Аерокосмічних І наземних досліджень бондар олександр Іванович



Скачати 176.87 Kb.
Дата конвертації23.10.2016
Розмір176.87 Kb.
Міністерство екології та природних ресурсів України

ДЕРЖАВНА ЕКОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ТА УПРАВЛІННЯ

НАУКОВІ ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМ
КОМПЛЕКСНОГО МОНІТОРИНГУ ДОВКІЛЛЯ НА ОСНОВІ ДАНИХ
АЕРОКОСМІЧНИХ І НАЗЕМНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

1. БОНДАР Олександр Іванович - член-кореспондент НААНУ, доктор біологічних наук, професор, ректор Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління.

2. МАШКОВ Олег Альбертович - доктор технічних наук, професор, проректор з наукової роботи Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління.

3. ПАШКОВ Дмитро Павлович - доктор технічних наук, доцент, завідувач кафедри Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління.

4. БІЛЯВСЬКИЙ Георгій Олексійович - доктор геолого-мінералогічних наук, професор, директор міжгалузевого координаційного центру з екологічної освіти для сталого розвитку Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління.

5. МОКІН Віталій Борисович - доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри Вінницького національного технічного університету.

6. БУСИГІН Борис Сергійович - доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри Державного вищого навчального закладу “Національний гірничий університет”.

7. ІВАНЮТА Сергій Петрович - кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень.

8. ЄМЕЦЬ Микола Архипович - кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу Інституту проблем природокористування та екології НАН України.

9. КОСТЮЧЕНКО Юрій Васильович - кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник державної установи “Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України”.

10. ПЕТРЕНКО Валерій Степанович - генеральний директор корпорації “Укратомприлад”.



реферат

Київ - 2015

Робота є циклом досліджень, виконаних у 1991-2013 роках з метою розробки наукових і методологічних засад та програмно-технічних рішень щодо створення систем комплексного моніторингу довкілля (СКМД) на основі даних аерокосмічних і наземних досліджень для прийняття управлінських рішень із запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання міжнародних вимог екологічної безпеки.

Як відомо, забезпечення якісного стану навколишнього природного середовища є дуже актуальною і важливою проблемою сьогодення. Але прийняття оптимальних рішень з його поліпшення чи запобігання негативним змінам відповідно до принципів сталого розвитку неможливе без комплексного моніторингу стану всіх складових геоекосистем та контролю основних джерел їх забруднення.

Теоретичні основи системи екологічного моніторингу (моніторингу довкілля) України були закладені академіком Кухарем В. П. у відомій концепції "СЕМ Україна". В наш час в Україні існують системи різного типу моніторингу стану вод, ґрунтів, атмосферного повітря, а також системи обліку та контролю викидів, скидів і відходів, системи моніторингу електромагнітного випромінювання, радіаційного, біотичного моніторингу та ін. Є такі системи і на самих підприємствах-природокористувачах. Але ця інформація розрізнена. Моніторингом кожного виду складової довкілля та джерела забруднення займається окрема служба, окремий відділ, дані заносяться в окрему програму чи документ. Часто використовуються застарілі засоби збирання даних спостережень, їх передавання і збереження лише в паперовій формі, некомплексні методи аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін, які, в цілому, не дозволяють розробити дійсно науково-обґрунтовані рекомендації для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання міжнародних вимог екологічної безпеки.

Світовий досвід довів, що для підвищення якості, достовірності, оперативності, комплексності та ефективності системи моніторингу довкілля необхідно поєднувати сучасні інноваційні засоби і технології: автоматизовані та автоматичні вимірювальні системи; аерокосмічні дослідження з використанням як супутників, так і літаків та безпілотних літальних апаратів; системи автоматизованої обробки даних дистанційного зондування Землі (ДЗЗ); геоінформаційні аналітичні системи для обробки інформації, з урахуванням закономірностей її зміни і у часі, і у просторі; комплексні багаторівневі системи моніторингу і контролю стану довкілля, які забезпечуватимуть інтегрування та комплексний аналіз даних про стан усіх складових довкілля як окремих регіонів, так і усієї країни в цілому з можливістю обміну даними з аналогічними міжнародними системами моніторингу; методи та технології аналізу даних моніторингу довкілля та визначення рівня техногенної та екологічної безпеки та ін.

Розробка наукових засад створення та впровадження таких систем, методів і технологій відповідає загальноєвропейським та світовим підходам до екологічного управління, а також відповідає вимогам і директивам Угоди про асоціацію України з ЄС, тому результати даного дослідження значно розширять можливості міжнародної співпраці України у галузі охорони навколишнього природного середовища та сприятимуть приведенню стану довкілля у відповідність до європейських і світових вимог.



Метою дослідження є розробка наукових і методологічних засад та програмно-технічних рішень щодо створення систем комплексного моніторингу довкілля на основі даних аерокосмічних і наземних досліджень для прийняття управлінських рішень із запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання міжнародних вимог екологічної безпеки.

Задачі дослідження:

  • розробка теоретичних і технологічних основ високоефективних інформаційно-аналітичних систем моніторингу довкілля;

  • створення програмно-технічних засобів аерокосмічних і наземних досліджень на основі інструментарію геоінформаційних систем для забезпечення комплексного та оперативного збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу максимально достовірної інформації про стан довкілля і прогнозування його змін;

  • удосконалення методів екологічного контролю і моніторингу стану промислових підприємств, атомних електростанцій і територій, що знаходяться у зоні їх впливу;

  • створення фізико-математичних моделей та методів, спрямованих на визначення ризиків та підвищення рівня екологічної та техногенної безпеки;

  • розробка науково-обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень із запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання міжнародних вимог екологічної безпеки.

Наукова новизна одержаних результатів.

В результаті проведених досліджень отримано такі нові наукові результати:



          1. Вперше запропоновані моделі та технології створення і реалізації єдиної системи комплексного моніторингу довкілля загальнодержавного та регіонального рівня, які забезпечують збирання, оброблення, передавання, збереження та аналіз максимально достовірної інформації про стан довкілля, що дозволяє підвищити якість, оперативність, комплексність та ефективність обробки даних, розроблення на їх основі науково-обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання міжнародних вимог екологічної безпеки, за рахунок інтегрування і використання автоматизованих і автоматичних вимірювальних систем, результатів аерокосмічних досліджень стану довкілля, єдиних принципів у формалізації та створенні інформаційних моделей об’єктів довкілля та підсистем, у т.ч. геоінформаційних аналітичних підсистем та підсистем підтримки прийняття рішень.

          2. Вперше в Україні запропоновано моделі СКМД на локальному та об’єктовому рівнях як поєднання інформаційно-вимірювальної підсистеми (ІВП) та інформаційно-управляючої підсистеми (ІУП), які враховують можливість обробки одночасно даних автоматичних систем спостережень та даних дистанційного зондування Землі, з використанням сучасних інформаційних (у т.ч. геоінформаційних) та телекомунікаційних технологій та з можливістю автоматичного обміну даними з іншими, у т.ч. міжнародними, системами моніторингу. ІВП сформована як комплекс програмних і технічних засобів, що забезпечує: отримання (збирання) інформації про параметри навколишнього природного середовища на об'єкті і на контрольованій території; первинну обробку інформації; передачу інформації в інформаційно-керуючу систему; підтримання експлуатаційних метрологічних характеристик обладнання. ІУП представлена комплексом технічних і програмних засобів, які виконують різноманітні функції, у тому числі підготовку управлінських рішень у відповідні служби територіальних органів управління та іншим особам, які приймають рішення. Визначені функції центру управління моніторингом, вимоги до програмного та математичного забезпечення, структурно-функціональна схема центру та структура баз даних.

          3. Розроблено теоретичні засади методів, моделей та технології розробки інформаційних систем комплексного моніторингу довкілля, основаної на просторово-орієнтованому представленні екологічних даних. Запропонована нова формалізація геоінформаційних моделей класів об’єктів та суб’єктів системи державного моніторингу довкілля, системи спостережень та адміністративних і басейнових утворень з урахуванням їх ієрархії, а також систематизовано методи їх ідентифікації.

          4. Для промислових комплексів великих міст та міських агломерацій розроблені нові методи проведення оцінювання техногенно-антропогенного впливу на якість атмосферного повітря, поверхневих вод та стан ґрунтів; методи визначення індексу інтегрального забруднення; методи визначення пріоритетних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі; методи пошуку офіційно незареєстрованих джерел забруднення та метод побудови систем підтримки прийняття управлінських рішень з використанням даних ДЗЗ та фізико-математичного і геопросторового моделювання; метод оцінювання ризиків метеорологічного характеру.

          5. Удосконалено математичні моделі динаміки зміни показників якості річкових вод, які вимагають для їх ідентифікації мінімуму даних моніторингу цих вод та дозволяють інтегрувати в єдину модель більшість відомих подібних математичних моделей для опису самоочисних процесів вод річки на її окремих ділянках. Розроблено нову технологію автоматизованого інтегрування математичних моделей природних процесів з ГІС геоекосистем для збільшення аналітичних можливостей цих ГІС. Удосконалено метод геостатистичного аналізу для моделювання якості вод у річках, з урахуванням їх топології, що дозволяє підвищити точність аналізу даних моніторингу.

          6. Вперше створено геоінформаційні моделі гідрографічного та водогосподарського районування басейнів річок України відповідно до вимог Водної Рамкової Директиви ЄС та Додатку XXX Угоди про асоціацію України з ЄС, що дозволяє оптимізувати програми моніторингу водних геоекосистем України задля забезпечення вимог їх екологічної безпеки та оптимізації процесу водокористування у них.

          7. Дістало подальший розвиток дослідження тенденцій та характеру змін основних природних і техногенних загроз в умовах України. Враховуючи масштаби наслідків від реалізації цих загроз на регіональному рівні, визначено найбільш пріоритетні з них. Розроблено метод комплексного оцінювання ризиків життєдіяльності в умовах можливих аварій на хімічно-небезпечних об’єктах, у т.ч. з викидом токсичних речовин, з урахуванням негативного впливу екзогенних геологічних процесів, що дозволяє визначити кількісні характеристики природних, техногенних та природно-техногенних ризиків життєдіяльності на регіональному рівні.

          8. Розроблено метод та отримано результати прогнозування довгострокових ризиків надзвичайних ситуацій (НС) гідрологічного і гідрометеорологічного характеру на основі даних фізико-математичного моделювання та використання супутникових спостережень і просторово розподілених даних, побудовано прогнозні карти розподілу ризиків повеней, підтоплень, деградації якості поверхневих вод, оцінено ризики забруднень повітря і ґрунтів.

          9. Вперше проведено комплексне оцінювання актуальних загроз інженерно-геологічного походження для безпеки експлуатації об’єктів критичної транспортної інфраструктури (ОКТІ), від стан яких, у свою чергу, суттєво залежить екобезпека відповідних регіонів. Визначено регіони України, що потребують першочергової уваги для підвищення рівня безпеки функціонування ОКТІ в умовах зростаючих загроз від природних процесів.

          10. Вперше розроблено науково-методологічну основу використання засобів супутникового спостереження земної поверхні та геопросторового аналізу при вирішенні задач довгострокового прогнозування небезпеки, пов’язаної з виникненням надзвичайних ситуацій. Результати дослідження дозволяють більш ефективно застосовувати дані ДЗЗ і більш об’єктивно – на основі кількісних показників оцінювати довгострокову небезпеку виникнення надзвичайних ситуацій, підвищити достовірність і оперативність вирішення важливих задач, пов’язаних з екологічною безпекою територій та сталим природокористуванням.

          11. Розроблено і удосконалено теоретичні основи інтегрованого аналізу різнорідних та різнорівневих екологічних, геолого-геофізичних, геохімічних даних і багатоканальних аерокосмічних геозображень та на цій базі запропонована й реалізована комп’ютерна технологія вирішення широкого кола задач комплексного геоекологічного моніторингу. Сформовано загальну структуру геоінформаційної технології моніторингу, картографування й аналізу урбанізованих територій та перелік вимог до створюваних обчислювальних засобів побудови і візуалізації моделей розподілу тепла.

Практичне значення одержаних результатів.

  1. Розроблено єдину автоматизовану систему Державної екологічної інспекції та спеціальних підрозділів Мінприроди України з отриманням результатів вимірювань стану забруднення довкілля, викидів, скидів і відходів, їх накопичення, оброблення та аналізування, яка протягом 2005-2009 рр. була впроваджена в усіх держекоінспекціях АР Крим, областей та великих міст України. Методи удосконалення і розвитку цієї системи стали основою для розробки підсистем регіонального рівня оптимальної структури та засобів для автоматизованого обміну даними між системами різного рівня.

  2. Створено та передано у 2010 р. в Департамент охорони атмосферного повітря та моніторингу довкілля Мінприроди України комплекс автоматизованих робочих місць для працівників Інформаційно-аналітичного центру (ІАЦ) Мінприроди та регіональних ІАЦ областей України, яке дозволяє підвищити ефективність, оперативність та коректність збирання, оброблення, накопичення, збереження і проведення необхідного аналізу первинних даних спостережень стану навколишнього природного середовища регіонів України, інформаційний обмін аналітичних підрозділів суб’єктів моніторингу довкілля з регіональними ІАЦ та сумісність програмного забезпечення регіональних ІАЦ та ІАЦ Мінприроди в межах виконання задач Державної системи моніторингу довкілля.

  3. Вперше розроблена і впроваджена Комплексна система радіаційного моніторингу і раннього попередження (КСРМіРП) з метою розширення функцій модернізованої автоматизованої системи контролю радіаційної обстановки (АСКРО) та удосконалення процесів постійного контролю та моніторингу радіаційного (радіоекологічного) стану навколишнього природного середовища в Чорнобильській зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення, а також за її межами. КСРМіРП об'єднує мережу із автоматизованих постів контролю ПЕД гамма-випромінювання, контролю води, метеостанцій, центральний пост у м. Чорнобиль та віддалений центральний пост в Києві та ін. КСРМіРП базується на новітніх технічних підходах, що здатні на певний проміжок часу визначити розміри, кількісні та якісні характеристики зони радіоактивного забруднення, включаючи визначення його напрямку і глибини. КСРМіРП є ефективним заходом щодо оптимізації процесів контролю, моніторингу та моделювання радіоекологічного стану як у зоні відчуження, так і за її межами. Її звітні дані з аналізу техногенної ситуації, радіоекологічного стану в Чорнобильській зоні відчуження та за її межами надаються, також, у центр Європейського Союзу (м. Іспра, Італія).

  4. Результати теоретичних досліджень впроваджені при розробці: проекту міської системи екологічного моніторингу міста Жовті Води Дніпропетровської області (2004 р.) та його корегуванні (2013 р.); проекту системи комплексного екологічного моніторингу м. Дніпродзержинська та прилеглих територій (2010 р.); автоматизованої системи контролю радіаційної обстановки в Чорнобильській зоні відчуження (2005-2007 рр.); програми моніторингу довкілля Дніпропетровської області (затверджена рішенням Дніпропетровської облради від 04.12.2007 року № 294-13/V); регламентів автоматизованого обміну даними в підсистемах моніторингу атмосферного повітря системи, поверхневих вод, ґрунтів системи моніторингу довкілля Дніпропетровської області (2008 р.); проектній документації на «Автоматизовану систему екологічного моніторингу та раннього визначення надзвичайних ситуацій та оповіщення ВАТ «Баглійкокс», р. Дніпродзержинськ (2010-2013 рр.); Автоматизованій системі екологічного моніторингу КВП ДМР «Міськводоканал» м. Дніпродзержинськ (2012 р.); Системі дозиметричного контролю 1-ї черги комплексу виробництв «Вектор» (радіаційний контроль і моніторинг навколишнього середовища) (2007-2008 рр.); системі регіонального екологічного моніторингу «Придніпров’я».

  5. Розроблені моделі, методи та технології реалізовані у створених та впроваджених протягом 2003-2014 рр. у підрозділах Держводагентства, Мінприроди та облдержадміністрацій України системах моніторингу та управління водними ресурсами басейнів великих і середніх річок України (басейнових ГІС річок Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець, Прип’ять, Тиса, Кальміус) та водних ресурсів областей (Вінницької, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Полтавської, Рівненської та Сумської), при створенні ГІС усього басейну р. Дніпро (за даними ДЗЗ), при створенні ГІС гідрографічного і водогосподарського районування України у межах проектів UNEP, UNDP, GEF, ОБСЄ, країн ЄС та України. Створена єдина система «Річки України», яка поєднує в собі усі ці ГІС, впроваджена в центральному апараті Держводагентства. Створена і впроваджена веб-система для моніторингу та обліку водокористування системи каналів (Каховський магістральний канал, Північно-Кримський канал та ін.) на території Херсонської області. Розроблена технологія створення таких систем дозволяє забезпечити комплексність врахування, автоматизоване збирання, оброблення та візуалізацію даних. Простота встановлення, експлуатації, висока автоматизація обробки даних та інформаційної підтримки прийняття управлінських рішень приводить до значної економії робочого часу працівників, що обумовило їх значне поширення як в Україні (у кожній області), так і за кордоном.

  6. Удосконалено технологію автоматизованої побудови водогосподарського балансу для заданих гідрографічних та водогосподарських одиниць відповідного районування країни та реалізовано і впроваджено її для району річкового басейну р. Південний Буг, що дозволяє науково-обґрунтовано оптимізувати програми моніторингу вод басейну та виробляти оптимальні рішення з водокористування для забезпечення екологічної безпеки регіону.

  7. Створено локальні електронні бази геоданих й архіви даних різночасових мультиспектральних космічних зйомок. Виконано попередню обробку даних космічних зйомок, визначено температуру поверхні досліджуваної території, побудовано карти просторово-часового розподілу температурного поля й виявлено теплові аномалії. Здійснено розрахунок температурних показників та побудовано моделі розподілу тепла урбанізованих геотехнічних систем. За результатами дослідження технологій моніторингу та обробки космічних зображень, моделювання карт LST, а також обробки космознімків супутника Landsat 8, розроблено спеціалізований багатомодульний програмний комплекс обробки багатоспектральних даних.

  8. Здійснено оцінювання ризиків життєдіяльності в умовах можливого прояву екзогенних геологічних процесів на території України. На цій основі проведено ранжування адміністративних областей України за комплексною небезпекою прояву екзогенних геологічних процесів. За результатами комплексного оцінювання досліджена динаміка змінювання ризиків життєдіяльності природного, техногенного і природно-техногенного характеру, а також створено електронні довідково-аналітичні карти поширеності ризиків життєдіяльності в адміністративних областях і районах України.

  9. Здійснено програмну реалізацію методу комплексного оцінювання ризиків життєдіяльності за допомогою ГІС-технологій в умовах можливих аварій на хімічно-небезпечних об’єктах з урахуванням просторово-часових характеристик. Він дозволяє формувати актуальні сценарії розвитку аварій та їх можливі негативні наслідки на територіях підвищеної хімічної і геологічної небезпеки.

  10. Розроблено та успішно апробовано спеціалізоване програмне забезпечення доступу до баз аерокосмічних даних світових геопорталів і тематичного аналізу геозображень, що дозволяє на базі автоматизованих методів здійснювати попередню обробку космознімків, виявляти локальні джерела випромінювання і теплові аномалії тощо.

Публікації.

Всього за результатами дослідження опубліковано більше 710 публікацій, у т.ч. 20 монографій, 328 статей (56 – у зарубіжних виданнях), 5 екологічних атласів (України, басейнів річок Дністер і Південний Буг, м. Дніпропетровськ), 3 атласи тематично дешифрованих знімків території України, методики і стандарти. Загальна кількість статей у базі видань Scopus складає 20, h-індекc = 2. Новизну та конкурентоспроможність технічних рішень захищено 34 авторськими свідоцтвами та 18 патентами. Результати роботи увійшли у 14 підручників та 41 посібник і довідник, у т.ч. з грифом МОН України. За даною тематикою захищено 16 докторських та 56 кандидатських дисертацій.



Порівняння з аналогами.

Розроблена та впроваджена Комплексна система радіаційного моніторингу і раннього попередження відповідає світовому рівню, а звітні дані цієї системи використовуються європейськими центрами з аналізу техногенної ситуації та радіоекологічного стану в Європі (наприклад, центр ЄС у м. Іспра, Італія). Розроблені системи комплексного моніторингу довкілля регіонального та локального рівня не мають аналогів в Україні.

Запропоновані наукові та програмно-технологічні компоненти обробки та аналізу даних аерокосмічних спостережень відповідають світовому рівню і можуть стати складовими частинами Європейської системи глобального моніторингу навколишнього середовища і безпеки - GMTS / Kopernikus та Міжнародної аерокосмічної системи глобального моніторингу – IGMASS.

Розроблений комплекс систем для моніторингу та інтегрованого управління водними ресурсами має зарубіжні аналоги і відповідає вимогам Угоди про асоціацію України з ЄС і зокрема «Водній Рамковій Директиві ЄС» (Water Framework Directive 2000/60/EU) та світовим вимогам до інформаційних технологій EIONET (European Environment and Observation Network). Створені системи не поступаються аналогам країн Євросоюзу, що доведено використанням цих систем як складових міжнародних систем для басейнів річок Тиса, Дністер, Прип’ять, Сіверський Донець, Дніпро в рамках проектів ООН, ЄС та ОБСЄ.

Створений комплекс автоматизованих робочих місць для працівників Інформаційно-аналітичного центру (ІАЦ) Мінприроди та регіональних ІАЦ областей України, який забезпечує автоматизовану обробку даних про усі основні складові довкілля, відповідає світовому рівню та може забезпечити більш швидку інтеграцію вітчизняної системи державного моніторингу довкілля у європейські інформаційні системи.

Створена геоінформаційна модель гідрографічного та водогосподарського районування відповідає вимогам Угоди про асоціацію України з ЄС, зокрема її Додатку XXX, а технологія її створення вже використовується в міжнародних проектах для інших країн.

Розроблений метод комплексного оцінювання ризиків життєдіяльності в умовах можливих аварій на хімічно-небезпечних об’єктах з урахуванням негативного впливу екзогенних геологічних процесів, що дозволяє визначати рівень природних, техногенних та природно-техногенних ризиків життєдіяльності, відповідає світовому рівню та може забезпечити більш обґрунтовану та об’єктивну інформацію для інформаційно-аналітичних систем комплексного моніторингу довкілля.

Удосконалений метод геостатистичного аналізу даних моніторингу якості поверхневих вод забезпечує точність, вищу за світові аналоги, через урахування топології річок.



Економічний ефект.

Проведено розрахунок економічної ефективності результатів роботи на прикладі однієї зі створених систем моніторингу та управління водними ресурсами басейну річки Сіверський Донець з використанням ГІС-технологій (2007 р.). Розрахунок очікуваного економічного ефекту на 5 років дав такі результати: інтегральний чистий дисконтований дохід (прибуток) за весь період становить 54041629,56 грн. або 54,04 млн. грн. (у цінах 2013 р.). Отже, створена система відповідає усім критеріям ефективності інноваційних та інвестиційних продуктів, а її впровадження є доцільним. Враховуючи, що аналогічні системи були створені для басейнів р. Прип’ять, Тиса, Південний Буг, Дністер та для 7 областей України, а для Дніпропетровської області та її найбільших міст і підприємств були створені і впроваджені ще й повноцінні СКМД, загальний економічний ефект у цінах 2013 р. оцінюється приблизно більше, ніж у 500 млн. грн.



Впровадження розроблених технологій і систем є не тільки економічно-, а й соціально- та екологічно-ефективним. Це і сприяння розвитку електронного урядування в Україні, і більш швидкий перехід на нові стандарти та технології відповідно до Угоди про асоціацію України з ЄС. І можливість швидше та ефективніше прогнозувати негативні зміни стану довкілля та усувати їх причини, а не наслідки. І своєчасне інформування органів влади та населення про негативні зміни стану довкілля та антропогенний вплив на нього для вироблення і впровадження оптимальних рішень, спрямованих на усунення цих змін, що суттєво підвищує цінність отриманих результатів.

Бондар О. І.

Машков О. А.

Пашков Д. П.

Білявський Г. О.

Мокін В. Б.

Бусигін Б. С.

Іванюта С. П.

Ємець М. А.

Костюченко Ю. В.

Петренко В. С.

30 березня 2015 року
Каталог: sites -> default -> files
files -> Положення про порядок підготовки фахівців ступенів доктора філософії та доктора наук в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі вищих навчальних закладів
files -> Відділ аспірантури та докторантури Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
files -> Київський національний університет імені Тараса Шевченка
files -> Програма вступного іспиту до аспірантури зі спеціальності 22. 00. 03 соціальні структури та соціальні відносини Затверджено
files -> Культура Античності. Культура Давньої Греції
files -> Системотехнічні засади та інструментально-програмні засоби створення та підтримки цифрових словників сидорчук надія Миколаївна
files -> Міністерство освіти І науки україни державний економіко-технологічний університет транспорту
files -> Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст»,
files -> Конструкції для енергоефективного відновлення забудови, постраждалої від надзвичайних ситуацій

Скачати 176.87 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©uchika.in.ua 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка