7 клас Урок №1 Тема уроку. Вступ. Художній твір як явище мистецтва, новий ірреальний світ, створений письменником



Сторінка3/7
Дата конвертації20.11.2018
Розмір0.59 Mb.
#65192
ТипУрок
1   2   3   4   5   6   7
Тема уроку. Іван Франко. «Захар Беркут». Героїчна боротьба русичів проти монголо-татарських нападників

Мета уроку: опрацювати ідейно-художній зміст ІІІ та ІV розділів повісті; дослідити, як у творі зображується героїчна боротьба русичів проти монголо-татарських нападників; розвивати логічне та творче мислення, увагу, спостережливість, вміння узагальнювати і робити ґрунтовні висновки, виразно читати прозовий твір; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття любові до рідного краю, творчості І. Франка, почуття гордості за наших предків, які мужньо обороняли руські землі від зовнішніх ворогів; зацікавлювати учнів нашим історичним минулим.

Обладнання: портрет І. Франка, текст твору «Захар Беркут», дидактичний матеріал (тестові завдання, малюнки).

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Літературна вікторина «Що я знаю про життя і творчість І. Франка»

1. Коли народився майбутній письменник? (27 серпня 1856 року).

2. За гороскопом І. Франко... (Діва)

3. Яким ріс малий Іван? (Розумним, допитливим)

4. Що перейняв Іван Якович від матері? (Любов до народної пісні)

5. І. Франко розпочав навчання коли йому виповнилося... (Шість років)

6. Твори якого письменника Іван Якович вивчив майже всі? (Шевченка)

7. Яка подія сталася з І. Франком у липні 1877 року? (Арешт)

8. Твір Івана Яковича, який вважався «особистим» для нього? («У кузні»)

9. Найулюбленішими пристрастями І. Франка були... (Рибалка, грибництво, мандрівка)

10. Герой письменника, який зустрічається у багатьох його творах. (Мирон)

11. У галузі дитячої літератури І. Франко активно працював, починаючи з... (1890 року).

12. В якому місті похований видатний письменник? (Львів)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя



Приблизно сімсот років тому наші прадіди-хлібороби нікому не сплачували данини, об’єднувалися у громади, мали своє народне самоврядування. А коли на їх вільні землі прийшли загарбники, русичі мужньо захищали рідний край. Повість І. Франка «Захар Беркут», яку ми сьогодні продовжуємо вивчати, розповідає про одну таку громаду, що жила в Тухольській котловині Карпат, про її героїчну боротьбу проти монгольського нашестя.

2. Опрацювання теми уроку за питаннями з відповідним коментарем

Що таке героїзм? (Героїзм (від грецьк. hērōs) — здійснення видатних за своїм суспільним значенням дій, які відповідають інтересам народних мас і вимагають від людини особистої мужності, стійкості, готовності до самопожертви)

Які героїчні вчинки вам відомі?

В чому, на ваш погляд, виявився героїзм тухольців?

Чи можна вважати Т. Вовка героїчною людиною? Чому?

Доведіть, що захист рідної землі — це священний обов’язок кожного.

Що необхідно було мати тухольцям для боротьби з монголами? (Єдність, згуртованість, віра — запорука перемоги)

3. Робота над ІІІ розділом повісті

3.1. Виразне читання розділу, переказ цікавих епізодів.

3.2. Тема: зображення проведення громадської копи тухольців, де відбулася суперечка між Захаром Беркутом і Тугаром Вовком, а також осмислення тухольцями страшної звістки — неминучий напад татар.

3.3. Ідея: возвеличення мудрості, великого розуму, сили волі З. Беркута, який протистояв підступності, хитрості, брехливості, зрадництву Тугара Вовка.

3.4. Основна думка: «...свобідному чоловікові личить не гордість, а супокійна повага та розум»; «...єдинити силу народа в одних руках!»

3.5. Проблематика:

честь і зрада;

правда і брехня;

мужність і боягузтво;

володар і народ;

відповідальність і безпечність.

3.6. Композиція.

Події відбуваються неподалік від села Тухля на майдані, де росла липа.

Експозиція: кожне зібрання тухольців, докладне знайомство із Захаром Беркутом, його минулим, родиною.

Зав’язка: прихід Т. Вовка на громадський суд, суперечка між боярином і З. Беркутом з приводу того, хто є господарем Тухольщини.

Кульмінація: смерть Митька Вояка, рішення громади щодо зруйнування будинку Т. Вовка та виселення його з Тухольщини.

Розв’язка: страшна звістка про напад татар на Русь, прохання посланців і громади до З. Беркута очолити оборонців і стати на бій з ворогом.

4. Робота над ІV розділом повісті

4.1. Переказ цікавих епізодів твору.

4.2. Тема: відтворення картин жорстокості монголо-татар; рішення Т. Вовка помститися тухольцям за їх образу відносно нього зрадою і прислужництвом монголам.

4.3. Ідея: засудження жорстокості, підступності, жаги до збагачення, прагнення здобути славу шляхом смерті, зради, брехні.

4.4. Основна думка: ніщо немає страшного, ніж зрада рідного краю, його народу.

4.5. Проблематика:

батьки і діти;

честь і зрада;

любов і ненависть.

4.6. Композиція: опис страшних картин загарбницьких походів монголів внаслідок князівських міжусобиць на Русі.



Зав’язка: рішення Т. Вовка помститися тухольцям зрадою монголам.

Кульмінація: звинувачення Мирослави батька у зраді, обіцянка Т. Вовка допомогти монголам потрапити до Тухлі.

Розв’язка: Т. Вовк прощається з Мирославою і вирушає з десятитисячним відділом монголів на чолі з Бурундою на Тухлю.

3.7. Сюжет.

Батий зі своєю стотисячною ордою рухався на руській землі, залишаючи після себе пожежу і смерть. Русь на ті часи була роз’єднана, що і сприяло її швидкому завоюванню.

Т. Вовк вирішує помститися тухольцям за свою образу зрадою. Він умовляє дочку залишити Тухлю і піти до монголів. Мирослава сперечається, але підкоряється волі батька.

Пета із задоволенням зустрів старого «помічника і друга». Т. Вовк обіцяє допомогти монголам перейти Карпати коротким шляхом через Тухлю.

Пета дарує Мирославі перстень, який дає їй можливість вільно пересуватися у стані ворога.

Мирослава дорікає батькові за його зраду, прагне позбавити себе життя заради Максима.

Боярин разом із десятитисячним відділом татар на чолі з Бурундою вирушає до Тухлі.

3.8. Обговорення змісту розділу за питаннями:

Якої шкоди завдали татари Русі? («Широкою рікою плили по Русі пожежі, руїни та смерть. Страшенна монгольська орда з далекої степової Азії налетіла на нашу країну, щоб на довгі віки в самім корені підтяти її силу, розбити її народне життя. Найперші міста: Київ, Канів, Переяслав упали і були зруйновані до основи; їх слідом пішли тисячі сіл і менших городів»)

З якою метою монголи вирушили у військовий похід? («Ціль походу страшної орди були Угри, багата країна засилена племенем, спорідненим монголам, від котрого великий Чінгісхан монгольський домагався, щоб йому піддалося. Угри не хотіли піддатися і страшенний похід монгольської орди мав їм показати месть великого Чінгісхана»)

В чому були причини завоювання татарами більшої частини Русі? («...Русь була роз’єднана і роздерта внутрішніми міжусобицями. ...Слабі твердині падали, більше через зраду і підкупство, ніж силою поборені»)



V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

ІІІ-ІV розділ повісті

1. Що тухольці вважали найдавнішим свідком давнини і «окружали великою пошаною»:

а) кам’яну брилу біля озера; б) липу, що росла неподалік від водоспаду;

в) старий колодязь.

2. Який художній засіб використав І. Франко у фразі: «Сонце піднялось уже високо на небо..»:

а) алегорію; б) епітет; в) метафору.

3. Найстаршим на копних зборах був:

а) Захар Беркут; б) старець-закличник; в) Тугар Вовк.

4. Улюбленим заняттям для Захара Беркута було:

а) обробляти землю; б) полювати на звірів і випасати овець;

в) доглядати за садом, пасікою.

5. Коли «настане час між зеленими святами і святом Купайла», Захар Беркут і з сином Максимом:

а) носять траву для худоби; б) підрізають сад;

в) збирають зілля у горах для ліків.

6. Метою життя З. Беркут для себе вважав:

а) громаду; б) подолати Т. Вовка;

в) забезпечити щасливе життя для своїх дітей.

7. З похнюпленими додолу головами і з горляною, співучою мовою, татари були схожими на:

а) вовків; б) страшних демонів; в) волохатих чудовиськ.

8. Монгольські шатри були зроблені з:

а) брезенту; б) волоку; в) різнокольорового ганчір’я.

9. Що подарував Пета Мирославі?

а) Красивого коня; б) срібне намисто; в) золотий перстень.

10. За що дорікав Пета Т. Вовку? Бо боярин:

а) невчасно прибув до табору;

б) не приніс карту розташування тухольців у горах;

в) нічого не розповів про Захара Беркута.

11. Кому з героїв належать слова: «Хто має браму, той має й хату!»

а) Мирославі; б) Бурунді; в) Т. Вовку.

12. Бурунда був одягнений у шкіру:

а тухольського ведмедя; б) степового тигра; в) гірської кози.



Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VІІІ. Домашнє завдання

Знати зміст V, VІ розділів повісті, скласти план, дібрати цитати до характеристики образів Максима і Мирослави.

22.09.2014 Українська література 7 клас



Урок № 7

Тема уроку. Основні персонажі твору «Захар Беркут», їх групування

Мета уроку: продовжити опрацьовувати зміст повісті (ІХ розділ); охарактеризувати образ Захара Беркута, добираючи відповідні цитати, фактичний матеріал з твору; розвивати в учнів навички характеризувати літературного героя, вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження, творчо мислити, робити відповідні висновки; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття обов’язку, відданості своєму народові, справі, любов до вітчизни, рідного народу; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: портрет І. Франка, текст твору, ілюстрації до повісті; дидактичний матеріал (тестові завдання)

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Гейм «Хто з героїв»

Завдання. Дати відповідь, кому з героїв твору «Захар Беркут» І. Франка належать нижченаведені слова?

1. «Хто хоч хвилю зазнав неволі, той зазнав гіршого, ніж смерть». (Максим)

2. «Прийде пора, іскра розгориться новим огнем!» (Захар Беркут)

3. «Хоч я лише вовк, дрібна звірюка, то все ще дам раду тухольському медведеві!» (Тугар Вовк)

4. «Раз мати родила, раз і гинути прийдеться». (Бурунда)

5. «Ні, власті у нас над громадою не має ніхто: громада має власть сама, а більше ніхто...» (Максим)

6. «Ми над усе любимо свій кутик,— коли б так кождий інший любив свій кутик, то певно всі люди жили б на світі спокійно й щасливо». (Максим)

7. «Не відбити, але розбити їх — се повинна бути наша мета!» (Захар Беркут)

8. «Свідоцтво моє проти боярина Тугара Вовка велике і страшне: він зрадник...» (Митько Вояк)

9. «Я буду твоєю служницею, твоєю невільницею до останнього віддиху, лиш не йди туди, не подавай свого чесного ім’я на вічну ганьбу!» (Мирослава)

10. «Я не піду дальше. Я не стану зрадницею свого краю!» (Мирослава)

11. «Гляди, дівчина, на свій тат. Будь вірна великому Чінгісхану. Велика ласка буде!» (Пета)

12. «Ти дуже хитрий, такий хитрий, що аж себе самого перехитрив! Ти кажеш, що щастя бажаєш, а ти вбив моє щастя». (Мирослава)



ІІІ. Оголошення теми, мети уроку

Мотивація навчальної діяльності школярів



ІV. Основний зміст уроку

1. Характеристика образу Захара Беркута

Захар Беркут — центральний персонаж повісті, ватажок тухольської громади. Йому вже понад 90 років, і все своє життя ця людина віддала громаді. «Громада — то був його світ, то була ціль його життя»,— пише автор.

Найповніше розкривається характер Захара Беркута у грізний для його народу час, коли він стає на чолі тухольської громади у боротьбі з монгольськими нападниками. Саме він складає план знищення монголів, на його заклик приходять на допомогу тухольцям верховинці й загіряни, він безпосередньо керує боротьбою тухольців. І в цій боротьбі найбільше проявляється його мужність, світлий розум і передбачливість. Він пропонує не відбити напад монголів, а розгромити ворога в тухольській долині, щоб захистити сусідні села від несподіваного нападу монголів.

Ним керують у першу чергу громадські інтереси. Почуття громадського обов’язку, яке тісно зв’язане з глибоким патріотизмом, у Захара Беркута найяскравіше проявляється в трагічну хвилину, коли в полон до ворога потрапляє його син. Усією силою своєї душі він любить сина, але коли Тугар Вовк пропонує тухольцям випустити монголів із тухольської долини в обмін на полоненого Максима і частина тухольців просить Захара прийняти цю пропозицію і визволити свого сина, то він відмовляється. Захар пояснює, що тут справа йде не про його сина, а про долю їхніх сусідів — верховинців і загірян, які, непідготовлені, зазнають ще страшнішого горя від нападу монголів. «Не дбайте про мого сина, а рішайте так, якби він був уже в гробі»,— каже Захар Беркут, затамовуючи біль у душі. Він підкоряє свої батьківські почуття громадянським інтересам. І його відповідь посланцеві Бурунди звучить твердо і переконливо: «Або ми всі погинемо, або ви всі — іншого вибору нема».

Коли ж вдруге заходить мова про долю його сина, якого можна було врятувати, відпустивши живими ватажків монгольського війська, Захар Беркут і тут проявляє свою принциповість і твердість переконань. Він не може навіть тоді, коли монгольське військо знищене, прийняти пропозицію Бурунди, бо знає, який це підступний і жорстокий ворог. Бурунда ніколи не забуде загибелі свого війська і наведе на тухольців ще страшнішу силу. «Нехай радше гине мій син, ніж задля нього має уйти хоч один ворог нашого краю!» — каже Захар Беркут. Своєю рукою посилає він величезний камінь у купу, де, крім ворогів був і його син.

(Покажемо, яких надлюдських сил треба було Захарові, щоб наважитися на це, бо в деяких учнів може скластися думка, що він черства людина, без батьківських почуттів, коли відмовляється визволити сина.) Після того як Захар послав смертельну зброю, він «тремтів, мов мала дитина, і, закривши лице руками, ридав тяжко». Ось як дорого коштував йому той останній удар по ворогу. Можливо, від цього він так раптово і помирає. Але яку силу духу, твердість і стійкість він проявляє перед цим, у грізний для свого народу час.

Слід підкреслити і чесність старого Захара. («Беркути додержують свого слова навіть ворогові і зрадникові».) Він прекрасний у всьому, навіть у своїй смерті. У своїй останній промові перед громадою Захар говорить про те, що тухольці перемогли ворога не лише своєю зброєю, а й мудрістю і дружбою, згуртованістю, висловлює впевненість у щасливому майбутньому рідного народу. Як заповіт нащадкам звучать його слова: «Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить нас». В цьому образі втілені мудрість, мрії і прагнення народу.



1.2. Бесіда за питаннями

Коли ви вперше, читаючи твір, дізналися про Захара Беркута?

Що єднає прізвище Захара з назвою птаха?

Чому Захар Беркут мав авторитет серед тухольців?

Як Захар реагує на шкоду, яку завдає Тугар Вовк громаді?

Чим пояснити те, що старий Беркут прагне розгромити, а не відбити татар?

Які сили допомагають Захарові прийняти правильне рішення і подолати ворога?

В чому вбачав тухольський ватажок смисл свого життя?

До якої справи Захар Беркут мав хист?

Яке значення для ще молодого Захара Беркута мало його перебування у діда Акинтія?

Як Захар Беркут ставиться до зрадництва Тугара Вовка?

Чому Захар не погодився на пропозицію Тугара Вовка обміняти полоненого Максима на вихід татар з котловини? Що в цей період відчував старий Беркут? Чи можна його засудити за таке ставлення до свого сина?

Яким були останні слова Захара Беркута? Що він пророкував для майбутнього покоління?

Чим повчальний образ Захара Беркута?

1.3. Орієнтовний план-характеристика образу Захара Беркута

1) Захар Беркут — ватажок тухольської громади.

2) Портрет і зовнішність героя.

3) Риси характеру: а) добрий і волелюбний; б) відвертий і чесний; в) працьовитий; г) розсудливий і мужній; д) витриманий.

4) Прагнення героя: а) боронити рідний край від ворогів; б) шанувати традиції і богів; в) служити інтересам народу; г) закликати до єдності, згуртованості народу в боротьбі з ворогами.

5) Захар Беркут — патріот Руської землі.



2. Опрацювання ідейно-художнього змісту ІХ розділу повісті

Бесіда за питаннями



3. Колективна робота

Групування персонажів повісті «Захар Беркут», його значення у розкритті ідейного змісту твору

У повісті «Захар Беркут» зображено боротьбу між волелюбною тухольською громадою і монгольськими нападниками. Дійові особи твору залежно від їх ставлення до цієї боротьби поділяються на дві групи: з одного боку — тухольці на чолі із Захаром Беркутом, з другого боку — монгольські завойовники на чолі з Бурундою.

Між ними точиться гостра боротьба. Боярин Тугар Вовк іде служити ворогові у тяжкий для його батьківщини час, стає зрадником. Дочка боярина Мирослава, усвідомивши справедливий характер боротьби тухольців, допомагає трудящим у їхній визвольній боротьбі. Кожен персонаж визначив своє місце у житті, служачи рідному народові чи його ворогам. Залежно від цього ми і маємо у творі позитивних і негативних персонажів.

Таким протиставленням дійових осіб у творі автор висловлює свою любов до трудящих і ненависть до експлуататорів. Позитивних героїв він показує як глибоких патріотів, вірних захисників батьківщини, а негативних персонажів змальовує як лютих завойовників, жорстоких експлуататорів народу.



V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Розв’язування тестових завдань

1. Кому з героїв твору належать слова: «...найдужче мене лютить, так се те, що погинемо без бою, без слави, мов коти, кинені в ставок»?

а) Т. Вовку; б) Бурунді; в) Максиму.

2. «Тухольці спихали монголів з одного становища за другим у воду», немов:

а) трава під косою; б) огонь, пущений по скошеній сіножаті;

в) каміння, що сиплеться зі скель.

3. Гнів Бурунди під час останньої боротьби з тухольцями порівнюється з:

а) шумом зграї вороння; б) пустим вітром;

в) безпредметною балаканиною.

4. Щоб зберегти життя собі та Бурунді, Т. Вовк вирішив запропонувати тухольцям:

а) багатий викуп; б) залишити їх вільними і щасливими;

в) видати полоненого Максима.

5. Яким чином Бурунда хотів помститися Максиму за свою смерть:

а) втопити молодця; б) зарубати сокирою; в) підстрелити.

6. Через що кара Бурунди по відношенню до Максима не була здійснена:

а) Захар Беркут кинув камінь на ворога;

б) Т. Вовк відрубав руку бегадиру;

в) молодий Беркут штовхнув головного монгола у воду.

7. Захар Беркут, звертаючись до громади, зазначив, що вона отримала перемогу над ворогом завдяки:

а) згоді оборонців і дружбі; б) воді і метавкам;

в) Максиму і Мирославі.

8. Що пророкував Захар Беркут на майбутнє:

а) щасливе життя;

б) часи жорстокої боротьби народу проти поневолення;

в) шанувати традиції Тухольщини — інакше Боже покарання.

9. Останній погляд Захара Беркута перед смертю був на:

а) сонце; б) громаду; в) Максима з Мирославою.

10. Хто кликав на спочинок З. Беркута після бою?

а) Мирослава; б) Сторож; в) тухольська громада.

11. В останній промові до громади Захар Беркут наголосив про:

а) необхідність оберігати Сторожа;

б) дружнє і впорядковане життя тухольців на майбутнє;

в) вшанування пам’яті тих, хто загинув.

12. Щасливі дні майбутнього життя Захар Беркут уважає:

а) сонячними; б) весняними; в) яскравими.



VІ. Підсумок уроку

І. Домашнє завдання

Характеризувати образи Максима й Мирослави, Тугар Вовка й Бурунди

24.09.2014 Українська література 7 клас

Урок № 8

Тема уроку. Максим і Мирослава – сміливі, мужні патріоти. Тугар Вовк – осуджений громадою. Бурунда - загарбник



Мета уроку: охарактеризувати образи Максима та Мирослави, Тугара Вовка, його прибічників, добираючи переконливі факти, обґрунтування; сприяти виробленню в учнів навичок аналізувати образи в художніх творах; розвивати увагу, активний словник школярів, пам’ять, уміння грамотно висловлювати власні думки; виховувати зневажливе ставлення до зрадників народу, Батьківщини, жорстокості, підступності; прищеплювати любов до художньої літератури, її митців.

Тип уроку: формування та вдосконалення вмінь і навичок

Обладнання: портрет І. Франка, текст твору «Захар Беркут», ілюстрації до повісті, дидактичний матеріал (тестові завдання)

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань у формі літературного диктанту за твором І. Франка «Захар Беркут»

1. Основний рід діяльності тухольців. (Скотарство)

2. І. Франко у творі називав Максима дитям... (Гір)

3. Назва великого кам’яного стовпа. (Сторож)

4. Вік Захара Беркута. (90 років)

5. Сила природи, до якої найчастіше звертався З. Беркут. (Сонце)

6. Хто з героїв твору навчив тухольців майструвати метавки? (Миро-слава)

7. Мирослава могла вільно рухатися у ворожому стані за допомогою... (Персня)

8. «Життя в неволі нічого не варте — краще смерть»,— так зазначав... (Максим)

9. Під час битви тухольців з татарами З. Беркут займався... (Лікарською справою)

10. Хто в дитинстві виховував Мирославу? (Батько, няня)

11. Характер, проявлений Мирославою у поєдинку з ведмедицею. (Безстрашність, стійкість, рішучість)

12. Режисер, який екранізував твір І. Франка «Захар Беркут»? (В. Івченко на Київський кіностудії ім. О. Довженка)



ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку

Мотивація навчальної діяльності

ІV. Основний зміст твору

1. Вступне слово вчителя

Діти! Ви повинні знати, що «зрадництво» — це найганебніша риса в людському житті. Сьогоднішній урок допоможе вам знайти правильний життєвий вибір у складній ситуації. Я сподіваюсь, що ви будете справжніми патріотами і ніколи не зрадите свій рідний край, рідну неньку.



2. Характеристика образів Максима та Мирослави

2.1. Цитатна характеристика (Робота з підручником)

2.2. План-характеристика

3. Характеристика образів ворожого стану

3.1. Тугар Вовк.

3.1.1. Цитатна характеристика. Робота з підручником

3.1.2. Бесіда за питаннями.

Які у вас враження від першої зустрічі з Т. Вовком на сторінках повісті?

Чому боярин не розуміє Максима і зверхньо ставиться до нього?

Чим Т. Вовк зобов’язаний молодому Беркуту?

Як поводить себе Т. Вовк на тухольській копі? З чим це пов’язано?

Що зумовило боярина покинути Тухлю і перейти на бік татар?

Як Пета зустрів Т. Вовка? За що він дорікав боярину?

Що відомо про минуле боярина?

Чому батько і дочка не розуміли одне одного?

Чим зумовлено те, що Т. Вовк врятував життя Максиму від руки Бурунди? Чи це було зроблено для якоїсь користі? Власні міркування обґрунтуйте.

Чому Бурунда назвав Т. Вовка подвійним зрадником?

З якою метою І. Франко відтворив у повісті образ Т. Вовка? Свої думки вмотивуйте.

3.1.3. Орієнтовний план-характеристика Т. Вовка.

1) Т. Вовк — тухольський боярин.

2) Портрет і зовнішність.

3) Стосунки Т. Вовка з іншими героями твору.

4) Риси характеру: а) підступність; б) хитрість; в) гордість; г) зарозумілість; д) корисливість; е) улесливість.

5) Прагнення героя: а) поневолити народ; б) розруйнувати і розповсюдити розбрат; в) задовольнити власні потреби.

6) Т. Вовк — подвійний зрадник.

3.2. Бегадир Бурунда.

2.2.1. Цитатна характеристика.

2.2.2. Бесіда за питаннями.

Хто такий Бурунда?

В чому виявилася жорстокість цього загарбника?

Як бегадир ставився до підлеглих, Т. Вовка, Максима?

Доведіть, що Бурунда — вольова, цілеспрямована людина.

Чому Бурунда зі своїм військом не зміг перемогти тухольців?

Яким чином бегадир був готовий до смерті?

Чим, на ваш погляд, закінчився б твір, якщо Бурунда залишився б живим?

2.2.3. Орієнтовний план-характеристика Бурунди.

1) Бурунда — бегадир — керівник монгольського відділу.

2) Портрет героя.

3) Риси характеру: а) егоїстичний; б) жорстокий; в) зарозумілий; г) підступний; д) брехливий; е) цілеспрямований; є) вольовий.

4) Бурунда — герой ворожого табору.

2.3. Пета, монгольське військо.

2.3.1. Цитатна характеристика

2.3.1.1. Пета.

2.3.1.2. Монгольське військо.

2.3.2. Бесіда за питаннями.

Якої шкоди завдавали монголи Русі? В чому виявлялась їх жорстокість?

Що допомагало монгольському війську час від часу отримувати перемогу?

Для чого загарбники вирушили у похід через Тухлю?

У зв’язку з чим стрімкий рух монголів був призупинений? Як вони реагували на це?

Чи була закономірною поразка монголів у тухольській котловині?

Порівняйте опис монголо-татарських поневолювачів на початку твору і наприкінці. Зробіть висновок.



V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Розв’язування тестових завдань. VІІ розділ повісті

1. Для чого Т. Вовк прийшов з дочкою до тухольського табору? Щоб:

а) провести мирні переговори; б) помолитися Сторожу;

в) зрадити монголів і розповісти про їх наміри.

2. Що робили тухольці з деревини, готуючись до битви?

а) Човни; б) тимчасове житло; в) метавки.

3. У тухольській котловині діди теперішнього покоління молилися богу:

а) Сонця; б) Вітру; в) Землі.

4. Поляна, де сиділа рада тухольських старців, була оточена:

а) дубами; б) скелями; в) смереками.

5. Вічний вогонь на поляні не згасав, тому вона була названа:

а) Вогненою; б) Сяючою; в) Ясною.

6. Захар Беркут був прихильником віри:

а) старої; б) нової; в) одночасно двох.

7. Бурунда Максима називав:

а) рабом; б) смердом; в) любим другом.

8. Якої плати вимагав Максим у Бурунди за зраду?

а) Ніякої; б) не вбивати тухольців; в) багато золота.

9. Чим були занепокоєні Бурунда і татари під час розкопування плити для виходу в гори?

а) Великою кількістю води, що прибувала з гір;

б) дощовою погодою; в) раптовими морозами.

10. Татари не могли вибратися на гору, хоча вихід було і знайдено, бо по ній:

а) не було стежки; б) сипався пісок; в) котилося безліч каміння.

11. На думку Максима, жодний із туркоманів-степовиків не вмів:

а) плавати; б) дряпатися по горі; в) стріляти з метавки.

12. Бурунда-бегадир, бачачи загибель свого війська, був:

а) розлютований; б) розгублений;

в) байдужий до всього, що відбувалося.

VІ. Підсумок уроку VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів VІІІ. Домашнє завдання

29.09.2014 Українська література 7 клас



Урок № 9


Каталог: metodichposib
metodichposib -> Урок №1 Тема. Мовна стійкість як ключова риса національно мовної особистості
metodichposib -> 9 клас Урок №1 Тема уроку. Вступ. Роль і місце літератури в житті нації Мета
metodichposib -> Мета уроку: □ Навчальна: визначити роль слова в житті людини. □ Виховна
metodichposib -> Урок №28 Тема уроку. Григір Тютюнник «Климко». Ідея самопожертви
metodichposib -> Урок №1 Тема. Вступ. Краса і багатство української мови
metodichposib -> Урок №1 Тема уроку. Вступ. Суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка