовпа, що, немов вартовий, стояв у вузькому проході в тухольську долину; тухольці вважали його священним.

Стрій — одяг.

Тама — грабля, загата.

Трафити — потрапити.

Трембіта — музичний духовий інструмент.

Туратися — звернути увагу, чіпати.

Ховзький — слизький.

Чепіргатий — зубчатий.

Чінгісхан (1155–1227) — монгольський полководець-завойовник; відзначався своєю жорстокістю.

«Ярлики» — грамоти на князювання.

2.8. Робота над І розділом твору.

2.8.1. Виразне читання розділу, переказ цікавих епізодів.

2.8.2. Тема: відтворення краси природи Тухольщини; зображення полювання бояр на ведмедів, під час якого Максим зберіг життя Мирославі.

2.8.3. Ідея: уславлення краси природи Карпат; мужності, винахідливості, кмітливості, спритності (Мирослава, Максим); засудження жаги до збагачення, користі (Тугар Вовк, бояри).

2.8.4. Основна думка: винахідливість, порядність, чемність — риси, які переважають над жадністю, підступністю, хитрістю у скрутній ситуації.

2.8.5. Композиція.

У розділі влучно переплітаються описи краси природи з прагненням людей підкорити її, навіть якщо для цього необхідно було ризикувати життям.

Твір починається вступом, в якому говориться про тяжке життя людей у минулому.

Експозиція: розповідь про злиденне життя мешканців Тухлі; Тугар Вовк — тухольський боярин за наказом князя Данила.

Зав’язка: початок полювання Т. Вовка з боярами на ведмедя.

Розвиток дії: опис подій, що відбулися під час полювання.

Кульмінація: боротьба Мирослави з ведмедицею, в результаті якої вона залишилася живою завдяки Максиму.

Розв’язка: закінчення полювання; подяка Т. Вовка Максиму за його героїчний вчинок.

2.8.6. Сюжет.

Тугар Вовк вирушає з боярами до тухольських лісів на полювання. Його мета — винищити ведмедів, які там жили. У цих полюваннях за наказом Т. Вовка беруть участь і прості люди, як помічники, серед них був мужній, рішучий провідник, молодий гірняк Максим Беркут.

Під час сутички з ведмедем гине один із бояр, після цього підстрелили і хижу тварину.

Мирослава, дочка Т. Вовка, опинилася з ведмедицею сам на сам. Якби не Максим, дівчина б загинула.

По закінченні ловів Т. Вовк подякував Максиму за його героїчний вчинок.

Результати полювання: три ведмедячі шкури, труп нещасного боярина, двоє медведят.



2.8.7. Обговорення змісту І розділу за питаннями:

  • Що вам відомо про беркута-птаха? Як прізвище головного героя твору пов’язане з назвою птаха?

  • Що мав на увазі І. Франко, говорячи про тухольців таке: «...Нужда зломала їх свобідну, здорову вдачу»?

  • Як у вступі до твору письменник поєднує минуле і теперішнє життя українців? («Казкою видається повість про давні часи і давніх людей. Вірити не хотять нинішні люди, що виросли в нужді й притиску, в тисячолітніх нутах і залежностях»)

  • Яким чином Т. Вовк з’явився на Тухольщині? («Се новий тухольський боярин справляв великі лови на грубу звірину. Він святкував почин свого нового життя,— бо недавно князь Данило дарував йому в Тухольщині величезні полонини і ціле одно пригір’я Зелеменя»)

  • Чому Т. Вовк «вибирався на лови, мов на війну»? («...З запахом стріл і рогатин, зі слугами й запасами живності, навіть з досвідним знахарем, що вмів замовляти рани. Не диво також, що Тугар і його гості були в повній рицарській зброї, окрім панцирів, бо ті спиняли би їх у ході поломах та гущавинах»)

  • Якою ви уявляєте Мирославу? Хто займався її вихованням? («Вона була в батька одиначка, а до того ще зараз при народженні втратила матір... Нянька її, стара мужичка, відмалку заправляла її до всякої ручної роботи, а коли підросла, то батько, щоб розважити свою самоту, брав її всюди з собою і, щоб задоволити її палку натуру, привчив її владати рицарською зброєю, зносити всякі невигоди і сміло стояти в небезпеках»)

  • Для чого були організовані лови?

  • Як Максим потрапив на боярські лови? (Т. Вовк просить тухольців дати йому провідника, ті запропанували йому «першого удальця на всю тухольську верховину» — Максима Беркута)

  • Чому Мирослава намагалася не виявляти свою жіночу слабкість під час полювання? («А що ж то в мене нема сили? А що ж то я не владаю луком, ратищем і топором? Ану, нехай котрий-будь із твоїх пасемців спробує зо мною порівнятися,— побачимо, хто дужчий!»)

  • Для чого люди молилися перед тим, як вирушити на лови?

  • Поясніть, чому медведя у творі названо «царем ловів»?

  • Про що свідчить самохарактеристика Т. Вовка: «Хоч я лише вовк, дрібна звірюка, то все ще дам раду тухольському медведеві!»?

  • Яку відповідь дав Максим на попередні слова — самохарактеристику Т. Вовка? («...Дурна звірюка той медвідь, самотою держиться. Якби вони зібрались докупи, то хто знає, чи й стадо вовків дало би їм раду»). Про що вони свідчать?

  • Чому, на ваш погляд, І. Франко зазначає, що Максим «сполучав в собі всі прикмети сильного робітника, рицаря і начальника під час полювання»?

  • Чи легким було полювання? Які труднощі відчував кожний, беручи в ньому участь?

  • Яка неприємність сталася з одним із бояр при полюванні на другого ведмедя?

  • Що, на ваш погляд, відчувала Мирослава, перебуваючи з ведмедицею сам на сам? Як би ви повели себе у цій ситуації?

  • Чим допоміг Максим Мирославі, коли та опинилася у небезпеці?

  • Чому Т. Вовку було важко прилюдно дякувати Максиму за його допомогу Мирославі? («Та все-таки йому, гордому бояринові, що виріс і великої честі дослужився при князівськім дворі, важко було прилюдно віддавати подяку за врятування доньки мужикові»)

  • Як Максим сприймав подяку Т. Вовка? («Нехай донька твоя буде здорова, але на вдячність ніяку я не заслужив»)

  • Чим закінчилися лови?

  • Які ваші враження від першого знайомства з героями твору?

2.9. Робота над ІІ розділом твору.

2.9.1. Виразне читання деяких окремих цікавих епізодів розділу.

2.9.2. Тема: відтворення картини життя тухольців: побут, вірування, звичаї; зображення ненависті Т. Вовка до простого люду.

2.9.3. Ідея: возвеличення синівської любові до свого народу, рідного краю; краси кохання (Максим, Мирослава); засудження підступності, жадності, заздрості, користі (Т. Вовк).

2.9.4. Основна думка: «доля звичайно тих найвище підносить, кого думає найнижче зіпхнути».

2.9.5. Композиція.

Експозиція: знайомство Т. Вовка з умовами життя тухольців.

Зав’язка: запрошення Т. Вовка тухольською громадою на копу (громадську раду) та ставлення боярина до цього.

Кульмінація: прохання Максима у Т. Вовка дозволу на одруження з Мирославою.

Розв’язка: гнів боярина і щирість Мирослави до Максима.

2.9.6. Сюжет.

Опис стародавнього села Тухлі, діяльності його мешканців.

Незадоволення Т. Вовка, коли його було запрошено до копи.

Боярин знайомиться з умовами життя тухольців, їх віруванням.

Розповідь Максима про цікаву легенду, яка стосувалася Сторожа.

Максим просить у Т. Вовка дозволу на одруження з Мирославою, в результаті чого боярин розгнівався, а його дочка відчула себе щасливою.



2.9.7. Обговорення змісту ІІ розділу повісті за питаннями:

  • Яким ви уявляєте село Тухлю?

  • Чим займалися тухольці? («Тухольський народ жив головно скотарством... паслися велі отари овець, у котрих спочивав головний скарб тухольців: з них вони добували собі одежу, страву й м’ясо. Другим, головним джерелом достатку тухольців були ліси... вони постачали тухольцям звірини, лісових овочів і меду»)

  • Чому мешканці Тухлі пишалися своїм створінням — тухольським проходом?

  • Чим Максим виявляє гордість за батька? («Мій батько сам витичував дорогу на протягу п’ятьох миль; кождий місточок, кожда закрутина, кождий вивіз на тім протязі зроблений за його показом»)

  • Як Максим охарактеризував свого батька, відповідаючи на питання Т. Вовка: «Твій батько має велику власть над громадою?» («Ні, власті у нас над громадою не має ніхто: громада має власть сама, а більше ніхто. Але мій батько досвідчений чоловік і радо служить громаді. Як він говорить на раді громадській, так не зуміє ніхто в цілій верховині. Громада слухає батькової ради, але власті батько мій не має ніякої і не жадає її»)

  • Через що громада незадоволена Т. Вовком? («Вся громада гнівна на тебе за те, що ти присвоюєш собі громадський ліс і полонину, не спитавши навіть громади, чи схоче вона на те пристати, чи ні»)

  • Як Т. Вовк сприймав розповіді Максима про життя і прагнення тухольців? («...Ішов понурений та німий, навіть поглянути не хотів на тих смердів, що сміли супротивляться волі його князя»)

  • Як боярин зреагував на запрошення до копи? («Нічого мене не обходить ваша копа. Я тут із княжої волі і можу сам збирати копу, коли буду вважати се потрібним»)

  • Якою була тухольська рада за словами Максима? («...Тухольська гро-мада судить по справедливості, а справедливому судові хіба стид піддатися?»)

  • Чому боярин, давно вагаючись, погоджується прийти на копу? («...Прийду завтра на тоту вашу раду, але не на те, що їй піддатися, а лише на те, щоб побачити, що се за рада буде»)

  • Як у творі описано помешкання селян? («Хати були порядно обгороджені і гарно удержувані, стіни з гладкого дилиння, не обмазаного глиною, але кілька разів до року митого і скобленого річними черепицями; тільки там, де одна долина сходилася з другою, в вузьких пасмугах стіни були поліплені глиною і побілені паленим вапном і виглядали дуже гарно серед зелених верб і груш. При вході до кожного дворища стояли дві липи, між якими прив’язані були гарно плетені в усякі узори ворота») Яким чином вони характеризують своїх господарів?

  • Для чого на воротах кожного двору тухольців був прибитий хижий птах? («Майже над кожними воротами на жердці висіла прибита якась хижа птиця: то сова, то сорока, то ворона, то яструб, то орел, з широко розпростертими крилами і звислою додолу головою; се були знаки духів — опікунів дому»)

  • Чим Максим не подобався Т. Вовку? («...Одно тільки гнівало його, що той молодий парубок такий сміливий і так поводиться з ним і з його донькою, мов з рівними собі. Але до пори до часу він здержував свій гнів»)

  • Чому мешканці села пишалися кам’яною брамою?

  • Чому для Максима рідний край — це святиня. Свою думку вмотивуйте.

  • Про що попросив Максим у Т. Вовка? Як на це зреагував боярин? Чому? («Віддай за мене доньку свою, котру я люблю дужче свого життя, дужче душі своєї!.. Невже ж між твоїм боярським та моїм мужицьким родом така велика пропасть, щоб її любов не могла перегатити? Та й чим же ти так дуже вищий від мене?». «І ти, підлий хамів роде, смієш рівняти себе зо мною? Зо мною, що вік звікував між князями, вдостоївся княжої похвали і нагороди за рицарські діла! Моя донька може вибирати собі жениха між найпершими і найславнішими молодцями в краю, а я мов би дати її тобі, смердові, до твого тухольського гнізда, де би вона зів’яла, зсохла і пропала в нужді! Ні, ні, йди геть, бідний хлопче, ти не сповна розуму, ти сказав свої слова в нападі божевільства!»)

  • Через що Максим не зміг довести свого кохання до Мирослави перед її батьком?

  • Як Мирослава сприйняла пропозицію Максима щодо одруження? («А тепер, молодче, йдо домів і не лякайся нічого. Мирослава присягла, що буде твоєю, і Мирослава зуміє додержати присяги»).

  • Чи відчув себе хлопець у цю мить щасливим? («Максим довго ще стояв на місці, очарований, щасливий»)

  • Чому Максим і його батько, як їх діди і прадіди, тайком молилися заходові сонця?

  • Як прийом контрасту допомагає сприйняти різних за соціальним походженням героїв твору — Т. Вовка і Максима?

V. Закріплення опрацьованого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

І розділ твору

1. Події у повісті І. Франка відбуваються:

а) в Карпатах; б) на Волині; в) на Херсонщині.

2. Бабуся розповідала онукам про давню давнину. Про:

а) різноманітних міфологічних істот, які жили в лісі;

б) напади монголів-песиголовців; в) мужнього старця-чаклуна.

3. Діти називали розповідь бабусі:

а) міфом; б) легендою; в) байкою.

4. Тугар Вовк — це:

а) сільський староста; б) боярин; в) воєвода.

5. Мирослава, перебуваючи разом з батьком і гостями на полюванні, була схожою на:

а) берізку; б) тополю; в) калину.

6. Пізнайте героя за його портретом: «Плечистий, підсадкуватий, з грубими обрисами лиця і грубим, чорним волоссям»:

а) Тугар Вовк; б) Максим Беркут; в) Захар Беркут.

7. Найнебезпечнішим під час лову на лісових тварин було полювання на:

а) оленя-рогача; б) чорногривого тура; в) ведмедя.

8. Максим, вперше побачивши Мирославу, назвав її:

а) лісовою красунею; б) дивною дівчиною; в) смарагдовим чудом.

9. Максим-мисливець сполучав у собі всі прикмети сильного робітника, рицаря і начальника, таку оцінку йому надавано:

а) Т. Вовком; б) багатим боярином; в) Мирославою.

10. За що була вдячна Мирослава Максиму, перебуваючи на полюванні? Він:

а) допоміг їй у боротьбі з ведмедицею; б) витягнув її з провалля;

в) захистив її від зграї вепрів.

11. Яка риса характеру виявилася у Максима тоді, коли Тугар Вовк при людях подякував йому за допомогу своїй дочці Мирославі?

а) Гордість; б) скромність; в) улесливість.

12. І. Франко зазначив, що у Максима серце було, як:

а) щире золото; б) міцна скеля; в) яскрава зірка.

ІІ розділ твору

1. У селі Тухлі жило приблизно душ:

а) сімсот; б) півтори тисячі; в) двісті п’ятдесят.

2. Мешканці села мали можливість отримати урожай, обробляючи землі долини:

а) Запалої; б) Зелемені; в) Підгірної.

3. Основним заняттям тухольців було:

а) полювання; б) риболовство; в) скотарство.

4. Що перешкоджало мешканцям Тухлі тримати багато худоби?

а) Гориста скалиста місцевість; б) вологий клімат;

в) хижі лісові звірі.

5. Чим пишалися тухольці?

а) Вмінням виробляти глиняний посуд; б) великим водоспадом;

в) гірським проходом.

6. І. Франко називає Максима дитям:

а) полонини; б) гір; в) тухольських лісів.

7. Коли народ Тухлі працював на полях, старі діди:

а) курили люльки біля своїх хат; б) плели сіті на звіра та рибу;

в) випасали овець.

8. Кому з героїв твору належать слова: «...тухольська громада судить по справедливості, а справедливому судові хіба стид піддатися»?

а) Закличникам; б) Максиму; в) Т. Вовку.

9. При вході до кожного дворища тухольців стояли:

а) два стовпа; б) дві липи; в) лави.

10. Знаками духів-опікунів дому мешканців Тухлі вважалася:

а) гілка, прикрашена різнокольоровими стрічками;

б) прибита над воротами на жерді якась хижа птиця;

в) біла хустка, прив’язана до дверей хати.

11. Для Мирослави «кам’яна бримка», яку зробили тухольці, вважалася:

а) граціозною; б) страшною; в) дивовижною.

12. Т. Вовк, побачивши Сторожа біля входу до «кам’яної брами», відчув:

а) радість на душі; б) холод за плечима; в) тепло біля серця.



Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.

VI. Підсумок уроку

VIІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VIІІ. Домашнє завдання

Опрацювати ідейно-художній зміст ІІІ, ІV розділів повісті; підготувати малюнок на тему «Краєвиди Тухольщини».

17.09.2014 Українська література 7 клас



Урок №6


Каталог: metodichposib
metodichposib -> Урок №1 Тема. Мовна стійкість як ключова риса національно мовної особистості
metodichposib -> 9 клас Урок №1 Тема уроку. Вступ. Роль і місце літератури в житті нації Мета
metodichposib -> Мета уроку: □ Навчальна: визначити роль слова в житті людини. □ Виховна
metodichposib -> Урок №28 Тема уроку. Григір Тютюнник «Климко». Ідея самопожертви
metodichposib -> Урок №1 Тема. Вступ. Краса і багатство української мови
metodichposib -> Урок №1 Тема уроку. Вступ. Суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка