Адаптація світового досвіду до умов діяльності фінансових посередників України


Розділ 3. Інститути спільного інвестування в Україні: проблеми функціонування та шлях оптимізації діяльності



Скачати 177.73 Kb.
Сторінка7/10
Дата конвертації09.09.2018
Розмір177.73 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Розділ 3. Інститути спільного інвестування в Україні: проблеми функціонування та шлях оптимізації діяльності

3.1 Аналіз досвіду Великобританії в організації діяльності інвестиційних фондів

В даний час у Великобританії поширені два типи регульованих інвестиційних фондів:



  • unіt trust (пайовий фонд) - відкритий інвестиційний фонд контрактного типу;

  • іnvestment trust (інвестиційний траст) - акціонерне товариство - інвестиційний фонд закритого типу [52, c.157].

Ці інвестиційні фонди істотно не розрізняються за структурою активів. Головне їхнє розходження полягає в організаційно-правовій формі інвестиційних фондів. Пайовий фонд - інвестиційний фонд контрактного типу, у той час як інвестиційний траст є акціонерним товариством. Є розходження в зобов'язаннях по викупі емітованих ними цінних паперів у їхніх власників. Пайовий фонд - інвестиційний фонд відкритого типу, що зобов'язаний викуповувати паї в їхніх власників по їхній першій вимозі, у той час як інвестиційний траст - фонд закритого типу, що вправі, але не зобов'язаний викуповувати свої акції у своїх акціонерів.

Перевага пайового фонду полягає в тому, що його схема проста і зрозуміла дрібному інвестору. Крім того, тут немає права голосу в інвестора. У структурі співвласників паїв переважають дрібні інвестори. Ці фонди більш строго регулюються SІ і СРО; крім ліцензування керуючої компанії і контролю за її діяльністю з боку трастьї, ці фонди підлягають безпосередньому регулюванню SІ.

Інвестиційні трасти регулюються в меншому ступені. Тут не потрібно трастьї, його функції виконує рада директорів і загальні збори акціонерів. Ці фонди регулюються не більш ніж звичайні корпорації. Їхні акції торгуються на біржі часто зі знижкою 10, 15 чи навіть 25 відсотків від їхньої вартості, розрахованої на базі ВЧА (вартості чистих активів). Ці інвестиційні фонди більш привабливі для спокушених великих інвесторів, яким звичайно належить 60-70 відсотків їхніх акцій, оскільки тут більше можливості грати на відхиленнях ринкових котирувань акцій від їхньої вартості на базі ВЧА, "плюс" по акціях таких фондів є право голосу.

Крім того, цим фондам дозволяються більш ризиковані операції на ринку цінних паперів, наприклад, можливість одержувати кредити для покупки цінних паперів.

По вартості витрат інвестиційні трасти більш ефективніші, чим пайові фонди за рахунок того, що тут немає зобов'язання викуповувати акції в інвесторів, крупніше структура власності, не треба витрачати гроші на ведення подвійної бухгалтерії керуючим і трастьї [53, c.159-160].

Зараз у Великобританії планується ввести інвестиційні фонди відкритого типу, створювані як акціонерні товариства. Досвід Великобританії чітко показує, що розвиток індустрії інвестиційних фондів не ущемляє інтереси банків, а навпаки сприяє зміцненню контрольованих цими банками фінансових груп. Практично всі керуючі компанії, трастьї, кастодіани, реєстратори й адміністратори пайових фондів у кінцевому рахунку є структурами тієї чи іншої фінансової групи, контрольованої зверху британською банківською холдинговою компанією. Приблизно 15-20 таких фінансових груп контролюють весь ринок інвестиційних фондів у Великобританії.

Виключенням з цього правила є кастодіани-нерезиденти типу Chase, що не розвивають у даний час у Великобританії бізнесу, пов'язаного з управлінням схемами колективного інвестування. Однак це не типовий приклад, що значною мірою порозумівається тим, що фінансовий ринок у Великобританії довгий час був закритий для банків-нерезидентів.

Разом з тим, усередині зазначених фінансових груп у процесі діяльності пайових фондів як банки, так і небанківські керуючі є однаково "сильними" структурами. Тут досить чітко проглядається поділ інтересів банків і керуючих компаній.

Банк зацікавлений насамперед у залученні грошових ресурсів і цінних паперів, що складають пайові фонди, шляхом надання послуг у якості трастьї, кастодіана і банку пайового фонду. Це дозволяє банкам отримувати значні вигоди за допомогою використання вільних коштів фондів від свого імені, використання цінних паперів фондів як ресурс кредитування третіх сіб, доходів, одержуваних від конвертації валют, акумуляції дивідендів, платежів за надання послуг у якості кастодіана і трастьї.

При цьому банки виявляють слабкий інтерес працювати безпосередньо з власниками інвестиційних паїв (вести реєстр власників паїв, розміщати і викуповувати паї в дрібних інвесторів, розподіляти дивіденди, відповідати на скарги клієнтів), маркетингу паїв, прийнятті інвестиційних рішень, виборі брокерів-дилерів для виконання угод з активами пайових фондів на найкращих для власників паїв пайових фондів умовах. Ці, не пов’язані безпосередньо з банківським бізнесом, і потребуючі значних витрат турботи беруть на себе керуюча компанія і призначувані нею агенти (адміністратор, реєстратор і ін.). Зазначені витрати компенсуються керуючої компанії шляхом стягування нею надбавки при розміщенні паїв і щорічної плати за управління. При цьому основний доход нерідко виходить саме за рахунок надбавки при розміщенні паїв [41].

Важливо підкреслити, що такий поділ склався не в результаті спонуки до поділу різних видів діяльності регулятором, а в результаті природного процесу і розуміння власної вигоди кожної зі сторін.

Діяльність пайового фонду забезпечується різними спеціалізованими фінансовими організаціями - керуючою компанією, реєстраторами, адміністратором пайових фондів, кастодіаном, трастьї, брокерами-дилерами, оцінювачами і незалежними аудиторами.

Розглянемо на прикладі реально діючої фінансової групи "S&P" механізм надання інвестиційних послуг. S&P являє собою групу компаній, що займаються різними видами діяльності, пов'язаними з обслуговуванням пайових фондів, пенсійних схем і інших видів інвестиційних послуг.

Зазначені послуги включають такі фінансові продукти як Unіt Trust, PеPs (personal equіty plan), пенсійні схеми, страхування життя, поточні рахунки, послуги по кредитних картках. S&P Group LTD є стовідсотковою дочірньою компанією Robert Flеmіng Holdіngs. У свою чергу, дочірніми компаніями S&P Group LTD є: S&P Securіtіes LTD (Unіt Trust Manager), S&P Group LTD і Hexagon Admіnіstratіon - компанії адміністратори. S&P Regіstеr LTD, S&P Equіty Plan managers LTD (керуючі), і інші дочірні компанії. Акції цих компаній належать материнської компанії. У групі компаній S&P працює приблизно 700 чоловік. Обсяг щорічного прибутку близько 25 млн. фунтів. Компанії ведуть приблизно 500.000 рахунків клієнтів [41, c.15].

Нижче приводиться функціональна структура організацій, що забезпечують діяльність "Save & Prosper Croup" (табл.. 3.1 ).

Таблиця 3.1.



Функціональна структура організацій, що забезпечують діяльність "Save & Prosper Croup"


м. Лондон

м. Ромфорд

м. Единбург

Керуючий активами, що складають пайовий фонд

Реєстратор пайового фонду

Адміністратор (агент керуючої копанні пайовими фондами)

“Robert Flemings Asset Management”

“Save & Prosper Group, Ltd” (SaPG)

“Hexagon Administration System, Ltd (HAS)”

Управління активами, що складають пайовий фонд;

Розміщення і викуп паїв пайового фонду;

Оцінка ВЧА пайового фонду, ціноутворення паїв;

Укладання угод із брокерами по купівлі-продажу активів

Планування кількості паїв (Book Management);

Бухгалтерський облік і фінансова звітність пайового фонду;

Доручення трастьї про виконання угод

Розміщення інвесторам пенсійних, страхових схем, PEPs і ін.;

Публікація даних про bіd і offer ціни паїв у "FІNANCІAL TІMES";




маркетинг паїв і ін. фінансових продуктів;

Звірення даних про майно, що складає фонд, з даними трастьї ;




ведення реєстру власників паїв;







організація виплати доходів власникам паїв;







бухгалтерський облік і фінансова звітність Керуючої компанії







(послуги надаються для 42 пайових фондів SaPG, інших фондів групи Flemіngs і пайових фондів інших Керуючих компаній)

(послуги надаються для 42 пайових фондів SaPG і фондів, керованих іншими інших керуючими компаніями)

Таблиця 3.2



Функціональна структура організацій, що забезпечують діяльність "Save & Prosper Croup" (продовження)

м. Лондон

м. Лондон

м. Единбург

Кастодіан, банк (для більшості пайових фондів SaPG)

Брокерські послуги

(укладання договорів з іншими брокерами)

Трастьї (цілком незалежний від Керуючої компанії)

Robert Flemings Management Services Ltd

Robert Flemings Securities Services Ltd

The Royal Bank of Scotland (RBS)


Кастодіан




Трастьї (створення і погашення паїв, виконання угод, що укладаються Керуючої компанією, контроль за управлінням пайовими фондами, контроль за правильністю оцінки активів, заповняння фін.звітності пайових фондів і ін.);

ведення банківського рахунка




Кастодіан (для частини пайових фондів SaPG);

розрахунки по цінних паперах




ведення банківського рахунка для збереження коштів , що складають пайовий фонд (для окремих фондів SaPG)







реєстратор для окремих емітентів, акції яких знаходяться в портфелі пайових фондів

(послуги надаються для більшості пайових фондів SaPG)

(Послуги надаються як для групи Robert Flemіng так і для сторонніх клієнтів)

(послуги надаються для окремих пайових фондів SaPG і фондів, керованих іншими Керуючими компаніями)

Для організації пайових фондів у Великобританії характерна наявність керуючої компанії, що володіє великими повноваженнями. Її "вага" у схемі пайових фондів приблизно дорівнює "значимості" банка-кастодіана-трастьї.

Основні обов'язки керуючої компанії у Великобританії:


  • інвестиційний консультант;

  • вибір брокера і укладання контрактів від імені фонду на найбільш вигідних для власників паїв пайового фонду умовах;

  • розміщення і викуп паїв безпосередньо в інвесторів;

  • оцінка активів, що складають фонд, і ціни паю;

  • бухгалтерський облік майна, що складає фонд;

  • періодичне звірення даних бухгалтерського обліку майна фонду з даними про наявність активів фонду, що зберігаються в кастодіана на рахунках трастьї;

  • призначення кастодіана і трастьї пайового фонду [53, c.161].

Частина з цих функцій, наприклад, оцінку активів і бухгалтерський облік, що керуюча компанія вправі делегувати спеціалізованим адміністраторам. Це важливий елемент економії витрат на управління.

Ведення реєстру власників інвестиційних паїв по законодавству у Великобританії - обов'язок трастьї, що у 95 відсотках випадку делегує цю функцію самій керуючій компанії чи контрольованою цією компанією організації - реєстратору (це порозумівається тим, що через реєстр керуюча компанія має можливість здійснювати моніторинг інвесторів при розміщенні паїв. Крім того, працювати з "роздрібними" інвесторами банку-трастьї не цікаво).

Іншими словами, що керуюча компанія бере на себе дуже складну роботу маркетингу, дистрибуції паїв і контактів безпосередньо з дрібним інвестором. Але це компенсується можливістю одержання надбавки до ціни розміщення паїв, що складає приблизно 70 відсотків доходів керуючого, а також щорічною платою за управління активами (це, як правило, тільки 30 відсотків доходів керуючого).

Інтерес же банку в зв'язку з діяльністю фондів - надання послуг у виді глобал кастодіана (включаючи можливість використання цінних паперів клієнтів для кредитування) і хоронителя коштів пайових інвестиційних фондів (включаючи доходи від використання цих коштів від власного імені і доходів від конвертації валют).

Виходячи з викладеного, звертаючись до досвіду України представляється особливо важливим зберегти розумний баланс повноважень між керуючою компанією пайовими інвестиційними фондами і спеціалізованим депозитарієм. Серйозний зсув основних обов'язків у зв'язку з реалізацією схеми пайових інвестиційних фондів убік істотного посилення повноважень спеціалізованого депозитарію порушила би рівновагу між керуючим і депозитарієм і в підсумку, перевищила можливість маніпуляцій з боку цього спеціалізованого депозитарію.

Розподіл обов'язків між керуючою компанією і трастьї у Великобританії часто образно порівнюється з розподілом повноважень виконавчої і законодавчої влади в державі. У схемі пайових фондів керуюча компанія є виконавчим органом, що повинний бути наділений повноваженнями, достатніми для забезпечення своїх зобов'язань перед власниками паїв і підтримки конкурентноздатності свого фінансового продукту (паїв керованих нею пайових фондів) на ринку інвестиційних послуг. Головна функція трастьї - схвалення правил пайового фонду і фінансової звітності, що відноситься до майна, який складає пайовий фонд, а також нагляд за виконанням вимог законодавства, правил пайового фонду і договору з трастьї з боку керуючої компанії.

Наділення трастьї повноваженнями виконавчої влади у випадку з пайовим фондом може реально послабити дієздатність діючої виконавчої влади у відношенні до майна фонду, і перетворити трастьї, продовжуючи образні порівняння, із законодавчої влади в прообраз добре відомої системи "радянської влади", що не визнає чіткого поділу виконавчої і представницької влади [42].

Аналіз функцій трастьї і кастодиана у Великобританії дозволяє краще зрозуміти різницю між депозитарієм (кастодіаном) і спеціалізованим депозитарієм при регулюванні пайових інвестиційних фондів в Україні.

Основні обов'язки трастьї у Великобританії:


  • контроль за діями керуючого в інтересах власників паїв;

  • контроль за оцінкою активів пайового фонду і ціноутворенням;

  • взаємодія з кастодіаном, розпорядження грошовим рахунком пайового фонду і рахунками цінних паперів пайового фонду відповідно до вказівок керуючої компанії;

  • контроль за інвестиціями (структурою, складом, купівлею за ринковими цінами ін.);

  • призначення реєстратора пайового фонду і відповідальність за ведення реєстру власників паїв.

Нерідко інститут "трастьї" бентежить законодавця, що вважає його неприйнятним для правової системи України як інститут англо-саксонської моделі. У зв'язку з цим хотілося б відзначити, що не слід плутати інститут трасту з інститутом трастьї. Останній був введений у дію Актом про фінансові послуги 1986 р. стосовно до схем колективного інвестування, у той час як просто траст відноситься до сфери надання послуг довірчого управління для індивідуальних інвесторів.

Не слід також переоцінювати розходження між трастьї у Великобританії і депозитарного банку в Німеччині, що виконує контрольні функції для інвестиційних фондів.

Ключові обов'язки і повноваження трастьї у Великобританії і депозитарного банку в Німеччині цілком збігаються. Це стосується наступних функцій:


  • контроль за відповідністю діяльності керуючого законодавству і правилам інвестиційного фонду, за правильністю оцінки ВЧА;

  • контроль за розміщенням паїв керуючим і перерахування коштів для викупу інвестиційних паїв;

  • оператор по грошовому рахунку і рахункам цінних паперів, які складають фонд, що відкриваються в кастодіані й інших банках;

  • забезпечення виконання угод з активами, що складають інвестиційний фонд, укладеної з брокером-контрагентом керуючою компанією, і тільки на підставі розпорядження цієї керуючої компанії;

  • відповідальність перед інвесторами за схоронність активів, що складають фонд.

Німецьке і Британське законодавство про інвестиційні фонди вимагають визначеної незалежності трастьї, депозитарного банку від керуючої компанії. При цьому депозитарному банку в Німеччині не забороняється створювати керуючу компанію інвестиційним фондом як свою дочірню компанію. Однак і тут не допускаються включення тих самих осіб одночасно в органи управління депозитарного банку і керуючої компанії.

Незалежність контролера (трастьї, депозитарного банку, кастодіана) від керуючої компанії - це ключова ланка в концепції пайового (контрактного) фонду. Імовірність маніпуляцій грошима дрібних інвесторів різко скорочується, якщо вони довіряються двом незалежним структурами (звичайно, за умови ясного розмежування їхніх функцій і відповідальності). Контроль між двома афільованними ослбами (особливо в країнах з ринком цінних паперів, що розвивається,) - це фікція, що багато в чому служить тільки для самозаспокоєння законодавця [52, c.214].

У Великобританії функція трастьї також як і контрольні функції депозитарного банку в Німеччині є невигідними. До приклада річна винагорода трастьї у Великобританії по фонду середнього розміру складає 10-12 тис. фт.ст. У жодній країні, включаючи Україну, за контроль платити не бажають. Але у Великобританії й у Німеччині цю функцію виконують найбільші банки, що йдуть на цю "жертву", сподіваючись отримати значні вигоди від надання супутніх послуг у виді глобал кастодіана і банку для коштів фонду. Цим порозумівається те, що функції трастьї у Великобританії виконують приблизно 7-8 найбільших банків-резидентів "плюс" декілька глобал кастодіанів (наприклад, американські банки "Чейс манхетен" і "Сіті банк"). Небанківських трастьї у випадку з пайовими фондами не існує.

Типовий приклад - The Royal Bank of Scotland - найбільший британський кастодіан і банк. Кастодіан і трастьї в цьому банку існують у виді відділів департаменту цінних паперів у цьому банку.

Мінімальні вимоги до капіталу трастьї у Великобританії і депозитарному банку в Німеччині приблизно збігаються і складають 6-7 млн.дол. Розходження між схемами трастьї у Великобританії і депозитарного банку в Німеччині найчастіше пов'язані з різними способами здійснення контрольних функцій цих організацій, ніж з розходженнями в їхніх функціях.

Розходження в способах контролю пов'язані з тим, що якщо німецький депозитарій зобов'язаний попередньо схвалювати і контролювати кожну угоду, то контроль трастьї у Великобританії більш м'який, багато відхилень від структури чи складу активів пайових фондів виявляються тут тільки після завершення розрахунків по угодах і наступній оцінці ВЧА на основі аналізу звітності.

Ключовий принцип взаємодії керуючого і трастьї в сфері контролю у Великобританії виглядає в такий спосіб. Керуючий має право без спеціального дозволу трастьї давати розпорядження про придбання чи реалізацію активів, що складають пайовий фонд. У випадку, якщо трастьї вважає, що керуючий при придбанні чи реалізації тих чи інших активів перевищив надані йому повноваження, керуючий зобов'язаний за свій рахунок анулювати зроблену угоду або провести відповідні операції по придбанню чи реалізації активів, необхідні для відновлення status quo ante.

Вибір між зазначеними моделями контролю залежить від того, які умови розрахунків на конкретному ринку, на якому купуються і продаються цінні папери з портфеля пайового фонду. Якщо це ринок, у якому діють стандарти розрахунків за принципом "постачання-проти-платежу" Т+0 чи Т+1 чи це віддалений ринок (тобто вилучений часовий пояс), де технічно складно отримати попередню згоду від "контролера", виходить, тут буде дуже складно використовувати німецьку модель контролю.

Крім того, навряд чи можливо жадати від контролера, що за короткий термін від моменту укладання угоди до її здійснення він зможе адекватно оцінити ситуацію і виявити усі відхилення. У нього повинна бути можливість наступного контролю [52].

З огляду на що більшість перших пайових інвестиційних фондів припускають інвестувати в ДКЗ і ін. інструменти з дуже коротким терміном розрахунків, використовувати для них німецьку модель буде дуже важко. Більш привабливою для України представляється саме британська модель контролю трастьї, що дозволяє сполучити попередній контроль за розпорядженнями керуючого з наступним контролем.

Упевненість німецького депозитарного банку в сфері попереднього контролю заснована на тім, що практично у всіх випадках керуюча компанія є дочірньою компанією депозитарного банку. У цій ситуації контроль має дуже формальний характер відносин між двома родинними структурами. У Великобританії контроль трастьї за керуючою компанією гнучкіше, саме тому що трастьї і керуюча компанія цілком незалежні й у цьому випадку трастьї об'єктивно сутужніше оцінити правильність дій керуючої компанії.

В Україні на практиці досить часто керуюча компанія може бути незалежною від спеціалізованого депозитарію, що є істотною перешкодою використання твердої німецької моделі контролю депозитарного банку за діяльністю керуючої компанії.

З відзначеного, нам здається, що було б дуже корисним врахувати в нормативних актах по пайових інвестиційних фондах в Україні наступні пропозиції:


  • описати повноваження спеціалізованого депозитарію саме як діяльність у якості трастьї (чи як контрольну функцію депозитарного банку в Німеччині), тобто окремо від діяльності в якості кастодіана для коштів і цінних паперів, що складають пайовий інвестиційний фонд;

  • ввести повну незалежність такого спеціалізованого депозитарію (трастьї) від керуючої компанії, включаючи заборону на залежність через їхню афільованість;

  • передбачити можливість для конкретних фондів виконання функцій трастьї і кастодіана різними особами (якщо так вирішить керуюча компанія);

  • передбачити можливість використання поряд з попереднім наступного контролю спеціалізованого депозитарію (трастьї) за керуючою компанією.

Положенням SІ 1991 р. передбачене детальне регулювання можливості делегування відповідальності керуючою компанією пайовим фондом і трастьї. Керуюча компанія може делегувати будь-які повноваження будь-якій особі, включаючи трастьї.

Разом з тим, трастьї не може делегувати керуючій компанії які б то ні було повноваження по збереженню активів пайового фонду чи контролю над ним. Трастьї також не може делегувати зазначені функції зацікавленій особі керуючої компанії пайовим фондом.За винятком вищевказаних повноважень, трастьї вправі делегувати будь-які інші повноваження іншій особі, включаючи керуючу компанію.

Розглянемо детальніше діяльність кастодіанів. Відразу відмітимо, що в даний час в Україні серед професіоналів фондового ринку немає єдності думки в тім, як точно перевести на українську мову слово "кастодіан" - "хоронитель", "попечитель" чи "депозитарій". До вироблення якого-небудь загальноприйнятого визначення в дійсній роботі використаний термін виходячи з його англійського вживання.

Обов'язки кастодіана включають:



  • збереження і реєстрація прав на цінні папери;

  • ведення грошового рахунка для збереження майна, що складає пайовий фонд (кастодіан відкриває грошовий рахунок на ім'я пайового фонду з умовою того, що оператором по рахунку виступає трастьї);

  • забезпечення розрахунків по цінних паперах (для багатьох своїх клієнтів таких як керуючі компанії і трастьї пайових фондів кастодіан гарантує забезпечення "постачання-проти-платежу" при наявності об'єктивних умов для цього, включаючи наявність централізованої системи розрахунків по угодах з цінними паперами);

  • відстеження і збір дивідендів, відсотків і інших доходів по цінних паперах у портфелі пайового фонду;

  • забезпечення участі керуючої компанії в корпоративних діях.

У Британії як і в інших розвитих країнах кастодіанами є великі банки. Причина не тільки в тім, що клієнти більш довіряють банкам як великій і надійній фінансовій структурі, але насамперед у тім, що тільки такий кастодіан реально може запропонувати своїм клієнтам (включаючи осіб, що діють від імені пайових фондів) забезпечення постачань проти платежу у відношенні активів, що складають фонд, а також конвертацію валют при угодах з активами фондів і одержанні дивідендів, виплату відсотків по грошових депозитах, оперативний переказ грошей і деякі інші операції, що відносяться до банківської діяльності [41, 42].

Розглянемо функції реєстратора та адміністратора пайового фонду. Реєстратор пайового фонду виконує наступні функції:



  • прийом заявок на придбання і заявок на викуп паїв;

  • прийом чеків до оплату паїв;

  • ідентифікація інвесторів і власників інвестиційних паїв;

  • перевірка правильності складання і повноти заповнення заявок;

  • планування кількості і передача інструкції трастьї на створення або погашення паїв;

  • розподіл дивідендів, нарахованих по інвестиційних паях;

  • бухгалтерський рахунок і фінансова звітність для самої керуючої компанії.

Керуюча компанія вправі делегувати адміністратору пайового фонду наступні повноваження:

  • оцінка вартості чистих активів пайового фонду, визначення цін паїв, передача інформації про ціни паїв для публікації в Fіnancіal Tіmes;

  • ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності пайових фондів;

  • щомісячне звірення даних по операціях пайового фонду з даними про цінні папери і кошти в трастьї (кастодіана);

  • звірення ("мечинг") даних про укладені угоди, що надходять від керуючого з аналогічними даними, одержуваними від брокерів-дилерів;

  • контроль за відповідністю складу і структури активів пайових фондів правилам фонду, договору керуючого і трастьї, актам SІ і СРО, законодавству про ринок цінних паперів;

  • розрахунок і нарахування винагороди, що приєднується керуючої компанії, реєстратору, трастьї, аудитору і кастодіану за рахунок майна, що складає пайовий фонд.

Створюється враження, що сполучення реєстраторського, адміністраторського, керуючого й іншого видів діяльності в рамках однієї компанії у Великобританії не дуже турбують регулятора. Проблема конфліктів інтересів зважується через виділення різних видів діяльності в самостійні підприємства.

Загалом схема діяльності пайового фонду у Великобританії виглядає в такий спосіб:

а) інвестор направляє заявку на придбання паїв і чек на ім'я керуючої компанії (напр. Flemіng Unіt Trust Management Company). Таким чином, гроші при продажі паїв інвестору попередньо попадають на грошовий рахунок керуючої компанії;

б) Заявки і чек передаються реєстратору. Реєстратор вносить дані заявки і чека в комп'ютерну систему, а саме в підпрограму планування кількості паїв, що знаходяться в звертанні, а також у реєстрі власників інвестиційних паїв;

в) щоранку адміністратор визначає вартість чистих активів і ціни паю, на підставі яких установлюється кількість паїв, що здобуваються інвестором;

г) реєстратор одержавши заявки від керуючої компанії передає інструкцію трастьї по створенню паїв і пересилає гроші на рахунок трастьї, що відкривається для пайового фонду. У якості трастьї виступають Bank of Scotland чи Royal Bank of Scotland в Единбурзі - два самостійних і незалежних від ФГ банку;

д) за вказівкою керуючої компанії трастьї купує різні цінні папери чи кладе гроші на депозит. У даному випадку можуть залучатися в якості агента трастьї спеціальні кастоди в закордонних країнах. Трастьї контролює два типи банківських рахунків, призначених для збереження коштів, що складають пайовий фонд. Це Capіtal account, тобто рахунок, на якому обособлено зберігаються кошти, що відповідають основному капіталу пайового фонду, а також Іncome acсount, тобто рахунок, на якому зберігаються надходження в частині доходів пайового фонду.

Як засоби платежу інвестори частіше використовують чеки, рідше використовуються кредитні карти. Причина - більш вигідні умови обслуговування по чеку. Якщо з виписки чека клієнт платить 67 центів, то при трансфері грошей по кредитній карті наприклад Vіsa, береться 4% від суми платежу. У даному випадку, якщо клієнт платить Vіsa card, то ці 4% залишаються в рамках системи обслуговуючої Vіsa card, що позбавляє керуючу компанію й адміністратора значної частини винагороди. Тому останні дуже обережно відносяться до системи розрахунків через кредитні карти. Наявний у Великобританії принцип поділу рахунків і операцій між керуючою компанією і трастьї скоріше призначений для досягнення балансу інтересів керуючої компанії і трастьї в зв'язку з діяльністю пайових фондів, ніж контролю. Схема цього поділу рахунків і руху коштів виглядає в такий спосіб (рис. 3.1) [53, c.261-267].

Рисунок 3.1

Схема руху коштів при розміщенні і викупі паїв





Грошовий рахунок пайового фонду під контролем




Создание паев




Погашення паїв




Грошовий рахунок управляючої компанії












Розміщення паїв




Інвестор

Викуп паїв



Це означає, що:

  • керуюча компанія завжди має справу з безпосередньо інвесторами в процесі розміщення і викупу паїв. Саме на неї приходиться дуже важкий обов'язок зібрати гроші з дрібних інвесторів і потім повернути їх на першу вимогу власників паїв при викупі паїв. За це керуюча компанія стягує з інвестора, як правило, уже при розміщенні паїв, надбавку до ціни паю 5,5% від ціни погашення паю;

  • трастьї не зв'язаний із дрібними інвесторами, а має справа тільки з керуючою компанією. За це він одержує плату, плюс непрямі вигоди як банк, що зберігає кошти пайового фонду. У цьому економічний інтерес банка-трастьї.

Такий поділ є важливим як для керуючого, так і для трастьї. Воно можливо саме завдяки цьому балансу.

Основні вимоги до реєстратора пайових фондів установлені Положенням SІ 1991р. Відповідно до п.6.02 "Положення SІ 1991р." ведення реєстру власників паїв ("реєстр") пайового фонду є обов'язком його трастьї.

Відповідно до того ж Положення трастьї вправі делегувати свою функцію по веденню реєстру іншій особі, включаючи керуючу компанію, що він у більшості випадків і робить. Причина цього полягає в тім, що економічно вести реєстр більш цікаво керуючому, ніж трастьї, оскільки через реєстр керуючий одержує важливу інформацію, необхідну для маркетингу паїв.

Разом з тим, навіть якщо трастьї делегує визначені свої повноваження своїм зацікавленим особам чи зацікавленим особам керуючого, то трастьї несе відповідальність за дії чи бездіяльність особі, якій делеговані відповідні функції, так, ніби мова йшла про дії чи бездіяльності самого трастьї.

Відповідно до Положення SІ 1991р. реєстр розглядається як остаточне підтвердження прав власності відповідних осіб на паї. При цьому інвестор стає власником паїв безпосередньо з моменту подачі заявки на їхнє придбання і складання договору contract note ("deal date").

У випадку, якщо власник паїв не виконує свої зобов'язання по виплаті засобів чи передачі власності керуючій компанії в зв'язку з розміщенням паїв, і трастьї переконується в такім невиконанні зобов'язань, трастьї може виключити з реєстру будь-який запис чи внести в нього будь-які необхідні зміни, після чого права на паї, у відношенні яких з реєстру виключене ім'я власника, що не виконало свої зобов'язання, переходять до керуючого компанії на період до чи погашення до повторного розміщення і оплати цих паїв.

До реєстру заносяться наступні дані:


  • ім'я й адреса кожного власника паїв (за винятком власників, усі паї яких на даний момент оформлені у виді сертифікатів на пред'явника);

  • кількість паїв (включаючи дробові частини паю) кожного типу, що є в кожного такого власника (за винятком паїв, права власності на який на даний момент оформлені у виді сертифікатів на пред'явника);

  • дата занесення власника паїв до реєстру як власника паїв, зареєстрованих на його ім'я;

  • кількість випущених на даний момент паїв (включаючи дробові частини паїв) кожного типу, оформлених у виді сертифікатів на пред'явника, і кількість таких сертифікатів.

При цьому трастьї не зобов'язаний реєструвати як співвласників яких би то ні було паїв більш чотирьох різних осіб. Керуюча компанія і трастьї зобов'язані починати розумні дії, і приймати всі міри для належної перевірки того, щоб інформація, яка міститься в реєстрі, була повною і відбивала поточне положення справ на будь-який даний момент.

Ніщо не ставить за обов'язок керуючій компанії чи трастьї заносити до реєстру будь-які записи, робити будь-які зміни в записах, видавати будь-які сертифікати чи інші документи, якщо кожна з них вважає за необхідне чи доцільне здійснити у відношенні власника паїв чи іншої особи повну процедуру ідентифікації, передбачену чинним законодавством, іншими нормативними актами чи зобов'язаннями в рамках Європейського співтовариства.

Реєстратор надає реєстр власникам паїв пайового фонду, що керує чи їх представникам для ознайомлення на території Великобританії на безоплатній основі в будь-який час у робочий час, за тим виключення, що доступ до реєстру може з'являтися закритим у такий час і на такий термін (не перевищуючих 30 днів у межах будь-якого одного року).

Реєстратор на прохання керуючої компанії надає їй копію реєстру чи будь-якої його частини в обмін на сплату розумної винагороди.

Реєстратор на безоплатній основі надає власнику паїв чи його уповноваженому представнику видрукувану копію що стосуються даного власника в реєстрі. Повна адреса, по якій можна звернутися до реєстратора вказується в правилах пайового фонду.

Паї пайових фондів не звертаються на організованому вторинному ринку, що порозумівається цілком зрозумілими економічними причинами, ніж наявністю будь-якої юридичної заборони. Однак, правила пайових фондів допускають звертання їхніх паїв шляхом укладання прямих угод між власником паїв і покупцем паїв.

Один власник паю може продати ці паю іншій особі. Для перереєстрації цих паїв (без погашення і випуску нових паїв трастьї). У цьому випадку необхідне представлення реєстратору і керуючій компанії спеціальної форми, підписаної податковою інспекцією про те за якою ціною відбувся цей продаж і яку кількість паїв варто перереєструвати з одного рахунка на рахунок іншого власника [53, c.269-272].

Відповідно до Положення 1991 р. кожен вкладник має право передавати приналежні йому паї, як власника яких він занесений до реєстру, за допомогою передатного документа в будь-якій звичайній чи загальноприйнятій формі або в такій іншій законній формі, що може час від часу санкціонуватися трастьї.

Кожен документ, за допомогою якого передаються паї, підписується власником паїв, що передають ці паї, чи від його імені (або у випадках, коли мова йде про корпорацію - скріплюватися печаткою корпорації чи підписується одним з її посадових осіб (у Шотландії - двома посадовими особами), що мають повноваження для такого підписання.

Паї можуть також змінювати власника у випадках смерті фізичної особи чи ліквідації (реорганізації) юридичної особи, що є їхнім колишнім власником. У випадку смерті власника паїв при спадкуванні, документом на підставі якого вносяться зміни до реєстру є документ відповідного органа в спадщину.

У випадках, коли будь-яка особа одержує право на паї внаслідок смерті чи банкрутства попереднього власника паїв, воно може по наданні підтверджень свого права або зареєструватися особисто як власника даних паїв (направивши реєстратору письмове повідомлення про таке своє бажання), або передати паї іншій особі.

Керуюча компанія може бути власником паїв керованих нею пайових фондів, якщо це прямо не забороняється йому договором із трастьї.

Розглянемо процедуру розміщення.


  1. Інвестор направляє на адресу керуючої компанії (який у випадку з пайовими фондами S&P збігається з адресою реєстратора) наступні документи (дана адреса вказується у формі заявки на придбання паїв):

    • заявку на придбання паїв;

    • чек, заповнений на ім'я керуючої компанії.

Форма заявки на придбання паїв (Applіcatіon Form) направляється інвестором поштою за адресою і на ім'я керуючої компанії, наприклад, Save and Prosper Plan Managers, Ltd, що збігається з адресою реєстратора. У заявці вказується тільки сума коштів, що інвестуються, але не кількість паїв (цього інвестор не знає при форвардному методі оцінки).

При прийомі заявок на придбання паїв по телефоні інвестор зобов'язаний переказати кошти (чеком чи телеграфним переказом) керуючій компанії протягом чотирьох робочих днів починаючи з дня подачі заявки по телефоні.

У канцелярії зазначені документи скануються і вводяться в загальну комп'ютерну систему.


  1. Операціоніст із Відділу по роботі з клієнтами вводить дані зазначених двох документів у комп'ютерну систему. На базі даної інформації автоматично складається договір із клієнтом про придбання паїв пайового фонду (contract note) на типовому бланку білого кольору, у якому автоматично проставляється індивідуальний номер, привласнений системою даному контракту.

Відповідно до Правил ІMRO при угодах, пов'язаних з розміщенням і викупом керуюча компанія зобов'язана складати і направляти інвестору Contract note, у якому указуються всі істотні умови угоди.

При складанні Contract note при розміщенні і викупі паїв у випадку, якщо ціни паїв визначаються після дати надходження заявки на придбання чи викуп паїв від інвестора (при форвардному методі ціноутворення), копія зазначеного контракту повинна бути спрямована інвестору не пізніше робочого дня наступного за день, на який визначається кількість паїв за заявкою.

Значення contract note - це документ, що підтверджує інвестору укладання договору. У ньому вказуються основні умови угоди, такі як:


  • найменування й адреса власника;

  • найменування пайового фонду;

  • індивідуальний номер інвестора;

  • дата і час укладання угоди - "Deal date" і "Deal tіme";

  • кількість паїв, що здобуваються;

  • ціна паю;

  • метод ціноутворення;

  • надбавка;

  • загальна сума, що підлягає сплаті інвестором;

  • розрахункова дата;

  • індивідуальний номер контракту;

  • дата розрахунків за паї - "settlement date".

"Deal date" і "Deal tіme" - дата і час одержання Керуючою компанією заявки на придбання паїв.

"Settlement date" - дата, на яку керуючою компанією повинні бути отримані кошти від інвестора в рахунок оплати паїв, що здобуваються їм, (наприклад, у випадку, якщо заявки на придбання паїв подаються по телефоні).



  1. Введена інформація і кількості паїв відповідно до заявки на їхнє придбання надходить у відділ по плануванню кількості паїв, що знаходяться в звертанні, який повинний не пізніше двох годин після часу на який проводиться оцінка ВЧА і ціноутворення паїв фонду (наприклад, 9-00 ранку) направити повідомлення трастьї інформацію про те, яка кількість паїв передбачається створити чи погасити до кінця поточного робочого дня.

Відповідно до п.7.04 Положення SІ 1991 р. саме керуючий зобов'язаний реєструвати придбання і реалізацію паїв, що числяться за ним, включаючи тип цих паїв, а також залишок паїв за підсумками будь-яких операцій по розміщенню і викупу.

  1. Після прийому заявки, складання контракту на придбання паїв пайового фонду, направлення повідомлення трастьї про створення чи погашенні паїв керуюча компанія бере участь у процесі створення паїв трастьї.

Процес створення паїв займає чотири повних робочих дня. Повноваженнями приймати рішення про створення паїв наділяється тільки трастьї. При створенні паїв керуючий до закінчення робочого часу в четвертий робочий день після надання їм відповідних розпоряджень сплачує трастьї ціну створення паїв коштами або на кліринговій основі.

Таким чином, при створенні паїв застосовується стандарт розрахунків між керуючим і трастьї "Т+4", де Т - день направлення керуючим інформації для трастьї про кількість паїв до створення.



  1. З наступного робочого дня після закінчення терміну "Т+4" реєстратор (Відділ по роботі з клієнтами) вводить інформацію, необхідну для внесення прибуткового запису до реєстру.

Розглянемо докладніше процедуру викупу паїв.

  1. Інвестор прямо по безкоштовному публічному телефоні (номер публікується щодня в Fіnancіal Tіmes) чи через свого фінансового посередника звертається до керуючого компанії з розпорядженням про викуп приналежних йому паїв.

Телефонні звертання від клієнтів цілодобово приймаються відділом інвестиційних консультантів керуючої компанії (Lіfe and person servіces). Брокери цього департаменту повинні мати кваліфікаційні атестати SFA і дуже ретельно перевіряються цією організацією. Телефонна розмова з клієнтом фіксується на магнітофонну стрічку. Головною ідентифікаційною ознакою (кодом, що повинний назвати клієнт, що подзвонив по телефоні) є дата народження цього клієнта.

Брокер, що прийняло замовлення по телефоні складає торгову квитанцію (Tіket) і представляє його у Відділ по роботі з клієнтами для складання договору (contract note). Якщо власник паю віддає розпорядження про викуп через свого фінансового посередника, то торгова квитанція надходить від даного фінансового посередника.



  1. Операціоніст із Відділу по роботі з клієнтами вводить дані з торгової квитанції в комп'ютерну систему. На базі даної інформації автоматично складається договір (contract note) на бланку червоного кольору, у якому автоматично проставляються дані про клієнта і номер даного договору.

У тексті зазначеного договору (contract note) про викуп паїв відзначаються два різних моменти часу:

    • "Deal Date" і "Deal Tіme"- це дата і час одержання заявки на викуп паїв пайового інвестиційного фонду (письмово чи по телефоні);

    • "Prіce basіs" - відбиває метод ціноутворення (історична чи форвардна оцінка), що мала місце у відношенні паїв, що викуповуються.

При історичному методі ціноутворення паїв кількість паїв за контрактом визначається виходячи з ціни викупу паїв, встановленої в процесі самої останньої до Deal Tіme оцінці ВЧА.

При форвардному методі ціноутворення паїв кількість паїв за контрактом визначається виходячи з ціни викупу паїв, встановленої в процесі найближчої оцінки ВЧА, що випливає за Deal Tіme.



  1. Введена інформація про кількість паїв, зазначені в заявці на їхній викуп через комп'ютерну систему попадає у Відділ по плануванню кількості паїв, що знаходяться в звертанні, що у середині дня повинний направити трастьї інформацію про те, яку кількість передбачається створити чи викупити на наступний робочий день.

У будь-який час протягом дня керуюча компанія зобов'язана робити викуп паїв. По закінченні робочого часу в четвертий робочий день, що слідує за однією з найбільш пізніх дат:

а) моменту оцінки, що слідує безпосередньо після одержання керуючою компанією пропозиції викупити паї чи б) надходженням до керуючого компанії усіх належним чином оформлених документів і повноважень, що забезпечують (або дозволяють керуючому здійснити) передачу прав власності на паї керуюча компанія зобов'язана викупити паї в їхнього колишнього власника.



  1. Після складання contract note і направлення повідомлення трастьї про погашення паїв, реєстратор чекає п'ять днів. За цей час, у плині Т+4, гроші в рахунок погашення паїв повинні прийти від трастьї на рахунок компанії. Після чекання, протягом п'яти днів, старший фахівець Відділу по роботі з клієнтами звіряє дані, роздруковані в договорі, з торговою квитанцією від брокера, що прийняв заявку на викуп паїв, і складає платіжне доручення (Payment request) у чотирьох екземплярах на перерахування коштів власнику інвестиційних паїв.

  2. Цей документ відправляється у Відділ касового обслуговування, що виписує чек на ім'я власника паїв. Чек на ім'я клієнта разом з відповідними документами відсилається відділом, що займається реєстраційними записами. Після цього вноситься видатковий запис до реєстру. На прикладі виписки видно, як правило, між днем надходження розпорядження від клієнта і днем внесення видаткового запису проходить приблизно 7 календарних днів (що в переводі в робочі дні еквівалентно стандарту "Т + 4").

Як правило, керуюча компанія резервує за собою право здійснити викуп паїв у їхнього власника за допомогою направлення по зазначеному цією особою адресу чека.

При документарних цінних паперах у випадку викупу паїв їхній колишній власник зобов'язаний представити керуючій компанії сертифікат паїв.

Основні реквізити сертифіката цінних паперів:


  • найменування й адреса керуючої компанії і трастьї;

  • найменування й адреса власника цінних паперів (чи номінального власника);

  • номер сертифіката;

  • дата купівлі-продажу цінного папера;

  • кількість паїв, засвідчених сертифікатом.

На зворотній стороні сертифіката містяться дані, необхідні для заповнення при передачі прав власності на паї.

Особовий рахунок власника в реєстрі власників паїв зображено на рисунку 3.2.

Реквізити клієнтського рахунка:


  • П.І.П;

  • Дата народження;

  • Індивідуальний номер клієнта;

  • Стать;

  • Адреса;

  • Номер телефону;

  • Куди пересилаються кошти .

В рахунок клієнта включаються дані про всіх vіsa card, unіts і інші фінансові інструменти, що інвестор придбав у компаній Save and Prosper.

У випадку розбіжності виписки і даних реєстру, первинними будуть дані реєстру. У цьому випадку можна стверджувати, що фіксація прав власників на паї буде проводитися за допомогою записів у реєстрі.


Рисунок 3.2

Особовий рахунок власника в реєстрі власників паїв


Код трастьї

Типи паїв

Сума на який купуються (+) чи продаються (-) паї

Кількість паїв (+/-)

Тощо

1

з розподілом

2

без розподілу

















Вимоги до капіталізації для керуючої компанії встановлені стандартами ІMRO. Відповідно до Правил ІMRO сума капіталу керуючої компанії повинна скласти одну з наступних невеликих величин:



  • 5.000 ф.ст.;

  • щорічної суми витрат, схвалених аудитором, помножена на 6/52.

Економічний зміст цього правила - введення вимог про те, що в керуючої компанії повинний бути мінімальний ліквідний власний капітал не менш 5.000 ф.ст. Чим вище рівень загальних витрат керуючого, тим вище вимоги до мінімального ліквідного капіталу. Керуючий завжди повинний мати суму ліквідного капіталу, достатню для фінансування його витрат протягом 6 тижнів. З 1996 року величина цих стандартів для керуючих компаній збільшена. При цьому вимоги до капіталізації встановлюються у виді величини капіталу самої керуючий компанії незважаючи на те, що ІMRO вимагає розкривати величину сукупної вартості активів пайових фондів, керованих цією компанією, ніяких вимог по співвідношенню усіх фондів і капіталу керуючої компанії не встановлюються. У нашому прикладі за 1996 рік чистий капітал Sa Securіtіes (керуючої компанії) складав 6000000 фунтів, у той час як сума керованих цією компанією пайових інвестиційних фондів (приблизно 41) складала 3500 млн. фунтів, тобто приблизно в 600 разів більше. Керуюча компанія зобов'язана раз у квартал відправляти звіт в ІMRO.

Відзначимо, що період між ексдивідендною датою, на яку виплачуються дивіденди і періодом виплати дивідендів складає 2 місяці. Це час, протягом якого складаються необхідні розрахунки і документації для виписки чеків і інших платіжних документів власникам паїв.

Дивіденди виплачуються трьома способами:


  • чеком. Чек підписують трасти і гроші списуються з рахунка даного трасти який може бути навіть у цьому банку (Bank of Scotland);

  • переказ по платіжній системі прямо на рахунок інвестора;

  • реінвестування доходів. Це означає, що якщо умовами контракту передбачається, то за рахунок належного девиденду виплачується сума з відповідними паями цього ж фонду.

Розподіл доходів може проходити і формі інвестування. У цьому випадку, клієнт вправі інвестувати належні йому дивіденди від одного фонду на придбання паїв іншого фонду (однак, ця форма використовується вкрай рідко).

Величезною проблемою при виплаті девидендів грошима є незатребувані адресатами чеки, тобто не пред'явленими до оплати чеки. Станом на 01.01.2003р. S&P securіtіes (керуюча компанія) мала приблизно 87000 непред’явлених до оплати чеків на загальну суму 1,6 млн. фунтів. Трастьї не дозволяє керуючої компанії автоматично реінвестувати непред’явлені до відшкодування суми в нові паї. Гроші не пред'являються до відшкодування часто, через їх незначні суми. Тільки, якщо протягом 12 років чек так і не пред'являється до оплати, то гроші повинні повертатися прямо у фонд. Ця система дозволяє припускати, що краще створювати фонди з автоматичним реінвестуванням у нові паї.

S&P робить усього приблизно 138 розподілів доходів у рік для фондів як керованих компаній, так і фондів, для яких компанія виконує послуги адміністратора.

У брокерському департаменті працюють приблизно 50 чоловік, по безкоштовному телефоні відповідають з 9 до 21. Люди, що працюють по телефоні знаходяться в регуляції CFA і повинні проходити атестацію раз у кілька місяців і постійно цей департамент надзирається з боку CFA, що стежить, головним чином, за наявністю кваліфікаційних атестатів, за достатньою участю цих людей у трейнингових програмах, за тим, які скарги надходять на цих людей.

Працюючи по телефоні, брокер вислухує клієнта, відкриває його рахунок, при цьому клієнта ідентифікують, як правило по даті народження, у випадку якщо клієнт дає замовлення на продаж паїв, брокер оформляє замовлення і направляє в брокерський відділ. Після проходження усередині організації цього замовлення, результат оформляється в операційному департаменті, після цього надходить у касовий департамент, який і проводить перерахування коштів клієнта з рахунка цього клієнта.

Розглянемо функціонування відділу по розвитку:



  1. При продажі страхового продукту S&P, як керуючий S&P Іnssurance Corporatіon може виступати як трастьї сама для себе. У той час як при продажі в пайових інвестиційних фондах фінансових продуктів обов'язково повинний бути незалежний трастьї.

  2. В принципі, структуру й умови дій британських фінансових компаній не можна вважати ідеальними. Для Англії характерна занадто висока плата за послуги фінансових посередників:

    • 5,5 % для пайових фондів родини S&P;

    • 4 % за візу;

    • до 9% комісії при обміні валюти в обмінних офісах.

Підходи до інвестиційних фондів міняються в міру допуску в Англію конкурентів з боку США і Німеччини. Ще 4-5 років тому доступ на британський ринок ці компанії не мали [52,53].

Проаналізуємо проблеми організаційної структури S&P. Структура організації не припускає, що клієнт працює з одним представником даної компанії. У випадку, якщо в клієнта виникнуть питання по тій чи іншій проблемі, пов'язаній з кількістю паїв відбитих у рахунку, то даний клієнт буде змушений звертатися відразу в кілька департаментів:



  • департамент по роботі з клієнтами;

  • реєстраційний відділ;

  • відділ по продажах;

  • департамент по роботі зі скаргами клієнтів.

Інвестиційні адвайзери (брокери), що працюють по телефону в компанії також спеціалізуються на конкретних фінансових продуктах, а не на конкретних клієнтах. Це означає, що в більшості випадків клієнт по тим самим питаннях працює з різними брокерами.

Відділ по роботі зі скаргами клієнтів - це департамент, у якому працюють приблизно 10 чоловік і він є відділом скарг клієнтів. Основні скарги: не одержали девиденди, неправильно названа адреса, не одержали підтвердження, поплутали при заповненні рахунка клієнтів фонд, у який клієнт інвестував. У тиждень - від 600 до 819 телефонних дзвоників. Кількість рахунків по продукті PEP - 100.000 рахунків, по unіt Trusts 200000 рахунків. Приблизно 500 листів у рік.

Департамент по створенню і погашенню паїв. Щодня даний департамент складає до 11 години дня замовлення для трастьї для створення нових, або погашення діючих паїв. При цьому складається розрахунок наступного змісту.

Залишок паїв у боксі на початок звітного дня + паї, пред'явлені до придбання - паї, пред'явлені до викупу +/- прогноз кількості паїв до розміщення і викупу до кінця звітного дня = Залишок паїв у боксі на кінець звітного дня

Цей же Відділ робить щоденні звірення оборотів по паях. Розрахунок кількості паїв до погашення чи створення направляється трастьї пайового фонду щодня.

Таким чином ми розглянули особливості функціонування пайових фондів у Великобританії. Досвід цієї західноєвропейської країни є вкрай корисним для побудови діючої системи інститутів спільного інвестування в Україні.



Каталог: files
files -> Інформація для вступників 2015 року до аспірантури Інституту соціології Національної Академії наук України
files -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
files -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
files -> Про вступний іспит та реферат при вступі до аспірантури Інституту соціології нан україни
files -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
files -> Принципи реалізації наукової діяльності університету: активна участь у формуванні та
files -> Портфоліо вчителя

Скачати 177.73 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка