7 клас Урок №1 Тема уроку. Вступ. Художній твір як явище мистецтва, новий ірреальний світ, створений письменником



Сторінка4/7
Дата конвертації20.11.2018
Розмір0.59 Mb.
#65192
ТипУрок
1   2   3   4   5   6   7
Тема уроку. Провідна думка повісті Івана Франка «Захар Беркут». Роль пейзажів у повісті. Архаїзми та діалектизми у творі

Мета уроку: удосконалювати вміння учнів визначати провідну думку твору, роль пейзажів, архаїзмів та діалектизмів у повісті; розвивати навички аналізу епічного твору; виховувати патріотичні почуття.

Обладнання: ілюстрації до твору, портрет І.Франка

Теорія літератури: художні засоби

Тип уроку: урок формування нових знань

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання

2. Міні-диспут «Проблема вибору людини у вирішальній ситуації»

Захар Беркут: загибель сина чи безпека рідного краю

Максим: зрада і життя чи загибель

Тугар Вовк: зрада, влада, багатство чи повага громадян, любов дочки



ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

ІV. Формування умінь та навичок учнів

1. Мето «Мозковий штурм»

Визначити тему, провідні мотиви та провідну думку твору



2. Розповідь вчителя «Роль пейзажів, архаїзмів, історизмів, діалектизмів у повісті»

Описи – портретів героїв, пейзажів, каменя Сторожа, пожежі.

Архаїзми та історизми – ратище (спис), смерди, холопи (селяни), лучник (стрілець із лука), хоругов (прапор).

Діалектизми – строї – одяг, скиміло – щеміло, трафити – потрапити, шпару – щілина, обалення – повалення.



3. Робота з текстом

Вибіркове читання описів



4. Робота із зошитом

Запис історизмів та архаїзмів, діалектизмів



V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

Підготуватися до контрольної роботи

01.10.2014 Українська література 7 клас

Урок № 10

Тема уроку. Контрольна робота №1. Тестування. Вступ. Із пісенних скарбів. Про далекі минулі часи

Мета уроку: актуалізувати й узагальнити знання учнів із ви­вчених тем; виявити рівень знань, умінь та на­вичок з метою їх корекції; розвивати пам'ять, уміння складати зв'язні висловлювання, фор­мулювати власні думки, зіставляти літератур­ні явища, давати їм оцінку, узагальнювати; прищеплювати гуманні, моральні принципи, естетичний смак.
Обладнання: тестові завдання у двох варіантах.
Тип уроку. Урок оцінювання навчальних досягнень
Хід уроку


    1. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

    2. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

    3. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ




      1. Інструктаж щодо виконання тестових завдань.

      2. Виконання контрольної роботи.

І V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ



Підготувати повідомлення про Т.Г.Шевченка

06.10.2014 Українська література 7 клас



Урок №11

Тема уроку. Життя і творчість Т.Г.Шевченка. Т.Шевченко «Тополя». Відображення глибини переживань дівчини, розлученої з коханим

Мета уроку: продовжити знайомити школярів з творчістю видатного Кобзаря, зосередивши увагу на його романтичному творі «Тополя»; визначити його ідейно-тематичну спрямованість, проаналізувати казково-фантастичні мотиви, художні засоби, внутрішній світ героїв; розвивати активний словник школярів, увагу, пам’ять, уміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження, формувати кругозір, світогляд; виховувати в учнів любов до рідної літератури; повагу до творчості Т. Г. Шевченка; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.



Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, бібліотечка його творів, малюнки-ілюстрації до балади «Тополя»; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), грамзапис або аудіозапис тексту балади.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

ІV. Основний зміст уроку

1. Творче життя поета

2. Теорія літератури

1.1. Балада (фр. вallade, від провансальського balada — танцювати) — невеликий за розміром ліро-епічний твір фольклорного походження на легендарну чи історичну тему, з драматично напруженим сюжетом. У ньому, як правило, йде оповідь про щось незвичайне, виняткове, героїчне.



Особливості балади як жанру художньої літератури:

реальне часто поєднується з фантастичним;

невелика кількість персонажів;

підкреслена узагальненість;

відсутність деталізації;

стислість у викладі матеріалу;

«магічна» музичність.

1.2. Романтичний пейзаж (фр. paysage, від pays — місцевість, країна) — опис, зображення природи, природних явищ, краєвидів у художньому творі, а також створює природу могутню, буйну, бурхливу або служить одним із засобів створення місцевого колориту за допомогою різних засобів: епітетів; порівнянь, метафор тощо. Пейзаж, на відміну від малярського, відтворює також рухи, звуки, запахи й т. ін.

1.3. Метаморфоза — перетворення, зміна чого-небудь.

1.4. Мотив у художньому творі — (фр. motif, від лат. moveo — рух) проста динамічна смислова одиниця розповіді у творі. Комбінація кількох мотивів складає фабулу.

1.5. Романтичний герой — герой романтичного твору, який страждає від відчуження, від неможливості змінити своє становище та оточуючий світ. Він ідеальний: красивий зовнішньо і внутрішньо, здійснює вчинки у відповідності до своїх ідеалів, жертвує собою в ім’я цих ідеалів та людей, суспільства, якому він не потрібен.

3. Опрацювання твору Т. Шевченка «Тополя»



3.1. Вступне слово вчителя

Як ми вже зазначали, усна народна творчість була і є тим джерелом, звідки черпали творче натхнення письменники усіх часів і народів. Так, саме на ґрунті народної пісні і думи виріс поетичний геній Т. Шевченка.



2.2. Виразне читання балади

2.3. Тема: розповідь про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим, її звернення до ворожки, розмова з тополею і, нарешті, перетворення самої дівчини на тополю під впливом чудотворного зілля.

2.4. Ідея: невмирущість справжнього кохання, возвеличення краси, вірності, незнищенності світлих і благородних людських почуттів.

2.5. Основна думка: кохання — це не тільки щире почуття, а й те, через що любляче серце страждає у поневіряннях.

2.6. Жанр: балада з казково-фантастичними подіями.

2.7. Композиція

Балада «Тополя» містить вступ, основну частину і закінчення.



Експозиція: вступна частина до твору, де поет описує із сумом тополю.

Зав’язка:

Полюбила чорноброва

Козака дівчина.

Розвиток дії: зустрічі дівчини з козаком, які завдали молодій чимало страждань після її розлучення з хлопцем.

Кульмінація: молодиця вирішує скористатися зіллям ворожки для швидкого повернення козака.

Розв’язка: дівчина за допомогою зілля ворожки стала тополею.

2.8. Сюжет



2.9. Особливості твору:

1) наявність народних звичаїв (сватання, ворожіння);

2) композиція (вступ, основна частина, закінчення);

3) невелика кількість дійових осіб;

4) магічність числа «3» (тричі молодиця пила зілля ворожки);

5) відтворення первісних вірувань людей у можливість переселення душі людини в рослину.



2.10. Проблематика: вірність і зрада; кохання щире і без почуттів; батьки і діти.

2.11. Обговорення змісту твору за питаннями:

- Яке значення має пейзаж на початку твору?

- Що символізує тополя? Назвіть відомі вам образи-символи.

- Чому мати була схвильована за долю дочки?

- Що вам відомо про весільний обряд сватання?

- Для чого мати вирішила одружити свою дочку з багатим і одиноким старцем? Як до цього поставилася дівчина?

- Чому молодиця звернулася до ворожки? Чи належить ворожка до представників нечистої сили?

- Чи можна вважати даний твір застереженням для молодих дівчат?

- З якою метою Т. Шевченко використовує прийом контрасту? Як це зазначено у творі?

- Чи можна вважати кохання між головними героями твору палким? Свої міркування обґрунтуйте.

- Чому вчить нас ця балада? Чи трапляються в житті ситуації, зображені у творі? Відповідь вмотивуйте.

2.1.2. Художні особливості твору

Метафори: «вітер виє, гуляє..», «море синіє», «серце ниє», «лихо... зострінеться», «серце знає», «личко червоніє», «брови полиняють», «серденько мліло», «чуло серце недоленьку», «серденько б’ється», «чорнобрива сохла», «стань місяць серед неба».

Порівняння: «поле, як те море», «одна, як сирота», «воркує, як голубка без голуба», «сонце світить — як ворог сміється», «сохне..., як квіточка», «пішла стара, мов каламар», «полетіла, мов на крилах».

Повтори: «одна, одна...», «...пала, пала, стала...», «плавай, плавай, лебедонько».

Епітети: «біле личко», «карі оченята», «щира правда».

Звертання: «Легше, мамо, в труні лежати», «Бабусенько, голубонько, серце моє, ненько», «Зроби, моя пташко!». «Добре, доню...», «Спасибі, бабусю», «Плавай, плавай, лебедонько!», «Скажи, моє серце!», «Мамо моя!.. доле моя!», «Боже милий, боже!», «Подивися, тополенько!», «Рости ж, серце-тополенько!..», «Не знайте, дівчата!», «Бо не довго, чорнобриві!»

V. Закріплення вивченого матеріалу

VІ. Підсумок уроку



VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VІІІ. Домашнє завдання

Виразно читати баладу «Тополя»

08.10.2014 Українська література 7 клас



Урок №12

Тема уроку. Тарас Шевченко «Мені тринадцятий минало». Мотив всеперемагаючого життєлюбства, доброти, любові

Мета уроку: поглибити знання учнів про життя і творчість Т. Шевченка, проаналізувати його автобіографічний програмовий твір, в якому прослідковується мотив всеперемагаючого життєлюбства, доброти, любові; ознайомити школярів з контрастом як художнім прийомом; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, увагу, спостережливість, допитливість, вміння виразно читати поетичні твори; формувати світогляд школярів; виховувати почуття пошани, поваги до творчості Т. Шевченка, рідного краю, народу, прищеплювати риси доброти, співчуття, інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, міні-бібліотечка його творів, аудіозапис твору «Мені тринадцятий минало», дидактичний матеріал (тестові завдання, картинки).

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями

- Назва гори за визначенням народу, де був перехований Т. Шевченко. (Тарасова)

- Як ім’я великого Кобзаря вшановується зараз? (Збудовані пам’ятники, відкриті музеї, могила поета — заповідник, ім’я поета присвоєно навчальним закладам, науковим установам, театрам, вулицям, бульварам, площам, пароплавам тощо)

- За рішенням якої організації ювілей поета відзначається майже в усіх державах світу? (ЮНЕСКО)

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Розповідь учителя

2. Теорія літератури



Ідея — узагальнена думка, що лежить в основі художнього твору і виражена в образній формі, авторське ставлення до зображуваного, сутність ставлення письменника до життя.

Контраст — стилістична фігура протиставлення явищ, предметів, характерів; посилює змістовне й емоційне звучання твору. Використовується у віршах, прислів’ях та приказках, у назвах книг і творів. Ця фігура побудована на використанні антонімічних пар.

3. Опрацювання поезії Т. Шевченка «Мені тринадцятий минало» (1847)

3.1. Виразне читання поезії

3.2. Тема: зображення безрадісного дитинства Тарасика, коли він, будучи кріпаком, випасав панську худобу.

3.3. Ідея: співчутливе ставлення до хлопчика-пастушка; засудження страшних часів кріпацтва, коли людина не мала власних прав і вимушена страждати.

3.4. Основна думка: не зазнали щасливого дитинства Тарас і такі як він, бо не мали волі, щасливої долі через гноблення народу панами.

3.5. Обговорення змісту поезії у формі бесіди за питаннями.

Які враження викликала у вас ця поезія під час її читання, прослуховування?

Що вам відомо про кріпацтво як сучасне явище?

Які роботи вимушені були виконувати діти-підлітки у панів?

Як склалася доля малого Тарасика?

Хто допоміг хлопцю, коли він розплакався? Як хлопець сприйняв ласку, доброту героїні?

Чому, на думку хлопця, йому бог нічого не дав?

Яким чином прислів’я «Як горох при дорозі, хто не йде, той і скубне» стосується героя поезії?

Чому сльози хлопця у творі названі тяжкими?

На скільки частин можна поділити даний твір? Доберіть до них заголовок.

3.6. Художні особливості твору.

Риторичні оклики: «Господнє небо і село, ягня, здається, веселилось!»; «Поглянув я на ягня — не мої ягнята!»; «Обернувся я на хати — нема в мене хати!»; «Не дав мені бог нічого!»; «І хлинули сльози, тяжкі сльози!»; «...лани, гаї, сади!».

Риторичні запитання: «...чи так мені чого було?»; «...чого так весело було?».

Порівняння: «...любо стало, неначе в бога..»; «мов прокинувся, дивлюся»; «...поцілувала... наче сонце засіяло, неначе все на світі стало моє».

Метафори: «сонце гріло, не пекло»; «сонце... не довго молилось»; «сонце запекло, почервоніло і рай запалило»; «небо помарніло».

Епітети: «небо голубеє»; «тяжкі сльози».

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1. Яку роботу виконував малий Т. Шевченко–кріпак?

а) Випасав ягнят; б) доглядав паненя;

в) малював картини для продажу.

2. Яка пора року відображена в поезії?

а) Осінь; б) літо; в) весна.

3. Через що малий Тарас заплакав, перебуваючи в бур’янах? Бо він:

а) заблукав; б) не отримав нічого від бога; в) боявся грози, дощу.

4. Що робила дівчина неподалік від Тарасика?

а) Копала картоплю; б) плоскінь вибирала; в) жито жала.

5. Після чого «неначе сонце засіяло...» для хлопчика-пастушка? Бо:

а) дівчина його поцілувала; б) заспівав соловейко;

в) дядько дав йому цукерку.

6. У якого пана служив поет-кріпак?

а) Польського; б) Новгородського; в) Енгельгардта.

7. Жорстока дійсність часів кріпацтва відображена в поезії у частині:

а) першій; б) другій; в) третій.

8. Чим закінчується твір Т. Шевченка?

а) Тяжким стражданням хлопця-пастушка;

б) пропозицією пана надати герою вільну;

в) радісні хлопець і дівчина погнали худобу до води.

9. Поезія «Мені тринадцятий минало» була написана Т. Шевченком у:

а) 1847 р.; б) 1874 р.; в) 1784 р.

10. Герой твору молився Богу, сидячи:

а) на великому камені; б) у бур’яні; в) біля річки.

11. Небо і село у творі названо:

а) щирим; б) господнім; в) веселим.

12. Сонце гріло, а потім запалило:

а) копицю сіна; б) сухе бадилля; в) рай.

. Підсумок уроку



VІІ. Домашнє завдання Прочитати вірш Т. Шевченка «Заповіт»

11.10.2014 Українська література 7 клас



Урок №13

Тема уроку. Тарас Шевченко. «Заповіт». Історія написання. Ідея єднання з рідною землею

Мета уроку: ознайомити учнів з твором Т. Шевченка «Заповіт», зробити ідейно-художній аналіз даної поезії; визначити, які факти з життя поета покладені в основу вірша; прослідкувати, як у творі розкривається полум’яна любов автора до України, віра у революційне повалення самодержавства; розвивати в учнів навички виразного читання, культуру зв’язного мовлення, вміння логічно мислити, грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; виховувати почуття поваги, пошани, любові до рідного краю, його народу; інтерес до наслідків власної праці; прищеплювати пунктуальність, стійкість, мужність, наполегливість.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, підручник, грамзапис вірша «Заповіт», малюнки-ілюстрації до твору; дидактичний матеріал (тестові завдання).

Хід уроку



І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь, уявлень та чуттєвого досвіду за питаннями

  • Які поетичні твори ви знаєте?

  • До якого роду художньої літератури належать поетичні твори? (Лірики)

  • Назвіть художні засоби, які митці слова найчастіше застосовують у своїх творах.

ІV. Оголошення теми, мети уроку

V. Основний зміст уроку

1. Історія написання твору «Заповіт». Розповідь учителя

Свій знаменитий «Заповіт» Тарас Шевченко написав 25 грудня 1845 р. в м. Переяславі під час важкої хвороби.

У грудні 1845 р. Шевченко гостював на Переяславщині у поміщика-декабриста С. Н. Самойлова. Тут він, застудившись, захворів. 24 грудня стан його різко погіршав — запалення легенів. Самойлови, побоюючись ще гіршого, відправляють поета в Переяслав до Козачковського. Тяжко було в дорозі, нелегше і по прибутті, хоч лікар-приятель зробив усе можливе. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години його життя. Так не хотілося умирати, бо ж тільки почав по-справжньому жити. Але до всього треба бути готовому. Якщо, отже, смерть, бо треба сказати людям останнє слово. Нелюдськими зусиллями перемагаючи хворобу, якось підвівся і ослаблими руками запалив свічку. На папір лягли перші такі страшні для молодої людини слова.

Уперше поезія була надрукована під назвою «Думка» в збірнику «Новые стихотворения Пушкина и Шевченка» (Лейпциг, 1859). В автографі вона не має заголовка. Загальновідома назва «Заповіт» з’явилася як редакційна у виданні «Кобзаря» 1867 року.

2. Виразне читання напам’ять учителем вірша «Заповіт»

3. Особливості виразного читання твору «Заповіт». Як необхідно читати таку поезію?

Спочатку тихо, повільно і лагідно, зі смутком, інтимно-довірливо. В міру наближення до кінця першої спареної строфи голос читаючого дужчає, темп швидшає.

4. Тема: заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду.

5. Ідея: віра поета у світле майбутнє України.

6. Основна думка: змінити соціальний устрій гноблених можна тільки революційним шляхом.

7. Жанр: громадянська лірика, вірш-заповіт.

8. Композиція.

За формою своєю «Заповіт» — монолог ліричного героя. Він складається з шести строф, котрі об’єднані попарно і тому утворюють ніби три ступеня, три градації, кожна з яких має свою окрему провідну думку, свій ритм і свою інтонацію. У той час всі вони об’єднані в одну гармонійну цілість.



9. Обговорення змісту поезії за питаннями.

  • Що є заповітом? Для чого його складають?

  • Чим шевченківський «Заповіт» відрізняється від звичайного?

  • З яким проханням звертається Т. Шевченко до народу на початку поезії?

  • Чому Шевченко бажає бути похованим на Україні? Про що це свідчить?

  • Якою поет змальовує Україну?

  • Про яку «сім’ю» мріє автор? Якою вона буде за його переконанням? Доберіть епітети до цього слова з твору.

  • Яке останнє прохання поета?

  • Як трудящі виконали заповіт Кобзаря?

10. Художні особливості твору.

11. Додатковий матеріал.

«Заповіт перекладено більше як на 50 мов народів світу. Тому і виникло таке народне прислів’я: «Шевченків «Заповіт» облетів увесь світ».

«Заповіт» уже давно дістав міжнародне визнання. Коли у 1929 році хорова капела «Думка» виступала у Парижі, їй довелося на прохання французів виконати «Заповіт» кілька разів.

Як літературний твір «Заповіт» вийшов за межі України завдяки перекладам, і перекладали його найчастіше з усіх творів Шевченка.



VІ. Закріплення вивченого матеріалу

1. Виконання тестових завдань

1. Т. Шевченко заповідає, щоб його поховали на Вкраїні:

а) неподалік від вишневого садка; б) серед степу широкого;

в) в мальовничому місті.

2. Вкраїну поет називає:

а) милою; б) коханою; в) рідною.

3. Яка річка згадується в поезії?

а) Дунай; б) Ока; в) Дніпро.

4. «Заповіт» — це заклик-звернення Т. Шевченка до народу:

а) постійно читати твори; б) повстати проти самодержавства;

в) цінувати красу української природи.

5. Доповніть рядок: «І вражою злою кров’ю... окропіте»:

а) долю; б) волю; в) серце.

6. За яких умов поет «полине до самого бога»? Якщо:

а) проллється кров ворожа; б) буде на це згода народу;

в) він відчує власну слабкість.

7. «Заповіт» Т. Шевченка написав 25 грудня 1845 р.:

а) на Аралі; б) в Переяславі; в) у Києві.

8. Німецькою мовою «Заповіт» Т. Шевченка здійснив переклад:

а) П. Грабовський; б) І. Франко; в) Леся Українка.

9. Мелодія до «Заповіту» Т. Шевченка належить:

а) М. Лисенку; б) Б. Лятошинському; в) Г. Гладкому.

10. «Заповіт» Кобзаря перекладено більше як на... мов народів світу:

а) п’ятдесят; б) шістдесят; в) сорок.

11. Т. Шевченко під час подорожі по знедоленій Вкраїні чув відгомін спалахів селянських повстань, проїхавши сотні сіл:

а) Полтавщини і Київщини; б) Сумщини і Чернігівщини;

в) Харківщини і Львівщини.

12. За жанровою спрямованістю «Заповіт» Т. Шевченка — це лірика:

а) філософська; б) політична; в) громадянська.

VІІ. Підсумок уроку

VІІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

ІХ. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять «Заповіт»

13.10.2014 Українська література 7 клас

Урок № 14

Тема уроку. Урок виразного читання №1. Читання поезій Т.Г.Шевченка

Мета уроку: формувати навички виразного читання; розвивати зорову пам’ять, спостережливість, уважність; виховувати культуру поведінти перед аудиторією.

Обладнання: Схема партитури твору.

Тип уроку: урок виразного читання.

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завддання



ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Розповідь вчителя

Партитурні знаки

2. Прослуховування поезії

3. Колективна робота

Створення партитури поезії

4. Виразне читання учнями

5. Самостійна робота

Складання партитури поезії, виразне читання

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

М.Трублаїні «Глибинний шлях»

15.10.2014 Українська література 7 клас

Урок № 15


Каталог: metodichposib
metodichposib -> Урок №1 Тема. Мовна стійкість як ключова риса національно мовної особистості
metodichposib -> 9 клас Урок №1 Тема уроку. Вступ. Роль і місце літератури в житті нації Мета
metodichposib -> Мета уроку: □ Навчальна: визначити роль слова в житті людини. □ Виховна
metodichposib -> Урок №28 Тема уроку. Григір Тютюнник «Климко». Ідея самопожертви
metodichposib -> Урок №1 Тема. Вступ. Краса і багатство української мови
metodichposib -> Урок №1 Тема уроку. Вступ. Суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка