8 –Клас Всесвітня історія § Реформація в Німеччині



Сторінка7/17
Дата конвертації18.09.2018
Розмір1.9 Mb.
#49963
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   17
Едикт милості”, за яким гугенотам дозволялося сповідувати їхню віру, але заборонялося мати гарнізони і фортеці.

Кардинал розгорнув рішучу боротьбу проти старої родовитої аристократії. Всіх, хто не бажав коритися королівській владі, було відправлено у вигнання або засуджено, їхні замки зруйновано. Під загрозою смертної кари було заборонено дуелі — поєдинки між дворянами. Рішельє навіть наказав стратити дуелянта Бутвіля, хоча захоплювався його хоробрістю і мужністю. Для виконання своїх рішень на місцях кардинал реорганізував систему управління і зробив її залежною від короля. У провінції призначалися інтенданти — королівські урядовці, які повністю відповідали за надходження податків і стан справ у провінціях.

В економічній політиці Рішельє дбав про розвиток торгівлі, сприяв заснуванню торговельних компаній (за роки його правління було створено 22 такі компанії). Сам Рішельє був головним учасником торговельної кампанії “Нова Франція”, яка здійснювала колонізацію французами Канади. За Рішельє Франція розпочала створювати свою колоніальну імперію, вести суперництво і боротьбу проти Англії та Голландії за захоплення нових територій.

У зовнішній політиці перший міністр робив усе, щоб піднести престиж Франції в європейських справах. Своїм головним ворогом у Європі він уважав Іспанію, тому підтримував її ворогів — німецьких протестантських князів, Голландію, Данію, Швецію. У 1635 р. Франція втрутилась у Тридцятилітню війну.Завдяки дипломатичному мистецтву кардинала Франція домоглася послаблення впливу Іспанії в Європі.

Для проведення своєї політики Рішельє потребував багато коштів. Податки зросли в декілька разів, що наприкінці 30 — на початку 40-х рр. призвело до численних селянських виступів.

Великої уваги кардинал надавав розвиткові науки, культури, але вимагав від діячів культури підтримки його політики. За Рішельє у Франції з 1631 р. почала виходити перша газета. Кардинал сам писав до неї статті, а газета вихваляла успіхи його політики.

Рішельє помер 1642 р., а наступного року помер король. Абсолютизм у країні за роки правління Людовіка XIII значно посилився, але свого апогею він досяг під час правління “короля-сонця” – Людовіка XIV.

 

 

Документи. Факти. Коментарі

1. Витяг із “Коментарів про Французьке королівство”, складених 1561 р. послом Венеціанської республіки Мікеле Суріано

Кількість народу у Франції дуже велика, оскільки вона налічує понад 140 міст... Один тільки Париж налічує, як кажуть, від 4 до 5 сотень тисяч мешканців. За своїм становищем і гідністю кожен із мешканців може належати до одного з трьох станів, звідки й беруть початок три чини королівства: перший чин — духовенство, другий — дворянство, третій не має окремої назви, і оскільки він складається з людей різного становища і занять, то може бути названий станом народу взагалі.

Духовенство криє в собі велику кількість третього стану і багато іноземців, які або за послуги, надані королю, або завдяки королівській прихильності користуються королівськими бенефіціями, але дворянство складає найбільшу частину духовенства.

Дворянством називають тих, хто користуються привілеєм не сплачувати податків і зобов'язані нести лише особисту військову службу. До складу дворянства входять і принци, і барони.

Третій стан складається з людей пера, яких називають також людьми довгої мантії, купців, ремісників, плебеїв і селян. Той з людей мантії, хто має ступінь президента або радника або має схоже звання, стає дворянином і привілейованим завдяки своїй посаді та уважається таким упродовж свого життя.

Купців, яких у наші дні вважають панами грошового багатства, всіляко влещують і упадають коло них, але ніякими перевагами і гідністю вони не користуються, тому що будь-яка торговельна діяльність вважається негожою для дворянства. Вони, таким чином, належать до третього стану: сплачують податки такі самі, як і неблагородні та селяни, а становище останніх найважче, оскільки їх однаково утискують і король, і дворяни”.

 

Поміркуйте:

1.За якими критеріями автор документа оцінює велич держави?

2.Які суспільні верстви вирізнено в документі? Як їх схарактеризовано?

 

2. Витяг із “Політичного заповіту” Рішельє

Я кажу, що дворянство слід розглядати як один із найголовніших нервів держави, який може сприяти його збереженню й посиленню.

Хоча дворяни заслуговують на те, щоби з ними поводилися добре, коли вони поводяться добре, але потрібно бути з ними суворими, якщо вони нехтують тим, до чого зобов'язує їх походження. Я з усією твердістю кажу, що ті, хто відстали від доблесті предків, ухиляються від того, щоби служити короні шпагою і життям постійно і твердо, як вимагають закони держави, заслуговують бути позбавленими блиску свого походження і примушеними нести частину турбот народу.

Позаяк честь для них мусить бути дорожчою за життя, їх належить карати радше позбавленням першої, ніж останнього...

Якщо нічого не слід забувати, щоби зберегти дворянство в істинній доблесті його попередників, то водночас не треба нічого робити, щоби зберегти за ним володіння подарованої землі або перейматися можливим придбанням нової”.

 

Поміркуйте:

1.Яке місце в державі відводив Рішельє дворянству?

2.Чим, на вашу думку, зумовлена така позиція Рішельє?

 

Запитання і завдання

1.Наведіть приклади, що підтверджують формування абсолютної монархії в першій половині XVI ст. у Франції.

2.Якими були причини і наслідки італійських війн?

3.Розкажіть про формування капіталістичних відносин у Франції в XVI—XVII ст.

4.Яким було становище дворян та буржуа?

5.Розкажіть про поширення реформаційних ідей.

6.Якими були причини громадянських війн? Що стало приводом до них?

7.Які події в історії Франції дістали назву “Варфоломіївська ніч”? Якими були їх наслідки?

8. Розкажіть про завершення громадянських війн у Франції.

9. Дайте оцінку діяльності короля Генріха IV.

10. Складіть таблицю “Основні заходи політики кардинала Рішельє” за схемою:

Внутрішня політика

Зовнішня політика

 

 

11.Заради чиїх інтересів діяв Рішельє? Наведіть факти, що підтверджують вашу позицію.

12.Складіть історичний портрет кардинала Рішельє.

 

Запам'ятайте дати:

1562—1594 рр.— Громадянські (релігійні) війни у Франції.

24 серпня 1572 р. — Варфоломіївська ніч.

1598 р. — Нантський едикт.

1629 р. — “Едикт милості”.

 

§ 9. Іспанія

1. Соціально-економічний розвиток Іспанії

ХVІ ст. інколи називають „століттям Іспанії”. Це було зумовлене тим, що завдяки відкриттю Америки іспанські монархи отримали небачені до того ресурси для здійснення своїх чистолюбивих планів. Але ці багатства відіграли для Іспанії більш негативну роль.

Ревні католики Фердинанд та Ізаделла прагнули викорінити будь-яку єресь і домогтися релігійної єдності у своїх володіннях, де поряд з католиками проживало багато мусульман і іудеїв. З цією метою була реформована інквізіція, яка стала зброєю у руках королівської влади і церкви проти іновірців.  Першого удару було завдано по євреям. Королівським указом 1492 р. їм наказувалося або змінити віру, або залишити країну. Згодом гонінь зазнали і ті євреї, що прийняли християнство.

Потому переслідувань зазнали мусульмани. Більше того гонінням були піддані і ті араби, що прийняли християнство (в Іспанії їх називали моріски). Їм заборонялося носити арабські імена, розмовляти рідною мовою, дотримуватися своїх звичаїв. Все культурна спадщина мусульман нищилася. Згодом моріски теж були вигнано з країни.

Вигнання євреїв та морісків завдало величезної шкоди екоміці країни, яка позбулася сотень тисяч працелюбних землнробів та ремісників, які виробляли основні експортні товари країни. Колись плодючі пола і цвітучі міста Півдня Іспанії були занедбаніні. У країні утвердилося становище нетерпимості і фанатизму, і не випадково, що Іспанія стала ударною силою Реформації.

Завдавши удару по економіці іспанські королі попервах не відчули негативного впливу, який компенсувався великим напливом золота з Нового Світу. „Дешеве” золото, що спричинило „революцію цін”, підірвало і решту галузей виробництва. Так, було зруйноване зернове господарство, встановленням максимуму цін. В результаті селяни розорювалися. На догоду грандам, які займалися розведенням міліонних стад овець і експортом вовни королівська влада відмовилася запровадити закони, які б огороджували від іноземної конкуренції іспанську промисловість, що тількм но почала розвиватися. До цієї картини слід додати постійно зростаючі податки.

 

2. Іспанія за Карла V

Завершення реконкісти і відкриття Колумба створили передумови до перетворення Іспанії в одну з наймогутніших держав світу. Король Ферденанд і королева Ізабелла своєю політикою заклали підвалини того, що Іспанія могла претендувати на першість у католицькому світі. Крім того вони заклали підвалини іспанського абсолютизму. Продовжувачем їх політики став іх онук Карл Габсбург, який правив в Іспанії під ім`ям Карлос І. Ставши королем, він отримав під свою владу величезні володіння: Іспанію, володіння в Італії і Новому Світі. А за батьківською лінією німецькі володіння австрійських Габсбургів, Нідерланди тощо. У 1519 р. молодого іспанського короля Карла І Габсбурга обрали імператором Священної Римської імперії під ім'ямКарл V (1519—1556 рр.). Таким чином він об`єднав під своєю владою величезну імперію. Про яку улеслики говорили, що „над нею ніколи не заходить сонце”.

 

Постать в історії

Карл V був гарною, атлетичної статури людиною; дістав блискучу освіту; володів іспанською, німецькою, італійською, французькою, фламандською мовами. Ці якості вельми знадобилися імператорові Священної Римської імперії, котрий вів виснажливу боротьбу за збереження єдності своєї неозорої імперії, прагнув створити світову християнську державу, вирішувати всі справи в Європі, володіти більшою частиною Америкита Африки.

 

Отримавши таку спадщину, Карл V опинився у вельми скрутному становищі. Йому довелося вести боротьбу з трьома головними противниками. Першим з них була Франція, яка опинилася оточеною володіннями Карла V і не бажала мати такого могутнього сусіда. До того ж Франція сама була на піднесенні і прагнула утвердити своє панування у континентальній Європі. Другим противником була Османська імперія, яка продовжувала свій наполегливий наступ на християнську Європу. Саме володіння Габсбургів були тією перешкодою, в яку вперлася турецька армія. Третім ворогом імператора стала Реформація, яка почалася у час початку правління Карла V.

У війнах з цими трьома противниками і прошло довге правління Карла V. Хоча він не раз домагався перемог, зрештою був змушений полишити корону. Найгучнішою його перемогою стала оборона Відня 1529 р. від турків. Величний план Карла V щодо відродження Священної Римської імперії як всесвітньої християнської монархії запізнився в часі. Піднесення національного руху й поширення Реформації виключали можливість для будь-якого правителя утримати владу на величезних територіях з народами, різними за культурою і віросповіданням.

Карл V був володарем найбільшої за розмірами й водночас найслабшої політично імперії. Окремі частини цієї імперії провадили самостійну політику, не завжди рахуючись з імператором. Після поразки від німецькихлютеранських князів у 1555 р. Карл V зрікається влади на користь свого брата Фердинанда, якому віддав австрійські, угорські володіння, і сина Філіппа, який отримав іспанську корону, колонії у Новому Світі, Нідерланди і Південну Італію.

 

3. Повстання комунерос в Кастилії 1520-1522 рр.

Доступившись до влади Карл V відразу мав серйозне зіткнення з містами Кастілії, які отримали таємну допомогу від Франції. Міста Іспанії, що були комунами (по іспанськи – комунерас), вкрай негативно поставилися до політики молодого короля, який намагався зміцнити абсолютну владу і обмежити права міст. Приводом до повстання стало призначення намісником короля кардинала Адріана Утрехтського, що прибув з Нідерландів. Він мав забезпечити разом з прибувши ми фінансистами стабільне надходження податків для здійснення широких планів Карла V. Повстання почалося у місті Толедо під гасло захисту вільностей королівства. До мешканців міста приєдналися дрібні дворяни (ідальго) і великі землевласники (гранди), які сподівалися на відновлення своїх привілеїв і ослаблення влади короля. Згодом повсталі утворили „Святу хунту” (союз), яка висунула Карлу V наступні вимоги: 1) щоб король жив в Іспанії; 2) щоб на вищі посади призначалися лише іспанці; 3) заборонити вивіз золота і срібла з Іспанії; 4) регулярно скликати кортеси – раз на 3 роки; 5) обкласти податками дворян; 6) повернути казні пограбовані багатства королеви Ізабелли. Останні вимоги відвернули від повстання грандів і більшість ідальго. Цим відразу скористався Карл V, який пообіцяв останнім врахувати їх вимоги. Розгорілась боротьба між містами і дворянами. Від „Святої хунти” відділилася частина міст і утворила „Хунту загонів”, яка заявила що „віднині війна проти грандів, кабальерас (дворян) та інших ворогів королівства, проти їх майна і палаців повинна вестися вогнем, мечам і руйнуванням”. Вирішальна битва між повсталими і прихильниками короля відбулася біля села Вільялар (1521 р.), де повстанні було вщент розгромлені, а полонені лідері страчені. Після цього лише одне місто – Толедо – продовжило боротьбу, тримаючи шестимісячну облогу. Але і вона зрештою пала.

Придушення повстання дало змогу Карлу V зміцнити свою абсолютну владу, приборкати міста і кортеси, яку втратили право приймати закони.

 

4. Правління Філіппа ІІ

Філіпп II підніс Іспанію на вершину її могутності. Як ревний католик, Філіпп II бачив себе захисником і оборонцем усього католицького світу. Він часто говорив: „Я краще зовсім не матиму підданих, ніж матиму їх в якості єретиеів”. Вся його діяльність була спрямована у цьому напрямкую. Проте, незважаючи на всі докладені зусилля, на його рахунку більше поразок ніж перемог. До перемог короля можна віднести такі події. У 1571 р. Філіпп II у союзі з Венецією вщент розгромив турецький флот під Лепанто і тимчасово зупинив просування Османської імперії в Європу. Другим важливим здобутком короля стало приєднання у 1581 р. до Іспанії Португалії. На 60 років Піренейський півострів перетворився на єдине ціле, а дві найбільші колоніальні імперії об`єдналися. До найбільшої його перемоги можна віднести підтримку Контрреформації і Папи Римського та забезпечення недоторканність католицької церкви в інших частинах своїх володінь. Проте забезпечити панування католицизму в Європі Філіпп II так і не зміг. Ціною цих перемог була сама Іспанія, яка по смерті короля дуже швидко перетворилася на третьорозрядну державу.

Філіпп ІІ майже весь час провів в Іспанії. За його правління столицею став Мадрит неподалік якого був збудований Ескоріал (палац, монастир і гробниця), в якому король провів майже весь час. Маючи фантастичну працездатність, король вважав, що строгими розпорядженнями можна управляти величезною країною. Щоб накази короля швидше доходили до підданих будувалися дороги, була організована пошта. Багато уваги приділялося армії. Влаштована за швейцарським зразком, вона була наймогутнішою в Європі.

 

Цікаво знати

Замок-монастир Ескоріал – величезна і строга будівля з сірога граніту. Вона цілком відбиває характер короля.  Будівля зведена на часть святого Лаврентія, у день пам`яті якого іспанська армія здобула перемогу над французами. Замок-монастир був збудований у вигляді чотирикутника, який нагадував жаровню, на який загинув святий. Філіпп ІІ говорив, що він хоче побудувати „дворець для Бога і лачуга для короля”. Його покої були рзміщені так, щоб король міг з них пройти до церкви. Попри такий показний аскетизм короля, королівський двір вирізнявся вишуканістю і багатством і був взірцем для європейських правителів.

 

Коли в країнах Європи почалася Реформація, Філіпп II вступив із нею в непримиренну боротьбу. Саме за його правління інквізіція набула небачених масштабів. Він намагався придушити Реформацію та пов'язану з нею революцію в Нідерландах, надавав підтримку католикам Франції та наказав своєму флоту “Непереможній армаді“ вторгнутися в Англію, щоб знищити свого головного конкурента. Проте все скінчилося поразкою Іспанії. Вона втратила морську першість, а незабаром почався економічний занепад. До того ж Іспанія стала втрачати свої володіння. Філіпп II помер 1598 р.

 

Документи. Факти. Коментарі

Уривки зі звіту про  засуджених до страти

По-перше: Орбіан, фламандець... за професією палітурник, 30 років. Він спалив декілька картин з зображенням Господа нашого Ісуса Христа та інших святих і взагали дотримувався вчення Лютера, вважаючи його хорошим. Він, крім того, наважився вчити інших. Він показав себе впертим, а тому був проклятий і переданий представникам світського суду для спалення живцем з конфіскацією його майна, рухомого і нерухомого.

По-друге: Хуана де Перес, португалка... Вона дотримувалася іудейської віри і зберігала її упродовж довгих років, дотримуючись всіх приписів і церемоній тим самим спокушала інших. Вона висповідалася і примирилася з церквою. Вона карається відлученням і довічним ув’язненням. Її рухоме і нерухоме майно конфіскується...

У-тринадцятих: Хуан Корінео – моріск. Хотів виїхати у Берберію. Карається ста ударами різок.

У-тридцять других: Андрес Консено, селянин, казав, що перед священиками не слід сповідуватися у важких гріхах, бо вони такі люди як і він. Він повинен покаятися і отримати сто ударів різками.

 

Поміркуйте

1.      Хто опинявся перед судом інквізиції?

2.      За що людей судили?

3.      Чи справедливими були покарання?

 

Запитання і завдання

  1. Спробуйте на прикладі Іспанії ХVІ ст. показати вплив зовнішньої політики на внутрішню?

  2. Чому в Іспанії переслідували іновірців? Як це вплинуло на розвиток країни?

  3. Як вплинули багатства, що „звалилися” на Іспанію у ХVІ ст.?

  4. За яких обставин з’явилася австрійська та іспанська гілки династії Габсбургів?

  5. Яку мету переслідував Карл V? Чому всі його починання зазнали краху?

  6. Чим політика Філіпа ІІ відрізнялася від політики Карла V?

  7. Які причини економічного занепаду Іспанії наприкінці ХVІ ст.?

 

 

Запам'ятайте дати:

1519—1556 рр. – правління Карла V

1520-1522 р. – повстання комунерос

1556-1598 рр. – правління Філіпа ІІ

1571 р. – битва при Лепанто

1581-1640 рр. – перебування Португалії у складі Іспанії

 

§ 10. Нідерланди

1. Нідерланди під владою Іспанії в XVI ст.

Нідерландами (у перекладі — “Понизові землі”) називали землі, розташовані на Нижньому Рейні, Маасі, Шельді та на узбережжі Північного моря.

У середині XVI ст. Нідерланди охоплювали територію, на якій зараз розташовані Нідерланди, Бельгія, Люксембург і частина Північно-Східної Франції. Ця країна не мала ані родючих ґрунтів, ані корисних копалин, страждала від повеней. Головним її багатством були працелюбні мешканці. Вони з гордістю казали: “Бог створив небо, ми — суходіл”. Нідерландці відвойовували у моря землю, на якій будували ферми, чудові міста.

Нідерланди поділялися на 17 провінцій, які значно різнилися за рівнем розвитку. На півночі земля належала вільним селянам, які часто використовували найману робочу силу. Тут поступово формувалися нові, ринкові відносини.



Мал. Карта Нідерландів

 

На півдні більша частина землі знаходилась у власності дворян, на якій працювали вільні селяни, котрі виконували повинності за користування землею. Однак і на півдні Нідерландів розвивалися ринкові відносини, особливо в промисловості. Всесвітньо відомі ткацькі мануфактури Фландрії продукували сукна, килими, шовкові вироби.

Після великих географічних відкриттів Нідерланди опинилися на перехресті нових торгових шляхів, а Антверпен став центром світової торгівлі. Саме на Антверпенській біржі визначалися ціни на східні та європейські товари.

У середині XVI ст. Нідерланди досягли вагомих успіхів в економічному розвитку і стали найбільш заселеною країною Європи, маючи 3 млн душ, 300 міст і 6500 сіл.

На початку XVI ст. Нідерланди опинились у складі Священної Римської імперії Карла V. Останній вважав Нідерланди перлиною своєї корони, бо ця маленька країна давала в чотири рази більше прибутку, ніж усі володіння в Новому Світі. Лише 1552 р. Карл V отримав від Нідерландів 6692 тис. ліврів золотом.

Після розпаду в 1555 р. імперії Карла V Нідерланди перейшли під владу його сина — короля Іспанії


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   17




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка